Заходи БПР — Анестезіологія 2026

Майстер-клас: аутизм у дорослих — розпізнати, зрозуміти, підтримати 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Останніми роками зростає кількість пацієнтів, яким діагноз аутизму встановлюють уже в дорослому віці — часто після багатьох років безуспішного лікування тривоги чи депресії. Майстер-клас створений для лікарів первинної ланки, психіатрів, психологів і всіх фахівців, які працюють із дорослими пацієнтами. Головна мета — навчитися розпізнавати аутизм у дорослих і діяти професійно, з повагою до нейрорізноманіття. На заході йтиметься про аутизм як спектр (сучасне розуміння та зміни в DSM-5 / ICD-11), типові прояви в дорослих (соціальна комунікація, сенсорна чутливість, мислення, емоційна регуляція), причини недіагностованості в дитинстві (камуфляж і адаптація), а також диференційну діагностику та «червоні прапорці» для лікаря первинної ланки. Після проходження майстер-класу ви зможете розпізнавати аутизм у дорослого пацієнта під час звичайного прийому, отримати алгоритм дій від первинної підозри до подальшої маршрутизації та дізнатися, як делікатно й етично говорити з пацієнтом про можливу діагностику, формуючи командний підхід і підтримуючи нейрорізноманіття. 👉 Progress — коли знання працюють на практику. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Біль у плечовому суглобі є однією з найчастіших причин звернення до ортопедів, ревматологів, лікарів спортивної медицини та спеціалістів ультразвукової діагностики. Володіння сучасними протоколами УЗД плечового суглоба та розуміння сонографічної анатомії мають вирішальне значення для своєчасного виявлення патології ротаторної манжети, сухожилля довгої голівки біцепса, бурситів та інших причин больового синдрому. Недостатнє знання ультразвукових критеріїв може ускладнювати диференційну діагностику, призводити до хибної інтерпретації знахідок і затримки призначення оптимального лікування. На цьому майстер-класі ви розберете нормальну сонографічну анатомію плечового суглоба, сучасний протокол ультразвукового дослідження та типові патологічні зміни. Ви навчитеся оцінювати стан довгої голівки біцепса, субскапуляріса, надостьового та підостьового м’язів, виявляти субакроміально-субдельтоподібний бурсит, діагностувати розриви ротаторної манжети, дегенеративні зміни акроміально-ключичного суглоба, а також розпізнавати ознаки адгезивного капсуліту та спортивних ушкоджень плеча. Після навчання ви зможете впевнено та послідовно виконувати УЗД плечового суглоба відповідно до сучасних рекомендацій, проводити диференційну діагностику найпоширеніших патологічних станів і формулювати клінічно значущі висновки. • Основи ультразвукового дослідження плечового суглоба • Довга голівка біцепса • Субскапуляріс • Надостьовий м’яз • Підостьовий м’яз та teres minor • Субакроміально-субдельтоподібна бурса • Акроміально-ключичний суглоб • Гленогумеральний суглоб • Дельтоподібний м’яз та м’які тканини • Повний протокол УЗД плечового суглоба • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Патологія довгої голівки біцепса • Патологія субскапуляріса • Патологія надостьового сухожилля • Патологія підостьового м’яза та teres minor • Субакроміально-субдельтоподібний бурсит • Розриви ротаторної манжети • Патологія акроміально-ключичного суглоба • Заморожене плече • Нестабільність та спортивна патологія плеча • Клінічні кейси • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

1. Відеолекція Гемокультури в практиці бактеріолога: Визначення поняття "гемокультури" Основні різновиди флаконів для гемокультивування
 Автоматизація гемокультивування
 Алгоритм коректного забору біоматеріалу в флакони
 Інтерферуючі фактори в процесі гемокультивування
 Способи ідентифікації позитивних зразків
