Заходи БПР — Дитяча хірургія 2026

Хронічний панкреатит – це не просто запалення підшлункової залози, а складне мультифакторне захворювання, яке часто ховається за симптомами інших хвороб і може призводити до серйозних ускладнень. Тільки своєчасна й точна діагностика дає змогу вберегти пацієнта від проблем із травленням, болю та порушень обміну речовин. На цьому заході ви отримаєте актуальні знання про етіологію, патогенез і класифікацію хронічного панкреатиту. Навчитеся грамотно застосовувати інструментальні й лабораторні методи для ранньої та диференційної діагностики, а також опануєте алгоритми ведення болю, замісної терапії та коригування ускладнень. Після лекції ви зможете впевнено працювати з пацієнтами, які мають тривалий біль у животі, стеаторею, мальабсорбцію, вторинний цукровий діабет, а також із тими, хто переніс епізоди гострого панкреатиту. Ви будете знати, кого варто тестувати на генетичні форми ХП, як проводити консультування і застосовувати сучасні медикаментозні й ендоскопічні стратегії для покращення якості життя пацієнтів. • Основні етіологічні чинники й патогенетичні механізми ХП. • Сучасна класифікація клінічних форм: від безбольового перебігу до ускладнених форм. • Роль інструментальних і лабораторних методів у ранній та диференційній діагностиці. • Диференційна діагностика хронічного панкреатиту й інших захворювань, що можуть характеризуватися подібними симптомами. • Менеджмент болю: фармакологічні й інтервенційні підходи. • Екзокринна й ендокринна недостатність: принципи замісної терапії та контроль глікемії. • Ведення пацієнтів з кістами підшлункової залози: показання до спостереження, дренування чи хірургії. • Ведення пацієнта з аутоімунним панкреатитом. • Генетичні форми панкреатиту: кого та як тестувати; генетичне консультування. • Запобігання ускладненням ХП та лікування їх. • Перспективи розвитку: нові терапевтичні стратегії, біомаркери, ендоскопічні технології. • Відповіді на запитання учасників.

Тип: Електронний навчальний курс. Формат: Дистанційна участь (з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я). Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Бали БПР: 5. Номер в системі БПР: 1027970. Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "невідкладна (екстрена) медична допомога". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Онлайн курс PRO: периопераційне ведення хірургічних пацієнтів 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «PRO периопераційне ведення хірургічних пацієнтів» — комплексний підхід до управління всіма етапами хірургічного лікування, спрямований на оптимізацію результатів, мінімізацію ускладнень та прискорення одужання пацієнтів. Ефективне периопераційне ведення вимагає системного підходу, заснованого на доказовій медицині та мультидисциплінарній взаємодії. У програмі розглядаються: стратифікація ризиків, медикаментозна підготовка (протоколи відміни та збереження препаратів), поетапна підготовка пацієнта (за 1–2 тижні, 1–2 дні та 1–2 години до операції), інтраопераційний моніторинг (волемічний статус, гемодинаміка, антибіотикопрофілактика, терморегуляція) та постопераційні протоколи в перші 72 години, які доведено знижують частоту ускладнень і прискорюють одужання. Захід орієнтований на хірургів, анестезіологів, лікарів інтенсивної терапії та інших фахівців, які прагнуть впровадити сучасні принципи периопераційної медицини у клінічну практику. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Порушення харчової поведінки у немовлят та труднощі переходу від зондового до орального годування є складною мультидисциплінарною проблемою, яка набуває більшого значення зі зростанням виживаності передчасно народжених дітей та пацієнтів із тяжкою неонатальною патологією. Формування навичок годування залежить не лише від соматичного стану дитини, а й від розвитку орально-моторних функцій, сенсорного досвіду та взаємодії з батьками. Відсутність чітких знань щодо механізмів розвитку харчової аверсії та сучасних підходів до її корекції ускладнює прийняття клінічних рішень і може затримувати безпечний перехід до самостійного харчування. На цьому заході ви розглянете механізми формування харчової аверсії, особливості розвитку навичок смоктання, ковтання та дихання, фактори ризику та сучасні підходи до ведення дітей, які потребують ентерального харчування. Ви засвоїте тактику супроводу дитини на зонді, принципи responsive feeding, методи оральної стимуляції, а також критерії готовності до переходу на оральне годування та практичні стратегії його реалізації. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти дітей із ризиком розвитку харчової аверсії, оцінювати готовність пацієнта до орального годування та застосовувати сучасні доказові підходи до організації безпечного переходу від зондового до самостійного харчування. • 1. Знайомство з харчовою аверсією • Що таке feeding aversion у немовлят. • Чим відрізняється від “поганого апетиту”. • Чому це мультидисциплінарна проблема. • 2. Формування навички годування у перші місяці життя • Координація смоктання–ковтання–дихання. • Роль сенсорного досвіду. • Значення ранньої взаємодії caregiver–infant. • 3. Чому виникає харчова аверсія • 4. Групи високого ризику розвитку харчової аверсії • 5. Коли і навіщо потрібен зонд • Показання до ентерального годування. • Назогастральний vs гастростома. • Зонд як підтримка безпеки та росту. • 6. Тактика ведення дитини на зонді • Responsive/cue-based feeding. • Non-nutritive sucking. • Оральна стимуляція. • Позиціонування та pacing. • Робота з батьками. • 7. Ознаки готовності до переходу на оральне годування • 8. Стратегії переходу від зондового до орального годування • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування валідованих шкал (RCRI, NSQIP MICA) для стратифікації периопераційного кардіального ризику. 2. Інтерпретація даних передопераційного обстеження, включаючи ЕКГ спокою, та визначення потреби у додаткових дослідженнях (ехокардіографія, стрес-тести). 3. Розробка алгоритмів ведення пацієнтів на подвійній антитромбоцитарній терапії (ПАТТ) та пероральних антикоагулянтах (ПОАК) в периопераційному періоді. 4. Визначення показань для направлення на доопераційну консультацію кардіолога. 5. Оптимізація фармакотерапії супутніх серцево-судинних захворювань (артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, хронічна серцева недостатність) перед плановим втручанням. 6. Тактика периопераційного призначення та титрування доз бета-адреноблокаторів, статинів та інгібіторів ренін-ангіотензинової системи. 7. Розпізнавання та принципи невідкладного менеджменту основних післяопераційних кардіальних ускладнень: гострий коронарний синдром, гостра декомпенсація серцевої недостатності, фібриляція передсердь. Які індекси кардіального ризику (наприклад, Lee’s Revised Cardiac Risk Index) є найбільш інформативними та валідованими в клінічній практиці? Як коректно оцінити функціональний резерв пацієнта в метаболічних еквівалентах (METs) і як цей показник впливає на подальшу периопераційну тактику? Коли доцільно відміняти та відновлювати прийом антикоагулянтів і антиагрегантів у пацієнтів перед ургентними та плановими операціями? Чи виправдана профілактична реваскуляризація міокарда перед плановими некардіальними операціями високого ризику? Як тип, тривалість та інвазивність хірургічного втручання модифікують рівень серцево-судинного ризику? Які особливості периопераційного ведення пацієнтів з імплантованими електронними пристроями (штучні водії ритму, кардіовертери-дефібрилятори)? Яка тактика ведення пацієнтів з неконтрольованою артеріальною гіпертензією в день оперативного втручання? Ключові положення та оновлення актуальних рекомендацій Європейського товариства кардіологів (ESC) щодо кардіоваскулярної оцінки та ведення пацієнтів при некардіальній хірургії. Програма заходу • Заняття — 36:50 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Хірургічне лікування раку молочної залози не обмежується лише онкологічним контролем захворювання. Воно поєднує радикальність втручання з відновленням анатомії та якості життя пацієнтки. Сучасні алгоритми й техніки онкопластики дають змогу не лише гарантувати онкологічну безпеку, а й зберегти форму, симетрію та функціональність молочної залози. На цьому заході ви опануєте сучасні алгоритми вибору між органозберігальними операціями і мастектомією, а також принципи реконструкції. Ви розглянете технічні аспекти планування доступів, мобілізації тканин і використання реконструктивних матеріалів та отримаєте практичні підходи до профілактики й лікування післяопераційних ускладнень, зокрема сероми, некрозу тканин і лімфедеми. Після навчання ви зможете обґрунтовано обирати оптимальну тактику хірургічного лікування у разі різних форм раку молочної залози, ефективно планувати реконструктивні втручання та своєчасно коригувати ускладнення. • Сучасні алгоритми хірургічного лікування раку молочної залози. Критерії вибору тактики: органозберігальне втручання чи мастектомія. • Рівні онкопластичної хірургії: від базових органозберігальних операцій до складних реконструкцій. • Технічні аспекти операцій: планування розрізів, мобілізація тканин, використання матеріалів для реконструкції. • Профілактика та лікування ускладнень: сероми, некроз тканин, лімфедема та інші післяопераційні проблеми. • Реконструктивні методики після мастектомії: одномоментна й відстрочена реконструкція, вибір матеріалу і техніки. • Практичні клінічні кейси: обговорення вибору тактики, результатів та керування ускладненнями. • Підсумки та рекомендації для клінічної практики: основні принципи безпеки пацієнта й естетичні стандарти. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Дистанційний курс українською для медичних працівників та інших спеціалістів, який допомагає 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Дистанційний курс українською для медичних працівників та інших спеціалістів, який допомагає вибудовувати професійну комунікацію та консультування відповідно до стандартів медичної допомоги. Програма заходу • Блок 1. Вступ. Типи пацієнтів • Урок 1 - Вступ. Різновиди пацієнтів та підходи до комунікації • Урок 1 деталізація: Розпізнавання основних типів пацієнтів та їх особливостей; створення індивідуального підходу до кожного типу пацієнта; використання комунікативних стратегій для покращення взаєморозуміння. • Урок 2 - Проміжне тестування • Блок 2. Емпатія • Урок 1 - Емпатія (визначення концепції емпатії та її роль у взаємодії з пацієнтами) • Урок 2 - Проміжне тестування • Блок 3. Страхи перед пацієнтом і їх подолання. Конфлікти. Вирішення складних питань • Урок 1 - Професійні страхи у роботі з пацієнтом. Конфліктні ситуації та їх подолання • Урок 1 деталізація: Впровадження стратегій для ефективного управління стресом під час роботи з різними типами пацієнтів. • Урок 2 - Проміжне тестування • Блок 4. Ефективне управління стресом під час роботи з різними типами пацієнтів. Висновки • Урок 1 - Стрес-менеджмент у роботі з пацієнтами: підходи та висновки • Урок 1 деталізація: Управління стресом та підсумки роботи з пацієнтами різних типів. • Урок 2 - Проміжне тестування Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Електронний курс PRO: загальна анестезія в дитячому віці 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Загальна анестезія в дитячому віці — безпечний старт і контроль на кожному етапі. Анестезія у дітей — це не “зменшена доросла доза”, а окрема логіка дій, що враховує фізіологічні особливості, об’єми, метаболізм і реакції маленького пацієнта. Помилки тут коштують дорого, тому кожен етап — від премедикації до пробудження — має бути продуманий і передбачуваний. Ми підготували захід для анестезіологів, педіатрів та лікарів інтенсивної терапії, який допоможе систематизувати базові знання з дитячої анестезії та впевнено діяти у різноманітних клінічних ситуаціях. Разом із Вадимом Гнатюком розберете: як оцінити дитину перед анестезією та визначити індивідуальні ризики; які методи індукції та препарати безпечні у різних вікових групах; як забезпечити прохідність дихальних шляхів і стабільну вентиляцію; як контролювати температуру, глікемію та водно-електролітний баланс; як попередити ускладнення при пробудженні та у ранньому післяопераційному періоді. Чому варто приєднатися: отримаєте чітку, покрокову логіку ведення дитини під час загальної анестезії; зрозумієте, як мінімізувати ризики нестабільності та гіпоксії; навчитеся приймати швидкі рішення у критичних ситуаціях; оновите знання відповідно до сучасних міжнародних рекомендацій. Приєднуйтесь до майстер-класу, щоб діяти впевнено — навіть у найменших пацієнтів.» Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

1. Відеолекція Медичні аспекти документування домашнього насильства 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

​Зовнішній отит – одна з найчастіших причин звернення до отоларинголога, особливо влітку, коли зростає кількість мікротравм слухового проходу після водних процедур. У пік сезону кількість випадків зовнішнього отиту може зростати у 2–3 рази, особливо серед дітей і людей похилого віку. Серед чинників ризику: використання ватних паличок, наявність хронічних дерматозів, цукровий діабет, а також банальна неуважність до вушної гігієни. В умовах імунодефіциту або несвоєчасного лікування зовнішній отит може прогресувати до злоякісної форми з ризиком ураження черепних нервів, сепсису й летальних ускладнень. Тому, клініцисту важливо опанувати сучасні підходи до диференційної діагностики, мікробіологічного контролю й топічної терапії, щоби вчасно запобігти хронізації процесу та виникненню тяжких ускладнень. Навчальний захід «Зовнішній отит: сучасні стандарти ведення пацієнта» буде присвячений вивченню сучасних підходів до діагностики та лікування зовнішнього отиту. У фокусі – класифікація та клінічні форми, зокрема отомікоз, дифузний і злоякісний отит, синдром Рамсея-Ханта й варіанти хронічного запалення. Детально розглядатимуться методи диференційної діагностики, як-от мікроотоскопія, мікробіологічний аналіз та показання до візуалізаційних досліджень. Особливу увагу буде приділено принципам раціональної терапії (топічної, системної, хірургічної), а також веденню пацієнтів із супутніми патологіями. • Визначення зовнішнього отиту • Актуальність проблеми в практиці отоларинголога • Поширеність, групи ризику, сезонність • Класифікація зовнішніх отитів • Клінічні форми зовнішніх отитів • Фурункул зовнішнього слухового проходу • Дифузний бактеріальний зовнішній отит • Отомікоз: основні патогени, клініка, особливості діагностики • Хронічний зовнішній отит • Злоякісний зовнішній отит • Особливі форми (вухо плавця, синдром Рамсея-Ханта) • Диференційна діагностика • Методи діагностики • Анамнез і клінічний огляд • Отоскопія, мікроотоскопія • Мікробіологічне дослідження виділень • Показання до КТ/МРТ у разі підозри на злоякісний отит • Сучасні принципи лікування • Топічна терапія • Системна терапія • Хірургічне втручання • Лікування отомікозу • Підхід до хворих із супутніми захворюваннями

​Вторинні імунодефіцити (ВІД) – це розлади, які можуть розвиватися практично в кожного пацієнта під впливом різних чинників: від хронічних хвороб до медикаментозної терапії, операцій, травм, виснаження чи старіння. Ці стани є більш поширеними, ніж первинні імунодефіцити, тому потребують більшої уваги. Вони не є самостійною нозологією, однак суттєво ускладнюють перебіг основного захворювання, збільшують ризик тяжких та атипових інфекцій і можуть стати причиною смерті або інвалідизації. Імунокомпроментовані пацієнти потребують особливого клінічного підходу, адже їхнє лікування та профілактика ускладнень мають бути персоналізованими. З огляду на ці міркування фахівцям необхідні знання про сучасні алгоритми діагностики, моніторингу і критерії призначення замісної терапії. Це важливо не лише для забезпечення ефективного лікування, а й для запобігання летальним ускладненням. Навчальний майстер-клас «Вторинні імунодефіцити: сучасні підходи до діагностики, моніторингу та терапії» буде присвячений вивченню відмінностей між первинними і вторинними імунодефіцитами, їхньої епідеміології та основних етіологічних чинників: від ВІЛ та онкозахворювань до хронічних станів й імуносупресії. Будуть розглянуті клінічні прояви ВІД, зокрема часті рецидивні або атипові інфекції, особливості перебігу в дітей. Крім цього, в програмі заходу будуть представлені практичні аспекти діагностики: оцінювання функціональних показників імунітету, моніторинг імуноглобулінів та аналіз супутніх чинників. Окрема увага буде приділена призначенню замісної терапії, антибіотикопрофілактиці й сучасним принципам лікування. • Вступ: • Визначення і класифікація імунодефіцитів: первинні vs вторинні. • Епідеміологія. • Основні етіологічні фактори виникнення вторинних імунодефіцитів: • ВІЛ-інфекція та інші вірусні захворювання. • Онкологічні, гематологічні захворювання, поліхіміотерапія, імуносупресивна терапія. • Хронічні захворювання. • Клінічні прояви вторинних імунодефіцитів: • Основний симптом – підвищена схильність до інфекцій: пневмонії, синусити, отити, глибокі інфекції, грибкові ураження. • Особливості перебігу в дітей. • Діагностика: • Оцінювання кількісних і функціональних показників імунної системи. • Динамічний моніторинг рівня імуноглобулінів у пацієнтів з ризиком вторинних імунодефіцитів (до, під час і після хіміотерапії). • Виявлення супутніх захворювань та факторів ризику. • Сучасні підходи до лікування та профілактики: • Лікування основного захворювання/стану, що призвів до імунодефіциту. • Замісна терапія імуноглобулінами (показання, моніторинг ефективності). • Протимікробна профілактика і терапія у разі високого ризику інфекцій. • Відповіді на запитання учасників

Обробка та зберігання лапароскопічних інструментів – це питання безпеки пацієнта й ефективності роботи в операційній. Недотримання правил стерильності та догляду за чутливим обладнанням може призвести до інфекцій, пошкодження дорогих інструментів і затримок оперативних втручань. На цьому заході ви дізнаєтесь, як правильно проводити обробку, стерилізацію та зберігання лапароскопічних інструментів, щоб уникати пошкодження апаратури й контролювати якість на всіх етапах. Ви побачите, як організувати роботу операційного блоку так, щоб інструменти завжди були готові до будь-якої ситуації – планової чи ургентної – і забезпечити злагоджену роботу команди. Після навчання ви зможете впевнено проводити обробку лапароскопічних наборів та підтримувати стерильність і технічну справність інструментів. • Вступ. Роль стерильності в лапароскопічній хірургії. • Лапароскопічні інструменти: класифікація та конструктивні особливості. • Принципи безпеки та догляду за лапароскопічними інструментами. • Етапи обробки лапароскопічних інструментів. • Особливості стерилізації оптики й чутливих компонентів. • Пакування та маркування стерильних наборів. • Зберігання стерильних лапароскопічних інструментів. • Документування й контроль якості обробки. • Типові помилки та шляхи запобігання їм. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Електронний навчальний курс присвячений одному з базових та водночас надзвичайно інформативних методів оцінки нирок, сечоводів, сечового міхура та передміхурової залози у щоденній клінічній практиці. УЗД дозволяє швидко оцінити анатомію, структуру органів, наявність обструкції, конкрементів, запальних змін, об’ємних утворень та ознак порушення сечовиділення. Учасники отримають чіткий алгоритм УЗД-оцінки нирок: нормальна анатомія, розміри, ехоструктура, чашково-мискова система. У програмі розглядаються найпоширеніші патології нирок: камені, гідронефроз, аномалії розвитку, утворення та запальні зміни. Учасники розберуть, коли і як доцільно шукати сечовід та які УЗ-ознаки можуть вказувати на його патологію. Окрему увагу буде приділено системному підходу до УЗД сечового міхура: анатомії, наповненню, стінці, вмісту та залишковій сечі. Розглядатимуться диференційні ознаки каменів, утворень сечового міхура, змін при гематурії та вроджених аномалій. Учасники зрозуміють роль УЗД передміхурової залози з точки зору порушень сечовиділення та отримають практичні критерії для формування зрозумілого і клінічно корисного УЗ-висновку. Матеріали допоможуть побачити, як результати УЗД впливають на подальшу тактику ведення пацієнта. Теми «тут і зараз», доказові знання, стислий і структурований формат до 2 годин, перевірені експерти та онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Аеромедична евакуація – одна з головних ланок порятунку поранених в сучасній війні. Але водночас знання в цій сфері традиційно доступні лише вузькому колу військових лікарів. Цю тему майже не розкривають на відкритих освітніх подіях, хоча вона визначає швидкість та безпечність транспортування пацієнта. Помилки на етапі організації та взаємодії можуть затримати евакуацію, погіршити стан пораненого і навіть зірвати операцію. В умовах війни кожен медик має орієнтуватися в базових принципах військової медицини, зокрема у правилах координації з авіацією. На цьому заході ви дізнаєтеся, як працює аеромедична евакуація в реальних бойових умовах. Ви розглянете нормативні вимоги, алгоритми взаємодії, основи картографічного аналізу та навіть практичний відбір вертолітного майданчика. Усі матеріали ґрунтуються на реальному досвіді, відточеному на етапах медичної евакуації та в роботі з підрозділами, що постійно діють в зоні бойових дій. Після навчання ви зможете правильно ініціювати евакуацію, передавати основну інформацію та приймати рішення у ситуаціях, про які не пишуть у відкритих джерелах. • Керівні документи: • розгляд основних нормативно-правових актів, статутних вимог і розпорядчих документів, що регламентують порядок організації та проведення аеромедичної евакуації сил оборони. • Взаємодія начальника медичної служби угруповання військ з іншими напрямами під час планування аеромедичної евакуації: • визначення ролі, повноважень та зон відповідальності; порядок координації дій з командуванням, оперативними структурами та медичними підрозділами. • Відбір та підготовка вертолітного майданчика: • процедура оцінювання місцевості, встановлення придатності майданчика, дотримання вимог безпеки польотів і тактичних умов застосування авіації. • Картографічне забезпечення: • вивчення картографічних матеріалів, аналіз маршрутів, особливостей рельєфу, зон ризику та умов для виконання евакуаційних заходів. • Відпрацювання маневрів: • практичні дії підрозділів: виконання алгоритмів маневрування, організація взаємодії, реагування на ускладнені тактичні ситуації. • Підсумковий відеоматеріал: • демонстрація основних елементів програми та узагальнення отриманих результатів у форматі короткого відеозвіту. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Інтимна хірургія – це складна міждисциплінарна сфера, у якій поєднуються естетичні, функціональні та психоемоційні аспекти лікування. Будь-яка технічна помилка може вплинути не лише на анатомічний результат, але й на якість життя пацієнтки. Велика варіабельність анатомії інтимної зони, зростання кількості запитів на корекцію та нерівномірний рівень підготовки фахівців формують потребу у системному навчанні, заснованому на клінічній логіці та доказових підходах. На цьому заході ви розглянете основні аспекти сучасної інтимної пластики. Ви дізнаєтеся про показання до первинних і ревізійних втручань, особливості післяпологових та вікових змін, принципи виконання лабіопластики, hood reduction, перинеопластики й комбінованих операцій. Окремо ви розглянете алгоритми профілактики ускладнень, ведення пацієнток із порушенням чутливості або хронічним болем, а також побудову етичної комунікації в роботі з делікатними запитами й нереалістичними очікуваннями. Після навчання ви зможете обґрунтовано оцінювати клінічні показання, обирати оптимальну тактику втручання й мінімізувати ризик рубцевих змін, деформацій і функціональних порушень. • 1. Інтимна хірургія як окрема галузь пластичної хірургії. • Межа між естетикою, функцією та психоемоційним здоров’ям пацієнтки. • 2. Показання до інтимної пластики: коли «естетика» – це лікування. • Функціональні, післяпологові, вікові й посттравматичні зміни. • 3. Анатомія без ілюзій. • Варіанти норми, індивідуальна симетрія та хірургічні пастки делікатної зони. • 4. Вибір методики: персоналізований підхід. • Лабіопластика, кліторальний hood reduction, перинеопластика, комбіновані втручання. • 5. Техніка, що визначає результат. • Шви, гемостаз, робота з тканинами: як уникнути рубців, деформацій і втрати чутливості. • 6. Ускладнення: чесно про складне. • Причини, профілактика, тактика ведення та ревізійна хірургія. • 7. Комунікація з пацієнткою до операції. • Очікування, табуйовані питання, юридичні й етичні нюанси. • 8. Післяопераційний супровід як частина результату. • Реабілітація, сексуальна функція, довгострокове спостереження. • 9. Межа відповідальності хірурга. • Коли потрібно сказати «ні» і чому це ознака професіоналізму. • 10. Авторський досвід та клінічні кейси. • Аналіз помилок, нестандартні ситуації, практичні висновки. • 11. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

1. Відеолекція Фіксації випадків сексуального насильства: алгоритм дій працівника сфери охорони здоров’я Сексуальне насильство, поняття, види сексуального насильства. Кібернасильство як частина сексуального насильства.
 Сексуальне насильство, пов'язане з конфліктом. Правові аспекти визначення сексуального насильства.
 Компетентності та алгоритм дії при зверненні особи, постраждалої від сексуального насильства. Особливості опитування, огляду та надання медичної допомоги постраждалим від сексуального насильства.
 Маршрут «пацієнта» у випадках сексуального насильства.
 Рекомендації та профілактичні заходи з попередження сексуального насильства. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Курс створений за підтримки ВООЗ для неспеціалістів у сфері психічного здоров’я. Матеріали курсу, які побудовані на основі програми mhGAP, дозволять отримати знання про прояви, оцінювання і лікування поширених психічних та неврологічних розладів. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера