Заходи БПР — Генетика лабораторна 2026

Синдром надмірного бактеріального росту (СНБР) – недооцінена причина широкого спектра гастроінтестинальних симптомів. Пацієнти можуть тривало лікуватись від синдрому подразненого кишківника, лактазної недостатності чи функціональної диспепсії, тоді як справжньою основою скарг є саме СНБР. Здуття, метеоризм, біль у животі, діарея – усе це неспецифічні прояви, які без належного діагностичного алгоритму можна легко сплутати з іншою нозологією. Нелікований СНБР може призводити до хронічного дефіциту вітамінів та мікроелементів, втрати ваги, мальабсорбції, що особливо небезпечно для літніх та коморбідних пацієнтів. У людей з цукровим діабетом, гіпотиреозом, СПК чи імунними порушеннями СНБР виникає частіше – і про це варто пам’ятати. Знання клінічного перебігу, сучасних діагностичних критеріїв і методів терапії допомагає лікарю не лише поставити правильний діагноз, а й покращити якість життя пацієнта. Навчальний майстер-клас «Синдром надмірного бактеріального росту: шлях від діагнозу до одужання» буде присвячений вивченню патофізіології, клінічних проявів і діагностики СНБР. Буде розглянутий зв’язок СНБР з коморбідними станами, а також механізми, за якими медикаменти (антибіотики, ІПП тощо) можуть провокувати розвиток цього синдрому. Учасники дізнаються, коли варто підозрювати СНБР, як відрізнити його від целіакії, СПК чи непереносимості лактози, та які методи діагностики є клінічно доцільними в амбулаторній практиці. У програмі також – принципи сучасного лікування СНБР та ведення пацієнтів після завершення терапії. Завдяки цьому майстер-класу спеціаліст зможе швидше орієнтуватись у разі неспецифічних скарг і уникати хибних діагностичних рішень. • Надмірне розмноження бактерій у тонкому кишківнику: механізми розвитку, поширеність та значення проблеми. Роль мікробіому в розвитку СНБР • Оцінювання ризику для пацієнтів, якщо діагноз не виявлено вчасно або лікування не розпочато • Захворювання, що супроводжують СНБР, та вплив лікарських засобів на розвиток СНБР • Сучасні підходи до діагностики СНБР • Диференціальна діагностика (целіакія, СПК, лактозна непереносимість) • Етапи проведення сучасного лікування СНБР • Відповіді на запитання учасників

Семінар «Етичні та деонтологічні проблеми сучасної медицини. Позитивна медицина» 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Фаховий онлайновий семінар з тематики етики та деонтології в медицині. Програма заходу • Програма проведення заходу: https://mphu.edu.ua/upload/files/fpo/med_BPR/January%202024/Etika10godALL.pdf • Електронна реєстрація: https://forms.gle/k7VVxtf1ykHbH6uCA Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Гігієна рук – проста й ефективна стратегія профілактики розповсюдження інфекцій у медичних закладах. Головним шляхом передавання збудників внутрішньолікарняних інфекцій є контактний шлях. А персонал, який найбільше контактує з пацієнтами, – це медичні сестри. Робота з біологічними рідинами та інструментами потребує дотримання суворих гігієнічних норм. Правильне оброблення рук дає змогу знищити до 99% транзиторної мікрофлори та зменшити поширення інфекцій на 70%. І навпаки – недотримання гігієни рук сприяє передаванню збудників, зокрема антибіотикорезистентних, та підвищує ризики як для пацієнтів, так і для самого медперсоналу. Навчальний захід «Гігієна рук для медичних сестер: від теорії до практики впровадження» буде присвячений вивченню основного елементу профілактики інфекцій, пов’язаних з наданням медичної допомоги, – правильному обробленню рук. Учасники дізнаються про склад бактеріальної флори шкіри, основних збудників, які передаються контактним шляхом, та механізми їх розповсюдження. Будуть розглянуті типові помилки під час гігієнічної обробки, сучасні стратегії впровадження гігієнічної культури, мультимодальні підходи та необхідна інфраструктура. Окремо буде проаналізовано, як порушення гігієни рук сприяє поширенню антибіотикорезистентних мікроорганізмів та які моделі передавання інфекцій існують. Це навчання допоможе сформувати чіткий алгоритм дій у різних клінічних ситуаціях: від щоденного догляду за пацієнтом до роботи з потенційно інфікованими матеріалами чи біологічними рідинами в екстрених умовах. • Актуальність. Статистичні дані • Нормальна бактеріальна флора на руках. Фізіологія нормальної шкіри • Патогенна мікрофлора. Які збудники ІПНМД найчастіше передаються через руки персоналу? • Як недотримання гігієни рук сприяє поширенню антибіотикорезистентних збудників та ІПНМД? • Основні помилки під час проведення гігієни рук • Правила і практики гігієни рук • Моделі передавання інфекційних агентів руками • Інфраструктура необхідна для дотримання гігієни рук • Мультимодальна стратегія впровадження покращення гігієни рук • Відповіді на запитання учасників.

Фактор Віллебранда – один із основних маркерів у системі гемостазу, що має велике діагностичне та прогностичне значення. Його визначення дає змогу своєчасно виявити спадкові й набуті коагулопатії, оцінити ризики кровотеч або тромбозів, а також вказує на ступінь ураження ендотелію в разі системних захворювань. Знання про роль фактора Віллебранда необхідні для лікарів різних спеціальностей: від гематологів до акушерів, хірургів і терапевтів. Часто фактор Віллебранда є тим «невидимим» чинником, який пояснює несподівану анемію, менорагії або невдалий гемостаз у післяопераційний період. Знання про нього важливі також у разі COVID-19, онкопатології чи підозри на ендотеліальну дисфункцію. Навчальний захід «Фактор Віллебранда у лабораторній діагностиці геморагічних станів» буде присвячений вивченню клінічного значення фактора Віллебранда: від його фізіології до застосування у діагностиці геморагічних і тромботичних станів. Будуть висвітлені алгоритми оцінювання цього маркера, показання до його визначення, інтерпретації результатів лабораторних тестів. Окрема увага буде приділена хворобі Віллебранда як найпоширенішій спадковій коагулопатії, її диференційній діагностиці й клінічним варіантам перебігу. Цей захід допоможе лікарю чітко орієнтуватись у складних клінічних випадках і ухвалювати обґрунтовані рішення щодо ведення пацієнтів з коагулопатіями. • Фізіологічні особливості фактора Віллебранда: функції, участь у гемостазі. • Показання до дослідження рівня фактора Віллебранда. • Основні лабораторні тести для оцінювання фактора Віллебранда. • Хвороба Віллебранда – найчастіший спадковий коагулопатичний стан, диференційна діагностика з іншими геморагічними станами. • Фактор Віллебранда як прогностичний маркер ендотеліальної дисфункції. • Відповіді на запитання учасників.

Свербіж, тріщини, висипи на кистях – знайомі симптоми? Екзема рук – це поширена, але часто недооцінена проблема, з якою пацієнти приходять до терапевтів, педіатрів чи алергологів. Без чіткого алгоритму дій легко переплутати її з іншими дерматозами, пропустити професійне походження або не помітити психосоматичний компонент. Наслідки – хронізація процесу, зниження якості життя, вторинні інфекції та рецидиви. На заході «Екзема рук: клінічні особливості та алгоритми лікування» ви навчитеся розпізнавати основні форми екземи рук, визначати етіологічні фактори та підбирати ефективну терапію відповідно до типу шкіри й анамнезу пацієнта. Ви зрозумієте, коли направляти до дерматолога чи алерголога, як діяти у разі неефективності стандартного лікування і як запобігати загостренню в пацієнтів із професійними ризиками – так, у вас цей ризик також є. Після лекції ви зможете впевнено лікувати екзему будь-якої складності та давності. • 1. Визначення захворювання • 2. Основні форми екземи рук • Атопічна екзема • Контактна (алергічна та іритативна) • Мікробна • Дисгідротична • Професійна • 3. Причини виникнення • Алергічні реакції (харчові, побутові, контактні) • Генетична схильність • Частий контакт з водою, хімікатами, мийними засобами • Стрес, нервове перенапруження • Порушення імунітету • 4. Симптоми екземи рук • 5. Діагностика • Огляд дерматолога • Збір анамнезу (зокрема професійного) • Алергопроби, лабораторні дослідження • 6. Лікування • Усунення причинного фактора • Місцеве лікування • Системне лікування • Фізіотерапія, УФ-терапія • Дотримання гігієни та режиму шкіри • 7. Профілактика • 8. Клінічні випадки • Відповіді на запитання учасників