Заходи БПР — Дитяча анестезіологія 2026

Передчасно народжені діти потребують системного спостереження після виписки, адже порушення росту, розвитку та нутритивний дефіцит мають непомітний перебіг. Особливо важливо правильно розрахувати скоригований вік і планувати вакцинацію. На цьому заході ви навчитеся оцінювати ріст і розвиток передчасно народженої дитини, визначати нутритивні потреби та формувати індивідуальний план катамнестичного спостереження і вакцинації. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти відхилення розвитку, коригувати харчування та впевнено планувати щеплення з урахуванням особливостей передчасного народження. • 1. Необхідність катамнестичного спостереження передчасно народжених дітей: значення катамнезу після виписки, групи ризику та вплив гестаційного віку і маси тіла на подальший розвиток дитини. • 2. Первинний візит після виписки з неонатального стаціонару : підготовка до огляду, аналіз виписної документації та формування індивідуального плану спостереження у взаємодії з іншими фахівцями. • 3. Фізичний розвиток передчасно народженої дитини : скоригований вік як основа оцінювання, моніторинг маси тіла, росту й окружності голови, виявлення відхилень. • 4. Нутритивний супровід: підтримка грудного вигодовування, показання до збагачувачів і сумішей, виявлення та корекція нутритивного дефіциту. • 5. Вакцинація передчасно народжених дітей: принципи імунізації з урахуванням гестаційного віку, особливості живих і інактивованих вакцин, безпека щеплення. • 6. Побудова індивідуального плану катамнестичного спостереження на прикладі клінічного кейсу. • Розбір питань за матеріалами заходу. Оцінювання набутих знань.

УЗД часто стає першим методом, який дозволяє виявити новоутворення нирок, сечового міхура чи передміхурової залози. Правильна інтерпретація ультразвукових знахідок визначає подальшу тактику: коли достатньо динамічного спостереження, коли необхідне дообстеження, а коли пацієнта слід невідкладно направити до онкоуролога. Недостатнє знання ультразвукової семіотики, можливостей доплерографії, еластографії, CEUS, мультипараметричного УЗД та сучасних підходів до оцінки утворень може призводити до пропуску злоякісних процесів, неправильної інтерпретації кістозних і солідних змін, необґрунтованих інвазивних втручань або, навпаки, небезпечного відтермінування лікування. На цьому заході ви навчитеся впевнено оцінювати ультразвукові ознаки найпоширеніших онкоурологічних захворювань, проводити диференційну діагностику утворень нирок, сечового міхура та передміхурової залози, інтерпретувати складні клінічні випадки та визначати подальший маршрут пацієнта. Ви розберете практичні можливості CEUS, еластографії, мультипараметричного УЗД і Fusion-біопсії, дізнаєтеся, коли використовувати додаткові методи візуалізації, як оцінювати результати лікування та уникати типових діагностичних помилок. Після навчання ви зможете обґрунтовано оцінювати утворення нирок, визначати ультразвукові ознаки злоякісного потенціалу, правильно оцінювати внутрішньоміхурові утворення й зміни передміхурової залози, співставляти результати УЗД із даними mpMRI та лабораторних досліджень, а також приймати обґрунтовані рішення щодо подальшого обстеження, біопсії, направлення до профільного спеціаліста або динамічного спостереження. • Роль ультразвукової діагностики в сучасній онкоурології. Можливості та обмеження методу при виявленні пухлин нирок, сечового міхура та передміхурової залози. • Ультразвукова семіотика пухлин нирок: солідні та кістозні утворення, ангіоміоліпоми, складні кісти, ознаки злоякісного потенціалу. • Диференціальна діагностика фокальних утворень нирок: пухлина, кіста, псевдопухлина, запальні зміни, післяопераційні зміни. • Можливості доплерографії, еластографії та CEUS у характеристиці ниркових утворень. УЗ-навігація біопсії пухлин нирки. • Ультразвукова діагностика пухлин сечового міхура: папілярні утворення, інфільтративні зміни стінки, пухлини в ділянці трикутника та шийки сечового міхура. • Диференціальна діагностика внутрішньоміхурових утворень: пухлина, згусток крові, камінь, запальні та післяопераційні зміни. • Ультразвукова оцінка передміхурової залози при підозрі на онкопроцес: периферична та транзиторна зони, підозрілі вогнищеві зміни, ознаки екстракапсулярного поширення. • Мультипараметричне УЗД простати: B-mode, доплерографія, еластографія, 3D-реконструкція. Кореляція УЗД з mpMRI та PI-RADS. • MRI/US Fusion-біопсія передміхурової залози: принципи, показання, технічні особливості, типові помилки та клінічне значення. • УЗ-контроль після оперативного, променевого та малоінвазивного лікування онкоурологічних захворювань. • Розгляд клінічних кейсів пухлин нирок, сечового міхура та простати з демонстрацією ультразвукових зображень. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Формування стоми – не кінцевий етап лікування, а складова довготривалої реабілітації пацієнта, що потребує системного міждисциплінарного підходу. Підготовка фахівців до ведення таких пацієнтів часто є недостатньою в межах базових освітніх програм, а зростання частоти онкопатології кишківника й тяжких травматичних ушкоджень, зокрема мінно-вибухових, зумовлює збільшення кількості пацієнтів зі стомами, що підвищує актуальність цієї теми для лікарів різних спеціальностей. Дефіцит вузькопрофільних спеціалістів, зокрема стом-терапевтів, призводить до того, що значна частина відповідальності покладається на лікарів первинної ланки. На цьому заході ви розглянете клінічно значущі аспекти ведення пацієнтів зі стомами. Ви дізнаєтеся про принципи формування стом та особливості догляду за ними на амбулаторному етапі. Також ви проаналізуєте технічні аспекти підбору засобів догляду, зокрема калоприймачів та засобів захисту шкіри, що є важливою складовою профілактики ускладнень і покращення якості життя пацієнтів. Після навчання ви зможете здійснювати комплексне ведення пацієнтів зі стомами на амбулаторному етапі, зокрема оцінювання стану стоми, підбір адекватного догляду та своєчасне виявлення ускладнень, як-от парастомальні грижі, стенози чи некротичні зміни. • Вступ. Актуальність теми і роль амбулаторного лікаря у веденні пацієнтів зі стомами. • Поняття стоми й загальні принципи її формування. • Основні види стом: гастростомія, трахеостомія, колостомія. • Показання до формування різних видів стом. • Базові принципи догляду за стомами на амбулаторному етапі. • Особливості догляду залежно від типу стоми (гастростома, трахеостома, колостома). • Найчастіші ускладнення. • Червоні прапорці та показання до направлення в стаціонар. • Клінічний випадок. • Висновки та практичні рекомендації для лікарів. • Запитання-відповіді.

Відмова дитини від годування у перші місяці життя – поширена причина тривоги серед батьків та звернень до педіатрів. Такий симптом може бути пов’язаний із широким спектром причин: від технічних помилок у процесі годування до серйозних соматичних або неврологічних порушень. Недооцінення ситуації призводить до порушення грудного вигодовування, затримки фізичного розвитку та зниження імунного захисту. Необхідно вчасно розпізнавати цю проблему та коректно комунікувати з батьками, щоб правильно підтримати грудне вигодовування та забезпечити гармонійний розвиток дитини. Навчальний майстер-клас «Відмова малюка від годування в перші 6 місяців життя» буде присвячений вивченню причин, через які немовля може відмовлятися від годування, а також алгоритмам дій лікаря у таких ситуаціях. Будуть розглянуті механізми формування протестної поведінки дитини, типові реакції батьків і роль комунікації в процесі вирішення проблеми. Також увага буде приділена ситуаціям, у яких доцільно намагатися відновити ефективність грудного вигодовування, а також показанням до застосування догодовування. Крім того, будуть обговорені прогностичні терміни покращення у разі правильної тактики та принципи ведення складних випадків, коли дитина відмовляється і від грудей, і від пляшки. • Причини відмови немовляти від грудного вигодовування: механізми формування протестної поведінки, реакція батьків на відмову. Алгоритм дій лікаря щодо виявлення можливих причин та складання плану допомоги. • Клінічні ситуації, в яких доцільно намагатися покращити ефективність грудного вигодовування. • Показання до введення догодовування: коли та як це може бути виправданим кроком. • Часові рамки очікуваного покращення у разі правильної тактики: прогностичні періоди нормалізації годування. • Тактика ведення немовлят, які відмовляються як від грудного вигодовування, так і від годування з пляшки. • Необхідність додаткових обстежень у разі відмови від годування: показання, обсяг, міждисциплінарний підхід. • Альтернативні стратегії годування: годування з відволіканням, під час засинання або уві сні. Ефективність та обмеження. • Запитання та відповіді.

У пластичній та реконструктивній хірургії ранній післяопераційний період визначає не тільки естетичний результат, а й життєздатність тканин, функціональний прогноз і безпеку пацієнта. У перші 72 години слід памʼятати про високий ризик ішемії, компресії, інфекційних ускладнень та системної відповіді організму. На цьому заході ви дізнаєтеся про невідкладні ускладнення в пластичній та реконструктивній хірургії з позиції патофізіології тканин і принципів Damage Control. Ви розглянете основи ведення гематом і компресійних станів, оцінювання перфузії клаптів та реконструйованих зон, синдром натягу, ранні інфекційні ускладнення й межі застосування NPWT-терапії. Також ви навчитеся визначати критичні часові вікна, стратифікувати ризики та орієнтуватися в ситуаціях, коли мінімальне втручання рятує тканини і коли надмірна реконструкція погіршує перебіг післяопераційного періоду. Особливість подачі матеріалу полягає у погодинному розборі викликів післяопераційного періоду. Після навчання ви зможете швидко оцінювати післяопераційний стан пацієнта і приймати правильні рішення у перші години після втручання. Ви знатимете, коли треба провести негайну ревізію, декомпресію або хірургічний «відступ». • Вступ. Філософія хірургічного порятунку в ПРХ • ПРХ як велика хірургія, а не «покращення зовнішності» • Досвід комбустіолога в управлінні тканинною катастрофою • Ціна часу, затримки та «вичікувальної тактики» • Етап 0–6 годин. «Година гематом» і критичний тиск • Патофізіологія компресії: коли ішемія стає незворотною • Клінічні маркери небезпечної гематоми • Обличчя, молочні залози, орбітальна зона: особливості та ризики • Тактика негайного втручання: що робити одразу, без «спостереження» • Типові помилки, які коштують тканин • Етап 6–24 години. «Золоте вікно судин» • Критичні строки для ревізії та відновлення прохідності • Судинні компроміси після ПРХ-втручань • Клінічні й інструментальні методи оцінювання перфузії • Показання до повторного втручання • Межа між порятунком і невиправданим ризиком • Синдром натягу. Декомпресія як метод порятунку • Синдром натягу: патогенез і ранні прояви • Концепція «хірургічного відступу» • Декомпресія швів: коли це рятує, а коли – шкодить • Прийняття рішень у складних реконструктивних зонах • Етап 24–72 години. Інфекційна агресія та Damage Control у ПРХ • Коли локальне ускладнення стає системною проблемою • Ознаки прогресувальної тканинної деструкції • Принципи Damage Control у пластичній та реконструктивній хірургії • Тактика серійних ревізій та контроль джерела інфекції • Помилки «надмірної реконструкції» в гострий період • NPWT-терапія. Алгоритми стабілізації складних ран • Показання до NPWT у ПРХ • Вибір режимів і типові помилки • NPWT як етап, а не кінцева точка лікування • Коли вакуум шкодить і затягує відновлення • Підсумки. Алгоритм дій та професійна відповідальність • Чекліст ПРХ-хірурга у разі невідкладних ускладнень • «Укладка тривоги»: що має бути готовим завжди • Комунікація з пацієнтом і командою в кризовій ситуації • Етичні рішення у разі виникнення ускладнень • 3 фатальні помилки, яких не можна припускатися • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Впровадження нових настанов AHA 2026 змінює підходи до ведення гострої тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА), що визначає необхідність своєчасного оновлення знань. Перехід до нової класифікаційної парадигми (категорії A–E), акцент на ранній стратифікації ризику та інтеграція сучасних діагностичних і терапевтичних інструментів формують новий стандарт надання допомоги пацієнтам із ТЕЛА. З огляду на високу частоту критичних станів та необхідність прийняття швидких клінічних рішень, для анестезіологів це оновлення має особливе значення. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до діагностики і стратифікації ризику, зокрема використання шкал Wells, Geneva та алгоритму YEARS. Ви навчитесь користуватися POCUS як методом швидкого оцінювання функції правого шлуночка, а також побачите значення біомаркерів (тропонін, NT-proBNP, лактат) для прогнозування перебігу захворювання. Окрім цього, буде висвітлено патофізіологічне обґрунтування інтенсивної терапії, зокрема принципи гемодинамічної, вазопресорної та інотропної підтримки. Після навчання ви зможете інтегрувати оновлені рекомендації у щоденну практику та застосовувати стандартизовані алгоритми ведення пацієнтів із ТЕЛА. • Вступ та оновлена термінологія • Нова класифікаційна парадигма • Категорія E (Cardiopulmonary Failure) • Категорія D (Incipient Failure) • Діагностична стратегія і стратифікація ризику • Претестова ймовірність: використання шкал Wells/Geneva та алгоритму YEARS • POCUS в анестезіології: роль приліжкового УЗД серця як стандарту негайного оцінювання ПШ • Біомаркери: тропоніни (I/T) та NT-proBNP як індикатори міокардіального стресу. Роль лактату в прогнозуванні ранньої смертності • Патофізіологічне обґрунтування інтенсивної терапії • Гемодинамічна підтримка • Вазопресорна підтримка • Інотропна терапія • Респіраторна підтримка • Оновлена тактика реперфузійної терапії • Системний тромболізис (СТЛ) • Ендоваскулярні втручання (CDT/MT) • Хірургічна емболектомія • VA-ECMO • Фармакотерапія і вторинна профілактика • Антикоагулянтний старт • Перехід на НВАК (ПрОАК) • Take-home messages • Q&A

​Патологія судин шиї – поширена причина порушення мозкового кровообігу, що може призвести до серйозних ускладнень, наприклад інсульту. УЗД є базовим неінвазивним методом оцінювання стану екстракраніальних судин. Однак для достовірної діагностики необхідно вміти виводити анатомічно точні зрізи, знаходити основні орієнтири, налаштовувати параметри сканування, точно проводити вимірювання й оцінювати кровотік як якісно, так і кількісно. Брак технічних навичок та розуміння принципів доплерографії може призвести до діагностичних похибок, зокрема гіпердіагностики стенозів та гіподіагностики порушень кровотоку. Ми запускаємо серію майстер-класів з доплерографії судин голови та шиї. Навчальний захід «Доплерографія судин шиї. Соноанатомія та методика обстеження» є першим з цієї серії, і він буде присвячений вивченню цілей та показань до ультразвукового дослідження судин шиї та дуги аорти. Учасники ознайомляться з вимогами до проведення обстеження, а також з основними режимами сканування: В-режимом, кольоровим доплерівським картуванням і доплерівським скануванням. Детально розглядатиметься соноанатомія судин шиї відповідно до варіантів їхньої будови. Крім того, буде наданий чіткий алгоритм обстеження дуги аорти й приклади правильного оформлення протоколу. Окрема увага буде приділена типовим труднощам, діагностичним помилкам і способам їх усунення. • Мета ультразвукового обстеження судин шиї • Показання до проведення УЗД судин дуги аорти • Вимоги до проведення обстеження • .• Режими обстеження: В-режим, кольорове доплерівське картування і сканування • Соноанатомія судин шиї, варіанти будови • Методика обстеження судин дуги аорти й оформлення протоколу • Труднощі, помилки та шляхи їх подолання • Відповіді на запитання

Пахова герніопластика не обмежується однією стандартною операцією. Це широкий спектр технік і стратегій, що вимагають системного підходу до класифікації та вибору методу лікування. Хірург, який орієнтується лише на звичну методику, може припуститися помилки в підборі техніки та спричинити ускладнення чи сформувати хронічний післяопераційний больовий синдром. Необхідно чітко знати показання й обмеження як відкритих, так і малоінвазивних втручань. На цьому заході ви розглянете класифікацію пахових гриж, навчитеся обґрунтовано обирати між відкритими й лапароскопічними підходами, а також оцінювати доцільність роботичної герніопластики. Ви побачите основні відмінності між методиками, проаналізуєте нестандартні клінічні ситуації та навчитесь обирати тактику в разі інтра- й післяопераційних ускладнень. Після навчання ви зможете впевнено планувати операцію при первинних та рецидивних пахових грижах, аргументовано пояснювати пацієнту вибір методики та мінімізувати ризик ускладнень і рецидивів. • 1. Класифікація гриж пахової зони. • 2. Диференційований вибір методу лікування пахових гриж. • 3. Відкриті методи пахової герніопластики: Шоулдайс, Ліхтенштейн. • 4. Лапароскопічні методи пахової герніопластики: ТАРР, ТЕР, еТЕР. • 5. Ускладнення й нестандартні ситуації: діагностика і лікувальна тактика. • 6. Роботична герніопластика: мода чи майбутнє? • 6. Роботична герніопластика: мода чи майбутнє? • 7. Де шукати інформацію? • 8. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

​Синдром гострого живота є однією з причин невідкладного звернення пацієнтів, і для лікаря будь-якої спеціальності важливо вміти швидко орієнтуватись у цій клінічній ситуації. Особливо складною є діагностика в гіпогастральній ділянці, де біль може бути спричинений як хірургічною, так і гінекологічною патологією. Апендицит, апендажит, ектопічна вагітність чи перекрут яєчника часто мають схожу симптоматику, але потребують принципово різного підходу. У цьому контексті трансвагінальне УЗД є основним методом візуалізації, що дає змогу швидко встановити точний діагноз. Його правильне застосування суттєво підвищує шанси на збереження репродуктивних органів та запобігає фатальним ускладненням. Зволікання з діагностикою в разі перекруту яєчника може призвести до ішемії та втрати органа вже через 6 годин, а в разі ектопічної вагітності – до внутрішньочеревної кровотечі та загрози для життя. Навіть досвідчені лікарі можуть помилково трактувати УЗ-зображення або обрати неадекватний метод дослідження, наприклад трансабдомінальний замість трансвагінального. Це знижує точність діагностики. Тому, вміння орієнтуватися в анатомії гіпогастральної ділянки та характерних УЗ-ознаках важливе для лікарів, які стикаються з гострою абдомінальною симптоматикою в ургентній практиці. Навчальний майстер-клас «УЗД гострого живота: гіпогастрій. Розгляд клінічних кейсів» буде присвячений вивченню найпоширеніших причин гострого болю в нижньому поверсі черевної порожнини та анатомічних особливостей гіпогастральної ділянки. Учасники розглянуть клінічну картину, діагностику і підходи до ведення апендициту, апендажиту, ектопічної вагітності й перекруту яєчника. Особливу увагу буде приділено ролі трансвагінального УЗД як основного методу диференційної діагностики. Розглядатимуться типові помилки, які можуть вплинути на своєчасність встановлення діагнозу й подальшу тактику лікування. • Гострий живіт. ACUTE-ABDOMEN. Анатомічні особливості гіпогастральної ділянки. • Апендицит. • Апендажит. • Ектопічна вагітність. • Перекрут яєчника. • Важливість трансвагінального обстеження в діагностиці гострого живота. • Відповіді на запитання учасників

Загальна анестезія в стоматології вам досі схожа на «екстремальний спорт»? Стоматологічні процедури під седацією чи загальним знеболенням – це щільний пацієнтопотік, робота одразу в кількох кабінетах й готовність діяти миттєво у критичній ситуації. Для медсестри-анестезистки це особлива зона відповідальності, яка в Україні досі не має чіткої нормативної бази. Усе тримається на особистій підготовці. На заході ви отримаєте структуровані знання та алгоритми, яких немає у наказах та інструкціях, але які щодня рятують життя. Ви навчитеся швидко готувати пацієнта і робоче місце, працювати в різних анестезіологічних бригадах, налаштовувати моніторинг за міжнародними стандартами і діяти впевнено у разі гіпоксії, апное чи анафілаксії. Ви детально розглянете роль медсестри-анестезистки у безпечному проведенні анестезії. • Актуальність амбулаторної анестезіології у стоматології. • Роль медичної сестри-анестезистки у безпечному проведенні процедур амбулаторної анестезіології. • Організаційні аспекти роботи • Моделі взаємодії: адміністратор, медсестра кабінету, анестезіологічна бригада. • Алгоритм розподілу обов’язків та взаємодії під час робочого дня. • Організація зміни, передача пацієнтів (handover). • Локальні протоколи і стандарти безпеки. • Передопераційний етап • Підготовка робочого місця та перевірка обладнання. • Підготовка медикаментів: маркування, облік наркотичних і психотропних препаратів. • Підготовка пацієнта до знеболення: вибір місця ПВК, налагодження інфузії. • Заповнення передопераційного чекліста: ідентифікація пацієнта, алергологічний анамнез, останнє приймання їжі/рідини, супутні захворювання. • Документація та комунікація з анестезіологом. • Ведення загального знеболення/седації • Обов’язки медсестри під час індукції, підтримки та завершення анестезії. • Моніторинг життєво важливих функцій: SpO₂, пульс, артеріальний тиск, капнографія. • Алгоритми дій у разі критичних станів: гіпоксія, апное, анафілаксія. • Післяопераційний етап • Організація постанестезіологічної палати (rest room/PACU). • Критерії переведення пацієнта з операційної до зони відновлення. • Моніторинг у ранньому післяопераційному періоді, профілактика ускладнень. • Активізація пацієнта, контроль болю, оцінювання стану перед виписуванням. • Надання письмових та усних рекомендацій пацієнту/супроводу. • Q&A сесія • Відповіді на запитання учасників. • Розбір клінічних прикладів і типових помилок.

Травма печінки – одна з найбільш клінічно значущих проблем ургентної хірургії, що асоціюється зі значним ризиком масивної кровотечі, гемодинамічної нестабільності, біліарних ускладнень і високим рівнем летальності. Вибір тактики ведення пацієнта – від консервативного підходу до ендоваскулярних втручань чи невідкладної операції – безпосередньо впливає на його прогноз. Для цього необхідно досконало знати сучасні рекомендації, принципи ATLS, застосування шкал тяжкості ушкоджень і концепцію damage control surgery. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до первинного оцінювання пацієнта з травмою печінки, зокрема використання валідованих шкал тяжкості й алгоритмів ATLS. Ви побачите можливості non-operative management, показання до консервативного ведення та роль комп’ютерної томографії з контрастуванням у прийнятті клінічних рішень. Окрім цього, ви опануєте ендоваскулярні методи контролю кровотечі, принципи оперативного лікування із застосуванням damage control surgery, а також сучасні підходи до резекційних і реконструктивних втручань. Після навчання ви зможете своєчасно ідентифікувати ознаки внутрішньої кровотечі, об’єктивно оцінити тяжкість стану пацієнта й обрати оптимальну тактику лікування залежно від клінічної ситуації. • Сучасна класифікація травм печінки та первинне оцінювання пацієнта: • шкали тяжкості ушкоджень; • ATLS-підхід; • особливості гемодинамічного оцінювання у дорослих і дітей. • Тактика non-operative management, межі можливостей: • показання до консервативного ведення; • роль КТ з контрастуванням; • критерії переходу до операції. • Ендоваскулярні методи контролю кровотечі: • ангіографія та емболізація при травмі печінки; • місце гібридного підходу; • доступність методу в ургентних умовах. • Оперативне лікування – damage control surgery при тяжкій травмі печінки: • packing печінки; • Pringle maneuver; • тимчасовий гемостаз; • staged surgery та повторні ревізії. • Резекційні втручання та реконструктивна хірургія: • коли виправдана анатомічна/неанатомічна резекція; • травма магістральних судин і жовчних проток; • мультидисциплінарний підхід. • Післяопераційні ускладнення та їх менеджмент: • повторна кровотеча; • білома, жовчні нориці; • абсцеси, сепсис, печінкова недостатність. • Клінічні кейси – дорослий vs дитячий пацієнт: • розбір реальних сценаріїв; • відмінності тактики. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Легалізація медичного канабісу в Україні відкрила можливість його застосування в медичній практиці, але діяльність у цій сфері залишається жорстко регульованою та контрольованою. Для керівників закладів охорони здоров’я, лікарів і фармацевтів практичне впровадження вимог законодавства часто створює труднощі через недостатню чіткість алгоритмів роботи, високі вимоги до документування, обліку, зберігання та призначення таких лікарських засобів. Помилки на будь-якому етапі можуть призводити до значних юридичних ризиків для закладу та персоналу. На цьому заході ви розглянете особливості чинного законодавства у сфері обігу медичного канабісу, вимоги до закладів охорони здоров’я, аптек та уповноважених осіб, а також принципи роботи електронних систем обліку (ЕСОЗ, ЕСОРК). Ви засвоїте порядок призначення, виписування рецептів, виготовлення та відпуску лікарських засобів на основі рослинної субстанції канабісу, вимоги до звітності, інвентаризації та утилізації, а також типові помилки при впровадженні цих процесів у практику. Після навчання ви зможете коректно організовувати процеси обігу медичного канабісу в межах закладу охорони здоров’я відповідно до чинного законодавства, правильно вести документацію, а також безпечно впроваджувати застосування таких лікарських засобів у своїй практиці. • Законодавство у сфері обігу медичного канабісу, огляд нормативно-правових актів, що регламентують обіг медичного канабісу • Вимоги до ЗОЗ щодо провадження діяльності з медичним канабісом. • Електронна інформаційна система обліку та порядок її функціонування (ЕСОРК). Обов’язки уповноваженої особи. • Діяльність аптек, пов’язана з обігом рослинної субстанції канабісу та вироблених (виготовлених) з неї лікарських засобів (організаційні, кадрові, технологічні). Квотування діяльності з виробництва, виготовлення наркотичних засобів і психотропних речовин. • Форми лікарських засобів, які можуть виготовлятись в умовах аптеки з рослинної субстанції канабіса. Порядок виготовлення. Порядок реалізації (відпуску) лікарських засобів з рослинної субстанції канабісу. Внесення інформації до ЕСОЗ та ЕСОРК. • Діяльність лікувальних закладів, пов’язана з обігом лікарських засобів, вироблених (виготовлених) з рослинної субстанції канабісу (організаційні, кадрові, технологічні). • Перелік хвороб і станів пацієнтів, яким можуть призначати медичний канабіс. Особливості призначення та медичного застосування. • Правила виписування рецептів на готові та екстемпоральні лікарські засоби з рослинної субстанції канабісу. Внесення інформації до ЕСОЗ та ЕСОРК. • Лікарські засобів з рослинної субстанції канабісу: утилізація, інвентаризація, звітність. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Геріатричні пацієнти з цукровим діабетом – це складна реальність в операційній, де кожне рішення анестезіолога впливає на результат. Похилий вік, поліморбідність та зміни фармакокінетики роблять їх особливо вразливими до ускладнень. На заході ви навчитесь оцінювати мультифакторні ризики, обирати оптимальний метод анестезії та налаштовувати моніторинг. Ви розглянете алгоритми періопераційного ведення, навчитеся контролювати глікемію, передбачати типові ускладнення й застосовувати сучасні підходи до післяопераційного знеболювання. Практичні клінічні випадки дадуть змогу відпрацювати знання в умовах, максимально наближених до реальної роботи. Після заходу ви впевнено здійснюватимете анестезіологічний супровід геріатричних пацієнтів з цукровим діабетом. • Вступ • Актуальність проблеми: старіння населення, збільшення кількості операцій у пацієнтів похилого віку. • Поширеність цукрового діабету, його вплив на хірургічну практику. • Потреба у мультидисциплінарному підході та персоналізованій анестезії. • Особливості пацієнтів похилого віку • Поліморбідність: серцево-судинні, легеневі, ниркові, печінкові захворювання. • Порушення обміну речовин, мальабсорбція, імунні дисфункції. • Підвищена чутливість до медикаментів, ризик алергічних реакцій. • Передопераційний огляд і підготовка • Виявлення основних відхилень за результатами лабораторних та інструментальних досліджень. • Оцінювання ступеня хірургічного та анестезіологічного ризику. • Формування індивідуальної програми періопераційного супроводу. • Алгоритм ведення пацієнта з ЦД похилого віку • Діагностика вуглеводного статусу та контроль глікемії. • Вибір методу анестезії та інтраопераційного моніторингу. • Сучасні підходи до оцінювання больового синдрому. • Оптимальні стратегії післяопераційного знеболювання. • Типові помилки в періопераційному менеджменті • Недооцінення ризиків гіпо- та гіперглікемії. • Неправильний вибір анестезіологічних препаратів та методик. • Недостатній моніторинг метаболічних порушень та гемодинаміки. • Ігнорування принципів мультимодальної аналгезії. • Розбір клінічних кейсів • Практичні приклади ведення пацієнтів похилого віку з ЦД. • Обговорення тактики, допущених помилок і шляхів їх уникнення. • Висновки для щоденної практики. • Q&A-сесія

Малоінвазивна хірургія в гінекології демонструє стійку тенденцію до розширення показань і збільшення кількості втручань, що зумовлює підвищення вимог до анестезіологічного супроводу й безпеки пацієнток. Актуальність теми підсилюється оновленнями міжнародних рекомендацій (ESAIC, 2025-2026), що сформували нові стандарти ведення пацієнток у периопераційному періоді. На цьому заході ви навчитеся точно оцінювати операційний ризик з використанням валідованих шкал (ASA, STOP-BANG, Caprini), безпечно вести складні дихальні шляхи й аналізувати супутні патології. Ви дізнаєтеся, як вибрати метод анестезії при лапароскопічних втручаннях, зокрема розглянете порівняння TIVA та інгаляційної анестезії, а також сучасні стратегії мультимодальної аналгезії з мінімізацією використання опіоїдів. Окрім цього, ви розберете фізіологічні зміни, пов’язані з CO₂-пневмоперитонеумом та позицією Тренделенбурга, їхній вплив на гемодинаміку, респіраторну систему й на організм в цілому. Після навчання ви зможете точно прогнозувати і своєчасно розпізнавати інтраопераційні ускладнення гінекологічних втручань, зокрема гемодинамічну нестабільність, гіперкапнію, газову емболію та труднощі вентиляції. • Вступ. Передопераційне оцінювання пацієнтки • Оцінювання ризиків за шкалами ASA, STOP-BANG (ризик ОАС), Caprini (тромбози) • Виявлення факторів складної вентиляції/інтубації • Аналіз супутньої патології: серцево-судинної, респіраторної, ендокринної • Вибір та планування анестезії • Загальна анестезія як стандарт для лапароскопії: показання та обґрунтування • Вибір методики: TIVA vs інгаляційна анестезія • Стратегії знеболення: мультимодальна аналгезія, підхід opioid-sparing • Використання регіонарних блокад (TAP-block, інфільтрація портів) • Фізіологія пневмоперитонеуму та позицій • Вплив CO₂-пневмоперитонеуму на гемодинаміку • Респіраторні зміни під час оперативного лікування • Позиція Тренделенбурга: вплив на серце, легені, ВЧТ, очний тиск • Інтраопераційні ризики та ускладнення • Гемодинамічна нестабільність • Гіперкапнія та респіраторний ацидоз • Газова емболія CO₂ • Пошкодження судин/органів при введенні троакарів • Проблеми з вентиляцією (високий тиск, десатурація) • Критичні стани: що робити негайно • Дії у разі масивної кровотечі • Розпізнавання та лікування CO₂-емболії • Критична гіпоксія/неможлива вентиляція: алгоритм difficult airway • Гемодинамічний колапс: диференційна діагностика • Стратегії профілактики • Позиціонування відповідно до ризиків (захист нервів, профілактика компартмент-синдрому) • Профілактика ТЕЛА • Профілактика ПОНБ (комбінована терапія) • Чеклісти безпеки (WHO Surgical Safety Checklist) • Післяопераційне ведення • Моніторинг у PACU: свідомість, біль, дихання, гемодинаміка • Рання мобілізація та відновлення (протоколи ERAS) • Контроль болю: мультимодальний підхід • Рання діагностика ускладнень (кровотеча, інфекція, ТЕЛА) • Клінічні кейси • Відповіді на запитання

Точні хірургічні рішення починаються з точного ультразвукового зображення. Але дослідження передньої черевної стінки та пахової ділянки вимагають глибокого розуміння топографії слабких місць, класифікації гриж і особливості їх візуалізації. Чи виявите ви дефект на ранній стадії, чи проґавите ускладнення, за якого знадобиться велика операція? Це питання практики. На цьому заході ви навчитеся розпізнавати типові ультразвукові орієнтири, відрізняти грижі від діастазу, гематом і пухлинних утворень, а також оцінювати складність дефекту і стан вмісту грижового мішка. Ви зрозумієте логіку диференційної діагностики. Кожна грижа – це потенційна ішемія або некроз петлі кишківника. Після навчання ви зможете впевнено обстежувати пацієнтів із випинаннями на передній черевній стінці, болем у животі та післяопераційними рубцями. • Ультразвукова анатомія передньої черевної стінки, слабкі місця. • Класифікація гриж: • за походженням; • за розташуванням; • за частотою. • Особливості візуалізації гриж: передніх, бічних відділів черевної стінки, пахових. • Неускладнені та ускладнені грижі. • Диференційна діагностика та інші патології: • діастаз; • атрофія м'язів; • гематоми; • об'ємні утворення черевної стінки. • Відповіді на запитання учасників

Шкірні прояви можуть бути першими сигналами системної катастрофи в організмі. Своєчасне виявлення критичних станів є вкрай важливим для порятунку життя пацієнта. Перші прояви анафілаксії можуть виглядати як шкірний висип та набряк. Синдром Стівенса-Джонсона й токсичний епідермальний некроліз хоч і рідкісні, та мають високий рівень летальності у дорослих і потребують негайної діагностики саме на дерматологічному етапі. Гострі шкірні прояви можуть бути наслідком як системної патології, так і медикаментозної токсичності, зокрема DRESS-синдрому або гострих герпетичних інфекцій. У цих випадках саме дерматолог має стати першим, хто може надати невідкладну допомогу. Незнання клінічних ознак і відсутність чіткого алгоритму дій у таких ситуаціях призводять до затримки допомоги, підвищення рівня смертності та інвалідизації. Знання невідкладних станів є обов’язковим для лікаря будь-якої спеціальності. Навчальний захід «Невідкладні стани в дерматології» буде присвячений вивченню найпоширеніших ургентних ситуацій в практиці дерматолога. Учасники ознайомляться з класифікацією та клінічними різновидами токсикодермій, синдрому Стівенса-Джонсона і токсичного епідермального некролізу. Розглядатимуться особливості клінічної картини, диференційна діагностика з іншими бульозними дерматозами й оцінювання ступеня ураження шкіри за допомогою шкал (наприклад, SCORTEN). Окрему увагу буде приділено інструментальним методам діагностики, зокрема дерматоскопії. Учасники вивчать покрокові алгоритми дій дерматолога у разі виявлення гострих станів в амбулаторній практиці. Також розглядатиметься тактика взаємодії з фахівцями інших напрямів і показання до госпіталізації. • Невідкладні стани в дерматології: • Класифікація/види • Клінічна діагностика • Особливості клінічної картини токсикодермій, СЖС, ТЕН у практиці дерматолога. • Дерматоскопія та інші інструментальні методи для швидкої діагностики. • Диференційна діагностика з іншими дерматозами (пемфігус, бульозний пемфігоїд, гострий генералізований екзантематозний пустульоз тощо). • Визначення ступеня ураження шкіри (SCORTEN, інші шкали). • Алгоритми дій для дерматолога у разі невідкладних станів • Покроковий алгоритм дій у кабінеті дерматолога у разі підозри на токсикодермію/СЖС. • Взаємодія з суміжними спеціалістами (терапевт, реаніматолог, алерголог). • Показання до госпіталізації у стаціонар/опіковий центр. • Техніка ведення пацієнтів з токсикодерміями та СЖС для дерматолога • Вибір системної терапії. • Місцева терапія. • Ведення уражень слизових. • Особливості ведення пацієнтів з супутньою патологією. • Відповіді на запитання учасників

Гематурія є клінічним синдромом із широким спектром етіологічних причин: від транзиторних і відносно доброякісних станів до тяжкої урологічної, нефрологічної та онкологічної патології. Вона не є ізольованим лабораторним феноменом – зазвичай це маркер потенційно небезпечного процесу, який потребує чіткої діагностичної стратегії. Своєчасне встановлення джерела кровотечі та правильна маршрутизація пацієнта визначають ефективність подальшого ведення і дають змогу уникнути фатальних наслідків. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до оцінювання пацієнтів із гематурією, зокрема її класифікацію, принципи первинного обстеження та диференційної діагностики між гломерулярними і негломерулярними причинами. Окрім цього, ви проаналізуєте тривожні симптоми, які вимагають онконастороженості, а також алгоритми обстеження із використанням лабораторних та інструментальних методів. Після навчання ви зможете точно оцінювати стан пацієнтів з мікро- та макрогематурією, своєчасно виявляти ознаки ургентних станів чи злоякісних новоутворень і правильно визначати подальшу тактику ведення. • Актуальність проблеми гематурії в клінічній практиці • Поширеність та клінічне значення • Міждисциплінарний підхід: уролог, нефролог, хірург • Коли гематурія є симптомом ургентного стану • Класифікація гематурії та первинне оцінювання пацієнта • Макрогематурія та мікрогематурія • Транзиторна й персистуюча гематурія • Безсимптомна і симптомна гематурія • Анамнез, огляд, базові лабораторні маркери • Гломерулярна та нефрологічна гематурія • Клінічні ознаки гломерулярного походження • Поєднання з протеїнурією, циліндрурією, гіпертензією • Гломерулонефрити, спадкові нефропатії, IgA Nephropathy • Коли направляти до нефролога • Негломерулярна гематурія: урологічні та хірургічні причини • Сечокам’яна хвороба, інфекції, травма • Патологія сечового міхура, простати, уретри • Пухлини сечовидільної системи • Післяопераційна та ятрогенна гематурія • Червоні прапорці та онконастороженість • Безбольова макрогематурія • Рецидивна гематурія у пацієнтів старшого віку • Анемія, втрата маси тіла, затримка сечі • Коли потрібне термінове дообстеження • Топічна та диференційна діагностика • Тристаканна проба та її клінічне значення • Початкова, термінальна, тотальна гематурія • Псевдогематурія: медикаменти, харчові фактори, гемоглобінурія • Типові діагностичні помилки • Сучасний алгоритм обстеження пацієнта з гематурією • Загальний аналіз сечі та мікроскопія осаду • Ultrasound, Computed Tomography Urography, Cystoscopy за показаннями • Лабораторна та інструментальна маршрутизація • Коли потрібна госпіталізація • Клінічні кейси і тактика ведення • Безсимптомна мікрогематурія • Макрогематурія на тлі антикоагулянтів • Гематурія з больовим синдромом • Вибір подальшої тактики та міждисциплінарна взаємодія • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

​Біль у грудній клітці після операцій або травм унеможливлює адекватне дихання, обмежує рухову активність та затримує процес відновлення. Для анестезіолога це щоденний виклик: як забезпечити ефективне знеболення так, щоб не перевантажити пацієнта опіоїдами і водночас не пропустити нічого критичного? У таких ситуаціях лікар має безпечно, ефективно й надійно виконати аналгезію – відповідно до клінічного контексту, тривалості знеболення й потреб конкретного пацієнта. Сучасні техніки регіонарної анестезії, як-от ESPB, PVB або SAPB, відкривають нові можливості в лікуванні болю. Але як вибрати найкращий метод, коли пацієнт щойно після торакотомії, має переломи ребер чи дренаж у плевральній порожнині? Навчальний майстер-клас «Регіонарна анестезія грудної клітки: сучасні підходи в торакальній, кардіохірургічній та травматологічній практиці» буде присвячений вивченню ефективних методів регіонарного знеболення грудної клітки. Під час заходу буде обговорено, чому біль після торакальних втручань має свою специфіку, як змінюється його характер у разі бойових поранень і чому не завжди достатньо лише анальгетиків. Ви дізнаєтесь, коли краще застосувати епідуральну аналгезію, а коли обмежитись SAPB чи PECS I/II, як правильно пролонгувати дію блоку шляхом катетеризації, а також які протоколи сьогодні вважаються золотим стандартом. Будуть розглянуті не тільки техніки, а й реальні клінічні ситуації: післяторакотомічна аналгезія, знеболення після стернотомії та підходи до терапії болю в пацієнтів з переломами ребер чи політравмою. • Вступ. Клінічна значущість болю в грудній клітці • Патофізіологія болю після торакальних і кардіохірургічних втручань • Наслідки неадекватного знеболення • Особливості больового синдрому після бойових поранень • Джерела болю в грудній клітці • Соматичний, вісцеральний та нейропатичний компоненти • Типові больові зони за різних втручань: торакотомія, стернотомія, дренажі, переломи ребер • Механізми хронізації болю • Регіонарна аналгезія грудної клітки: огляд технік • Thoracic Epidural Analgesia (TEA) – золотий стандарт: показання, техніка, ускладнення • Paravertebral Block (PVB) – альтернатива TEA • Serratus Anterior Plane Block (SAPB) • Erector Spinae Plane Block (ESPB) • Intercostal Nerve Blocks (ICNB) • Pecto-intercostal, Pectoral blocks (PECS I/II) • Місце ультразвукового контролю в сучасній анестезіології • Практичні аспекти блокад грудної клітки • Принципи вибору техніки: від втручання до блоку • Вибір анестетика й тривалість дії • Катетеризація для пролонгованої аналгезії • Огляд сучасних досліджень та рекомендацій • Дані ASA, ESRA • Порівняння ефективності різних блокад • Аналгезія у разі типових клінічних ситуацій • Післяторакотомічна аналгезія • Аналгезія після стернотомії у кардіохірургії • Знеболення у разі ребрових переломів та гемотораксу • Підходи у разі множинних травм грудної клітки (політравма, бойові поранення) • Відповіді на запитання. Обговорення клінічних кейсів учасників.

Патології верхніх дихальних шляхів у новонароджених потребують раннього розпізнавання та чіткої міждисциплінарної взаємодії. Для лікаря-отоларинголога розуміння особливостей дихання, анатомії та клінічних проявів у цьому віці є особливо важливим, оскільки своєчасна діагностика безпосередньо впливає на стабільність стану дитини. Недостатнє знання сучасних підходів до оцінювання новонароджених з респіраторними симптомами ускладнює співпрацю з неонатологом та призводить до затримки встановлення діагнозу й хибного вибору лікувальної тактики. На цьому заході ви отримаєте практичні алгоритми ведення новонароджених із шумним або ускладненим диханням, підозрою на вроджений стридор, двобічну чи однобічну атрезію хоан. Ви розглянете показання до невідкладної допомоги, обсяг діагностичних заходів, принципи лікування та догляду за носовою порожниною відповідно до вікових особливостей. Після навчання ви будете впевнено діяти у разі респіраторного дистресу в новонародженого, правильно оцінювати клінічну ситуацію, своєчасно залучати суміжних спеціалістів та ефективно взаємодіяти з неонатологом для скоординованого ведення пацієнта. • Актуальність питання ранньої діагностики патології верхніх дихальних шляхів у новонароджених. • Місце і роль лікарів-отоларингологів у медичному супроводі новонародженої дитини. • Проблеми менеджменту новонародженої дитини з підозрою на вроджений стридор. • Диференційна діагностика вродженого стридору, лікувальний алгоритм. • Діагностика двобічної атрезії хоан, невідкладна допомога, лікувальний алгоритм. • Менеджмент дитини з підозрою на однобічну атрезію хоан. • Особливості догляду за носовою порожниною у новонароджених. • Відповіді на запитання.

У XXI столітті загроза застосування хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної зброї (ХБРЯ) набула реального характеру через військові конфлікти, терористичні атаки і техногенні катастрофи. У таких умовах медичний персонал стає одним із основних елементів системи реагування, адже від його дій залежить не лише виживання постраждалих, а й зменшення масштабів ураження. Здатність швидко розпізнати токсидром, провести деконтамінацію або дезактивацію, надати першу допомогу й організувати евакуацію – життєво необхідні навички. Відсутність підготовки у сфері ХБРЯ означає, що є високий ризик помилок, які можуть коштувати життя як цивільним, так і військовим. Медик, який не має достатніх знань про токсикологічні, інфекційні чи радіологічні ураження, не здатен діяти ефективно в умовах катастрофи. Водночас чітке розуміння механізмів ураження, засобів індивідуального захисту й принципів сортування дає змогу зберігати контроль навіть в екстремальних ситуаціях. І в сучасних реаліях – це невіддільна частина базової підготовки кожного лікаря. Навчальний майстер-клас «Військова та цивільна медицина в умовах ХБРЯ: інтеграція TCCC та JTS CPG» буде присвячений вивченню основних понять щодо хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної загрози і їхнього значення для медиків у цивільних та військових умовах. Учасники розглянуть загальні принципи реагування на ураження, зокрема алгоритми MARCH та CRESS, а також важливість деконтамінації як першого етапу допомоги. Також буде приділено увагу засобам індивідуального захисту, зокрема військовим протигазам і захисним костюмам. Детально розглядатимуться клінічні профілі токсидромів у разі хімічних уражень, а також застосування відповідних антидотів. Буде проаналізована специфіка надання допомоги в гарячих, теплих і холодних зонах. Окрема частина навчання стосуватиметься радіаційних уражень: від принципів деконтамінації до ведення пацієнтів з гострим радіаційним синдромом і променевими опіками. Наприкінці майстер-класу буде обговорення практичних підходів до медичної допомоги в умовах ХБРЯ-інциденту. • Вступ • Що таке ХБРЯ (CBRN): короткий огляд понять • Чому це актуально для кожного лікаря • Загальний підхід до постраждалих від ХБРЯ • Основні принципи реагування • Пріоритети за алгоритмом MARCH + CRESS • Деконтамінація як життєво важлива навичка • Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) • Військові протигази та костюми • Хімічне ураження • Класи отруйних речовин: нервово-паралітичні, везиканти, ціаніди, задушливі гази, опіоїди, психохімічні агенти • Токсидроми: клінічні профілі отруєнь • Антидоти: атропін, пралідоксим, гідроксокобаламін, діазепам, налоксон • Особливості допомоги в гарячій, теплій і холодній зонах • Радіологічні та ядерні ураження • Типи ураження: опромінення, зовнішня та внутрішня контамінація, інкорпорація • Принципи деконтамінації у разі радіаційного ураження • Гострий радіаційний синдром (ГРС) • Променеві опіки: лікування, сортування, евакуація • Медична допомога в зонах ХБРЯ • Розмежування зон: гаряча, тепла, холодна • Принципи роботи в зоні бойових дій під час ХБРЯ-інциденту • Само- та взаємодопомога у разі впливу ХБРЯ-агентів • Q&A-сесія

Вакцинація БЦЖ є фундаментом профілактики туберкульозу. Лікарю важливо не просто знати про неї, а вміти адаптувати міжнародний досвід до українських реалій, зважаючи на війну, міграції та мультирезистентний ТБ. Ваші рішення щодо вакцинації дітей і дорослих безпосередньо впливають на безпеку пацієнтів та ефективність імунопрофілактики. На заході ви дізнаєтеся, як оцінювати користь і ризики щеплення БЦЖ у різних клінічних ситуаціях, зокрема у пацієнтів з імунодефіцитами, та розглянете алгоритми ведення ускладнень вакцинації. Ви навчитеся правильно інтегрувати національні й міжнародні рекомендації у власну практику, приймати обґрунтовані рішення та ефективно комунікувати з батьками й пацієнтами. Після лекції ви зможете легко оцінювати показання і протипоказання до вакцинації та забезпечувати високий рівень профілактики. • 1. Оновлення Національного календаря щеплень: що стосується БЦЖ? • Аналіз останніх змін та рекомендацій МОЗ України щодо вакцинації проти туберкульозу • Порівняння з міжнародними протоколами та практиками країн із різною захворюваністю на ТБ • Обґрунтування позиції України у світлі сучасних епідеміологічних викликів • 2. БЦЖ у разі імунодефіцитів – протипоказання чи абсолютна необхідність? • Сучасні підходи до оцінювання ризиків і користі щеплення у пацієнтів з первинними та вторинними імунодефіцитами • Доказова база, алгоритми прийняття рішення та роль міждисциплінарної взаємодії • 3. Ведення локальних БЦЖ: чи обійдемося без фтизіатра? • Клінічний перебіг поствакцинальних місцевих ускладнень • Алгоритми діагностики, спостереження та лікування на рівні лікаря загальної практики/педіатра • Межі компетенції та показання для направлення до фтизіатра • 4. Підпахвовий БЦЖ-лімфаденіт: хірургія чи спостереження? • Види БЦЖ-лімфаденітів, сучасні методи консервативного та хірургічного ведення • Порівняння підходів «wait and see» та активного втручання відповідно до доказової медицини та практичного досвіду • 5. БЦЖ дорослим дітям: як не перетворити вакцинацію на складний квест • Організаційні, медичні та психологічні аспекти вакцинації дітей, які не були щеплені у новонародженому віці • Додаткові обстеження, підготовка до щеплення та робота з батьками • 6. Розбір клінічних кейсів • Обговорення реальних випадків з практики: від типових ситуацій до складних клінічних дилем (інтерактивний формат із залученням аудиторії до ухвалення рішень) • Відповіді на запитання учасників