Заходи БПР — Фізична та реабілітаційна медицина 2026

Лікарі здобудуть навички застосування валідованих скринінгових інструментів для виявлення ПТСР у дітей на первинній ланці та проведення диференційної діагностики з тривожними розладами, депресією і розладами адаптації. Учасники навчаться розпізнавати вікові особливості клінічних проявів у дітей дошкільного, шкільного віку та підлітків, використовувати діагностичні критерії DSM-5 та МКХ-11, а також визначати клінічний маршрут пацієнта. Програма охоплює первинні психоедукаційні консультації для батьків або опікунів, створення безпечного та підтримуючого середовища для дитини, а також оцінювання коморбідних соматичних і психічних станів. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які клінічні “червоні прапорці” ПТСР у дітей різного віку (дошкільнята, молодші школярі, підлітки) є ключовими для лікаря первинної ланки? • Як провести диференційну діагностику між ПТСР, гострою реакцією на стрес та розладами адаптації в умовах первинної медичної допомоги? • Які валідовані скринінгові шкали та опитувальники для діагностики ПТСР у дітей можуть бути ефективно використані в рутинній практиці сімейного лікаря? • Яка роль лікаря первинки у менеджменті ПТСР: межі компетенцій, коли починати фармакотерапію та коли скеровувати до вузького спеціаліста? • Як клінічно розпізнати ПТСР за соматизованими скаргами (цефалгії, абдомінальний біль, енурез) та як вести таких пацієнтів? • Які особливості збору анамнезу травматичної події у дитини, щоб уникнути ретравматизації? • Якими є довгострокові наслідки недіагностованого або некоректно лікованого ПТСР у дитячому віці на соматичне та психічне здоров’я в дорослому житті? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Сучасні доказові підходи до профілактики, діагностики та лікування соматичних захворювань у дітей відповідно до міжнародних рекомендацій. Вакцинація, алергологія, респіраторна медицина, інфекційні хвороби, неонатологія, орфанні захворювання та сучасні технології в педіатричній практиці. Клінічні кейси, міждисциплінарні дискусії, сучасні алгоритми ведення пацієнтів та практичні рішення для щоденної роботи. Учасники зможуть впроваджувати сучасні міжнародні клінічні настанови у педіатричну практику, проводити диференційну діагностику складних клінічних випадків та обирати оптимальні профілактичні й лікувальні стратегії. Учасники навчаться складати індивідуальні стратегії вакцинації для різних категорій пацієнтів, застосовувати доказові підходи до фармакотерапії та антибіотикотерапії, ефективно вести пацієнтів із коморбідною патологією. Участь передбачає офлайн-формат, онлайн-трансляцію та доступ до запису на 30 днів. Учасники можуть ставити питання експертам у чаті, ділитися досвідом із колегами, брати участь в опитуваннях під час ефіру та отримати доступ до закритої професійної групи. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний курс БПР присвячений темі функціональних розладів шлунково-кишкового тракту. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники здобудуть навички: • Застосовувати Римські критерії IV для діагностики функціональних розладів ШКТ. • Використовувати біопсихосоціальну модель для комплексного збору анамнезу. • Ідентифікувати симптоми тривоги («червоні прапорці») для виключення органічної патології. • Інтерпретувати результати специфічних досліджень: фекального кальпротектину, серології на целіакію та дихального тесту. • Призначати та контролювати дієтотерапію, зокрема дієту з низьким вмістом FODMAP. • Обирати та титрувати фармакотерапію: спазмолітики, пробіотики та нейромодулятори. • Застосовувати валідовані шкали для об’єктивізації стану пацієнта. • Вести пацієнтів із синдромом перехресту, зокрема при поєднанні функціональних розладів ШКТ та ГЕРХ. • Адаптувати тактику лікування для вагітних жінок і дітей. • Проводити консультування щодо модифікації способу життя та важливості психотерапії. Програма заходу • Заняття • 02:52:53 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Як диференціювати функціональні та органічні захворювання ШКТ, використовуючи «червоні прапорці»? • Які патогенетичні механізми лежать в основі вісцеральної гіперчутливості та як на них впливати терапевтично? • Як застосовувати біопсихосоціальну модель для побудови довірливих стосунків з пацієнтом та підвищення комплаєнсу? • Які особливості збору анамнезу у пацієнтів з підозрою на функціональний розлад? • Яка роль дієтичних інтервенцій, зокрема FODMAP-дієти, у лікуванні синдрому подразненого кишечника (СПК)? • Як обґрунтовано обирати пробіотичні препарати, враховуючи штамоспецифічність їхніх ефектів? • Які існують алгоритми лікування СПК та функціональної диспепсії залежно від домінуючих симптомів? • У яких випадках доцільне призначення нейромодуляторів (антидепресантів) і як обрати оптимальний препарат? • Які особливості ведення пацієнтів з синдромом перехресту (overlap syndrome)? • Які підходи до терапії функціональних розладів є безпечними для вагітних жінок та дітей? • Яка тактика ведення пацієнтів з функціональною диспепсією, асоційованою з H. pylori? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс: порушення ліпідного обміну у коморбідних пацієнтів 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Порушення ліпідного обміну у коморбідних пацієнтів сьогодні є однією з ключових причин прогресування серцево-судинних, ендокринних та ниркових ускладнень». Подія створена для лікарів, які працюють з пацієнтами з багатокомпонентною патологією — сімейних лікарів, терапевтів, ендокринологів, кардіологів і нефрологів. Головна ідея заходу — дати чіткі алгоритми, що допоможуть ефективно оцінювати ризики та досягати ліпідних цілей у складних клінічних випадках. Користь для учасника: чіткі алгоритми стратифікації ризику та вибору тактики лікування у коморбідних пацієнтів, практичні підходи до корекції ліпідного обміну з урахуванням щитоподібної, серцевої та ниркової патології, а також актуальні рекомендації щодо харчування і медикаментозної терапії при різних типах дисліпідемій. Приєднуйтесь, щоб оновити знання та впевнено застосовувати сучасні підходи у щоденній роботі з коморбідними пацієнтами. Подія створена для тих, хто хоче працювати за міжнародними рекомендаціями та бачити результат лікування. Progress — коли знання працюють на практику. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

1. Відеолекція Що таке тейп: міфи, правда, біомеханіка впливу Показання та протипоказання до тейпування Основи дії кінезіотейпів у реабілітації Демонстрація та відпрацювання: – Тейпування коліна – Тейпування передпліччя, зап’ястка, першого пальця руки Лімфотейпування (дренажне): передпліччя та плече Тейпування рубців Типові помилки та технічні нюанси 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

1. Відеолекція Неврологічні розлади в практиці лікаря первинної медичної допомоги: головний біль, порушення сну та запаморочення: І Розділ - «Посттравматичний головний біль: мігрень, ГБ напруги. Медикаментозно-індукований та інші види ГБ» Початкова оцінка та маршрут пацієнтів з посттравматичним головним болем. Супутні стани при ПГТБ. Червоні прапорці у пацієнта з головним болем. Діагностика та клінічні особливості мігрені та ГБН. Лікування головного болю при мігрені. Лікування головного болю напруги та цервікогенного головного болю. Інші підтипи посттравматичного головного болю. Медикаментозно-індукований головний біль. ІІ Розділ - «Первинні та посттравматичні порушення сну. Безсоння, обструктивне апное уві сні, синдром недостатнього сну. Парасомнії» Цілеспрямована оцінка сну Червоні прапорці. Фактори впливу. Препарати, що здатні порушувати сон. Критерії діагностики та лікування безсоння. Обструктивне апное та синдром недостатнього сну. Розлад циркадного ритму сну-неспання. Синдром неспокійних ніг. Парасомнії. ІІІ Розділ - «Головокружіння. Баротравма, доброякісне позиційне пароксизмальне запаморочення. Струс лабіринту, цервікогенне запаморочення» Початкова оцінка запоморочення. Запаморочення асоційоване з баротравмою. Доброякісне позиційне пароксизмальне головокружіння. Цервікогенне запаморочення. Струс лабіринту. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Рентгенографія є базовим та найчастіше першим методом візуалізації патології колінного суглоба, і її правильна інтерпретація визначає подальшу діагностичну та лікувальну тактику. Більшість патологічних процесів мають ранні рентгенологічні прояви, які можуть бути виявлені вже на первинному етапі, але тільки за умови системного підходу до аналізу зображень. Знання нормальної рентгеноанатомії та її варіантів є критично важливим для диференціації між фізіологічними особливостями й патологічними змінами. На цьому заході ви матимете змогу сформувати структурований підхід до аналізу рентгенограм колінного суглоба з акцентом на анатомічну основу, типові патологічні зміни у разі дегенеративних, запальних, кристалічних і пухлинних процесів, а також травматичних уражень. Окрім цього, ви розглянете рентгенологічні пастки й типові діагностичні помилки, які найчастіше призводять до неправильних висновків. Після навчання ви зможете точно аналізувати рентгенограми колінного суглоба, впевнено розпізнавати патологічні зміни на ранніх стадіях та формувати обґрунтований алгоритм подальшого обстеження пацієнтів із патологією коліна. • Анатомія та біомеханіка колінного суглоба як основа рентгенологічного оцінювання • Нормальна рентгеноанатомія та варіанти розвитку • Дегенеративні захворювання колінного суглоба • Запальні та кристалічні артропатії • Пухлинні й пухлиноподібні ураження навколо колінного суглоба • Травматичні та післятравматичні зміни • Типові діагностичні помилки та рентгенологічні пастки • Практичний алгоритм опису рентгенограм колінного суглоба • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Розуміння основ КТ та МРТ. Оптимальний вибір методу нейродіагностики в залежності від патології. Інтерпретація даних КТ головного мозку, КТ-ангіограм судин голови та шиї. Вміння диференціювати послідовності МРТ: T1, T2, FLAIR, T1 після гадолінію, DWI, карта ADC, GRE. Здатність ідентифікувати патологію, що часто зустрічається, й яку виявляють за допомогою МРТ головного мозку. Вміння призначати та розуміти дані, отримані при проведенні магнітно-резонансної ангіографії та магнітно-резонансної венографії. Програма заходу • Основи нейровізуалізації • Основи комп’ютерної томографії • Зображення КТ головного мозку в нормі • Оптимальне застосування КТ голови без контрастування (приклади) • КТ головного мозку з контрастом (приклади) • КТ-ангіограма судин голови та шиї. Норма та приклади патології. • Перфузійна КТ • Ішемічний інсульт на КТ. Розвиток інсульту погодинно. • Види внутрішньочерепних крововиливів на КТ • Види вклинення головного мозку на КТ • Пухлини на КТ головного мозку без та з контрастуванням • Гідроцефалія на КТ. Синдром Хакіма-Адамса • Базові поняття: МРТ • Послідовності МРТ: T1, T2, FLAIR, T1 після гадолінію, DWI, карта ADC, GRE (на прикладах норми та різноманітної патології) • МРА – магнітно-резонансна ангіограма, МРТ шиї із пригніченням сигналу від жиру, МРВ – магнітно-резонансна венограма. Норма і патологія • Заняття — 02:13:15 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано 5 балів БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «консультування та професійні комунікаційні навичкі / додержання стандартів медичної допомоги». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс присвячений міжнародному досвіду, клінічним випадкам і терапевтичним дилемам у веденні пацієнтів із міастенією. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники опрацюють диференціацію клінічних форм і серологічних підтипів, міжнародні діагностичні критерії, нейрофізіологічні тести та валідовані клінічні шкали QMG, MG-ADL і MG-QoL15. Курс охоплює сучасні підходи до антихолінестеразної, базисної імуносупресивної та таргетної терапії, показання до тимектомії, менеджмент міастенічного кризу, особливості лікування вагітних, дітей, пацієнтів похилого віку та людей із коморбідністю. Окрему увагу приділено рефрактерним формам, біологічним препаратам, безпеці антигіпертензивної терапії, профілактиці ускладнень і локальним ін’єкціям для корекції резистентної диплопії. Програма заходу • Заняття 1: Світовий досвід у діагностиці та лікуванні. Порівняння настанов США, Великобританії, ЄС, Німеччини, Казахстану, Японії, Китаю, Австралії • Які ключові відмінності існують у діагностичних алгоритмах між протоколами США (AAN) та Європи (EFNS/EAN)? • Як різняться підходи до застосування кортикостероїдів та нестероїдних імуносупресантів у Німеччині та Великобританії (NICE)? • Які специфічні рекомендації щодо лікування серонегативної форми пропонують японські та китайські настанови? • У чому полягають розбіжності в показаннях до тимектомії у пацієнтів без тимоми згідно з різними міжнародними гайдлайнами? • Які особливості ведення пацієнтів у дитячому віці та під час вагітності регламентовані в різних країнах? • Як регулюється застосування новітніх таргетних препаратів у різних системах охорони здоров’я? • Які критерії оцінки відповіді на терапію та ремісії використовуються в клінічних настановах Австралії та Казахстану? • Заняття 2: Діагностика та лікування: як уникнути помилок • Які клінічні «червоні прапорці» дозволяють запідозрити захворювання на ранніх стадіях? • Як уникнути хибнонегативних результатів при проведенні прозеринового тесту та ЕНМГ? • Якою є діагностична тактика при підозрі на серонегативну форму? • Коли і як починати імуносупресивну терапію: вибір стартового препарату та схеми титрування • Які абсолютні та відносні протипокази до призначення різних груп препаратів? • Як вести пацієнток під час вагітності та лактації? • Яка роль тимектомії в сучасних протоколах лікування та як визначити оптимальний час для операції? • Що робити у разі неефективності стандартної терапії: алгоритм дій при рефрактерному перебігу • Заняття 3: Виклики в лікуванні та корекція побічної дії препаратів • Які критерії вибору стартової імуносупресивної терапії при генералізованій формі? • Як оптимізувати схему та дозування глюкокортикостероїдів для досягнення ремісії з мінімальними побічними ефектами? • Які лабораторні та інструментальні маркери необхідно моніторувати при лікуванні азатіоприном та мофетилу мікофенолатом? • Терапевтична тактика при розвитку кризу: роль та місце ВВІГ та плазмаферезу • Як вести пацієнтку під час вагітності та лактації? • Які сучасні підходи застосовують при рефрактерному перебігу, що не відповідає на стандартну терапію? • Роль тимектомії в сучасних протоколах: кому, коли і яким методом? • Побічні ефекти таргетної терапії: профілактика та менеджмент • Як диференціювати погіршення стану: прогресування захворювання чи побічна дія ліків? • Особливості лікування очної форми: коли переходити до системної імуносупресії? • Заняття 4: Клінічні варіанти: світовий диференційований підхід до лікування • Які клінічні та параклінічні критерії лежать в основі класифікації на сучасні фенотипи? • Як серологічний статус пацієнта (AChR, MuSK, LRP4, серонегативний) детермінує вибір терапевтичної стратегії? • Які переваги та ризики довготривалої імуносупресивної терапії у пацієнтів з генералізованою формою? • Яка роль тимектомії в лікуванні AChR-позитивної форми та чи є вона доцільною для інших підтипів? • Які алгоритми ведення пацієнтів із рефрактерним перебігом та які нові біологічні препарати є найбільш ефективними? • У чому полягають особливості діагностики та лікування очної форми та як запобігти її генералізації? • Як диференціювати криз від холінергічного та які протоколи невідкладної допомоги є обґрунтованими? • Які існують підходи до менеджменту у вагітних, дітей та пацієнтів похилого віку? • Заняття 5: Відповіді на поширені питання на основі настанов світу • Які діагностичні алгоритми рекомендовані для пацієнтів із підозрою на серонегативну форму? • Які переваги та обмеження має електронейроміографія (ЕНМГ) та метод дослідження нервово-м’язової передачі (декремент-тест)? • Як обрати оптимальну стартову терапію: антихолінестеразні препарати, кортикостероїди чи їх комбінація? • Які критерії вибору імуносупресивної терапії другої лінії? • Яка роль тимектомії у пацієнтів з AChR-позитивною та AChR-негативною формою без тимоми? • Які сучасні підходи застосовують при кризі: порівняльна ефективність плазмаферезу та ВВІГ? • Яка тактика ведення пацієнтів, рефрактерних до стандартної імуносупресивної терапії? • Як здійснювати моніторинг безпеки довготривалої імуносупресивної терапії? • Особливості менеджменту у вагітних та в періопераційному періоді • Заняття 6: Помірна та високоактивна форма: шляхи порятунку пацієнта • Які ключові відмінності у діагностичних підходах згідно з протоколами Німеччини, Казахстану, Японії та Китаю? • Як об’єктивно оцінювати активність захворювання та якість життя за допомогою стандартизованих шкал (QMG, MG-ADL, MGFA)? • Які сучасні критерії визначення рефрактерної форми та чим вони відрізняються від поняття високоактивного перебігу? • Який доказовий поетапний алгоритм імуносупресивної терапії при нерефрактерній генералізованій формі? • У чому полягають особливості японського протоколу лікування та його потенційні переваги? • Які терапевтичні опції існують для пацієнтів, рефрактерних до стандартної імуносупресії? • Яка роль плазмаферезу та внутрішньовенного імуноглобуліну в менеджменті загострень та рефрактерного перебігу? • Чим пояснюється вища поширеність погано контрольованого захворювання в українській популяції порівняно зі світовими даними? • Як проводити імуносупресивну терапію у пацієнтів зі значними коморбідностями, зокрема вірусним гепатитом чи онкологічним анамнезом? • Які стратегії можна застосувати для подолання низького комплаєнсу та страху пацієнтів перед цитостатичними препаратами? • Заняття 7: Гіпертонічна хвороба і міастенія: як допомогти і не нашкодити • Які патофізіологічні механізми лежать в основі негативного впливу β-адреноблокаторів та блокаторів кальцієвих каналів на нервово-м’язову передачу? • Які конкретні антигіпертензивні препарати є абсолютно протипоказаними, а які можуть застосовуватися з обережністю? • Які класи препаратів є терапією вибору для лікування артеріальної гіпертензії згідно з доказовою базою? • Тактика ведення пацієнтів з рефрактерною артеріальною гіпертензією на тлі міастенії • Особливості застосування діуретиків та ризики електролітних порушень, що можуть провокувати м’язову слабкість • Чи впливає терапія на ефективність та безпеку антигіпертензивних препаратів? • Алгоритм дій при розвитку гіпертензивного кризу у пацієнта з міастенічним кризом • Заняття 8: Використання локальних ін’єкцій для корекції ізольованої резистентної диплопії у пацієнта з генералізованою міастенією • Які патофізіологічні механізми зумовлюють розвиток ізольованої резистентної диплопії? • Які об’єктивні критерії дозволяють класифікувати диплопію як рефрактерну до стандартної імуносупресивної та симптоматичної терапії? • Який алгоритм вибору цільового екстраокулярного м’яза для ін’єкції та які методи його точної локалізації застосовуються? • Які препарати для локальних ін’єкцій є препаратами вибору та які протоколи їх дозування є найбільш обґрунтованими? • Як співвідноситься ефективність локальної терапії із системним лікуванням та чи впливає вона на загальний перебіг захворювання? • Які короткострокові та довгострокові побічні ефекти й ускладнення характерні для процедури? • Якою є доказова база щодо довготривалої ефективності та безпеки повторних локальних ін’єкцій при міастенічній диплопії? • 02:32:30 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Порушення слуху та рівноваги – часті скарги пацієнтів, які можуть бути проявом понад 80 різних патологічних станів. Вони охоплюють як соматичні, так і неврологічні розлади, від доброякісного позиційного запаморочення до серйозних захворювань головного мозку. Важливо вміти точно визначити причину симптомів, адже від своєчасної діагностики й правильної тактики залежить не лише якість життя, а й прогноз для пацієнта. Сучасні отоневрологічні підходи базуються на чітких клінічних алгоритмах, міждисциплінарній співпраці та доказовій медицині. Їхнє впровадження дає змогу уникнути помилок, скоротити час до встановлення правильного діагнозу й запобігти розвитку ускладнень: від перманентної втрати слуху до соціальної дезадаптації. Для лікаря-практика знання з цієї галузі необхідні не лише у вузькопрофільних ситуаціях, але і в рутинній клінічній практиці, особливо в роботі з пацієнтами старшого віку або з неврологічними симптомами неясного генезу. Навчальний захід «Клінічна отоневрологія: сучасний покроковий підхід» буде присвячений вивченню анатомії та функціонування вестибулярної системи й диференційної діагностики найпоширеніших синдромів. Учасники розглянуть типові клінічні ситуації – гострі напади запаморочення, раптову втрату слуху, хронічну нестійкість – і навчаться розпізнавати головні ознаки найпоширеніших отоневрологічних захворювань. Будуть розглянуті практичні інструменти: діагностичні проби, репозиційні маневри, алгоритми скринінгу та ведення пацієнтів у гострий і хронічний періоди. Також будуть наведені консенсусні рекомендації міжнародної спільноти, зокрема документи Барані. • Анатомія та фізіологія вестибулярної системи; • Рухи очей: норма й патологія; • Симптоматика вестибулярної патології; • Діагностика вестибулярних розладів: від анамнезу до високотехнологічних методів; • Принципи лікування та реабілітації в клінічній вестибулології. • Відповіді на запитання • Сучасний стан отоневрології як клінічної дисципліни; • Консенсусні документи світової отоневрологічної спільноти Барані; • Доброякісне пароксизмальне позиційне запаморочення: діагностичні проби та репозиційні маневри; новий діагностичний підхід; • Завдання з зірочкою: хто капітан команди – ЛОР, невролог чи фізичний терапевт? • Відповіді на запитання

Рубці та шрами – це не просто косметичний дефект. Вони можуть завдавати справжній фізичний дискомфорт: біль, свербіж, відчуття стягування шкіри, а іноді й обмеження рухів. Окрім того, рубці часто стають причиною емоційних переживань, погіршуючи якість життя пацієнта – особливо, якщо йдеться про післяопераційні, посттравматичні, опікові рубці чи стрії. На жаль, помилки в лікуванні шрамів досить поширені: неправильний вибір методу, несвоєчасне втручання чи невміння розрізнити тип рубця можуть призвести до ускладнень, рецидиву або навіть до погіршення стану шкіри. Тому, для лікаря важливо не лише мати сучасні знання, а й розуміти потреби кожного пацієнта, щоб обрати найкращий підхід до корекції пошкоджень. Навчальний майстер-клас «Дерматологія рубців: ефективні стратегії лікування» дає вам змогу поглибити знання про сучасні стратегії лікування різних типів рубців. Буде обговорено: - як правильно класифікувати рубці (нормотрофічні, атрофічні, гіпертрофічні, келоїдні); - оптимальний час для втручання в процес загоєння; - вибір методів корекції: від топічних засобів та ін’єкцій до лазерів і хірургії – залежно від фази й виду рубця. Окрема увага буде приділена комбінованим протоколам, профілактиці утворення шрамів, а також веденню пацієнтів з травмами бойового походження. Ви навчитесь уникати типових помилок та отримаєте чіткі алгоритми дій для щоденної практики. • Вступ • Рубець як глобальна проблема: функціональні, психологічні та соціальні наслідки • Класифікація рубців – основа ефективної терапії • Види рубців: нормотрофічні, гіпертрофічні, келоїдні, атрофічні, постакне, травматичні. • Клінічні приклади й алгоритми диференціації. • Біологія загоєння ран • Фази загоєння: запалення, проліферація, ремоделювання. • Ключові моменти для втручання: коли і як впливати на процес формування рубця. • Сучасні мультифакторні стратегії лікування рубців • Хірургічні методи: показання, обмеження, профілактика ускладнень. • Ін’єкційна терапія: кортикостероїди, ферменти, біологічні препарати. • Апаратні технології: лазери, радіочастотна терапія (RF), мікронідлінг. • Топічна терапія: силіконові гелі, зволоження, SPF-захист. • Ранній старт лікування: докази та практичні рекомендації • Оптимальні терміни початку терапії: чому важливо діяти з 5–7 дня після зняття швів. • Вибір тактики залежно від фази загоєння. • Комбіновані протоколи: максимальна ефективність. • Переваги поєднання методик у складних випадках, зокрема у пацієнтів з травмами бойового походження. • Профілактика рубців: стандарт сучасної хірургії та дерматології • Тиск, зволоження, SPF, мінімізація натягу шкіри – практичні підходи. • Роль мультидисциплінарної команди у профілактиці патологічних рубців. • Відповіді на запитання учасників

Курс БПР присвячений диференційній діагностиці інфекційних та неінфекційних причин висипів у дітей. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники опанують морфологічний аналіз елементів висипу та оцінку їх еволюції, диференційну діагностику вірусних екзантем і бактеріальних уражень шкіри, алгоритми розрізнення інфекційних висипів та алергічних дерматозів. Програма також охоплює ідентифікацію патогномонічних симптомів і «червоних прапорців» тяжкого перебігу, оцінку показань до лабораторної діагностики, розробку тактики ведення пацієнтів згідно з принципами доказової медицини та диференційну діагностику із системними захворюваннями сполучної тканини й геморагічними васкулітами. Програма заходу • Заняття 1 • 02:03:51 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Заняття 2: Кір у дітей. Діагностика, диференційна діагностика та лікування • Конспект до заняття: Кір у дітей. Діагностика, диференційна діагностика та лікування. • Клінічні задачі до заняття: Кір у дітей. Діагностика, диференційна діагностика та лікування. • Тестування БПР до курсу • Морфологічні критерії диференціації макулопапульозних, везикульозних та петехіальних висипів • Клінічна диференційна діагностика між кором, краснухою та інфекційною еритемою • «Червоні прапорці» у дитини з лихоманкою та висипом, що вказують на ризик менінгококцемії чи сепсису • Хвороба Кавасакі: клінічні ситуації та діагностичні критерії • Алгоритм диференційної діагностики інфекційної та алергічної кропив’янки • Особливості клінічного перебігу та діагностики ентеровірусних екзантем, зокрема синдрому «рука-нога-рот» • Диференційна діагностика висипів при системних захворюваннях сполучної тканини та васкулітах • Тактика ведення пацієнтів з медикаментозними екзантемами, включаючи синдром Стівенса-Джонсона • Клінічна семіотика катарального періоду кору та виявлення плям Копліка • Чотири ключові характеристики корової екзантеми для диференціації від інших висипів • Диференційна діагностика кору та інфекційного мононуклеозу, зокрема при появі «ампіцилінового» висипу • Особливості висипу, лімфаденопатії та катаральних явищ при краснусі • Диференційна діагностика кору та ентеровірусних екзантем • Диференціація кору та скарлатини за характером висипу, ураженням ротоглотки та симптомом Пастія • «Червоні прапорці» розвитку багатоформної ексудативної еритеми або синдрому Стівенса-Джонсона • Сучасні протоколи лікування кору, включаючи дозування вітаміну А за рекомендаціями ВООЗ • Тактика екстреної постконтактної профілактики кору • Актуальні епідеміологічні тенденції щодо кору в Україні та вимоги до епіднагляду Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Повідомлення поганих новин є одним із найбільш складних і водночас важливих аспектів клінічної практики. Онкологічні діагнози, хронічні та інвалідизуючі захворювання, несприятливі прогнози, ускладнення або неефективність лікування супроводжують роботу лікарів незалежно від спеціальності. Водночас у більшості фахівців відсутня системна підготовка з клінічної комунікації, зокрема щодо структурованого й етично вивіреного повідомлення поганих новин. Як наслідок, така взаємодія часто відбувається інтуїтивно, що підвищує ризик емоційної ескалації, конфліктів, професійного вигорання та юридичних наслідків для закладу охорони здоров’я. На цьому заході ви отримаєте системне розуміння клінічної комунікації та опануєте практичні інструменти повідомлення складної інформації. Учасники ознайомляться з міжнародно визнаними підходами й моделями, зокрема протоколами SPIKES і NURSE, а також Калгарі-Кембриджською моделлю. Окрім цього, буде висвітлена їх адаптація до українського культурного та клінічного контексту. Після навчання ви зможете структуровано проводити складні розмови з пацієнтами та їхніми близькими, зменшуючи емоційне навантаження і ризик конфліктів. • Загальні поняття клінічної комунікації • Роль комунікації у формуванні довіри та прихильності до лікування • Типові помилки лікарів у спілкуванні з пацієнтами • Межі відповідальності лікаря в комунікації • Вербальні та невербальні компоненти клінічного діалогу • Повідомлення поганих новин: клінічний та етичний контекст • Емоційні реакції пацієнтів і родичів: страх, заперечення, гнів, шок • Вплив контексту: амбулаторний прийом, стаціонар, ургентні ситуації • Етичні принципи інформування. Типові сценарії «невдалого повідомлення» та їхні наслідки • Структуровані підходи: протоколи SPIKES та NURSE • Приклади клінічних ситуацій застосування протоколів • Адаптація протоколів до українського культурного контексту • Часті помилки під час формального використання протоколів • Калгарі–Кембриджська модель клінічної комунікації • Загальна логіка та структура моделі • Побудова контакту з пацієнтом. Активне слухання й уточнення очікувань. Спільне формування розуміння проблеми. Узгодження плану лікування • Практичні приклади застосування моделі в складних розмовах • Проблемна комунікація в клінічній практиці • Пацієнт у стані емоційної дестабілізації • Запити на «неправду», приховування діагнозу • Комунікація з членами родини за тяжких прогнозів • Конфліктні ситуації та профілактика скарг • Межі професійної емпатії та самозахист лікаря • Пацієнтоорієнтована комунікація • Принципи пацієнтоорієнтованого підходу • Поважання автономії пацієнта • Спільне прийняття рішень (shared decision-making). Адаптація інформації до рівня розуміння пацієнта • Практичний воркшоп (інтерактив) • Рольові сценарії повідомлення поганих новин • Аналіз реальних клінічних кейсів учасників • Відпрацювання протоколів SPIKES та NURSE • Розбір типових помилок у безпечному середовищі • Формування індивідуального алгоритму комунікації • Відповіді на запитання

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера