Заходи БПР — Анестезіологія 2026

Кома — це завжди виклик і боротьба з часом. На цьому заході Ви отримаєте чіткий, практичний алгоритм дій, який допоможе швидко визначити причину порушення свідомості та розпочати правильне лікування вже в перші хвилини. Розберемо ключові диференційні ознаки, типові помилки та пріоритети ABCDE, щоб діяти впевнено в реальних клінічних умовах — від догоспітального етапу до приймального відділення. Те, що реально рятує життя. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Приєднуйтесь, буде цікаво та прогресивно! Програма заходу • ✅ Свідомість та її порушення. Визначення та класифікація ком. Нормативно-правова база • ✅ Первинний огляд критичного пацієнта, диференціальна діагностика ком • ✅ Екстрена медична допомога при комах різного генезу. Реальні клінічні кейси Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Коагулограма: методики, якість та контроль у лабораторній практиці: Загальна характеристика системи згортання крові
 Огляд основних елементів розширеної коагулограми Преаналітичні аспекти якісної коагулограми
 Вплив внутрішніх та зовнішніх чинників на результати досліджень
 Основні методики виконання досліджень гемостазу
 Контроль якості досліджень системи згортання крові 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

1. Відеолекція Ведення медичної документації: як уникнути типових помилок та юридичних ризиків: Як правильно вести медичну карту Типові помилки в записах Що «рятує» лікаря в суді? Електронна vs паперова документація 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

​Інфекційний контроль у регіонарній анестезії та лікуванні болю є одним із найважливіших аспектів сучасної анестезіології. Інфекційні ускладнення, зокрема хірургічні інфекції місця втручання (SSI), залишаються однією з провідних причин підвищення рівня захворюваності, смертності й економічних витрат у пацієнтів після регіонарних блокад та інтервенцій для контролю болю, згідно з консенсусними рекомендаціями ASRA Pain Medicine (2025). За даними CDC та ASRA, до 50% таких інфекцій можна було б запобігти за умови дотримання актуальних стандартів інфекційного контролю, однак їх впровадження залишається недостатнім як в Україні, так і в усьому світі. Особливої обережності потребують пацієнти з імуносупресією, цукровим діабетом, імплантованими пристроями, а також ті, кому процедури виконуються в умовах амбулаторії, стаціонару чи операційної, оскільки ризик інфікування в такому разі зростає. Навчальний захід «ASRA 2025: інфекційний контроль у регіонарній анестезії» буде присвячений вивченню сучасних підходів до інфекційного контролю в регіонарній анестезії та лікуванні болю відповідно до актуальних рекомендацій ASRA, CDC та ВООЗ. Учасники розглянуть найпоширеніші інфекційні агенти, фактори ризику та класифікацію процедур за рівнем інфекційної небезпеки: від периферичних блокад до нейроаксіальних втручань. Будуть детально проаналізовані алгоритми профілактики: підготування пацієнта, антисептика, антибіотикопрофілактика, техніка створення стерильного поля й використання обладнання. Окрему увагу буде приділено менеджменту ускладнень та інтеграції рекомендацій в повсякденну роботу. • Вступ. Актуальність інфекційного контролю в регіонарній анестезії та лікуванні болю (огляд даних ASRA, CDC, WHO). • Основні патогени й фактори ризику інфекційних ускладнень. • Класифікація процедур за ризиком інфекцій (PNB, нейроаксіальні блокади, імплантація пристроїв). • Алгоритми інфекційного контролю: підготування пацієнта (скринінг, деколонізація, оцінювання ризиків), вибір антисептиків і техніка асептики, антибіотикопрофілактика (показання, вибір, тривалість), організація стерильного поля та використання обладнання. • Менеджмент інфекційних ускладнень: діагностика, моніторинг, клінічні маркери. • Тактика лікування (антибіотики, дренування, видалення імплантів). • Розгляд клінічних кейсів (епідуральний абсцес, інфекція після периферичного блока). • Інтеграція рекомендацій ASRA у повсякденну практику. • Q&A-сесія.

Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "невідкладна (екстрена) медична допомога". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ультразвукова діагностика органів калитки є методом вибору в разі більшості ургентних і планових станів: від синдрому гострої калитки до оцінювання причин чоловічого безпліддя. Правильна інтерпретація ультразвукових даних безпосередньо визначає клінічну тактику. Розуміння анатомо-фізіологічних особливостей, вікових норм, техніки сканування та принципів доплерографії дає змогу своєчасно виявити ургентні стани, як-от перекрут яєчка або травматичні ушкодження, та відрізняти їх від запальних чи доброякісних процесів. На цьому заході ви навчитеся проводити ультразвукове дослідження органів калитки, зокрема технічні аспекти сканування, стандартизований протокол обстеження й оцінювання нормальної ультразвукової анатомії. Ви дізнаєтесь, як інтерпретувати патологічні зміни: від варикоцеле та гідроцеле до пухлин яєчка і травматичних ушкоджень. Також ви розглянете можливості доплерографії, CEUS та еластографії, що дасть змогу підвищити точність диференційної діагностики. Після навчання ви зможете впевнено діяти як під час планових обстежень, так і в разі невідкладних станів, а також правильно оцінювати фактори чоловічого безпліддя. • Значення ультразвукової діагностики калитки. • Анатомо-фізіологічні особливості калитки: • будова калитки; • фізіологічні функції калитки; • вікові та індивідуальні особливості. • Показання до ультразвукового дослідження органів калитки. • Техніка проведення ультразвукового дослідження калитки. • Протокол дослідження: основні вимоги. • Нормальна ультразвукова анатомія та вимірювання (яєчко: придаток яєчка, сім’яний канатик, оболонки яєчка, кровоплин). • Вікові норми. • Патологічні стани та їхні ультразвукові ознаки: • варикоцеле; • гідроцеле; • перекрут яєчка; • епідидиміт та орхіт; • пухлини яєчка; • сперматоцеле та кісти придатка; • травма калитки; • пахова кила; • крипторхізм і педіатричні аспекти. • Доплерографія калитки: технічні параметри та інтерпретація. • CEUS та еластографія. • Диференційна діагностика синдрому гострої калитки. • Клінічні випадки. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Магнітно-резонансна томографія органів черевної порожнини є одним із найбільш інформативних методів сучасної променевої діагностики. Використання мультипараметричних МРТ-протоколів, зокрема T1-, T2-зважених зображень, DWI та динамічного контрастування, дає змогу складати детальну тканинну характеристику патологічних утворень, оцінювати їхню васкуляризацію, поширення та відповідь на лікування. На цьому заході ви дізнаєтеся про фізичні й технічні можливості методу, принципи побудови алгоритму інтерпретації МРТ органів черевної порожнини та особливості структурованого опису результатів дослідження. Ви навчитеся проводити МРТ-діагностику патології печінки, панкреатобіліарної зони, селезінки, нирок, наднирників, кишківника й очеревини. Також ви розглянете сучасні підходи до оцінювання пухлинних процесів та диференціювання доброякісних і злоякісних утворень. Після навчання ви зможете правильно інтерпретувати основні патологічні зміни органів черевної порожнини за допомогою МРТ-візуалізації та значно покращити ефективність лікування. • Вступ • Фізичні й технічні можливості методу • Алгоритм інтерпретації МРТ ОЧП і структурований протокол опису • МРТ печінки: можливості та алгоритми • МРТ панкреатобіліарної зони • МРТ селезінки, нирок, наднирників • МРТ кишківника та очеревини • Висновки

​Порушення слуху та рівноваги – часті скарги пацієнтів, які можуть бути проявом понад 80 різних патологічних станів. Вони охоплюють як соматичні, так і неврологічні розлади, від доброякісного позиційного запаморочення до серйозних захворювань головного мозку. Важливо вміти точно визначити причину симптомів, адже від своєчасної діагностики й правильної тактики залежить не лише якість життя, а й прогноз для пацієнта. Сучасні отоневрологічні підходи базуються на чітких клінічних алгоритмах, міждисциплінарній співпраці та доказовій медицині. Їхнє впровадження дає змогу уникнути помилок, скоротити час до встановлення правильного діагнозу й запобігти розвитку ускладнень: від перманентної втрати слуху до соціальної дезадаптації. Для лікаря-практика знання з цієї галузі необхідні не лише у вузькопрофільних ситуаціях, але і в рутинній клінічній практиці, особливо в роботі з пацієнтами старшого віку або з неврологічними симптомами неясного генезу. Навчальний захід «Клінічна отоневрологія: сучасний покроковий підхід» буде присвячений вивченню анатомії та функціонування вестибулярної системи й диференційної діагностики найпоширеніших синдромів. Учасники розглянуть типові клінічні ситуації – гострі напади запаморочення, раптову втрату слуху, хронічну нестійкість – і навчаться розпізнавати головні ознаки найпоширеніших отоневрологічних захворювань. Будуть розглянуті практичні інструменти: діагностичні проби, репозиційні маневри, алгоритми скринінгу та ведення пацієнтів у гострий і хронічний періоди. Також будуть наведені консенсусні рекомендації міжнародної спільноти, зокрема документи Барані. • Анатомія та фізіологія вестибулярної системи; • Рухи очей: норма й патологія; • Симптоматика вестибулярної патології; • Діагностика вестибулярних розладів: від анамнезу до високотехнологічних методів; • Принципи лікування та реабілітації в клінічній вестибулології. • Відповіді на запитання • Сучасний стан отоневрології як клінічної дисципліни; • Консенсусні документи світової отоневрологічної спільноти Барані; • Доброякісне пароксизмальне позиційне запаморочення: діагностичні проби та репозиційні маневри; новий діагностичний підхід; • Завдання з зірочкою: хто капітан команди – ЛОР, невролог чи фізичний терапевт? • Відповіді на запитання

Суїцидальна поведінка є однією з найбільш недооцінених проблем у клінічній практиці, оскільки значна частина пацієнтів не звертається по спеціалізовану психіатричну допомогу і потрапляє в поле зору лікаря лише через соматичні скарги або випадкові звернення. Первинна ланка часто є єдиною точкою контакту, де ризик можна вчасно розпізнати. У 2026 році впровадження нового Стандарту медичної допомоги «Суїцидальна поведінка» (наказ МОЗ №546 від 24.04.2026) формалізувало вимоги до скринінгу, перетворивши його з клінічної інтуїції на обов’язковий компонент медичної допомоги. На цьому заході ви розглянете практичний алгоритм дій лікаря відповідно до оновленого Стандарту: від моменту первинного контакту до проведення скринінгу, комплексної оцінки ризику та формування індивідуального плану безпеки. Ви розберете критерії, за якими визначається необхідність скринінгу, структура оцінки після позитивного результату, принципи взаємодії з пацієнтом і його оточенням, а також підходи до маршрутизації в межах системи охорони здоров’я. Після навчання ви зможете виявляти ознаки суїцидального ризику незалежно від первинної скарги пацієнта, проводити структурований скринінг згідно з новим Стандартом, формувати індивідуальний план безпеки та приймати рішення щодо подальшої маршрутизації. • Вступ • Актуальність теми. Чому скринінг суїцидальної поведінки — завдання не тільки психіатра, а кожного лікаря первинної ланки. Огляд нового Стандарту МОЗ (наказ № 546 від 24.04.2026). • Що таке суїцидальна поведінка: визначення та коди • Визначення ВООЗ: суїцидальні думки (ідеї), плани, спроби самогубства та самогубство. Кодування за НК 025:2021 (Х60-Х84). Чому це не один стан, а спектр. • Хто і де має проводити скринінг • Первинна медична допомога, спеціалізована психіатрична допомога, невідкладна допомога — три точки контакту. Які ознаки є показанням до скринінгу: виражений емоційний дистрес, безнадія, хронічний біль, психічні та поведінкові розлади. • Клінічний приклад: пацієнт із хронічним болем на прийомі у терапевта • Розбір ситуації, коли соматична скарга маскує суїцидальний ризик; яке питання лікар повинен задати, але часто не задає. • Комплексна оцінка після позитивного скринінгу • Що входить в оцінку: психосоціальний статус, психічна коморбідність, соціальна ситуація, соматичний стан. Чому оцінка кожної спроби проводиться окремо. • Індивідуальний план безпеки • Структура плану: поточний стан, фактори ризику, захисні фактори, потреба в подальшому супроводі. Практичні приклади формулювань для плану. • Підходи до лікування та супровід • Комбінований підхід: фармакологічні й нефармакологічні методи. Повторна оцінка стану при зміні формату лікування (наприклад, виписка зі стаціонару). Залучення близького оточення з урахуванням конфіденційності. • Обговорення клінічного випадку та відповіді на запитання • Розбір кейсу від первинного контакту до складання плану безпеки; типові помилки маршрутизації. • Рефлексія та підведення підсумків • Ключові кроки алгоритму: скринінг → комплексна оцінка → план безпеки → лікування і супровід. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

У разі невідкладних станів необхідно діяти без роздумів, але за чітким алгоритмом. Кровотечі з ЛОР-органів, сторонні тіла в дихальних шляхах, гострі стенози чи травми – ситуації, де помилка або затримка можуть коштувати життя. Вміння швидко розпізнати ургентний стан, виконати гемостаз і відновити прохідність дихальних шляхів є професійною необхідністю. На цьому заході ви розберете покрокові дії в разі носових, післяопераційних і глоткових кровотеч, навчитеся застосовувати сучасні методи тампонади, коагуляції та судинного гемостазу. Розглянете тактику в разі сторонніх тіл і травм ЛОР-органів, а також відпрацюєте підхід до гострих стенозів гортані, зокрема показання до трахеостомії. Після навчання ви зможете впевнено діяти у критичних ситуаціях і забезпечувати пацієнтам своєчасну та професійну допомогу. • Загальні принципи ведення пацієнтів з невідкладними станами ЛОР-органів • Кровотечі з ЛОР-органів • Діагностика та оцінювання тяжкості кровотечі • Методи зупинки кровотечі: консервативні (тиск, тампони, медикаментозна терапія) та інструментальні (коагуляція, перев’язка судин) • Контроль гемостазу й післяопераційний моніторинг • Особливості ведення травми ЛОР-органів • Перелік обов’язкових діагностично-лікувальних заходів • Запобігання ускладненням • Сторонні тіла ЛОР-органів • Класифікація: живі/неживі, органічні/неорганічні • Тактика ведення пацієнтів • Методи видалення та післяопераційне спостереження • Гострі стенози гортані • Діагностика й оцінювання стану пацієнта • Тактика ведення: медикаментозна, ендоскопічна, хірургічна • Показання до проведення трахеостомії • Відповіді на запитання

Якщо не брати до уваги анатомічні варіації, навіть рутинна холецистектомія може перетворитися на складний клінічний кейс. Ятрогенні ушкодження жовчних проток – одні з найнебезпечніших ускладнень абдомінальної хірургії. Всі вони мають серйозні наслідки для пацієнта і загрожують відповідальністю для хірургів. На цьому заході ви дізнаєтеся, як запобігти помилкам під час лапароскопічних і відкритих холецистектомій та своєчасно розпізнати пошкодження. Ви навчитеся системного підходу до профілактики, діагностики й лікування у разі ятрогенних травм жовчних проток. Це навчання для хірургів, які прагнуть працювати впевнено навіть у найскладніших випадках. В програмі: алгоритми дій у разі пошкоджень, інтра- й післяопераційна тактика та юридичні аспекти ситуацій. • Визначення понять, епідеміологія та частота. • Наслідки пошкоджень жовчних проток для пацієнта й хірурга. • Класифікації пошкоджень. • Причини виникнення ушкоджень. • Анатомічні варіанти жовчних шляхів (короткий огляд). • Профілактика ушкоджень (що робити, щоб не виникли). • Інтраопераційна діагностика. • Післяопераційна діагностика. • Інтраопераційна лікувальна тактика. • Післяопераційна лікувальна тактика. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Масивна кровотеча й травма-індукована коагулопатія – одні з головних причин ранньої летальності при політравмі. Вони формують складний патофізіологічний каскад, що розвивається вже протягом перших годин після ушкодження. Сучасні дані свідчать, що гіпоперфузія, шок, ацидоз і гіпотермія запускають ранні порушення гемостазу, які потребують не лише швидкої, а й патогенетично обґрунтованої корекції. Впровадження концепції Damage Control Resuscitation, таргетної гемостатичної терапії та використання віскоеластичних методів (TEG/ROTEM) дають змогу перейти від емпіричних трансфузійних стратегій до персоналізованого ведення пацієнта. На цьому заході ви розглянете патофізіологію травма-індукованої коагулопатії, клінічне значення порушень гемостазу на різних етапах травматичного процесу й сучасні підходи до діагностики. Ви засвоїте алгоритми Damage Control Resuscitation, принципи допустимої гіпотензії, рестриктивної інфузійної терапії, температурного контролю й корекції метаболічних порушень. Ви дізнаєтеся про основні принципи антифібринолітичної терапії та оптимальної трансфузійної тактики, роль фібриногену, тромбоцитів, PCC і кальцію, а також практичні аспекти застосування TEG/ROTEM. Після навчання ви зможете впевнено вести пацієнта з масивною кровотечею, оптимізувати гемостатичну терапію та зменшити ризики, пов’язані з неконтрольованою коагулопатією в разі травми. • Причини й патофізіологія травма-індукованої коагулопатії • Роль гіпоперфузії, шоку, ацидозу й гіпотермії • Активація протеїну C та гіперфібриноліз • Клінічне значення коагулопатії при травмі • Вплив на ранню, середню та пізню летальність • «Порочне коло»: кровотеча – коагулопатія – шок • Діагностика порушень гемостазу • Клінічні маркери масивної крововтрати • Лабораторні показники • Роль TEG/ROTEM у ранньому оцінюванні коагулопатії • Damage Control Resuscitation (DCR) • Допустима гіпотензія • Рестриктивна інфузійна терапія • Температурний контроль та корекція ацидозу • Антифібринолітична терапія • Показання до застосування транексамової кислоти • Час, дози та клінічні застереження • Гемостатична терапія і трансфузійна стратегія • Масивна трансфузія: співвідношення компонентів крові • Фібриноген, тромбоцити, PCC, кальцій • Цілеспрямоване лікування за даними TEG/ROTEM • Клінічний кейс • Практичний алгоритм ведення пацієнта з політравмою та масивною кровотечею • Відповіді на запитання учасників

У клінічній практиці доводиться працювати в умовах, коли остаточний вибір лікувальної тактики залежить не лише від медичних показань, а й від цінностей, очікувань та життєвого контексту пацієнта. Відсутність структурованого підходу до спільного прийняття рішень у таких ситуаціях може призводити до непорозумінь, конфліктів і професійного вигорання. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до пацієнтоорієнтованої допомоги, принципи спільного прийняття рішень та їх відмінність від класичної інформованої згоди. Ви опрацюєте поширені інструменти виявлення пріоритетів пацієнта за моделлю ICE, алгоритм SHARE як структуровану модель комунікації, а також практичні аспекти встановлення професійних та особистих кордонів лікаря. Також ви проаналізуєте ситуації, коли пацієнт не готовий брати участь у виборі лікування, і критерії, за яких лікар може приймати рішення одноосібно. Після навчання ви зможете підвищити якість вашої комунікації, зменшити кількість конфліктних ситуацій та формувати партнерські відносини у системі «лікар-пацієнт». • 1. Спільне прийняття рішень: невіддільна частина пацієнтоорієнтованої допомоги. Пацієнт як партнер і суб’єкт прийняття рішень. • 2. Інформована згода vs. спільне прийняття рішень. • 3. Виявлення пріоритетів пацієнта: ICE (ідеї, сумніви/побоювання, очікування). Як ставити запитання, щоб виявити ICE, та як ці дані «вбудовувати» у спільне рішення? • 4. Модель SHARE: 5 кроків спільного прийняття рішень (залучити – пояснити варіанти – з’ясувати цінності – дійти рішення – переглянути його). • 5. Що робити, якщо пацієнт не хоче приймати рішення? В яких випадках лікар приймає рішення одноосібно? • 6. Професійні й особисті кордони лікаря. Які види кордонів існують? • 7. Відмова пацієнту. Як сказати пацієнту «НІ»: техніка FAVER. • 8. Відповіді на запитання учасників.

​Синдром гострого живота є однією з причин невідкладного звернення пацієнтів, і для лікаря будь-якої спеціальності важливо вміти швидко орієнтуватись у цій клінічній ситуації. Особливо складною є діагностика в гіпогастральній ділянці, де біль може бути спричинений як хірургічною, так і гінекологічною патологією. Апендицит, апендажит, ектопічна вагітність чи перекрут яєчника часто мають схожу симптоматику, але потребують принципово різного підходу. У цьому контексті трансвагінальне УЗД є основним методом візуалізації, що дає змогу швидко встановити точний діагноз. Його правильне застосування суттєво підвищує шанси на збереження репродуктивних органів та запобігає фатальним ускладненням. Зволікання з діагностикою в разі перекруту яєчника може призвести до ішемії та втрати органа вже через 6 годин, а в разі ектопічної вагітності – до внутрішньочеревної кровотечі та загрози для життя. Навіть досвідчені лікарі можуть помилково трактувати УЗ-зображення або обрати неадекватний метод дослідження, наприклад трансабдомінальний замість трансвагінального. Це знижує точність діагностики. Тому, вміння орієнтуватися в анатомії гіпогастральної ділянки та характерних УЗ-ознаках важливе для лікарів, які стикаються з гострою абдомінальною симптоматикою в ургентній практиці. Навчальний майстер-клас «УЗД гострого живота: гіпогастрій. Розгляд клінічних кейсів» буде присвячений вивченню найпоширеніших причин гострого болю в нижньому поверсі черевної порожнини та анатомічних особливостей гіпогастральної ділянки. Учасники розглянуть клінічну картину, діагностику і підходи до ведення апендициту, апендажиту, ектопічної вагітності й перекруту яєчника. Особливу увагу буде приділено ролі трансвагінального УЗД як основного методу диференційної діагностики. Розглядатимуться типові помилки, які можуть вплинути на своєчасність встановлення діагнозу й подальшу тактику лікування. • Гострий живіт. ACUTE-ABDOMEN. Анатомічні особливості гіпогастральної ділянки. • Апендицит. • Апендажит. • Ектопічна вагітність. • Перекрут яєчника. • Важливість трансвагінального обстеження в діагностиці гострого живота. • Відповіді на запитання учасників

Формат: Дистанційна участь (з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я). Місце проведення: Online. Тривалість: 4 год. Бали БПР: 4. Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "невідкладна (екстрена) медична допомога". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера