Заходи БПР — Анестезіологія 2026

Ожиріння серед хірургічних пацієнтів – вже не рідкість. Хворі з надлишковою масою тіла демонструють найвищий ризик ускладнень під час індукції, інтубації та екстубації. Ранні десатурації, складна анатомія та значний ризик обструкції вимагають від анестезіолога високого рівня майстерності, адже стандартні підходи тут можуть виявитись неефективними. На цьому заході ви отримаєте практичні інструменти для безпечної роботи з пацієнтами з ожирінням. Ви дізнаєтеся про правильне позиціонування й преоксигенацію, побачите техніку використання відеоларингоскопії та знатимете, як адаптувати алгоритми плану А–B–C–D. Ви навчитеся передбачати складні дихальні шляхи, оптимізувати вентиляцію та контролювати ризики навіть у ситуації «не можу інтубувати, не можу вентилювати». Після навчання індукція та інтубація у пацієнтів з ожирінням стануть передбачуваними й безпечними. • Вступ: чому пацієнти з ожирінням – група високого ризику • Поширеність ожиріння та його значення для анестезіології. • Чому саме дихальні шляхи є головною проблемою: дані міжнародних рекомендацій ASA, DAS, SAMBA. • Патофізіологічні механізми дихальних порушень при ожирінні • Зниження FRC, швидке виснаження кисневих резервів та рання десатурація при апное. • Рестриктивний тип вентиляційних порушень: роль маси грудної клітки й діафрагмальної компресії. • Підвищене робоче навантаження дихальних м’язів, збільшена потреба в O₂. • Ожиріння-асоційований гіповентиляційний синдром (OHS) та обструктивне апное сну (ОАС): ризики для індукції та відновлення. • Анатомічні зміни та сучасний підхід до прогнозування складних дихальних шляхів • Орофарингеальний простір: вплив жирової тканини на обструкцію та колапс. • Обмеження рухливості шиї та цервікоторакальних з’єднань. • STOP-BANG: клінічне оцінювання ОАС перед анестезією. • Чому Mallampati часто помиляється при ожирінні. • Формування індивідуального профілю ризику комплексно: анатомія + фізіологія + коморбідність. • Інструментальні методи оцінювання складних ДШ у пацієнтів з морбідним ожирінням • Роль ультразвуку для оцінювання верхніх дихальних шляхів: ширина м’яких тканин, предиктори важкої інтубації. • Сонографія для вибору місця крикотиреотомії при надлишкових м’яких тканинах. • Використання відеоларингоскопів як частина оцінювання та планування. • Позиціонування – фундамент успішної інтубації • Концепція оптимального вирівнювання осей дихальних шляхів. • Ramped position як стандарт при морбідному ожирінні. • Порівняння зі sniffing position. • Reverse Trendelenburg: вплив на FRC, сатурацію та гемодинаміку. • Практичні алгоритми позиціонування в операційній. • Оптимізація преоксигенації та максимальна оксигенація • Чому класична преоксигенація “3 хвилини” не працює при ожирінні. • Застосування CPAP/PEEP у преоксигенації. • High-Flow Nasal Oxygen (HFNO): подовження safe apnea time. • Апное-оксигенація під час індукції. • Тактики для пацієнтів з тяжким ОАС. • Алгоритми забезпечення прохідності дихальних шляхів: план А–B–C–D • Відеоларингоскопія як метод першої лінії: доказова база. • Коли обирати супраглоткові пристрої при ожирінні. • Awake fiberoptic: показання, підготовка, основні технічні моменти. • Командний підхід: інтеграція рекомендацій ASA, DAS, VORTEX. • Підготовка плану контролю ризиків перед індукцією. • Безпечна екстубація – найкритичніший етап • Критерії повного відновлення для пацієнтів з ожирінням. • Позиціонування під час екстубації: sitting, reverse Trendelenburg. • Post-extubation CPAP/NIV: профілактика обструкції та гіпоксії. • Специфіка у хворих з ОАС та OHS. • Постійний моніторинг та профілактика респіраторних ускладнень. • Клінічні кейси та розбір складних ситуацій • Прогнозовані важкі ДШ у пацієнтів з морбідним ожирінням. • Невдала відеоларингоскопія: алгоритм переходу на інші методи. • Сценарій «can’t intubate, can’t ventilate»: дії, вибір інструментів, роль ультразвуку. • Висновки та практичні рекомендації для щоденної роботи. • Q&A

Кардіологічні захворювання під час вагітності становлять ризик для матері й плода, а правильна тактика залежить від своєчасної оцінки стану та сучасних клінічних рекомендацій. На цьому заході ви навчитеся оцінювати кардіоваскулярний ризик, обирати оптимальну тактику ведення вагітності, розродження та знеболення, а також розберете алгоритми дій у складних клінічних ситуаціях. Після навчання ви зможете приймати точні рішення, що допоможуть мінімізувати ризики у пацієнток із кардіологічною патологією. • 1. Вступ та актуалізація проблеми • 2. Диференційна діагностика та «червоні прапорці» • Диференційний діагноз за симптомами: біль у грудях та кашель, набряки, синкопе, тахікардія, задишка • «Червоні прапорці» задишки та початкова оцінка • 3. Фізіологія та інструментально-лабораторна база • Фізіологічні зміни гемодинаміки. • Діагностичний мінімум: лабораторні показники (оцінка BNP, інтерпретації D-димера та газів крові ) та інструментальна безпека (безпечність рентгенографії ОГК та КТ-ангіографії під час вагітності) • 4. Класифікація ризику та планування розродження • Оцінка ризику за класифікацією mWHO 2.0 • Метод розродження та знеболення пологів • 5. Менеджмент окремих клінічних станів • Гострий коронарний синдром (ГКС) та інфаркт міокарда • Аритмії під час вагітності • Покроковий алгоритм лікування найпоширеніших аритмій у вагітних • Кардіоміопатії та вади серця • ТЕЛА та легенева гіпертензія • 6. Резюме та узагальнені рекомендації • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Лазер – інструмент, який може або створити красу, або залишити рубці, якщо під час процедури припуститися помилки. На заході ви дізнаєтеся, як працює лазерне випромінювання, які бувають типи систем і чим вони відрізняються. Розглянете показання, протипоказання й обмеження до застосування, навчитеся безпечно підбирати параметри процедур та поєднувати лазер з іншими методами. Після навчання ви зможете впевнено застосовувати лазер у практиці: від видалення татуювань і перманентного макіяжу до лікування судинних патологій, фотоомолодження й корекції рубців. Ви зможете уникнути ускладнень та підвищити рівень довіри пацієнтів завдяки прогнозованим результатам. • Вступ та огляд сучасних тенденцій • Роль лазерних технологій в сучасній естетичній медицині • Переваги та обмеження • Фізичні основи лазерної дії • Принцип селективного фототермолізу, взаємодія лазера зі шкірою • Види лазерів: абляційні, неабляційні, фракційні • Безпека під час роботи з лазерами • Протоколи безпеки для лікаря та пацієнта • Захисні засоби і стандарти • Протоколи процедур • Підготовка пацієнта • Вибір параметрів лазера • Догляд після процедури • Комбіновані методи • Поєднання лазера з ін’єкційними та апаратними технологіями • Алгоритми підвищення ефективності • Практична частина (відеодемонстрація) • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Неонатальні інфекції у відділеннях інтенсивної терапії – одна з провідних причин смертності й тяжких ускладнень у новонароджених. Ситуацію погіршує поширення мультирезистентних штамів, що обмежує можливості емпіричної антибіотикотерапії та підвищує ризик невдалого лікування. Розпізнати і контролювати ці інфекції вчасно означає врятувати життя, запобігти ускладненням і гарантувати безпечну інтенсивну терапію. На цьому заході ви дізнаєтеся, як швидко оцінювати ризики неонатальних інфекцій, правильно використовувати лабораторні й мікробіологічні дані, впроваджувати ефективний інфекційний контроль і координувати роботу мультидисциплінарної команди. Ви зрозумієте, які стратегії антимікробної терапії є найбільш ефективними та як уникати помилок у виборі емпіричних схем. Після навчання ви зможете впевнено профілактувати інфекції у новонароджених та планувати антибіотикотерапію навіть у найскладніших випадках. • Вступ. Постановка проблеми • Епідеміологія раннього (EOS) та пізнього сепсису (LOS) у новонароджених. • Вплив інфекцій на показники виживаності, неврологічні та соматичні ускладнення, тривалість перебування у стаціонарі. • Антибіотикорезистентність як глобальний виклик у неонатології. • Дані мікробіологічного моніторингу • Критичні показники для NICU: CLABSI, VAP, частота сепсису. • Методи діагностики: культуральні, біохімічні маркери (CRP, PCT), молекулярні технології. • Роль локальної антибіотикограми у виборі стартової терапії. • Основні збудники інфекцій • Грампозитивні бактерії: CoNS, MRSA, Streptococcus agalactiae. • Грамнегативні бактерії: Klebsiella spp., E. coli, Acinetobacter spp., Pseudomonas aeruginosa. • Грибкові агенти: Candida spp. • Сучасні тенденції резистентності: MRSA, ESBL-продуценти, CRE. • Головні виклики • Складність ранньої діагностики і трактування лабораторних результатів. • Зростання мультирезистентних штамів у NICU. • Ризики, пов’язані з катетерами, ШВЛ та іншими інвазивними методами. • Організаційні та кадрові бар’єри у контролі інфекцій. • Профілактика та контроль інфекцій • Інфекційний контроль: гігієна рук, використання bundles для CLABSI та VAP. • Антимікробна стратегія: антимікробна стewardship, деескалація, обґрунтованість тривалості терапії. • Контроль харчування, середовища та медичного обладнання. • Роль мультидисциплінарної співпраці та постійної освіти персоналу. • Розгляд клінічних кейсів • Висновки та основний меседж • Визначення локального мікробіологічного профілю – фундамент для безпечної інтенсивної терапії. • Інфекційний контроль та антимікробна політика — найефективніші інструменти боротьби. • Q&A

Медична сестра часто опиняється першою біля пацієнта у критичному стані, тому вміння правильно користуватися дефібрилятором – це життєва необхідність. Особливо, коли допомогу треба надати відразу і немає часу чекати на лікаря. Від техніки, знання алгоритмів та впевненості у своїх діях залежить безпека як пацієнта, так і того, хто виконує процедуру. На цьому заході ви отримаєте системні знання про принципи роботи різних типів дефібриляторів, навчитеся перевіряти обладнання, готуватися до дефібриляції, а також опануєте алгоритми роботи під час СРЛ. Окрім цього, ви дізнаєтеся, як безпечно користуватись AED і взаємодіяти у команді під час проведення реанімаційних заходів, уникаючи помилок та аварійних випадків. Після навчання ви зможете впевнено проводити дефібриляцію, швидко реагувати на несподівані ситуації та забезпечувати високу ефективність реанімаційних заходів за сучасними стандартами. • 1. Базові технічні принципи роботи дефібрилятора • Різниця між монофазною та біфазною хвилями. • Енергетичні режими й поняття «ефективної енергії». • Чому важлива імпеданс-компенсація. • Показники, які відображаються на екрані: ЕКГ, енергія, заряд, режим. • 2. Типи дефібриляторів та особливості їх використання • Manual defibrillator vs AED vs Monitor-defibrillator. • Сильні/слабкі сторони елетродів та педів у клінічних сценаріях. • 3. Передбачена перевірка обладнання (Daily/Shift Check) • Самотест (self-test): що означають індикатори. • Перевірка батареї, кабелів, термінів придатності педів. • Тест навантаження через тестову панель/резистор. • 4. Підготовка пацієнта до дефібриляції • Оцінювання ризиків, безпека персоналу, положення пацієнта. • Підготовка шкіри: волосяний покрив, волога, піт, пластини. • Правильне розташування електродів у стандартних і нестандартних ситуаціях (ожиріння, грудні імпланти, кардіостимулятор, інфільтрати, пов’язки). • 5. Робота з режимами дефібрилятора • Переключення: paddles → pads → monitoring → pacing. • Синхронізована кардіоверсія (режим «SYNC»): показання, помилки. • Несинхронна дефібриляція: алгоритм для VF/pVT. • Аналіз ЕКГ на дефібриляторі (технічна частина). • 6. Дефібриляція під час СРЛ • Вікно часу й алгоритм «розряд → СРЛ → аналіз». • Проблеми, що знижують успіх розряду. • Дефібриляція під час транспортування та в операційній. • 7. Автоматизований зовнішінй дефібрилятор • Принцип роботи AED. • Типи AED та їхні особливості. • Показання до застосування AED у стаціонарі. • Покроковий алгоритм роботи з AED. • Встановлення електродів для AED. • Безпека під час роботи з AED. • Типові помилки роботи з AED. • Обслуговування та перевірка AED. • 8. Робота з дефібрилятором у специфічних ситуаціях • Дефібриляція в присутності високого кисневого потоку. • Пацієнт на каталці/металевому столі: як убезпечити. • 9. Управління помилками та аварійними ситуаціями • Ритм змінився → шок скасовують: як правильно розрядити («abort shock»). • Заряд набраний, але розряду не треба: дії персоналу. • Відмова моніторингу ЕКГ, відсутність контакту електродів дефібрилятора. • Дефібрилятор не заряджається/довго заряджається. • 10. Ураження струмом медперсоналу • Як це трапляється: типові причини (кисень, волога, контакт). • Негайні дії після інциденту. • Профілактика таких ситуацій у майбутньому. • 11. Інфекційний контроль та догляд за обладнанням • Обробка ложок і панелей. • Одноразові й багаторазові компоненти. • Зберігання падів і батарей. • 12. Документування дій та взаємодія з командою • Як правильно озвучувати команди («Clear!», «Charging», «Shock delivered»). • Яку інформацію медсестра документує (час розряду, енергія, зміни ритму). • Робота в команді під час СРЛ. • 13. Відповіді на запитання

Інтенсив «Артеріальна гіпертензія від А до Я» 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ План: комунікація з пацієнтами, що мають АГ; визначення і вимірювання АТ; групи препаратів (інгібітори АПФ) та огляд клінічних кейсів; ускладнення АГ; офтальмологічні прояви АГ; групи препаратів (діуретики) та клінічний кейс у форматі Fuck-up night; вторинна АГ, АГ у вагітних і молодих людей; групи препаратів (бета-блокатори, блокатори Ca2+–каналів); немедикаментозне лікування АГ; огляд клінічних кейсів та Problem based learning; групи препаратів (блокатори рецепторів ангіотензину ІІ) і фармакологічна терапія АГ; огляд клінічного кейсу та Fuck-up night про гострі ускладнення АГ; тестування. Балів БПР: 17. Де? Платформа Softbook (запрошення надійде протягом доби після реєстрації на електронну адресу). Програма заходу • Комунікація з пацієнтами, що мають АГ • Визначення і вимірювання АТ • Групи препаратів: інгібітори АПФ. Огляд клінічних кейсів • Ускладнення АГ • Офтальмологічні прояви АГ • Групи препаратів: діуретики. Огляд клінічного кейсу у форматі Fuck-up night • Вторинна АГ. АГ у вагітних і молодих людей • Групи препаратів: бета-блокатори, блокатори Ca2+ -каналів • Немедикаментозне лікування АГ • Огляд клінічних кейсів • Problem based learning • Групи препаратів: блокатори рецепторів ангіотензину ІІ. Фармакологічна терапія АГ • Огляд клінічного кейсу • Fuck-up night. Гострі ускладнення АГ • Тестування • Балів БПР: 17 • Де? Платформа Softbook (запрошення надійде протягом доби після реєстрації на електронну адресу) Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

ЕНК | 9 балів БПР | Номер заходу № 1023183 Тестування ЕНК необхідно пройти з 24.02.2026 – 31.12.2027. Чому це важливо знати: правильне використання ботулотоксину дозволяє ефективно зменшувати симптоми хронічних неврологічних станів; знання показань і протипоказань мінімізує ризики небажаних ефектів; ботулінотерапія є додатковим інструментом у лікуванні болю, мігрені та нейром’язових розладів. Клінічні “пастки” для лікарів: пропуск протипоказань або неврахування коморбідностей може знизити ефективність терапії; введення у неправильну точку або занадто велика чи мала доза може призвести до слабкого ефекту або ускладнень; відсутність контролю результату або невчасна корекція курсу знижує користь для пацієнта. Практичні навички після вебінару: визначення правильних м’язів, точок введення та дозування для конкретного пацієнта; володіння методикою ін’єкцій для уникнення ускладнень і підвищення ефективності; оцінювання результату, адаптація терапії та комбінування з іншими методами лікування. Щоб отримати сертифікат із балами БПР, необхідно пройти тестування у термін дії ЕНК та надати не менше 70% правильних відповідей. Програма заходу • Клінічні аспекти та техніки ботулінотерапії в неврології • Основні показання: геміспазм обличчя; блефароспазм; локальні м’язові спазми та гіперактивація окремих м’язів; міофасціальний больовий синдром; хронічна мігрень (підтверджене та ключове неврологічне показання); хронічні больові синдроми у рамках неврологічних захворювань; сіалорея та орофаціальні дисфункції при неврологічних розладах • Клінічні «пастки» та безпека: правильна оцінка пацієнта перед процедурою; протипоказання та ризики технічних помилок; чому ботулотоксин може “не працювати” — часті причини неефективності • Практичний блок: планування ін’єкцій — вибір точок та дозування; технічні особливості введення при різних клінічних показаннях; комбінування ботулінотерапії з іншими методами; моніторинг ефекту та алгоритм подальшого ведення • Обговорення клінічних випадків • Розбір реальних пацієнтів: типові помилки при проведенні процедури; практичні поради щодо оптимізації результатів Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Рефракційна заміна кришталика є тією галуззю офтальмохірургії, яка постійно розвивається й доповнюється. З’являються нові рішення для корекції пресбіопії, високого ступеня аметропії та рефракційних ускладнень після попередніх втручань. Згідно з даними Американської академії офтальмології, понад 26 мільйонів людей у США страждають на пресбіопію, і ця цифра продовжує зростати з віком населення. Імплантація сучасних інтраокулярних лінз (ІОЛ), зокрема мультифокальних та EDOF, дозволяє пацієнтам відновити якість зору без потреби в окулярах, проте ефективність таких втручань безпосередньо залежить від точності біометричних розрахунків і правильного вибору ІОЛ. Без корекції формул розрахунку може трапитись помилка у визначенні сили ІОЛ, що підкреслює важливість індивідуалізованого підходу. Врахування стилю життя та анатомічних особливостей пацієнта є обов’язковим для успішного результату та попередження післяопераційних порушень, зокрема дісфотопсій або залишкового астигматизму. Майстер-клас «Рефракційна заміна кришталика: сучасні рішення. Розбір клінічного випадку» буде присвячений вивченню сучасного підходу до рефракційної заміни кришталика: від показань до вибору цієї методики до індивідуалізованого підбору типу ІОЛ (монофокальні, мультифокальні, торичні, EDOF) з урахуванням потреб пацієнта. Учасники детально розглянуть роль біометричних приладів, алгоритми планування втручання, технології фемтолазерної підтримки, інтраопераційної візуалізації та навігації. Особливу увагу буде приділено післяопераційному веденню, профілактиці ускладнень і мінімізації ризиків. Практичну цінність курсу забезпечить розбір клінічного випадку імплантації мультифокальної ІОЛ у пацієнта з астигматизмом. • Показання до рефракційної заміни кришталика. • Типи інтраокулярних лінз (ІОЛ): монофокальні, мультифокальні, торичні, EDOF. • Алгоритм підбору ІОЛ залежно від потреб пацієнта. • Роль сучасних біометричних приладів у плануванні операції. • Технології фемтолазерної підтримки під час РЗХ. • Вибір пацієнтів: коли РЗХ краща за лазерну корекцію. • Інтраопераційні технології візуалізації та навігації. • Післяопераційне ведення та профілактика ускладнень. • Клінічний випадок: мультифокальна ІОЛ у пацієнта з астигматизмом. • Потенційні ризики та шляхи їх мінімізації. • Відповіді на запитання.

Ожиріння та патологічний набір маси тіла є багатофакторним клінічним станом, що формується на перетині ендокринних, метаболічних, медикаментозних і поведінкових механізмів. Пацієнти з надлишковою вагою часто тривалий час можуть отримувати спрощені або симптоматичні рекомендації без виявлення первинної причини метаболічних змін. Це призводить до втрати діагностичного фокусу та ігнорування станів, які безпосередньо впливають на енергетичний баланс і регуляцію маси тіла. Під час ведення пацієнта з ожирінням необхідно зважати на роль ендокринних розладів, медикаментозних впливів, порушень сну та репродуктивних факторів. На цьому заході ви навчитеся розрізняти первинні та вторинні механізми набору ваги, а також визначати клінічну значущість інсулінорезистентності, гіпотиреозу, СПКЯ, менопаузальних змін, порушень сну й медикаментозно-індукованого ожиріння. Ви розглянете сучасний підхід до інтерпретації лабораторних показників і принципи раціонального призначення обстежень. Також ви отримаєте алгоритм клінічного мислення при наборі ваги без очевидної причини, зокрема оцінювання факторів способу життя, фармакотерапії та ендокринного статусу. Після навчання ви зможе диференціювати механізми набору маси тіла, уникати надлишкових обстежень і помилкових інтерпретацій, а також формувати доказову, структуровану тактику ведення пацієнтів з ожирінням та метаболічними порушеннями. • Надлишкова вага чи ожиріння: де проходить межа? • Чому пацієнт набирає вагу, навіть коли “майже нічого не їсть”? • Інсулінорезистентність: головний винуватець чи лише свідок? • Гіпотиреоз: чи справді ТТГ пояснює зайві кілограми? • СПКЯ, менопауза, сон і стрес: приховані тригери набору ваги • Ліки, після яких “раптово” з’являються +10 кг • Які обстеження реально допомагають, а які лише створюють шум? • Пацієнт із набором ваги: як мислити лікарю, а не TikTok-експерту • Найдорожчі помилки в діагностиці ожиріння та метаболічних порушень • Відповіді на запитання учасників

Судинні катастрофи черевної порожнини часто маскуються під неспецифічний абдомінальний біль, і водночас вони є станами з критично обмеженим часом для діагностики та втручання. У цих ситуаціях судинний компонент моє бути одним із пріоритетних діагностичних напрямів. Ультразвукове дослідження в перші хвилини огляду дає змогу швидко оцінити стан аорти й магістральних судин, виявити ознаки тромбозу, ішемії чи активної кровотечі та визначити подальшу тактику: від негайної КТ-ангіографії до термінового інтервенційного втручання. На цьому заході ви зможете сформувати чітке клінічне бачення судинної патології як причини абдомінального болю, розглянете стартовий алгоритм ургентної УЗД, підходи до оцінювання аорти й великих судин, діагностику гострої мезентеріальної ішемії, портально-мезентеріального тромбозу, органних інфарктів і псевдоаневризм. Також ви дізнаєтеся про можливості CEUS як інструмента уточнювальної діагностики та проаналізуєте реальні клінічні кейси з практики. Після проходження майстер-класу ви зможете швидко і структуровано оцінювати пацієнтів з гострим болем у животі та приймати обґрунтовані рішення щодо подальшої тактики ведення. • Чому ця тема критична? • “Біль у животі” як судинний діагноз: коли рахунок іде на години. • Межі УЗД і де саме УЗД дає найбільшу цінність у перші 10 хвилин. • Стартовий ургент-алгоритм УЗД. • Аорта і великі судини. • Гостра мезентеріальна ішемія. • Портально-мезентеріальний тромбоз: від випадкової знахідки до сепсису. • Органні інфаркти й судинні “маски” (інфаркт селезінки, інфаркт нирки, печінкова артеріальна катастрофа). • Псевдоаневризми й активна кровотеча після процедур, панкреатиту. • Можливості CEUS як “вирішального” інструмента в судинних катастрофах. • Типові помилки навіть у досвідчених та шляхи запобігання їм. • Практичні інструменти: • чекліст ургентного протоколу; • алгоритми “УЗ-ознака → наступний крок” (КТ-ангіографія/ангіо/хірург); • показові кейси із розбором. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Хронічне безсоння – це складний розлад, який легко переплутати з парасомніями, СОАС чи тривожними станами. Важливо добре розуміти механізми гіперзбудження та класифікацію ICSD-3, адже тільки так можна чітко визначити справжню причину порушення сну. На цьому заході ви дізнаєтеся, як диференціювати інсомнії, працювати зі щоденником та ефективністю сну (SE), застосовувати КПТ-Б на практиці й пояснювати пацієнту механізми так, щоб він ретельно дотримувався ваших рекомендацій. Ви зрозумієте, коли призначити фармакотерапію, які препарати працюють краще у конкретних випадках та як безпечно комбінувати їх через стратерію Bridge Therapy. Після навчання ви зможете впевнено лікувати пацієнтів з хронічним безсонням, скорочувати тривалість лікування та підвищувати рівень його ефективності навіть у складних випадках з тривожними розладами або неуспішними спробами терапії в минулому. • Класифікація розладів сну та місце інсомнії • Огляд класифікації порушень сну за ICSD-3. • Інсомнія як симптом чи окремий розлад. • Сім основних категорій розладів сну. • Диференційні діагнози: розлади інсомнії, розлади дихання, пов’язані зі сном (СОАС), розлади руху (СНН). • Патофізіологія, діагностика та парасомнії • Модель гіперзбудження (hyperarousal) як основа хронічного безсоння. • Модель 3П: схильні, провокувальні та підтримувальні фактори. • Сонний параліч як REM-феномен: збереження REM-атонії при активації свідомості, зв’язок із нарколепсією. • Діагностика хронічної інсомнії та інструменти • Клінічні критерії хронічної інсомнії. • Щоденник сну як золотий стандарт. • Розрахування ефективності сну (SE) і терапевтична ціль SE > 85%. • Додаткові шкали: ISI (Insomnia Severity Index). • Когнітивно-поведінкова терапія для інсомнії (КПТ-Б) • Основний метод першої лінії лікування. • Основні компоненти КПТ-Б: • 1. Обмеження сну (SRT): підвищення гомеостатичного потягу до сну, розрахування часу в ліжку. • 2. Контроль стимулів: відновлення асоціації ліжка зі сном, правило 15–20 хвилин. • 3. Когнітивна реструктуризація: тривога очікування, робота з неадаптивними переконаннями щодо сну. • Фармакотерапія та раціональний вибір • Роль медикаментів як короткострокового інструмента. • Основні групи препаратів: • 1. Z-препарати: індукція сну, ризик залежності. • 2. Агоністи мелатоніну: корекція циркадних ритмів. • 3. Антагоністи орексину: сучасний механізм впливу на сон. • Ризики: толерантність, залежність, падіння у літніх людей. • Обережність під час ведення пацієнтів похилого віку. • Клінічна інтеграція та управління лікуванням • Стратегія Bridge Therapy. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Навіть крихітне кістозне утворення підшлункової залози – це лотерея. Спочатку воно доброякісне, але згодом може перерости у злоякісну пухлину або метастазувати. Вчасна діагностика й розуміння природи процесу визначають ефективність вашої лікувальної тактики й виживаність пацієнта. На цьому заході ви навчитеся розрізняти кісту, псевдокісту й кістозну пухлину, грамотно інтерпретувати дані УЗД, КТ, МРТ та ЕУС, а також уникати поширених помилок, які можуть коштувати пацієнту життя. Ви будете знати про типові клінічні пастки і зможете швидко визначати показання до хірургічного чи ендоскопічного втручання. Після заходу ви діятимете впевнено в будь-якій ситуації, адже чітко будете розуміти, коли спостерігати, а коли негайно проводити втручання. • Кісти, псевдокісти й кістозні пухлини підшлункової залози: • сучасні класифікації, морфологічні особливості та клінічне значення. • Клінічна картина й перебіг захворювань: • основні симптоми, типові та нетипові прояви, діагностичні «пастки». • Інструментальна діагностика: • роль УЗД, КТ, МРТ й ЕУС у визначенні характеру уражень; • діагностичні алгоритми в реальній клінічній практиці. • Диференційна діагностика: • як відрізнити псевдокісти від кіст та кістозних пухлин; • клінічні критерії, маркери та діагностичні підказки. • Лікувальна тактика: • консервативні, ендоскопічні та хірургічні підходи; • сучасні протоколи, показання до втручання, вибір оптимальної стратегії. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Тип: Електронний навчальний курс. Формат: Дистанційна участь (з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я). Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Бали БПР: 5. Номер в системі БПР: 1019946. Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "цифрова компетентність". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Формат: Дистанційна участь (з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я). Місце проведення: Online. Тривалість: 4 год. Бали БПР: 4. Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "невідкладна (екстрена) медична допомога". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Психічні розлади під час вагітності та в післяпологовому періоді належать до клінічно значущих, але часто недооцінених станів перинатальної медицини. Їхні прояви нерідко маскуються під фізіологічні зміни вагітності, втому або емоційні коливання, що ускладнює своєчасне розпізнавання. Від клінічної настороженості акушера-гінеколога чи сімейного лікаря залежить рання діагностика та безпека матері й дитини, адже ці фахівці найчастіше першими помічають порушення. На цьому заході ви розглянете сучасні принципи прийняття клінічних рішень у перинатальній психіатрії, підходаи до оцінки психіатричних ризиків на етапі планування вагітності, а також особливості ведення пацієнток у різні триместри та після пологів. Ви засвоїте підходи до диференційної діагностики післяпологових психічних розладів, дізнаєтесь більше про сучасні дані щодо безпечності психофармакотерапії під час вагітності та грудного вигодовування, а також доказові методи психотерапевтичної підтримки. Після навчання ви зможете точно оцінювати психічний стан вагітних і жінок у післяпологовому періоді, своєчасно виявляти тривожні симптоми та приймати обґрунтовані клінічні рішення щодо тактики ведення. • Особливості прийняття клінічних рішень у перинатальній психіатрії, баланс між ризиками лікування та нелікування для матері й плода. • Психічні розлади під час вагітності:реальна поширеність, причини гіподіагностики та типові помилки на стику спеціальностей. • Нейробіологія материнства: зміни мозку, гормональна перебудова та їхній вплив на емоційну регуляцію під час вагітності. • Планування вагітності та перший триместр: оцінка психіатричних ризиків, ведення психофармакотерапії та концепція нелікованого психічного розладу як фактора ризику. • Другий, третій триместр і пологи: токофобія, заперечення вагітності, гострі психічні стани та сучасні можливості лікування під час вагітності. • Післяпологові психічні розлади: диференційна діагностика бебі-блюзу, післяпологової депресії, післяпологового психозу та перинатального ОКР. • Психофармакотерапія без міфів: сучасні дані щодо безпечності психотропних препаратів під час вагітності та грудного вигодовування. • Психотерапія в перинатальному періоді: доказові підходи до роботи з депресією, тривогою, токофобією, ОКР та материнською амбівалентністю. • Алгоритм спільного ведення пацієнтки: скринінг, міждисциплінарна взаємодія, червоні прапорці та маршрутизація жінок із психічними розладами. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Прохідність дихальних шляхів та своєчасна оксигенація – базові навички, від яких безпосередньо залежить життя пацієнта у критичних станах. Медична сестра чи фельдшер часто першими стикаються з дихальною недостатністю, тому важливо добре опанувати методи відновлення та підтримки дихання. На цьому заході ви засвоїте й відпрацюєте практичні алгоритми сучасної невідкладної допомоги: позиціонування пацієнта, використання повітроводів, маскову вентиляцію мішком Амбу, подачу кисню через різні системи та непрямі методи моніторингу оксигенації. Ви будете впевнено забезпечувати ефективність дихальної підтримки та діяти за міжнародними протоколами в умовах будь-якого відділення або транспортування пацієнта. Після навчання ви зможете працювати ефективніше у команді, надаючи допомогу пацієнтам у критичному стані, та зменшите ризик ускладнень і летальності. • Базові методи забезпечення прохідності дихальних шляхів: прийом Сафара, позиціонування пацієнта. • Використання повітроводів. Орофарингеальний та назофарингеальний повітроводи: показання, техніка введення, ускладнення. • Маскова вентиляція мішком Амбу: алгоритм, типові помилки та їх корекція. • Використання кисневих масок та носових канюль: вибір системи, подача потоків кисню. • Непрямі методи моніторингу оксигенації: пульсоксиметрія, спостереження за клінічними ознаками. • Протоколи кисневої терапії в разі гіпоксії у дорослих та дітей. • Підтримка дихальних шляхів у пацієнтів із травмами (шийний комір, аспірація, кровотечі). • Роль медичної сестри/фельдшера у команді під час інтубації (асистування, підготовка обладнання, контроль стану пацієнта). • Q&A-сесія