Заходи БПР — Гастроентерологія 2026

Синдром хронічної втоми – це не просто стан, коли «немає сил». Це виснаження, яке не минає після сну, порушує концентрацію, пам’ять і навіть заважає виконувати звичні повсякденні дії. Пацієнти довго шукають відповіді, ходять від одного спеціаліста до іншого, а справжня причина лишається невиявленою. На цьому заході ви дізнаєтеся, як відрізнити міалгічний енцефаломієліт/синдром хронічної втоми (МЕ/СХВ) від інших схожих хвороб. Ви зрозумієте, чому симптоми часто доповнюються депресією, фіброміалгією чи неврозами і не пропустите цей діагноз навіть у складних випадках. Ви отримаєте практичні алгоритми обстеження, критерії діагностики та розуміння, коли залучати мультидисциплінарну команду. Після навчання ви зможете вчасно розпізнавати синдром хронічної втоми, будувати ефективну стратегію лікування та координувати роботу з неврологами, психіатрами, фізіотерапевтами й імунологами. Це допоможе пацієнтам повернутися до нормального життя, зменшить ризик хронізації стану й полегшить психоемоційний тягар від «невидимого» захворювання. • Визначення поняття міалгічний енцефаломієліт/синдром хронічної втоми • Загальна характеристика захворювання • Теоретичні аспекти міалгічного енцефаломієліту/синдрому хронічної втоми • Епідеміологія • Етіологія • Патофізіологія (центральна, вегетативна, імунна системи, метаболізм, мікробіом) • Класифікація • Клінічна картина та діагностика міалгічного енцефаломієліту/синдрому хронічної втоми • Клінічні прояви (втома, когнітивна дисфункція, сон, вегетативні розлади) • Фактори ризику • Діагностичний підхід у дорослих (зокрема з post-COVID fatigue) • Обстеження • Диференціальна діагностика • Критерії (Канада, IOM/NAM, NICE) • Менеджмент і лікування • Загальний підхід • Варіанти лікування (фармакологічні, немедикаментозні) • Емпіричні та нові методи • Моніторинг • Ускладнення • Прогноз • Міждисциплінарний підхід • Роль команди (невролог, імунолог, психіатр, фізіотерапевт тощо) • Координація та комунікація для покращення результатів • Відповіді на запитання

Ви лікуєте людей, а не хвороби. Особистість пацієнта є невіддільною частиною процесу лікування. Саме тому ефективна комунікація є важливою. Пацієнти, яких не чують або неправильно інформують, можуть порушувати режим лікування і ставати джерелом конфліктів. Терапевтичних протоколів недостатньо – важливо опанувати інструменти емпатійної взаємодії, активного слухання та структурованої консультації. Це навички, що знижують ризик юридичних претензій і професійного вигорання. На цьому заході ви дізнаєтеся, як побудувати пацієнтоорієнтовану консультацію за біопсихосоціальною моделлю, застосовувати активне слухання й емпатійні техніки NURSE, перевіряти розуміння пацієнтом інформації через Teach-Back, працювати з очікуваннями та формувати довіру, яка підвищує прихильність до лікування. Ви освоїте структуровану модель Calgary–Cambridge для менеджменту клінічної консультації, що дає змогу ефективно планувати розмову від початку до завершення. Після навчання ви зможете проводити консультації, де пацієнт відчуває себе комфортно, а ви – впевненими у точності передання інформації та контролі процесу лікування. Це допоможе мінімізувати конфлікти й покращити результати терапії. • Біопсихосоціальна модель взаємодії лікар–пацієнт. Пацієнтоорієнтований підхід як основа якісної медичної допомоги. • Встановлення контакту. Перші хвилини розмови: невербальні сигнали, представлення лікаря, формування позитивного першого враження. • Активне слухання та емпатія. Емпатійна відповідь за схемою NURSE (Naming, Understanding, Respecting, Supporting, Exploring) для дослідження емоцій пацієнта. • Зрозуміли правильно? Використання техніки Teach-Back як інструмента перевірки розуміння інформації пацієнтом. • Робота з очікуваннями пацієнта. Як виявляти й узгоджувати очікування пацієнта і сім’ї, запобігати конфліктам і непорозумінням. • Побудова довіри й партнерських стосунків. Практики комунікації для підвищення прихильності пацієнта до лікування. • Менеджмент клінічної консультації. Використання моделі Calgary–Cambridge для структурування розмови: від початку консультації до завершення і планування наступних кроків. • Відповіді на запитання • Обговорення матеріалу (презентації) • Оцінювання здобутих знань

Туляремія може маскуватися під десятки хвороб, і лише підготовлений лікар зможе її вчасно розпізнати. В Україні реєструють спорадичні випадки й сезонні спалахи туляремії, особливо у степових і лісостепових регіонах. У зоні ризику – мисливці, аграрії, працівники тваринництва й ті, хто контактує з дикими гризунами чи комахами-переносниками. У будь-якого пацієнта з гарячкою, лімфаденітом чи незрозумілими виразковими ураженнями шкіри варто тримати туляремію в полі зору. На заході ви дізнаєтесь, як правильно додавати туляремію до диференційної діагностики гострих гарячкових станів, розпізнавати клінічні «маски» хвороби й уникати помилок, які коштують пацієнтам здоров’я і навіть життя. Ви зрозумієте, як грамотно діяти в разі контакту з ендемічними факторами та які схеми антибіотикотерапії дійсно працюють. Після лекції ви зможете впевнено оцінювати випадки з лихоманкою, збільшеними лімфовузлами чи підозрою на ураження ЦНС, знати, коли підозрювати туляремію та які лабораторні методи застосувати. • Актуальність туляремії в Україні: епідеміологія, природна осередковість, сучасні ризики. • Етіологія, патогенез, шляхи передавання; фактори вірулентності збудника. • Клінічні форми захворювання, “маски туляремії”, диференціальна діагностика з іншими гострими гарячковими станами. • Лабораторна діагностика: методи, особливості, алгоритм діагностики у пацієнтів, швидкі тести. • Принципи ефективної антибактеріальної терапії: вибір препаратів, дозування, тривалість, моніторинг ефективності. • Профілактика: перспективи вакцинації, заходи захисту медперсоналу й населення, дії у разі контакту чи підозри на туляремію. • Розгляд клінічних кейсів, алгоритми екстрених дій. • Відповіді на запитання