 Як уникнути контамінації гемокультур 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Хронічний біль — це медико-соціальна проблема, яка охоплює значну частину населення. За даними Європейської федерації болю, близько 150 мільйонів європейців страждають від хронічного болю, що приблизно дорівнює населенню Франції та Німеччини разом узятих. Це явище має серйозні наслідки для якості життя пацієнтів, включаючи обмеження рухливості, соціальну ізоляцію та підвищений ризик депресії. Особливо вразливими є пацієнти з травматичними ураженнями, де хронічний біль може поєднуватися з неврологічними та психічними порушеннями, що потребує комплексного підходу до діагностики та лікування. Сучасні лікарі повинні бути обізнані з різними типами больових синдромів, такими як абузусний головний біль, вертеброгенні, міофасціальні, нейропатичні та центральні больові синдроми, особливо у пацієнтів із хронічним болем на тлі травматичних уражень. Незнання цих станів може призвести до хронізації болю, надмірного застосування анальгетиків, формування медикаментозної залежності та зниження якості життя пацієнтів. Особливо це актуально для військовослужбовців з посттравматичним головним болем, мононейропатіями нижніх кінцівок, наслідками спінальних травм та тривалими больовими станами зі складною поведінковою компонентою. Навчальний курс «Хронічний біль і анальгетична пастка: між неврологічною дисфункцією та психічною залежністю» буде присвячений вивченню особливостей хронічного болю, зокрема абузусного головного болю та больових синдромів, що супроводжують травматичні ураження. Будуть розглянуті проблеми зловживання анальгетиками, а також механізми формування залежності. Окрема увага буде приділена клінічним ознакам опіоїдної залежності та сучасним підходам до її лікування — від фармакотерапії до психотерапевтичних стратегій. Крім цього, програма заходу включає розгляд мультимодального підходу до менеджменту хронічного болю як альтернативу опіоїдній монотерапії. Завершить майстер-клас обговорення клінічних випадків з уточненням алгоритмів дій у складних ситуаціях. • Абузусний головний біль • Хронічні больові синдроми • Проблема із зловживанням анальгетиків • Вчасне залучення психіатра — ключ до попередження розвитку залежності • Клінічні кейси • Анальгетична пастка: як формується залежність • Опіоїди та ризик залежності: хто у групі ризику • Клінічні ознаки формування опіоїдного розладу та діагностика опіоїдної залежності • Лікування опіоїдної залежності – фармакотерапія та психотерапія (мотиваційне інтерв’ю — робота зі спротивом і запереченням, групова терапія, участь родини) • Перехід до мультимодального підходу при хронічному болі, заміна опіоїдної монотерапії на антидепресанти, антиконвульсанти, психотерапію • Q&A-сесія

Кожна неточність під час УЗД гомілковостопного суглоба може стати причиною затримки в діагностиці травм або розвитку хронічної нестабільності. Правильна техніка, досконале знання нормальної соноанатомії та стандартних площин сканування дають змогу ставити точні діагнози і планувати лікування в разі широкого спектра захворювань: від тендинопатій до сублюксацій та стрес-переломів. На цьому заході ви навчитеся використовувати різні типи датчиків для УЗ-сканування кожного відділу гомілковостопного суглоба, налаштовувати апарат під кожне конкретне завдання та правильно позиціонувати пацієнта. Ви зможете відрізняти нормальні анатомічні варіанти від патології, правильно оцінювати стан сухожилків, зв’язок, суглобової сумки та периферичних нервів, виявляти нестабільність і сублюксації під час динамічного огляду, а також формувати точний ультразвуковий висновок. Після навчання ви зможете швидко і точно проводити обстеження гомілковостопного суглоба в разі спортивних і побутових травм та обирати клінічно обґрунтовану тактику лікування або реабілітації. • Техніка ультразвукового дослідження (типи датчиків, оптимальні налаштування апарата, позиціонування пацієнта, стандартні площини сканування) • Сонографічна анатомія переднього відділу • Сонографічна анатомія латерального відділу • Сонографічна анатомія медіального відділу • Сонографічна анатомія заднього відділу • Периферичні нерви в ділянці гомілковостопного суглоба • Нормальні ультразвукові варіанти сухожилків, зв’язок та бурси • Стандартний протокол УЗД гомілковостопного суглоба (послідовність сканування, основні анатомічні орієнтири) • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером • Механізми травм гомілковостопного суглоба (інверсійні, еверсійні та спортивні травми) • Травми латерального зв’язкового комплексу • Травми медіального зв’язкового комплексу • Травми сухожилків • Ахіллове сухожилля • Бурсити • Переломи та авульсії • Стрес-переломи • Компресійні невропатії • Динамічне УЗД: оцінювання нестабільності зв’язок та сублюксації сухожилків • Клінічні кейси. Аналіз типових патологій гомілковостопного суглоба • Алгоритм ультразвукового обстеження в разі патології. Послідовність оцінювання структур та основні діагностичні критерії • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Лікарі здобудуть навички застосування концепції ВООЗ «5 моментів для гігієни рук» у клінічній практиці для мінімізації ризику перехресного інфікування. Учасники опанують стандартизовану техніку гігієнічної та хірургічної антисептики рук згідно з чинними національними та міжнародними протоколами, а також навчаться диференціювати показання до миття рук з милом і водою та використання спиртовмісних антисептиків залежно від клінічної ситуації. Розглядаються обґрунтований вибір антисептичних засобів з урахуванням їх спектра дії, експозиції та впливу на мікрофлору шкіри, профілактика й менеджмент контактного дерматиту, асоційованого з частою обробкою рук. Учасники опанують організацію системи моніторингу та аудиту дотримання правил гігієни рук персоналом у закладі охорони здоров’я. Програма заходу • Відеозаняття — 46:49 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Останні рекомендації ВООЗ та CDC щодо гігієни рук у закладах охорони здоров’я • Роль гігієни рук у запобіганні поширенню мультирезистентних штамів (MRSA, VRE, CRE) • Порівняльна ефективність та показання до використання спиртовмісних антисептиків і миття рук з милом, зокрема при контакті з пацієнтами з Clostridioides difficile • Поєднання використання медичних рукавичок та гігієнічної обробки рук • Поширені помилки при виконанні техніки обробки рук та способи їх уникнення • Доказові стратегії підвищення комплаєнсу медичного персоналу до виконання правил гігієни рук Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Грижа шийного відділу хребта: диференціальна діагностика та фізична терапія Механізми ураження: біомеханічні та нейродинамічні чинники формування шийної грижі. Клінічне обстеження: ключові диференційні тести, оцінка нейродинаміки, червоні прапорці. Фізична терапія: поетапна програма стабілізації, контроль постави, кінетичний ланцюг. Безпечність втручань: мануальні та немануальні методи, покази, протипокази, самоменеджмент пацієнта. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Формування стоми – не кінцевий етап лікування, а складова довготривалої реабілітації пацієнта, що потребує системного міждисциплінарного підходу. Підготовка фахівців до ведення таких пацієнтів часто є недостатньою в межах базових освітніх програм, а зростання частоти онкопатології кишківника й тяжких травматичних ушкоджень, зокрема мінно-вибухових, зумовлює збільшення кількості пацієнтів зі стомами, що підвищує актуальність цієї теми для лікарів різних спеціальностей. Дефіцит вузькопрофільних спеціалістів, зокрема стом-терапевтів, призводить до того, що значна частина відповідальності покладається на лікарів первинної ланки. На цьому заході ви розглянете клінічно значущі аспекти ведення пацієнтів зі стомами. Ви дізнаєтеся про принципи формування стом та особливості догляду за ними на амбулаторному етапі. Також ви проаналізуєте технічні аспекти підбору засобів догляду, зокрема калоприймачів та засобів захисту шкіри, що є важливою складовою профілактики ускладнень і покращення якості життя пацієнтів. Після навчання ви зможете здійснювати комплексне ведення пацієнтів зі стомами на амбулаторному етапі, зокрема оцінювання стану стоми, підбір адекватного догляду та своєчасне виявлення ускладнень, як-от парастомальні грижі, стенози чи некротичні зміни. • Вступ. Актуальність теми і роль амбулаторного лікаря у веденні пацієнтів зі стомами. • Поняття стоми й загальні принципи її формування. • Основні види стом: гастростомія, трахеостомія, колостомія. • Показання до формування різних видів стом. • Базові принципи догляду за стомами на амбулаторному етапі. • Особливості догляду залежно від типу стоми (гастростома, трахеостома, колостома). • Найчастіші ускладнення. • Червоні прапорці та показання до направлення в стаціонар. • Клінічний випадок. • Висновки та практичні рекомендації для лікарів. • Запитання-відповіді.

Імуногематологія в сучасній анестезіології є важливою складовою трансфузійної безпеки, від якої безпосередньо залежить виживання в умовах оперативного втручання, масивної крововтрати чи ургентного стану. Під час активних бойових дій збільшення кількості пацієнтів із повторними гемотрансфузіями, сенсибілізацією, рідкісними фенотипами й складним трансфузійним анамнезом формує нові виклики для анестезіолога, який має не лише контролювати гемодинаміку, а й приймати рішення щодо сумісності компонентів крові та профілактики трансфузійних ускладнень. На цьому заході ви розглянете основні аспекти систем ABO та Rh з акцентом на клінічне значення підгруп, антигенів системи Резус поза межами фактора D, а також особливості фенотипів Weak D і Partial D. Ви дізнаєтеся більше про Kell-систему, скринінг нерегулярних антитіл та сучасні підходи до проведення проб на сумісність. Окрім цього, ви проаналізуєте типові трансфузійні ускладнення, зокрема гемолітичні реакції, TRALI й TACO, і роль температурного менеджменту в профілактиці коагулопатії. Після навчання ви зможете безпечно організовувати трансфузійну підтримку пацієнтів, оцінювати ризики сенсибілізації та правильно інтерпретувати результати імуногематологічних тестів. • Сучасна імуногематологія в практиці анестезіолога • Система ABO та нюанси підгруп: чому підгрупи можуть спричинити помилки у визначенні групи крові та як це впливає на вибір трансфузійного середовища. • Система Резус поза межами фактора D: клінічне значення антигенів С, с, Е, е. Складні випадки: Weak D (слабкий D) та Partial D (частковий D). • Келл-система: чому анестезіолог повинен знати статус пацієнта за Kell. • Методологія та інструментарій • Гелеві карти vs солітарні методи: переваги мікроколонкової аглютинації (гелевих карт). Стандартизація, чутливість та виключення людського фактора. • Скринінг нерегулярних антитіл: навіщо він потрібен перед плановими операціями. • Алгоритм «Cross-match»: сучасні проби на сумісність. • Клінічні алгоритми та безпека • Алгоритм дій у разі критичної кровотечі: протокол масивної трансфузії. • Проби біля ліжка хворого (Bedside tests): як правильно провести контрольну перевірку безпосередньо перед гемотрансфузією. • Помилки та ускладнення: гемоліз, TRALI (трансфузійне гостре пошкодження легень) і TACO (трансфузійне перевантаження кровообігу). • Температурний режим: важливість підігріву інфузійних середовищ для профілактики коагулопатії, спричиненої гіпотермією. • Сенсибілізація: як вести пацієнтів з анамнезом численних трансфузій. • Q&A-сесія

Травма печінки – одна з найбільш клінічно значущих проблем ургентної хірургії, що асоціюється зі значним ризиком масивної кровотечі, гемодинамічної нестабільності, біліарних ускладнень і високим рівнем летальності. Вибір тактики ведення пацієнта – від консервативного підходу до ендоваскулярних втручань чи невідкладної операції – безпосередньо впливає на його прогноз. Для цього необхідно досконало знати сучасні рекомендації, принципи ATLS, застосування шкал тяжкості ушкоджень і концепцію damage control surgery. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до первинного оцінювання пацієнта з травмою печінки, зокрема використання валідованих шкал тяжкості й алгоритмів ATLS. Ви побачите можливості non-operative management, показання до консервативного ведення та роль комп’ютерної томографії з контрастуванням у прийнятті клінічних рішень. Окрім цього, ви опануєте ендоваскулярні методи контролю кровотечі, принципи оперативного лікування із застосуванням damage control surgery, а також сучасні підходи до резекційних і реконструктивних втручань. Після навчання ви зможете своєчасно ідентифікувати ознаки внутрішньої кровотечі, об’єктивно оцінити тяжкість стану пацієнта й обрати оптимальну тактику лікування залежно від клінічної ситуації. • Сучасна класифікація травм печінки та первинне оцінювання пацієнта: • шкали тяжкості ушкоджень; • ATLS-підхід; • особливості гемодинамічного оцінювання у дорослих і дітей. • Тактика non-operative management, межі можливостей: • показання до консервативного ведення; • роль КТ з