Заходи БПР — Гематологія 2026

Цей електронний навчальний курс присвячений сучасним підходам до вакцинації у 2026 році, оновленому календарю профілактичних щеплень, алгоритмам імунізації та стандартам безпечного використання і зберігання вакцин. Курс допоможе медичним працівникам систематизувати знання щодо організації вакцинації у клінічній практиці, дотримання холодового ланцюга, оцінки безпеки вакцин та ефективної комунікації з пацієнтами. Особлива увага приділяється боротьбі з міфами про вакцинацію, професійній взаємодії з пацієнтами та забезпеченню високих стандартів імунопрофілактики. Учасники ознайомляться з оновленим календарем профілактичних щеплень 2026 року, сучасними алгоритмами проведення вакцинації, принципами дії та особливостями складу вакцин. Курс спрямований на поглиблення знань щодо безпечного використання вакцин і контролю їх якості, формування навичок організації та дотримання холодового ланцюга, а також покращення професійної комунікації з пацієнтами. Електронний формат дозволяє проходити заняття у зручний для учасників час. Кожне заняття містить теоретичний матеріал, практичні знання та можливість для обговорення. Після завершення курсу учасники отримають сертифікати з 10 балами БПР. Фінальне тестування допоможе оцінити рівень засвоєння матеріалу. До зазначення балів у сертифікаті допускаються слухачі, які дали 80% правильних відповідей на тестові запитання в електронній Google form. Програма заходу • Основні зміни та оновлення календаря профілактичних щеплень. • Алгоритми імунізації: практичні підходи до проведення вакцинації у різних клінічних ситуаціях. • Безпечне використання вакцин: сучасні стандарти оцінки якості та безпеки імунобіологічних препаратів. • Клінічна практика вакцинації: організація процесу щеплення та ведення медичної документації. • Контроль холодового ланцюга: умови транспортування, зберігання та моніторингу температурного режиму вакцин. • Склад вакцин: основні компоненти вакцин, принципи їх дії та особливості використання. • Післявакцинальні реакції: оцінка нормальних реакцій та алгоритми дій при можливих ускладненнях. • Комунікація з пацієнтами: як професійно відповідати на запитання та формувати довіру до вакцинації. • Міфи про щеплення: спростування поширених хибних уявлень на основі доказової медицини. • Профілактика інфекційних захворювань: роль вакцинації у збереженні громадського здоров’я та зниженні ризику епідемій. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички інтерпретації клінічних проявів: лихоманки, лімфаденопатії, фарингіту, гепатоспленомегалії. Учасники навчаться застосовувати алгоритми диференційної діагностики з CMV, HIV, HHV-6 та Toxoplasma gondii. Програма охоплює трактування гетерофільних антитіл, специфічних серологічних маркерів EBV (VCA IgM, VCA IgG, EBNA), загального аналізу крові з атиповими мононуклеарами, оцінювання ризиків обструкції дихальних шляхів, розриву селезінки, гематологічних і неврологічних ускладнень. Розглядаються формування тактики ведення пацієнта, обґрунтоване призначення симптоматичної терапії та кортикостероїдів, а також рекомендації щодо модифікації способу життя і фізичних навантажень для профілактики ускладнень. Програма заходу • Заняття №1: Інфекційний мононуклеоз. Вірус Епштейна-Барр. Патогенез та патофізіологія. • Ключові клініко-лабораторні маркери диференціації EBV-інфекції, CMV-інфекції та інших станів, що імітують мононуклеозоподібний синдром. • Оптимальна стратегія лабораторної діагностики. Показання до визначення специфічних антитіл до капсидного (VCA), ядерного (EBNA) та раннього (EA) антигенів EBV. • Абсолютні та відносні показання до призначення кортикостероїдів, зокрема при ускладненому перебігу. • Тактика ведення пацієнтів з ускладненнями: гепатит, гемолітична анемія, тромбоцитопенія, неврологічні порушення. • Визначення термінів безпечного повернення до фізичних навантажень для мінімізації ризику розриву селезінки. • Особливості перебігу EBV-інфекції у імунокомпрометованих пацієнтів та пріоритетні діагностичні й терапевтичні підходи. • Роль противірусних