Заходи БПР — Дитяча ендокринологія 2026

Система оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО) з 1 січня 2025 року замінила звичну для лікарів систему МСЕК. Для первинної ланки це означає нові підходи до направлення пацієнтів, інший акцент в оцінці стану та роботу з електронною системою оцінювання. На майстер-класі розглянемо, як працює система ЕКОПФО та яку роль у ній відіграє лікар первинної ланки. Основна увага буде приділена практичним аспектам: коли варто думати про направлення, як оцінювати функціональний стан пацієнта та які документи необхідно підготувати. Мета майстер-класу - дати лікарям первинної ланки зрозумілий практичний алгоритм роботи з ЕКОПФО, допомогти впевнено орієнтуватися в новій системі та уникати типових помилок у щоденній практиці. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • ✅ покроково розглянемо алгоритми роботи з документацією з Електронною системою охорони здоров'я; • ✅ що таке ЕКОПФО та чим нова система відрізняється від МСЕК; • ✅ коли сімейний лікар має розглядати направлення на оцінювання; • ✅ практичний алгоритм дій лікаря перед направленням; • ✅ підготовку медичної документації та роботу з електронною системою; • ✅ типові помилки та складні ситуації у взаємодії з пацієнтами; • ✅ розмежування тимчасової непрацездатності, стійкого порушення функцій та втрати працездатності. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ураження слизової оболонки ротової порожнини є частою причиною діагностичних труднощів у педіатричній практиці. Подібність клінічних проявів при вірусних екзантемах, бактеріальних інфекціях, стоматитах різного генезу, гематологічних захворюваннях, дефіцитних станах і медикаментозних реакціях ускладнює диференційну діагностику. Через неправильну інтерпретацію енантем можна не помітити потенційно загрозливі для життя стани, а також це може призводити до необґрунтованого призначення антибактеріальної терапії. На цьому заході ви розглянете клінічно значущі зміни слизової оболонки ротової порожнини, критерії розмежування незапальних і запальних енантем, принципи диференційної діагностики та визначення подальшої тактики ведення пацієнта. Ви дізнаєтеся про роль педіатра як лікаря першого контакту і визначення необхідності залучення суміжних спеціалістів. Після навчання ви зможете зменшити кількість діагностичних помилок та вибирати раціональну лікувальну тактику в разі виявлення енантем. • Клінічно значущі гістологічні особливості епітелію ротової порожнини. • Незапальні енантеми: причини, тактика педіатра. • Запальні енантеми: вірусні, горбикові. • Диференційна діагностика запальних енантем. • Лікування захворювань, що супроводжуються енантемами у ротовій порожнині. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації).

Шлунково-кишкові кровотечі є одним із найчастіших ургентних станів у приймальних відділеннях, хірургії та інтенсивній терапії, де результат безпосередньо залежить від швидкості прийняття рішень і правильної маршрутизації пацієнта. Важливо не лише розпізнати джерело кровотечі, а й знати повний алгоритм ведення: від первинного оцінювання і стабілізації до ендоскопічного гемостазу або хірургічного втручання. Але що робити, якщо джерело виявити складно або взагалі немає видимих ознак кровотечі? На цьому заході ви отримаєте структурований клінічний алгоритм ведення пацієнтів з верхніми та нижніми ШКК, зокрема буде висвітлено первинний тріаж за ABCDE, сучасні принципи інфузійно-трансфузійної терапії, критерії вибору тактики лікування й показання до ургентної ендоскопії чи операції. Окрім цього, ви розберете типові складні сценарії: варикозні, виразкові й антикоагулянт-асоційовані кровотечі, а також стани з геморагічним шоком. Після навчання ви зможете діяти за чітким алгоритмом у разі ШКК, швидше оцінювати тяжкість стану пацієнта й приймати обґрунтовані рішення щодо тактики лікування. • Шлунково-кишкові кровотечі як ургентний стан: сучасний погляд. • Епідеміологія, летальність, основні причини ШКК. Чому саме час і маршрутизація визначають результат лікування. • Первинне оцінювання пацієнта в приймальному відділенні. • Тріаж, підхід ABCDE, оцінювання гемодинаміки, ознаки масивної крововтрати й раннього геморагічного шоку. • Клінічні прояви та диференційна діагностика ШКК. • Гематемезис, мелена, гематохезія, окультна крововтрата. Відмінності верхніх та нижніх ШКК. • Невідкладна стабілізація пацієнта. • Інфузійна терапія, трансфузійна підтримка, венозний доступ, моніторинг, принципи ресусцитації при крововтраті. • Діагностичний маршрут: від приймального відділення до верифікації джерела кровотечі. • Лабораторна діагностика, шкали ризику, роль ендоскопії, КТ й додаткових методів обстеження. • Ендоскопічний гемостаз та ургентна ендоскопія. • Показання, терміни проведення, можливості ендоскопічної зупинки кровотечі, критерії ефективності. • Коли консервативна тактика вже не працює: показання до операційної. • Критерії переходу до хірургічного лікування, повторні кровотечі, нестабільна гемодинаміка, неефективність гемостазу. • Маршрут пацієнта: приймальне відділення – ВІТ – ендоскопія – операційна. • Алгоритм взаємодії між хірургом, анестезіологом, ендоскопістом та командою невідкладної допомоги. • Розбір клінічних кейсів і типові помилки ведення пацієнтів із ШКК. • Практичні сценарії: виразкові кровотечі, кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу, антикоагулянт-асоційовані ШКК, геморагічний шок. • Відповіді на запитання.

У щоденній черзі в амбулаторії усе може виглядати як зазвичай, аж поки хтось тихо каже: «Я не бачу сенсу жити». Жінка з панічною атакою впевнена, що «помирає» тут і зараз. Підліток мовчить, не дивиться в очі й ховає садна на передпліччі. Агресивний чоловік кричить, що його «прослуховують». Такі випадки можна побачити не тільки у відділеннях психіатричного стаціонару, а у повсякденній реальності спеціалістів первинної ланки. Сімейний лікар має декілька хвилин, щоб швидко розпізнати декомпенсацію, оцінити ризики і прийняти рішення, яке буде безпечним для пацієнта і юридично безпечним для самого лікаря. На цьому заході ви отримаєте цілісний алгоритм дій, коли пацієнт має невідкладний стан, пов'язаний з психічним розладом: швидке оцінювання стану, чіткі критерії ризику, диференціація психозу й делірію, техніки вербальної деескалації, безпечне призначення медикаментів і юридично правильне документування. Ви розглянете реальні клінічні випадки, які допоможуть вам діяти впевнено в умовах обмеженого часу. Після навчання ви будете готовими до невідкладних психіатричних станів і зможете інтегрувати алгоритми й чеклісти у вашу щоденну практику. • Первинне психіатричне оцінювання та виявлення ургентних станів • Швидке оцінювання психічного стану: MSE rapid, RASS, BARS. • Маркери гострої декомпенсації: психоз, делірій, агресія, дезорганізована поведінка, суїцидальний ризик. • Прийняття первинного клінічного рішення на рівні ПМСД. • Червоні прапорці та диференційна діагностика • Відмежування психіатричних і соматичних причин гострих розладів поведінки. • Критичні стани-імітатори: гіпоксія, інтоксикації, метаболічні порушення, гіпоглікемія, судоми. • Визначення шляхів подальшої маршрутизації. • Безпечна взаємодія та кризова комунікація • Оцінювання ризиків середовища, правильне позиціонування, контроль небезпечних факторів. • Техніки вербальної деескалації та кризової комунікації. • Робота з агресивними пацієнтами, підлітками, особами з параноїдною симптоматикою. • Медикаментозна стабілізація ургентних психіатричних станів • Вибір антипсихотиків і седативних препаратів: дози, комбінації, безпечні стратегії. • Особливості ведення геріатричних і коморбідних пацієнтів. • Алгоритми ведення: делірій, панічний напад, ПАР-індуковані стани, поведінкові кризи. • Транспортування та міждисциплінарна маршрутизація • Критерії безпеки та необхідності транспортування. • Передавання пацієнта між ПМСД → ЕМД → психіатрією/реанімацією. • Чеклісти: гострий психоз, делірій, психомоторне збудження, суїцидальна криза. • Короткі клінічні кейси. • Юридична валідність та інтеграція алгоритмів у практику • Основи недобровільної госпіталізації та правила документування ургентних станів. • Типові юридичні ризики та помилки. • Інтеграція алгоритмів і чеклістів у щоденну роботу лікаря. • Відповіді на запитання.

​Хвороба Крона – це хронічне запальне захворювання шлунково-кишкового тракту, яке може уражати будь-який його сегмент: від ротової порожнини до прямої кишки. Через неспецифічність початкових симптомів, як-от діарея, абдомінальний біль, метеоризм і субфебрилітет, вона нерідко маскується під інші патології травної системи. Вчасне виявлення захворювання є критично важливим для запобігання тяжким ускладненням: норицям, абсцесам, стриктурам, кишковій непрохідності. Для цього лікар має знати сучасні підходи до діагностики, що охоплюють ендоскопію, гістологічне дослідження, лабораторні та візуалізаційні методи. Крім кишкових уражень, хвороба Крона має системний характер і може проявлятися артритом, увеїтом, вузлуватою еритемою чи первинним склерозивним холангітом. Позакишкові прояви значно ускладнюють діагностику та потребують мультидисциплінарного підходу. Додаткових труднощів завдає необхідність індивідуалізованої терапії, консультування щодо вакцинації, способу життя, а також оцінювання ризиків під час планування вагітності. Навчальний майстер-клас «Запальні захворювання кишечника: актуальні виклики та рішення» буде присвячений вивченню клінічного перебігу хвороби Крона й типових діагностичних труднощів, з якими стикається лікар. Будуть розглянуті інструменти для раннього виявлення та ефективного моніторингу захворювання й специфічні біомаркери, які відіграють важливу роль у контролі активності хвороби та прийнятті клінічних рішень. Учасники детально ознайомляться з підходом treat-to-target як сучасним стандартом ведення пацієнтів. Окремий акцент буде зроблений на біологічній терапії, її можливостях і показаннях. Також буде розглянута діагностика й лікування позакишкових проявів та значення мультидисциплінарної співпраці у веденні пацієнтів з хворобою Крона. • Клінічний перебіг та діагностичні труднощі • Основні інструменти раннього виявлення та моніторингу хвороби Крона • Значення біомаркерів у менеджменті хвороби Крона • Treat-to-target як стандарт ведення • Роль біологічної терапії • Позакишкові прояви: виклики діагностики та лікування • Мультидисциплінарний підхід – запорука ефективного ведення пацієнта з хворобою Крона • Відповіді на запитання учасників • Рекомендації щодо проведення ендоскопії • Інтервали спостереження • СПК/ЗЗК (IBS/IBD) та інші коліти: як правильно диференціювати? • Сучасні рекомендації щодо лікування та ведення пацієнтів із ВК • Відповіді на запитання учасників

Електронний навчальний курс БПР присвячений діагностиці та терапевтичній тактиці ведення пацієнтів. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться проводити диференційну діагностику ізольованих і коморбідних форм, застосовувати валідовані діагностичні інструменти Y-BOCS та GAD-7, а також використовувати критерії МКХ-10, МКХ-11 і DSM-5. Курс охоплює збір анамнезу, розпізнавання феноменологічних патернів, призначення фармакотерапії першої лінії, тактику аугментації терапії, принципи направлення на КПТ, експозиційну терапію та EMDR, а також психоедукацію пацієнтів і їхніх родин. Розглядаються нейробіологічні механізми, терапевтичні дози СІЗЗС, місце кломіпраміну, ведення пацієнтів із терапевтичною резистентністю, оцінювання ефективності лікування за шкалами та підходи до особливих популяцій. Програма заходу • 02:18:15 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс із дистанційною участю та доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано 5 балів БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Курс призначений для всіх лікарських спеціальностей, усіх спеціальностей фахівців у сфері охорони здоров'я, усіх фармацевтичних спеціальностей та усіх спеціальностей професіоналів у сфері охорони здоров’я. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Соматичний ресурс медичного працівника: психофізіологія стресу та методи відновлення: Розділ 1 – Теоретична частина Психофізіологія стресу та базові механізми саморегуляції Що таке стрес з точки зору нейрофізіології та полівагальної теорії стресу Вплив стресу на різні системи організму Як тіло сигналізує про стрес (ранні маркери, практика тілесно-орієнтованої психотерапії: «Сканування тіла») Розділ 2. Роль тіла та емоцій у стабілізації стресового стану медичних працівників Взаємозв’язок тіла та емоцій з точки зору тілесно-орієнтованої психотерапії (теорія В.Райха) Принципи психосоматичної психотерапії в процесах саморегуляції Ознайомлення з базовими практиками тілесно-орієнтованої психотерапії для відновлення контакту з власним тілом Ознайомлення з техніками, стабілізації власного стану в процесі виконання професійних обов’язків Розділ 3. Відновлення ресурсу ( практики, техніки та вправи) Відновлення фізіологічного та нервового балансу після стресу і робочого навантаження Повернення контакту з тілом, емоціями та внутрішніми ресурсами Формування навички самостійного швидкого відновлення та профілактики виснаження 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

​Рефракційна заміна кришталика є тією галуззю офтальмохірургії, яка постійно розвивається й доповнюється. З’являються нові рішення для корекції пресбіопії, високого ступеня аметропії та рефракційних ускладнень після попередніх втручань. Згідно з даними Американської академії офтальмології, понад 26 мільйонів людей у США страждають на пресбіопію, і ця цифра продовжує зростати з віком населення. Імплантація сучасних інтраокулярних лінз (ІОЛ), зокрема мультифокальних та EDOF, дозволяє пацієнтам відновити якість зору без потреби в окулярах, проте ефективність таких втручань безпосередньо залежить від точності біометричних розрахунків і правильного вибору ІОЛ. Без корекції формул розрахунку може трапитись помилка у визначенні сили ІОЛ, що підкреслює важливість індивідуалізованого підходу. Врахування стилю життя та анатомічних особливостей пацієнта є обов’язковим для успішного результату та попередження післяопераційних порушень, зокрема дісфотопсій або залишкового астигматизму. Майстер-клас «Рефракційна заміна кришталика: сучасні рішення. Розбір клінічного випадку» буде присвячений вивченню сучасного підходу до рефракційної заміни кришталика: від показань до вибору цієї методики до індивідуалізованого підбору типу ІОЛ (монофокальні, мультифокальні, торичні, EDOF) з урахуванням потреб пацієнта. Учасники детально розглянуть роль біометричних приладів, алгоритми планування втручання, технології фемтолазерної підтримки, інтраопераційної візуалізації та навігації. Особливу увагу буде приділено післяопераційному веденню, профілактиці ускладнень і мінімізації ризиків. Практичну цінність курсу забезпечить розбір клінічного випадку імплантації мультифокальної ІОЛ у пацієнта з астигматизмом. • Показання до рефракційної заміни кришталика. • Типи інтраокулярних лінз (ІОЛ): монофокальні, мультифокальні, торичні, EDOF. • Алгоритм підбору ІОЛ залежно від потреб пацієнта. • Роль сучасних біометричних приладів у плануванні операції. • Технології фемтолазерної підтримки під час РЗХ. • Вибір пацієнтів: коли РЗХ краща за лазерну корекцію. • Інтраопераційні технології візуалізації та навігації. • Післяопераційне ведення та профілактика ускладнень. • Клінічний випадок: мультифокальна ІОЛ у пацієнта з астигматизмом. • Потенційні ризики та шляхи їх мінімізації. • Відповіді на запитання.

Метою курсу є розкрити питання стандартів у сфері охорони здоров’я та контролю якості медичної допомоги, а також визначення законодавчого забезпечення здійснення клініко-експертної оцінки якості Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Зміни маси тіла може бути проявом ендокринних, гастроентерологічних, психіатричних захворювань, або медикаментозно індукованих проблем. Неповна оцінка пацієнта перед початком дієтотерапії створює ризик як пропустити клінічно значущу патологію, так і призвести до надмірних обстежень та гіпердіагностики. Тому сучасний підхід до ведення пацієнтів зі змінами маси тіла потребує ретельної диференційної діагностики та обґрунтованої маршрутизації. На цьому заході ви навчитесь проводити коректний збір анамнезу, виявляти важливі ознаки порушень вже на первинній консультації, оцінювати роль харчової поведінки та медикаментозного анамнезу у змінах маси тіла, а також визначати доцільний обсяг лабораторних досліджень. Ви розглянете поширені помилки в інтерпретації лабораторних показників, розберете причини змін маси тіла різного генезу та опануєте практичні алгоритми ведення пацієнтів на основі клінічних кейсів. Після навчання ви зможете проводити диференційну діагностику змін маси тіла, уникати необґрунтованих призначень та формувати безпечну тактику обстеження й моніторингу стану пацієнта перед початком дієтотерапії. • Проблема ваги не завжди проблема харчування. • Коректний збір анамнезу, який змінює тактику • Червоні прапорці на первинній консультації • Коли вага може бути симптомом захворювання • Харчова поведінка як частина діагностики • Медикаментозний анамнез - найчастіше недооцінений фактор • Лабораторний мінімум: кому і навіщо • Стан, який лікарі часто переоцінюють, і стан, який часто недооцінюють • Коли дієтотерапію не варто починати першою • Практичний алгоритм маршрутизації пацієнта • Клінічні кейси • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Електронний навчальний курс БПР присвячений питанням діагностики та лікування нейроінфекцій у дітей. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички застосування алгоритмів диференційної діагностики, інтерпретації результатів аналізу ліквору, визначення показань і протипоказань до люмбальної пункції, вибору та корекції антибактеріальної терапії, надання невідкладної допомоги при ускладненнях, використання протоколів ад’ювантної терапії, розпізнавання менінгококцемії, застосування клінічних шкал, проведення інфузійної терапії та виявлення клінічних “червоних прапорців” для негайної госпіталізації. Програма заходу • Заняття №1 • Які клінічні “червоні прапорці” дозволяють запідозрити менінгіт у дітей раннього віку при стертій клінічній картині? • Як диференціювати бактеріальний та вірусний менінгіт на основі клініко-лабораторних даних? • Які абсолютні та відносні протипоказання до люмбальної пункції і коли необхідне попереднє проведення нейровізуалізації? • Який оптимальний алгоритм емпіричної антибіотикотерапії при підозрі на бактеріальний менінгіт залежно від вікової групи? • У яких випадках доцільне призначення ад’ювантної терапії кортикостероїдами і яка схема їх застосування є найбільш обґрунтованою? • Тактика ведення пацієнтів з асептичним менінгітом: критерії госпіталізації та принципи терапії. • Як інтерпретувати результати дослідження ліквору при частково лікованому бактеріальному менінгіті? • Які сучасні методи експрес-діагностики (ПЛР, латекс-аглютинація) можуть бути використані для швидкої ідентифікації збудника? • Заняття №2: Менінгококцемія: рання діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги • Які клінічні «червоні прапорці» дозволяють запідозрити менінгококцемію на ранніх стадіях, ще до появи геморагічного висипу? • Який патогенез геморагічного висипу при менінгококцемії та його диференційно-діагностичні ознаки? • Який протокол невідкладної допомоги на догоспітальному етапі є оптимальним (вибір антибіотика, інфузійна терапія)? • Які критерії тяжкості та показання до госпіталізації у відділення інтенсивної терапії? • Як проводити диференційну діагностику між менінгококцемією та іншими причинами геморагічних висипань (ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура, геморагічний васкуліт)? • У чому полягає тактика ведення пацієнтів із фульмінантною формою та розвитком синдрому Уотерхауса-Фрідріхсена? • Які лабораторні маркери (прокальцитонін, СРБ, лактат) мають найбільшу діагностичну та прогностичну цінність? • Показання, протипоказання та оптимальні терміни проведення люмбальної пункції. • Які сучасні підходи до антибіотикотерапії та кортикостероїдної терапії при менінгококцемії? • Заняття №3: Нейроінфекції у дітей. Випадки з практики, труднощі діагностики • Як провести диференційну діагностику між бактеріальним та вірусним менінгітом на догоспітальному етапі? • Які клінічні ознаки дозволяють запідозрити герпетичний енцефаліт і коли починати специфічну терапію? • Які абсолютні та відносні протипоказання до люмбальної пункції існують у педіатрії? • Які патерни на МРТ головного мозку є патогномонічними для різних видів нейроінфекцій? • Як інтерпретувати “стерильний” плеоцитоз у лікворі та який алгоритм подальшого діагностичного пошуку? • У чому полягають особливості клінічної картини та діагностики нейробореліозу у дітей? • Які критерії використовуються для діагностики аутоімунних енцефалітів та як їх відрізнити від інфекційних? • Якою є тактика ведення пацієнта при підозрі на нейроінфекцію з нормальними показниками ліквору? • Коли слід призначати кортикостероїди у комплексному лікуванні бактеріального менінгіту? • 02:06:01 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття: Менінгококцемія: рання діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги • Клінічні задачі до заняття: Менінгококцемія: рання діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги • Конспект до заняття: Нейроінфекції у дітей. Випадки з практики, труднощі діагностики • Клінічні задачі до заняття: Нейроінфекції у дітей. Випадки з практики, труднощі діагностики • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Травма – одна з головних причин дитячої смертності. Більшості цих випадків можна було б запобігти, але найчастіше все вирішує перша хвилина: чи правильно оцінено стан, чи розпізнано загрозу, чи виконано базові дії. Ці навички гарантують вам впевненість під час надання допомоги дитині з травмою. На цьому заході ви навчитеся проводити первинний огляд травмованої дитини за алгоритмом XABCDE, розглянете основні анатомо-фізіологічні відмінності дитячого організму, а також відпрацюєте специфічні життєрятувальні втручання на кожному етапі. Особливий акцент буде на командній взаємодії, роботі з батьками й адаптації дорослих протоколів до педіатрії. Після заходу ви будете впевнено діяти в перші хвилини після отримання травми, навіть у стресових умовах. • Первинний огляд травмованої дитини за алгоритмом XABCDE. • Анатомічні та фізіологічні особливості дитячого віку, які впливають на надання допомоги травмованій дитині. • Життєрятувальні втручання на кожному етапі огляду. • Базові препарати для надання допомоги травмованій дитині на догоспітальному та ранньому госпітальному етапах. • Особливості взаємодії з травмованою дитиною та її батьками/опікунами. Виклики, з якими стикаються лікарі під час надання допомоги травмованій дитині. • Демонстрація первинного огляду травмованої дитини з життєрятувальними втручаннями. • Деконструкція демонстрації з розбором клінічного випадку. • Сесія запитань та відповідей. • Обговорення матеріалу (презентації) • Оцінювання здобутих знань

Мігрень належить до найбільш поширених хронічних больових синдромів. Вона характеризується складним патогенезом і значною варіабельністю клінічних проявів, нерідко поєднуючись із психічними розладами, зокрема депресією, тривожними станами, посттравматичним стресовим розладом і порушеннями сну. Важливо розуміти нейробіологічні механізми формування мігрені та її взаємозв’язок з психоемоційними факторами, щоб обрати ефективний план лікування. На цьому заході ви розглянете алгоритми діагностики мігрені відповідно до критеріїв ICHD-3, клінічні типи захворювання та принципи диференційної діагностики із вторинними цефалгіями. Ви засвоїте патофізіологічні аспекти недуги, зокрема роль тригеміноваскулярної системи, CGRP та центральної сенситизації. Також ви дізнаєтеся про взаємозвʼязок мігрені з психічними коморбідностями, вплив способу життя та опануєте сучасні підходи до ведення нападів і профілактичного лікування. Після навчання ви зможете проводити комплексне оцінювання пацієнтів з мігренню, своєчасно виявляти супутні психічні розлади та визначати фактори, що сприяють хронізації больового синдрому. • Мігрень і психічні розлади: депресія, тривожні розлади, посттравматичний стресовий розлад, порушення сну та їхній вплив на перебіг болю. • Сучасна діагностика: ICHD-3, діагностичні критерії, клінічні типи мігрені. • Мігрень як хронічний біль: центральна сенситизація, коморбідні больові синдроми. • Диференційна діагностика: коли це не мігрень. Червоні прапорці та вторинні головні болі. • Мігрень як нейробіологічний розлад: CGRP, тригеміноваскулярна система, центральна сенситизація. • Тригери та спосіб життя: стрес, гормональні фактори, сон, харчування, практичні підходи до модифікації, а не уникнення. • Купірування нападу: триптани, нестероїдні протизапальні засоби, гепанти, сучасні алгоритми і стратифікований підхід. • Профілактичне та немедикаментозне лікування. • Практичні кейси.

Patient Blood Management (PBM) – необхідна складова безпечної клінічної практики. Переливання компонентів крові є інтервенцією з чіткими показаннями й протипоказаннями, ризиками та віддаленими наслідками. Ускладнення, асоційовані з трансфуцією, обмежені донорські ресурси, підвищення вартості компонентів крові та нестабільність системи кровопостачання, зокрема в умовах воєнного часу, роблять впровадження PBM важливим для українських закладів охорони здоров’я. На цьому заході ви розглянете доказову базу трьох основних стовпів PBM, сучасні підходи до оцінювання доцільності трансфузій, відмінності між терапевтичними та профілактичними переливаннями, а також менеджмент складних трансфузійних ситуацій, зокрема рефрактерності до тромбоцитів. Окремо ви дізнаєтесь, як діяти у клінічних сценаріях з підвищеним трансфузійним ризиком: онкологічні та гематологічні захворювання, хронічні кровотечі й хірургія високого ризику. Після навчання ви зможете інтегрувати PBM у роботу відділення або лікарні, адаптуючи міжнародний досвід до українських реалій. • 1. Три стовпи PBM: оптимізація еритропоезу, мінімізація крововтрати, толерантність до анемії – що реально працює? Які інтервенції довели ефективність у дослідженнях? • 2. PBM у різних клінічних сценаріях: • онкологія та гематологія; • хронічні кровотечі; • хірургія високого ризику • 3. Терапевтичні vs профілактичні трансфузії: • показання • доказовість профілактики, чому профілактика часто не працює • ризики непотрібних трансфузій • групи пацієнтів, де профілактика НЕ рекомендована • сучасні порогові значення Hb, PLT • 4. Рефрактерність до трансфузій тромбоцитів: • як не проґавити; • алгоритм діагностики • менеджмент імунних та неімунних причин • 5. Як впровадити PBM у лікарні: • алгоритми; • чеклісти для відділень • роль мультидисциплінарної команди • успішне впровадження PBM в Австралії • українські реалії: як впровадити PBM в лікарні без великих ресурсів • навчання персоналу • PBM vs. стандарти трансфузії • що реально змінює практику • 6. PBM-індикатори та система контролю якості: • як їх впроваджували в ЄС/Австралії • які метрики реально вимірювати в Україні • 7. Відповіді на запитання учасників

Даний курс БПР присвячений діагностиці, клінічним проявам і лікуванню гельмінтозів. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички класифікації гельмінтів (нематоди, цестоди, трематоди) та вибору етіотропної терапії на основі механізму дії препаратів. Учасники навчаться інтерпретувати клінічні синдроми для диференційної діагностики, аналізувати життєві цикли гельмінтів, визначати шляхи інвазії, профілактичні заходи та діагностичну тактику. Програма охоплює призначення лабораторних досліджень залежно від фази, стадії інвазії та локалізації гельмінтозу, а також диференційну діагностику аскаридозу, ентеробіозу, трихінельозу, теніозу, теніаринхозу та опісторхозу. Розглядаються ускладнення гельмінтозів, зокрема кишкова непрохідність, механічна жовтяниця, цистицеркоз і міокардит, а також особливості позакишкових форм, зокрема очного токсокарозу та ехінококових кіст печінки й легень. Учасники опрацюють механізми дії, спектр активності та побічні ефекти антигельмінтних препаратів, протоколи лікування згідно з доказовими рекомендаціями WHO і CDC, а також підходи до лікування особливих груп пацієнтів, зокрема вагітних жінок. Програма заходу • Заняття 1: Аскаридоз, ентеробіоз, трихінельоз, теніоз, теніаринхоз, опісторхоз • Питання до заняття 1: Які ключові морфологічні та біологічні відмінності між нематодами, цестодами та трематодами визначають вибір діагностичної та лікувальної тактики? • Питання до заняття 1: Яке клінічне значення має диференціація міграційної (синдром Леффлера, еозинофілія) та кишкової фаз аскаридозу? • Питання до заняття 1: Який алгоритм вибору лабораторних методів (нативний мазок, методи збагачення, Parasep, серологія) при підозрі на кишкові та позакишкові гельмінтози? • Питання до заняття 1: Як диференціювати теніоз та теніаринхоз за клінічними проявами та епідеміологічними даними? Які ризики та діагностичні підходи при цистицеркозі? • Питання до заняття 1: Який патогенез основних клінічних синдромів при трихінельозі (набряки повік, міалгії, еозинофілія) та опісторхозі (холангіт, панкреатит)? • Питання до заняття 1: Які механізми дії основних антигельмінтних препаратів (альбендазол, мебендазол, празиквантел) та як вони корелюють із класом гельмінта? • Питання до заняття 1: Які критерії ефективності дегельмінтизації, зокрема при цестодозах, та як уникнути неповного лікування, залишивши сколекс? • Питання до заняття 1: Які сучасні підходи до лікування та профілактики гельмінтозів у вагітних згідно з міжнародними рекомендаціями (FDA, WHO)? • 01:46:16 • Конспект до заняття 1 • Клінічні задачі до заняття 1 • Заняття 2: Стронгілоїдоз, токсокароз, дирофіляріоз, гіменолепідоз, дифілоботріоз, ехінококоз • Питання до заняття 2: Які патогенетичні механізми лежать в основі клінічних проявів стронгілоїдозу, токсокарозу, дирофіляріозу, гіменолепідозу, дифілоботріозу та ехінококозу? • Питання до заняття 2: Як життєвий цикл гельмінта (наявність кишкової та міграційної фаз) впливає на вибір методу лабораторної діагностики? • Питання до заняття 2: Коли доцільно призначати серологічні тести (ІФА), а коли – мікроскопічне дослідження калу (методи Като, Бермана, Parasept)? • Питання до заняття 2: Як інтерпретувати високі рівні еозинофілії у пацієнтів з підозрою на гельмінтоз? • Питання до заняття 2: Які принципи диференційної діагностики позакишкових гельмінтозів (ехінококозу, токсокарозу, дирофіляріозу)? • Питання до заняття 2: Який механізм дії, спектр активності та критерії вибору антигельмінтних препаратів (альбендазол, мебендазол, празиквантел)? • Питання до заняття 2: Яка тактика ведення пацієнтів з ехінококовими кістами печінки та легень? • Питання до заняття 2: Як лікувати гельмінтози у вагітних та дітей, враховуючи тератогенність препаратів? • Питання до заняття 2: Чому при дифілоботріозі розвивається В12-дефіцитна анемія і яка тактика її корекції? • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Післяопераційні ультразвукові зміни іноді нелегко відрізнити від ускладнень, а помилка в інтерпретації може призвести як до пропущеного абсцесу чи жовчної колекції, так і до необґрунтованих повторних втручань. На цьому заході ви навчитеся оцінювати УЗ-картину після найпоширеніших операцій, розпізнавати нормальні післяопераційні зміни та своєчасно виявляти патологію. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати результати УЗД після оперативних втручань і визначати подальшу тактику ведення пацієнта. • Особливості УЗД після холецистектомії: норма, ускладнення • Особливості УЗД після апендектомії: норма, ускладнення • Особливості УЗД гриж післяопераційних рубців, ендометріоз передньої черевної стінки • Особливості УЗД після пластики гриж • Особливості УЗД після тиреоїдектомії • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань