Заходи БПР — Генетика лабораторна 2026

Синдром надмірного бактеріального росту (СНБР) – недооцінена причина широкого спектра гастроінтестинальних симптомів. Пацієнти можуть тривало лікуватись від синдрому подразненого кишківника, лактазної недостатності чи функціональної диспепсії, тоді як справжньою основою скарг є саме СНБР. Здуття, метеоризм, біль у животі, діарея – усе це неспецифічні прояви, які без належного діагностичного алгоритму можна легко сплутати з іншою нозологією. Нелікований СНБР може призводити до хронічного дефіциту вітамінів та мікроелементів, втрати ваги, мальабсорбції, що особливо небезпечно для літніх та коморбідних пацієнтів. У людей з цукровим діабетом, гіпотиреозом, СПК чи імунними порушеннями СНБР виникає частіше – і про це варто пам’ятати. Знання клінічного перебігу, сучасних діагностичних критеріїв і методів терапії допомагає лікарю не лише поставити правильний діагноз, а й покращити якість життя пацієнта. Навчальний майстер-клас «Синдром надмірного бактеріального росту: шлях від діагнозу до одужання» буде присвячений вивченню патофізіології, клінічних проявів і діагностики СНБР. Буде розглянутий зв’язок СНБР з коморбідними станами, а також механізми, за якими медикаменти (антибіотики, ІПП тощо) можуть провокувати розвиток цього синдрому. Учасники дізнаються, коли варто підозрювати СНБР, як відрізнити його від целіакії, СПК чи непереносимості лактози, та які методи діагностики є клінічно доцільними в амбулаторній практиці. У програмі також – принципи сучасного лікування СНБР та ведення пацієнтів після завершення терапії. Завдяки цьому майстер-класу спеціаліст зможе швидше орієнтуватись у разі неспецифічних скарг і уникати хибних діагностичних рішень. • Надмірне розмноження бактерій у тонкому кишківнику: механізми розвитку, поширеність та значення проблеми. Роль мікробіому в розвитку СНБР • Оцінювання ризику для пацієнтів, якщо діагноз не виявлено вчасно або лікування не розпочато • Захворювання, що супроводжують СНБР, та вплив лікарських засобів на розвиток СНБР • Сучасні підходи до діагностики СНБР • Диференціальна діагностика (целіакія, СПК, лактозна непереносимість) • Етапи проведення сучасного лікування СНБР • Відповіді на запитання учасників

Хронічна м’язова слабкість не завжди має неврологічну причину. Але завжди це клінічний виклик. Цей дводенний майстер-клас допоможе вам зʼясувати складну тему міопатій і впевнено ставити діагноз там, де інші фахівці роками «лікують остеохондроз» без жодних результатів. Ви навчитеся розпізнавати спадкові, запальні, токсичні й метаболічні міопатії, відрізняти їх від нейропатій, оцінювати ступінь ризику, визначати подальшу тактику, направлення на генетичні або імунологічні дослідження. Отримаєте алгоритм дій у разі слабкості, що прогресує, підозри на дистрофію, ураження серця чи дихальних м’язів. Зрозумієте, як діяти, коли пацієнт не може підвестись на ноги, а на КТ не видно жодних проблем. У програмі: 2 дні повноцінної роботи, поділ на спадкові й набуті міопатії, практичні алгоритми та поради щодо ведення пацієнтів з рідкісними формами. • Алгоритм ведення пацієнта з м’язовою слабкістю: характерні симптоми, клініка, діагностичний скринінг. • Спадкові міопатії: • 1. М’язові дистрофії: • Дистрофінопатії (Дюшена, Беккера) • Міотонічні мʼязові дистрофії (тип 1 і тип 2) • Лицево-лопатково-плечова міодистрофія Ландузі-Дежеріна (тип 1 і тип 2) • Мʼязова дистрофія Емері-Дрейфуса • Кінцівково-поясні мʼязові дистрофії • Окулофарингеальна мʼязова дистрофія • Міотонічні дистрофії 1-2 типу • Дистальні міопатії • 2. Вроджені міопатії • 3. Метаболічні: глікогенові, ліпідні, мітохондріальні тощо • 4. Каналопатії: • Періодичний параліч • Недистрофічні міотонії • Відповіді на запитання учасників • Набуті міопатії: • 1. Запальні: • Дерматоміозит • Поліміозит • Антисинтетазний синдром • Імуноопосередкована некротична міопатія • Міопатія з включеними тільцями • 2. Паранеопластичні, токсичні й медикаментозно індуковані, ендокринні, вторинно метаболічні, інфекційні тощо • Доступні варіанти лікування міопатій. • Відповіді на запитання учасників

Гігієна рук – проста й ефективна стратегія профілактики розповсюдження інфекцій у медичних закладах. Головним шляхом передавання збудників внутрішньолікарняних інфекцій є контактний шлях. А персонал, який найбільше контактує з пацієнтами, – це медичні сестри. Робота з біологічними рідинами та інструментами потребує дотримання суворих гігієнічних норм. Правильне оброблення рук дає змогу знищити до 99% транзиторної мікрофлори та зменшити поширення інфекцій на 70%. І навпаки – недотримання гігієни рук сприяє передаванню збудників, зокрема антибіотикорезистентних, та підвищує ризики як для пацієнтів, так і для самого медперсоналу. Навчальний захід «Гігієна рук для медичних сестер: від теорії до практики впровадження» буде присвячений вивченню основного елементу профілактики інфекцій, пов’язаних з наданням медичної допомоги, – правильному обробленню рук. Учасники дізнаються про склад бактеріальної флори шкіри, основних збудників, які передаються контактним шляхом, та механізми їх розповсюдження. Будуть розглянуті типові помилки під час гігієнічної обробки, сучасні стратегії впровадження гігієнічної культури, мультимодальні підходи та необхідна інфраструктура. Окремо буде проаналізовано, як порушення гігієни рук сприяє поширенню антибіотикорезистентних мікроорганізмів та які моделі передавання інфекцій існують. Це навчання допоможе сформувати чіткий алгоритм дій у різних клінічних ситуаціях: від щоденного догляду за пацієнтом до роботи з потенційно інфікованими матеріалами чи біологічними рідинами в екстрених умовах. • Актуальність. Статистичні дані • Нормальна бактеріальна флора на руках. Фізіологія нормальної шкіри • Патогенна мікрофлора. Які збудники ІПНМД найчастіше передаються через руки персоналу? • Як недотримання гігієни рук сприяє поширенню антибіотикорезистентних збудників та ІПНМД? • Основні помилки під час проведення гігієни рук • Правила і практики гігієни рук • Моделі передавання інфекційних агентів руками • Інфраструктура необхідна для дотримання гігієни рук • Мультимодальна стратегія впровадження покращення гігієни рук • Відповіді на запитання учасників.

Харчування може впливати на процеси старіння так само сильно, як і генетика. Мікронутрієнти нашої їжі – це сигнальні молекули, які здатні активувати або гальмувати основні шляхи старіння, запалення й регенерації. Саме тому сучасний лікар має знати не тільки про БЖВ, а й про AMPK, mTOR, бутират і поліфеноли. На вебінарі «Молекулярні механізми впливу нутрієнтів на процеси старіння» ви дізнаєтеся, як окремі нутрієнти впливають на епігенетику, бар’єрну функцію кишківника, метаболізм глюкози, запалення та нейродегенерацію. Ви навчитесь орієнтуватися в складних молекулярних шляхах – від IGF-1 до мікроРНК – і використовувати ці знання для персоналізованого підходу до харчування пацієнтів у зрілому віці. Зрозумієте, як вітамінні дефіцити пов’язані з когнітивними погіршеннями і чому поліфеноли – це потенційні геронтобіотики. Лекцію читає відомий генетик та дослідник старіння, популярний блогер – тому буде не лише детально, а й захопливо. • Біологія старіння: основи процесу • Старіння як біологічний процес, пов'язаний з накопиченням клітинних пошкоджень (ДНК, білків, метаболітів) • Роль нутрієнтів у модуляції молекулярних шляхів старіння • Мікронутрієнти та малі молекули: вплив на темпи старіння • Сучасні наукові дані про вплив нутрієнтів на механізми старіння • Здатність певних речовин впливати на швидкість і траєкторію старіння організму • Калорійне обмеження та молекули-міметики голодування • Поліфеноли, метформін, ресвератрол як активатори AMPK-шляху • Вплив на окисний стрес та функцію мітохондрій • Глюкозо-інсуліновий каскад як фактор прискореного старіння • Роль надлишку глюкози та шляху IGF-1/PI3K/mTOR • Вплив дієт, фізичної активності й нутрієнтів (наприклад, лейцин) на пригнічення цього каскаду • Омега-3 ПНЖК та контроль запалення • Протизапальна дія омега-3 жирних кислот у контексті хронічного запалення (inflammaging) • Метаболіти мікробіоти та їхній системний вплив • Бутират і його дія на епігенетику, бар’єрну функцію кишечника та експресію генів • Поліфеноли як геронтобіотики • Куркумін, кверцетин, EGCG як слабкі стресори, що активують адаптаційні шляхи клітин • Епігенетичні впливи нутрієнтів • Вплив на метилування ДНК, модифікацію гістонів, мікроРНК • Регуляція активності генів старіння та довголіття • Дефіцити вітамінів та нейродегенерація • Зв’язок дефіциту В12 і фолату з порушенням метаболізму метіоніну, гомоцистеїну та ризиком нейродегенеративних змін • Відповіді на питання учасників

1. Відеолекція Ведення медичної документації: як уникнути типових помилок та юридичних ризиків: Як правильно вести медичну карту Типові помилки в записах Що «рятує» лікаря в суді? Електронна vs паперова документація 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.