контрастуванням; • критерії переходу до операції. • Ендоваскулярні методи контролю кровотечі: • ангіографія та емболізація при травмі печінки; • місце гібридного підходу; • доступність методу в ургентних умовах. • Оперативне лікування – damage control surgery при тяжкій травмі печінки: • packing печінки; • Pringle maneuver; • тимчасовий гемостаз; • staged surgery та повторні ревізії. • Резекційні втручання та реконструктивна хірургія: • коли виправдана анатомічна/неанатомічна резекція; • травма магістральних судин і жовчних проток; • мультидисциплінарний підхід. • Післяопераційні ускладнення та їх менеджмент: • повторна кровотеча; • білома, жовчні нориці; • абсцеси, сепсис, печінкова недостатність. • Клінічні кейси – дорослий vs дитячий пацієнт: • розбір реальних сценаріїв; • відмінності тактики. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Від професіоналізму рентгенолаборанта залежить якість та інформативність рентгенологічного дослідження. Уміння правильно обрати укладку, зважаючи на клінічне завдання, та чітко позиціонувати пацієнта – важливі навички, особливо під час обстеження складних анатомічних структур, як-от турецьке сідло чи приносові пазухи. Дослідження показують, що помилки у позиціонуванні можуть знизити діагностичну цінність знімка до 30% (Journal of Radiologic Technology, 2018). Тому, рентгенолаборант – це не просто технічний виконавець, а кваліфікований фахівець, який повинен досконало орієнтуватися в анатомії, проєкціях та клінічних показаннях, щоб забезпечити точну візуалізацію та допомогти лікарю у встановленні діагнозу. Навчальний майстер-клас «Рентгенологічна діагностика черепа для рентгенолаборантів» буде присвячений вивченню факторів, які впливають на якість та інформативність рентгенограми черепа з акцентом на особливості її проведення у нормі та при патологіях. Учасники детально розглянуть рентген-анатомію і топографічні орієнтири, необхідні для точної діагностики. Значна увага приділятиметься стандартним і спеціалізованим методам укладок для візуалізації різних структур черепа: від візуалізації турецького сідла до правильної проєкції для обстеження скроневих кісток. Окремий блок буде присвячений рентген-діагностиці невідкладних станів і типовим помилкам під час укладки. • Основні аспекти, що впливають на якість та інформативність рентгенограми: організація і методи проведення, особливості й умови виконання рентген-досліджень у нормі, за наявності травматичних пошкоджень та інших патологічних станів черепа. • Рентген-анатомія і топографічні орієнтири під час діагностики черепа в практиці рентгенолаборанта. • Стандартні та спеціалізовані методи рентген-укладок у разі травматичних та нетравматичних станів задля виявлення можливих патологій: • кісток мозкового черепа (спеціальні укладки за Тауном, Кодвелом, Хаасом; рентгенограма турецького сідла); • кісток лицевого черепа (очниці, кістки носа, зорові отвори, вилична дуга, нижня щелепа, скронево-нижньощелепні суглоби); • приносових пазух; • соскоподібного відростка; • скроневої кістки. • Невідкладна рентген-діагностика у разі травматичних пошкоджень. Правильний вибір рентген-укладки відповідно до стану пацієнта й підозри на відповідну патологію. Загальні положення та можливі причини помилок під час виконання рентген-укладок. • Порівняння норма/патологія • Відповіді на запитання

Аноректальні абсцеси та нориці залишаються однією з найскладніших зон у колопроктології через високий ризик рецидивів і функціональних ускладнень. Основна клінічна проблема полягає не лише у лікуванні гострого процесу, а у правильному визначенні анатомії норицевого ходу та виборі тактики, яка дозволяє одночасно усунути інфекційне вогнище і зберегти функцію анального сфінктера. Помилки на етапі первинного втручання часто запускають каскад повторних операцій, хронічного запалення та погіршення якості життя пацієнта. На цьому заході ви отримаєте структурований підхід до ведення пацієнтів із аноректальними абсцесами та складними норицями: від первинної оцінки до вибору хірургічної тактики. Ви розглянете критерії складності ураження, клінічні маркери прихованих фістульних ходів, покази до інструментальної діагностики та алгоритми прийняття рішень. Також ви засвоїте сучасні сфінктерозберігаючі підходи та принципи вибору між радикальністю втручання і мінімізацією функціональних ризиків. Після навчання ви зможете орієнтуватися у складних клінічних ситуаціях, визначати тактику лікування аноректальних абсцесів і нориць з урахуванням ризику рецидиву та ушкодження сфінктерного апарату, а також приймати обґрунтовані рішення щодо необхідності додаткової діагностики або направлення пацієнта. • Аноректальний абсцес: сучасний погляд на патогенез та класифікацію • Криптогландулярна теорія та альтернативні причини • Типи абсцесів і їх клінічне значення • Чому «простий абсцес» часто є лише верхівкою айсберга • Діагностика прихованих нориць: коли дренування недостатньо • Клінічні маркери складної патології • Роль огляду, пальцевого дослідження та аноскопії • Коли необхідні МРТ, ендоанальне УЗД та консультація проктолога • Вибір тактики лікування: від розтину абсцесу до радикального втручання • Показання до екстрених і планових операцій • Коли шукати внутрішній отвір нориці • Алгоритм прийняття рішень залежно від типу ураження • Складні анальні нориці: сучасні хірургічні підходи • Фістулотомія, сетони, LIFT, advancement flap та інші методики • Переваги, обмеження та критерії вибору методу • Баланс між радикальністю лікування та збереженням функції сфінктера • Як уникати помилок, що призводять до рецидивів та повторних операцій • Найчастіші діагностичні та тактичні помилки • Недооцінка поширеності норицевого ходу • Неповне дренування та відсутність подальшого обстеження • Помилки маршрутизації пацієнтів між первинною та спеціалізованою ланкою • Особливі клінічні ситуації та «червоні прапорці» • Рецидивні абсцеси • Нориці при хворобі Крона та інших системних захворюваннях • Атипові нориці, онкологічна настороженість та диференційна діагностика • Клінічні кейси та розбір складних рішень • Реальні випадки з практики • Аналіз причин невдалого первинного лікування • Покроковий розбір тактики, що дозволила уникнути повторних втручань • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Серцево-судинні захворювання та патологія нирок є взаємопов’язаними складовими одного патологічного процесу. Ураження нирок суттєво підвищує ризик серцево-судинних подій, тоді як серцево-судинна патологія прискорює прогресування ниркової дисфункції. Особливу складність становить фармакотерапія: зміни фармакокінетики лікарських засобів, ризик нефротоксичності та необхідність корекції доз залежно від ШКФ та інших клінічних обставин потребують зважених клінічних рішень. Учасники отримають чіткі алгоритми вибору та корекції терапії, впевненість у безпечному призначенні препаратів і практичні рішення для пацієнтів із нирковою дисфункцією. Програма заходу • 1. Робота нирок у різних категорій пацієнтів та серцево-судинний ризик: особи старшого віку, жінки, пацієнти з хронічною СС патологією — онлайн лекція • Хронічна хвороба нирок (ХХН) як незалежний і клінічно значущий фактор серцево-судинного ризику • Кардіоренальна взаємодія: ключові механізми ушкодження нирок у пацієнтів із серцево-судинною патологією • Фізіологічне старіння нирок vs патологічні зміни: як відрізнити вікові особливості від хронічної хвороби нирок • Швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) як основний показник функції нирок: коли слід підвищувати клінічну настороженість • Гендерні особливості змін функції нирок з акцентом на клінічно важливі аспекти у жінок • Погіршення функції нирок при коморбідній патології: артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, цукровий діабет, фібриляція передсердь, серцева недостатність • Клінічні стратегії своєчасної профілактики погіршення функції нирок у щоденній лікарській практиці • 2. Вибір медикаментозної терапії при відхиленні ШКФ від норми — онлайн лекція • Принципи фармакотерапії при зниженій ШКФ • Переваги препаратів з нефропротекторною дією • Корекція доз препаратів залежно від ШКФ • Застосування яких препаратів слід уникати при порушеній роботі нирок, у тому числі найпопулярніші нефротоксичні засоби поза менеджментом ССЗ • 3. ІХС, стабільна стенокардія: рішення, які працюють у довгостроковій перспективі* — онлайн лекція • *Доповідь здійснюється за підтримки ТОВ «Серв’є Україна» та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров’я за системою безперервного професійного розвитку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Стопа має складну анатомічну структуру і причини болю тут виявити важко. Це може бути фасціопатія, нейропатія або прихований розрив фасції, який легко проґавити без точного УЗ-дослідження. Правильна візуалізація підошви дає змогу за кілька хвилин визначити джерело болю, відрізнити фасціїт від фасціозу, виявити компресію нерва чи фіброматоз і одразу обрати ефективну тактику лікування. Без зайвих додаткових обстежень. На заході ви розглянете анатомічні орієнтири підошви, навчитеся швидко позиціонувати датчик та інтерпретувати складні випадки: від класичних фасціопатій до рідкісних нейропатій. Це унікальний курс, який вперше проводиться саме у нас – жодних аналогів у відкритому доступі. Навчання проводить визнана експертка із м’язово-скелетного УЗД, яка ділиться практичними знаннями з реальної клініки. Після навчання ви зможете впевнено оцінювати стан фасції, м’язів та нервів, розпізнавати джерело болю й уникати хронізації симптомів. • 1. Вступ • Мета заходу • Основні клінічні запити у разі болю підошви • Технічні аспекти: датчик, позиціонування, режими • 2. Анатомічні орієнтири підошви в УЗД • Поверхнева та глибока фасції • М’язи першого шару: abductor hallucis, flexor digitorum brevis, abductor digiti minimi • Судинно-нервові пучки: медіальний та латеральний плантарні нерви • Орієнтири для швидкого сканування й типові помилки • 3. Плантарна фасція • Нормальна анатомія та візуалізація • Патологія прикріплення: потовщення, дегенерація, частковий розрив • Диференціація фасціозу, фасціїту, фіброзу • Кейси: класичний фасціїт, післятравматичні зміни • 4. Інші джерела болю підошви • Паратеноніт довгого згинача великого пальця • Теносиновіт короткого згинача пальців • Атрофія жирової подушки • Плантарний фіброматоз • 5. Нервові структури підошви • Медіальний, латеральний та Baxter's nerve: топографія та візуалізація • Ознаки компресії та нейропатії • Диференціація з фасціїтом і тендопатією • 6. Підсумки • Алгоритм диференційної діагностики болю підошви • Типові помилки в інтерпретації • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Весняний період є клінічно значущим фактором дестабілізації психічного стану пацієнтів з афективними, психотичними і тривожними розладами. Навесні зростає ризик суїцидальних дій, маніакальних та змішаних епізодів, а також психотичних декомпенсацій. Водночас зовнішнє «покращення» стану пацієнта часто має оманливий характер і може маскувати високоризикові клінічні стани. Якщо не знати про сезонну дестабілізацію, то можна неправильно трактувати активізацію як ремісію, не провести своєчасну корекцію терапії та не помітити суїцидальний або психотичний ризик. Це особливо небезпечно у пацієнтів з депресією, біполярним афективним розладом, ПТСР, інсомнією та імпульсивними розладами, де весняна активація може швидко перейти у кризовий стан. На цьому заході ви розглянете нейробіологічні, гормональні та клінічні механізми сезонності психічних розладів з фокусом на весняні кризові стани. Ви навчитеся розпізнавати небезпечні зміни, правильно оцінювати клінічні маркери ризику, своєчасно коригувати лікування та застосовувати випереджувальні профілактичні стратегії. • Весна як біологічний тригер психічних кризів • Весняний період як фаза різкої перебудови циркадних ритмів та нейробіологічної регуляції настрою. • Вплив температурних коливань і соціальної активізації на вразливі нейронні системи. • Весна як критичне «вікно ризику» для афективних, психотичних і тривожних розладів. • Нейромедіаторні та гормональні механізми сезонності • Зниження рівня мелатоніну й дестабілізація серотонін-дофамінового балансу. • Активація гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової осі