Заходи БПР — Анестезіологія та реанімація 2026

Це про вибори, які лікар робить щодня. Вміння поєднувати професійну майстерність із повагою до пацієнта визначає безпеку, довіру та якість медичної допомоги. Протягом навчання ви дізнаєтесь про: ✅ Основи біоетики та принципи, що керують прийняттям рішень; ✅ Виклики клінічної практики: дискримінація, емпатія та вразливість пацієнтів; ✅ Етичні питання досліджень: інформована згода, чесність та академічна доброчесність; ✅ Конфіденційність і приватність у роботі з пацієнтами. Даний курс допоможе забезпечити баланс між професійною майстерністю та етикою! Програма заходу • БЛОК 1. Основи біоетики • БЛОК 2. Виклики у клінічній етиці • БЛОК 3. Виклики в етиці досліджень • БЛОК 4. Конфіденційність і приватність в клінічній практиці Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Підвищення тропоніну та інфаркт міокарда — дві клінічні реалії, що нерідко розглядаються як синоніми, однак сучасна кардіологія вимагає значно тонішого підходу до їх диференціації. Цей онлайн-курс розроблений для лікарів, які щодня стикаються з інтерпретацією лабораторних даних і прагнуть приймати обґрунтовані клінічні рішення в умовах діагностичної невизначеності. Висока чутливість сучасних тропонінових тестів (hs-cTn) створює серйозні виклики диференційної діагностики у повсякденній клінічній практиці. Впровадження високочутливих аналізів дозволило виявляти ушкодження міокарда на ранніх етапах і суттєво скоротити час до прийняття рішення про реперфузію. Водночас зросла кількість випадків, коли підвищення тропоніну зумовлене не атеросклеротичним розривом бляшки, а іншими механізмами: перевантаженням тиском, запаленням, нирковою недостатністю чи системним стресом. Згідно з Четвертим універсальним визначенням інфаркту міокарда (Fourth Universal Definition of Myocardial Infarction), діагноз ІМ вимагає не лише зростання або зниження рівня hs-cTn, а й обов’язкової наявності клінічних ознак гострої ішемії. Алгоритми швидкої стратифікації ризику 0/1h та 0/2h, рекомендовані ESC (Європейським товариством кардіологів), дозволяють протягом 1–2 годин надійно виключити або підтвердити ГІМ з використанням серійних вимірювань hs-cTn. Після проходження курсу лікар набуде компетентностей щодо інтерпретації результатів hs-cTn у клінічному контексті, застосування Четвертого універсального визначення ІМ, диференціації гострого та хронічного пошкодження міокарда, побудови діагностичного алгоритму, використання BNP, NT-proBNP і D-димеру, визначення показань до ехокардіографії, КТ-ангіографії та МРТ серця, а також застосування протоколів 0/1h та 0/2h. Курс розроблено для кардіологів, терапевтів, лікарів відділень невідкладної допомоги та сімейних лікарів, які прагнуть підвищити клінічну компетентність у галузі біомаркерної діагностики. Навчання дає НМО-бали для безперервного професійного розвитку відповідно до вимог МОЗ України. Програма заходу • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Коагулограма: методики, якість та контроль у лабораторній практиці: Загальна характеристика системи згортання крові
 Огляд основних елементів розширеної коагулограми Преаналітичні аспекти якісної коагулограми
 Вплив внутрішніх та зовнішніх чинників на результати досліджень
 Основні методики виконання досліджень гемостазу
 Контроль якості досліджень системи згортання крові 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

1. Відеолекція Вірусні гепатити A, B, C: профілактика, діагностика, ризики для медичних працівників Актуальність проблеми (Епідеміологічна характеристика вірусних гепатитів, медичні працівники як група професійного ризику)
 Етіологія та патогенез (Біологічні властивості HAV, HBV, HCV, механізми передачі, імунна відповідь та механізми хронізації (HBV, HCV))
 Клінічні особливості (Гострі форми (субклінічний та маніфестний перебіг), хронічний гепатит B та C, ускладнення (цироз, гепатоцелюлярна карцинома)
Лабораторна діагностика (Серологічні маркери HBV (HBsAg, Anti-HBc, Anti-HBs), ПЛР діагностика, вірусне навантаження, біохімічні показники цитолізу)
 Професійні ризики в закладах охорони здоров’я (Уколи та порізи інструментами, контакт із кров’ю та біологічними рідинами, що підвищують ризик інфікування)
 Алгоритм дій при професійному контакті (Невідкладні заходи, повідомлення та документування, лабораторне обстеження джерела і постраждалого, динамічне спостереження) 
 Профілактика (Вакцинація проти HBV (схеми, контроль титру Anti-HBs), організаційні заходи інфекційного контролю
 Сучасні підходи до лікування (Противірусна терапія HBV, прямі противірусні препарати при HCV, прогноз при своєчасному лікуванні) 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Цей онлайн-курс окреслює основні принципи надання допомоги травмованому постраждалому та пріоритетність дій під час його огляду на догоспітальному етапі. Матеріали курсу дають можливість учасникам отримати поглиблені знання щодо первинного огляду травмованого пацієнта. Автори курсу детально зупиняються на особливостях діагностики й лікування травм та станів, що безпосередньо загрожують життю травмованих пацієнтів. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Фізична терапія для фахівців: як не вигоріти тілом, коли вигорів емоційно Як виглядає тілесне вигорання: мікроознаки Основи тілесної саморегуляції для фахівця (під час роботи та після) Межі в роботі з “емоційно важкими” пацієнтами Протокол “швидкого перезавантаження” за 3–5 хвилин Превенція вигорання: щоденні мікрозвички 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Відеоматеріали у цьому блоці пропонують короткий вступ до двох ключових тем раціонального використання антимікробних препаратів: Раціональна антибіотикотерапія (AMS) і Фармакокінетика/Фармакодинаміка (PK/PD). Мета – покращити цільове застосування антимікробних препаратів, зменшити резистентність та підвищити ефективність терапії. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

У повсякденній практиці саме медична сестра першою контактує з пацієнтом, бере участь у зборі анамнезу, здійснює інформування щодо шляхів передачі ВІЛ, спростовує поширені міфи, а також формує довірливу атмосферу для обговорення чутливих питань. Від рівня її професійної підготовки залежить своєчасність направлення на тестування, коректність дій при підозрі на інфікування та якість подальшого супроводу пацієнта. Окремого значення набувають питання формування прихильності до антиретровірусної терапії, підтримки пацієнта на етапі початку лікування та забезпечення інфекційної безпеки медичного персоналу. Медична сестра повинна володіти чіткими алгоритмами дій у разі професійного контакту з біологічними рідинами, знати принципи постконтактної профілактики та дотримуватися стандартів універсальних запобіжних заходів. Водночас проблема стигматизації людей, які живуть з ВІЛ, залишається актуальною. Професійна комунікація без упереджень і дискримінації є невід’ємною складовою якісної медичної допомоги та етичної практики. Майстер-клас спрямований на оновлення знань відповідно до сучасних клінічних підходів, формування чітких алгоритмів професійної поведінки та підвищення ролі медичної сестри як активної учасниці системи раннього виявлення, лікування та профілактики ВІЛ-інфекції. • Вступ: актуальність теми в Україні. • Роль медичної сестри у виявленні пацієнтів з ВІЛ-інфекцією. • ВІЛ-інфекція: зміни, які виникають в організмі, спричинені вірусом. • Шляхи передавання та міфи. • Алгоритм дій медичної сестри у разі підозри на ВІЛ: коли варто рекомендувати тестування. • Супровід пацієнта: початок лікування і формування прихильності до терапії. • Професійна безпека медичної сестри. • Комунікація без стигми. • Відповіді на запитання.

Вторинне ураження очеревини є проявом прогресування онкологічних захворювань, що суттєво впливає на прогноз та вибір лікувальної тактики. Перитонеальний карциноматоз, зокрема при пухлинах яєчників, шлунка, товстої кишки та підшлункової залози, часто визначає подальшу стратегію ведення пацієнта: від хірургічного втручання до системної терапії або HIPEC. Комп’ютерна томографія є основним методом первинного оцінювання поширеності процесу, однак її діагностична ефективність значною мірою залежить від здатності лікаря виявляти зміни та правильно інтерпретувати знахідки. На цьому заході ви розглянете КТ-ознаки перитонеального карциноматозу, зокрема ранні прояви, які часто залишаються поза увагою під час рутинного аналізу. Ви дізнаєтеся про анатомічні орієнтири очеревини та основні зони локалізації імплантів, що дасть змогу структурувати дослідження, а також навчитеся проводити диференційну діагностику – відрізняти метастатичне ураження від туберкульозу, мезотеліоми, псевдоміксоми та післяопераційних і запальних змін. Після навчання ви будете швидше й точніше визначати стадію захворювання та сприяти вибору оптимальної тактики лікування, що значно покращить прогноз для пацієнта. • Що таке вторинне ураження • Метастази, карциноматоз • Коротко про анатомію очеревини • Листки, сальник, брижа • Основні простори (таз, підпечінковий, paracolic gutters) • Перитонеальний карциноматоз • Основні КТ-ознаки (вузлики, потовщення, omental cake) • Що таке саркоматоз, лімфоматоз • Як виміряти масштаб катастрофи? Індекс РСІ • Диференційна діагностика • Туберкульоз, мезотеліома, псевдоміксома • Асцит • Коли виглядає підозріло • Де шукати насамперед • “Улюблені” місця імплантів • Паренхіматозні органи • Печінка, селезінка, наднирники • Лімфовузли • Базові критерії • Клінічні кейси

Завдяки цьому навчальному курсу медичні фахівці зможуть глибше зрозуміти, чому донорство крові має критичне значення для збереження життя, як гарантується його безпека та які є сучасні підходи до рекрутингу донорів. Вони отримають чітке уявлення про роль медичних працівників у формуванні культури донорства та зможуть впевнено й коректно відповідати на запитання пацієнтів, розвіювати поширені міфи і підтримувати їх у прийнятті рішення. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний курс БПР присвячений поліомієліту та неполіомієлітним ентеровірусним захворюванням у дітей. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться: • Застосовувати алгоритми диференційної діагностики гострих в’ялих паралічів (ГВП) згідно з критеріями ВООЗ. • Розпізнавати клінічні форми поліомієліту та неполіомієлітних ентеровірусних інфекцій. • Інтерпретувати результати вірусологічних, серологічних досліджень та аналізу спинномозкової рідини. • Складати план ведення пацієнта з ентеровірусною інфекцією, включаючи патогенетичну та симптоматичну терапію. • Визначати показання до госпіталізації та тактику ведення пацієнтів з ураженням ЦНС. • Проводити консультування щодо специфічної профілактики поліомієліту (ІПВ, ОПВ) з урахуванням національного календаря щеплень. • Розробляти заходи неспецифічної профілактики ентеровірусних інфекцій в організованих дитячих колективах. Програма заходу • Питання, що розглядаються: які клінічні “червоні прапорці” дозволяють запідозрити поліомієліт на ранніх стадіях? • Питання, що розглядаються: як диференціювати гострий в’ялий параліч при поліомієліті від синдрому Гієна-Барре та інших мієлопатій? • Питання, що розглядаються: які сучасні лабораторні методи (ПЛР, секвенування) є вирішальними для ідентифікації дикого та вакцинного штамів поліовірусу? • Питання, що розглядаються: яка тактика ведення пацієнтів з неполіомієлітними ентеровірусними ураженнями ЦНС (асептичний менінгіт, енцефаліт)? • Питання, що розглядаються: у чому полягають особливості перебігу ентеровірусних екзантем та їх диференційна діагностика з іншими інфекційними висипами? • Питання, що розглядаються: які критерії визначення вакциноасоційованого паралітичного поліомієліту (ВАПП) та циркулюючих поліовірусів вакцинного походження (цПВВП)? • Питання, що розглядаються: який протокол дій лікаря первинної ланки при виявленні випадку ГВП згідно з чинними наказами МОЗ України? • Питання, що розглядаються: які існують підходи до реабілітації пацієнтів з залишковими явищами після перенесеного паралітичного поліомієліту? • Заняття — 01:58:27 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Респіраторна підтримка в інтенсивній терапії переходить від фіксованих протоколів до персоналізованих стратегій вентиляції, де основну роль відіграє синхронізація пацієнта з апаратом. Невдало підібраний режим та відсутність адаптації параметрів вентиляції до реальної дихальної потреби хворого – одні з головних факторів пролонгації ШВЛ, розвитку вентилятор-індукованого ушкодження легень та підвищення летальності. Базового знання стандартних режимів недостатньо для якісного ведення пацієнтів у відділенні інтенсивної терапії – потрібні оновлені підходи. На цьому заході ви розглянете сучасну концепцію «розумної вентиляції», де апарат не просто виконує задані параметри, а взаємодіє з пацієнтом. Ви навчитеся застосовувати адаптивні інтелектуальні режими (ASV, IntelliVent-ASV), методи пропорційної підтримки дихання (PAV+, NAVA), а також режими з подвійним контролем (PRVC, Volume Support) і стратегію APRV як підхід до відкритої легені. Також ви дізнаєтеся, як проводити ефективний моніторинг хворого під час ШВЛ залежно від клінічної динаміки. Після навчання ви легко зможете оптимізувати газообмін, скоротити тривалість вентиляції та покращити клінічні результати навіть у найскладніших пацієнтів. • Вступ: сучасна філософія протекції. Чому стандартні режими іноді підводять? • Адаптивні інтелектуальні режими (ASV, IntelliVent-ASV) • Пропорційна підтримка та нейронний контроль (PAV+, NAVA) • Режими з подвійним контролем (PRVC, Volume Support) • APRV (Airway Pressure Release Ventilation): режим "відкритої легені" • Моніторинг та Fine-Tuning • Типові помилки в виборі режимів ШВЛ • Q&A-сесія

Раптова зупинка кровообігу може статись не тільки у відділенні інтенсивної терапії, а й там, де її не чекають – коридорах поліклініки чи під час планового прийому. Якість базової СЛР, швидкість дефібриляції та готовність команди до дій визначають, чи вдасться відновити серцеву діяльність. Головна проблема – відсутність відпрацьованих алгоритмів, командної взаємодії та впевненості у власних діях. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до розпізнавання раптової зупинки кровообігу, навчитеся діяти за алгоритмом BLS, працювати з АЗД й уникати комунікаційних помилок у стресовій ситуації. Ви побачите сценарії командної роботи лікаря й медсестри, розберете реальні клінічні випадки та дізнаєтесь, як інтегрувати алгоритми з Наказу МОЗ №1259 і рекомендацій ERC 2025 у щоденну практику первинної ланки. Після навчання ви зможете впевнено діяти у разі зупинки серця в амбулаторії, правильно розподіляти ролі в команді, а ще швидко починати й ефективно проводити СЛР. • Вступ • Значення СЛР у позалікарняних та амбулаторних умовах. • Статистика виживаності та роль первинної ланки. • Короткий огляд Наказу МОЗ №1259 (2024) та ERC Guidelines 2025. • Раптова зупинка кровообігу в поліклініці: алгоритм дій • Раннє розпізнавання: симптоми-передвісники, моніторинг ризикових пацієнтів (згідно з наказом МОЗ). • Алгоритм BLS (ERC 2025): перевірка свідомості, дихання, виклик допомоги. • Використання АЗД у поліклініці: доступність та відповідальність персоналу. • Командна робота лікаря та медичної сестри • Розподіл ролей: хто починає компресії, хто викликає екстрену допомогу. • Принципи closed-loop communication (ERC 2025). • Приклади командних сценаріїв. • Практичні навички базової СЛР • Техніка компресій. • Співвідношення компресії до вдихів. • Використання мішка Амбу та кисню. • Методи забезпечення прохідності дихальних шляхів. • Відеодемонстрація алгоритму. • Розширені заходи й особливі ситуації • Введення адреналіну та аміодарону. • СЛР за особливих обставин. • Постреанімаційна допомога. • Взаємодія з бригадою екстреної допомоги. • Інтерактивна частина • Розбір клінічних кейсів: раптова зупинка серця у кабінеті лікаря. • Підсумки та основні повідомлення • Ланцюг виживання: раннє розпізнавання, якісна СЛР, вчасна дефібриляція, постреанімаційна допомога. • Важливість регулярних тренінгів для персоналу первинної ланки. • Заклик до впровадження симуляційних навчань у поліклініках. • Відповіді на запитання.