Заходи БПР — Дитяча отоларингологія 2026

Ви лікуєте людей, а не хвороби. Особистість пацієнта є невіддільною частиною процесу лікування. Саме тому ефективна комунікація є важливою. Пацієнти, яких не чують або неправильно інформують, можуть порушувати режим лікування і ставати джерелом конфліктів. Терапевтичних протоколів недостатньо – важливо опанувати інструменти емпатійної взаємодії, активного слухання та структурованої консультації. Це навички, що знижують ризик юридичних претензій і професійного вигорання. На цьому заході ви дізнаєтеся, як побудувати пацієнтоорієнтовану консультацію за біопсихосоціальною моделлю, застосовувати активне слухання й емпатійні техніки NURSE, перевіряти розуміння пацієнтом інформації через Teach-Back, працювати з очікуваннями та формувати довіру, яка підвищує прихильність до лікування. Ви освоїте структуровану модель Calgary–Cambridge для менеджменту клінічної консультації, що дає змогу ефективно планувати розмову від початку до завершення. Після навчання ви зможете проводити консультації, де пацієнт відчуває себе комфортно, а ви – впевненими у точності передання інформації та контролі процесу лікування. Це допоможе мінімізувати конфлікти й покращити результати терапії. • Біопсихосоціальна модель взаємодії лікар–пацієнт. Пацієнтоорієнтований підхід як основа якісної медичної допомоги. • Встановлення контакту. Перші хвилини розмови: невербальні сигнали, представлення лікаря, формування позитивного першого враження. • Активне слухання та емпатія. Емпатійна відповідь за схемою NURSE (Naming, Understanding, Respecting, Supporting, Exploring) для дослідження емоцій пацієнта. • Зрозуміли правильно? Використання техніки Teach-Back як інструмента перевірки розуміння інформації пацієнтом. • Робота з очікуваннями пацієнта. Як виявляти й узгоджувати очікування пацієнта і сім’ї, запобігати конфліктам і непорозумінням. • Побудова довіри й партнерських стосунків. Практики комунікації для підвищення прихильності пацієнта до лікування. • Менеджмент клінічної консультації. Використання моделі Calgary–Cambridge для структурування розмови: від початку консультації до завершення і планування наступних кроків. • Відповіді на запитання • Обговорення матеріалу (презентації) • Оцінювання здобутих знань

Дистанційна участь з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Для всіх лікарських спеціальностей, усіх спеціальностей фахівців у сфері охорони здоров’я, усіх фармацевтичних спеціальностей та усіх спеціальностей професіоналів у сфері охорони здоров’я. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано 5 балів БПР. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Фіксації випадків сексуального насильства: алгоритм дій працівника сфери охорони здоров’я Сексуальне насильство, поняття, види сексуального насильства. Кібернасильство як частина сексуального насильства.
 Сексуальне насильство, пов'язане з конфліктом. Правові аспекти визначення сексуального насильства.
 Компетентності та алгоритм дії при зверненні особи, постраждалої від сексуального насильства. Особливості опитування, огляду та надання медичної допомоги постраждалим від сексуального насильства.
 Маршрут «пацієнта» у випадках сексуального насильства.
 Рекомендації та профілактичні заходи з попередження сексуального насильства. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано 5 балів БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Програма заходу • Лікарі здобудуть наступні навички: • 1. Інтерпретувати дані добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) та домашнього контролю артеріального тиску (ДКАТ). • 2. Диференціювати фенотипи артеріальної гіпертензії: “гіпертензія білого халата”, маскована та стабільна АГ. • 3. Розраховувати та клінічно оцінювати ключові показники: середні значення АТ (добовий, денний, нічний), навантаження тиском, добовий індекс. • 4. Визначати пацієнтів-диперів, нон-диперів, найт-пікерів та овер-диперів для стратифікації ризику. • 5. Формулювати клінічні показання для призначення позаофісного моніторингу АТ згідно з актуальними рекомендаціями. • 6. Надавати пацієнтам чіткі інструкції щодо методики проведення домашнього контролю артеріального тиску. • 7. Коригувати антигіпертензивну терапію, включаючи принципи хронотерапії, на основі результатів моніторування. • Питання, що розглядаються: • Які діагностичні критерії артеріальної гіпертензії за даними офісного вимірювання, ДМАТ та ДКАТ? • У яких клінічних ситуаціях ДМАТ має переваги над ДКАТ, і навпаки? • Яке прогностичне значення має відсутність нічного зниження АТ (статус “нон-дипер”) та феномен ранкового підйому АТ? • Як інтерпретувати невідповідність між даними офісного вимірювання та позаофісного моніторингу? • Які технічні вимоги до приладів для ДМАТ та ДКАТ та як правильно проводити валідацію вимірювань? • Як результати позаофісного моніторингу впливають на вибір та корекцію антигіпертензивної терапії? • Які особливості проведення та інтерпретації ДМАТ у специфічних популяціях: вагітні, пацієнти з ЦД, ХХН? • Чи існують абсолютні та відносні протипоказання до проведення добового моніторування АТ? • Навчальна програма • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Ринохірургія – один із найвідповідальніших напрямів у сучасній отоларингології. Кожне рішення хірурга має наслідки як для функціонального стану верхніх дихальних шляхів пацієнта, так і для його зовнішності. Зважаючи на складну анатомію носа, індивідуальні особливості кровопостачання й динаміку клапанного апарату, необхідно точно планувати оперативне втручання і виконувати його з бездоганною технікою. Пацієнти очікують не лише відновлення носового дихання, а й гармонійного зовнішнього вигляду. Розмежування показань до функціонального втручання, естетичної корекції або їх поєднання – ключ до успішного лікування. Помилки на будь-якому з етапів – від оцінювання показань до вибору техніки – можуть призвести до деформацій, порушення дихання, колапсу носового клапана чи необхідності повторного втручання. Недостатня обізнаність з методами реконструкції або усунення дефектів, як-от перфорація перегородки, підвищує ризики інтра- та післяопераційних ускладнень. Оскільки потреба у ринохірургічній допомозі зростає, необхідно постійно вдосконалювати свої знання й навички, щоб залишатись затребуваним спеціалістом. Навчальний захід «Функціональна та естетична ринохірургія. Разом чи окремо?» буде присвячений вивченню сучасних підходів до ринопластики, її класифікації та базових хірургічних технік корекції форми носа. Буде розглянута анатомія носової перегородки, показання до септопластики, а також принципи функціональної ендоскопічної хірургії при хронічному синуситі. Особлива увага буде приділена можливим ускладненням як під час, так і після втручань: від естетичних невдач до структурних дефектів, як-от порушення носового клапана чи рубцева деформація. • 1. Вступ до функціональної ринохірургії • 2. Сучасне уявлення про ринопластику • Класифікація ринопластики • Основні техніки й підходи до хірургічної корекції форми носа • 3. Анатомія носової перегородки та показання до септопластики • 4. Можливі ускладнення при отоларингологічних операціях • 5. Ускладнення після естетичної ринохірургії • Незадовільний естетичний результат • Рубцева деформація, порушення носового клапана • Реоперації: показання, ризики, складність • 6. Основи синусової хірургії • Функціональна ендоскопічна хірургія при хронічному синуситі • 7. Методи закриття перфорацій носової перегородки • 8. Клінічні випадки й практичні приклади • Відповіді на питання

Електронний навчальний курс у дистанційному форматі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Курс призначений для всіх лікарських, фармацевтичних спеціальностей, спеціальностей фахівців і професіоналів у сфері охорони здоров’я. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано 5 балів БПР. Номер в системі БПР: 1019974. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Обструкція слізних шляхів може не викликати занепокоєння, поки вона не перетворюється на хронічний дакріоцистит чи абсцес. Знаючи анатомію та механізми обструкції, можна точно визначити, коли обмежитися консервативним лікуванням, а коли потрібна зовнішня чи ендоскопічна ДЦР. Це особливо важливо у дітей, коли є вікові анатомічні особливості. На цьому заході ви навчитесь оцінювати прохідність слізних шляхів, проводити проби, використовувати канальцеву й ендоскопічну візуалізацію, а також правильно обирати метод ДЦР. Розбір реальних клінічних кейсів допоможе вам уникати помилок і адаптувати техніку до ускладнених та рецидивних випадків. Після навчання ви будете впевнено працювати зі стійкою сльозотечею, гострим і хронічним дакріоциститом, посттравматичною непрохідністю, абсцесами та вродженими формами обструкції у дітей. • Анатомія слізних шляхів та механізми обструкції • Клінічні прояви гострого й хронічного дакріоциститу • Діагностичні методи: проби, канальцева та носослізна прохідність, ендоскопія • Коли лікувати консервативно, а коли показана операція • Зовнішня та ендоскопічна ДЦР: показання, техніка, результати • Особливості хірургії у пацієнтів з рецидивами та супутніми патологіями • Тактика ведення ускладнень після ДЦР • Вибір оптимального часу для втручання у разі гострого запалення • Особливості хірургії у дітей • Реальні клінічні кейси та алгоритми прийняття рішень • Відповіді на запитання

У разі невідкладних станів необхідно діяти без роздумів, але за чітким алгоритмом. Кровотечі з ЛОР-органів, сторонні тіла в дихальних шляхах, гострі стенози чи травми – ситуації, де помилка або затримка можуть коштувати життя. Вміння швидко розпізнати ургентний стан, виконати гемостаз і відновити прохідність дихальних шляхів є професійною необхідністю. На цьому заході ви розберете покрокові дії в разі носових, післяопераційних і глоткових кровотеч, навчитеся застосовувати сучасні методи тампонади, коагуляції та судинного гемостазу. Розглянете тактику в разі сторонніх тіл і травм ЛОР-органів, а також відпрацюєте підхід до гострих стенозів гортані, зокрема показання до трахеостомії. Після навчання ви зможете впевнено діяти у критичних ситуаціях і забезпечувати пацієнтам своєчасну та професійну допомогу. • Загальні принципи ведення пацієнтів з невідкладними станами ЛОР-органів • Кровотечі з ЛОР-органів • Діагностика та оцінювання тяжкості кровотечі • Методи зупинки кровотечі: консервативні (тиск, тампони, медикаментозна терапія) та інструментальні (коагуляція, перев’язка судин) • Контроль гемостазу й післяопераційний моніторинг • Особливості ведення травми ЛОР-органів • Перелік обов’язкових діагностично-лікувальних заходів • Запобігання ускладненням • Сторонні тіла ЛОР-органів • Класифікація: живі/неживі, органічні/неорганічні • Тактика ведення пацієнтів • Методи видалення та післяопераційне спостереження • Гострі стенози гортані • Діагностика й оцінювання стану пацієнта • Тактика ведення: медикаментозна, ендоскопічна, хірургічна • Показання до проведення трахеостомії • Відповіді на запитання

​Патологія судин шиї – поширена причина порушення мозкового кровообігу, що може призвести до серйозних ускладнень, наприклад інсульту. УЗД є базовим неінвазивним методом оцінювання стану екстракраніальних судин. Однак для достовірної діагностики необхідно вміти виводити анатомічно точні зрізи, знаходити основні орієнтири, налаштовувати параметри сканування, точно проводити вимірювання й оцінювати кровотік як якісно, так і кількісно. Брак технічних навичок та розуміння принципів доплерографії може призвести до діагностичних похибок, зокрема гіпердіагностики стенозів та гіподіагностики порушень кровотоку. Ми запускаємо серію майстер-класів з доплерографії судин голови та шиї. Навчальний захід «Доплерографія судин шиї. Соноанатомія та методика обстеження» є першим з цієї серії, і він буде присвячений вивченню цілей та показань до ультразвукового дослідження судин шиї та дуги аорти. Учасники ознайомляться з вимогами до проведення обстеження, а також з основними режимами сканування: В-режимом, кольоровим доплерівським картуванням і доплерівським скануванням. Детально розглядатиметься соноанатомія судин шиї відповідно до варіантів їхньої будови. Крім того, буде наданий чіткий алгоритм обстеження дуги аорти й приклади правильного оформлення протоколу. Окрема увага буде приділена типовим труднощам, діагностичним помилкам і способам їх усунення. • Мета ультразвукового обстеження судин шиї • Показання до проведення УЗД судин дуги аорти • Вимоги до проведення обстеження • .• Режими обстеження: В-режим, кольорове доплерівське картування і сканування • Соноанатомія судин шиї, варіанти будови • Методика обстеження судин дуги аорти й оформлення протоколу • Труднощі, помилки та шляхи їх подолання • Відповіді на запитання

Даний курс БПР присвячений темі порушень системи гемостазу. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички інтерпретації розширеної коагулограми та специфічних тестів системи гемостазу, проведення диференційної діагностики спадкових і набутих коагулопатій, складання плану обстеження пацієнта з підозрою на тромбофілію, розробки тактики ведення пацієнтів із тромботичними подіями та застосування сучасних протоколів лікування гемофілії. Також у програмі: підбір і моніторинг антикоагулянтної та антиагрегантної терапії, оцінка й менеджмент периопераційних ризиків кровотеч і тромбозів у пацієнтів із порушеннями гемостазу. Програма заходу • Заняття №1 • Які клінічні та лабораторні критерії є ключовими для диференційної діагностики геморагічних діатезів? • Коли клініцисту слід запідозрити спадкову тромбофілію та який алгоритм обстеження є оптимальним? • Які сучасні підходи до лікування гемофілії існують поза замісною терапією факторами згортання? • Тактика ведення пацієнтів на тлі прийому прямих оральних антикоагулянтів (ПОАК) при виникненні кровотечі або необхідності екстреного хірургічного втручання. • Які особливості діагностики та лікування ДВЗ-синдрому в залежності від етіологічного фактору? • Як вести вагітність у пацієнток з антифосфоліпідним синдромом або іншими формами тромбофілії? • Яка роль тромбоеластографії у сучасній клінічній практиці для оцінки ризиків кровотеч та тромбозів? • Заняття №2: Пацієнт з тромбофілією скерований до сімейного лікаря. Алгоритм дій • Які клінічні “червоні прапорці” вказують на високу ймовірність тромбофілії у пацієнта на первинній ланці? • Який обсяг лабораторних досліджень є обов’язковим, а який – додатковим при підозрі на тромбофілію? • Як інтерпретувати результати генетичного тестування (мутація Лейдена, мутація гена протромбіну) в контексті клінічної картини? • Які критерії для ініціації первинної та вторинної профілактики тромбозів у пацієнтів з діагностованою тромбофілією? • Тактика ведення безсимптомних носіїв генетичних маркерів тромбофілії: чи потрібна антикоагулянтна терапія? • Які особливості застосування прямих оральних антикоагулянтів (ПОАК) у пацієнтів з різними видами тромбофілій? • Як розробити план довготривалого моніторингу та спостереження за пацієнтом з тромбофілією в амбулаторних умовах? • Заняття 1 — 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття «Пацієнт з тромбофілією скерований до сімейного лікаря. Алгоритм дій» • Клінічні задачі до заняття «Пацієнт з тромбофілією скерований до сімейного лікаря. Алгоритм дій» • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера