Заходи БПР — Дитяча хірургія 2026

Ультразвукове оцінювання апендикса є важливим етапом у діагностиці гострого абдомінального болю. Правильність УЗ-діагностики базується на глибокому розумінні ехоанатомії, анатомічних варіантів розташування й патофізіологічних змін у разі запалення. Усвідомлення можливостей та обмежень ультразвукового методу при гострому й хронічному (резидуальному) апендициті дає лікарю змогу обґрунтовано інтерпретувати прямі та непрямі ехографічні ознаки, правильно обирати трансабдомінальний або трансвагінальний доступ і достовірно візуалізувати незмінений апендикс. Ці чинники визначають клінічну цінність дослідження та його вплив на подальшу тактику ведення пацієнта. На цьому заході ви розглянете основні ультразвукові критерії норми й патології апендикса, механізми формування ехографічних змін у разі запалення, а також типові діагностичні помилки. Ви знатимете, як правильно оцінити діаметр, копмресивність, васкуляризацію і стан навколишніх тканин. Ви навчитеся проводити диференційну діагностику навіть в умовах неоднозначної клінічної картини. Після навчання ви зможете робити точніші висновки УЗД в разі підозри на апендицит, орієнтуватися в атипових анатомічних варіантах і правильно диференціювати апендицит з гінекологічною, урологічною та кишковою патологіями. • Ехоанатомія апендикса. • Патофізіологія апендициту. • Можливості УЗД в діагностиці апендициту. • УЗД гострого апендициту. • УЗД хронічного (резидуального) апендициту. • Дифдіагностика гострого апендициту з іншими патологічними станами. • Візуалізація незміненого апендикса: • трансабдомінально; • трансвагінально. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Післяопераційне ведення пацієнтів із запальними захворюваннями кишківника (ЗЗК) є одним із найбільш відповідальних етапів лікування. Навіть після бездоганно виконаної ілеоцекальної резекції завжди є ризик інфекційних ускладнень та рецидиву хвороби Крона. Незнання сучасних підходів може призвести до пізньої діагностики, неефективної терапії та повторних оперативних втручань. На цьому заході ви навчитеся своєчасно виявляти післяопераційні рецидиви ЗЗК, контролювати медикаментозну терапію, оцінювати ризики резервуарного ілеїту та інфекцій, а також планувати нутритивну підтримку й догляд за стомою, використовуючи сучасні протоколи та алгоритми. Після навчання ви зможете ефективно вести пацієнтів після ілеоцекальної резекції, колектомії або анальної пластики, своєчасно виявляти ускладнення й рецидиви, а також обирати тактику їх лікування – консервативно чи повторна операція. • 1. Чому післяопераційне ведення пацієнтів із 33К критично важливе: • ризик рецидиву хвороби Крона після ілеоцекальної резекції; • ускладнення після анальної пластики (ІРАА) при виразковому коліті, резервуарний ілеїт (паучит). • 2. Хвороба Крона після резекції: ризики та профілактика. • 3. Моніторинг післяопераційного рецидиву. • 4. Оптимізація медикаментозної терапії в пери- та постопераційному періодах. • 5. Виразковий коліт після колектомії/РАА, ураження резервуару. • 6. Профілактика інфекційних ускладнень, нутритивна підтримка та догляд за стомою. • Відповіді на запитання учасників. •

Медикаментозна гіперчутливість є однією з основних причин гострих алергічних реакцій, зокрема анафілаксії. Правильне виконання, інтерпретація та нормативне обґрунтування алергопроб безпосередньо впливають на безпеку пацієнта, вибір правильного плану лікування та відповідність клінічної практики чинним регуляторним вимогам. Ця процедура дає змогу уникати діагностичних і тактичних помилок навіть у ситуаціях високого навантаження та значного потоку пацієнтів. На цьому заході ви засвоїте сучасні підходи до проведення алергологічного тестування, навчитеся визначати показання й протипоказання, обирати оптимальний тип проб залежно від клінічної ситуації, а також правильно інтерпретувати результати, зважаючи на анамнез та клінічний контекст. Ви розглянете питання безпеки пацієнта, профілактики ускладнень, організації протишокового забезпечення та правильного оформлення медичної документації, що має як клінічне, так і юридичне значення. Після навчання ви зможете обґрунтовано приймати рішення щодо доцільності проведення алергологічних проб, впевнено виконувати їх у стаціонарних умовах та інтерпретувати результати без гіпер- або гіподіагностики. • Актуальність теми: поширеність алергічних захворювань і ризики анафілаксії при медикаментозній терапії у стаціонарі. • Нормативно-правове регулювання: роль наказів МОЗ України у визначенні порядку проведення алергопроб. • Показання до проведення алергологічних проб: коли проби є клінічно виправданими. • Протипоказання та обмеження: гострі стани, анафілаксія в анамнезі, загострення алергії, важкі соматичні хвороби, приймання антигістамінних/глюкокортикостероїдів. • Організаційні вимоги у стаціонарі: інформована згода, наявність протишокового набору, доступ до реанімаційної допомоги, підготовка персоналу. • Техніка виконання проб: основні види (скарифікаційні, прик-тести, внутрішньошкірні, провокаційні), правила підготовки пацієнта. • Правила інтерпретації результатів: часові інтервали оцінювання, критерії позитивної/негативної реакції, ризики хибнопозитивних і хибнонегативних результатів, необхідність оцінювання в контексті анамнезу та клініки. • Безпека пацієнта й можливі ускладнення: місцеві реакції, генералізовані реакції, анафілаксія; алгоритм дій у разі невідкладних станів. • Оцінювання доцільності застосування: коли алергопроби справді потрібні, а коли їх проведення не має доказової цінності або може створювати додаткові ризики. • Відповіді на запитання.

Синдром надмірного бактеріального росту (СНБР) – недооцінена причина широкого спектра гастроінтестинальних симптомів. Пацієнти можуть тривало лікуватись від синдрому подразненого кишківника, лактазної недостатності чи функціональної диспепсії, тоді як справжньою основою скарг є саме СНБР. Здуття, метеоризм, біль у животі, діарея – усе це неспецифічні прояви, які без належного діагностичного алгоритму можна легко сплутати з іншою нозологією. Нелікований СНБР може призводити до хронічного дефіциту вітамінів та мікроелементів, втрати ваги, мальабсорбції, що особливо небезпечно для літніх та коморбідних пацієнтів. У людей з цукровим діабетом, гіпотиреозом, СПК чи імунними порушеннями СНБР виникає частіше – і про це варто пам’ятати. Знання клінічного перебігу, сучасних діагностичних критеріїв і методів терапії допомагає лікарю не лише поставити правильний діагноз, а й покращити якість життя пацієнта. Навчальний майстер-клас «Синдром надмірного бактеріального росту: шлях від діагнозу до одужання» буде присвячений вивченню патофізіології, клінічних проявів і діагностики СНБР. Буде розглянутий зв’язок СНБР з коморбідними станами, а також механізми, за якими медикаменти (антибіотики, ІПП тощо) можуть провокувати розвиток цього синдрому. Учасники дізнаються, коли варто підозрювати СНБР, як відрізнити його від целіакії, СПК чи непереносимості лактози, та які методи діагностики є клінічно доцільними в амбулаторній практиці. У програмі також – принципи сучасного лікування СНБР та ведення пацієнтів після завершення терапії. Завдяки цьому майстер-класу спеціаліст зможе швидше орієнтуватись у разі неспецифічних скарг і уникати хибних діагностичних рішень. • Надмірне розмноження бактерій у тонкому кишківнику: механізми розвитку, поширеність та значення проблеми. Роль мікробіому в розвитку СНБР • Оцінювання ризику для пацієнтів, якщо діагноз не виявлено вчасно або лікування не розпочато • Захворювання, що супроводжують СНБР, та вплив лікарських засобів на розвиток СНБР • Сучасні підходи до діагностики СНБР • Диференціальна діагностика (целіакія, СПК, лактозна непереносимість) • Етапи проведення сучасного лікування СНБР • Відповіді на запитання учасників

Патологія скроневої кістки належить до найскладніших діагностичних розділів радіології через велику анатомічну варіабельність структур і подібність клінічних проявів до різних захворювань. Навіть за умови широкого використання комп’ютерної томографії часто виникають труднощі під час диференціювання запальних, травматичних, дегенеративних і пухлинних процесів зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха. Цей захід є продовженням попереднього розбору нормальної КТ скроневої кістки та спрямований на поглиблення практичних навичок аналізу патологічних змін. Ви розглянете реальні клінічні кейси, інтерактивні приклади й алгоритми оцінювання КТ-зображень, що допоможе вам систематизувати знання про патології зовнішнього слухового проходу, середнього та внутрішнього вуха. Після навчання ви зможете впевненіше проводити диференційну діагностику патологічних станів скроневої кістки, правильно обирати методи візуалізації та уникати поширених помилок. • Порівняння основних методів дослідження скроневої кістки. • Детальний розбір патологічних станів зовнішнього слухового проходу: • дифузний та обмежений зовнішній отит; • злоякісний (некротичний) зовнішній отит; • екзостози й остеоми; • атрезія і стеноз зовнішнього слухового проходу; • новоутворення зовнішнього слухового проходу. • Синдром Мінора (дегісценція верхнього півколового каналу). • Патологія середнього вуха: • гострі та хронічні патологічні процеси; • ретракційна кишеня; • холестеатома; • холестеринова гранульома. • Переломи скроневої кістки. • Пухлини середнього та внутрішнього вуха. • Підсумки. • Відповіді на запитання.

Паратонзилярний та ретрофарингеальний абсцеси – це гострі, потенційно загрозливі для життя стани, які часто виникають як ускладнення звичних інфекцій ротоглотки. Несвоєчасне або неправильне ведення таких пацієнтів може призвести до медіастиніту, сепсису, дихальної недостатності й тривалої госпіталізації. Важливо вміти розпізнати ці ускладнення на ранньому етапі, орієнтуватися в діагностичних алгоритмах та обґрунтовано ухвалювати рішення щодо хірургічного втручання чи вибору антибіотикотерапії. Навчальний захід «Заглотковий і паратонзилярний абсцеси» буде присвячений вивченню сучасних підходів до діагностики, диференційної діагностики та лікування паратонзилярних і ретрофарингеальних абсцесів. Будуть розглянуті основні збудники, складні випадки, методи невідкладної допомоги та профілактичні заходи. Особливу увагу буде приділено тактиці дій на первинній ланці та під час планування хірургічних втручань. Цей захід буде корисним для лікарів, які працюють з пацієнтами з ускладненими тонзилітами, особливо в ургентних або сумнівних клінічних ситуаціях. • Актуальність паратонзилярних абсцесів у практичній діяльності отоларингологів, лікарів сімейної медицини, педіатрів. • Основні збудники (стрептокок β-гемолітичний групи А, анаероби, стафілококи). • Проблеми менеджменту пацієнта з підозрою на паратонзилярний чи ретрофарингеальний абсцес. • Лабораторна та інструментальна діагностика. • Диференційна діагностика паратонзилярних абсцесів. • Ускладнення паратонзилярних абсцесів. • Невідкладна допомога пацієнту з підозрою на паратонзилярний / ретрофарингеальний абсцес. • Прогноз та профілактика. • Відповіді на запитання.

Попри наявність численних рекомендацій, рекурентний тонзиліт – клінічно складна й дискусійна проблема. На практиці доводиться стикатись із неоднозначністю трактування термінів, варіабельністю діагностичних підходів і труднощами у виборі оптимальної тактики лікування. Питання меж ефективності консервативної терапії та своєчасного визначення показань до хірургічного втручання є актуальним майже для кожного клінічного випадку. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до діагностики та лікування тонзилярної патології з акцентом на практичне застосування. Ви дізнаєтеся про критерії діагностики рекурентного тонзиліту, доцільність та обмеження бактеріологічних досліджень, а також принципи інтерпретації результатів. Окрім цього, ви навчитеся визначати ефективність консервативного лікування і своєчасно приймати рішення щодо направлення пацієнта на тонзилектомію. Після навчання ви зможете обгрунтовано обирати лікувальну тактику в складних та суперечливих ситуаціях, уникати зайвих обстежень і неефективних терапевтичних підходів. • Актуальність тонзилярної проблеми в Україні та світі. • Семантичні особливості тонзилярної патології. • Важливість правильного діагностування рекурентного тонзиліту. • Доцільність бактеріологічного посіву з ротоглотки: показання, обмеження та клінічна інтерпретація результатів (коли, як і кому призначати). • Визначення критеріїв ефективності консервативного лікування рекурентного тонзиліту і показань до скерування пацієнта на тонзилектомію. • Ускладнення після тонзилектомії. • Невирішені питання в тонзилярній патології. • Відповіді на запитання.

Рентгенологічні ознаки метаболічних порушень часто є першими та єдиними об’єктивними маркерами системних захворювань. Від правильної інтерпретації цих змін залежить подальша тактика обстеження та лікування пацієнта. Якщо не розпізнати метаболічні синдроми кісток, то це може призвести до помилкових діагнозів, несвоєчасного лікування, прогресування хвороби і розвитку ускладнень, зокрема патологічних переломів та деформацій. На цьому заході ви навчитеся орієнтуватись у рентгенологічних патернах метаболічних уражень скелета, диференціювати метаболічну патологію від пухлинної, запальної та дегенеративної, оцінювати зміни у разі остеопорозу, остеомаляції, рахіту, порушень кальцій-фосфорного обміну, патології паращитоподібної залози, кристал-індукованої артропатії, подагри, хондрокальцинозу та інших станіів. Після навчання ви зможете інтерпретувати рентгенологічні зміни у пацієнтів з генералізованими або системними порушеннями кісток, правильно оцінювати ризики ускладнень та приймати обґрунтовані клінічні рішення. • Актуальність метаболічних уражень скелета в клінічній практиці. Основні точки оцінювання рентгенограм у разі метаболічної патології. • Класифікація мінерально-обмінних порушень. • Порушення кальцій-фосфорного обміну та мінералізації кістки: загальні рентгенологічні синдроми цієї групи. • Рентгенологічне оцінювання остеопорозу. • Променева діагностика порушень, пов’язаних з обміном вітаміну D. • Ознаки захворювань прищитоподібних залоз на рентгенограмах. • Порушення пуринового та пірофосфатного обміну (кристал-індуковані артропатії): основні рентгенологічні патерни. • Подагра та гіперурикемія: рентгенологічна діагностика. Хондрокальциноз (CPPD). Пірофосфатна й оксалатна артропатія. • Порушення обміну мікроелементів. Загальні механізми ураження скелета у разі накопичення мікроелементів.

Колоноскопія – це мистецтво бачити те, що інші можуть не помітити. Від якості огляду залежить точність діагностики і своєчасність виявлення передракових змін. Помилки у підготовці до процедури, технічні неточності чи поспіх можуть обернутися пропущеними поліпами та виразковими змінами, що у подальшому спричинить тяжкі запальні або злоякісні процеси. На цьому заході ви зʼясуєте, як ретельно зібраний анамнез і підготовка впливають на візуалізацію слизової, як візуалізувати «сліпі зони» та оцінити підозрілі ділянки. Дізнаєтесь, коли достатньо лише побачити й описати, а коли потрібно діяти – брати біопсію чи видаляти утворення. Після зустрічі ви зможете системно підходити до кожного дослідження, підвищити власні показники якості (ADR, повнота огляду, адекватність документування) та впевнено ухвалювати клінічні рішення. • Як впливає анамнез на результат колоноскопії. • Скарги та їхній вплив на обсяг маніпуляцій при колоноскопії. • Підготовка до колоноскопії. • Введення колоноскопа: з оглядом чи без? • Критерії якості огляду. • Способи покращення візуалізації та ефективності пошуку патології. • Тактика у разі виявлення патології: опис, біопсія, видалення – що обрати? • Самоаналіз і робота над помилками. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Лікування меланоми не починається одразу з операційної – воно починається під час першого огляду лікаря. На етапі первинного контакту формується подальший маршрут: від клінічної підозри до хірургічного втручання, гістологічного підтвердження і стадіювання. Неправильний перший крок призводить до вибору невідповідного методу втручання, що суттєво ускладнює подальше лікування і ставить життя пацієнта під загрозу. На цьому заході ви розглянете практичні рішення, які приймаються на початку діагностичного шляху, та дерматоскопічні критерії клінічної підозри на меланому, навчитеся відрізняти ситуації, коли доцільна біопсія, від тих, де стандартом є ексцизійне видалення. Також будуть висвітлені технічні аспекти первинної хірургії, принципи формування гістологічного запиту й параметри, які мають бути відображені у патоморфологічному висновку для правильного визначення подальшої тактики. Після навчання ви зможете сформувати чіткий алгоритм дій у ситуаціях клінічної підозри на меланому, що дасть вам змогу безпомилково планувати подальший маршрут пацієнта. • Коли починається “маршрут меланоми” • Клінічна підозра: дерматоскопічні критерії. • Часті діагностичні помилки на первинному етапі. • Первинна діагностика: що можна і чого не можна робити • Роль дерматоскопії та фотодокументації. • Коли показана біопсія, а коли – одразу ексцизія. • Чого уникати: shave, деструкції тощо. • Правильна первинна хірургія • Ексцизійна біопсія як стандарт. • Відступи й технічні нюанси. • Типові помилки первинного висічення. • Патоморфологія як ключовий етап • Що має бути в гістологічному висновку. • Як результати змінюють подальшу тактику. • Стадіювання і маршрутизація пацієнта • Коли потрібне дообстеження та яке. • Роль мультидисциплінарного підходу. • Розширене хірургічне лікування • Wide local excision: принципи відступів. • Біопсія лімфатичних вузлів: кому і коли. • Хто має виконувати наступний етап. • Часті клінічні помилки • Неповні ексцизії. • Затягування маршруту пацієнта. • Комунікація з пацієнтом після діагнозу. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Ультразвукова діагностика молочних залоз – ефективний інструмент для раннього виявлення доброякісних змін, а також злоякісних новоутворень. Якість УЗ-обстеження залежить не лише від апаратури, а насамперед від розуміння фізики ультразвуку, анатомії молочних залоз, особливостей сірошкального режиму, доплерівських методик і соноеластографії. Правильне оцінювання нормальної сонографічної картини й регіонарних зон лімфовідтоку є основою для своєчасного розпізнавання патологічних змін. На цьому заході ви розглянете методику дослідження, принципи мультипараметричного оцінювання утворень, критерії диференціації запальних, доброякісних і злоякісних процесів, а також правила застосування міжнародної термінології та системи US-BIRADS. Ви дізнаєтеся про типові діагностичні помилки, які призводять до хибнопозитивних або хибнонегативних висновків і навчитеся їх уникати. Після навчання ви зможете обґрунтовано формувати УЗ-висновки, правильно класифікувати утворення за US-BIRADS та своєчасно направляти пацієнток на додаткові методи обстеження або інвазивну діагностику. • Основи ультразвукової діагностики: фізика ультразвуку, базова термінологія. Мультипараметричний підхід в УЗД: метод «сірої шкали», доплерівські методики, соноеластографія. • Методика УЗ-дослідження молочних залоз та зон лімфовідтоку. • Нормальна анатомія і морфологія молочних залоз. Сонографічна ехоструктура молочних залоз у різні вікові й фізіологічні періоди. • Запальні захворювання молочних залоз: мастит, абсцес молочної залози. Приклади УЗ-протоколу та висновків. • Ультразвукова діагностика доброякісних утворень молочної залози (кісти, фіброаденоми, ліпоми). Приклади УЗ-протоколу та висновків. • Ультразвукова діагностика злоякісних утворень молочної залози (карциноми in situ, інвазивні карциноми, набряково-інфільтративні форми). Приклади УЗ-протоколу та висновків. • Мультимодальний підхід в мамології: застосування інших методів досліджень (мамографії, МРТ, КТ, ПЕТ КТ). • Принципи формування УЗ-протоколу, міжнародна термінологія. Система US-BIRADS v2025 (6 видання) в комплексній діагностиці патології молочних залоз. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Інтерпретація ультразвукової картини ендометрію є одним із базових, але водночас найвідповідальніших завдань у щоденній практиці лікаря ультразвукової діагностики та гінеколога. Норма ендометрію не є сталою величиною – вона змінюється залежно від фази менструального циклу, гормонального фону, віку або медикаментозної терапії. Правильне оцінювання товщини, ехоструктури і васкуляризації ендометрію потребує системного підходу й чіткого розуміння ультразвукових дескрипторів. На цьому заході ви розглянете ультразвукову картину нормального ендометрію в різні фази циклу та навчитеся використовувати сучасні дескриптори для оцінювання патологічних змін. Ви опануєте основні підходи до диференціації гіперпластичних процесів, поліпів та вогнищевих змін, зрозумієте особливості інтерпретації УЗ-картини в пацієнток у менопаузі й у тих, хто отримує тамоксифен. Окрім цього, ви дізнаєтеся більше про алгоритми оцінювання ендометрію в разі підозри на ранню вагітність, позаматкову вагітність і трофобластичну хворобу, а також про застосування ультразвукової соногістероскопії як методу уточнення внутрішньопорожнинної патології. Після навчання ви зможете точно інтерпретувати ультразвукові зміни ендометрію, відрізняти фізіологічні варіанти від патології та формувати обґрунтований висновок. • Ультразвукова картина нормального ендометрію в різні фази • Основні ультразвукові дескриптори патологічних змін ендометрію • Поліпи, гіперплазія та вогнищева гіперплазія ендометрію • Особливості візуалізації ендометрію в менопаузі • Ендометрій під час приймання тамоксифену • УЗД вагітності малого строку, позаматкової вагітності • Трофобластична хвороба • Ультразвукова соногістероскопія • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Коди – це гроші. Припустилися помилки у співставленні – залишили лікарню без фінансування. Саме тому оновлену Таблицю співставлення послуг із класифікаторами НК 025 та НК 026 має знати кожен, хто працює з eHealth. У липні 2025 року МОЗ затвердило нову редакцію цієї таблиці, і тепер вона стала обов’язкова для всіх закладів, що працюють за контрактом з НСЗУ. Хочете працювати без стресу і не потонути в бюрократії? На заході «Оновлення таблиці співставлення в програмі медичних гарантій 2025» ви дізнаєтеся, що саме змінилось у таблиці, які коди зникли, які з’явилися і як правильно зрозуміти нову логіку співставлення. Ви навчитеся працювати з кодами на практиці: обирати правильну комбінацію послуги, діагнозу та інтервенції, уникати типових помилок і розуміти, як усе це впливає на оплату від НСЗУ. Захід допоможе вам зробити кодування контрольованим процесом. • 1. Нормативно-правова база: зміни до Наказу МОЗ України № 773 та нова редакція Таблиці співставлення медичних послуг. • Огляд основних нормативних документів, що регулюють використання класифікаторів. • Оновлення, внесені Наказом МОЗ від 07.03.2025 № 424. • Підстави та обґрунтування змін; зв’язок з Програмою медичних гарантій на 2025 рік • 2. Структура та логіка Таблиці співставлення. • Принципи побудови таблиці: як зчитувати, інтерпретувати і правильно застосовувати. • Зв’язок між медичними послугами, діагнозами та інтервенціями. • Роль кожного класифікатора у щоденній практиці лікаря. • 3. Основні оновлення та вилучення кодів у новій редакції. • Аналіз змін у кодах медичних послуг, діагнозів та інтервенцій. • Групи послуг зазнали найбільших змін: що було вилучено/додано. • Нові підходи до деталізації послуг та обґрунтування медичних втручань. • 4. Алгоритм співставлення медичних послуг з кодами класифікаторів: практичні приклади • Покроковий алгоритм для лікарів: від вибору медичної послуги до правильного кодування. • Типові сценарії, що потребують особливої уваги. • Інтеграція алгоритму в медичну документацію та eHealth. • 5. Типові помилки під час кодування та їхній вплив на фінансування. • Часті помилки лікарів під час кодування в оновленій системі. • Неправильне співставлення, яке впливає на оплату НСЗУ. • 6. Інтеграція нової Таблиці співставлення в eHealth та роботу з НСЗУ • Технічна інтеграція нової редакції з електронною системою охорони здоров’я. • Особливості внесення змін в електронні медичні записи. • Взаємодія з модулями eHealth та верифікація з боку НСЗУ. • 7. Розгляд типових помилок та кейсів з практики • Відповіді на запитання учасників.

Гемодинамічно значущий стеноз артерій нижніх кінцівок може тривалий час не створювати значного дискомфорту для пацієнта, поки клінічна ситуація не переходить у стадію критичної ішемії з ризиком втрати кінцівки. Ультразвукове дуплексне сканування є основним методом раннього виявлення периферичного атеросклерозу, що дає змогу своєчасно визначити показання до реваскуляризації та вплинути на прогноз пацієнта. З огляду на те, що захворювання периферичних артерій є маркером системного атеросклерозу, правильна інтерпретація результатів дослідження має принципове значення не лише для локальної тактики, а й для загального оцінювання серцево-судинного ризику. На цьому заході ви отримаєте системне розуміння сегментарної анатомії артерій нижніх кінцівок, стандартизованого алгоритму ультразвукового сканування та критеріїв гемодинамічного оцінювання стенозів, зокрема аналізу пікових швидкостей кровотоку та доплерівських спектрів. Ви розглянете складні клінічні випадки, наприклад у разі багаторівневого ураження, кальцифікації судин, цукрового діабету або прикордонних значень кісточково-плечового індексу. Також ви навчитеся правильно формувати висновок, визначати ступінь ураження і планувати подальшу тактику ведення пацієнта. Після навчання ви зможете покращити точність діагностики периферичного атеросклерозу, своєчасно направляти пацієнтів на реваскуляризацію та ефективно контролювати результати лікування. • Клінічний контекст і роль ультразвукового дуплексного сканування у разі захворювань периферичних артерій. • Анатомія артерій нижніх кінцівок. • Соноанатомія, методика проведення. Послідовність і стандартизація. Сегментарний принцип (аортоклубовий → феморо-поплітеальний → гомілковий сегменти). • Особливості нормального і патологічного кровотоку. • Кількісне оцінювання стенозу (гемодинамічне та планіметричне оцінювання). • Оклюзія. • КПІ як скринінговий показник. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Замість скальпеля – точність і технології. Сучасна онкологія не обмежується хірургією та хіміотерапією. Інтервенційна радіологія дає змогу візуалізувати, діагностувати й лікувати пухлини без розрізів – через прокол у кілька міліметрів. Лікар, який знає ці методи, може забезпечити пацієнтам швидше одужання, слабший біль і коротшу госпіталізацію. На цьому заході ви дізнаєтеся, як працюють малоінвазивні технології в онкології, коли їх доцільно застосовувати і які методи реально можуть замінити масштабне оперативне втручання. Будемо говорити про інтервенційні підходи в разі пухлин печінки, нирок, підшлункової залози та легенів, а також про менеджмент болю при онкологічних захворюваннях. Після лекції ви будете орієнтуватися, коли можна скерувати пацієнта до інтервенційного спеціаліста, та інтегруватимете ці технології у комплексну терапію. • Що таке інтервенційна радіологія? • Сфери застосування інтервенційної радіології. • Детальніше про інтервенційну онкологію. • Малоінвазивна діагностика новоутворень. • Малоінвазивне лікування новоутворень. • Лікування механічної жовтяниці. • Лікування гідронефрозу (порушення відтоку сечі). • Лікування пухлинної непрохідності стравоходу, шлунка, кишківника. • Менеджмент симптомів, спричинених злоякісним новоутворенням: боротьба з болем, асцитом і гідротораксом. • Імплантація центральної венозної порт-системи. • Відповіді на запитання учасників.

Контурні і функціональні ускладнення після естетичних операцій часто визначають кінцевий результат лікування та задоволеність пацієнта. Багато проблем проявляються не в ранньому післяопераційному періоді, а через тижні або місяці після втручання, коли помилки легко сплутати з нормальним процесом загоєння. Своєчасне розпізнавання сером, рубцевих змін, фіброзу, контурних деформацій чи асиметрій дозволяє обрати правильну тактику та уникнути повторних операцій. На цьому заході ви навчитеся відрізняти фізіологічні післяопераційні зміни від ускладнень, визначати причини формування контурних деформацій після абдомінопластики, ліпосакції, брахіопластики та інших втручань, обирати між консервативною і хірургічною тактикою корекції, а також аналізувати типові технічні помилки, які призводять до ревізійних операцій. Ви розберете реальні клінічні кейси, сучасні методи корекції та алгоритми прийняття рішень на практиці. Після навчання ви зможете впевнено оцінювати віддалені результати естетичних операцій, своєчасно виявляти ускладнення, правильно визначати момент, коли ще можливе консервативне ведення, а коли необхідна ревізійна корекція. • Абдомінопластика: коли результат “псується з часом” • контурні деформації та їх механізми виникнення • рубцеві зміни та їх вплив на естетику • деформації пупка як маркер технічних помилок • хронічні та капсулізовані сероми • Тактика корекції після абдомінопластики • коли працює консервативний підхід • покази до ревізійної хірургії • як обрати правильну стратегію • Типові помилки при абдомінопластиціі • надмірна напруга тканин • помилки планування резекції • Ліпосакція: ціна “агресивної техніки” • нерівномірність контурів і хвилеподібність шкіри • оverresection vs underresection • фіброз, індурація, adhesions (tethering) • асиметрія як наслідок технічних рішень • Причини ускладнень після ліпосакції • рівень виконання (superficial vs deep) • агресивність техніки • якість тканин пацієнта • Тактика корекції після ліпосакції • ліпофілінг як інструмент відновлення об’єму • субцизія при tethering • робота з фіброзом (хірургічні та energy-based підходи) • Типові помилки при ліпосакції • поверхнева агресивна ліпосакція • недооцінка якості тканин • Брахіопластика: проблема виражених рубців • особливості рубцювання • розширення та гіпертрофія рубців • видимість як естетичний компроміс • Тайтопластика: контурні та функціональні ускладнення • деформації контурів • ризики неправильного планування розрізів • вивертання статевих губ як наслідок помилок • Типові помилки в body contouring хірургії • неправильні вектори натягу • агресивна резекція • ігнорування якості тканин • помилки дизайну розрізів • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером • Проходження тестування (самостійно)

Під час проведення скринінгу раку простати можна легко припуститися помилки, навіть якщо мати досвід. Це одна з найпоширеніших онкопатологій у чоловіків, за якої раннє виявлення визначає прогноз. Необхідно чітко знати сучасну епідеміологію, роль факторів ризику та логіку інтерпретації PSA, адже міжнародні рекомендації часто оновлюються. На цьому заході ви дізнаєтеся, як працювати з прикордонними значеннями PSA, коли потрібні додаткові показники, коли призначити mpМРТ і як правильно трактувати PI-RADS. Ви отримаєте алгоритми, які дадуть вам змогу уникнути зайвих обстежень та впевнено пояснювати пацієнтам, кому і коли скринінг справді показаний. Після навчання ви знатимете актуальні міжнародні підходи й послідовність дій у разі DRE-позитивних знахідок чи швидкого росту PSA. Ви зможете впевнено формувати зрозумілі та доказові рекомендації для ваших пацієнтів. • 1. Актуальність та поширеність раку простати: • сучасна епідеміологія; • вікові чинники й фактори ризику; • чому раннє виявлення має критичне значення. • 2. Скринінг новоутворень передміхурової залози: • PSA: показання, обмеження, інтерпретація результатів; • додаткові показники (free PSA, PSA density, PSA velocity); • роль мультипараметричної МРТ у скринінгу; • тактика у разі прикордонних та сумнівних значень PSA. • 3. Міжнародні рекомендації (AUA, EAU, NCCN): • вікові підходи і стратифікація ризику; • кому рекомендується скринінг, а кому – ні; • порівняння основних відмінностей між гайдлайнами; • практичні алгоритми для щоденної роботи лікаря. • 4. Профілактика новоутворень передміхурової залози: • доказові профілактичні стратегії; • роль способу життя, харчування та модифікації поведінкових факторів; • поради, які лікар може безпечно рекомендувати пацієнту. • 5. Висновки та узагальнення: • основні положення сучасного скринінгу; • типові помилки лікарів та як їх уникнути; • короткий алгоритм ведення пацієнта з підозрою на рак простати. • 6. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • 1. Стратифікація пацієнтів з метастатичним гормончутливим раком передміхурової залози (мГЧРПЗ) • 2. Чи завжди потрібна інтенсифікація комбінованого лікування мГЧРПЗ: місце дегареліксу в АДТ у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями • 3. Персоналізований підхід з метою  уникнення надмірного лікування та мінімізації пізньої токсичності • 4. Результати останніх клінічних досліджень, представлених на ASCO 2025 та ESMO 2025 • 5. Переваги анатагоністів ЛГРГ над агоністами у пацієнтів з ССЗ, з ризиками виникнення остеопорозу, переломами кісток та уникнення спалаху рівня тестостерону в крові • 6. Результати перших досліджень по використанню радіолігандної терапії у пацієнтів з мГЧРПЗ

Сезонне підвищення рівня захворюваності на вірусні діареї у весняно-літній період формує суттєве навантаження на амбулаторну і стаціонарну ланки. Необхідно чітко диференціювати вірусні гастроентерити від бактеріальних інфекцій та функціональних розладів шлунково-кишкового тракту, адже це безпосередньо впливає на вибір тактики ведення й доцільність призначення специфічної терапії. На цьому заході ви розглянете етіологію, патогенез та клінічні особливості вірусних діарей відповідно до вікових груп і супутніх станів. Ви опануєте підходи до диференційної діагностики гострих діарейних синдромів, навчитесь ідентифікувати червоні прапорці та оцінювати ступінь дегідратації. Окрім цього, ви дізнаєтеся, як спланувати регідратаційну терапію, раціонально використовувати пробіотики і коли доцільно призначити антибіотики. Після навчання ви зможете впевнено вести пацієнтів з гострою діареєю, зокрема у разі дегідратації, а також ефективно контролювати спалахи інфекцій. • Актуальність вірусних діарей та глобальні спалахи. • Класифікація та основні збудники: ротавірус, норовірус, аденовірус, астровірус, ентеровіруси. Шляхи передання й фактори ризику. • Механізми ураження ШКТ й особливості перебігу в різних вікових групах. • Типові симптоми й ознаки дегідратації. • Особливості діарей при системних інфекціях: COVID-19, грип, гепатит А, герпесвіруси. • Диференційна діагностика вірусних, бактеріальних і паразитарних діарей. • Червоні прапорці й типові помилки лікаря. • Діагностика: ПЛР, експрес-тести. • Лікування: регідратація, пробіотики, антибіотики – доказова база. • Профілактика: гігієна, вакцинація, контроль спалахів.

Правильне ранове покриття вирішує більше, ніж здається: воно може врятувати кінцівку, скоротити строки загоєння й зменшити ризик ускладнень. На заході ви дізнаєтеся про біологію ран, які покриття існують і як вони впливають на процес регенерації. Розглянете їхні властивості, сильні й слабкі сторони, зрозумієте, що вибирати в разі опіків, трофічних виразок, пролежнів чи синдрому діабетичної стопи. Після навчання ви зможете швидко визначати оптимальну стратегію закриття рани, уникати мацерації та інфекції, працювати з важкими випадками і впевнено застосовувати smart dressings та новітні технології. • Як мислить шкіра: біологія рани і вплив покриттів • Класифікація сучасних покриттів: від марлі до біоматриксів • Що, коли і куди накладати: вибір за фазою та глибиною ураження • Типові помилки: мацерація, інфекція, порушення регенерації • Реальні клінічні кейси: від легких до важких опіків • Інновації: smart dressings, сенсори, 3D-матриці • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Травма печінки – одна з найбільш клінічно значущих проблем ургентної хірургії, що асоціюється зі значним ризиком масивної кровотечі, гемодинамічної нестабільності, біліарних ускладнень і високим рівнем летальності. Вибір тактики ведення пацієнта – від консервативного підходу до ендоваскулярних втручань чи невідкладної операції – безпосередньо впливає на його прогноз. Для цього необхідно досконало знати сучасні рекомендації, принципи ATLS, застосування шкал тяжкості ушкоджень і концепцію damage control surgery. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до первинного оцінювання пацієнта з травмою печінки, зокрема використання валідованих шкал тяжкості й алгоритмів ATLS. Ви побачите можливості non-operative management, показання до консервативного ведення та роль комп’ютерної томографії з контрастуванням у прийнятті клінічних рішень. Окрім цього, ви опануєте ендоваскулярні методи контролю кровотечі, принципи оперативного лікування із застосуванням damage control surgery, а також сучасні підходи до резекційних і реконструктивних втручань. Після навчання ви зможете своєчасно ідентифікувати ознаки внутрішньої кровотечі, об’єктивно оцінити тяжкість стану пацієнта й обрати оптимальну тактику лікування залежно від клінічної ситуації. • Сучасна класифікація травм печінки та первинне оцінювання пацієнта: • шкали тяжкості ушкоджень; • ATLS-підхід; • особливості гемодинамічного оцінювання у дорослих і дітей. • Тактика non-operative management, межі можливостей: • показання до консервативного ведення; • роль КТ з контрастуванням; • критерії переходу до операції. • Ендоваскулярні методи контролю кровотечі: • ангіографія та емболізація при травмі печінки; • місце гібридного підходу; • доступність методу в ургентних умовах. • Оперативне лікування – damage control surgery при тяжкій травмі печінки: • packing печінки; • Pringle maneuver; • тимчасовий гемостаз; • staged surgery та повторні ревізії. • Резекційні втручання та реконструктивна хірургія: • коли виправдана анатомічна/неанатомічна резекція; • травма магістральних судин і жовчних проток; • мультидисциплінарний підхід. • Післяопераційні ускладнення та їх менеджмент: • повторна кровотеча; • білома, жовчні нориці; • абсцеси, сепсис, печінкова недостатність. • Клінічні кейси – дорослий vs дитячий пацієнт: • розбір реальних сценаріїв; • відмінності тактики. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Рентген-діагностика – ключ до своєчасного виявлення патологій хребта, поки не розвинулися незворотні зміни. На цьому заході ви дізнаєтесь, як правильно позиціонувати пацієнтів і виконувати рентген-дослідження шийного, грудного та поперекового відділів хребта. Ви зможете легко визначити нестабільність хребта і сколіоз. Це захід із практичною спрямованістю – ви відпрацюєте методики стандартних і спеціалізованих укладок, навчитеся проводити функціональні проби, аналізувати рентген-знімки та контролювати динаміку захворювання. Після заходу ви сформуєте практичний арсенал навичок для ефективного проведення рентген-досліджень, правильної інтерпретації знімків та впевненого прийняття рішень. • Важливість знання основ рентген-анатомії в практиці рентгенолаборанта. • Фізіологічні та патологічні вигини хребта. • Стандартні та спеціалізовані методи рентген-укладок для виявлення нестабільності хребта і сколіозу. • Позиціонування пацієнтів для рентген-досліджень: • шийного відділу хребта (стандартні дослідження + функціональні проби: флексійні та екстензійні); • грудного відділу хребта; • поперекового відділу хребта. • Стандартні дослідження + рентген-дослідження фіксації спини, функціональні проби (флексійні та екстензійні). • Рентген-дослідження сколіозу. • Порівняння норма/патологія. Розбір клінічних випадків. • Відповіді на запитання

Лікарі, які працюють з дітьми, нерідко стикаються із ситуаціями невизначеності, коли скарги, анамнез та об’єктивні дані не формують цілісної картини. Повторні травми, неспецифічні соматичні симптоми, поведінкові зміни або регрес розвитку можуть не мати чіткої інтерпретації, що ускладнює прийняття рішень. У таких випадках важливо вміти виявити ознаки можливого насильства, а також впевнено приймати рішення в умовах обмеженої доказової бази та високої відповідальності. На цьому заході ви розглянете клінічні, поведінкові та соматичні прояви різних форм насильства над дитиною, зокрема ситуації, коли воно маскується під інші стани. Ви навчитеся виявляти тривожні ознаки, аналізувати невідповідності між анамнезом і клінічною картиною, а також засвоїте принципи безпечної та недирективної комунікації з дитиною та її опікунами. Окремо ви розберете алгоритми документування й оцінювання ризиків, щоб забезпечити як захист дитини, так і вашу професійну безпеку. Після навчання ви зможете системно оцінювати складні клінічні ситуації, розпізнавати можливі ознаки насильства навіть за відсутності прямих доказів, правильно будувати комунікацію та приймати рішення відповідно до чинного законодавства. • 1. Лікар як перша ланка виявлення насильства, роль медичного працівника у ранньому розпізнаванні. Кейс: повторні звернення дитини до різних закладів без чіткої причини. • 2. Види насильства та їхні прояви. Кейс: хронічне недоїдання як прояв нехтування. • 3. Поведінкові червоні прапорці: страх, регрес, уникання контакту, надмірна покірність. Кейс: дитина мовчить у присутності опікуна, активна без нього. • 4. Соматичні ознаки, травми, що не відповідають анамнезу або віку. Кейс: множинні гематоми різної давності внаслідок «падіння з ліжка». • 5. Ознаки сексуального насильства. Кейс: сексуалізована поведінка без вікових причин. • 6. Комунікація з дитиною, безпечні, недирективні питання. Кейс: як уточнити підозру без тиску. • 7. Робота з батьками або опікунами. Кейс: контроль і перебивання дитини опікуном. • 8. Алгоритм дій лікаря: фіксація, маршрутизація, повідомлення служб. Кейс: підозра без прямих доказів. • 9. Емоційний стан лікаря, профілактика вигорання та вторинної травматизації. Кейс: складний випадок, що викликає тривале емоційне напруження. • 10. Відповіді на запитання учасників.

ВПЛ проявляється не тільки кондиломами чи бородавками, що негативно впливають на естетичний вигляд. Це клінічно й онкологічно значуща проблема, адже інфекція є причиною передракових станів, а її клінічні прояви часто маскуються під інші дерматози. Якщо припуститися помилки на етапі діагностики або вибору тактики лікування, це може призвести до рецидивів, хронізації процесу та підвищення юридичних ризиків. На цьому заході ви дізнаєтеся про клінічні форми ВПЛ, принципи диференційної діагностики з екземою, ліхеном та іншими ураженнями аногенітальної зони, розглянете сучасні методи верифікації діагнозу й оцінювання онкогенного ризику. Ви знатимете показання до ПЛР-типування, роль дерматоскопії та гістології, алгоритми комбінованої терапії з поєднанням деструктивних і медикаментозних методів, а також підходи до профілактики рецидивів. Після навчання ви зможете обирати діагностичну й терапевтичну стратегію в разі плоских і вульгарних бородавок, генітальних кондилом, рецидивних папілом та ВПЛ-асоційованих уражень в імунокомпрометованих пацієнтів. • Вступ та актуальність • Поширеність ВПЛ, ризики • Клініка та класифікація • Форми (вульгарні, плоскі бородавки, кондиломи), диференціація з екземою/ліхеном. ​Диференційна діагностика широких та гострокінцевих кондилом • Діагностика • ПЛР, дерматоскопія, гістологія; оцінювання онкоризику. • Лікування • Деструкція, медикаментозне лікування\імуносупресія. Вибір методу видалення. Лазерна терапія в практиці лікаря-дерматолога • Профілактика та моніторинг • Вакцинація, рецидиви; міждисциплінарне ведення • Клінічні випадки • Відповіді на запитання