Заходи БПР — Дитяча кардіологія 2026

Біомаркери є показниками, що стають основою клінічного рішення, але їх неправильна інтерпретація може призвести до хибної оцінки тяжкості стану, затримки діагностики або помилкової тактики. На цьому заході ви розберете клінічне значення тропонінів, КФК-МВ, міоглобіну, BNP та NT-proBNP, алгоритми лабораторної діагностики ургентних станів і принципи оцінки кардіоваскулярного ризику. Після навчання ви зможете правильно інтерпретувати лабораторні маркери в контексті клінічної картини, проводити диференційну діагностику та використовувати результати досліджень для обґрунтованого клінічного рішення. • Тропоніни: основні фракції, клінічне значення • КФК-МВ • Міоглобін • BNP та NT-proBNP • Кардіоваскулярний ризик • Алгоритми лабораторної діагностики ургентних станів

Педіатрична реабілітація потребує не лише набору окремих терапевтичних методик, а системного розуміння механізмів нейропластичності та їх практичного застосування в клінічній роботі. Збільшення кількості дітей із наслідками перинатального ураження нервової системи, розладами моторного розвитку, аутизмом, генетичними синдромами та нейром’язовими захворюваннями формує потребу в доказово обґрунтованих підходах до раннього втручання та довгострокового супроводу. Водночас існує проблема пізнього виявлення порушень розвитку й побудови реабілітаційних програм без зважання на основні принципи нейропластичності: повторюваність, специфічність завдань, сенсорний досвід, мотивація дитини й активне залучення родини. На цьому заході ви навчитесь інтегрувати сучасні принципи нейропластичності в щоденну практику педіатричної реабілітації. Ви розглянете етапи формування нервової системи дитини, механізми становлення руху та роль моторного розвитку в когнітивному й соціальному функціонуванні. Також ви дізнаєтеся про критичні періоди розвитку мозку, «вікно можливостей» для втручання, вплив сенсорного середовища і стресу на нейророзвиток. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти ранні ознаки порушень, будувати реабілітаційні програми відповідно до принципів нейропластичності й формувати прогнозовані функціональні результати у дітей з неврологічними й нейророзвитковими порушеннями. • Сучасні виклики педіатричної реабілітації: чому тема нейропластичності є критично важливою. Значення мультидисциплінарного підходу в педіатричній реабілітації. • Формування руху та організація нервової системи дитини. • Етапи розвитку нервової системи у дитячому віці. • Як формується рух: взаємодія мозку, сенсорної системи та опорно-рухового апарату. • Моторний розвиток як основа когнітивного та соціального розвитку. • Нормальні етапи моторного розвитку й червоні прапорці порушень. • Нейропластичність: базові механізми та основні принципи. • Поняття нейропластичності та її роль у розвитку дитини. • Критичні періоди розвитку мозку. • Основні принципи нейропластичності. • Фактори, що впливають на нейропластичність у дитячому віці. • Вік дитини та “вікно можливостей” для втручання. • Сенсорний досвід і середовище розвитку. • Вплив болю, стресу, депривації та госпіталізації. • Роль родини, гри та мотивації у формуванні нових навичок. • Сон, харчування й фізична активність як компоненти нейророзвитку. • Розвиток дитини: основні сфери, затримка розвитку та моніторинг. • Основні сфери розвитку. • Затримка розвитку: визначення, причини та клінічні прояви. • Скринінг та моніторинг розвитку дитини у практиці лікаря. • Інструменти раннього виявлення порушень. • Практичне застосування принципів нейропластичності у педіатричній реабілітації. • Побудова реабілітаційних цілей відповідно до віку та функціональних потреб дитини. • Моторне навчання та повторювані функціональні активності. • Сенсорно-орієнтовані підходи у реабілітації. • Інтеграція гри у терапевтичний процес. • Формування домашніх програм та залучення батьків. • Клінічні кейси та практичні алгоритми роботи. • Аналіз клінічних випадків дітей з різними порушеннями розвитку. • Типові помилки у реабілітаційних підходах. • Побудова індивідуального маршруту реабілітації. • Практичні рекомендації для щоденної клінічної роботи лікаря та реабілітаційної команди. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Іноді чекати на рентген просто немає часу. А пацієнт уже поруч, і рішення потрібно приймати тут і зараз. УЗД грудної клітки є тим самим інструментом «швидкої відповіді» для лікарів інтенсивної терапії, пульмонологів, торакальних хірургів та онкологів. Це безпечний метод, який дає змогу за хвилини побачити стан легень, плеври й середостіння. На цьому заході ви освоїте практичні навички: як відрізнити пневмонію від пухлини, як впевнено діагностувати гідроторакс і як правильно застосувати BLUE-протокол у пацієнтів з гострою задишкою. Ви навчитеся безпечно виконувати плевральну пункцію та дренування під контролем УЗД, а також використовувати цей метод у веденні пацієнтів з COVID-19 чи іншими вірусними пневмоніями, що набуває особливої актуальності в розпалі сезону ГРВІ. Після заняття ви будете відчувати себе впевнено у складних клінічних ситуаціях: швидше приймати рішення, уникати ускладнень і діяти на рівні сучасних міжнародних стандартів. • Особливості і труднощі проведення УЗД середостіння та легень • Основні ультразвукові ознаки різних захворювань легень • Основні ультразвукові профілі патології легень • Особливості діагностики гідротораксу • Плевральна пункція та дренування плевральної порожнини під контролем УЗ • Можливості УЗД при COVID-19 • Принципи BLUE-протоколу • Ультразвукова діагностика й діапевтика пухлин переднього середостіння • Ультразвукова діагностика й діапевтика периферичних пухлин легенів • Відповіді на запитання учасників.

Агоністи GLP-1 зарекомендували себе як ефективний спосіб впливати на ожиріння та ЦД 2 типу. Важливо розуміти механізм дії цих препаратів, правильний підбір дозування, можливі побічні ефекти й підходи до ведення різних груп пацієнтів, щоб гарантувати ефективність і безпеку терапії. На цьому заході ви дізнаєтеся, як правильно застосовувати агоністи GLP-1 в людей з ожирінням, ЦД 2 типу, СПКЯ, MASLD і метаболічним синдромом. Ви навчитеся прогнозувати й коригувати побічні ефекти, а також забезпечувати найкращі результати терапії, якими ваші пацієнти будуть задоволені. Після навчання ви будете впевнено застосовувати агоністи GLP-1 у різних клінічних ситуаціях та коригувати терапію для досягнення оптимального результату. • Фізіологія GLP-1: вплив на апетит, інсулін, гастропарез. • Огляд препаратів: семаглутид, ліраглутид, тирзепатид. • Титрація, дози, алгоритми призначення. • Побічні ефекти: нудота, гастропарез, ризики та профілактика. • Ведення пацієнта на терапії. • GLP-1 у пацієнтів з ожирінням без діабету: доказова база. • Вплив GLP-1 на MACE, нирки, печінку, ризики ОЖМП та MASLD. • Припинення терапії та повторний набір ваги: що робити. • Клінічні кейси: пацієнти з ожирінням, СПКЯ, метаболічним синдромом, ЦД 2 типу. • Відповіді на запитання учасників.

Зригування у немовлят є однією з найчастіших причин звернення до педіатра в перші місяці життя дитини. У більшості випадків цей стан має фізіологічний характер, однак він створює суттєве комунікаційне навантаження на лікаря. Необхідність своєчасного та обґрунтованого розмежування норми і патології визначає якість подальшої тактики ведення пацієнта. У на цьому заході ви розглянете сучасні підходи до оцінки немовлят із зригуваннями, включаючи клінічні критерії фізіологічного перебігу та ознаки, що свідчать про патологічні стани. Ви засвоїте алгоритми диференційної діагностики, показання до додаткових обстежень та принципи їх раціонального застосування. Також ви навчитесь планувати тактику ведення пацієнтів, зокрема нефармакологічні підходи і обґрунтоване призначення медикаментозної терапії. Після навчання ви змодете систематизувати ваш підхід до ведення немовлят із регургітацією, уникати необґрунтованих втручань, а також своєчасно виявляти патологічні стани, зокрема гастроезофагеальну рефлюксну хворобу. • Фізіологічні зригування у немовлят: межа норми та патології. Поняття регургітації у немовлят. Критерії фізіологічного перебігу. Ознаки, що свідчать про патологію (red flags). • Алгоритм клінічної оцінки немовляти із зригуваннями. Збір анамнезу та фізикальне обстеження. Оцінка росту та розвитку. Використання клінічних шкал і критеріїв. • Диференційна діагностика синдрому зригувань у немовлят. • Показання до додаткових обстежень. Клінічні критерії дообстеження. Інструментальні та лабораторні методи: доцільність та обмеження. Принципи раціонального використання діагностики. • Тактика ведення немовлят із зригуваннями. Нефармакологічні підходи (позиційна терапія, харчування, догляд). Показання до медикаментозної терапії. Принципи доказового призначення лікування. • Типові помилки та хибні стратегії лікування. Гіпердіагностика та надмірне лікування. Клінічні наслідки помилкових рішень. • Показання до направлення до суміжних спеціалістів. Критерії консультації гастроентеролога, хірурга, алерголога, невролога.. Мультидисциплінарний підхід у складних випадках. • Клінічний випадок: розбір пацієнта із зригуваннями. Покроковий аналіз клінічної ситуації. Побудова діагностичного та лікувального алгоритму. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

​Вторинні імунодефіцити (ВІД) – це розлади, які можуть розвиватися практично в кожного пацієнта під впливом різних чинників: від хронічних хвороб до медикаментозної терапії, операцій, травм, виснаження чи старіння. Ці стани є більш поширеними, ніж первинні імунодефіцити, тому потребують більшої уваги. Вони не є самостійною нозологією, однак суттєво ускладнюють перебіг основного захворювання, збільшують ризик тяжких та атипових інфекцій і можуть стати причиною смерті або інвалідизації. Імунокомпроментовані пацієнти потребують особливого клінічного підходу, адже їхнє лікування та профілактика ускладнень мають бути персоналізованими. З огляду на ці міркування фахівцям необхідні знання про сучасні алгоритми діагностики, моніторингу і критерії призначення замісної терапії. Це важливо не лише для забезпечення ефективного лікування, а й для запобігання летальним ускладненням. Навчальний майстер-клас «Вторинні імунодефіцити: сучасні підходи до діагностики, моніторингу та терапії» буде присвячений вивченню відмінностей між первинними і вторинними імунодефіцитами, їхньої епідеміології та основних етіологічних чинників: від ВІЛ та онкозахворювань до хронічних станів й імуносупресії. Будуть розглянуті клінічні прояви ВІД, зокрема часті рецидивні або атипові інфекції, особливості перебігу в дітей. Крім цього, в програмі заходу будуть представлені практичні аспекти діагностики: оцінювання функціональних показників імунітету, моніторинг імуноглобулінів та аналіз супутніх чинників. Окрема увага буде приділена призначенню замісної терапії, антибіотикопрофілактиці й сучасним принципам лікування. • Вступ: • Визначення і класифікація імунодефіцитів: первинні vs вторинні. • Епідеміологія. • Основні етіологічні фактори виникнення вторинних імунодефіцитів: • ВІЛ-інфекція та інші вірусні захворювання. • Онкологічні, гематологічні захворювання, поліхіміотерапія, імуносупресивна терапія. • Хронічні захворювання. • Клінічні прояви вторинних імунодефіцитів: • Основний симптом – підвищена схильність до інфекцій: пневмонії, синусити, отити, глибокі інфекції, грибкові ураження. • Особливості перебігу в дітей. • Діагностика: • Оцінювання кількісних і функціональних показників імунної системи. • Динамічний моніторинг рівня імуноглобулінів у пацієнтів з ризиком вторинних імунодефіцитів (до, під час і після хіміотерапії). • Виявлення супутніх захворювань та факторів ризику. • Сучасні підходи до лікування та профілактики: • Лікування основного захворювання/стану, що призвів до імунодефіциту. • Замісна терапія імуноглобулінами (показання, моніторинг ефективності). • Протимікробна профілактика і терапія у разі високого ризику інфекцій. • Відповіді на запитання учасників

Speckle-tracking допомагає побачити те, що раніше лишалося непомітним. За допомогою нього можна виявити порушення скоротливості міокарда ще до появи клінічних симптомів, відкриваючи вікно для ранньої діагностики ІХС, кардіоміопатій і міокардитів. Вчасне виявлення змін міокарда дає змогу запобігти тяжким незворотним наслідкам та поліпшити прогноз пацієнта. На цьому заході ви отримаєте детальний розбір анатомії лівого шлуночка, принципів роботи speckle-tracking, понять strain і strain rate, а також клінічних показань до застосування методу. Окремо поговоримо про діагностику ІХС та міокардитів за допомогою speckle-tracking і навчимося правильно інтерпретувати зміни міокарда відповідно до сучасних міжнародних рекомендацій. Після навчання ви зможете впевнено застосовувати speckle-tracking у повсякденній клінічній практиці, підвищуючи точність діагностики серцевих патологій на ранніх етапах. • Анатомія міокарда ЛШ • Основи методу SPECKLE-TRACKING • Поняття стрейн і стрейн рейт • За яких захворювань серця необхідно проводити SPECKLE-TRACKING • Відповіді на запитання, обговорення клінічних випадків • Можливості діагностики ІХС • Діагностика міокардитів за допомогою SPECKLE-TRACKING • Розбір на прикладах діагностики захворювань серця • Останні світові рекомендації з трактування змін у міокарді за допомогою SPECKLE-TRACKING • Відповіді на запитання, розгляд складних клінічних ситуацій

Коли йдеться про судинний доступ у дітей, точність і швидкість виходять на перший план. Один неправильний кут чи затримка перетворять ефективне лікування на стрес і ризики. Проблеми важкого венозного доступу, ускладнення катетеризації та порушення алгоритмів є болючою темою для багатьох відділень, навіть попри розвиток технологій. На цьому заході ви отримаєте чітку систему дій: від вибору типу доступу (PICC, CVC, UVC, внутрішньокістковий) до використання ультразвукової навігації за принципами in-plane/out-of-plane. Розглянете типові помилки, навчитеся працювати з важким доступом, вчасно розпізнавати ускладнення та запобігати інфекціям. Після заходу ви зможете впевнено забезпечувати венозний доступ у дітей будь-якого віку, мінімізувати ризики та діяти злагоджено навіть у критичних ситуаціях. • Вступ і актуальність • Клінічні виклики забезпечення венозного доступу у дітей. • Короткий огляд сучасних рекомендацій та поширених помилок. • Вибір судинного доступу: стратегія та алгоритми • Показання до периферичного, центрального та внутрішньокісткового доступу. • Огляд варіантів венозного доступу у дітей: PICC, CVC, IAP, UAC, UVC та внутрішньокістковий доступ. • Клінічні алгоритми вибору: шок, дегідратація, важкий доступ. • Ультразвукова навігація: покроковий підхід • Принципи використання УЗД при канюляції: in-plane/out-of-plane. • Як візуалізувати вени, уникати артерій, обирати оптимальну глибину. • Коротке відео з коментарями експерта. • Типові труднощі: колапс вени, неправильний кут, відсутність потоку. • Ускладнення і профілактика • Найчастіші ускладнення: екстравазація, тромбоз, інфекція, пошкодження артерії. • Як мінімізувати ризики: асептика, правильна фіксація, контроль прохідності. • Алгоритм дій у разі втрати доступу в критичного пацієнта (зокрема, внутрішньокістковий). • Відеодемонстрація встановлення катетера • Розбір клінічного кейсу з катетерасоційованої інфекції кровотоку • Q&A-сесія

Своєчасне розпізнавання ішемічних змін на ЕКГ є критично важливим для ранньої діагностики гострого коронарного синдрому та вибору правильної тактики ведення пацієнта. У щоденній клінічній практиці трапляються не лише класичні ЕКГ-прояви STEMI, а й мінімальні, атипові або неоднозначні зміни, які потребують глибокого розуміння патофізіології ішемії та чіткої інтерпретації електрокардіограми. Саме тому важливо вміти клінічно мислити в контексті ішемічних змін, оцінювати їхню значущість та швидко приймати рішення в умовах обмеженого часу. Особливу складність становлять випадки з БЛНПГ, синдромом Wellens, інфарктом правого шлуночка, псевдоішемічними змінами та non-STEMI. На цьому заході ви систематизуєте знання щодо патофізіології ішемії, ушкодження й некрозу міокарда, навчитесь аналізувати ЕКГ-ознаки та локалізувати інфаркт міокарда за відведеннями. Також ви дізнаєтеся, як диференціювати STEMI та non-STEMI, розпізнавати складні ішемічні патерни і засвоїте алгоритми дій у разі підозри на гострий коронарний синдром. Після навчання ви зможете оцінювати зміни на ЕКГ, уникати типових помилок інтерпретації та визначати подальшу тактику ведення пацієнта. • Анатомія коронарного кровопостачання та відповідність ЕКГ-відведень зонам міокарда • Патофізіологія ішемії, ушкодження та некрозу міокарда • ЕКГ-ознаки ішемії: інверсія зубця Т, депресія сегмента ST • ЕКГ-ознаки гострого ушкодження міокарда і STEMI • Патологічний зубець Q та ознаки некрозу • Локалізація інфаркту міокарда за ЕКГ • STEMI та non-STEMI: клінічні й електрокардіографічні відмінності • Особливі випадки: синдром Wellens, БЛНПГ, інфаркт правого шлуночка • Диференційна діагностика ішемічних змін та псевдоішемічних ЕКГ-патернів на прикладі клінічних кейсів • Алгоритм дій медичного працівника у разі підозри на гострий коронарний синдром • Відповіді на запитання учасників

Клапанні та судинні захворювання серця – одна з провідних причин серцево-судинної захворюваності й повторних госпіталізацій. Вони часто діагностуються із запізненням: складність полягає не лише у виявленні патології, а й у правильній інтерпретації результатів інструментальних досліджень та виборі між консервативною терапією, інтервенційним чи хірургічним лікуванням. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до діагностики та ведення пацієнтів з клапанною і структурною патологією серця. Ви дізнаєтеся про клінічні та візуалізаційні критерії основних клапанних вад і судинних захворювань серця, принципи інтерпретації результатів ехокардіографії та 3D-візуалізації, а також алгоритми направлення хворих до спеціалізованих центрів інтервенційної кардіології. Окрім цього, ви побачите практичні аспекти відбору пацієнтів для сучасних транскатетерних процедур. Після навчання ви зможете приймати правильні рішення в разі підозри на значущі клапанні вади, структурні зміни серця або за наявності ознак прогресування серцевої недостатності. Захід буде проводитись англійською мовою. • Клінічні та візуалізаційні ознаки основних клапанних вад і судинних захворювань серця • Основні параметри ехокардіографії (TTE/TEE) та 3D-візуалізації: принципи правильної інтерпретації • Критерії направлення пацієнтів до центру інтервенційної кардіології: коли потрібне невідкладне оцінювання • Практичні критерії відбору для транскатетерних процедур (TAVI, MitraClip/Pascal тощо) • Ведення пацієнта на до- та післяпроцедурному етапах: моніторинг, антитромботична терапія, подальше спостереження • Робота в складі Heart Team та ефективна комунікація терапевтичних опцій із пацієнтом

Ви лікуєте людей, а не хвороби. Особистість пацієнта є невіддільною частиною процесу лікування. Саме тому ефективна комунікація є важливою. Пацієнти, яких не чують або неправильно інформують, можуть порушувати режим лікування і ставати джерелом конфліктів. Терапевтичних протоколів недостатньо – важливо опанувати інструменти емпатійної взаємодії, активного слухання та структурованої консультації. Це навички, що знижують ризик юридичних претензій і професійного вигорання. На цьому заході ви дізнаєтеся, як побудувати пацієнтоорієнтовану консультацію за біопсихосоціальною моделлю, застосовувати активне слухання й емпатійні техніки NURSE, перевіряти розуміння пацієнтом інформації через Teach-Back, працювати з очікуваннями та формувати довіру, яка підвищує прихильність до лікування. Ви освоїте структуровану модель Calgary–Cambridge для менеджменту клінічної консультації, що дає змогу ефективно планувати розмову від початку до завершення. Після навчання ви зможете проводити консультації, де пацієнт відчуває себе комфортно, а ви – впевненими у точності передання інформації та контролі процесу лікування. Це допоможе мінімізувати конфлікти й покращити результати терапії. • Біопсихосоціальна модель взаємодії лікар–пацієнт. Пацієнтоорієнтований підхід як основа якісної медичної допомоги. • Встановлення контакту. Перші хвилини розмови: невербальні сигнали, представлення лікаря, формування позитивного першого враження. • Активне слухання та емпатія. Емпатійна відповідь за схемою NURSE (Naming, Understanding, Respecting, Supporting, Exploring) для дослідження емоцій пацієнта. • Зрозуміли правильно? Використання техніки Teach-Back як інструмента перевірки розуміння інформації пацієнтом. • Робота з очікуваннями пацієнта. Як виявляти й узгоджувати очікування пацієнта і сім’ї, запобігати конфліктам і непорозумінням. • Побудова довіри й партнерських стосунків. Практики комунікації для підвищення прихильності пацієнта до лікування. • Менеджмент клінічної консультації. Використання моделі Calgary–Cambridge для структурування розмови: від початку консультації до завершення і планування наступних кроків. • Відповіді на запитання • Обговорення матеріалу (презентації) • Оцінювання здобутих знань

Туляремія може маскуватися під десятки хвороб, і лише підготовлений лікар зможе її вчасно розпізнати. В Україні реєструють спорадичні випадки й сезонні спалахи туляремії, особливо у степових і лісостепових регіонах. У зоні ризику – мисливці, аграрії, працівники тваринництва й ті, хто контактує з дикими гризунами чи комахами-переносниками. У будь-якого пацієнта з гарячкою, лімфаденітом чи незрозумілими виразковими ураженнями шкіри варто тримати туляремію в полі зору. На заході ви дізнаєтесь, як правильно додавати туляремію до диференційної діагностики гострих гарячкових станів, розпізнавати клінічні «маски» хвороби й уникати помилок, які коштують пацієнтам здоров’я і навіть життя. Ви зрозумієте, як грамотно діяти в разі контакту з ендемічними факторами та які схеми антибіотикотерапії дійсно працюють. Після лекції ви зможете впевнено оцінювати випадки з лихоманкою, збільшеними лімфовузлами чи підозрою на ураження ЦНС, знати, коли підозрювати туляремію та які лабораторні методи застосувати. • Актуальність туляремії в Україні: епідеміологія, природна осередковість, сучасні ризики. • Етіологія, патогенез, шляхи передавання; фактори вірулентності збудника. • Клінічні форми захворювання, “маски туляремії”, диференціальна діагностика з іншими гострими гарячковими станами. • Лабораторна діагностика: методи, особливості, алгоритм діагностики у пацієнтів, швидкі тести. • Принципи ефективної антибактеріальної терапії: вибір препаратів, дозування, тривалість, моніторинг ефективності. • Профілактика: перспективи вакцинації, заходи захисту медперсоналу й населення, дії у разі контакту чи підозри на туляремію. • Розгляд клінічних кейсів, алгоритми екстрених дій. • Відповіді на запитання

Нераціональне призначення антибіотиків є однією з головних причин зростання антибіотикорезистентності — проблеми, яку ВООЗ віднесла до десяти глобальних загроз для людства. Особливо гостро вона постає у педіатрії, де клінічна невизначеність часто спонукає лікарів до «перестраховки». Дані CDC 2023 року показують, що майже 30% антибіотиків, які призначаються дітям, є непотрібними або підібраними без урахування локальних даних щодо резистентності. Успішне лікування інфекційних захворювань у дітей потребує точної діагностики й чіткого плану дій. Важливо не лише правильно визначити збудника, а й вчасно попередити ускладнення та мінімізувати його поширення в організованих дитячих колективах. Навчальний захід «Стрептококова інфекція у дітей: від А(нтибіотиків) до Я(к запобігати?)» буде присвячений вивченню клінічного спектра стрептококової інфекції — від звичного фарингіту до тяжких інвазивних форм, таких як сепсис і токсичний шок. Учасники розглянуть, як вік дитини впливає на перебіг хвороби та як не пропустити небезпечні прояви. Детально розглядатиметься діагностика: коли доцільно використовувати експрес-тест, посів, ПЛР або загальний аналіз крові, і як уникати гіпердіагностики. Окрему увагу буде приділено сучасним підходам до вакцинації проти пневмокока — особливо у дітей із груп ризику. У блоці про лікування учасники дізнаються, коли антибіотик дійсно потрібен, як обрати оптимальний препарат і що таке депрескрайбінг. Завершить частину практичний розбір клінічних випадків із типовими помилками й ефективними рішеннями. • Різноманіття проявів стрептококової інфекції: від ангіни до пневмонії • Клінічний спектр: фарингіт, тонзиліт, скарлатина, середній отит, імпетиго, пневмонія, сепсис, токсичний шок. • Інвазивні та неінвазивні форми: на що звертати увагу лікарю. • Вік пацієнта як фактор клінічної варіативності. • Діагностика: швидкі тести, лабораторні методи, інтерпретація • Алгоритм прийняття рішення: коли і навіщо призначати тест на β-гемолітичний стрептокок групи А. • Огляд методів: експрес-тест, посів із зіва, ПЛР, загальний аналіз крові. • Клінічне мислення: як уникнути гіпердіагностики та антибіотикотерапії «наосліп». • Вакцинація від пневмококової інфекції: сучасні рекомендації • Взаємозв’язок пневмокока зі стрептококовою інфекцією. • Національний календар щеплень і додаткові можливості. • Профілактичне значення вакцинації у дітей із груп ризику. • Особливості перебігу у імунокомпроментованих дітей • Типові ускладнення та нетиповий перебіг. • Стратегія ведення: мультидисциплінарний підхід та індивідуалізація лікування. • Лікування: чи завжди потрібен антибіотик? • Показання до антибіотикотерапії при стрептококовій інфекції. • Вибір препарату: ефективність, тривалість, комплаєнс. • Депрескрайбінг та антибіотикостійкість: як запобігти майбутнім проблемам. • Клінічні кейси: помилки та вдалий досвід • Реальні історії пацієнтів із різним перебігом стрептококової інфекції. • Розбір типових діагностичних і комунікаційних помилок. • Обговорення ефективних стратегій лікування та профілактики з позицій доказової медицини. • Відповіді на запитання

1. Відеолекція ВІЛ-інфекція та професійні ризики медичних працівників: профілактика і алгоритм дій при контакті з біоматеріалом Статистика професійних контактів із біоматеріалом. Чому постконтактна профілактика є критично важливою. Нормативна база України. Фактори ризику інфікування: глибина травми, об'єм та тип біоматеріалу. Ризик передачі при уколі голкою, контакті зі слизовими та ушкодженою шкірою. Професійні ризики медичних працівників Види небезпечних контактів: укол/поріз, потрапляння крові на слизові, контакт з ушкодженою шкірою. Біологічні рідини з високим ризиком. Групи підвищеного ризику. Первинна профілактика Стандартні запобіжні заходи. Використання ЗІЗ. Безпечне поводження з гострими інструментами. Контейнери для утилізації. Алгоритм дій при контакті з біоматеріалом (наказ МОЗ №2103) Невідкладні дії: промивання, обробка слизових. Оцінка ризику. Лабораторне обстеження постраждалого та джерела. Екстрена постконтактна профілактика: покази, терміни початку. Документування та юридичні аспекти Повідомлення керівника. Реєстрація випадку. Медична документація. Гарантії для медпрацівника. Конфіденційність. Типові помилки та клінічні кейси Запізнілий початок ПКП. Недооцінка ризику. Самовільне припинення терапії. Розбір клінічних сценаріїв. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Пацієнт довіряє лікарю найособистіше. Коли все стає цифровим і прозорим, навіть одна неуважна дія може зруйнувати цю довіру. Конфіденційність – це частина професійної етики, яка визначає, наскільки безпечно людина почувається поруч із лікарем. На цьому заході ви зʼясуєте, що таке автономія пацієнта, як працює принцип інформованої згоди, чим відрізняється інформація від конфіденційної інформації та як поводитись у складних етичних ситуаціях. Окремо поговоримо про особливості цифрової медицини: електронні карти, телемедицину, соцмережі та межу між особистим і професійним. Після навчання ви зможете впевнено орієнтуватись у правових і моральних аспектах конфіденційності та будувати довірливі стосунки з пацієнтами. • «Моє тіло – мій вибір» або право людини бути господарем власного тіла й рішень. Що таке суб’єктність та автономія і що вони означають для лікарської практики. • Інформація vs. конфіденційна інформація. • Автономність пацієнта: право вирішувати самому, головні принципи, поняття «інформована згода». • Інформована згода: більше, ніж підпис. Як спілкуватися з пацієнтом, щоб рішення були поінформованими. Розуміння, добровільність, повнота інформації. Роль комунікаційних навичок. • Приватність та принципи її досягнення або як захистити особистий простір пацієнта. • Конфіденційність як контракт довіри. Коли довіра під загрозою: винятки з правила конфіденційності. Скільки триває конфіденційність між лікарем і пацієнтом? • Етичні виклики цифрової медицини: електронні медичні записи, телемедицина, соціальні мережі. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації).

Периферичні дегенерації сітківки (ПДС) можуть тривалий час перебігати безсимптомно і раптово призводити до відшарування сітківки. Тому, важливо розуміти механізми їх формування, фактори ризику, форми дистрофій і вміти вчасно помічати зміни, які пацієнт сам часто не відчуває. На цьому заході ви побачите реальні клінічні випадки, навчитеся диференціювати регматогенні та нерегматогенні дистрофії, інтерпретувати дані широкопольної візуалізації та ОКТ периферії, визначати показання до лазерного лікування й уникати типових діагностичних помилок. Після навчання ви будете впевнено диференціювати різні форми дистрофій і знатимете, що робити у разі підозри на розриви чи відшарування. • Периферичні дегенерації сітківки (ПДС): що це та які причини виникнення? • Патогенез виникнення ПДС • Класифікації ПДС: яку краще обрати? • Клінічні прояви ПДС • Діагностика ПДС • Основні регматогенні дистрофії сітківки («решітка», «слід равлика», ретиношизис) • Нерегматогенні дистрофії сітківки • Розриви сітківки, їхні види • Лазерне лікування ПДС: показання, техніка виконання • Віддалені результати лазерного лікування • Широкопольна візуалізація розривів сітківки та ОКТ периферії в діагностиці ПДС • Профілактика ПДС • Відповіді на запитання

Дефіцитні стани у дітей – одна з найпоширеніших проблем педіатрії. Нестача заліза, цинку, фолієвої кислоти та інших мікроелементів впливає на фізичний, когнітивний і психоемоційний розвиток дитини, підвищує ризик інфекцій, анемій, затримки росту й труднощів у навчанні. Щоб своєчасно виявити ці стани і розпочати їх корекцію, необхідно чітко розуміти механізми патогенезу та правильно інтерпретувати лабораторні ознаки. На цьому заході ви дізнаєтеся про роль мікроелементів у розвитку дитини, навчитесь визначати групи ризику, оцінювати лабораторні маркери дефіцитів та формувати індивідуальні стратегії профілактики й нутриціологічної підтримки. Ви розглянете реальні клінічні випадки, які допоможуть засвоїти алгоритми ведення таких пацієнтів. Після навчання ви зможете легше діагностувати дефіцитні стани й коригувати їх згідно з чинними міжнародними рекомендаціями. • Значення мікроелементів у розвитку дитини: • головна роль у кровотворенні, рості, когнітивному й імунному розвитку; • причини дефіцитів у дітей різних вікових груп. • Групи ризику в розвитку дефіцитних станів. • Біологічна роль заліза в організмі дитини; клінічні прояви дефіциту й гіпервітамінозу у дітей. • Вплив цинку на імунну систему, фізичний та нервово-психічний розвиток дитини, компенсаторні можливості в регенерації. Клінічні прояви дисбалансу цинку. • Роль фолієвої кислоти у кровотворенні, синтезі ДНК, розвитку нервової системи; дефіцит у дітей. • Сучасні клініко-інструментальні та діагностичні підходи: • лабораторні маркери дефіцитних станів та їх інтерпретації в дітей різного віку; • клініко-інструментальні методи; • переваги та недоліки діагностичних методів. • Профілактика й нутриціологічна підтримка: • харчові джерела та принципи раціонального харчування дітей; • використання збагачених продуктів та дієтичних добавок; важливість індивідуального підбору (вікові особливості, супутні захворювання). • Презентація клінічних випадків. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Гемодинамічно значущий стеноз артерій нижніх кінцівок може тривалий час не створювати значного дискомфорту для пацієнта, поки клінічна ситуація не переходить у стадію критичної ішемії з ризиком втрати кінцівки. Ультразвукове дуплексне сканування є основним методом раннього виявлення периферичного атеросклерозу, що дає змогу своєчасно визначити показання до реваскуляризації та вплинути на прогноз пацієнта. З огляду на те, що захворювання периферичних артерій є маркером системного атеросклерозу, правильна інтерпретація результатів дослідження має принципове значення не лише для локальної тактики, а й для загального оцінювання серцево-судинного ризику. На цьому заході ви отримаєте системне розуміння сегментарної анатомії артерій нижніх кінцівок, стандартизованого алгоритму ультразвукового сканування та критеріїв гемодинамічного оцінювання стенозів, зокрема аналізу пікових швидкостей кровотоку та доплерівських спектрів. Ви розглянете складні клінічні випадки, наприклад у разі багаторівневого ураження, кальцифікації судин, цукрового діабету або прикордонних значень кісточково-плечового індексу. Також ви навчитеся правильно формувати висновок, визначати ступінь ураження і планувати подальшу тактику ведення пацієнта. Після навчання ви зможете покращити точність діагностики периферичного атеросклерозу, своєчасно направляти пацієнтів на реваскуляризацію та ефективно контролювати результати лікування. • Клінічний контекст і роль ультразвукового дуплексного сканування у разі захворювань периферичних артерій. • Анатомія артерій нижніх кінцівок. • Соноанатомія, методика проведення. Послідовність і стандартизація. Сегментарний принцип (аортоклубовий → феморо-поплітеальний → гомілковий сегменти). • Особливості нормального і патологічного кровотоку. • Кількісне оцінювання стенозу (гемодинамічне та планіметричне оцінювання). • Оклюзія. • КПІ як скринінговий показник. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

1. Відеолекція Генетичні тести в Україні: можливості, обмеження, інтерпретація: Стан генетичних тестів в Україні Види генетичних тестів та їхня реальна цінність Можливості генетики в клініці та профілактиці Доказові напрямки: онкогенетика, кардіогенетика, фармакогенетика Полігенні ризики (PRS): потенціал і обмеження Нутрігенетика: що дійсно працює Фармакогенетика як стандарт майбутнього Обмеження та помилки інтерпретації. Типові помилки лікарів та пацієнтів Практичний протокол інтерпретації Етичні аспекти та критерії вибору лабораторії 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Передчасно народжені діти потребують системного спостереження після виписки, адже порушення росту, розвитку та нутритивний дефіцит мають непомітний перебіг. Особливо важливо правильно розрахувати скоригований вік і планувати вакцинацію. На цьому заході ви навчитеся оцінювати ріст і розвиток передчасно народженої дитини, визначати нутритивні потреби та формувати індивідуальний план катамнестичного спостереження і вакцинації. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти відхилення розвитку, коригувати харчування та впевнено планувати щеплення з урахуванням особливостей передчасного народження. • 1. Необхідність катамнестичного спостереження передчасно народжених дітей: значення катамнезу після виписки, групи ризику та вплив гестаційного віку і маси тіла на подальший розвиток дитини. • 2. Первинний візит після виписки з неонатального стаціонару : підготовка до огляду, аналіз виписної документації та формування індивідуального плану спостереження у взаємодії з іншими фахівцями. • 3. Фізичний розвиток передчасно народженої дитини : скоригований вік як основа оцінювання, моніторинг маси тіла, росту й окружності голови, виявлення відхилень. • 4. Нутритивний супровід: підтримка грудного вигодовування, показання до збагачувачів і сумішей, виявлення та корекція нутритивного дефіциту. • 5. Вакцинація передчасно народжених дітей: принципи імунізації з урахуванням гестаційного віку, особливості живих і інактивованих вакцин, безпека щеплення. • 6. Побудова індивідуального плану катамнестичного спостереження на прикладі клінічного кейсу. • Розбір питань за матеріалами заходу. Оцінювання набутих знань.