препаратів у лікуванні неускладненого та ускладненого перебігу. • Заняття №2: Клінічні варіанти перебігу ЕБВ-інфекції. Клінічна картина. Ускладнення. • Ключові лабораторні маркери диференціації EBV-інфекції, CMV-інфекції та інших причин мононуклеозоподібного синдрому. • Клініко-лабораторні «червоні прапорці» для негайного виключення гострого лейкозу та інших онкогематологічних захворювань. • Абсолютні та відносні показання до системних глюкокортикостероїдів і найбільш обґрунтовані схеми. • Роль та місце противірусної терапії: ацикловір, ганцикловір. • Терміни обмеження фізичної активності для профілактики розриву селезінки на основі клінічних та сонографічних даних. • Критерії госпіталізації пацієнтів та переведення до відділення інтенсивної терапії. • Тактика ведення пацієнтів з ускладненнями: гепатит з вираженим цитолізом, тромбоцитопенія, гемолітична анемія. • Заняття №3: Діагностичний підхід. Диференційна діагностика. Хронічні форми. • Критерії диференціації EBV-асоційованого мононуклеозу, CMV-інфекції та гострої ВІЛ-інфекції. • Інтерпретація «нетипових» серологічних профілів, зокрема відсутності VCA IgM при наявності VCA IgG та EBNA IgG. • Показання до призначення системних кортикостероїдів. • Тактика ведення пацієнтів з вираженою гепатоспленомегалією та підвищенням рівня печінкових трансаміназ. • Клінічні ситуації для проведення ПЛР-діагностики з визначенням вірусного навантаження EBV. • Рекомендації щодо термінів повернення спортсменів до тренувань. • Роль етіотропної терапії у лікуванні неускладнених та ускладнених форм. • Заняття №4: Лікування у дітей. • Діагностичні обмеження тесту на гетерофільні антитіла (Monospot test). • Тактика ведення пацієнта з вираженою тромбоцитопенією. • Критерії диференційної діагностики між лімфаденопатією та лімфомою. • Клінічні ситуації для застосування системних глюкокортикостероїдів. • Інтерпретація персистенції IgM до капсидного антигену вірусу Епштейна-Барр (VCA) та подальші діагностичні кроки. • Патогенетичні механізми розвитку аутоімунних ускладнень, асоційованих з ВЕБ-інфекцією. • Особливості перебігу у імуноскомпрометованих пацієнтів та алгоритми їх ведення. • Навчальна програма: заняття, конспекти та клінічні задачі. • Опитування до курсу. • Тестування БПР до курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ішемічна хвороба серця розвивається поступово. На ранніх етапах зміни функції міокарда можуть бути непомітними під час стандартного ехокардіографічного оцінювання. Традиційні показники, зокрема фракція викиду лівого шлуночка, нерідко залишаються в межах норми навіть за наявності початкових порушень скоротливості. Використання сучасних методів оцінювання міокардіальної функції, зокрема ехокардіографії speckle-tracking та strain-аналізу лівого шлуночка й лівого передсердя, дає змогу виявляти субклінічні зміни скоротливості міокарда на ранніх стадіях захворювання. Це допомагає своєчасно визначити оптимальну тактику подальшого ведення пацієнта. На цьому заході ви розглянете можливості ехокардіографії speckle-tracking в оцінюванні функції міокарда в разі підозри на ішемічну хворобу серця та отримаєте системне розуміння анатомо-функціональних особливостей міокарда лівого шлуночка й коронарного кровотоку. Ви детально розглянете сучасну класифікацію ішемічної хвороби серця та принципи інтерпретації strain-показників. Після навчання ви знатимете, як діяти, коли пацієнт має біль у грудях при збереженій фракції викиду, коли є підозра на ранню або хронічну ішемічну хворобу серця, а також коли треба виконати оцінювання функціонального стану міокарда після перенесеного інфаркту. • Анатомя міокарда ЛШ та коронарного кровотоку. • Класифікація ішемічної хвороби серця. Сучасний погляд. • Сучасні рекомендації зі SPECKLE-TRACKING лівого шлуночка та передсердя. • Стрейн лівого шлуночка. Які можливості застосування в діагностиці ІХС. • Можливості діагностики ІХС за допомогою SPECKLE-TRACKING лівого шлуночка та лівого передсердя. • Розбір на прикладах діагностики захворювань серця. • Відповіді на запитання, обговорення клінічних випадків.

Уже невдовзі медичні працівники зможуть працювати з електронними рецептами на ліки на основі медичного канабісу в ЕСОЗ. Для того, щоби підготуватися до цих змін, запрошуємо медичних працівників долучитися до вебінару. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Хронічна спонтанна кропив’янка – захворювання із суттєвим впливом на якість життя, сон, психоемоційний стан і працездатність пацієнтів. Тривалий неконтрольований перебіг асоціюється з тривожністю, депресією та втратою продуктивності. Важливо своєчасно розпізнати ХСК, оскільки затримка діагностики або неправильна тактика ведення можуть посилювати інтенсивність симптомів і формувати недовіру пацієнта. На цьому заході ви розглянете сучасні принципи діагностики та лікування хронічної спонтанної кропив’янки відповідно до міжнародних рекомендацій. Ви навчитеся відрізняти ХСК від індукованих форм кропив’янки, васкулітів, атопічного дерматиту й інших дерматозів, проводити діагностику без надмірного призначення обстежень, а також застосовувати покроковий терапевтичний підхід. Окремо ви розглянете ведення рефрактерних форм, оптимізацію антигістамінної терапії, використання біологічних препаратів та оцінювання контролю захворювання за валідованими шкалами. Після навчання ви зможете впевнено вести пацієнтів з тривалим сверблячим висипом без очевидних тригерів, досягати кращого контролю симптомів, знижувати ризик ускладнень і покращувати якість життя пацієнтів. • Вступ • Актуальність ХСК, епідеміологія, вплив на якість життя та працездатність пацієнтів. • Класифікація кропив’янки: гостра, хронічна, спонтанна vs індукована, місце ХСК у спектрі захворювань. • Патогенез і фенотипи ХСК • Роль опасистих клітин, IgE, автоімунних механізмів, тригери. • Поняття активності захворювання, контролю та ремісії як цілей терапії. • Алгоритм діагностики ХСК • Клінічні критерії діагнозу ХСК, відмежування від індукованих форм та інших дерматозів. • Мінімально достатнє обстеження, червоні прапорці, показання до розширеної діагностики; шкали оцінювання тяжкості та контролю. • Сучасні підходи до лікування • Стандартний покроковий підхід: неседативні H1-антигістамінні (стартова доза → до 4-кратного підвищення), місце ГКС, чого уникати в рутині. • Біологічна терапія (омалізумаб: показання, дози, тривалість, контроль відповіді; особливості скасування) та роль циклоспорину в рефрактерних випадках. • Клінічні випадки та дискусія • Відповіді на запитання.

Атрофічний та аутоімунний гастрит складно діагностувати своєчасно через безсимптомний або неспецифічний перебіг, що часто призводить до встановлення діагнозу із затримкою в кілька років. Першим клінічним проявом часто стає анемія, резистентна до стандартної терапії, а саме захворювання асоційоване з підвищеним ризиком аденокарциноми шлунка, нейроендокринних пухлин і тяжкого дефіциту вітаміну B12 з неврологічними ускладненнями. Важливо вчасно розпізнати цей зв’язок між анемією, диспепсією й аутоімунними процесами слизової оболонки шлунка. На цьому заході ви розглянете патогенез, клінічні прояви та діагностичні підходи до атрофічного й аутоімунного гастриту. Ви дізнаєтеся про характерні симптоми, лабораторні маркери та показання до ендоскопії з біопсією, навчитеся правильно інтерпретувати рівні гастрину, пепсиногенів й антитіл, а також оцінювати ризики онкологічних ускладнень. Після навчання ви зможете формувати обґрунтований діагностичний алгоритм, своєчасно виявляти пацієнтів групи ризику та вибудовувати довгострокову стратегію ведення з онконастороженістю. • Що таке атрофічний та аутоімунний гастрит: • сучасні визначення, патогенез, відмінності від H. pylori-асоційованого гастриту. • Клінічні червоні прапорці: • залізодефіцитна й B12-дефіцитна анемія, неврологічні та гастроінтестинальні прояви. • Діагностичний алгоритм для лікаря: • лабораторні маркери (B12, гастрин, пепсиногени, антитіла), ендоскопія та біопсія, шкала OLGA. • Можливі ускладнення й онконастороженість: • ризик аденокарциноми та нейроендокринних пухлин, правила ендоскопічного нагляду. • Тактика ведення пацієнта: • замісна терапія, ерадикація H. pylori, диспансерний нагляд і профілактика помилок. • Відповіді на запитання

Дистанційна участь з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Тривалість: 5 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховані бали БПР. Бали БПР: 5. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Етичні та психосоціальні аспекти комунікації медичних працівників з вразливими пацієнтами 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Зареєструватися та пройти курс можна: з 15 лютого 2026 по 31 грудня 2026 Тип заходу БПР: Електронно-навчальний курс Всі спеціальності До зазначення балів в сертифікаті допускаються слухачі, які дали 80% правильних відповідей на тестові запитання в електронній Google form. Сертифікат відправимо до 20 робочих днів після складання тестування та опублікуємо в особистому кабінеті Додаткова інформація: Після завершення курсу учасники отримають сертифікати з 5 балами БПР, які підтверджують їхні нові знання та компетентності. Фінальне тестування допоможе оцінити рівень засвоєння матеріалу. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Системна склеродермія не має яскравого маніфесту. Вона починається з дрібних сигналів: феномену Рейно, шкірних змін чи антитіл у крові. Якщо їх пропустити, наступним проявом буде легенева гіпертензія, гостра ниркова недостатність або інші ускладнення, що визначають тривалість життя пацієнта. На заході ви навчитеся розпізнавати ранні прояви системного склерозу (VEDOSS-синдром), розглянете сучасні діагностичні критерії та алгоритми ведення відповідно до настанов EULAR/ACR. Дізнаєтесь, які обстеження необхідно призначити та як уникати критичних помилок у лікуванні, зокрема з призначенням глюкокортикостероїдів. Після лекції ви будете впевнено орієнтуватись в мультиорганних проявах склеродермії, знатимете, як діяти у складних ситуаціях (вагітність, вакцинація, коморбідність), і зможете покращити прогноз для пацієнта. • Вступ та епідеміологія. • Патогенез як ключ до розуміння клініки та лікування. • Імунологічні маркери. • Сучасна класифікація та діагностичні критерії. • Клінічні прояви системного склерозу. • синдром VEDOSS; • ураження шкіри; • ураження серцево-судинної системи; • ураження ШКТ; • ураження дихальної системи; • ураження нирок. • Загальні принципи лікування і терапія відповідно до ураженої системи. • Прогноз і стратифікація ризику. • Алгоритм спостереження та окремі клінічні аспекти: • рекомендації щодо скринінгу та спостереження за пацієнтами; • особливості проведення вакцинації відповідно до призначеної терапії; • вагітність та препарати для ведення системного склерозу. • Відповіді на запитання

Актуальність теми зумовлена зростанням ролі етичних принципів у сфері громадського здоров’я в умовах трансформації системи охорони здоров’я, кризових ситуацій та підвищених очікувань суспільства щодо якості та прозорості медичних послуг. Сучасні виклики, зокрема пандемії, воєнні дії, обмеженість ресурсів та необхідність прийняття швидких управлінських рішень, потребують від фахівців громадського здоров’я не лише професійної компетентності, а й здатності діяти відповідно до етичних норм, забезпечуючи баланс між інтересами окремої людини та суспільства. Особливої значущості набувають питання довіри до системи громадського здоров’я, ефективної комунікації з населенням, прозорості рішень та відповідальності за їх наслідки. Недостатня увага до етичних аспектів може призводити до зниження довіри, конфліктів та неефективності заходів у сфері громадського здоров’я. У цьому контексті безперервний професійний розвиток медичних працівників з питань етики є необхідною складовою підвищення якості професійної діяльності, формування єдиних підходів до прийняття рішень та зміцнення довіри суспільства до системи охорони здоров’я. Формат навчання: дистанційний електронний курс з доступом до матеріалів 24/7, що дозволяє проходити курс у власному темпі без відриву від роботи та клінічної практики, надається на наступний день після оплати курсу. Цільова аудиторія: всі лікарські спеціальності медико-лабораторного профілю та медико-профілактичного; всі лікарські спеціальності; всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров'я; всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я. Програма заходу • 1. Відео-лекція. • Актуальність теми та важливість етики у сфері громадського здоров'я. • Базові етичні принципи. Етичні стандарти у системі охорони здоров’я. Нормативно-правові аспекти та професійна відповідальність. • Етичні виклики у громадському здоров'ї. Прийняття рішень в умовах обмежених ресурсів. Баланс між правами індивіда та інтересами суспільства. Етичні аспекти під час криз (епідемії, воєнні умови, надзвичайні ситуації). • Комунікація та довіра у громадському здоров'ї. Етична комунікація з населенням. Робота з чутливою інформацією. Формування довіри до медичної системи. • Практичний блок: розбір кейсів. Аналіз реальних або змодельованих ситуацій. Етичні дилеми у щоденній практиці. • Прийняття рішень та їх аргументація. • 2. Робота з першоджерелами. • 3. Заключне тестування: перевірка засвоєння навчального матеріалу курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Цей курс допомагає перетворити невідкладну допомогу з набору окремих знань на зрозумілу командну дію. Учасники розберуть, як організувати перші хвилини при погіршенні стану пацієнта: хто оцінює ABCDE, хто викликає допомогу, хто готує дефібрилятор, кисень, венозний доступ, препарати та документи для передачі. Окремий акцент зроблено на клініках без реанімаційного відділення: курс не передбачає, що команда має інтенсивістські ресурси. Навпаки, він навчає працювати з реальним мінімумом – базовим обладнанням, чітким алгоритмом, візком невідкладної допомоги, чек-листами і вчасною ескалацією. Програма охоплює найважливіші сценарії, які мають бути відпрацьовані до автоматизму: зупинка серця, СЛР і дефібриляція; дихальні шляхи та гостра дихальна недостатність; анафілаксія; гіпотензія, шок, кровотеча і сепсис; судоми, кома, гіпоглікемія та токсичність. Після проходження курсу команда має отримати не лише теоретичне розуміння, а й готову логіку дій: як зібрати людей, як говорити вголос, як документувати подію, як контролювати час і як передати пацієнта так, щоб наступна команда отримала всю критично важливу інформацію. БПР: курс у процесі реєстрації. Кількість балів буде додана після внесення заходу до системи БПР. Програма заходу • Модуль 1 — Командний алгоритм ABCDE і виклик допомоги: оцінка Airway, Breathing, Circulation, Disability, Exposure; ролі в команді; тривожна кнопка або виклик 103; візок невідкладної допомоги; чек-лист; підготовка до передачі пацієнта. • Модуль 2 — Зупинка серця, СЛР і дефібриляція: розпізнавання зупинки кровообігу, якісні компресії, вентиляція, AED/дефібрилятор, безпечна робота з розрядом, мінімізація пауз і командна комунікація під час реанімації. • Модуль 3 — Дихальні шляхи і гостра дихальна недостатність: кисень, позиціонування, аспірація, маскова вентиляція, мішок Амбу, бронхоспазм, аспіраційний синдром, важка інтубація та сценарій «не можу інтубувати/не можу вентилювати». • Модуль 4 — Анафілаксія і гострі алергічні реакції: раннє розпізнавання анафілаксії, адреналін як препарат першої лінії, інфузія, бронхоспазм, моніторинг, повторна оцінка та рішення про переведення. • Модуль 5 — Шок, гіпотензія, кровотеча і сепсис: оцінка перфузії, венозний доступ, інфузійна терапія, контроль кровотечі, ранні ознаки сепсису, стартова антибактеріальна логіка, підготовка до транспортування. • Модуль 6 — Судоми, кома, глікемічні порушення і токсичність: безпечне положення пацієнта, бензодіазепіни при судомах, кома невідомої етіології, гіпоглікемія, кетоацидоз, антидоти, LAST-синдром і медикаментозна токсичність. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Система коагуляції – це не просто каскад біохімічних реакцій, а й критично важливий компонент для підтримання життя в умовах багатьох невідкладних станів. Її порушення може мати дві крайні клінічні маніфестації: неконтрольовані кровотечі або тромботичні ускладнення, які часто призводять до летальних наслідків. Зокрема, ДВЗ-синдром є яскравим прикладом патології, за якої баланс між тромбозом і кровотечею порушується кардинально. Цей стан може розвиватися на тлі сепсису, ускладнених пологів, термінальної стадії онкопроцесів, політравми і після великих хірургічних втручань. Однак його складно своєчасно розпізнати через нечіткість клінічної та лабораторної картини. Наприклад, D-димер, який є одним з основних маркерів активації фібринолізу, може бути підвищеним у багатьох критичних станах, але без зважання на контекст його діагностичне значення знижується. Наслідок – до 30% випадків ДВЗ-синдрому залишаються нерозпізнаними на ранніх етапах, що прямо корелює з погіршенням прогнозу. Тому, систематизовані знання про механізми згортання крові, сучасні діагностичні підходи й інтерпретацію лабораторних тестів є необхідними для лікаря, який працює в умовах інтенсивної терапії, акушерства чи онкології. Навчальний майстер-клас «ДВЗ-синдром: виклики та можливості лабораторної діагностики» буде присвячений вивченню фізіології гемостазу як тонкого балансу між процесами згортання крові та фібринолізу. Учасники розглянуть епідеміологію, причини розвитку, класифікацію і патогенез ДВЗ-синдрому, що дасть змогу глибше зрозуміти механізми його виникнення. Будуть проаналізовані клінічні прояви цього стану й загальні принципи його діагностики. Особливу увагу приділено сучасним підходам до лабораторної діагностики, зокрема специфічним тестам, алгоритмам і шкалам оцінювання для своєчасного виявлення й контролю тяжкості ДВЗ-синдрому. • Фізіологія гемостазу: рівновага життя між згортанням крові та фібринолізом. • Епідеміологія, причини розвитку та класифікація ДВЗ-синдрому. • Патогенетичні аспекти розвитку ДВЗ-синдрому. • Клінічна маніфестація ДВЗ-синдрому. • Загальні принципи діагностики ДВЗ-синдрому. • Сучасні підходи до лабораторної діагностики та маркери ДВЗ-синдрому: специфічні тести, алгоритми, шкали динамічного оцінювання стану пацієнта.

Ультразвукова діагностика пухлин гепатопанкреатобіліарної зони є первинним і часто визначальним етапом онкологічного пошуку, оскільки УЗД у більшості випадків формує перше уявлення про наявність вогнищевих уражень печінки, жовчного міхура, жовчних проток і підшлункової залози. Від правильності інтерпретації залежить подальша діагностична та лікувальна стратегія. Важливо розуміти ультразвукову семіотику пухлин, оцінку васкуляризації, ознаки інвазії та обмеження методу, оскільки ці фактори визначають раннє виявлення онкопатології. На цьому заході ви засвоїте структурований підхід до УЗ-діагностики пухлин гепатопанкреатобіліарної зони з акцентом на базову семіотику, оцінку васкуляризації та визначення ознак злоякісності. Ви розглянете алгоритми первинної оцінки вогнищевих утворень печінки, патології жовчного міхура та жовчних проток, а також критерії місцевого поширення пухлинного процесу. Ви розберете показання до КТ, МРТ, МРХПГ, ЕУС і біопсії, а також принципи УЗ-навігації при інвазивних втручаннях. Після навчання ви зможете точно інтерпретувати ультразвукову картину пухлин гепатопанкреатобіліарної зони, розрізняти доброякісні та злоякісні процеси та визначати ознаки онкологічної настороженості. • Місце ультразвукового дослідження в діагностиці пухлин гепатопанкреатобіліарної зони. • Базова ультразвукова семіотика новоутворень. • Оцінка васкуляризації пухлин при доплерографії (периферичний і внутрішньопухлинний кровотік, артеріалізація, хаотична васкуляризація, зв’язок із магістральними судинами). • Новоутворення печінки: алгоритм первинної УЗ-оцінки (локалізація за сегментами, кількість вогнищ, розміри, зв’язок із судинами та жовчними протоками, ознаки інвазивного росту). • Доброякісні вогнищеві утворення печінки (прості кісти, гемангіома, фокальна нодулярна гіперплазія, аденома печінки: типові та атипові УЗ-ознаки). • Злоякісні пухлини печінки. • Жовчний міхур: поліпи, псевдополіпи та пухлинні ураження. • Пухлинна обструкція жовчних проток (ознаки механічної жовтяниці, рівень блоку, розширення внутрішньо- та позапечінкових проток, диференціація каменя, стриктури та пухлини) • Підшлункова залоза: можливості та обмеження УЗД. • Солідні новоутворення підшлункової залози. • Кістозні утворення підшлункової залози. • Ознаки місцевого поширення пухлин (судинна інвазія, компресія судин, ураження жовчних проток, лімфаденопатія, асцит, канцероматоз очеревини). • Коли УЗД недостатньо: показання до КТ, МРТ, МРХПГ, ЕУС та біопсії. • УЗ-навігація при пункційній біопсії пухлин печінки та підшлункової залози. • Клінічні кейси з практики. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

1. Гіпертонічна хвороба 2. Цукровий діабет 3. Анкетування пацієнтів 4. Рекомендовані онкоогляди 5. Вакцинація за віком Підсумкове тестування

1. Відеолекція Інформована згода пацієнта: як оформити правильно і захистити себе: Як оформлювати правильно Коли підпис не рятує Відмова від лікування Фото/відеофіксація 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Електронний навчальний курс із дистанційною участю та доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Бали БПР: 5. Номер в системі БПР: 1019988. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера