Заходи БПР — Анестезіологія 2026

Електронний навчальний курс присвячений хронічному обструктивному захворюванню легень. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться диференціювати фенотипи та ендотипи тяжкого ХОЗЛ для вибору персоналізованої терапії, застосовувати розширені діагностичні алгоритми та оцінювати роль супутньої патології. Курс охоплює обґрунтування потрійної інгаляційної терапії на основі клінічних даних і біомаркерів, показання до додаткової та біологічної терапії, а також розроблення індивідуальних програм легеневої реабілітації. Окрему увагу приділено показанням до небулайзерної терапії, вибору типу небулайзера, підбору й титруванню доз препаратів, техніці інгаляції та навчанню пацієнтів догляду за пристроєм. Розглядається ведення пацієнтів із тяжкими супутніми патологіями та в період загострення, а також особливості бронхообструкції, пов’язаної з воєнними факторами. Програма заходу • Заняття: Хронічне обструктивне захворювання легень • 01:44:19 • Конспект до заняття: Хронічне обструктивне захворювання легень • Клінічні задачі до заняття: Хронічне обструктивне захворювання легень • Заняття: Використання небулайзерної терапії в лікуванні хворих на ХОЗЛ • Конспект до заняття: Використання небулайзерної терапії в лікуванні хворих на ХОЗЛ • Клінічні задачі до заняття: Використання небулайзерної терапії в лікуванні хворих на ХОЗЛ • Заняття: Бронхообструкція під час війни • Конспект до заняття: Бронхообструкція під час війни • Клінічні задачі до заняття: Бронхообструкція під час війни • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Симпатоміметики — ключовий інструмент гемодинамічної стабільності, яким має впевнено володіти кожен анестезіолог. У реальній клінічній практиці саме ці препарати часто стають вирішальними для підтримки адекватної перфузії органів, корекції гіпотензії та забезпечення безпечного перебігу анестезії. Головне завдання анестезіолога — правильно обрати препарат, дозу та момент застосування для досягнення гемодинамічної стабільності без надмірної вазоконстрикції чи тахікардії. Окремо обговоримо практичні підходи до титрації симпатоміметиків, алгоритми швидкої корекції гіпотензії та клінічні ситуації, де вибір препарату критично впливає на результат. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • фармакологія ключових симпатоміметиків: норадреналін, фенилефрин, адреналін, допамін • адренергічні рецептори та клінічні ефекти їх стимуляції • алгоритм вибору препарату при інтраопераційній гіпотензії • болюсне введення vs інфузія: коли і що ефективніше • типові помилки використання вазопресорів та їх клінічні наслідки • гемодинамічні сценарії в анестезії: вазодилатація, гіповолемія, депресія міокарда Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Мета курсу: Навчити лікарів первинної медичної допомоги забезпечувати належну підтримку пацієнтам з COVID-19, що потребують використання кисневих концентраторів. Кількість балів: 4 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

У клінічній практиці майже кожен лікар стаціонару хоча б раз стикався з необхідністю переливання крові або веденням пацієнтів із коагулопатіями. Цей курс дозволить комплексно охопити тему коагулопатій та гемотрансфузії, допоможе розібратися у виборі між рестриктивною та ліберальною стратегією трансфузійної терапії й зрозуміти, який підхід доцільний у тій чи іншій клінічній ситуації. Окрему увагу буде приділено травматичній та септичній коагулопатіям, ДВЗ-синдрому та ефективним методам їх корекції. Навчання у власному темпі у зручний час. Доступ до лекцій протягом 1 року. Додаткові навчальні матеріали. Сертифікат із балами БПР. Програма заходу • Лекція 1. Patient blood management • Лекція 2. Ліберальна стратегія гемотрансфузії • Лекція 3. Ліберальна чи рестриктивна стратегія гемотрансфузії: яку обрати? • Лекція 4. TRALI, TACO синдроми та інші неприємності • Лекція 5. Девайси для гемотрансфузії • Лекція 6. Коагулопатія чи ДВЗ-синдром? Як правильно та як діагностувати? • Лекція 7. Травматична коагулопатія та гемостатична ресуститація при кровотечах • Лекція 8. Септична коагулопатія Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Передчасно народжена дитина потребує ретельного планування нутритивної підтримки. Кожен мілілітр ентерального об’єму тут має клінічну вагу, а будь-яка поспішність або надмірна обережність може впливати на ризик інтолерантності, некротичного ентероколіту й мати довгострокові негативні наслідки. Сучасний підхід до вигодовування новонароджених з екстремально малою масою тіла базується на стандартизованих алгоритмах, що враховують фізіологічну незрілість ШКТ й динаміку адаптації. На цьому заході ви отримаєте покроковий алгоритм ведення ентерального вигодовування у передчасно народжених дітей, зокрема при ЕНМТ. Ви розглянете патофізіологічні механізми харчової інтолерантності, критерії оцінювання гастрального залишку, підходи до мінімального трофічного вигодовування та принципи поступового збільшення ентерального навантаження. Також ви дізнаєтеся, як вибрати тип харчування – грудне молоко, фортифікатори і спеціалізовані суміші – відповідно до клінічної ситуації та ризиків. Після навчання ви зможете обґрунтовано приймати рішення щодо ескалації або корекції вигодовування, правильно інтерпретувати ознаки можливої інтолерантності та зменшувати ризики ускладнень, пов’язаних з ентеральною підтримкою. • Вступ. Феномен «НЕК-страху» та його наслідки • Патофізіологічний базис: чому виникає інтолерантність? • Антенатальні й постнатальні тригери • Тріада незрілості передчасно народжених • Об'єктивізація симптомів та сучасна діагностика • Критичний аналіз гастрального залишку • Стандартизація оцінювання здуття живота • Нові діагностичні маркери • Покроковий нутритивний алгоритм і терапевтична тактика • Протокол дій у разі перших ознак харчової інтолерантності • Менеджмент вибору харчування: • Мінімальне трофічне вигодовування (МТВ) • Розбір клінічних кейсів • Відповіді на запитання

Геріатричні пацієнти з цукровим діабетом – це складна реальність в операційній, де кожне рішення анестезіолога впливає на результат. Похилий вік, поліморбідність та зміни фармакокінетики роблять їх особливо вразливими до ускладнень. На заході ви навчитесь оцінювати мультифакторні ризики, обирати оптимальний метод анестезії та налаштовувати моніторинг. Ви розглянете алгоритми періопераційного ведення, навчитеся контролювати глікемію, передбачати типові ускладнення й застосовувати сучасні підходи до післяопераційного знеболювання. Практичні клінічні випадки дадуть змогу відпрацювати знання в умовах, максимально наближених до реальної роботи. Після заходу ви впевнено здійснюватимете анестезіологічний супровід геріатричних пацієнтів з цукровим діабетом. • Вступ • Актуальність проблеми: старіння населення, збільшення кількості операцій у пацієнтів похилого віку. • Поширеність цукрового діабету, його вплив на хірургічну практику. • Потреба у мультидисциплінарному підході та персоналізованій анестезії. • Особливості пацієнтів похилого віку • Поліморбідність: серцево-судинні, легеневі, ниркові, печінкові захворювання. • Порушення обміну речовин, мальабсорбція, імунні дисфункції. • Підвищена чутливість до медикаментів, ризик алергічних реакцій. • Передопераційний огляд і підготовка • Виявлення основних відхилень за результатами лабораторних та інструментальних досліджень. • Оцінювання ступеня хірургічного та анестезіологічного ризику. • Формування індивідуальної програми періопераційного супроводу. • Алгоритм ведення пацієнта з ЦД похилого віку • Діагностика вуглеводного статусу та контроль глікемії. • Вибір методу анестезії та інтраопераційного моніторингу. • Сучасні підходи до оцінювання больового синдрому. • Оптимальні стратегії післяопераційного знеболювання. • Типові помилки в періопераційному менеджменті • Недооцінення ризиків гіпо- та гіперглікемії. • Неправильний вибір анестезіологічних препаратів та методик. • Недостатній моніторинг метаболічних порушень та гемодинаміки. • Ігнорування принципів мультимодальної аналгезії. • Розбір клінічних кейсів • Практичні приклади ведення пацієнтів похилого віку з ЦД. • Обговорення тактики, допущених помилок і шляхів їх уникнення. • Висновки для щоденної практики. • Q&A-сесія

Електронний навчальний курс із дистанційною участю та доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 4 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховані бали БПР. Бали БПР: 4. Номер в системі БПР: 1019937. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Колоноскопія – це мистецтво бачити те, що інші можуть не помітити. Від якості огляду залежить точність діагностики і своєчасність виявлення передракових змін. Помилки у підготовці до процедури, технічні неточності чи поспіх можуть обернутися пропущеними поліпами та виразковими змінами, що у подальшому спричинить тяжкі запальні або злоякісні процеси. На цьому заході ви зʼясуєте, як ретельно зібраний анамнез і підготовка впливають на візуалізацію слизової, як візуалізувати «сліпі зони» та оцінити підозрілі ділянки. Дізнаєтесь, коли достатньо лише побачити й описати, а коли потрібно діяти – брати біопсію чи видаляти утворення. Після зустрічі ви зможете системно підходити до кожного дослідження, підвищити власні показники якості (ADR, повнота огляду, адекватність документування) та впевнено ухвалювати клінічні рішення. • Як впливає анамнез на результат колоноскопії. • Скарги та їхній вплив на обсяг маніпуляцій при колоноскопії. • Підготовка до колоноскопії. • Введення колоноскопа: з оглядом чи без? • Критерії якості огляду. • Способи покращення візуалізації та ефективності пошуку патології. • Тактика у разі виявлення патології: опис, біопсія, видалення – що обрати? • Самоаналіз і робота над помилками. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Пацієнти з проявами артеріальної гіпертензії, цукрового діабету ІІ типу та хронічної хвороби нирок становлять значну частину щоденної практики. Ведення цієї категорії хворих є складним через тісний взаємозв’язок кардіоваскулярної, ендокринної та нефрологічної патології. Помилки можуть призводити до підвищення ризику інсульту, інфаркту міокарда, серцевої недостатності та прогресування ниркової дисфункції, тому комплексний підхід до ведення таких пацієнтів є обовʼязковим. На цьому заході ви розглянете концепцію кардіорено-ендокринного континууму та сучасні підходи до стратифікації ризику в пацієнтів із поєднаною патологією. Ви навчитеся проводити інтегроване оцінювання основних показників, зокрема артеріального тиску, глікемії, ліпідного профілю, рівня альбумінурії та швидкості клубочкової фільтрації. Окрім цього, ви дізнаєтеся про принципи оптимального контролю артеріального тиску при ХХН, сучасні стратегії цукрознижувальної терапії, а також роль нефро- та кардіопротективних препаратів. Після навчання ви зможете зменшити ризик прогресування хронічної хвороби нирок, оптимізувати контроль супутніх станів та покращити прогноз пацієнтів. • Кардіорено-ендокринний континуум: чому АГ, ЦД2 і ХХН не можна розглядати окремо. • Як правильно оцінити ризик у пацієнта: рШКФ, альбумінурія, артеріальний тиск, глікемія, ліпіди. • Контроль артеріального тиску при ХХН: як знижувати серцевий ризик без погіршення функції нирок. • ЦД2 і нирки: сучасний підхід до цукрознижувальної терапії у пацієнтів із ХХН. • Роль іАПФ, БРА, SGLT2 та інших нефро- і кардіопротективних стратегій у щоденній практиці. • Типові помилки у веденні пацієнта з АГ, ЦД2 і ХХН. • Як інтерпретувати зміни креатиніну, калію та альбумінурії на тлі лікування. • Коли потрібна корекція терапії, а коли – консультація нефролога або суміжного спеціаліста. • Практичні клінічні алгоритми для лікаря. Розбір клінічних кейсів. • Відповіді на запитання учасників.

Підвищення рівня виживаності новонароджених з гестаційним віком 22–24 тижні є значним досягненням сучасної неонатології. Згідно з дослідженням, опублікованим у Journal of Perinatology, серед немовлят, які отримували реанімаційні заходи, виживаність до виписки зі стаціонару становила 33,2% для 22 тижнів, 45,6% для 23 тижнів і 67,1% для 24 тижнів. Ці дані свідчать про необхідність високої професійної готовності медичних сестер до роботи з такою вразливою категорією пацієнтів – новонародженими з екстремально низьким гестаційним віком. Сестринський догляд має вирішальне значення для запобігання ускладненням, зменшення больового та стресового навантаження на дитину, підтримки терморегуляції, догляду за незрілою шкірою та забезпечення стабільного середовища в умовах інтенсивної терапії. Крім того, впровадження сімейно-орієнтованого підходу (FICare) дає змогу активно залучати батьків до догляду за дитиною, що сприяє покращенню результатів лікування та зменшенню стресу в батьків. Навчальний майстер-клас «Передчасно народжені діти в реанімації: алгоритми безпечного та делікатного догляду» буде присвячений вивченню актуальних аспектів догляду за новонародженими з екстремально низьким гестаційним віком – дітьми, народженими на межі життєздатності (22–24 тижні). Учасники розглянуть сучасні виклики та значення високоякісного сестринського догляду для покращення прогнозу для цих пацієнтів, буде розглянутий вплив терморегуляції, догляду за шкірою, водного балансу й позиціонування на перебіг лікування. Особлива увага буде приділена інтеграції батьків у процес догляду відповідно до принципів Family Integrated Care (FICare). Також розглядатимуться методи зменшення болю і стресу в немовлят через кластеризацію маніпуляцій та створення комфортного середовища. • Вступ: сучасні виклики та значення сестринського догляду • Особливості виживання новонароджених на межі життєздатності (22–24 тижні). • Вплив якості сестринського догляду на коротко- та довготривалі наслідки. • Сімейно-інтегрований догляд (Family Integrated Care, FICare) • Роль батьків у догляді з моменту народження до виписки. • Техніки залучення батьків: від годування до участі в медичних обходах. • Психоемоційна підтримка родини в умовах відділення інтенсивної терапії новонароджених. • Догляд за незрілою шкірою та менеджмент втрати води • Тонкощі бар’єрної функції шкіри в недоношених. • Вплив вологості інкубатора на втрати води й теплообмін. • Підбір доглядового середовища: інкубатор, грілка, контакт шкіра-до-шкіри. • Моніторинг температури тіла й терморегуляція • Сучасні методи контролю: зондові, шкірні, аксилярні. • Цільові показники температури в надзвичайно недоношених дітей. • Зменшення болю та стресу • Тактики мінімізації болючих процедур протягом перших тижнів життя. • Кластеризація доглядових маніпуляцій. • Позиціонування і підтримка комфорту новонародженого. • Безпечний догляд за шкірою • Використання клеїв, пов’язок і дезінфекційних засобів. • Профілактика та лікування пошкоджень шкіри. • Рекомендовані засоби й техніки під час оброблення ран та інфекцій. • Контакт шкіра-до-шкіри (Skin-to-Skin Care, SSC) • Безпечне впровадження SSC у перші дні життя. • Організація середовища та участь батьків. • Якість догляду й простір для покращень • Необхідність стандартизації догляду. • Роль навчання, досвіду й командної роботи. • 18:30-19:00 Q&A-сесія. • Обговорення складних клінічних випадків, з якими учасники стикались у своїй практиці. • Запитання та відповіді: уточнення алгоритмів дій у конкретних клінічних ситуаціях.

Шкірні прояви можуть бути першими сигналами системної катастрофи в організмі. Своєчасне виявлення критичних станів є вкрай важливим для порятунку життя пацієнта. Перші прояви анафілаксії можуть виглядати як шкірний висип та набряк. Синдром Стівенса-Джонсона й токсичний епідермальний некроліз хоч і рідкісні, та мають високий рівень летальності у дорослих і потребують негайної діагностики саме на дерматологічному етапі. Гострі шкірні прояви можуть бути наслідком як системної патології, так і медикаментозної токсичності, зокрема DRESS-синдрому або гострих герпетичних інфекцій. У цих випадках саме дерматолог має стати першим, хто може надати невідкладну допомогу. Незнання клінічних ознак і відсутність чіткого алгоритму дій у таких ситуаціях призводять до затримки допомоги, підвищення рівня смертності та інвалідизації. Знання невідкладних станів є обов’язковим для лікаря будь-якої спеціальності. Навчальний захід «Невідкладні стани в дерматології» буде присвячений вивченню найпоширеніших ургентних ситуацій в практиці дерматолога. Учасники ознайомляться з класифікацією та клінічними різновидами токсикодермій, синдрому Стівенса-Джонсона і токсичного епідермального некролізу. Розглядатимуться особливості клінічної картини, диференційна діагностика з іншими бульозними дерматозами й оцінювання ступеня ураження шкіри за допомогою шкал (наприклад, SCORTEN). Окрему увагу буде приділено інструментальним методам діагностики, зокрема дерматоскопії. Учасники вивчать покрокові алгоритми дій дерматолога у разі виявлення гострих станів в амбулаторній практиці. Також розглядатиметься тактика взаємодії з фахівцями інших напрямів і показання до госпіталізації. • Невідкладні стани в дерматології: • Класифікація/види • Клінічна діагностика • Особливості клінічної картини токсикодермій, СЖС, ТЕН у практиці дерматолога. • Дерматоскопія та інші інструментальні методи для швидкої діагностики. • Диференційна діагностика з іншими дерматозами (пемфігус, бульозний пемфігоїд, гострий генералізований екзантематозний пустульоз тощо). • Визначення ступеня ураження шкіри (SCORTEN, інші шкали). • Алгоритми дій для дерматолога у разі невідкладних станів • Покроковий алгоритм дій у кабінеті дерматолога у разі підозри на токсикодермію/СЖС. • Взаємодія з суміжними спеціалістами (терапевт, реаніматолог, алерголог). • Показання до госпіталізації у стаціонар/опіковий центр. • Техніка ведення пацієнтів з токсикодерміями та СЖС для дерматолога • Вибір системної терапії. • Місцева терапія. • Ведення уражень слизових. • Особливості ведення пацієнтів з супутньою патологією. • Відповіді на запитання учасників

Пахова герніопластика не обмежується однією стандартною операцією. Це широкий спектр технік і стратегій, що вимагають системного підходу до класифікації та вибору методу лікування. Хірург, який орієнтується лише на звичну методику, може припуститися помилки в підборі техніки та спричинити ускладнення чи сформувати хронічний післяопераційний больовий синдром. Необхідно чітко знати показання й обмеження як відкритих, так і малоінвазивних втручань. На цьому заході ви розглянете класифікацію пахових гриж, навчитеся обґрунтовано обирати між відкритими й лапароскопічними підходами, а також оцінювати доцільність роботичної герніопластики. Ви побачите основні відмінності між методиками, проаналізуєте нестандартні клінічні ситуації та навчитесь обирати тактику в разі інтра- й післяопераційних ускладнень. Після навчання ви зможете впевнено планувати операцію при первинних та рецидивних пахових грижах, аргументовано пояснювати пацієнту вибір методики та мінімізувати ризик ускладнень і рецидивів. • 1. Класифікація гриж пахової зони. • 2. Диференційований вибір методу лікування пахових гриж. • 3. Відкриті методи пахової герніопластики: Шоулдайс, Ліхтенштейн. • 4. Лапароскопічні методи пахової герніопластики: ТАРР, ТЕР, еТЕР. • 5. Ускладнення й нестандартні ситуації: діагностика і лікувальна тактика. • 6. Роботична герніопластика: мода чи майбутнє? • 6. Роботична герніопластика: мода чи майбутнє? • 7. Де шукати інформацію? • 8. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Лікарі здобудть наступні навички: 1. Алгоритм асептичної обробки місця інсерції ПВК та накладання стерильної пов’язки. 2. Техніка промивання та закриття катетера («створення замка») з використанням фізіологічного розчину. 3. Критерії вибору та заміни оклюзійних пов’язок відповідно до клінічних протоколів. 4. Рання діагностика та диференціація ускладнень: флебіт, інфільтрація, екстравазація, тромбоз, локальна та системна інфекція. 5. Оцінка функціональності катетера та методи усунення оклюзії. 6. Протоколи рутинного моніторингу та ведення медичної документації щодо стану ПВК. 7. Визначення показань та техніка безпечного видалення периферичного венозного катетера. Питання, що розглядаються: • Яка оптимальна частота заміни прозорих та марлевих пов’язок на місці інсерції ПВК? • Які переваги та недоліки використання натрію хлориду 0,9% для промивання катетера порівняно з гепаринізованими розчинами? • Які клінічні ознаки та шкали оцінки (напр., VIP Score) використовуються для діагностики флебіту, асоційованого з ПВК? • Як диференціювати інфільтрацію та екстравазацію та яка тактика лікаря при виникненні цих ускладнень? • Чи існують абсолютні показання до рутинної заміни ПВК, чи слід керуватися виключно клінічними показаннями? • Які заходи профілактики катетер-асоційованих інфекцій кровотоку є найбільш ефективними згідно з останніми клінічними настановами? Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • 00:00 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: Застосування клінічних шкал (Wells, Geneva) для оцінки ймовірності ТЕЛА. Інтерпретація електрокардіографічних ознак гострого легеневого серця (S1Q3T3, блокада правої ніжки пучка Гіса). Диференційна діагностика ТЕЛА з іншими невідкладними станами (гострий коронарний синдром, розшарування аорти, пневмонія). Визначення показань до проведення та клінічна оцінка результатів пульсоксиметрії. Алгоритм дій при підозрі на ТЕЛА високого ризику (шокогенна ТЕЛА) та стабілізація гемодинаміки. Вибір оптимального медичного закладу (стаціонару з можливістю проведення КТ-ангіографії) для госпіталізації пацієнта. Надання невідкладної допомоги: оксигенотерапія, інфузійна терапія, вазопресорна підтримка згідно з чинними протоколами. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які клінічні ознаки та симптоми мають найвищу прогностичну цінність для діагностики ТЕЛА на догоспітальному етапі? • Як коректно застосовувати та інтерпретувати результати клінічних шкал ймовірності (Wells, Geneva) в умовах обмеженого часу та інформації? • Які специфічні зміни на ЕКГ є “червоними прапорцями” для підозри на ТЕЛА з перевантаженням правих відділів серця? • Алгоритм диференційної діагностики між ТЕЛА, гострим коронарним синдромом та іншими причинами болю в грудях та задишки. • Які критерії визначають пацієнта з ТЕЛА високого ризику та якою є тактика його невідкладної стабілізації? • Протокол транспортування пацієнта з підозрою на ТЕЛА: критерії вибору стаціонару та комунікація з приймальним відділенням. • Роль та місце D-димеру в діагностиці на догоспітальному етапі: можливості та обмеження експрес-тестів. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: Диференційна діагностика гострого коронарного синдрому, асоційованого з вживанням кокаїну, амфетамінів та інших стимуляторів. Інтерпретація специфічних змін на ЕКГ, зокрема подовження інтервалу QT, аритмій та ознак ішемії, у пацієнтів, що вживають психоактивні речовини. Діагностика та ведення токсичної кардіоміопатії, індукованої опіоїдами, стимуляторами та канабіноїдами. Управління життєзагрожуючими аритміями, зокрема шлуночковою тахікардією та фібриляцією шлуночків, на тлі гострої інтоксикації. Діагностика та лікування інфекційного ендокардиту у пацієнтів з ін’єкційним вживанням наркотиків. Ведення пацієнтів з артеріальною гіпертензією та гіпертонічними кризами, спричиненими симпатоміметиками. Оцінка ризику раптової серцевої смерті у осіб, що хронічно вживають психоактивні субстанції. Застосування специфічних антидотів та фармакологічних втручань при кардіотоксичності. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ультразвукова візуалізація молочних залоз у період вагітності й лактації – це окрема діагностична категорія, що потребує чіткого розуміння фізіологічних змін тканини молочної залози та їх диференціації з патологічними процесами. Під впливом гормональних змін у цей період відбувається гіперплазія залозистої тканини, зміна ехогенності, розширення протоків і посилення васкуляризації, що значно ускладнює інтерпретацію ультразвукової картини. На цьому тлі як запальні процеси, так і доброякісні чи злоякісні утворення можуть мати атипові сонографічні характеристики, через що зростає ризик діагностичних помилок. На цьому заході ви розберете особливості нормальної ультразвукової візуалізації молочних залоз у вагітних та жінок у період лактації, а також сучасні підходи до диференційної діагностики запальних, доброякісних і злоякісних процесів. Ви розглянете УЗ-ознаки післяпологового й гранульоматозного маститу, особливості візуалізації галактоцеле, лактаційної аденоми та фіброаденом із лактаційними змінами. Після навчання ви зможете правильно оцінювати ультразвукову картину молочних залоз у період вагітності й лактації, диференціювати фізіологічні зміни від патологічних та визначати показання до подальших діагностичних втручань. • Особливості нормальної УЗ-візуалізації молочних залоз під час лактації. • Запальні та інфекційні процеси в молочних залозах: • післяпологовий мастит; • гранульоматозний мастит. • Тривалий мастит, що не лікується: діагностичні пастки. • Доброякісні захворювання у період лактації та вагітності: • галактоцеле; • лактаційна аденома; • фіброаденоми: зміни, які відбуваються під час лактації. • Вагітність: асоційований рак молочної залози. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Рідкісні дерматози, зокрема пігментне пруриго, хвороба Гровера та ліхеноїдний контактний дерматит, становлять клінічну складність через здатність імітувати більш поширені захворювання шкіри. Ці стани можна неправильно трактувати як атопічний дерматит, екзему або червоний плоский лишай, що призводить до помилок у виборі лікувальної стратегії. На цьому заході ви розглянете системний підхід до діагностики зазначених станів на основі розбору клінічних випадків. Ви навчитеся проводити диференційну діагностику сверблячих папульозних висипів, акантолітичних дерматозів та ліхеноїдних уражень шкіри. Також ви дізнаєтеся, як інтерпретувати клінічні ознаки, визначати показання до біопсії та використовувати патч-тестування. Після навчання ви зможете вчасно виявляти рідкісні дерматози, проводити необхідну диференційну діагностику й обирати обґрунтовану тактику лікування. • Кейс 1 – Пігментне пруриго • Кейс 2 – Хвороба Гровера • Кейс 3 – Ліхеноїдний контактний дерматит • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Лікарі здобудуть навички застосування концепції ВООЗ «5 моментів для гігієни рук» у клінічній практиці для мінімізації ризику перехресного інфікування. Учасники опанують стандартизовану техніку гігієнічної та хірургічної антисептики рук згідно з чинними національними та міжнародними протоколами, а також навчаться диференціювати показання до миття рук з милом і водою та використання спиртовмісних антисептиків залежно від клінічної ситуації. Розглядаються обґрунтований вибір антисептичних засобів з урахуванням їх спектра дії, експозиції та впливу на мікрофлору шкіри, профілактика й менеджмент контактного дерматиту, асоційованого з частою обробкою рук. Учасники опанують організацію системи моніторингу та аудиту дотримання правил гігієни рук персоналом у закладі охорони здоров’я. Програма заходу • Відеозаняття — 46:49 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Останні рекомендації ВООЗ та CDC щодо гігієни рук у закладах охорони здоров’я • Роль гігієни рук у запобіганні поширенню мультирезистентних штамів (MRSA, VRE, CRE) • Порівняльна ефективність та показання до використання спиртовмісних антисептиків і миття рук з милом, зокрема при контакті з пацієнтами з Clostridioides difficile • Поєднання використання медичних рукавичок та гігієнічної обробки рук • Поширені помилки при виконанні техніки обробки рук та способи їх уникнення • Доказові стратегії підвищення комплаєнсу медичного персоналу до виконання правил гігієни рук Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Організаційні питання щодо курсу Лекція: Репроцесинг інструментів згідно з рекомендаціями МОЗ та ВООЗ Додаткові матеріали від спікера (чек листи) Тестування БПР