та зростання кортизолозалежної тривожності. • Патофізіологія дисоціації між психомоторною активацією та афективною регуляцією. • Парадокс весняного суїцидального ризику • Механізми зростання суїцидальної поведінки на тлі часткового редукування депресивної загальмованості. • Імпульсивні суїцидальні дії як наслідок відновлення енергії без емоційної стабілізації. • Клінічні маркери високого ризику: ажитація, інсомнія, дратівливість, внутрішнє напруження, псевдопокращення. • Біполярний розлад і змішані стани навесні • Весняна активація як тригер маніакальних та гіпоманіакальних епізодів. • Змішані стани: поєднання депресивного афекту з маніакальною активацією. • Ризики антидепресант-індукованої дестабілізації та принципи корекції терапії у весняний період. • Випереджувальна профілактика та роль лікаря • Сезонно орієнтоване клінічне мислення та динамічний моніторинг пацієнтів групи ризику. • Превентивна фармакологічна стратегія: стабілізатори настрою, контроль інсомнії, уникнення надмірної стимуляції. • Психоосвіта пацієнтів і родичів, посилення спостереження та міждисциплінарна взаємодія. • Q&A-сесія: клінічні запитання, розбір практичних ситуацій, обговорення зі спікером.

Випадки насильства – складна медико-соціальна проблема, з якою медичні працівники стикаються на практиці незалежно від спеціальності. Заклади охорони здоров’я можуть виявитися першою точкою контакту для постраждалих осіб, тому від своєчасності й правильності дій медичного працівника залежить не лише якість наданої допомоги, а й подальша безпека пацієнта. Саме тому необхідно чітко орієнтуватися в чинній нормативно-правовій базі, алгоритмах реагування та принципах міжсекторальної взаємодії у разі виявлення насильства. На цьому заході ви розглянете законодавчі та нормативні аспекти запобігання й протидії насильству, а також алгоритми дій медичних працівників у разі виявлення ознак фізичного, психологічного, сексуального чи домашнього насильства. Окрім цього, ви засвоїте особливості ведення обов’язкової медичної документації у таких випадках, навчитеся взаємодіяти з правоохоронними органами та соціальними службами, а також правильно інформувати постраждалих осіб про їхні права й доступні сервіси допомоги. Після навчання ви зможете організовувати процес реагування на випадки насильства відповідно до чинного законодавства та професійних стандартів, мінімізувати юридичні ризики й забезпечити подальший захист постраждалої особи. • 1. Нормативно-правова база та основні поняття • Огляд ключових нормативно-правових актів, що регулюють запобігання та протидію насильству. Визначення базових термінів і понять. Форми домашнього насильства. Роль законодавства у захисті прав постраждалих осіб та забезпеченні доступу до допомоги. • 2. Роль та відповідальність закладів охорони здоров’я • Повноваження закладів охорони здоров’я у разі виявлення насильства. Обов’язки щодо реагування та взаємодії з іншими суб’єктами системи протидії насильству. • 3. Обов’язкові дії медичних працівників у перші 24 години • Інформування уповноважених органів (зокрема поліції). Ведення «Журналу реєстрації фактів виявлення» (відповідно до Постанови №658). Надання медичної допомоги постраждалій особі. • 4. Документування випадку та юридично значима фіксація інформації • Оформлення медичної документації: фіксація тілесних ушкоджень, збір анамнезу (Наказ № 278). Вимоги до якості й повноти документування. • 5. Права постраждалої особи й етичні аспекти взаємодії • Інформування постраждалої особи про її права та доступні сервіси допомоги. Забезпечення конфіденційності. Отримання інформованої згоди. Дотримання етичних принципів у роботі. • 6. Алгоритм правових дій медичного працівника • Покроковий алгоритм дій: первинне оцінювання ситуації, отримання згоди, документування, повідомлення відповідних органів, координація з іншими фахівцями. • 7. Практична частина: розбір правового кейсу • Аналіз реалістичної клінічної ситуації гендерно зумовленого насильства з відпрацюванням алгоритму дій медичного працівника відповідно до правових вимог. • 8. Відповіді на запитання учасників