Заходи БПР — Дитяча хірургія 2026

Вторинне ураження очеревини є проявом прогресування онкологічних захворювань, що суттєво впливає на прогноз та вибір лікувальної тактики. Перитонеальний карциноматоз, зокрема при пухлинах яєчників, шлунка, товстої кишки та підшлункової залози, часто визначає подальшу стратегію ведення пацієнта: від хірургічного втручання до системної терапії або HIPEC. Комп’ютерна томографія є основним методом первинного оцінювання поширеності процесу, однак її діагностична ефективність значною мірою залежить від здатності лікаря виявляти зміни та правильно інтерпретувати знахідки. На цьому заході ви розглянете КТ-ознаки перитонеального карциноматозу, зокрема ранні прояви, які часто залишаються поза увагою під час рутинного аналізу. Ви дізнаєтеся про анатомічні орієнтири очеревини та основні зони локалізації імплантів, що дасть змогу структурувати дослідження, а також навчитеся проводити диференційну діагностику – відрізняти метастатичне ураження від туберкульозу, мезотеліоми, псевдоміксоми та післяопераційних і запальних змін. Після навчання ви будете швидше й точніше визначати стадію захворювання та сприяти вибору оптимальної тактики лікування, що значно покращить прогноз для пацієнта. • Що таке вторинне ураження • Метастази, карциноматоз • Коротко про анатомію очеревини • Листки, сальник, брижа • Основні простори (таз, підпечінковий, paracolic gutters) • Перитонеальний карциноматоз • Основні КТ-ознаки (вузлики, потовщення, omental cake) • Що таке саркоматоз, лімфоматоз • Як виміряти масштаб катастрофи? Індекс РСІ • Диференційна діагностика • Туберкульоз, мезотеліома, псевдоміксома • Асцит • Коли виглядає підозріло • Де шукати насамперед • “Улюблені” місця імплантів • Паренхіматозні органи • Печінка, селезінка, наднирники • Лімфовузли • Базові критерії • Клінічні кейси

Правильне ранове покриття вирішує більше, ніж здається: воно може врятувати кінцівку, скоротити строки загоєння й зменшити ризик ускладнень. На заході ви дізнаєтеся про біологію ран, які покриття існують і як вони впливають на процес регенерації. Розглянете їхні властивості, сильні й слабкі сторони, зрозумієте, що вибирати в разі опіків, трофічних виразок, пролежнів чи синдрому діабетичної стопи. Після навчання ви зможете швидко визначати оптимальну стратегію закриття рани, уникати мацерації та інфекції, працювати з важкими випадками і впевнено застосовувати smart dressings та новітні технології. • Як мислить шкіра: біологія рани і вплив покриттів • Класифікація сучасних покриттів: від марлі до біоматриксів • Що, коли і куди накладати: вибір за фазою та глибиною ураження • Типові помилки: мацерація, інфекція, порушення регенерації • Реальні клінічні кейси: від легких до важких опіків • Інновації: smart dressings, сенсори, 3D-матриці • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Жовтяниця є не самостійним захворюванням. Це клінічний симптом, що супроводжує широкий спектр патологій: від доброякісних станів до життєво небезпечних захворювань гепатопанкреатобіліарної зони, зокрема онкологічних. Тому, треба досконало знати алгоритми диференційної діагностики причин цього стану. Своєчасне встановлення етіології жовтяниці визначає не лише тактику лікування, але й прогноз для пацієнта. На цьому заході ви опануєте сучасні алгоритми диференційної діагностики жовтяниць з акцентом на чітке розмежування гемолітичних, паренхіматозних та механічних форм. Ви розглянете патофізіологічні механізми розвитку жовтяниці, навчитесь інтерпретувати лабораторні показники та обґрунтовано використовувати інструментальні методи діагностики, наприклад ультразвукове дослідження, КТ, МРТ та МРХПГ. Окрема увага буде приділена причинам механічної жовтяниці, зокрема жовчнокам’яній хворобі, холедохолітіазу та пухлинам гепатопанкреатобіліарної зони, а також важливості комплексного підходу до ведення таких пацієнтів. Після навчання вам буде легше орієнтуватися в різних кейсах жовтяниці та своєчасно визначати тактику ведення пацієнта. • Класифікація жовтяниць та основні відмінності: надпечінкова (гемолітична), печінкова (паренхіматозна) та підпечінкова (механічна). • Патофізіологічні механізми розвитку жовтяниць та їхнє клінічне значення. • Клінічні прояви різних типів жовтяниць: особливості перебігу хвороби, анамнезу, фізикального огляду, симптомокомплексу захворювання. • Лабораторна діагностика жовтяниць: інтерпретація показників білірубіну, трансаміназ, лужної фосфатази, ГГТП. • Інструментальна діагностика в алгоритмі диференціації жовтяниць (УЗД, КТ, МРТ, МРХПГ). • Основні причини механічної жовтяниці: жовчнокам’яна хвороба, холедохолітіаз, пухлини гепатопанкреатобіліарної зони, стриктури жовчних проток. • Диференційна діагностика різних видів жовтяниць. • Жовтяниця і рак підшлункової залози та органів периампулярної зони (ДПК, загальна жовчна протока, великий сосочок дванадцятипалої кишки). • Роль мультидисциплінарного підходу в діагностиці жовтяниць. • Клінічні випадки й типові діагностичні помилки у практиці лікаря. • Сучасні алгоритми ведення пацієнтів із жовтяницею і тактика лікування. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Інгаляційна терапія – один із базових інструментів лікування пацієнтів із захворюваннями дихальної системи. Проте її ефективність визначається не лише вибором препарата, а насамперед правильністю використання доставкового пристрою. Помилки у техніці інгаляції значно погіршують клінічний результат навіть за умов призначення сучасних засобів, тому навчання пацієнта і контроль техніки є важливою складовою щоденної практики. На цьому заході ви розглянете підходи до вибору доставкових пристроїв залежно від клінічної ситуації, віку пацієнта й рівня комплаєнсу. Ви дізнаєтеся про класифікацію інгаляторів, принципи їхньої роботи, відповідність препаратів конкретним пристроям, а також навчитесь уникати типових помилок в їх призначенні та застосуванні. Після навчання ви зможете швидше оцінювати доцільність використання спейсера чи небулайзера та своєчасно виявляти причини неефективності лікування. Вам буде значно легше навчати пацієнтів правильної техніки застосування доставкових пристроїв. • 1. Актуальність використання доставкових пристроїв та вплив на ефективність лікування. • 1.1. Актуальність інгаляційної терапії в загальній практиці. • 1.2. Вплив вибору пристрою на клінічний результат. • 1.3. Типові причини неефективності лікування. • 2. Класифікація доставкових пристроїв для інгаляційної терапії. • 2.1. Дозовані аерозольні інгалятори (ДАІ). • 2.2. Порошкові інгалятори (ДПІ): спейсери; небулайзери. • 2.3. Клінічні показання, переваги й обмеження кожного типу. • 3. Спейсер vs небулайзер: клінічний вибір у реальній практиці. • 3.1. Вік пацієнта, стан, комплаєнс як фактори вибору. • 3.2. Поширені міфи використання. • 4. Препарати для інгаляційної терапії: можливості та обмеження. • 4.1 Основні групи препаратів. • 4.2. Відповідність препарату доставковому пристрою. • 4.3. Типові помилки у призначенні. • 5. Обмеження та застереження в первинній ланці. • 5.1. Обробка та догляд за доставковими пристроями. • 5.2. Основні правила очищення та дезінфекції. • 6. Практичні нюанси, які впливають на ефективність і безпеку. • 6.1. Контроль техніки інгаляції як основний компонент лікування. • 6.2. Як і коли перевіряти правильність використання пристрою. • 6.3. Роль лікаря та медичної сестри у навчанні пацієнта, інструменти підвищення прихильності до лікування. • 7. Клінічні приклади: аналіз помилок і правильних рішень. Типові ситуації з практики. • 8. Відповіді на запитання учасників.

MASLD (Metabolic Dysfunction-Associated Steatotic Liver Disease) може мати вигляд «легкого» ураження печінки, але насправді це одне з найпоширеніших хронічних захворювань, що тісно пов’язане з ожирінням, цукровим діабетом 2 типу, метаболічним синдромом і серцево-судинними ускладненнями. Вчасне розпізнавання та правильна класифікація хвороби допомагають запобігти фіброзу, цирозу та серйозним кардіометаболічним подіям. На цьому заході ви дізнаєтесь, чим MASLD відрізняється від застарілого NAFLD, навчитесь оцінювати ризик прогресування фіброзу, підбирати дієту й ліки так, щоб не погіршити стан печінки, і застосовувати сучасні алгоритми скринінгу й діагностики відповідно до останніх міжнародних рекомендацій (EASL 2023, AASLD 2024). Ви зрозумієте, коли залучати мультидисциплінарну команду та як інтегрувати нові препарати у вашу практику. Після навчання ви зможете впевнено вести пацієнтів із MASLD (від раннього виявлення у людей з метаболічним ризиком до вибору індивідуальної стратегії лікування та профілактики ускладнень), роблячи вашу практику ефективнішою та безпечнішою. • 1. Нова класифікація захворювань печінки: сучасний підхід до діагностики та номенклатури. • 2. Інноваційні терапевтичні стратегії: огляд нового препарату, схваленого FDA для лікування MASLD. • 3. Оновлені міжнародні рекомендації: аналіз нової термінології та класифікацій (EASL 2023, AASLD 2024). • 4. MASLD = Metabolic Dysfunction-Associated Steatotic Liver Disease: концептуальне визначення та відмінності від попередніх термінів. • 5. Чому термін "NAFLD" є застарілим: обмеження попередньої класифікації та виключення метаболічного компоненту. • 6. Основні діагностичні критерії MASLD: клінічні, лабораторні та візуалізаційні маркери. • 7. Шляхи скринінгу, профілактики й контролю прогресування фіброзу печінки: мультидисциплінарний підхід у клінічній практиці. • Відповіді на запитання учасників.

Вторинні глаукоми є однією з найбільш складних проблем сучасної офтальмології через клінічну гетерогенність, складні патогенетичні механізми та високий ризик швидкої втрати зорових функцій. Частка таких недуг серед глаукоматозних уражень має тенденцію до зростання у зв’язку зі старінням населення, збільшенням кількості інтраокулярних втручань, а також поширеністю запальних і судинних захворювань ока. Вторинні глаукоми часто є тим викликом, коли стандартних алгоритмів первинної глаукоми недостатньо. На цьому заході будуть детально висвітлені сучасні підходи до класифікації вторинних глауком, а також клінічні особливості найбільш поширених форм: факогенної, увеальної та неоваскулярної. Ви розглянете типові й атипові клінічні кейси, що допоможе краще зрозуміти патогенетичні механізми, основні діагностичні ознаки та логіку вибору тактики лікування. Ви отримаєте структуроване бачення принципів доказового менеджменту вторинних глауком у реальній клінічній практиці. Після навчання ви будете краще орієнтуватись у складних клінічних випадках вторинних глауком і зможете адаптувати лікувальну стратегію, зважаючи на етіологію та механізми підвищення внутрішньоочного тиску. • Актуальність теми. • Сучасна класифікація вторинної глаукоми. • Клінічні особливості факогенної глаукоми. • Клінічні особливості увеальної глаукоми. • Клінічні особливості неоваскулярної глаукоми. • Огляд інших видів вторинної глаукоми. • Принципи доказового менеджменту. • Відповіді на запитання.

Травма печінки потребує швидких рішень, бо на старті визначається, чи потрібне консервативне ведення, ангіоемболізація або термінова операція. На цьому заході ви розберете сучасний шлях пацієнта від FAST-протоколу та КТ до damage control surgery, packing, Pringle maneuver і післяопераційного менеджменту у дорослих і дітей. Після навчання ви зможете швидко оцінювати тяжкість ушкодження, обирати між non-operative і оперативною тактикою та уникати типових помилок у веденні пацієнтів із тяжкою травмою печінки. • Сучасна класифікація травм печінки та первинне оцінювання пацієнта: • шкали тяжкості ушкоджень; • ATLS-підхід; • особливості гемодинамічного оцінювання у дорослих і дітей. • Тактика non-operative management, межі можливостей: • показання до консервативного ведення; • роль КТ з контрастуванням; • критерії переходу до операції. • Ендоваскулярні методи контролю кровотечі: • ангіографія та емболізація при травмі печінки; • місце гібридного підходу; • доступність методу в ургентних умовах. • Оперативне лікування – damage control surgery при тяжкій травмі печінки: • packing печінки; • Pringle maneuver; • тимчасовий гемостаз; • staged surgery та повторні ревізії. • Резекційні втручання та реконструктивна хірургія: • коли виправдана анатомічна/неанатомічна резекція; • травма магістральних судин і жовчних проток; • мультидисциплінарний підхід. • Післяопераційні ускладнення та їх менеджмент: • повторна кровотеча; • білома, жовчні нориці; • абсцеси, сепсис, печінкова недостатність. • Клінічні кейси – дорослий vs дитячий пацієнт: • розбір реальних сценаріїв; • відмінності тактики. • Розбір клінічних кейсів • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Точність ультразвукової діагностики в мамології визначається не лише морфологічним оцінюванням утворення, а й комплексним аналізом його васкулярних та біомеханічних характеристик відповідно до оновлених дескрипторів BI-RADS 2025. Інтеграція доплерівських методик і соноеластографії дає змогу суттєво підвищити точність стратифікації ризику, особливо у разі прикордонних змін між категоріями. Недостатнє знання цих інструментів може призвести як до гіпердіагностики з необґрунтованими інвазивними втручаннями, так і до хибнонегативних висновків. На цьому заході ви навчитесь інтерпретувати різні типи кровотоку й правильно застосовувати компресійну і зсувнохвильову соноеластографію. Ви розглянете технічні аспекти проведення дослідження, типові помилки та їхній вплив на результати, а також сучасні підходи до інтеграції отриманих даних у систему BI-RADS 2025. У фокусі будуть клінічні сценарії, у яких саме еластографія та аналіз васкуляризації визначають подальшу тактику ведення. Після навчання ви зможете більш точно диференціювати доброякісні та злоякісні утворення, а також обґрунтовано визначати показання до біопсії або динамічного спостереження. • Доплерівські методи в УЗД: що ми оцінюємо та як інтерпретуємо. • Оцінювання васкуляризації утворень молочних залоз за BI-RADS 2025. • «Аваскулярні» утворення. Що насправді зумовлює «аваскулярність» та на які непрямі ознаки треба звертати увагу? • Переважно периферичний (перинодулярний) кровотік – визнаний дескриптор доброякісності, та чи завжди це так? • Переважно центральний (інтранодулярний) кровотік – визнана ознака злоякісності. • Патологічний (пухлинний) кровотік – новий дуже важливий дескриптор деяких пухлин. • Соноеластографія: коротко про фізику. Основні види СЕГ: компресійна СЕГ та СЕГ зсувної хвилі. • Методика проведення компресійної СЕГ та СЕГ зсувної хвилі: правила, помилки, нюанси. • Інтерпретація результатів, переваги та недоліки кожного з методів соноеластографії. • Хибнонегативні й хибнопозитивні результати соноеластографії. • Приклади використання соноеластографії в разі різних патологій молочних залоз. • Оцінювання результатів соноеластографії утворень молочних залоз за BI-RADS 2025. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

МРТ відкриває доступ до того, що зазвичай приховано: хрящів, зв’язок, сухожиль та найменших структурних змін, які рентген чи КТ не показують. Але навіть найчіткіше зображення нічого не варте, якщо не знати, як його інтерпретувати. На цьому заході ви навчитеся відрізняти анатомічні особливості від патологій, розпізнавати ранні ознаки травм і дегенеративних змін та не пропускати гострі стани. Зрозумієте значення МРТ-ознак і побачите, як ці знання допомагають приймати швидші й точніші клінічні рішення. Після зустрічі ви дивитиметеся на знімки впевненіше, спілкуватиметеся з радіологами однією мовою та легше визначатимете, який стан потребує спостереження, а який – термінового втручання. • Анатомічні та вікові особливості • Основні нозологічні патології колінних та кульшових суглобів • Основні нозологічні патології гомілковостопних і плечових суглобів • Основні нозологічні патології ліктьових та променево-зап'ясткових суглобів • Алгоритм інтерпретації МРТ суглобів • Типові помилки в оцінюванні МРТ суглобів • Висновки

Виразковий коліт – одне з найскладніших хронічних захворювань ШКТ через його непередбачуваний перебіг і варіабельну відповідь на лікування. Сучасні рекомендації ECCO/AGA 2025 та STRIDE-II вимагають уміння адаптувати стандарти до конкретного пацієнта. Точне оцінювання симптоматики й ефективності призначених препаратів дає змогу своєчасно прийняти рішення щодо корекції терапії чи переходу на комбіновані або таргетні підходи. Цей захід допоможе вам чітко визначати моменти, коли стандартної терапії недостатньо, оцінювати доцільність комбінованих схем та правильно інтегрувати імунобіологічні препарати. Ви навчитеся проводити моніторинг перебігу захворювання й персоналізувати лікування відповідно до сучасних стандартів. Після навчання ви зможете впевнено приймати рішення про корекцію терапії або її ескалацію та застосовувати стратегії treat-to-target на практиці. • Вступ: сучасне бачення виразкового коліту. • Нові орієнтири STRIDE-II та ECCO/AGA 2025: як змінилися критерії ремісії. • Від 5-ASA до таргетних молекул: коли час переходити на новий рівень терапії. • Моніторинг ефективності: як розпізнати, що пацієнт не досяг цілі. Стратегія treat-to-target у реальній практиці. • Неінвазивний контроль: нова зручність у руках лікаря. • Персоналізація терапії – ключ до успіху у 2025 році. • Відповіді на запитання. • Цілі лікування та оцінка ефективності. • Кофенційна терапія та критерії її недостатності. • Ескалаційна терапія та показання до переходу. • Тактика ведення на етапі ескалації.

Венозна патологія нижніх кінцівок є однією з найчастіших причин набряків, болю, відчуття важкості та появи трофічних змін. Від якості ультразвукового дослідження залежить точність діагностики, виявлення патологічного рефлюксу та вибір подальшої тактики лікування. Недостатнє володіння методикою дуплексного сканування може призвести до помилок в оцінці гемодинамічних порушень, локалізації рефлюксу та інтерпретації функціональних проб. На цьому заході ви розглянете анатомію та особливості венозної системи нижніх кінцівок, покази до проведення ультразвукового дослідження, алгоритм виконання дуплексного сканування та методи покращення якості візуалізації. Також ви навчитесь проводити оцінку фізіологічного та патологічного рефлюксу, виконувати функціональні проби, точно інтерпретувати отримані результатів і долати труднощі, що виникають під час обстеження. Після навчання ви зможете впевнено виконувати ультразвукове дослідження вен нижніх кінцівок, коректно оцінювати венозний рефлюкс та результати функціональних проб, виявляти ознаки варикозної хвороби, хронічної венозної недостатності та посттромботичних змін. • Анатомія та особливості венозної системи нижніх кінцівок. • Покази до проведення ультразвукового дослідження вен нижніх кінцівок. • Методика обстеження – особливості УЗ-сканів, можливості покращення зображення. • Фізіологічний та патологічний рефлюкс – проби, інтерпретація отриманих результатів. • Труднощі при обстеженні та можливості їх подолання. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

УЗД часто стає першим методом, який дозволяє виявити новоутворення нирок, сечового міхура чи передміхурової залози. Правильна інтерпретація ультразвукових знахідок визначає подальшу тактику: коли достатньо динамічного спостереження, коли необхідне дообстеження, а коли пацієнта слід невідкладно направити до онкоуролога. Недостатнє знання ультразвукової семіотики, можливостей доплерографії, еластографії, CEUS, мультипараметричного УЗД та сучасних підходів до оцінки утворень може призводити до пропуску злоякісних процесів, неправильної інтерпретації кістозних і солідних змін, необґрунтованих інвазивних втручань або, навпаки, небезпечного відтермінування лікування. На цьому заході ви навчитеся впевнено оцінювати ультразвукові ознаки найпоширеніших онкоурологічних захворювань, проводити диференційну діагностику утворень нирок, сечового міхура та передміхурової залози, інтерпретувати складні клінічні випадки та визначати подальший маршрут пацієнта. Ви розберете практичні можливості CEUS, еластографії, мультипараметричного УЗД і Fusion-біопсії, дізнаєтеся, коли використовувати додаткові методи візуалізації, як оцінювати результати лікування та уникати типових діагностичних помилок. Після навчання ви зможете обґрунтовано оцінювати утворення нирок, визначати ультразвукові ознаки злоякісного потенціалу, правильно оцінювати внутрішньоміхурові утворення й зміни передміхурової залози, співставляти результати УЗД із даними mpMRI та лабораторних досліджень, а також приймати обґрунтовані рішення щодо подальшого обстеження, біопсії, направлення до профільного спеціаліста або динамічного спостереження. • Роль ультразвукової діагностики в сучасній онкоурології. Можливості та обмеження методу при виявленні пухлин нирок, сечового міхура та передміхурової залози. • Ультразвукова семіотика пухлин нирок: солідні та кістозні утворення, ангіоміоліпоми, складні кісти, ознаки злоякісного потенціалу. • Диференціальна діагностика фокальних утворень нирок: пухлина, кіста, псевдопухлина, запальні зміни, післяопераційні зміни. • Можливості доплерографії, еластографії та CEUS у характеристиці ниркових утворень. УЗ-навігація біопсії пухлин нирки. • Ультразвукова діагностика пухлин сечового міхура: папілярні утворення, інфільтративні зміни стінки, пухлини в ділянці трикутника та шийки сечового міхура. • Диференціальна діагностика внутрішньоміхурових утворень: пухлина, згусток крові, камінь, запальні та післяопераційні зміни. • Ультразвукова оцінка передміхурової залози при підозрі на онкопроцес: периферична та транзиторна зони, підозрілі вогнищеві зміни, ознаки екстракапсулярного поширення. • Мультипараметричне УЗД простати: B-mode, доплерографія, еластографія, 3D-реконструкція. Кореляція УЗД з mpMRI та PI-RADS. • MRI/US Fusion-біопсія передміхурової залози: принципи, показання, технічні особливості, типові помилки та клінічне значення. • УЗ-контроль після оперативного, променевого та малоінвазивного лікування онкоурологічних захворювань. • Розгляд клінічних кейсів пухлин нирок, сечового міхура та простати з демонстрацією ультразвукових зображень. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Патологічні процеси у стравоході рідко дають про себе знати на ранніх етапах. Коли з’являється клініка – може бути вже пізно. Тому, важливо вміти розпізнати мінімальні відхилення від норми: кожна тінь, затримка контрастної речовини чи нетиповий рельєф слизової можуть стати підказкою для раннього діагнозу. Настороженість лікаря – це єдиний спосіб взяти захворювання під контроль ще до появи ускладнень. На цьому заході ви дізнаєтесь, як оцінювати анатомічні варіанти, моторну функцію, ознаки езофагіту, дивертикулів, гриж та новоутворень. Усе – крізь призму рентгенології, клінічного мислення й практичних кейсів. Після заняття ви будете впевнено діяти у разі дисфагії, печії, болю за грудиною, підозри на пухлину чи стороннє тіло і зможете впевнено обрати оптимальний метод обстеження та визначити подальшу тактику ведення пацієнта. • Поширеність захворювань стравоходу серед населення. • Нормальна анатомія та фізіологія стравоходу як основа якісної діагностики. Анатомічні варіанти нормальної будови стравоходу. • Основні принципи контрастування стравоходу. • Порушення моторики стравоходу. Езофагіт. • Дивертикули стравоходу: рентгенологічні ознаки. • Кили СОД, класифікація та променева діагностика. • Діагностика доброякісних та злоякісних утворень стравоходу. • Травматичні ушкодження стравоходу, особливості візуалізації. • Розгляд клінічних кейсів. • Відповідь на запитання учасників.

Перші 60 хвилин після надходження пацієнта до приймального відділення визначають подальший прогноз захворювання. На цьому етапі необхідно швидко оцінити тяжкість стану, виявити ознаки загрозливих станів, визначити пріоритетність діагностичних і лікувальних заходів та обрати оптимальний маршрут пацієнта. Помилки первинного сортування, затримка призначення антибіотиків, інфузійної терапії або необґрунтоване очікування даних додаткових досліджень можуть призводити до погіршення клінічних результатів. Під час майстер-класу ви опануєте сучасні підходи до ведення хворих у першу годину після госпіталізації, алгоритм ABCDE, принципи первинного сортування та визначення пріоритетів у пацієнтів з гострою абдомінальною патологією. Ви навчитеся своєчасно розпізнавати сепсис, внутрішньочеревні кровотечі, кишкову ішемію та перфорацію, вибирати оптимальний обсяг лабораторних досліджень і методів візуалізації та застосовувати концепцію damage control. Також ви розглянете критерії направлення до операційної чи відділення інтенсивної терапії та типові помилки, які виникають у приймальному відділенні. Після навчання ви зможете швидше оцінювати критичні стани, раціонально використовувати доступні ресурси й ухвалювати клінічні рішення в умовах дефіциту часу. • Перша хвилина: оцінювання не діагнозу, а ризику • Чому клінічна стабільність важливіша за встановлення точного діагнозу на старті. • Ознаки гемодинамічної нестабільності та шоку. • Як швидко розпізнати сепсис і септичний шок. • Клінічні прояви внутрішньочеревної кровотечі, ішемії та перфорації. • Визначення пріоритетності пацієнта й рівня невідкладності допомоги. • ABCDE як базовий алгоритм швидкого оцінювання стану пацієнта • Airway: оцінювання прохідності дихальних шляхів. • Breathing: аналіз дихання та оксигенації. • Circulation: оцінювання кровообігу та ознак шоку. • Disability: швидке неврологічне оцінювання. • Exposure: повний огляд пацієнта без втрати часу. • Перші 15 хвилин: мінімальний пакет обстежень • Стандартизований первинний огляд пацієнта. • Контроль життєвих показників та їх інтерпретація. • Лабораторні дослідження, які не можна відкладати. • Роль лактату, коагулограми та визначення групи крові. • Коли необхідно виконати ЕКГ навіть при хірургічній патології. • Red flags гострого живота • Симптоми перитоніту та їхнє клінічне значення. • Ознаки кишкової ішемії та загрози некрозу. • Підозра на перфорацію порожнистого органа. • Критерії підозри на внутрішню кровотечу. • Клінічні сценарії першої години • Розбір типових помилок у приймальному покої. • Алгоритм дій у разі нестабільного стану пацієнта. • Пріоритезація завдань в умовах дефіциту часу. • Комунікація між черговими спеціалістами. • Формування первинного плану ведення пацієнта. • Візуалізація має відповідати клінічному питанню • Принципи вибору методу візуалізації. • FAST-протокол у критичних пацієнтів. • Можливості й обмеження ургентного УЗД. • КТ як інструмент підтвердження хірургічної патології. • Типові помилки у призначенні візуалізації. • Сепсис у приймальному покої: що потрібно зробити негайно • Рання діагностика сепсису. • Інфузійна терапія першої години. • Антибактеріальна терапія без невиправданих затримок. • Пошук та контроль джерела інфекції. • Моніторинг ефективності первинних заходів. • Damage control у критичного пацієнта • Концепція damage control surgery. • Тимчасовий контроль кровотечі. • Усунення контамінації та профілактика подальшого ушкодження. • Роль реанімаційних заходів у стабілізації пацієнта. • Показання до поетапного хірургічного лікування. • Хірург як координатор процесу • Організація роботи мультидисциплінарної команди. • Взаємодія з анестезіологом та відділенням інтенсивної терапії. • Підготовка операційної та забезпечення компонентами крові. • Медична документація в умовах ургентності. • Управління часом та ресурсами в критичних ситуаціях. • Головне рішення першої години: маршрут пацієнта • Критерії направлення в операційну. • Коли пацієнту необхідна КТ перед подальшими рішеннями. • Показання до госпіталізації в ICU. • Коли можливе динамічне спостереження. • Формування чіткого плану дій та відповідальності команди на наступні години. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань