Заходи БПР — Дитяча анестезіологія 2026

У щоденній черзі в амбулаторії усе може виглядати як зазвичай, аж поки хтось тихо каже: «Я не бачу сенсу жити». Жінка з панічною атакою впевнена, що «помирає» тут і зараз. Підліток мовчить, не дивиться в очі й ховає садна на передпліччі. Агресивний чоловік кричить, що його «прослуховують». Такі випадки можна побачити не тільки у відділеннях психіатричного стаціонару, а у повсякденній реальності спеціалістів первинної ланки. Сімейний лікар має декілька хвилин, щоб швидко розпізнати декомпенсацію, оцінити ризики і прийняти рішення, яке буде безпечним для пацієнта і юридично безпечним для самого лікаря. На цьому заході ви отримаєте цілісний алгоритм дій, коли пацієнт має невідкладний стан, пов'язаний з психічним розладом: швидке оцінювання стану, чіткі критерії ризику, диференціація психозу й делірію, техніки вербальної деескалації, безпечне призначення медикаментів і юридично правильне документування. Ви розглянете реальні клінічні випадки, які допоможуть вам діяти впевнено в умовах обмеженого часу. Після навчання ви будете готовими до невідкладних психіатричних станів і зможете інтегрувати алгоритми й чеклісти у вашу щоденну практику. • Первинне психіатричне оцінювання та виявлення ургентних станів • Швидке оцінювання психічного стану: MSE rapid, RASS, BARS. • Маркери гострої декомпенсації: психоз, делірій, агресія, дезорганізована поведінка, суїцидальний ризик. • Прийняття первинного клінічного рішення на рівні ПМСД. • Червоні прапорці та диференційна діагностика • Відмежування психіатричних і соматичних причин гострих розладів поведінки. • Критичні стани-імітатори: гіпоксія, інтоксикації, метаболічні порушення, гіпоглікемія, судоми. • Визначення шляхів подальшої маршрутизації. • Безпечна взаємодія та кризова комунікація • Оцінювання ризиків середовища, правильне позиціонування, контроль небезпечних факторів. • Техніки вербальної деескалації та кризової комунікації. • Робота з агресивними пацієнтами, підлітками, особами з параноїдною симптоматикою. • Медикаментозна стабілізація ургентних психіатричних станів • Вибір антипсихотиків і седативних препаратів: дози, комбінації, безпечні стратегії. • Особливості ведення геріатричних і коморбідних пацієнтів. • Алгоритми ведення: делірій, панічний напад, ПАР-індуковані стани, поведінкові кризи. • Транспортування та міждисциплінарна маршрутизація • Критерії безпеки та необхідності транспортування. • Передавання пацієнта між ПМСД → ЕМД → психіатрією/реанімацією. • Чеклісти: гострий психоз, делірій, психомоторне збудження, суїцидальна криза. • Короткі клінічні кейси. • Юридична валідність та інтеграція алгоритмів у практику • Основи недобровільної госпіталізації та правила документування ургентних станів. • Типові юридичні ризики та помилки. • Інтеграція алгоритмів і чеклістів у щоденну роботу лікаря. • Відповіді на запитання.

Психічні розлади під час вагітності та в післяпологовому періоді належать до клінічно значущих, але часто недооцінених станів перинатальної медицини. Їхні прояви нерідко маскуються під фізіологічні зміни вагітності, втому або емоційні коливання, що ускладнює своєчасне розпізнавання. Від клінічної настороженості акушера-гінеколога чи сімейного лікаря залежить рання діагностика та безпека матері й дитини, адже ці фахівці найчастіше першими помічають порушення. На цьому заході ви розглянете сучасні принципи прийняття клінічних рішень у перинатальній психіатрії, підходаи до оцінки психіатричних ризиків на етапі планування вагітності, а також особливості ведення пацієнток у різні триместри та після пологів. Ви засвоїте підходи до диференційної діагностики післяпологових психічних розладів, дізнаєтесь більше про сучасні дані щодо безпечності психофармакотерапії під час вагітності та грудного вигодовування, а також доказові методи психотерапевтичної підтримки. Після навчання ви зможете точно оцінювати психічний стан вагітних і жінок у післяпологовому періоді, своєчасно виявляти тривожні симптоми та приймати обґрунтовані клінічні рішення щодо тактики ведення. • Особливості прийняття клінічних рішень у перинатальній психіатрії, баланс між ризиками лікування та нелікування для матері й плода. • Психічні розлади під час вагітності:реальна поширеність, причини гіподіагностики та типові помилки на стику спеціальностей. • Нейробіологія материнства: зміни мозку, гормональна перебудова та їхній вплив на емоційну регуляцію під час вагітності. • Планування вагітності та перший триместр: оцінка психіатричних ризиків, ведення психофармакотерапії та концепція нелікованого психічного розладу як фактора ризику. • Другий, третій триместр і пологи: токофобія, заперечення вагітності, гострі психічні стани та сучасні можливості лікування під час вагітності. • Післяпологові психічні розлади: диференційна діагностика бебі-блюзу, післяпологової депресії, післяпологового психозу та перинатального ОКР. • Психофармакотерапія без міфів: сучасні дані щодо безпечності психотропних препаратів під час вагітності та грудного вигодовування. • Психотерапія в перинатальному періоді: доказові підходи до роботи з депресією, тривогою, токофобією, ОКР та материнською амбівалентністю. • Алгоритм спільного ведення пацієнтки: скринінг, міждисциплінарна взаємодія, червоні прапорці та маршрутизація жінок із психічними розладами. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Патологічні зміни в ділянці шиї та обличчя можуть зовні виглядати однаково, але їхня етіологія і тактика лікування принципово різні. Знання анатомії, розуміння типових запальних процесів та об’ємних утворень дозволяє лікарю швидко диференціювати стан, вчасно виявити небезпечні зміни та спрямувати пацієнта на правильне лікування. На заході ви дізнаєтесь, як правильно оцінювати запальні та обструктивні процеси у слинних залозах, виявляти та диференціювати об’ємні утворення шкіри та підшкірної клітковини, оцінювати зміни лімфатичних вузлів і приймати обґрунтовані рішення навіть у складних клінічних випадках. Ви навчитесь уникати діагностичних помилок і вибирати оптимальний обсяг обстежень та лікування. Після лекції ви зможете впевнено вести пацієнтів із набряками, болем, ущільненнями чи новоутвореннями в ділянці шиї та обличчя. • Анатомія шиї та обличчя. • Анатомічні особливості поверхневих органів (слинні залози та лімфатичні вузли). • Запальні процеси, об'ємні утворення шкіри та ПЖК. • Запальна й обструктивна патологія слинних залоз. • Вибрані питання утворів слинних залоз. • Реактивні й запальні зміни лімфатичних вузлів голови та шиї. • Відповіді на запитання учасників.

УЗД ока дає змогу розглядати орган зору як частину центральної нервової системи й «вікно» до внутрішньочерепних процесів. Це важлива навичка, яка допомагає швидко та безпечно оцінити стан пацієнта у разі підозри на внутрішньочерепну гіпертензію, судинні катастрофи чи нейрозапальні ураження. Розуміння ультразвукової анатомії, фізичних основ методу та клінічної інтерпретації знахідок дає змогу інтегрувати дані УЗД ока в цілісну клінічну тактику. На цьому заході ви розглянете анатомію ока й орбіти з позиції нейросонології, навчитесь орієнтуватися в нормальній ехокартині та розпізнавати патологічні зміни з боку кришталика, склоподібного тіла, сітківки, судинної оболонки й ретробульбарного простору. Ви дізнаєтеся, як вимірювати оболонки зорового нерва, працювати з доплерівськими режимами, інтерпретувати судинні кейси і корелювати ультразвукові дані з МРТ та клінічною картиною. Після навчання ви зможете впевнено інтегрувати УЗД ока у власні клінічні алгоритми, швидше орієнтуватися в складних офтальмоневрологічних станах і зменшити ризик діагностичних помилок. • Вступ. • Око як «вікно» до мозку: історичний та сучасний погляди. • Переваги нейросонології в оцінюванні ЦНС. • Анатомія ока та орбіти. • Зоровий нерв як частина ЦНС. • Фізичні основи й техніка УЗД ока. • Нормальна ультразвукова анатомія ока. • Судини ока та доплер. • УЗ-патологія ока: • патологія кришталика; • патологія склоподібного тіла; • патологія сітківки; • патологія судинної оболонки; • ретробульбарний простір. • Патологія зорового нерва (глаукома, нейродегенеративні захворювання, компресійні та об’ємні процеси, атрофія зорового нерва). • Око як індикатор внутрішньочерепних процесів (внутрішньочерепна гіпертензія, псевдопухлина мозку, травматичне ушкодження мозку). • Кореляція з нейровізуалізацією (УЗД ↔ МРТ, ONSD & люмбальна пункція, динамічне спостереження). • Судинна вісь «мозок-око» (каротидна патологія, емболічні механізми, amaurosis fugax). • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

​Анемічний синдром є поширеним у пацієнтів із хворобами шлунково-кишкового тракту, як-от целіакія, запальні захворювання кишечника (ЗЗК), хронічний гастрит та інші. Залізодефіцитна анемія (ЗДА), яка виявляється у 32–69% дорослих пацієнтів, часто є єдиним проявом целіакії. У пацієнтів із ЗЗК анемія може бути маркером тяжкості захворювання та прогнозу. Водночас вона пов’язана не тільки з кровотечами, а й із порушенням засвоєння поживних речовин. Незнання механізмів розвитку анемії може призвести до неефективного лікування. Правильне оцінювання такого стану є основою для своєчасної діагностики та ефективного лікування захворювань шлунково-кишкового тракту. Навчальний майстер-клас «Анемічний синдром у пацієнтів із захворюванням шлунково-кишкового тракту» буде присвячений вивченню патогенезу й типів анемії, що супроводжують найпоширеніші гастроентерологічні захворювання: хронічний гастрит, ЗЗК, целіакію, пухлини ШКТ, пострезекційні стани й синдром мальабсорбції. Учасники розглянуть сучасні діагностичні алгоритми, зокрема інтерпретацію лабораторних показників і підходи до диференційної діагностики анемії в контексті патології ШКТ. Окрема увага буде приділена лікувальній тактиці: вибору між пероральним і парентеральним введенням препаратів заліза, корекції основної патології та нутритивним рекомендаціям. Захід підкреслить необхідність рутинного скринінгу анемії у пацієнтів з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту. • Вступ: • Актуальність анемії в практиці лікаря-гастроентеролога • Патогенез анемії при захворюваннях ШКТ • Типи анемії при захворюваннях ШКТ • Основні гастроентерологічні причини анемії: • Хронічний гастрит • Запальні захворювання кишківника • Целіакія • Пухлини ШКТ • Пострезекційні стани • Синдром мальабсорбції • Діагностичні алгоритми: • Лабораторні показники, інструментальні обстеження ШКТ • Підходи до диференційної діагностики • Лікувальна тактика: • Корекція основної патології ШКТ • Замісна терапія: пероральна vs парентеральна • Рекомендації щодо харчування та профілактики • Висновки: • Значення мультидисциплінарного підходу • Необхідність скринінгу анемії у пацієнтів з хронічними захворюваннями ШКТ • Відповіді на запитання

У разі невідкладних станів необхідно діяти без роздумів, але за чітким алгоритмом. Кровотечі з ЛОР-органів, сторонні тіла в дихальних шляхах, гострі стенози чи травми – ситуації, де помилка або затримка можуть коштувати життя. Вміння швидко розпізнати ургентний стан, виконати гемостаз і відновити прохідність дихальних шляхів є професійною необхідністю. На цьому заході ви розберете покрокові дії в разі носових, післяопераційних і глоткових кровотеч, навчитеся застосовувати сучасні методи тампонади, коагуляції та судинного гемостазу. Розглянете тактику в разі сторонніх тіл і травм ЛОР-органів, а також відпрацюєте підхід до гострих стенозів гортані, зокрема показання до трахеостомії. Після навчання ви зможете впевнено діяти у критичних ситуаціях і забезпечувати пацієнтам своєчасну та професійну допомогу. • Загальні принципи ведення пацієнтів з невідкладними станами ЛОР-органів • Кровотечі з ЛОР-органів • Діагностика та оцінювання тяжкості кровотечі • Методи зупинки кровотечі: консервативні (тиск, тампони, медикаментозна терапія) та інструментальні (коагуляція, перев’язка судин) • Контроль гемостазу й післяопераційний моніторинг • Особливості ведення травми ЛОР-органів • Перелік обов’язкових діагностично-лікувальних заходів • Запобігання ускладненням • Сторонні тіла ЛОР-органів • Класифікація: живі/неживі, органічні/неорганічні • Тактика ведення пацієнтів • Методи видалення та післяопераційне спостереження • Гострі стенози гортані • Діагностика й оцінювання стану пацієнта • Тактика ведення: медикаментозна, ендоскопічна, хірургічна • Показання до проведення трахеостомії • Відповіді на запитання

Сучасна практика вимагає від лікарів і медичних сестер уміння працювати не лише з класичними гіпсовими, а й з полімерними матеріалами для іммобілізації, які мають інші фізичні властивості, техніку накладання та показання до застосування. Попри поширення новітніх технологій, у багатьох закладах досі відсутнє системне навчання щодо правильного вибору й використання таких засобів. Це створює ризики неадекватної фіксації, ускладнень та зниження ефективності лікування. Підготовка персоналу до застосування сучасних матеріалів для іммобілізації дає змогу зменшити кількість помилок та підвищити рівень безпеки для пацієнтів, особливо у роботі травмпунктів і відділень невідкладної допомоги. Навчальний захід «Гіпсотехніка та полімерні пов'язки» буде присвячений вивченню сучасних підходів до іммобілізації у травматології з акцентом на техніку накладання як гіпсових, так і полімерних пов’язок. Будуть розглянуті види твердих пов’язок, типові помилки під час їх накладання, а також принципи анатомічної фіксації. Особлива увага буде приділена роботі з низько- та високотемпературними термопластичними матеріалами, зокрема в амбулаторних умовах та у разі складних реконструктивних втручань. Також у програмі – практичне ознайомлення з мобільними засобами фіксації: шинами, ортезами, фіксаторами. Учасники зможуть відпрацювати техніку накладання пов’язок на різні сегменти тіла та дізнаються про правила контролю за станом пов’язки. Цей захід допоможе впевнено орієнтуватися в іммобілізаційних техніках: від класики до сучасних полімерів. • 1. Види твердих пов’язок. Принципи іммобілізації. • ⦁ Основні цілі та показання до іммобілізації. • ⦁ Види твердих пов’язок: циркулярні, лонгетні, комбіновані. • ⦁ Принципи анатомічної фіксації: положення функціонального спокою, зони обов’язкової іммобілізації. • ⦁ Типові помилки та клінічні наслідки. • 2. Гіпсові пов’язки: види і техніка накладання • ⦁ Властивості гіпсу й умови роботи з ним. • ⦁ Лонгета, циркулярна та комбінована пов’язки: техніка накладання. • ⦁ Підготовка пацієнта, перевірка кровообігу та іннервації. • ⦁ Контроль за станом пов’язки після накладання. • 3. Полімерні матеріали: види, техніка накладання, особливості застосування • ⦁ Склад і властивості сучасних полімерних іммобілізаційних систем. • ⦁ Переваги й недоліки полімерних пов’язок порівняно з гіпсовими. • ⦁ Техніка накладання, догляд за пов’язкою, умови її зняття. • ⦁ Вибір матеріалу залежно від клінічного випадку. • 4. Принципи використання низькотемпературних термопластичних полімерів • ⦁ Що таке низькотемпературні полімери та як вони працюють. • ⦁ Зони застосування: ортези, стабілізація пальців, індивідуальні пов’язки. • ⦁ Практика моделювання за температури < 70°C. • ⦁ Переваги для амбулаторної допомоги та реабілітації. • 5. Високотемпературні термопластичні матеріали: поліетилен та поліпропілен • ⦁ Властивості матеріалів, необхідне обладнання. • ⦁ Етапи виготовлення індивідуальних шин і ортезів. • ⦁ Використання у складних клінічних випадках та у разі реконструктивних втручань. • ⦁ Безпека роботи з високотемпературними матеріалами. • 6. Засоби мобільної іммобілізації: шини, ортези, фіксатори. • ⦁ Огляд основних типів шин. • ⦁ Клінічні показання до використання тимчасових засобів фіксації. • ⦁ Правила накладання та контролю за фіксацією. • ⦁ Взаємодія медсестри з лікарем під час вибору тактики іммобілізації. • 7. Аналіз типових помилок у реальних кейсах. • Відповіді на запитання учасників

MEDEVAC та алгоритм MARCH – готовність, що рятує життя. В сучасних умовах як військові, так і цивільні лікарі часто працюють з пораненими внаслідок бойових дій або вибухових травм. На заході ви опануєте першу частину алгоритму MARCH (MAR – Massive bleeding, Airway, Respiration), базові принципи MEDEVAC і категоризацію постраждалих (START, SALT), навчитеся ефективно стабілізувати стан пацієнтів, уникати фатальних помилок на догоспітальному етапі й організовувати допомогу в разі масових надходжень. Для цивільних лікарів це практичні знання для інтеграції тактичної медицини у щоденну роботу. Для військових – змога вдосконалити контроль кровотеч, роботу з дихальними шляхами, лікування пневмотораксу, знання ШВЛ і Prolonged Field Care, а також відпрацювати алгоритми категоризації у разі MASCAL. Цей захід розпочинає серію курсів з MEDEVAC. Ви отримаєте навички, які допоможуть ефективно застосовувати MAR у реальних бойових або критичних цивільних умовах. • MEDEVAC та алгоритм MARCH • Суть і завдання медичної евакуації • Етапи й можливі затримки при MEDEVAC • Пріоритети допомоги за алгоритмом MARCH (Massive bleeding, Airway, Respiration, Circulation, Head/ Hypothermia/ Hyperthermia) • Практичні акценти: контроль масивної кровотечі, дії під час евакуації • Категоризація постраждалих (MASCAL) • Категорії евакуації (термінова, пріоритетна, звичайна) • Алгоритми START і SALT: практичне застосування • Організація місця збору поранених (CCP) • Баланс між ресурсами та шансами на виживання • Масивна кровотеча • Контроль compressible і non-compressible кровотеч • Використання турнікетів, гемостатичних засобів, REBOA • Тактика лікування геморагічного шоку в польових умовах • Трансфузія крові в умовах MEDEVAC • Дихальні шляхи та дихання • Оцінювання та забезпечення прохідності дихальних шляхів (мануальні методи, NPA, OPA, надгортанні повітропроводи, інтубація, крікотиреотомія) • Діагностика та лікування напруженого пневмотораксу • Демонстрація технік: пункційна декомпресія, основи торакального дренування • Вентиляція та моніторинг (SpO₂, etCO₂) • Q&A-сесія

Кардіологічні захворювання під час вагітності становлять ризик для матері й плода, а правильна тактика залежить від своєчасної оцінки стану та сучасних клінічних рекомендацій. На цьому заході ви навчитеся оцінювати кардіоваскулярний ризик, обирати оптимальну тактику ведення вагітності, розродження та знеболення, а також розберете алгоритми дій у складних клінічних ситуаціях. Після навчання ви зможете приймати точні рішення, що допоможуть мінімізувати ризики у пацієнток із кардіологічною патологією. • 1. Вступ та актуалізація проблеми • 2. Диференційна діагностика та «червоні прапорці» • Диференційний діагноз за симптомами: біль у грудях та кашель, набряки, синкопе, тахікардія, задишка • «Червоні прапорці» задишки та початкова оцінка • 3. Фізіологія та інструментально-лабораторна база • Фізіологічні зміни гемодинаміки. • Діагностичний мінімум: лабораторні показники (оцінка BNP, інтерпретації D-димера та газів крові ) та інструментальна безпека (безпечність рентгенографії ОГК та КТ-ангіографії під час вагітності) • 4. Класифікація ризику та планування розродження • Оцінка ризику за класифікацією mWHO 2.0 • Метод розродження та знеболення пологів • 5. Менеджмент окремих клінічних станів • Гострий коронарний синдром (ГКС) та інфаркт міокарда • Аритмії під час вагітності • Покроковий алгоритм лікування найпоширеніших аритмій у вагітних • Кардіоміопатії та вади серця • ТЕЛА та легенева гіпертензія • 6. Резюме та узагальнені рекомендації • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Мальнутриція – це фактор, який прямо визначає якість життя. У паліативній допомозі помилки в нутритивній підтримці можуть спричинити аспірацію, інфекційні процеси або рефідинг-синдром з фатальними наслідками. Щоб уникати ускладнень, необхідно своєчасно проводити скринінг та правильно вибирати метод харчування. На цьому заході ви розглянете сучасні доказові підходи до нутритивної підтримки дітей у клінічній та паліативній практиці. Ви навчитесь оцінювати ризики, обирати між ентеральним і парентеральним шляхами, вчасно розпізнавати дисфагію та працювати з альтернативними методами харчування. Окремо розглянете рефідинг-синдром, групи ризику його виникнення, методи профілактики і своєчасного виявлення. Після навчання ви знатимете, коли і як починати харчування, як мінімізувати ускладнення та як адаптувати нутритивну тактику до потреб паліативної дитини. • Вступ. Чому нутритивна підтримка – це клінічне лікування, а не “додаток” • Еволюція клінічного харчування: від емпіричного підходу до доказової медицини • Роль нутритивної підтримки в сучасній анестезіології, інтенсивній терапії та паліативній допомозі • Сучасне визначення нутритивної підтримки • Визначення нутритивної підтримки згідно з ESPEN • Цілі та форми нутритивної терапії • Мальнутриція – прихована епідемія • Поширеність мальнутриції у дітей: стаціонар, ВІТ, онкологія, паліативні пацієнти • Вплив нутритивного статусу на результати лікування • Фактори ризику нутритивної недостатності у дітей • Ранній скринінг: таблиці, шкали, прорахунки • Принцип «Якщо кишківник працює – використовуй його» • Фізіологічні переваги ентерального харчування • Порівняння ентерального й парентерального шляхів • Ранні терміни початку ентерального харчування у критично хворих дітей • Абсолютні та відносні протипоказання • Дисфагія – пряма загроза життю • Дисфагія як причина аспірації, пневмонії, нутритивного дефіциту • Групи високого ризику • Клінічні ознаки, які не можна ігнорувати • Альтернативні шляхи харчування. Розгляд клінічного кейсу • Рефідинг-синдром: тиха, але смертельно небезпечна загроза • Патофізіологія рефідинг-синдрому • Групи високого ризику • Клінічні прояви • Профілактика згідно з міжнародними рекомендаціями • Алгоритм безпечного відновлення харчування • Особливості нутритивної підтримки у дітей в паліативній допомозі • Відповіді на запитання

Судинні катастрофи черевної порожнини часто маскуються під неспецифічний абдомінальний біль, і водночас вони є станами з критично обмеженим часом для діагностики та втручання. У цих ситуаціях судинний компонент моє бути одним із пріоритетних діагностичних напрямів. Ультразвукове дослідження в перші хвилини огляду дає змогу швидко оцінити стан аорти й магістральних судин, виявити ознаки тромбозу, ішемії чи активної кровотечі та визначити подальшу тактику: від негайної КТ-ангіографії до термінового інтервенційного втручання. На цьому заході ви зможете сформувати чітке клінічне бачення судинної патології як причини абдомінального болю, розглянете стартовий алгоритм ургентної УЗД, підходи до оцінювання аорти й великих судин, діагностику гострої мезентеріальної ішемії, портально-мезентеріального тромбозу, органних інфарктів і псевдоаневризм. Також ви дізнаєтеся про можливості CEUS як інструмента уточнювальної діагностики та проаналізуєте реальні клінічні кейси з практики. Після проходження майстер-класу ви зможете швидко і структуровано оцінювати пацієнтів з гострим болем у животі та приймати обґрунтовані рішення щодо подальшої тактики ведення. • Чому ця тема критична? • “Біль у животі” як судинний діагноз: коли рахунок іде на години. • Межі УЗД і де саме УЗД дає найбільшу цінність у перші 10 хвилин. • Стартовий ургент-алгоритм УЗД. • Аорта і великі судини. • Гостра мезентеріальна ішемія. • Портально-мезентеріальний тромбоз: від випадкової знахідки до сепсису. • Органні інфаркти й судинні “маски” (інфаркт селезінки, інфаркт нирки, печінкова артеріальна катастрофа). • Псевдоаневризми й активна кровотеча після процедур, панкреатиту. • Можливості CEUS як “вирішального” інструмента в судинних катастрофах. • Типові помилки навіть у досвідчених та шляхи запобігання їм. • Практичні інструменти: • чекліст ургентного протоколу; • алгоритми “УЗ-ознака → наступний крок” (КТ-ангіографія/ангіо/хірург); • показові кейси із розбором. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Нейросонографія з доплерографією судин головного мозку – це незамінний інструмент в арсеналі неонатолога, педіатра, лікаря УЗД та невролога. Метод дає змогу виявляти ураження ЦНС у новонароджених і дітей раннього віку ще до появи клінічних симптомів. Це необхідно для своєчасного призначення лікування й профілактики тяжких неврологічних наслідків. Недостатнє розуміння нейросонографічної анатомії та ігнорування доплерографічного компонента може призвести до серйозних діагностичних помилок. Пропущена гіпоксія або ішемічне ушкодження, несвоєчасне виявлення внутрішньошлуночкових або паренхіматозних крововиливів у передчасно народжених малюків та хибна інтерпретація варіантів норми як патології (і навпаки) – все це може мати фатальні наслідки. Навчальний майстер-клас «Нейросонографічна анатомія. Доплерографія судин головного мозку у дітей» буде присвячений вивченню основ нейросонографічної анатомії та сучасних стандартів проведення НСГ з доплерографією в новонароджених і дітей раннього віку. Будуть розглянуті типові зміни у разі гіпоксично-ішемічних уражень та оцінювання стану гемодинаміки. Учасники заходу навчаться розпізнавати сонографічні ознаки внутрішньочерепних крововиливів. Крім цього, буде представлена актуальна класифікація геморагічних уражень з механізмами їх виникнення та підходами до моніторингу. • Нейросонографічна анатомія. Сучасні стандарти проведення НСГ з доплерографією судин головного мозку новонароджених та дітей раннього віку. • Нейросонографічний моніторинг гіпоксично-ішемічних уражень ЦНС у доношених і недоношених новонароджених. • Сонографічні ознаки геморагічних уражень ЦНС у новонароджених, етіопатогенез, класифікація, моніторинг. • Відповіді на запитання учасників.

Коли монітор раптом сигналізує про аритмію – секунди вирішують усе. Медична сестра першою помічає зміни, оцінює стан пацієнта і починає дії, які можуть врятувати життя. Гострі порушення ритму – це одна з найпоширеніших причин раптового погіршення стану в стаціонарах та операційних. Необхідно вміти діяти швидко і правильно. На цьому заході ви отримаєте чіткі алгоритми дій у разі бради- й тахіаритмій, розглянете основи розпізнавання небезпечних ритмів, навчитеся користуватися дефібрилятором, кардіостимулятором та підбирати необхідні препарати. Окрема увага буде приділена практичним ситуаціям: що робити, коли лікаря ще немає поруч, а рішення треба приймати негайно. Після заняття ви зможете впевнено реагувати на будь-які порушення серцевого ритму, уникати типових помилок та підтримувати стабільність пацієнта навіть у критичні моменти. • Вступ. Актуальність теми • Роль медичної сестри у ранньому виявленні змін ритму та своєчасному реагуванні. • Командний підхід до надання невідкладної допомоги. • Основи розпізнавання порушень ритму • Ознаки бради- й тахіаритмій. • Відмінності між небезпечними та відносно стабільними ритмами. • Моніторинг ЕКГ: що має знати медична сестра. • Алгоритм дій у разі аритмій • Первинне оцінювання стану пацієнта (A–B–C, пульс, свідомість, сатурація). • Коли розпочинати СЛР. • Виклик лікаря/команди реанімації. • Підготовка медикаментів та апаратури. • Препарати для невідкладної допомоги • Основні антиаритмічні засоби. • Підготовка шприців та дозування. • Зберігання й готовність лікарських засобів до введення. • Апаратура та дії при електричній терапії • Використання дефібрилятора: підготовка, безпечне застосування. • Кардіоверсія та пейсинг: роль медичної сестри. • Перевірка обладнання перед чергуванням. • Профілактика помилок і роль тренінгів • Типові помилки у роботі з аритміями. • Значення регулярних симуляційних занять для медсестринського персоналу. • Психологічна готовність до дій у критичній ситуації. • Підсумок та обговорення клінічних кейсів • Відповіді на запитання учасників

Масивна кровотеча – це момент істини для будь-якої команди невідкладної допомоги. Коли хірургічне втручання неможливе, методика REBOA (Resuscitative Endovascular Balloon Occlusion of the Aorta) стає тим самим інструментом, який дає змогу виграти час, стабілізувати гемодинаміку й доставити пацієнта до операційної. На цьому заході ви розглянете фізіологічні принципи методу, навчитеся безпечних алгоритмів виконання REBOA, дізнаєтеся про сучасні системи ER-REBOA® і pREBOA-PRO®, а також побачите реальні приклади з військової та цивільної практики. Окремо розглянете часткову оклюзію аорти – сучасний підхід, який подовжує безпечний час маніпуляції та зменшує ризики ішемії. Після навчання ви будете впевнено орієнтуватися в показаннях, техніці та ускладненнях REBOA, розуміти, коли і як методику інтегрувати у протоколи Damage Control Resuscitation, TCCC чи ATLS. • Роль REBOA у невідкладній та військовій медицині • Концепція «виграти час, коли хірург недоступний» • Визначення та призначення REBOA • Суть методики та фізіологічні принципи • Зони оклюзії та показання до застосування • Значення в екстремальних умовах • Використання на полі бою, догоспітальному етапі та в цивільних сценаріях • Організаційні та логістичні переваги • Історія та еволюція методу • Витоки у військовій медицині 1950-х • Перехід до сучасних протоколів з частковою оклюзією • Комплектація та адаптація обладнання • Основні компоненти набору REBOA • Особливості систем ER-REBOA® і pREBOA-PRO® • Модифікації для екстремальних умов (портативність, простота, швидкість доступу) • Техніка постановки та інтеграція в протоколи • Алгоритм виконання й контрольна точка безпеки • Рекомендації ACS Committee on Trauma • Застосування нехірургічними командами • Роль анестезіолога, лікаря невідкладної допомоги, військового медика • Освітня й тренінгова підготовка • Безпечне використання на догоспітальному етапі • Мінімізація ризиків і моніторинг • Типові ускладнення, профілактика, критерії припинення оклюзії • Переваги й обмеження методу • Протоколи застосування та клінічні приклади • Розгляд клінічних кейсів • Q&A

Шлунково-кишкові кровотечі є одним із найчастіших ургентних станів у приймальних відділеннях, хірургії та інтенсивній терапії, де результат безпосередньо залежить від швидкості прийняття рішень і правильної маршрутизації пацієнта. Важливо не лише розпізнати джерело кровотечі, а й знати повний алгоритм ведення: від первинного оцінювання і стабілізації до ендоскопічного гемостазу або хірургічного втручання. Але що робити, якщо джерело виявити складно або взагалі немає видимих ознак кровотечі? На цьому заході ви отримаєте структурований клінічний алгоритм ведення пацієнтів з верхніми та нижніми ШКК, зокрема буде висвітлено первинний тріаж за ABCDE, сучасні принципи інфузійно-трансфузійної терапії, критерії вибору тактики лікування й показання до ургентної ендоскопії чи операції. Окрім цього, ви розберете типові складні сценарії: варикозні, виразкові й антикоагулянт-асоційовані кровотечі, а також стани з геморагічним шоком. Після навчання ви зможете діяти за чітким алгоритмом у разі ШКК, швидше оцінювати тяжкість стану пацієнта й приймати обґрунтовані рішення щодо тактики лікування. • Шлунково-кишкові кровотечі як ургентний стан: сучасний погляд. • Епідеміологія, летальність, основні причини ШКК. Чому саме час і маршрутизація визначають результат лікування. • Первинне оцінювання пацієнта в приймальному відділенні. • Тріаж, підхід ABCDE, оцінювання гемодинаміки, ознаки масивної крововтрати й раннього геморагічного шоку. • Клінічні прояви та диференційна діагностика ШКК. • Гематемезис, мелена, гематохезія, окультна крововтрата. Відмінності верхніх та нижніх ШКК. • Невідкладна стабілізація пацієнта. • Інфузійна терапія, трансфузійна підтримка, венозний доступ, моніторинг, принципи ресусцитації при крововтраті. • Діагностичний маршрут: від приймального відділення до верифікації джерела кровотечі. • Лабораторна діагностика, шкали ризику, роль ендоскопії, КТ й додаткових методів обстеження. • Ендоскопічний гемостаз та ургентна ендоскопія. • Показання, терміни проведення, можливості ендоскопічної зупинки кровотечі, критерії ефективності. • Коли консервативна тактика вже не працює: показання до операційної. • Критерії переходу до хірургічного лікування, повторні кровотечі, нестабільна гемодинаміка, неефективність гемостазу. • Маршрут пацієнта: приймальне відділення – ВІТ – ендоскопія – операційна. • Алгоритм взаємодії між хірургом, анестезіологом, ендоскопістом та командою невідкладної допомоги. • Розбір клінічних кейсів і типові помилки ведення пацієнтів із ШКК. • Практичні сценарії: виразкові кровотечі, кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу, антикоагулянт-асоційовані ШКК, геморагічний шок. • Відповіді на запитання.

Медична сестра часто опиняється першою біля пацієнта у критичному стані, тому вміння правильно користуватися дефібрилятором – це життєва необхідність. Особливо, коли допомогу треба надати відразу і немає часу чекати на лікаря. Від техніки, знання алгоритмів та впевненості у своїх діях залежить безпека як пацієнта, так і того, хто виконує процедуру. На цьому заході ви отримаєте системні знання про принципи роботи різних типів дефібриляторів, навчитеся перевіряти обладнання, готуватися до дефібриляції, а також опануєте алгоритми роботи під час СРЛ. Окрім цього, ви дізнаєтеся, як безпечно користуватись AED і взаємодіяти у команді під час проведення реанімаційних заходів, уникаючи помилок та аварійних випадків. Після навчання ви зможете впевнено проводити дефібриляцію, швидко реагувати на несподівані ситуації та забезпечувати високу ефективність реанімаційних заходів за сучасними стандартами. • 1. Базові технічні принципи роботи дефібрилятора • Різниця між монофазною та біфазною хвилями. • Енергетичні режими й поняття «ефективної енергії». • Чому важлива імпеданс-компенсація. • Показники, які відображаються на екрані: ЕКГ, енергія, заряд, режим. • 2. Типи дефібриляторів та особливості їх використання • Manual defibrillator vs AED vs Monitor-defibrillator. • Сильні/слабкі сторони елетродів та педів у клінічних сценаріях. • 3. Передбачена перевірка обладнання (Daily/Shift Check) • Самотест (self-test): що означають індикатори. • Перевірка батареї, кабелів, термінів придатності педів. • Тест навантаження через тестову панель/резистор. • 4. Підготовка пацієнта до дефібриляції • Оцінювання ризиків, безпека персоналу, положення пацієнта. • Підготовка шкіри: волосяний покрив, волога, піт, пластини. • Правильне розташування електродів у стандартних і нестандартних ситуаціях (ожиріння, грудні імпланти, кардіостимулятор, інфільтрати, пов’язки). • 5. Робота з режимами дефібрилятора • Переключення: paddles → pads → monitoring → pacing. • Синхронізована кардіоверсія (режим «SYNC»): показання, помилки. • Несинхронна дефібриляція: алгоритм для VF/pVT. • Аналіз ЕКГ на дефібриляторі (технічна частина). • 6. Дефібриляція під час СРЛ • Вікно часу й алгоритм «розряд → СРЛ → аналіз». • Проблеми, що знижують успіх розряду. • Дефібриляція під час транспортування та в операційній. • 7. Автоматизований зовнішінй дефібрилятор • Принцип роботи AED. • Типи AED та їхні особливості. • Показання до застосування AED у стаціонарі. • Покроковий алгоритм роботи з AED. • Встановлення електродів для AED. • Безпека під час роботи з AED. • Типові помилки роботи з AED. • Обслуговування та перевірка AED. • 8. Робота з дефібрилятором у специфічних ситуаціях • Дефібриляція в присутності високого кисневого потоку. • Пацієнт на каталці/металевому столі: як убезпечити. • 9. Управління помилками та аварійними ситуаціями • Ритм змінився → шок скасовують: як правильно розрядити («abort shock»). • Заряд набраний, але розряду не треба: дії персоналу. • Відмова моніторингу ЕКГ, відсутність контакту електродів дефібрилятора. • Дефібрилятор не заряджається/довго заряджається. • 10. Ураження струмом медперсоналу • Як це трапляється: типові причини (кисень, волога, контакт). • Негайні дії після інциденту. • Профілактика таких ситуацій у майбутньому. • 11. Інфекційний контроль та догляд за обладнанням • Обробка ложок і панелей. • Одноразові й багаторазові компоненти. • Зберігання падів і батарей. • 12. Документування дій та взаємодія з командою • Як правильно озвучувати команди («Clear!», «Charging», «Shock delivered»). • Яку інформацію медсестра документує (час розряду, енергія, зміни ритму). • Робота в команді під час СРЛ. • 13. Відповіді на запитання

Постінфекційні психічні розлади не можна розглядати лише як реактивні або психогенні стани. Після грипу та COVID-19 психічна симптоматика часто має чітку біологічну основу і може бути провідним проявом ураження центральної нервової системи, випереджаючи соматичні чи неврологічні знахідки. Розуміння механізмів нейрозапалення, дисрегуляції HPA-осі, аутоімунних і мікросудинних процесів є важливим, оскільки саме раннє клінічне розпізнавання визначає, чи стане цей стан транзиторним, чи трансформується у хронічний, терапевтично резистентний розлад. На цьому заході ви розглянете постінфекційну психічну симптоматику, яка виходить за межі формального психіатричного діагнозу. Ви навчитеся відрізняти первинні психічні розлади від органічно зумовлених станів, інтерпретувати депресивні, тривожні, когнітивні й астенічні прояви в контексті перенесеної інфекції, обґрунтовано використовувати психометричні інструменти й нейропсихологічний скринінг, а також розуміти, коли стандартні психотропні схеми є недостатніми або патогенетично необґрунтованими. Після навчання ви зможете діяти, зважаючи на органічний компонент постінфекційних станів, уникати поліпрагмазії, своєчасно залучати суміжних спеціалістів і підтримувати залученість пацієнта у лікування. • Патофізіологія постінфекційних психічних розладів • Основні механізми: нейрозапалення, цитокінова відповідь, дисфункція HPA-осі. • Порушення гематоенцефалічного бар’єра, гіпоксія й аутоімунні процеси як основа психічної симптоматики після грипу та COVID-19. • Клінічні фенотипи й перебіг післяінфекційних психічних розладів • Депресивні, тривожні, когнітивні, астенічні та психотичні прояви. • Загострення ендогенних психічних захворювань. • Часові патерни й фактори ризику хронізації. • Постковідний синдром у психіатричній практиці • Клінічні фенотипи та коморбідність. • Диференціація органічних і функціональних порушень. • Роль психіатра у маршруті пацієнта й міждисциплінарна координація. • Діагностичні алгоритми та диференційна діагностика • Клінічне інтерв’ю та психометричні шкали. • Нейропсихологічний скринінг, показання до нейровізуалізації та лабораторних досліджень. • Консультації суміжних спеціалістів. • Сучасні підходи до лікування та профілактики хронізації • Фармакотерапія відповідно до патофізіології постінфекційних розладів. • Психотерапевтичні втручання. • Міждисциплінарна взаємодія і стратегії ведення складних та резистентних випадків. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Транскраніальне дуплексне дослідження дає змогу дослідити мозковий кровообіг без інвазивних втручань. Досвідчений фахівець зможе помітити патологічні зміни ще до появи симптомів, оцінити колатералі й запобігти тяжким ускладненням: від повторних ТІА до інсульту. На цьому заході ви дізнаєтеся, як ефективно застосовувати ТКДС на практиці: від показань і техніки проведення до тонкощів інтерпретації результатів. Ви навчитеся співвідносити клінічну картину з даними сканування, визначати стенози й ризики ішемії. Після навчання ви почуватиметеся впевнено, працюючи з пацієнтами, які мають порушення мозкового кровообігу. ТКДС стане вашим надійним інструментом для точного оцінювання стану судин і прийняття зважених рішень у повсякденній практиці. • Анатомія та особливості функціонування мозкових судин • Показання до проведення транскраніального обстеження судин • Методика обстеження: особливості УЗ-сканів, можливості покращення зображення • Інтерпретація отриманих результатів • Співвідношення клініки та отриманих результатів обстеження • Патологічні зміни та шляхи колатеральної компенсації • Відповіді на запитання учасників

Гемотрансфузія рятує життя, але водночас є ризикованою процедурою. Попри технологічний прогрес, трансфузійні ускладнення є реальною небезпекою як у цивільних так і в бойових умовах. Кількість пацієнтів із масивними крововтратами, пораненнями й критичними станами у воєнний час є дуже великою. Тепер безпечне проведення трансфузій стає питанням виживання. На цьому заході ви дізнаєтеся про патофізіологію трансфузійних реакцій, клініку гострих і відстрочених ускладнень, алгоритми дій у разі TRALI, TACO, анафілаксії та гемолізу. Ви навчитеся швидко диференціювати типи реакцій, обирати тактику ведення й запобігати ризикам. Після навчання ви впевнено контролюватимете безпеку гемотрансфузій і знизите ймовірність летальних наслідків навіть у складних випадках. • Актуальність проблеми гемотрансфузійних ускладнень у клінічній практиці • Класифікація та патофізіологія ускладнень • Поділ ускладнень на гострі та відстрочені, інфекційні та неінфекційні. • Основні типи трансфузійних реакцій. • Імунні та неімунні механізми ураження. • Гострі неінфекційні ускладнення • Фебрильні негемолітичні реакції: механізми, клініка, лікування. • Алергічні реакції та анафілаксія: клінічні прояви, алгоритм дій (ABCDE, адреналін). • Гострі гемолітичні реакції: діагностика, лабораторні маркери, тактика ведення. • TRALI й TACO: патогенез, відмінності, респіраторна підтримка. • Відстрочені трансфузійні ускладнення • Відстрочена гемолітична реакція. • Алоімунізація та TRIM. • Реакція «трансплантат проти хазяїна», посттрансфузійна пурпура, перевантаження залізом. • Інфекційні ускладнення гемотрансфузій • Вірусні, бактеріальні та паразитарні трансмісії. • Методи скринінгу донорів і запобігання інфекційним ризикам. • Алгоритм дій у разі підозри на септичне ускладнення трансфузії. • Профілактика трансфузійних реакцій • Лейкоредукція, опромінення, відмиті еритроцити, підбір донорів. • Стратегії зниження ризику TRALI й TACO. • Контроль якості трансфузійної терапії. • Q&A-сесія

Ультразвукова діагностика молочних залоз – ефективний інструмент для раннього виявлення доброякісних змін, а також злоякісних новоутворень. Якість УЗ-обстеження залежить не лише від апаратури, а насамперед від розуміння фізики ультразвуку, анатомії молочних залоз, особливостей сірошкального режиму, доплерівських методик і соноеластографії. Правильне оцінювання нормальної сонографічної картини й регіонарних зон лімфовідтоку є основою для своєчасного розпізнавання патологічних змін. На цьому заході ви розглянете методику дослідження, принципи мультипараметричного оцінювання утворень, критерії диференціації запальних, доброякісних і злоякісних процесів, а також правила застосування міжнародної термінології та системи US-BIRADS. Ви дізнаєтеся про типові діагностичні помилки, які призводять до хибнопозитивних або хибнонегативних висновків і навчитеся їх уникати. Після навчання ви зможете обґрунтовано формувати УЗ-висновки, правильно класифікувати утворення за US-BIRADS та своєчасно направляти пацієнток на додаткові методи обстеження або інвазивну діагностику. • Основи ультразвукової діагностики: фізика ультразвуку, базова термінологія. Мультипараметричний підхід в УЗД: метод «сірої шкали», доплерівські методики, соноеластографія. • Методика УЗ-дослідження молочних залоз та зон лімфовідтоку. • Нормальна анатомія і морфологія молочних залоз. Сонографічна ехоструктура молочних залоз у різні вікові й фізіологічні періоди. • Запальні захворювання молочних залоз: мастит, абсцес молочної залози. Приклади УЗ-протоколу та висновків. • Ультразвукова діагностика доброякісних утворень молочної залози (кісти, фіброаденоми, ліпоми). Приклади УЗ-протоколу та висновків. • Ультразвукова діагностика злоякісних утворень молочної залози (карциноми in situ, інвазивні карциноми, набряково-інфільтративні форми). Приклади УЗ-протоколу та висновків. • Мультимодальний підхід в мамології: застосування інших методів досліджень (мамографії, МРТ, КТ, ПЕТ КТ). • Принципи формування УЗ-протоколу, міжнародна термінологія. Система US-BIRADS v2025 (6 видання) в комплексній діагностиці патології молочних залоз. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.