Заходи БПР — Генетика лабораторна 2026

Це про вибори, які лікар робить щодня. Вміння поєднувати професійну майстерність із повагою до пацієнта визначає безпеку, довіру та якість медичної допомоги. Протягом навчання ви дізнаєтесь про: ✅ Основи біоетики та принципи, що керують прийняттям рішень; ✅ Виклики клінічної практики: дискримінація, емпатія та вразливість пацієнтів; ✅ Етичні питання досліджень: інформована згода, чесність та академічна доброчесність; ✅ Конфіденційність і приватність у роботі з пацієнтами. Даний курс допоможе забезпечити баланс між професійною майстерністю та етикою! Програма заходу • БЛОК 1. Основи біоетики • БЛОК 2. Виклики у клінічній етиці • БЛОК 3. Виклики в етиці досліджень • БЛОК 4. Конфіденційність і приватність в клінічній практиці Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Атестація за новим Наказом МОЗ №650 вимагає тепер не тільки дослідницьких навичок, а й підтвердженої етичної та комунікаційної компетентності. Усі фахівці раптом усвідомили: недостатньо добре знати гемостаз – потрібно вміти говорити про нього правильно. Пояснення методології, ризиків недотримання вимог переданалітики, взаємодія лабораторії з клініцистами стали частиною професійної відповідальності. На цьому майстер-класі ви навчитеся консультувати колег щодо можливих хибних результатів дослідження гемостазу так, щоб вони насправді розуміли ситуацію. Дізнаєтеся, що підпадає під вимоги нормативної бази і стандарту, а що лежить в площині етики. Ви освоїте навички професійної комунікації, які значно підсилять вашу компетентність а також будуть сприяти успішній атестації. Після навчання ви будете впевнено трактувати результати дослідження гемостазу колегам та зможете комунікувати між підрозділами без хаосу й непорозумінь. • 1. Коагулограма як одне з найпоширеніших досліджень у клінічній практиці вимагає правильної інтерпретації. • 2. Етичні питання роботи лабораторії згідно з вимогами НСЗУ, стандартом ISO 15189 та локальними політиками медичних закладівю • 3. Професійна комунікація та консультування: яка роль у діалозі з клініцистом відводиться лікарю-лаборанту. Що входить у коло обов’язків лаборанта, а що залишається у площині професійної етики. • 4. Розбір клінічного кейсу, що потребує пояснення результатів гемостазу. • 5. Необхідність опанування комунікаційних навичок для якісного консультування. • 6. Відповіді на запитання учасників.

Поява нових методів дослідження змушує переглядати підходи, які ще нещодавно вважалися стандартом. Частина лабораторних тестів поступово втрачає клінічну цінність через появу точніших та більш інформативних альтернатив. Необґрунтоване призначення застарілих досліджень може ускладнювати діагностичний процес, сприяти появі хибнопозитивних результатів та призводити до надмірної діагностики. Тому важливо орієнтуватися в сучасних діагностичних алгоритмах і розуміти, які дослідження дійсно впливають на клінічні рішення. На цьому заході ви дізнаєтеся, як змінились підходи в лабораторній медицині та чому деякі аналізи поступаються місцем більш точним методам. Ви навчитеся критично оцінювати діагностичну цінність лабораторних досліджень, обирати найбільш інформативні тести та уникати необґрунтованих призначень. Отримані знання будуть корисними під час первинної та диференційної діагностики, формування плану обстеження та вибору оптимальної діагностичної тактики. Після навчання ви зможете орієнтуватися в сучасній доказовій базі лабораторної медицини, аргументовано обирати клінічно доцільні дослідження та критично оцінювати результати аналізів. • Оновлення діагностичних підходів як закономірний етап розвитку доказової медицини. • Чому деякі лабораторні дослідження втрачають клінічну цінність: нові докази, технології та зміна підходів до діагностики. • Найпоширеніші лабораторні дослідження, які сьогодні потребують перегляду або відмови від рутинного використання. • Сучасні альтернативи застарілим тестам: що рекомендують міжнародні настанови та доказова медицина. • Наслідки необґрунтованого призначення лабораторних досліджень: хибнопозитивні результати, надмірна діагностика та зайві витрати. • Роль фахівця лабораторної діагностики у впровадженні сучасних діагностичних алгоритмів. • Комунікація між лабораторією та клініцистом: як аргументовано обговорювати недоцільні або застарілі дослідження. • Особливості впровадження сучасних лабораторних підходів в українських реаліях. • Практичні приклади заміни застарілих досліджень на сучасні діагностичні рішення. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано 5 балів БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «консультування та професійні комунікаційні навичкі / додержання стандартів медичної допомоги». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

УЗД серця плода в першому триместрі – це складний та дуже важливий етап пренатального обстеження. Цей метод дає змогу виявити критичні вади розвитку ще на ранніх термінах гестації. Своєчасне виявлення ознак серцевих патологій істотно впливає на тактику ведення вагітності, потребу в додаткових обстеженнях і своєчасне направлення до спеціалізованих центрів. Тяжкі вроджені вади серця можна виявити вже на 11–13 тижнях, але за умови дотримання сучасних стандартів під час проведення обстеження. Крім цього, рання діагностика має не лише клінічне, а й психологічне значення для сім’ї, яка отримує час і змогу для усвідомленого прийняття рішень. Серце плода – це одна з найскладніших анатомічних структур для оцінювання в І триместрі, яка вимагає глибокого розуміння нормальної та патологічної анатомії, чітких технічних навичок і знання актуальних рекомендацій. Виявлення серйозної вади на цьому етапі дає змогу значно раніше розпочати мультидисциплінарне планування тактики ведення вагітності й новонародженого. За даними ISUOG, підвищення кваліфікації лікарів у сфері ранньої ехокардіографії плода може суттєво зменшити кількість пропущених діагнозів. Навчальний захід «Ультразвукова діагностика серця плода у І триместрі» буде присвячений вивченню сучасних підходів до ультразвукового оцінювання серця плода в першому триместрі вагітності. Розглядатимуться вимоги до проведення огляду й опису серця згідно з Наказом №1437, аналіз основних тез і типових помилок. Особливу увагу буде приділено клінічному значенню ранньої діагностики вроджених вад, огляду венозної системи плода і формуванню потоків для направлення на експертну ехокардіографію. Окрім цього, на навчанні будуть висвітлені основні рекомендації ISUOG і представлені реальні клінічні приклади виявлених вад розвитку в першому триместрі. • Вимоги до ультразвукового огляду серця в І триместрі; • Вимоги до опису (Наказ № 1437) та аналіз основних зрізів; • Формування потоків для експертної ехокардіографії плода на підставі результатів раннього пренатального скринінгу; • Огляд основних настанов ISUOG; • Клінічне значення ранньої діагностики вроджених вад розвитку; • Аналіз помилок під час огляду серця плода; • Основні види патології, доступні для діагностики в І триместрі; • Клінічні приклади діагностованих вроджених вад розвитку в І триместрі; • Огляд венозної системи плода, оцінювання, види аномалій, клінічне значення. • Відповіді на запитання учасників.

1. Відеолекція ВІЛ-інфекція та професійні ризики медичних працівників: профілактика і алгоритм дій при контакті з біоматеріалом Статистика професійних контактів із біоматеріалом. Чому постконтактна профілактика є критично важливою. Нормативна база України. Фактори ризику інфікування: глибина травми, об'єм та тип біоматеріалу. Ризик передачі при уколі голкою, контакті зі слизовими та ушкодженою шкірою. Професійні ризики медичних працівників Види небезпечних контактів: укол/поріз, потрапляння крові на слизові, контакт з ушкодженою шкірою. Біологічні рідини з високим ризиком. Групи підвищеного ризику. Первинна профілактика Стандартні запобіжні заходи. Використання ЗІЗ. Безпечне поводження з гострими інструментами. Контейнери для утилізації. Алгоритм дій при контакті з біоматеріалом (наказ МОЗ №2103) Невідкладні дії: промивання, обробка слизових. Оцінка ризику. Лабораторне обстеження постраждалого та джерела. Екстрена постконтактна профілактика: покази, терміни початку. Документування та юридичні аспекти Повідомлення керівника. Реєстрація випадку. Медична документація. Гарантії для медпрацівника. Конфіденційність. Типові помилки та клінічні кейси Запізнілий початок ПКП. Недооцінка ризику. Самовільне припинення терапії. Розбір клінічних сценаріїв. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Мета навчання: пояснити поняття стресу, його стадії, поняття емоційного вигорання, основні симптоми. Розкрити причини схильності вигорання у лікарів. Навчити розпізнавати передвісники вигорання у себе і в колег через пояснення етапів розвитку професійного вигорання, методів профілактики та діагностики синдрому емоційного вигорання. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Якщо не розпізнати розсіяний склероз своєчасно, якість життя пацієнта буде під загрозою, а ви не зможете ефективно впливати на перебіг хвороби. Ранні ознаки РС часто непомітні або неспецифічні, тому знання критеріїв діагностики дозволяє вчасно запідозрити захворювання, направити пацієнта на необхідні обстеження та розпочати лікування. На цьому заході ви дізнаєтесь, як розпізнавати дебютні симптоми РС та відрізнити їх від інших неврологічних станів. Ви зможете формувати чіткий алгоритм дій для своєчасної діагностики та початку терапії. Окремо будуть розглянуті оновлені критерії МакДональда 2024, червоні прапорці при огляді та прогностичне значення раннього виявлення хвороби. Після курсу ви отримаєте чіткий алгоритм дій, який дозволить впевнено орієнтуватися у випадках підозри на РС та брати захворювання під контроль. • Епідеміологічні дані поширеності РС • Клінічні прояви дебюту РС • Оновлення критеріїв діагностики РС згідно опублікованих критеріїв МакДональда 2024 • Червоні прапорці на огляді, що вказують на можливу демієлінізацію • Прогностичне значення раннього виявлення РС • Висновки та майбутні перспективи • Відповідді на питаня

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Інтерпретація показників загального аналізу крові та специфічних лабораторних маркерів (феритин, трансферин, вітамін B12, фолієва кислота) для верифікації типу анемії. 2. Проведення диференційної діагностики між залізодефіцитною анемією, анемією хронічних захворювань, B12- та фолієводефіцитною анемією. 3. Розробка алгоритму діагностичного пошуку при анеміях невстановленого генезу. 4. Вибір оптимальної тактики лікування залізодефіцитної анемії: критерії для призначення пероральних та парентеральних препаратів заліза. 5. Володіння принципами терапії анемії хронічних захворювань, включаючи застосування стимуляторів еритропоезу. 6. Моніторинг ефективності та безпечності терапії, критерії досягнення цільових рівнів гемоглобіну та феритину. 7. Ідентифікація “червоних прапорців” при анемічному синдромі, що вимагають негайного дообстеження та консультації гематолога. 8. Корекція анемії у пацієнтів з коморбідною патологією (ХХН, СН, онкологічні захворювання). Програма заходу • Заняття №1 Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Які сучасні лабораторні маркери є найбільш інформативними для діагностики латентного дефіциту заліза та ЗДА? • Як інтерпретувати рівень феритину у пацієнтів із супутніми запальними процесами або патологією печінки? • Які абсолютні та відносні показання до призначення парентеральних препаратів заліза? • Які переваги та недоліки різних хімічних форм пероральних препаратів заліза? • Яка оптимальна тактика ведення пацієнток із ЗДА під час вагітності та в післяпологовому періоді? • Як проводити диференційну діагностику мікроцитарних гіпохромних анемій? • Які критерії свідчать про адекватну відповідь на терапію препаратами заліза та яка тривалість лікування? • Які особливості лікування ЗДА у пацієнтів з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту? • Які сучасні лабораторні маркери є ключовими для диференційної діагностики анемій? • Як інтерпретувати показники феритину в умовах системного запалення? • Анемія хронічних захворювань vs. залізодефіцитна анемія: клініко-лабораторні паралелі та відмінності. • Який патогенетичний механізм лежить в основі функціонального дефіциту заліза? • Які критерії вибору препарату заліза (пероральний vs. парентеральний) та оптимальні схеми дозування? • Чи існують абсолютні та відносні протипоказання до призначення еритропоез-стимулюючих препаратів? • Яка тактика ведення пацієнтів з рефрактерною до лікування залізодефіцитною анемією? • У яких клінічних ситуаціях показано визначення рівня вітаміну В12 та фолієвої кислоти як скринінговий тест? • Які особливості діагностики та лікування анемії у пацієнтів похилого віку з поліморбідністю? • Заняття: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Заняття 1: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • 23:37 • Конспект до заняття: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Клінічні задачі до заняття: Алгоритми діагностики та лікування залізодефіцитного стану та анемії • Конспект до заняття: Таємниці анемії: ключі до ефективного розпізнавання та лікування найпоширенішого ускладнення в клінічній практиці • Клінічні задачі до заняття: Таємниці анемії: ключі до ефективного розпізнавання та лікування найпоширенішого ускладнення в клінічній практиці • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний курс БПР присвячений темі порушень системи гемостазу. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички інтерпретації розширеної коагулограми та специфічних тестів системи гемостазу, проведення диференційної діагностики спадкових і набутих коагулопатій, складання плану обстеження пацієнта з підозрою на тромбофілію, розробки тактики ведення пацієнтів із тромботичними подіями та застосування сучасних протоколів лікування гемофілії. Також у програмі: підбір і моніторинг антикоагулянтної та антиагрегантної терапії, оцінка й менеджмент периопераційних ризиків кровотеч і тромбозів у пацієнтів із порушеннями гемостазу. Програма заходу • Заняття №1 • Які клінічні та лабораторні критерії є ключовими для диференційної діагностики геморагічних діатезів? • Коли клініцисту слід запідозрити спадкову тромбофілію та який алгоритм обстеження є оптимальним? • Які сучасні підходи до лікування гемофілії існують поза замісною терапією факторами згортання? • Тактика ведення пацієнтів на тлі прийому прямих оральних антикоагулянтів (ПОАК) при виникненні кровотечі або необхідності екстреного хірургічного втручання. • Які особливості діагностики та лікування ДВЗ-синдрому в залежності від етіологічного фактору? • Як вести вагітність у пацієнток з антифосфоліпідним синдромом або іншими формами тромбофілії? • Яка роль тромбоеластографії у сучасній клінічній практиці для оцінки ризиків кровотеч та тромбозів? • Заняття №2: Пацієнт з тромбофілією скерований до сімейного лікаря. Алгоритм дій • Які клінічні “червоні прапорці” вказують на високу ймовірність тромбофілії у пацієнта на первинній ланці? • Який обсяг лабораторних досліджень є обов’язковим, а який – додатковим при підозрі на тромбофілію? • Як інтерпретувати результати генетичного тестування (мутація Лейдена, мутація гена протромбіну) в контексті клінічної картини? • Які критерії для ініціації первинної та вторинної профілактики тромбозів у пацієнтів з діагностованою тромбофілією? • Тактика ведення безсимптомних носіїв генетичних маркерів тромбофілії: чи потрібна антикоагулянтна терапія? • Які особливості застосування прямих оральних антикоагулянтів (ПОАК) у пацієнтів з різними видами тромбофілій? • Як розробити план довготривалого моніторингу та спостереження за пацієнтом з тромбофілією в амбулаторних умовах? • Заняття 1 — 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття «Пацієнт з тромбофілією скерований до сімейного лікаря. Алгоритм дій» • Клінічні задачі до заняття «Пацієнт з тромбофілією скерований до сімейного лікаря. Алгоритм дій» • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний Курс БПР присвячений темі ведення пацієнтів з безпліддям. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобувають навички диференційної діагностики різних форм чоловічого та жіночого безпліддя, вибору оптимальної тактики лікування — від консервативної терапії до ДРТ, а також персоналізації протоколів контрольованої оваріальної стимуляції (КОС). Розглядаються клінічні протоколи ведення пацієнток з ендометріозом, СПКЯ та зниженим оваріальним резервом, сучасні підходи до діагностики та корекції чоловічого фактора безпліддя. Окрему увагу приділено показанням та інтерпретації результатів преімплантаційного генетичного тестування (ПГТ), оцінці та підготовці ендометрію до імплантації ембріона, веденню пацієнтів з повторними невдачами імплантації та звичним невиношуванням. Також вивчаються аспекти психологічного супроводу та консультування пар на етапах лікування безпліддя. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний курс БПР присвячений діагностиці, клінічним проявам і лікуванню гельмінтозів. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички класифікації гельмінтів (нематоди, цестоди, трематоди) та вибору етіотропної терапії на основі механізму дії препаратів. Учасники навчаться інтерпретувати клінічні синдроми для диференційної діагностики, аналізувати життєві цикли гельмінтів, визначати шляхи інвазії, профілактичні заходи та діагностичну тактику. Програма охоплює призначення лабораторних досліджень залежно від фази, стадії інвазії та локалізації гельмінтозу, а також диференційну діагностику аскаридозу, ентеробіозу, трихінельозу, теніозу, теніаринхозу та опісторхозу. Розглядаються ускладнення гельмінтозів, зокрема кишкова непрохідність, механічна жовтяниця, цистицеркоз і міокардит, а також особливості позакишкових форм, зокрема очного токсокарозу та ехінококових кіст печінки й легень. Учасники опрацюють механізми дії, спектр активності та побічні ефекти антигельмінтних препаратів, протоколи лікування згідно з доказовими рекомендаціями WHO і CDC, а також підходи до лікування особливих груп пацієнтів, зокрема вагітних жінок. Програма заходу • Заняття 1: Аскаридоз, ентеробіоз, трихінельоз, теніоз, теніаринхоз, опісторхоз • Питання до заняття 1: Які ключові морфологічні та біологічні відмінності між нематодами, цестодами та трематодами визначають вибір діагностичної та лікувальної тактики? • Питання до заняття 1: Яке клінічне значення має диференціація міграційної (синдром Леффлера, еозинофілія) та кишкової фаз аскаридозу? • Питання до заняття 1: Який алгоритм вибору лабораторних методів (нативний мазок, методи збагачення, Parasep, серологія) при підозрі на кишкові та позакишкові гельмінтози? • Питання до заняття 1: Як диференціювати теніоз та теніаринхоз за клінічними проявами та епідеміологічними даними? Які ризики та діагностичні підходи при цистицеркозі? • Питання до заняття 1: Який патогенез основних клінічних синдромів при трихінельозі (набряки повік, міалгії, еозинофілія) та опісторхозі (холангіт, панкреатит)? • Питання до заняття 1: Які механізми дії основних антигельмінтних препаратів (альбендазол, мебендазол, празиквантел) та як вони корелюють із класом гельмінта? • Питання до заняття 1: Які критерії ефективності дегельмінтизації, зокрема при цестодозах, та як уникнути неповного лікування, залишивши сколекс? • Питання до заняття 1: Які сучасні підходи до лікування та профілактики гельмінтозів у вагітних згідно з міжнародними рекомендаціями (FDA, WHO)? • 01:46:16 • Конспект до заняття 1 • Клінічні задачі до заняття 1 • Заняття 2: Стронгілоїдоз, токсокароз, дирофіляріоз, гіменолепідоз, дифілоботріоз, ехінококоз • Питання до заняття 2: Які патогенетичні механізми лежать в основі клінічних проявів стронгілоїдозу, токсокарозу, дирофіляріозу, гіменолепідозу, дифілоботріозу та ехінококозу? • Питання до заняття 2: Як життєвий цикл гельмінта (наявність кишкової та міграційної фаз) впливає на вибір методу лабораторної діагностики? • Питання до заняття 2: Коли доцільно призначати серологічні тести (ІФА), а коли – мікроскопічне дослідження калу (методи Като, Бермана, Parasept)? • Питання до заняття 2: Як інтерпретувати високі рівні еозинофілії у пацієнтів з підозрою на гельмінтоз? • Питання до заняття 2: Які принципи диференційної діагностики позакишкових гельмінтозів (ехінококозу, токсокарозу, дирофіляріозу)? • Питання до заняття 2: Який механізм дії, спектр активності та критерії вибору антигельмінтних препаратів (альбендазол, мебендазол, празиквантел)? • Питання до заняття 2: Яка тактика ведення пацієнтів з ехінококовими кістами печінки та легень? • Питання до заняття 2: Як лікувати гельмінтози у вагітних та дітей, враховуючи тератогенність препаратів? • Питання до заняття 2: Чому при дифілоботріозі розвивається В12-дефіцитна анемія і яка тактика її корекції? • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ви лікуєте людей, а не хвороби. Особистість пацієнта є невіддільною частиною процесу лікування. Саме тому ефективна комунікація є важливою. Пацієнти, яких не чують або неправильно інформують, можуть порушувати режим лікування і ставати джерелом конфліктів. Терапевтичних протоколів недостатньо – важливо опанувати інструменти емпатійної взаємодії, активного слухання та структурованої консультації. Це навички, що знижують ризик юридичних претензій і професійного вигорання. На цьому заході ви дізнаєтеся, як побудувати пацієнтоорієнтовану консультацію за біопсихосоціальною моделлю, застосовувати активне слухання й емпатійні техніки NURSE, перевіряти розуміння пацієнтом інформації через Teach-Back, працювати з очікуваннями та формувати довіру, яка підвищує прихильність до лікування. Ви освоїте структуровану модель Calgary–Cambridge для менеджменту клінічної консультації, що дає змогу ефективно планувати розмову від початку до завершення. Після навчання ви зможете проводити консультації, де пацієнт відчуває себе комфортно, а ви – впевненими у точності передання інформації та контролі процесу лікування. Це допоможе мінімізувати конфлікти й покращити результати терапії. • Біопсихосоціальна модель взаємодії лікар–пацієнт. Пацієнтоорієнтований підхід як основа якісної медичної допомоги. • Встановлення контакту. Перші хвилини розмови: невербальні сигнали, представлення лікаря, формування позитивного першого враження. • Активне слухання та емпатія. Емпатійна відповідь за схемою NURSE (Naming, Understanding, Respecting, Supporting, Exploring) для дослідження емоцій пацієнта. • Зрозуміли правильно? Використання техніки Teach-Back як інструмента перевірки розуміння інформації пацієнтом. • Робота з очікуваннями пацієнта. Як виявляти й узгоджувати очікування пацієнта і сім’ї, запобігати конфліктам і непорозумінням. • Побудова довіри й партнерських стосунків. Практики комунікації для підвищення прихильності пацієнта до лікування. • Менеджмент клінічної консультації. Використання моделі Calgary–Cambridge для структурування розмови: від початку консультації до завершення і планування наступних кроків. • Відповіді на запитання • Обговорення матеріалу (презентації) • Оцінювання здобутих знань

1. Відеолекція Вірусні гепатити A, B, C: профілактика, діагностика, ризики для медичних працівників Актуальність проблеми (Епідеміологічна характеристика вірусних гепатитів, медичні працівники як група професійного ризику)
 Етіологія та патогенез (Біологічні властивості HAV, HBV, HCV, механізми передачі, імунна відповідь та механізми хронізації (HBV, HCV))
 Клінічні особливості (Гострі форми (субклінічний та маніфестний перебіг), хронічний гепатит B та C, ускладнення (цироз, гепатоцелюлярна карцинома)
Лабораторна діагностика (Серологічні маркери HBV (HBsAg, Anti-HBc, Anti-HBs), ПЛР діагностика, вірусне навантаження, біохімічні показники цитолізу)
 Професійні ризики в закладах охорони здоров’я (Уколи та порізи інструментами, контакт із кров’ю та біологічними рідинами, що підвищують ризик інфікування)
 Алгоритм дій при професійному контакті (Невідкладні заходи, повідомлення та документування, лабораторне обстеження джерела і постраждалого, динамічне спостереження) 
 Профілактика (Вакцинація проти HBV (схеми, контроль титру Anti-HBs), організаційні заходи інфекційного контролю
 Сучасні підходи до лікування (Противірусна терапія HBV, прямі противірусні препарати при HCV, прогноз при своєчасному лікуванні) 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Для того, щоб остаточно розвіяти усі сумніви та дати відповіді на хвилюючі запитання, запрошуємо на вебінар. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс БПР присвячений послідовним і супутнім проявам атопії та розроблений для лікарів і медичних фахівців. Курс допомагає розуміти взаємозв’язок між атопічним дерматитом, алергічним ринітом і бронхіальною астмою, виявляти ранні ознаки захворювань та запобігати їх прогресуванню завдяки ранній діагностиці й інтервенції. Учасники опрацьовують інтеграцію клінічних, лабораторних та інструментальних даних, диференційну діагностику, вибір алергологічних тестів, базову та спеціалізовану терапію, ведення харчової алергії, анафілаксії й бронхіальної астми. Окрему увагу приділено мультидисциплінарній взаємодії, індивідуальним планам ведення, профілактиці ускладнень, контролю якості життя пацієнтів і родин, нутритивній підтримці та динамічному спостереженню. Формат: онлайн. Мова: українська. Рівень: експерт. Сертифікат: 43 балів БПР. Термін реєстрації: 365 днів. Програма заходу • Заняття 1: Атопічний дерматит: нюанси менеджменту пацієнта • Тривалість заняття 1: 01:55:00 • Конспект до заняття 1 • Клінічні задачі до заняття 1 • Тестування до заняття 1 • Заняття 2: Алергічний риніт. Клініка і менеджмент пацієнта в рамках мультидисциплінарного підходу • Заняття 3: Харчова алергія. Клініка і менеджмент пацієнта в рамках мультидисциплінарного підходу • Заняття 4: Бронхіальна астма у дітей: клінічні аспекти та мультидисциплінарний менеджмент • Заняття 5: Атопічний дерматит у дітей. Клініка і менеджмент пацієнта в рамках мультидисциплінарного підходу • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Заняття 1. Яка патофізіологічна роль дисфункції епідермального бар’єру та дефіциту філагрину в патогенезі атопічного дерматиту? • Заняття 1. Як клінічно реалізується концепція “атопічного маршу” та яка імовірність прогресування АД в алергічний риніт та астму? • Заняття 1. Які діагностичні критерії є ключовими для постановки діагнозу АД, та в яких клінічних ситуаціях виправдане визначення специфічних IgE? • Заняття 1. Як змінюється клінічна картина та типова локалізація уражень шкіри при АД залежно від вікової групи пацієнта (немовлята, діти, дорослі)? • Заняття 1. Які принципи диференційної діагностики атопічного дерматиту та псоріазу в дитячому віці? • Заняття 1. Який алгоритм вибору топічного кортикостероїду за класом активності для різних ділянок тіла (обличчя, тулуб, згинальні поверхні)? • Заняття 1. В чому полягає тактика проактивної терапії АД, та яке місце в ній займають топічні інгібітори кальциневрину? • Заняття 1. Які покази та методика проведення вологих обгортань (wet-wrap therapy) в менеджменті загострень АД? • Заняття 1. Які сучасні рекомендації щодо харчування та вакцинації у пацієнтів з АД? • Заняття 1. Коли лікар первинної ланки повинен скерувати пацієнта з АД на консультацію до дерматолога або алерголога? • Заняття 2. Яка роль алергічного риніту в концепції “атопічного маршу” та його зв’язок з атопічним дерматитом і бронхіальною астмою? • Заняття 2. Як провести диференційну діагностику між алергічним, неалергічним та інфекційним ринітом/риносинуситом? • Заняття 2. Які ключові фактори ризику (генетичні, статеві, середовищні) розвитку алергічного риніту? • Заняття 2. Класифікація алергічного риніту (інтермітуючий, сезонний, цілорічний): клінічні особливості та тригерні фактори. • Заняття 2. Як правильно зібрати алергологічний анамнез для визначення потенційних причинних алергенів? • Заняття 2. Які об’єктивні ознаки та фізикальні знахідки (риноскопія, отоскопія) є характерними для алергічного риніту? • Заняття 2. Яка діагностична цінність рутинних лабораторних тестів (загальний IgE) порівняно зі специфічними тестами (прік-тести, специфічні IgE)? • Заняття 2. Коли показана молекулярна алергодіагностика та як її результати впливають на вибір тактики лікування та призначення АСІТ? • Заняття 2. Які сучасні алгоритми фармакотерапії алергічного риніту? Роль інтраназальних ГКС, антигістамінних препаратів та їх комбінацій. • Заняття 2. Які критерії відбору пацієнтів для проведення алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ)? • Заняття 3. Які патогенетичні механізми лежать в основі розвитку харчової алергії як першого етапу атопічного маршу? • Заняття 3. Як клінічно диференціювати IgE-опосередковані, не-IgE-опосередковані та змішані форми харчової алергії? • Заняття 3. Яке місце компонент-роздільної діагностики (CRD) у прогнозуванні тяжкості реакцій та ризику системних проявів? • Заняття 3. Які сучасні підходи до дієтотерапії: стратегії елімінації, ризики нутритивної недостатності та протоколи безпечного введення продуктів? • Заняття 3. В чому полягає тактика ведення пацієнтів з рідкісними формами харчової алергії (FPIES, FPIAP, еозинофільний езофагіт)? • Заняття 3. Яка роль мікробіоти та стану кишкового бар’єра у формуванні оральної толерантності або сенсибілізації? • Заняття 3. Як визначити оптимальні терміни та методику проведення орального провокаційного тесту в клінічній практиці? • Заняття 3. Які принципи мультидисциплінарного менеджменту пацієнта з харчовою алергією та супутніми гастроінтестинальними і шкірними проявами? • Заняття 3. Які існують доказові стратегії профілактики харчової алергії та запобігання прогресуванню атопічного маршу? • Заняття 4. Які патогенетичні механізми лежать в основі взаємозв’язку бронхіальної астми та інших проявів атопічного маршу (атопічний дерматит, алергічний риніт)? • Заняття 4. Які сучасні біомаркери можуть бути використані для ранньої діагностики та прогнозування розвитку бронхіальної астми у дітей? • Заняття 4. Як клінічно диференціювати фенотипи та ендотипи бронхіальної астми в педіатричній практиці та як це впливає на вибір терапевтичної тактики? • Заняття 4. Які ключові оновлення в рекомендаціях GINA щодо діагностики та лікування астми у дітей? • Заняття 4. Як менеджмент супутнього алергічного риніту впливає на контроль бронхіальної астми в рамках концепції “єдині дихальні шляхи, єдине захворювання”? • Заняття 4. Які критерії тяжкої терапевтично-резистентної астми у дітей та які алгоритми ведення таких пацієнтів, включаючи показання до біологічної терапії? • Заняття 4. Яка роль отоларинголога та дерматолога у мультидисциплінарній команді при веденні дитини з бронхіальною астмою та коморбідною патологією? • Заняття 5. Які сучасні уявлення про патогенез атопічного дерматиту, зокрема про роль філагрину та дисфункції епідермального бар’єра? • Заняття 5. Як клінічно діагностувати атопічний дерматит та які його основні та додаткові критерії? Чому свербіж є ключовим симптомом? • Заняття 5. Як змінюється локалізація та морфологія висипань при атопічному дерматиті залежно від віку пацієнта (немовля, дитина, дорослий)? • Заняття 5. Який взаємозв’язок між атопічним дерматитом та алергічними захворюваннями в контексті «атопічного маршу»? Коли обґрунтоване алергологічне обстеження? • Заняття 5. Які принципи базової терапії? Як правильно підібрати та застосовувати емолієнти для відновлення шкірного бар’єра? • Заняття 5. Як вести пацієнтів із загостреннями легкого та середнього ступеня? Алгоритм вибору топічних кортикостероїдів за силою дії та формою випуску. • Заняття 5. Які сучасні рекомендації щодо купання пацієнтів з атопічним дерматитом? Що таке лікувальні ванни з гіпохлоритом натрію? • Заняття 5. Які неспецифічні тригерні фактори (кліматичні, побутові, стресові) провокують загострення та як їх модифікувати? • Заняття 5. Як розподіляються компетенції між лікарем первинної ланки, алергологом та дерматологом при веденні пацієнта з атопічним дерматитом? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Сучасні доказові підходи до профілактики, діагностики та лікування соматичних захворювань у дітей відповідно до міжнародних рекомендацій. Вакцинація, алергологія, респіраторна медицина, інфекційні хвороби, неонатологія, орфанні захворювання та сучасні технології в педіатричній практиці. Клінічні кейси, міждисциплінарні дискусії, сучасні алгоритми ведення пацієнтів та практичні рішення для щоденної роботи. Учасники зможуть впроваджувати сучасні міжнародні клінічні настанови у педіатричну практику, проводити диференційну діагностику складних клінічних випадків та обирати оптимальні профілактичні й лікувальні стратегії. Учасники навчаться складати індивідуальні стратегії вакцинації для різних категорій пацієнтів, застосовувати доказові підходи до фармакотерапії та антибіотикотерапії, ефективно вести пацієнтів із коморбідною патологією. Участь передбачає офлайн-формат, онлайн-трансляцію та доступ до запису на 30 днів. Учасники можуть ставити питання експертам у чаті, ділитися досвідом із колегами, брати участь в опитуваннях під час ефіру та отримати доступ до закритої професійної групи. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера