Заходи БПР — Анестезіологія та реанімація 2026

Постреанімаційний період – критичний етап у веденні пацієнтів після відновлення спонтанного кровообігу. Тут визначається не лише виживання, але й якість подальшого життя, зокрема збереження неврологічних і когнітивних функцій. Сучасні підходи до інтенсивної терапії вимагають інтеграції оновлених рекомендацій Європейської ради реанімації (ERC, 2025), які формують нові стандарти ведення пацієнтів після ROSC. Набула актуальності концепція мультимодального прогнозування, що передбачає поєднання клінічних даних, нейромоніторингу, візуалізаційних методів та біомаркерів для точного планування лікувальної тактики. На цьому заході ви розглянете етапи постреанімаційного ведення, починаючи з фази негайної стабілізації з оптимізацією оксигенації та перфузії. Ви дізнаєтеся про актуальні підходи до респіраторної підтримки, гемодинамічного менеджменту і стратифікації кардіоваскулярних ризиків, зокрема ведення гострого коронарного синдрому й аритмій після відновленна спонтанного кровотоку. Окрім цього, ви навчитеся проводити неврологічний моніторинг і планувати церебропротекцію із застосуванням підходу Targeted Temperature Management, а також зможете впевнено використовувати протоколи POCUS для оцінювання гемодинаміки й стану пацієнта «біля ліжка». Після навчання ви будете системно підходити до ведення пацієнтів у постреанімаційному періоді та обʼєктивно оцінювати прогноз навіть у найскладніших випадках. • Фаза негайної стабілізації (перші 60 хв): оптимізація перфузії та оксигенації • Респіраторна підтримка: відхід від емпіричної ШВЛ • Гемодинамічна підтримка: цілі early goal-directed therapy • Кардіоваскулярний менеджмент: стратифікація ризиків • Коронарний синдром після ROSC • Постреанімаційні аритмії • Неврологічний моніторинг та церебропротекція • Targeted Temperature Management (TTM) 2.0 • Неврологічний статус і судомний синдром • Мультимодальна візуалізація та моніторинг (POCUS) • Гемодинамічний POCUS • Нейромоніторинг «біля ліжка» • Розширений гемодинамічний профіль • Прогностична верифікація та довгострокова реабілітація • Мультимодальне прогнозування (не раніше 72 годин) • Інтенсивна терапія та реабілітація • Q&A-сесія

Мультимодальна анестезія у дітей потребує дотримання суворих правил безпеки та уваги до фізіологічних особливостей дитячого організму. Незрілі нейроендокринна, дихальна та ферментативна системи в новонароджених і немовлят вимагають особливо точного підходу до анестезії. Помилки можуть призвести до ускладнень у періопераційному періоді, а також до гірших післяопераційних результатів і тривалішого відновлення. На цьому заході ви дізнаєтесь, як правильно оцінювати біль у дітей різного віку, поєднувати системні та регіонарні методи, раціонально використовувати анальгетики й ад’юванти і будувати індивідуалізовану тактику знеболення. Ви дізнаєтесь, як утримувати стабільну гемодинаміку, досягати передбачуваного ефекту і контролювати біль на всіх етапах періопераційного ведення. Після навчання ви зможете обґрунтовано обирати комбінації методів і препаратів, знижувати ризик ускладнень та забезпечувати високу якість анестезіологічного супроводу дітей будь-якого віку. • Вступ та клінічна актуальність • Визначення мультимодальної анестезії • Обмеження монотерапії опіоїдами у дітей • Особливості застосування опіоїдів у новонароджених • Фізіологія та оцінювання болю в дітей • Особливості больової відповіді у дітей різного віку • Принципи визначення та моніторингу болю • Методи оцінювання болю, використання шкал • Клінічне значення правильного оцінювання болю • Концепція мультимодальної аналгезії • Визначення мультимодальної аналгезії • Патофізіологічне обґрунтування комбінованого підходу • Переваги мультимодальної аналгезії • Роль безопіоїдних стратегій • Фармакологічні компоненти мультимодальної анестезії • Парацетамол: механізм дії, дозування, безпека • НПЗП у дітей: показання та обмеження • Кетамін у низьких дозах • Лідокаїн (системний та регіонарний підхід) • Дексмедетомідин: аналгезія та седація • Особливості застосування у новонароджених та немовлят • Регіонарні методи як складова мультимодальної анестезії • Роль регіонарних блокад у мультимодальному підході • Поєднання з системною аналгезією • Зменшення потреби в опіоїдах • Безпека та вікові особливості • Клінічні приклади застосування • Мультимодальна безопіоїдна анестезія у дітей • Принципи безопіоїдної анестезії • Комбінації препаратів • Переваги для післяопераційного періоду • Обмеження та застереження • Відповіді на запитання

Інфаркт міокарда – одна з головних причин госпітальної смертності. Своєчасне розпізнавання типових і атипових проявів, правильне зняття ЕКГ й точне оцінювання стану пацієнта – основа якісного медсестринського догляду в кардіології. Від цих навичок залежить подальший прогноз для пацієнта. На цьому заході ви розглянете повний цикл медсестринської допомоги у разі підозри на ІМ. Знатимете, як оцінити больовий синдром, які невідкладні дії треба зробити одразу і яка правильна техніка зняття ЕКГ у 12 відведеннях. Ви побачите, як інтерпретувати характерні зміни на ЕКГ при STEMI та NSTEMI, як змінюється картина залежно від стадії розвитку інфаркту та як відрізнити ГКС від некардіологічних станів. Після навчання ви будете впевненіше визначати критичні ознаки, точніше оцінювати ЕКГ, а також зможете зменшити ризик діагностичних затримок. Час – це м’яз, тому діяти треба швидко. • Критичне значення медсестринського догляду в кардіологічному стаціонарі: роль у моніторингу та профілактиці ускладнень. • Типові й атипові клінічні прояви ІМ: детальний аналіз больового синдрому (характер, локалізація, іррадіація) та його еквівалентів. • Невідкладні дії медсестри у разі підозри на ІМ (алгоритм дій, забезпечення венозного доступу, киснева підтримка). • Правила й техніка зняття ЕКГ у 12 відведеннях: забезпечення якості запису (положення пацієнта, накладання електродів). • Основні ЕКГ-ознаки гострого ІМ: елевація сегмента ST (STEMI) та депресія сегмента ST/інверсія зубця T (NSTEMI). • Динаміка змін на ЕКГ (гостра, підгостра, рубцева стадія) та її значення для медсестринського спостереження. • Диференційна діагностика ІМ: відмінність від некардіологічного болю (міжреберна невралгія, ТЕЛА, патологія ШКТ – виразка, панкреатит). • Оцінювання стану пацієнта: шкали болю, оцінювання дихання, рівень свідомості, моніторинг життєвих показників. • Медсестринське спостереження за побічними діями кардіологічних препаратів (антиагреганти, нітрати, бета-блокатори). • Психологічна підтримка пацієнта і комунікація з родичами: зниження рівня тривожності та формування прихильності до лікування. • Відповіді на запитання учасників.

Медикаментозна гіперчутливість є однією з основних причин гострих алергічних реакцій, зокрема анафілаксії. Правильне виконання, інтерпретація та нормативне обґрунтування алергопроб безпосередньо впливають на безпеку пацієнта, вибір правильного плану лікування та відповідність клінічної практики чинним регуляторним вимогам. Ця процедура дає змогу уникати діагностичних і тактичних помилок навіть у ситуаціях високого навантаження та значного потоку пацієнтів. На цьому заході ви засвоїте сучасні підходи до проведення алергологічного тестування, навчитеся визначати показання й протипоказання, обирати оптимальний тип проб залежно від клінічної ситуації, а також правильно інтерпретувати результати, зважаючи на анамнез та клінічний контекст. Ви розглянете питання безпеки пацієнта, профілактики ускладнень, організації протишокового забезпечення та правильного оформлення медичної документації, що має як клінічне, так і юридичне значення. Після навчання ви зможете обґрунтовано приймати рішення щодо доцільності проведення алергологічних проб, впевнено виконувати їх у стаціонарних умовах та інтерпретувати результати без гіпер- або гіподіагностики. • Актуальність теми: поширеність алергічних захворювань і ризики анафілаксії при медикаментозній терапії у стаціонарі. • Нормативно-правове регулювання: роль наказів МОЗ України у визначенні порядку проведення алергопроб. • Показання до проведення алергологічних проб: коли проби є клінічно виправданими. • Протипоказання та обмеження: гострі стани, анафілаксія в анамнезі, загострення алергії, важкі соматичні хвороби, приймання антигістамінних/глюкокортикостероїдів. • Організаційні вимоги у стаціонарі: інформована згода, наявність протишокового набору, доступ до реанімаційної допомоги, підготовка персоналу. • Техніка виконання проб: основні види (скарифікаційні, прик-тести, внутрішньошкірні, провокаційні), правила підготовки пацієнта. • Правила інтерпретації результатів: часові інтервали оцінювання, критерії позитивної/негативної реакції, ризики хибнопозитивних і хибнонегативних результатів, необхідність оцінювання в контексті анамнезу та клініки. • Безпека пацієнта й можливі ускладнення: місцеві реакції, генералізовані реакції, анафілаксія; алгоритм дій у разі невідкладних станів. • Оцінювання доцільності застосування: коли алергопроби справді потрібні, а коли їх проведення не має доказової цінності або може створювати додаткові ризики. • Відповіді на запитання.

Ін’єкційні процедури в естетичній медицині є невіддільною частиною щоденної практики, однак навіть у разі дотримання правильної техніки вони несуть ризик локальних і системних ускладнень. Судинні емболії, інфекційні процеси або тяжкі алергічні реакції можуть розвиватися стрімко й мати незворотні наслідки, зокрема втрату зору або загрозу для життя пацієнта. Попит на ін’єкційні процедури зростає, тому важливо опанувати чіткі алгоритми діагностики та невідкладної допомоги. На цьому заході ви розглянете класифікацію ускладнень ін’єкційної терапії, їхні клінічні прояви та принципи диференційної діагностики. Ви опрацюєте тактику ведення пацієнтів з гематомами, набряками, судинними емболіями, інфекційними та алергічними реакціями, а також дізнаєтеся про особливості ускладнень після введення ботулотоксину та препаратів на основі гіалуронової кислоти. Також ви підготуєте себе до ведення невідкладних станів, навчитеся комплектувати необхідні препарати й організовувати безпечну роботу під час ін’єкційних процедур. Після навчання ви зможете своєчасно розпізнавати ускладнення, швидко приймати клінічні рішення та мінімізувати ризик тяжких наслідків для пацієнта. • Ускладнення та побічні дії: відмінні риси. • Гематоми, набряки, еритеми. • Класифікація ускладнень за часом, тяжкістю, видом ін'єкції. • Місцеві алергічні реакції: як лікувати і чи можна запобігти. • Системні ускладнення (алергічні реакції, інтоксикації, психоемоційні). • Інфекційні ускладнення: недотримання правил асептики й антисептики, місцеве та системне лікування. • Місцеві ускладнення за використання препаратів на основі ГК (емболії), тактика дій. • Місцеві ускладнення на ін'єкції ботулотоксину (безпечні техніки введення). • Аптечка в кабінеті косметолога. • Відповіді на запитання.

Лікарі здобудуть навички інтерпретації результатів молекулярної алергодіагностики з розрізненням мажорних і мінорних алергенних компонентів. У програмі передбачено опанування диференційної діагностики між справжньою полісенсибілізацією та перехресною реактивністю на основі профілю сенсибілізації до білкових родин. Розглядається стратифікація ризиків розвитку системних анафілактичних реакцій залежно від специфічних молекул, зокрема LTP, PR-10 і профілінів. Учасники навчаться обґрунтовувати вибір пацієнтів для проведення алерген-специфічної імунотерапії на основі виявлення сенсибілізації до мажорних алергенів. Окрему увагу приділено розробленню індивідуалізованих дієтичних рекомендацій для пацієнтів із харчовою алергією з урахуванням термостабільності алергенних компонентів, а також формуванню раціонального алгоритму обстеження пацієнта з алергологічним анамнезом на первинній ланці. Питання, що розглядаються: клінічні сценарії для призначення компонентної алергодіагностики на первинній ланці; розмежування справжньої сенсибілізації до пилку та перехресної реактивності на харчові продукти; значення одночасної сенсибілізації до профілінів і полікальцинів; клінічне значення сенсибілізації до білків-переносників ліпідів; вплив результатів компонентної діагностики на вибір препарату для АСІТ і прогноз її ефективності; молекулярні компоненти, асоційовані з високим ризиком системних реакцій при харчовій алергії; інтерпретація результатів при негативному шкірному прик-тесті та позитивних sIgE до специфічних компонентів; роль компонентної діагностики у веденні пацієнтів із синдромом «пилок-їжа». Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Природна естетика – головний світовий тренд сучасної косметології. Колагеностимулятори стали тим інструментом, який дає змогу створити довготривалий, природний та прогнозований результат без агресивних втручань. Розуміння їх механізмів і правильний підбір доз – це великий плюс до вашої конкурентоспроможності й буквально квиток у «вищу лігу» індустрії. На цьому заході ви дізнаєтеся, які препарати працюють у глибоких шарах дерми і чому результат накопичується протягом декількох сеансів. Ви отримаєте алгоритми, які допоможуть вам уникати ускладнень та обирати техніку ін’єкції залежно від віку, стану шкіри й побажань пацієнта і почати керувати процесом впевнено та безпечно. Після навчання ви зможете ефективно працювати з віковими змінами, втратою об’єму, рубцями, набряками, «втомленим» виглядом, складними контурами й пацієнтами з протипоказаннями до гіалуронатів. • Сучасні колагеностимулятори: види, механізм дії та особливості застосування. • Показання та протипоказання до використання у дерматовенерологічній практиці. • Ін’єкційні техніки: базові, векторні та 3D-методи. Зонування й принципи безпеки. • Комбіновані протоколи з іншими процедурами (лазер, пілінги, екзосоми тощо). • Персоналізований підхід та аналіз клінічних кейсів: корекція птозу, омолодження, відновлення каркасу тканин. • Побічні ефекти, ускладнення, менеджмент пацієнта після процедури. • Протоколи постпроцедурного догляду та реабілітації. • Відповіді на запитання.

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Курс призначений для всіх лікарських спеціальностей, усіх спеціальностей фахівців у сфері охорони здоров'я, усіх фармацевтичних спеціальностей та усіх спеціальностей професіоналів у сфері охорони здоров’я. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховані бали БПР. Бали БПР: 5. Номер в системі БПР: 1019980. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «цифрова компетентність». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Ведення медичної документації: як уникнути типових помилок та юридичних ризиків: Як правильно вести медичну карту Типові помилки в записах Що «рятує» лікаря в суді? Електронна vs паперова документація 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Роль операційної медичної сестри в екстрених ситуаціях.
 Класифікація екстрених ситуацій в операційній
 Загальні принципи поведінки операційної медичної сестри при надзвичайних ситуаціях
 Алгоритми дій при основних екстрених станах
 Технічні збої та відмова обладнання
 Безпека персоналу та пацієнта
 Командна взаємодія в екстрених ситуаціях
 Післяінцидентний аналіз
 Висновки Підсумкове тестування

У побудові робочого процесу ефективна взаємодія з керівником є обовʼязковою, оскільки стиль керування безпосередньо впливає на якість клінічних рішень, безпеку пацієнтів та робочу атмосферу в колективі. Розуміння психотипу керівника дає змогу прогнозувати його поведінку, адаптувати власну комунікацію та знижувати рівень стресу під час виконання щоденних робочих завдань. На цьому заході ви розглянете типові психотипи керівників у медичному середовищі та їхній вплив на роботу команди. Ви отримаєте інструменти для розпізнавання авторитарного, тривожно-перфекціоністичного, емоційно-нестабільного та партнерського стилів управління, а також навчитесь адаптувати комунікацію залежно від поведінкових характеристик керівника. Окрім цього, буде приділена увага помилкам у сприйнятті управлінських дій, профілактиці конфліктів, реагуванню на публічну критику та побудові професійної позиції без ескалації напруги. Після навчання ви зможете ефективніше взаємодіяти з керівником у складних робочих ситуаціях та впевнено відстоювати власну професійну позицію. • Клініка управління: як стиль керівника впливає на медичні результати. • Вплив управлінського стилю на якість клінічних рішень та життя пацієнтів. • Поведінкові реакції персоналу під тиском та їхній вплив на ефективність роботи. • Комунікація як фактор профілактики помилок та конфліктів у команді. • Типові помилки у сприйнятті керівника. • Уникнення персоналізації дій керівника та сприйняття його через професійні критерії. • Хибні інтерпретації стилю керівника, що руйнують командну взаємодію. • Вміння розпізнавати, коли проблема у сприйнятті, а не в діях керівника. • Авторитарний тип. • Поведінкові маркери керівника, який прагне контролювати все. • Вплив авторитарного стилю на команду: страх помилок і приховування ініціативи. • Наслідки для клінічної практики й безпеки пацієнтів. • Тривожно-перфекціоністичний тип. • Мікроменеджмент як прояв тривоги керівника. • Перевантаження персоналу через постійний контроль. • Уповільнення прийняття рішень і підвищений ризик помилок. • Емоційно-нестабільний тип. • Непередбачуваність керівника та її вплив на емоційний стан команди. • Імпульсивні дії, що формують хронічний стрес. • Приклади з практики, де емоційна нестабільність ускладнювала роботу. • Партнерський тип. • Відкритість і підтримка керівника як фактор мотивації команди. • Ризики відсутності структури та контролю, що призводять до плутанини. • Балансування відкритості й чітких правил для ефективної роботи. • Швидка діагностика психотипу. • Виявлення психотипу через реакції на помилки та критичні ситуації. • Вплив стилю прийняття рішень на командну роботу й терміни клінічних рішень. • Адаптація власної комунікації під різні психотипи керівника. • Складні управлінські ситуації. • Публічна критика та її демотивувальний ефект на персонал. • Перевантаження команди через високі або нереалістичні вимоги. • Ігнорування професійної думки та шляхи конструктивної адаптації. • Психологічна стійкість медичного працівника. • Розпізнавання ознак вигорання та профілактика емоційного виснаження. • Визначення власних меж відповідальності для збереження ефективності. • Практичні інструменти саморегуляції та підтримки емоційного балансу. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Належне прибирання у закладах охорони здоров’я є одним із головних елементів системи інфекційного контролю. Важливо знати все про види прибирання, їхню періодичність і технологію виконання, адже саме від цього залежить безпека пацієнтів та персоналу. Незнання цих стандартів підвищує ризик поширення внутрішньолікарняних інфекцій та створює загрозу здоров’ю, а також може мати серйозні професійні та юридичні наслідки. На цьому заході ви дізнаєтеся про організацію та проведення прибирання у ЗОЗ, зокрема правильний вибір видів прибирання для різних ситуацій, застосування дезінфекційних засобів та контроль якості виконаних робіт. Ви розглянете алгоритми дій під час спалахів внутрішньолікарняних інфекцій, роботи з імунокомпрометованими пацієнтами, догляду за хворими на інфекційні захворювання та після процедур з біологічним ризиком. Після навчання ви зможете швидко і правильно організовувати прибирання, застосовувати сучасні протоколи дезінфекції та контролювати їхню ефективність. • Значення прибирання у системі інфекційного контролю в ЗОЗ. • Роль санітарного утримання приміщень у профілактиці внутрішньолікарняних інфекцій. • Основні види прибирання у закладах охорони здоров’я. • Поточне, генеральне, заключне та профілактичне прибирання. • Характеристика кожного виду прибирання. • Мета, частота проведення, особливості виконання та застосування дезінфекційних засобів. • Відмінності між видами прибирання у медичних закладах. • Різниця у періодичності, обсязі робіт, використанні засобів та зоні проведення. • Контроль якості проведення прибирання у ЗОЗ. • Документування, відповідальні особи та оцінювання ефективності санітарного режиму. • Відповіді на запитання.

Лікарі здобудуть навички застосування концепції ВООЗ «5 моментів для гігієни рук» у клінічній практиці для мінімізації ризику перехресного інфікування. Учасники опанують стандартизовану техніку гігієнічної та хірургічної антисептики рук згідно з чинними національними та міжнародними протоколами, а також навчаться диференціювати показання до миття рук з милом і водою та використання спиртовмісних антисептиків залежно від клінічної ситуації. Розглядаються обґрунтований вибір антисептичних засобів з урахуванням їх спектра дії, експозиції та впливу на мікрофлору шкіри, профілактика й менеджмент контактного дерматиту, асоційованого з частою обробкою рук. Учасники опанують організацію системи моніторингу та аудиту дотримання правил гігієни рук персоналом у закладі охорони здоров’я. Програма заходу • Відеозаняття — 46:49 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Останні рекомендації ВООЗ та CDC щодо гігієни рук у закладах охорони здоров’я • Роль гігієни рук у запобіганні поширенню мультирезистентних штамів (MRSA, VRE, CRE) • Порівняльна ефективність та показання до використання спиртовмісних антисептиків і миття рук з милом, зокрема при контакті з пацієнтами з Clostridioides difficile • Поєднання використання медичних рукавичок та гігієнічної обробки рук • Поширені помилки при виконанні техніки обробки рук та способи їх уникнення • Доказові стратегії підвищення комплаєнсу медичного персоналу до виконання правил гігієни рук Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера