Заходи БПР — Дитячі інфекційні хвороби 2026

Пропущена трансфузійна реакція може коштувати пацієнту життя. Гостра гемолітична реакція, TRALI, TACO, алергічні або фебрильні прояви – усе це вимагає від лікаря глибоких знань та готовності діяти за секунди. Молоді спеціалісти й чергові лікарі часто першими стикаються з такими ситуаціями, і вони повинні вміти швидко оцінити стан, зупинити трансфузію та надати допомогу. На заході «Трансфузіологія. Реакції та стани після переливання компонентів донорської крові» ви дізнаєтесь, як розпізнавати основні типи посттрансфузійних ускладнень, чітко розрізняти TRALI й TACO, не плутати посттрансфузійні реакції з невідкладними станами і знати, які кроки важливо зробити у перші хвилини. Також ви опануєте алгоритми дій, критерії диференційної діагностики, принципи профілактики й документування. Після заходу ви зможете діяти швидко та впевнено у кожному випадку посттрансфузійної реакції. • Вступ. Значення посттрансфузійних ускладнень у клінічній практиці. Чому це важливо? • Поширеність та клінічна значущість. Частота реакцій, їхній вплив на перебіг захворювання та безпеку пацієнта. • Класифікація посттрансфузійних реакцій: за часом та механізмом виникнення. • TRALI й TACO. Патогенез, клінічні прояви. Диференційна діагностика. Принципи ведення пацієнта. • Тактика лікаря у разі підозри на реакцію. Алгоритм дій у разі трансфузійної реакції. Коли зупиняти трансфузію, які обстеження призначити. • Профілактика посттрансфузійних ускладнень. Правильний підбір компонентів крові. Лейкофільтрація, інактивація плазми, обмеження показань. • Документування й аналіз випадків. Ведення медичної документації. Роль клініко-трансфузійних комісій у розборі інцидентів. • Запитання та відповіді.

Клінічна безпека пацієнта: інфекційний контроль та профілактика ІПМНД 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Під час заходу розглядаються сучасні підходи до профілактики інфекцій, пов’язаних із медичною допомогою, та інструменти інфекційного контролю для підвищення безпеки пацієнта в практиці лікаря. Програма заходу • 03.09.2026, День 1 • Початок – 08:55; Місце проведення: ІІІ поверх поліклінічного структурного підрозділу, зал для конференцій (більше 30 осіб); І поверх стаціонарного корпусу, симуляційний кабінет №422 (до 30 осіб) • Секція №1: 08:55–09:00 Вітальне слово • 09:00–09:45 Чинні нормативні документи з профілактики інфекцій та інфекційного контролю. Епідеміологічний нагляд та облік ІПМНД. Комплексні протиепідемічні заходи при виявленні пацієнта з множинною резистентністю мікроорганізмів до АМП • 09:45–10:45 Адміністрування антимікробних препаратів. Раціональна периопераційна антибіотикопрофілактика як складова інфекційного контролю • 10:45–11:00 Питання-відповіді/обговорення/дискусії • 11:00–11:30 Кава-брейк • Секція №2 • 11:30–12:00 Догляд за периферичним катетером. Інфекційна безпека венозного доступу • 12:00–12:30 Профілактика катетрасоційованих інфекцій кровотоку (КАІК периферичної та центральної вени) • 12:30–13:15 Догляд за сечовим катетером. Катетеризація сечового міхура • 13:15–14:00 Профілактика катетрасоційованих інфекцій сечовивідних шляхів (КАІСВШ) • 14:00–14:30 Основи гігієни рук. Майстер-клас: миття рук з милом • 14:30–14:45 Питання-відповіді/обговорення/дискусії • 04.09.2026, День 2 • Початок 9:00; Місце проведення: ІІІ поверх поліклінічного структурного підрозділу (зал для конференцій, більше 30 осіб) та І поверх стаціонарного корпусу, симуляційний кабінет №422 (до 30 осіб) • Секція №1 • 09:00–09:30 Сучасні підходи до очищення та дезінфекції поверхонь в закладах охорони здоров’я • 09:30–10:00 Критерії визначення ІОХВ • 10:00–10:30 Профілактика інфекцій області хірургічного втручання (ІОХВ) • 10:30–11:00 Рутинний епідеміологічний нагляд за ІОХВ • 11:00–11:30 Відбір біологічного матеріалу від пацієнтів із ускладненнями ІОХВ для мікробіологічних досліджень на чутливість до АМП • 11:30–11:45 Питання-відповіді/обговорення/дискусії • 11:45–12:15 Кава-брейк • Секція №2 • 12:15–13:30 Сучасні підходи до репроцесінгу медичних виробів у ЗОЗ • 13:30–14:30 Інфекційна безпека при інтубації трахеї • 14:30–15:15 Профілактика вентилятор асоційованих пневмоній (ВАП) • 15:15–15:30 Питання-відповіді/обговорення/дискусії • 15:30–23:59 Тестування учасників до закриття заходу згідно з абзацом 7 пункту 19 Положення про систему безперервного професійного розвитку (Постанова КМУ №725 від 14.07.2021) Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Гарячка невідомого генезу може бути зумовлена тяжкими патологічними процесами: від абсцесів і тромбозів до онкопатології чи сепсису. УЗД як метод первинної візуалізації допомагає оперативно звузити діагностичний пошук, виявити джерело інфекції або запалення та швидко ухвалити рішення щодо подальшої тактики ведення пацієнта. Зволікання з діагностикою в таких випадках може призвести до генералізації інфекції, септичного шоку, ішемії органів або прогресування онкопроцесу. Особливої важливості це набуває для пацієнтів після оперативних втручань та у стані імуносупресії. Навчальний захід «УЗД у пацієнтів з гарячкою невідомого генезу» буде присвячений вивченню діагностичного потенціалу ультразвукового дослідження у разі гарячки невідомого генезу. Будуть розглянуті сучасні підходи до оцінювання її причин та правильна інтеграція УЗД у діагностичний алгоритм. Будуть детально проаналізовані можливі причини в грудній та черевній порожнині, судинні ускладнення й ознаки уросепсису. Майстер-клас допоможе сформувати чіткий алгоритм обстеження пацієнта з лихоманкою невідомого походження та знизити частоту пропущених діагнозів. • Лихоманка невідомого генезу: сучасні погляди. • Місце УЗД в діагностичному пошуку. • Грудна порожнина – можливі причини: • пневмонія; • плеврит; • інфекційний ендокардит. • Черевна порожнина – можливі причини: • холецистит (калькульозний та акалькульозний); • панкреатит; • ішемія кишечника; • урологічний сепсис; • катетер-асоційовані інфекції; • асцит; • mts та первинні об'ємні новоутворення; • абсцеси. • Судини – можливі причини: тромбози, катетер-асоційований сепсис. • Відповіді на запитання учасників.

Відмова дитини від годування у перші місяці життя – поширена причина тривоги серед батьків та звернень до педіатрів. Такий симптом може бути пов’язаний із широким спектром причин: від технічних помилок у процесі годування до серйозних соматичних або неврологічних порушень. Недооцінення ситуації призводить до порушення грудного вигодовування, затримки фізичного розвитку та зниження імунного захисту. Необхідно вчасно розпізнавати цю проблему та коректно комунікувати з батьками, щоб правильно підтримати грудне вигодовування та забезпечити гармонійний розвиток дитини. Навчальний майстер-клас «Відмова малюка від годування в перші 6 місяців життя» буде присвячений вивченню причин, через які немовля може відмовлятися від годування, а також алгоритмам дій лікаря у таких ситуаціях. Будуть розглянуті механізми формування протестної поведінки дитини, типові реакції батьків і роль комунікації в процесі вирішення проблеми. Також увага буде приділена ситуаціям, у яких доцільно намагатися відновити ефективність грудного вигодовування, а також показанням до застосування догодовування. Крім того, будуть обговорені прогностичні терміни покращення у разі правильної тактики та принципи ведення складних випадків, коли дитина відмовляється і від грудей, і від пляшки. • Причини відмови немовляти від грудного вигодовування: механізми формування протестної поведінки, реакція батьків на відмову. Алгоритм дій лікаря щодо виявлення можливих причин та складання плану допомоги. • Клінічні ситуації, в яких доцільно намагатися покращити ефективність грудного вигодовування. • Показання до введення догодовування: коли та як це може бути виправданим кроком. • Часові рамки очікуваного покращення у разі правильної тактики: прогностичні періоди нормалізації годування. • Тактика ведення немовлят, які відмовляються як від грудного вигодовування, так і від годування з пляшки. • Необхідність додаткових обстежень у разі відмови від годування: показання, обсяг, міждисциплінарний підхід. • Альтернативні стратегії годування: годування з відволіканням, під час засинання або уві сні. Ефективність та обмеження. • Запитання та відповіді.

Паратонзилярний та ретрофарингеальний абсцеси – це гострі, потенційно загрозливі для життя стани, які часто виникають як ускладнення звичних інфекцій ротоглотки. Несвоєчасне або неправильне ведення таких пацієнтів може призвести до медіастиніту, сепсису, дихальної недостатності й тривалої госпіталізації. Важливо вміти розпізнати ці ускладнення на ранньому етапі, орієнтуватися в діагностичних алгоритмах та обґрунтовано ухвалювати рішення щодо хірургічного втручання чи вибору антибіотикотерапії. Навчальний захід «Заглотковий і паратонзилярний абсцеси» буде присвячений вивченню сучасних підходів до діагностики, диференційної діагностики та лікування паратонзилярних і ретрофарингеальних абсцесів. Будуть розглянуті основні збудники, складні випадки, методи невідкладної допомоги та профілактичні заходи. Особливу увагу буде приділено тактиці дій на первинній ланці та під час планування хірургічних втручань. Цей захід буде корисним для лікарів, які працюють з пацієнтами з ускладненими тонзилітами, особливо в ургентних або сумнівних клінічних ситуаціях. • Актуальність паратонзилярних абсцесів у практичній діяльності отоларингологів, лікарів сімейної медицини, педіатрів. • Основні збудники (стрептокок β-гемолітичний групи А, анаероби, стафілококи). • Проблеми менеджменту пацієнта з підозрою на паратонзилярний чи ретрофарингеальний абсцес. • Лабораторна та інструментальна діагностика. • Диференційна діагностика паратонзилярних абсцесів. • Ускладнення паратонзилярних абсцесів. • Невідкладна допомога пацієнту з підозрою на паратонзилярний / ретрофарингеальний абсцес. • Прогноз та профілактика. • Відповіді на запитання.