Заходи БПР — Дитяча неврологія 2026

Травма – одна з головних причин дитячої смертності. Більшості цих випадків можна було б запобігти, але найчастіше все вирішує перша хвилина: чи правильно оцінено стан, чи розпізнано загрозу, чи виконано базові дії. Ці навички гарантують вам впевненість під час надання допомоги дитині з травмою. На цьому заході ви навчитеся проводити первинний огляд травмованої дитини за алгоритмом XABCDE, розглянете основні анатомо-фізіологічні відмінності дитячого організму, а також відпрацюєте специфічні життєрятувальні втручання на кожному етапі. Особливий акцент буде на командній взаємодії, роботі з батьками й адаптації дорослих протоколів до педіатрії. Після заходу ви будете впевнено діяти в перші хвилини після отримання травми, навіть у стресових умовах. • Первинний огляд травмованої дитини за алгоритмом XABCDE. • Анатомічні та фізіологічні особливості дитячого віку, які впливають на надання допомоги травмованій дитині. • Життєрятувальні втручання на кожному етапі огляду. • Базові препарати для надання допомоги травмованій дитині на догоспітальному та ранньому госпітальному етапах. • Особливості взаємодії з травмованою дитиною та її батьками/опікунами. Виклики, з якими стикаються лікарі під час надання допомоги травмованій дитині. • Демонстрація первинного огляду травмованої дитини з життєрятувальними втручаннями. • Деконструкція демонстрації з розбором клінічного випадку. • Сесія запитань та відповідей. • Обговорення матеріалу (презентації) • Оцінювання здобутих знань

1. Відеолекція Хромоніхії: диференційна діагностика патологій нігтів за кольором нігтьової пластини: Вступ. Актуальність змін кольору нігтів у дерматологічній практиці. Нормальний колір нігтьової пластини та механізми формування хромоніхій. Лейконіхія. Диференційна діагностика білих змін нігтьової пластини. Еритроніхія. Основні причини та клінічне значення. Жовті та зелені хромоніхії. Інфекційні та неінфекційні причини. Коричнево-чорна хромоніхія. Диференціація меланоніхії, гематом та пухлинних уражень. Хромоніхії при системних захворюваннях. Діагностичне значення змін кольору нігтів. Висновки та ключові клінічні акценти 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Бали БПР: 5. Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "невідкладна (екстрена) медична допомога". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички комплексної оцінки раціону дитини з позиції концепції «перших 1000 днів життя» та його впливу на епігенетичні патерни, експресію генів і формування кишкової мікробіоти. Учасники навчаться розробляти персоналізовані плани харчування для немовлят, застосовувати алгоритми дієтотерапії та нутритивної корекції, а також здійснювати клінічний підбір пробіотиків, пребіотиків, синбіотиків та інших компонентів для підтримки еубіозу. Програма охоплює прогнозування довгострокових ризиків розвитку метаболічного синдрому, ожиріння, алергічних та аутоімунних захворювань, інтеграцію даних нутрігеноміки й сучасних знань про вісь «кишечник-мозок» у практику педіатра і сімейного лікаря. Окрему увагу приділено консультуванню батьків щодо важливості збалансованого раціону та мікробіом-орієнтованого підходу для епігенетичного програмування здоров’я дитини. Програма заходу • Заняття №1: Епігенетичне програмування на першому році життя дитини: роль нутрієнтів — 20:46 • Які конкретні механізми лежать в основі впливу нутрієнтів на геном дитини? • Яка роль фолатного циклу та донорів метильних груп (холін, метіонін, B12) у епігенетичному програмуванні? • Як склад грудного молока модулює епігеном та імунну систему немовляти? • Чи існують доказові дані щодо впливу пробіотиків на епігенетичні маркери ризику алергічних захворювань? • Які епігенетичні наслідки має дефіцит або надлишок мікронутрієнтів (цинк, залізо, йод) на першому році життя? • Як надмірне споживання білка в ранньому дитинстві програмує ризик розвитку ожиріння та метаболічного синдрому? • Чи є епігенетичні зміни, спричинені харчуванням, спадковими? • Які біомаркери існують для оцінки епігенетичного статусу дитини? • Заняття №2: Мікробіом орієнтоване харчування у дітей раннього віку • Які ключові періоди формування мікробіому у дітей раннього віку та як на них вплинути? • Як склад грудного молока та дитячих сумішей модулює становлення кишкової мікробіоти? • Які компоненти раціону (пребіотики, пробіотики, поліфеноли) є найбільш ефективними для підтримки еубіозу? • Яка роль мікробіоти у розвитку імунної системи та профілактиці алергічних захворювань? • Як мінімізувати негативний вплив антибіотикотерапії на мікробіом дитини? • Які існують доказові стратегії нутритивної корекції при функціональних розладах ШКТ? • Які довгострокові наслідки дисбіозу, закладеного в ранньому дитинстві, для метаболічного здоров’я? • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Курс призначений для всіх лікарських спеціальностей, усіх спеціальностей фахівців у сфері охорони здоров'я, усіх фармацевтичних спеціальностей та усіх спеціальностей професіоналів у сфері охорони здоров’я. Бали БПР: 5. Номер в системі БПР: 1027861. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - «інфекційний контроль». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ультразвукова діагностика м’язів і м’яких тканин на сьогодні є повноцінним інструментом для прийняття правильного клінічного рішення в травматології, спортивній медицині, хірургії, ревматології та ургентній практиці. УЗД дає змогу швидко диференціювати м’язову травму, гематому, абсцес, післяопераційне ускладнення чи пухлиноподібне утворення без затримки на складніші методи візуалізації. І навіть один неправильний кут датчика може стати причиною невиявлення ушкодження або навпаки – гіпердіагностики за відсутності патології. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до ультразвукового оцінювання м’язів і м’яких тканин. Ви детально розберете сонографічну анатомію м’язів, фасцій, сухожильно-м’язових переходів та підшкірної клітковини, навчитеся правильно обирати датчик і налаштування апарата, виконувати динамічне дослідження й уникати типових помилок. Також ви засвоїте принципи диференційної діагностики травматичних, запальних, післяопераційних та пухлиноподібних змін м’яких тканин. Цей майстер-клас не є базовим оглядом теми. Він сфокусований на найбільш складних, клінічно значущих і часто недооцінених аспектах ультразвукової діагностики м’язів і м’яких тканин. Після навчання ви зможете оцінювати Grade 1–3 muscle injuries, виявляти часткові та повні розриви м’язів, диференціювати організовану гематому від утворення мʼяких тканин, розпізнавати абсцеси, флегмони, післяопераційні сероми і патологічну васкуляризацію. • Актуальність ультразвукової діагностики м’язів і м’яких тканин. • Переваги та обмеження ультразвукового методу. • Типові помилки інтерпретації. • Основні принципи обстеження м’яких тканин. • Сонографічна анатомія м’язів і м’яких тканин: • нормальна ехоструктура м’яза; • фасції та міжм’язові перегородки; • сухожильно-м’язовий перехід; • підшкірна жирова клітковина. • Особливості васкуляризації. • Динамічне дослідження, вибір датчика, частота й налаштування. • Анізотропія. • Класифікація м’язових травм: • Grade 1–3 muscle injuries; • часткові та повні розриви м’язів. • Рідинні утворення та післятравматичні зміни м’яких тканин: гематоми, організація гематом, сероми, післяопераційні гематоми. • Запальні та інфекційні процеси м’яких тканин: целюліт, абсцеси, флегмони, панікуліт, міозити, осифікуючий міозит. • Хронічні та післяопераційні зміни: фіброз, рубцеві зміни. • Доброякісні утворення м’яких тканин: ліпоми, епідермальні кісти, гангліони. • Судинні утворення м’яких тканин: гемангіоми та інші судинні мальформації. • Диференційна діагностика новоутворень м’яких тканин. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Складні розмови в медицині є щоденною реальністю. Вони виникають на перетині високої емоційної напруги, дефіциту часу та важливих клінічних рішень. Повідомлення діагнозу після КТ, обговорення несприятливого прогнозу чи взаємодія з агресивними родичами потребують не лише клінічної компетентності, а й структурованих комунікативних вмінь. Відсутність таких навичок призводить до ескалації конфліктів, втрати довіри, підвищення медико-правових ризиків і значного емоційного виснаження лікаря. На цьому заході ви навчитеся застосовувати структуровані протоколи ведення складних медичних розмов, зокрема алгоритм SPIKES для повідомлення поганих новин, а також підходи до деескалації конфліктних ситуацій і роботи з емоційними реакціями пацієнтів та їхніх родичів. Ви розглянете стратегії поведінки в конфліктах за Томасом Кілманом, протокол емпатичної взаємодії (Емоція – Валідація – Емпатична відповідь), а також практичні інструменти комунікації в разі ургентних станів чи термінальних стадій захворювань. Після навчання ви зможете впевнено структурувати складні розмови, знижувати рівень емоційної напруги в комунікації, підтримувати професійні межі та мінімізувати ризики конфліктів і скарг, водночас зберігаючи власну психологічну стійкість. • Поняття поганої новини в медичному контексті. Як методика повідомлення поганих новин може допомогти і лікарю, і пацієнту? • Повідомлення поганих новин: шестикроковий протокол SPIKES або як не розгубитися під час складної розмови? • 5 стратегій поведінки в конфліктах за Томасом Кілманом. • Догляд у кінці життя, повідомлення про смерть, кризові емоційні стани – практичні поради. • Пацієнт у складній ситуації: 6 правил спілкування. • Протокол ЕВЕ (Емоція – Валідація емоції – Емпатична відповідь). • Чого слід уникати, розмовляючи з розлюченими пацієнтами. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Розлади скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) та жувальної мускулатури – одна з найпоширеніших причин болю та порушення жування. Вони часто маскуються під невралгії, отоларингологічні чи стоматологічні проблеми. Своєчасна і точна діагностика за допомогою МРТ дозволяє виявити структурні та функційні зміни на ранніх стадіях, що значно підвищує ефективність лікування та допомагає уникнути хронізації процесу. Цей майстер-клас допоможе вам отримати комплексне бачення: від оцінки морфології суглоба до функційної оцінки жувальних м’язів і оклюзії. Ви навчитесь диференціювати структурні ураження, м’язові дисфункції, психоемоційні тригери та оклюзійні порушення, які можуть проявлятися болем, клацанням, обмеженням відкривання рота, головними болями чи оталгією. На прикладі реального клінічного випадку ви побачите логіку прийняття терапевтичних рішень та результати функційного лікування. Після лекції ви зможете чітко визначати, де норма, а де патологія на КТ та МРТ, а також проводити високоточну диференційну діагностику причин розладів СНЩС. • Проблема актуальності патології СНЩС у дітей • МРТ як золотий стандарт у діагностиці СНЩС • Ювенільний ідіопатичний артрит (ЮІА) і СНЩС • Анатомія та біомеханіка СНЩС в нормі й патології та вікові варіації положення диска • Основні патологічні зміни, виявлені на МРТ • Класифікація Wilkes: базова система стадіювання • Методика проведення МРТ СНЩС • Оцінювання результатів та основні параметри інтерпретації • Особливості проведення дослідження • Клінічне значення МРТ СНЩС • Вступ • Диференційна діагностика патологій СНЩС • Функційна анатомія СНЩС. Кути, площини рухи щелепи • Акт жування людини в нормі та патології • Роль МРТ в лікуванні патологій СНЩС • Метод опорного штифта • Функційні сплінти • Висновки

1. Відеолекція Сколіоз: клініка та підходи фізичної терапії Клінічна класифікація сколіозів: структурні, функціональні та змішані форми, патобіомеханіка викривлення. Оцінка пацієнта: клінічні тести, аналіз постави, інтерпретація функціональних асиметрій. Стратегії фізичної терапії: дихальні, корекційні та стабілізаційні вправи, принципи тривимірної корекції. Мультидисциплінарна взаємодія: роль фізичного терапевта у команді, співпраця з ортопедом, ортезистом, пацієнтом. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Формування диференційно-діагностичного ряду при маніфестації неспецифічної неврологічної симптоматики. 2. Застосування діагностичних алгоритмів для спадкових захворювань нервової системи. 3. Інтерпретація даних нейровізуалізації (МРТ) у контексті можливої генетичної патології. 4. Визначення показань до проведення специфічних лабораторних та генетичних досліджень. 5. Аналіз родоводу та ідентифікація патернів успадкування. 6. Розпізнавання клінічних «червоних прапорців», що вказують на спадковий характер захворювання. 7. Тактика ведення пацієнтів з підозрою на рідкісну генетичну хворобу до моменту верифікації діагнозу. 8. Навички міждисциплінарної взаємодії (невролог, генетик, радіолог) у діагностиці складних випадків. Програма заходу • Які ключові клінічні ознаки дозволяють запідозрити спадковий характер неврологічного розладу? • Який оптимальний діагностичний алгоритм при дебюті прогресуючого неврологічного дефіциту у пацієнта? • Як диференціювати спадкові мітохондріальні захворювання від лізосомних хвороб накопичення за клінічними проявами? • Яка роль та місце нейровізуалізації у диференційній діагностиці спадкових лейкодистрофій? • Коли доцільно призначати таргетну панель NGS, а коли – повногеномне/повноекзомне секвенування? • Які біохімічні маркери є найбільш інформативними для скринінгу метаболічних порушень, що імітують неврологічну патологію? • Які особливості клінічного фенотипу при хворобі Вільсона-Коновалова та її місце в диференційній діагностиці? • Яка тактика ведення пацієнта та консультування родини в період діагностичної невизначеності? • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Сучасний медичний заклад працює під постійним фінансовим тиском: обмежене фінансування, збільшення витрат, кадровий дефіцит, жорсткі вимоги платників та очікування пацієнтів. У таких умовах клінічна експертиза лікарів більше не гарантує фінансової стабільності закладу. Щоденні управлінські рішення мають прямий економічний ефект, проте без чіткого розуміння фінансових потоків і собівартості медичних послуг робиться безліч помилок. Цей захід створений як практичний освітній простір для лікарів і керівників підрозділів. Ви навчитеся читати фінансові показники без спеціальної економічної освіти, розуміти доходи і витрати, аналізувати ефективність підрозділів, планувати бюджет та аргументовано приймати управлінські рішення. Кожен блок супроводжується реальними кейсами з практики успішних лікарень та підрозділів, що робить знання прикладними й одразу застосовними. Після заходу ви зможете оцінювати фінансовий стан свого закладу, виявляти неефективні витрати і ризики, приймати обґрунтовані управлінські рішення й розсудливо планувати розвиток лікарні. • Облік доходів і фінансових потоків надходження за пакетами ПМГ. • Контроль дебіторки та грошових залишків. Облік витрат (Cost accounting). • Прямі й непрямі витрати. Розподіл витрат за центрами. Визначення драйверів витрат. • Облік обсягів медичних послуг (Outputs). Аналітика і звітність для керівника. План-фактний аналіз, аналіз відхилень. • Дашборди ефективності підрозділів. Інтеграція з управлінськими рішеннями. • Бюджетування та прогнозування. • Аргументи для переговорів з платником. • Оцінювання доцільності інвестицій та оптимізації процесів. • Розбір типових помилок та кейсів з практики. • Відповіді на запитання.

Кожна неточність під час УЗД гомілковостопного суглоба може стати причиною затримки в діагностиці травм або розвитку хронічної нестабільності. Правильна техніка, досконале знання нормальної соноанатомії та стандартних площин сканування дають змогу ставити точні діагнози і планувати лікування в разі широкого спектра захворювань: від тендинопатій до сублюксацій та стрес-переломів. На цьому заході ви навчитеся використовувати різні типи датчиків для УЗ-сканування кожного відділу гомілковостопного суглоба, налаштовувати апарат під кожне конкретне завдання та правильно позиціонувати пацієнта. Ви зможете відрізняти нормальні анатомічні варіанти від патології, правильно оцінювати стан сухожилків, зв’язок, суглобової сумки та периферичних нервів, виявляти нестабільність і сублюксації під час динамічного огляду, а також формувати точний ультразвуковий висновок. Після навчання ви зможете швидко і точно проводити обстеження гомілковостопного суглоба в разі спортивних і побутових травм та обирати клінічно обґрунтовану тактику лікування або реабілітації. • Техніка ультразвукового дослідження (типи датчиків, оптимальні налаштування апарата, позиціонування пацієнта, стандартні площини сканування) • Сонографічна анатомія переднього відділу • Сонографічна анатомія латерального відділу • Сонографічна анатомія медіального відділу • Сонографічна анатомія заднього відділу • Периферичні нерви в ділянці гомілковостопного суглоба • Нормальні ультразвукові варіанти сухожилків, зв’язок та бурси • Стандартний протокол УЗД гомілковостопного суглоба (послідовність сканування, основні анатомічні орієнтири) • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером • Механізми травм гомілковостопного суглоба (інверсійні, еверсійні та спортивні травми) • Травми латерального зв’язкового комплексу • Травми медіального зв’язкового комплексу • Травми сухожилків • Ахіллове сухожилля • Бурсити • Переломи та авульсії • Стрес-переломи • Компресійні невропатії • Динамічне УЗД: оцінювання нестабільності зв’язок та сублюксації сухожилків • Клінічні кейси. Аналіз типових патологій гомілковостопного суглоба • Алгоритм ультразвукового обстеження в разі патології. Послідовність оцінювання структур та основні діагностичні критерії • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Гематурія є клінічним синдромом із широким спектром етіологічних причин: від транзиторних і відносно доброякісних станів до тяжкої урологічної, нефрологічної та онкологічної патології. Вона не є ізольованим лабораторним феноменом – зазвичай це маркер потенційно небезпечного процесу, який потребує чіткої діагностичної стратегії. Своєчасне встановлення джерела кровотечі та правильна маршрутизація пацієнта визначають ефективність подальшого ведення і дають змогу уникнути фатальних наслідків. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до оцінювання пацієнтів із гематурією, зокрема її класифікацію, принципи первинного обстеження та диференційної діагностики між гломерулярними і негломерулярними причинами. Окрім цього, ви проаналізуєте тривожні симптоми, які вимагають онконастороженості, а також алгоритми обстеження із використанням лабораторних та інструментальних методів. Після навчання ви зможете точно оцінювати стан пацієнтів з мікро- та макрогематурією, своєчасно виявляти ознаки ургентних станів чи злоякісних новоутворень і правильно визначати подальшу тактику ведення. • Актуальність проблеми гематурії в клінічній практиці • Поширеність та клінічне значення • Міждисциплінарний підхід: уролог, нефролог, хірург • Коли гематурія є симптомом ургентного стану • Класифікація гематурії та первинне оцінювання пацієнта • Макрогематурія та мікрогематурія • Транзиторна й персистуюча гематурія • Безсимптомна і симптомна гематурія • Анамнез, огляд, базові лабораторні маркери • Гломерулярна та нефрологічна гематурія • Клінічні ознаки гломерулярного походження • Поєднання з протеїнурією, циліндрурією, гіпертензією • Гломерулонефрити, спадкові нефропатії, IgA Nephropathy • Коли направляти до нефролога • Негломерулярна гематурія: урологічні та хірургічні причини • Сечокам’яна хвороба, інфекції, травма • Патологія сечового міхура, простати, уретри • Пухлини сечовидільної системи • Післяопераційна та ятрогенна гематурія • Червоні прапорці та онконастороженість • Безбольова макрогематурія • Рецидивна гематурія у пацієнтів старшого віку • Анемія, втрата маси тіла, затримка сечі • Коли потрібне термінове дообстеження • Топічна та диференційна діагностика • Тристаканна проба та її клінічне значення • Початкова, термінальна, тотальна гематурія • Псевдогематурія: медикаменти, харчові фактори, гемоглобінурія • Типові діагностичні помилки • Сучасний алгоритм обстеження пацієнта з гематурією • Загальний аналіз сечі та мікроскопія осаду • Ultrasound, Computed Tomography Urography, Cystoscopy за показаннями • Лабораторна та інструментальна маршрутизація • Коли потрібна госпіталізація • Клінічні кейси і тактика ведення • Безсимптомна мікрогематурія • Макрогематурія на тлі антикоагулянтів • Гематурія з больовим синдромом • Вибір подальшої тактики та міждисциплінарна взаємодія • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Міастенія є одним із найбільш складних для діагностики автоімунних неврологічних захворювань, оскільки її клінічні прояви можуть імітувати інші патологічні стани: від інсульту й ендокринних порушень до психоемоційного виснаження чи хронічної втоми. Важливо опанувати сучасні підходи до діагностики, щоб своєчасно розпізнати недугу і запобігти розвитку життєво небезпечних ускладнень, зокрема міастенічного кризу, а також забезпечити пацієнту стабільний контроль симптомів і належну якість життя. Особливе значення у веденні хворих з міастенією має призначення препаратів-тригерів, зокрема певних антибіотиків, β-блокаторів, магнію чи інших засобів, здатних провокувати загострення. На цьому заході ви дізнаєтеся про патогенез міастенії, клінічні особливості й алгоритми діагностики. Ви розглянете її клінічні прояви, шкали оцінювання тяжкості стану (QMG, MG-ADL, FSS), роль визначення антитіл, електроміографії та візуалізації тимусу. Крім того, ви розберете сучасну терапевтичну стратегію: симптоматичне лікування, імуносупресивну терапію, використання біологічних препаратів, плазмаферез, внутрішньовенний імуноглобулін і тимектомію. Ви дізнаєтеся, як діяти у разі загострень, кризових станів та складних клінічних ситуацій, зокрема вагітності й підготовки до оперативних втручань. Після навчання ви зможете впевнено проводити діагностику міастенії, правильно оцінювати ризики загострення, підбирати ефективну терапію та організовувати довготривалий супровід пацієнта. • Актуальність міастенії. Сучасні уявлення про етіологію та патогенез. • Клінічна діагностика: типові симптоми, проби, класифікація MGFA. • Сучасні шкали й опитувальники в менеджменті пацієнтів з міастенією (алгоритми застосування шкал QMG, MG- ADL, FSS). • Параклінічна діагностика: діагностична й практична роль антитіла, ЕМГ, візуалізація тимусу. • Диференційна діагностика з іншими нервово-м’язовими хворобами. • Сучасна парадигма та практичні алгоритми лікування міастенії: • симптоматична терапія; • хворобо-модифікувальне лікування (імуносупресанти, біологічні препарати); • короткострокова терапія (роль плазмаферезу та внутрішньовенного імуноглобуліну); • хірургічне втручання (тимектомія). • Менеджмент загострень та криз. • Довгострокове ведення пацієнта: моніторинг, профілактика, особливі стани. • Клінічні кейси. • Відповіді на запитання.