Електронні навчальні курси БПР — 2026

Рівень HbA1c більше не є достатнім показником для повноцінного оцінювання компенсації цукрового діабету. Два пацієнти з однаковим HbA1c можуть мати принципово різні профілі глікемії, зокрема приховані епізоди гіпоглікемії та високу варіабельність, які найбільше впливають на ризик ускладнень. Без аналізу даних безперервного моніторингу глюкози (CGM) корекція терапії часто відбувається без урахування реальної динаміки глікемії. Використання показників Time-in-Range (TIR), Time-Below-Range (TBR), Time-Above-Range (TAR) та коефіцієнта варіабельності дає змогу сформувати персоналізований контроль над захворюванням. На цьому заході ви навчитесь інтерпретувати AGP-звіт, оцінювати глікемічну варіабельність і правильно використовувати основні метрики CGM для прийняття клінічних рішень. Ви розглянете реальні клінічні ситуації інтенсифікації інсулінотерапії, частих гіпоглікемій, декомпенсації на тлі нормального HbA1c, вагітності, хронічної хвороби нирок та високого серцево-судинного ризику. Ви дізнаєтесь, як оцінювати вплив інсуліну, харчування та способу життя на глікемічний профіль та як на основі цих даних безпечно коригувати лікування. Після навчання ви зможете використовувати CGM як інструмент персоналізації терапії уникати необґрунтованої ескалації лікування та значно покращити клінічні результати. • Еволюція моніторингу глікемії: від глюкометра до CGM • Типи систем моніторингу глюкози • Основні метрики CGM: як читати звіт правильно • Клінічні сценарії використання CGM • CGM як інструмент персоналізації терапії • Харчування + CGM: нова ера дієтології • Психосоціальний аспект CGM • Відповіді на запитання учасників

Відкрити власну медичну практику значно складніше, ніж просто зареєструвати ФОП чи отримати ліцензію, адже помилки на старті можуть призвести до зайвих витрат, затримки запуску та юридичних ризиків. На цьому заході ви розберете покроковий алгоритм відкриття приватної практики: від вибору формату роботи й ліцензування до фінансового планування, роботи з ЕСОЗ та залучення перших пацієнтів. Після навчання ви матимете чіткий план запуску власної практики, зможете уникнути типових організаційних помилок і впевнено перейти від ідеї до прийому перших пацієнтів. • 1. Чи готові ви до приватної практики? Коли власна практика справді вигідна • 2. Формати приватної практики: від мінімального старту до власної клініки • 3. ФОП, податки та приймання оплати • 4. Ліцензія на медичну практику: покроковий алгоритм • 5. Приміщення, обладнання та медична безпека • 6. ЕСОЗ, медична документація та захист лікаря • 7. Фінансова модель приватної практики • 8. Як залучити перших пацієнтів • 9. План запуску за 30 днів • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Інгаляційна терапія – один із базових інструментів лікування пацієнтів із захворюваннями дихальної системи. Проте її ефективність визначається не лише вибором препарата, а насамперед правильністю використання доставкового пристрою. Помилки у техніці інгаляції значно погіршують клінічний результат навіть за умов призначення сучасних засобів, тому навчання пацієнта і контроль техніки є важливою складовою щоденної практики. На цьому заході ви розглянете підходи до вибору доставкових пристроїв залежно від клінічної ситуації, віку пацієнта й рівня комплаєнсу. Ви дізнаєтеся про класифікацію інгаляторів, принципи їхньої роботи, відповідність препаратів конкретним пристроям, а також навчитесь уникати типових помилок в їх призначенні та застосуванні. Після навчання ви зможете швидше оцінювати доцільність використання спейсера чи небулайзера та своєчасно виявляти причини неефективності лікування. Вам буде значно легше навчати пацієнтів правильної техніки застосування доставкових пристроїв. • 1. Актуальність використання доставкових пристроїв та вплив на ефективність лікування. • 1.1. Актуальність інгаляційної терапії в загальній практиці. • 1.2. Вплив вибору пристрою на клінічний результат. • 1.3. Типові причини неефективності лікування. • 2. Класифікація доставкових пристроїв для інгаляційної терапії. • 2.1. Дозовані аерозольні інгалятори (ДАІ). • 2.2. Порошкові інгалятори (ДПІ): спейсери; небулайзери. • 2.3. Клінічні показання, переваги й обмеження кожного типу. • 3. Спейсер vs небулайзер: клінічний вибір у реальній практиці. • 3.1. Вік пацієнта, стан, комплаєнс як фактори вибору. • 3.2. Поширені міфи використання. • 4. Препарати для інгаляційної терапії: можливості та обмеження. • 4.1 Основні групи препаратів. • 4.2. Відповідність препарату доставковому пристрою. • 4.3. Типові помилки у призначенні. • 5. Обмеження та застереження в первинній ланці. • 5.1. Обробка та догляд за доставковими пристроями. • 5.2. Основні правила очищення та дезінфекції. • 6. Практичні нюанси, які впливають на ефективність і безпеку. • 6.1. Контроль техніки інгаляції як основний компонент лікування. • 6.2. Як і коли перевіряти правильність використання пристрою. • 6.3. Роль лікаря та медичної сестри у навчанні пацієнта, інструменти підвищення прихильності до лікування. • 7. Клінічні приклади: аналіз помилок і правильних рішень. Типові ситуації з практики. • 8. Відповіді на запитання учасників.

Різні утворення шкіри у дітей часто виглядають схожими, але потребують абсолютно різної тактики: в одних випадках достатньо спостереження, в інших важливо не пропустити стан, що потребує термінового лікування. На цьому заході ви навчитеся проводити диференційну діагностику найпоширеніших і рідкісних утворень шкіри, визначати тривожні симптоми, уникати зайвих обстежень і впевнено пояснювати батькам, коли достатньо спостереження, а коли необхідне втручання. Після навчання ви зможете обґрунтовано обирати тактику ведення дітей із різними утвореннями шкіри, своєчасно направляти пацієнтів до профільного спеціаліста та уникати діагностичних помилок. • Вступ • Поняття утворень шкіри у дітей • Вроджені та набуті утворення • Основні підходи до діагностики та тактики • I. Вроджені утворення шкіри • 1. Аномалії розвитку • Додатковий козелок • Політелія • Аплазія шкіри (Aplasia cutis congenita) • 2. Судинні утворення • Поцілунок лелеки (nevus simplex) • Винні плями (капілярна мальформація) • Інфантильна гемангіома • 3. Вроджені пігментні утворення • Вроджені меланоцитарні невуси • Невус Ядассона (сальних залоз) • II. Набуті утворення шкіри • 1. Доброякісні епідермальні утворення • Міліуми • Вторинні міліуми • Контагіозний молюск • Бородавки • 2. Судинні утворення • Піогенна гранульома • Павукоподібна ангіома • 3. Доброякісні пухлини та гістіоцитарні утворення • Ювенільна ксантогранульома • 4. Інші стани • Брудний дерматоз Дункана (Terra firma-forme dermatosis) • Періанальні вирости шкіри (Perianal pyramidal protrusion) • III. Вроджені невуси (короткий огляд) • Вроджені меланоцитарні невуси • Коли невус потребує спостереження • Ознаки, що вимагають консультації дерматолога/онкодерматолога • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Пренатальний скринінг – основа сучасної перинатальної діагностики. Він дає змогу вчасно виявити ризики генетичних синдромів та вад розвитку плода, спрогнозувати перебіг вагітності й уникнути необґрунтованих інвазивних втручань. Неправильна інтерпретація результатів може коштувати здоров’я матері й дитини, а для лікаря – репутації та довіри пацієнтів. На заході ви навчитеся правильно оцінювати показники біохімічного скринінгу, розглянете відмінності між Prisca та ASTRAIA, дізнаєтеся, коли доцільний НІПТ, PLGF чи додатковий скринінг другого триместру. Також отримаєте чіткі алгоритми дій у разі підозри на трисомії, структурні вади розвитку плода, ранні ознаки прееклампсії чи багатоплідну вагітність. Після лекції ви зможете впевнено інтерпретувати результати пренатального скринінгу, уникати критичних діагностичних помилок і правильно обирати тактику ведення пацієнток: від пояснення результатів парі до направлення на інвазивні методи чи консультацію генетика. • Історія пренатального скринінгу, його інформативність, фактори, що впливають на результати • Як акушеру-гінекологу правильно інтерпретувати показники пренатального біохімічного скринінгу, порівняння методів Prisca та ASTRAIA • Аналіз на плацентарний фактор росту (PLGF), доцільність скринінгу ІІ триместру, можливості та показання до проведення НІПТ • Вади розвитку плода та як не помилитися з інвазивною діагностикою • Пренатальний скринінг вагітних 35+ років та у разі застосування допоміжних репродуктивних технологій • Клінічні приклади • Відповіді на запитання учасників

Фіброміалгія – одна з найбільш недооцінених і водночас складних патологій. Відсутність специфічного біомаркера, поєднання больового синдрому з психічною коморбідністю та розмитість меж між ревматологічними, неврологічними й психіатричними проявами призводять до затримки встановлення діагнозу. У багатьох випадках пацієнти протягом кількох років отримують симптоматичне лікування, а це призводить до хронізації болю та значного зниження якості життя. Так згодом формується стійка недовіра до системи охорони здоров’я. На цьому заході ви розглянете патофізіологію фіброміалгії, зокрема роль центральної сенситизації та нейрохімічних механізмів болю, пов’язаних із дефіцитом серотоніну й норадреналіну. Ви розберете особливості можливих психіатричних коморбідностей, зокрема депресію, тривожні розлади й посттравматичний стресовий розлад, а також навчитеся проводити диференційну діагностику між фіброміалгією і соматоформними розладами. Окремо будуть висвітлені питання сучасних діагностичних критеріїв, принципів раціональної фармакотерапії та ролі нефармакологічних методів лікування. Після навчання ви зможете своєчасно розпізнавати клінічні ознаки фіброміалгії та уникати типових клінічних помилок, зокрема необґрунтованої поліпрагмазії та недооцінення психічної коморбідності, а також формувати раціональну, патогенетично обґрунтовану терапевтичну стратегію. • 1. Фіброміалгія як розлад центральної сенситизації. • 2. Психіатрична коморбідність: депресія, тривога, ПТСР. • 3. Чи є відмінності між соматоформним розладом та фіброміалгією? • 4. Нейрохімія болю: дефіцит серотоніну й норадреналіну. • 5. Діагностичні критерії ACR чи МКХ. • 6. Раціональна фармакотерапія: антидепресанти й габапентиноїди. • 7. Нефармакологічні методи: роль КПТ і психоосвіти. • 8. Розбір реального кейсу: 7 років блукань між ревматологом, неврологом, гастроентерологом, де система зламалась і що зробив психіатр. • 9. Як говорити з пацієнтом без стигматизації: конкретні фрази для пояснення центральної сенситизації. • 10. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Порушення харчової поведінки у немовлят та труднощі переходу від зондового до орального годування є складною мультидисциплінарною проблемою, яка набуває більшого значення зі зростанням виживаності передчасно народжених дітей та пацієнтів із тяжкою неонатальною патологією. Формування навичок годування залежить не лише від соматичного стану дитини, а й від розвитку орально-моторних функцій, сенсорного досвіду та взаємодії з батьками. Відсутність чітких знань щодо механізмів розвитку харчової аверсії та сучасних підходів до її корекції ускладнює прийняття клінічних рішень і може затримувати безпечний перехід до самостійного харчування. На цьому заході ви розглянете механізми формування харчової аверсії, особливості розвитку навичок смоктання, ковтання та дихання, фактори ризику та сучасні підходи до ведення дітей, які потребують ентерального харчування. Ви засвоїте тактику супроводу дитини на зонді, принципи responsive feeding, методи оральної стимуляції, а також критерії готовності до переходу на оральне годування та практичні стратегії його реалізації. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти дітей із ризиком розвитку харчової аверсії, оцінювати готовність пацієнта до орального годування та застосовувати сучасні доказові підходи до організації безпечного переходу від зондового до самостійного харчування. • 1. Знайомство з харчовою аверсією • Що таке feeding aversion у немовлят. • Чим відрізняється від “поганого апетиту”. • Чому це мультидисциплінарна проблема. • 2. Формування навички годування у перші місяці життя • Координація смоктання–ковтання–дихання. • Роль сенсорного досвіду. • Значення ранньої взаємодії caregiver–infant. • 3. Чому виникає харчова аверсія • 4. Групи високого ризику розвитку харчової аверсії • 5. Коли і навіщо потрібен зонд • Показання до ентерального годування. • Назогастральний vs гастростома. • Зонд як підтримка безпеки та росту. • 6. Тактика ведення дитини на зонді • Responsive/cue-based feeding. • Non-nutritive sucking. • Оральна стимуляція. • Позиціонування та pacing. • Робота з батьками. • 7. Ознаки готовності до переходу на оральне годування • 8. Стратегії переходу від зондового до орального годування • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Електронний навчальний курс тривалістю 15 академічних годин із можливістю отримати 15 балів БПР. Дата проведення: 02.07.2026-31.12.2026. Курс рекомендовано за спеціальностями: психотерапія, неврологія, психіатрія, загальна практика - сімейна медицина, дитяча психіатрія, медична психологія. Після проходження курсу ви опануєте методи лікування, які реально працюють: DBT, MBT, схема-терапію та сучасну фармакотерапію. Ви розберете алгоритми роботи із суїцидальними думками, самоушкодженням та афективними зривами в реальній клінічній практиці. Ви зрозумієте нейробіологію емоційної нестабільності, роль порушень регуляції емоцій, системи прив’язаності та імпульс-контролю у формуванні клінічної картини. Ви опануєте навички ефективної взаємодії з пацієнтом, навчитеся будувати контакт під час криз і підтримувати терапевтичний альянс. Ви навчитеся відрізняти межовий розлад особистості від БАР, КПТСР, РДУГ та психотичних розладів. Після завершення курсу можна пройти тестування та отримати сертифікат. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Пігментні порушення становлять 30-50% дерматологічних консультацій і від точної діагностики залежить ефективність лікування. Для цього необхідно вміти чітко розрізняти різні пігментні стани, оцінювати ризики ускладнень та вибирати оптимальні терапевтичні стратегії. На цьому заході ви дізнаєтеся, як диференціювати мелазму після вагітності, постзапальну пігментацію після акне, вітиліго на обличчі та гіпомеланоз кінцівок. Ви навчитеся застосовувати лампу Вуда, дерматоскопію та сучасні методи лікування – від топічної терапії та пілінгів до лазерних і NB-UVB-процедур – відповідно до протипоказань, обмежень і доказової ефективності. Після навчання вам буде легше проводити диференційну діагностику пігментних порушень і уникати помилок, що призводять до хронізації або автоімунних ускладнень. • Патогенез та класифікація гіпо- й гіперпігментних станів. • Диференційна діагностика: мелазма, постзапальна гіперпігментація, вітиліго, гіпомеланоз та ін. • Сучасні алгоритми обстеження. • Доказові протоколи лікування: топічна терапія, системні підходи, пілінги, апаратні методики. • Розбір клінічних кейсів. • Відповіді на запитання.

Дистанційний курс з використанням електронних навчальних ресурсів тривалістю 3 ак 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Дистанційний курс з використанням електронних навчальних ресурсів тривалістю 3 ак. години українською мовою. У програмі розглядаються анатомія гайморової пазухи, показання та протипоказання до синус-ліфтингу, порівняння відкритого й закритого методів, інструментарій та матеріали, покрокові хірургічні протоколи, ускладнення та післяопераційний супровід. Програма заходу • Блок 1. Синус-ліфтинг: анатомія, показання та техніки у практиці стоматолога • Урок 1 - Синус-ліфтинг без паніки: анатомія, показання та техніки у практиці стоматолога • Що таке синус-ліфтинг і навіщо він потрібен? • Типи синус-ліфтингу: відкритий vs. закритий, комбінований • Інструментарій та матеріали для синус-ліфтингу • Хірургічний етап: покроковий протокол • Ускладнення: профілактика ускладнень • Післяопераційний супровід і реабілітація пацієнта • Практичні кейси: як ухвалити правильне клінічне рішення? Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

​Транскатетерна імплантація аортального клапана (TAVI) стала справжнім проривом у лікуванні тяжкого аортального стенозу. Якщо раніше ця технологія застосовувалась винятково у пацієнтів із високим хірургічним ризиком, то сьогодні вона дедалі частіше використовується і для хворих з помірним та низьким ризиком. Зокрема, результати дослідження PARTNER 3 продемонстрували не лише неінферіорність, а й перевагу TAVI над хірургічною заміною клапана у пацієнтів із низьким ризиком у 1-річному прогнозі смерті, інсульту або повторної госпіталізації (New England Journal of Medicine). Але попри мінімальну інвазивність, TAVI — це складна процедура, яка вимагає ретельного передопераційного планування, зокрема КТ-ангіографії для визначення анатомії аортального кільця та стратегії доступу. Важливо зазначити, що у пацієнтів з важким кальцинозом судин ризик ускладнень значно зростає. Наприклад, за даними Society of Thoracic Surgeons/American College of Cardiology TVT Registry, судинні ускладнення після TAVI фіксуються приблизно у 4–7% випадків, а їх наслідки напряму впливають на виживаність. Отже, для успішного ведення пацієнтів із аортальним стенозом лікарю важливо не лише орієнтуватися в показаннях до TAVI, а й володіти знаннями щодо потенційних ризиків й тактики моніторингу. Навчальний курс «Транскатетерна імплантація аортального клапану: інновація, що стала рутиною» присвячений вивченню сучасного підходу до лікування аортального стенозу, з акцентом на TAVI як ефективну альтернативу відкритій хірургії. Учасники розглянуть показання до проведення TAVI, алгоритм обстеження пацієнта перед процедурою та ключові нюанси планування втручання. Особливу увагу буде приділено технічним аспектам операції, інтраопераційному моніторингу та можливим ускладненням. Також буде висвітлено особливості ведення пацієнтів після TAVI у амбулаторній практиці. Наприкінці майстер-класу будуть обговорені реальні клінічні випадки. • Аортальний стеноз. Методи лікування патології. • Що таке TAVI? • Кому показана дана процедура? • Діагностичний алгоритм пацієнтів перед операцією. • Операційні особливості втручання. • Які ускладнення та як з ними впоратись? • Пацієнт після TAVI на прийомі. В чому особливість? • Висновки. • Обговорення запитань.

Системна склеродермія не має яскравого маніфесту. Вона починається з дрібних сигналів: феномену Рейно, шкірних змін чи антитіл у крові. Якщо їх пропустити, наступним проявом буде легенева гіпертензія, гостра ниркова недостатність або інші ускладнення, що визначають тривалість життя пацієнта. На заході ви навчитеся розпізнавати ранні прояви системного склерозу (VEDOSS-синдром), розглянете сучасні діагностичні критерії та алгоритми ведення відповідно до настанов EULAR/ACR. Дізнаєтесь, які обстеження необхідно призначити та як уникати критичних помилок у лікуванні, зокрема з призначенням глюкокортикостероїдів. Після лекції ви будете впевнено орієнтуватись в мультиорганних проявах склеродермії, знатимете, як діяти у складних ситуаціях (вагітність, вакцинація, коморбідність), і зможете покращити прогноз для пацієнта. • Вступ та епідеміологія. • Патогенез як ключ до розуміння клініки та лікування. • Імунологічні маркери. • Сучасна класифікація та діагностичні критерії. • Клінічні прояви системного склерозу. • синдром VEDOSS; • ураження шкіри; • ураження серцево-судинної системи; • ураження ШКТ; • ураження дихальної системи; • ураження нирок. • Загальні принципи лікування і терапія відповідно до ураженої системи. • Прогноз і стратифікація ризику. • Алгоритм спостереження та окремі клінічні аспекти: • рекомендації щодо скринінгу та спостереження за пацієнтами; • особливості проведення вакцинації відповідно до призначеної терапії; • вагітність та препарати для ведення системного склерозу. • Відповіді на запитання

Відкладене народження дитини є поширеним явищем, що потребує чіткого клінічного супроводу. Зміна репродуктивних планів пацієнток у бік більш пізнього віку робить питання оцінювання оваріального резерву, вікових змін фертильності й можливостей її збереження важливою складовою щоденної практики. Від своєчасності інформування та направлення до спеціалістів репродуктивної медицини безпосередньо залежить ефективність подальших репродуктивних стратегій і прогноз для пацієнтки. На цьому заході ви засвоїте актуальні підходи до відкладеного материнства, оптимальний вік для кріоконсервації ооцитів, фактори, які впливають на кількість отриманих яйцеклітин, а також перспективи використання кріоконсервованого матеріалу та ймовірність народження здорової дитини. Окрім цього, ви розглянете практичні аспекти програм збереження фертильності в онкологічних пацієнток, можливості й обмеження оцінювання якості ооцитів та навчитеся вибирати між кріоконсервацією ооцитів та ембріонів відповідно до медичних, етичних і практичних аспектів. Після навчання ви зможете впевнено консультувати пацієнток щодо їхніх репродуктивних перспектив, своєчасно визначати показання до направлення до репродуктолога й ембріолога, а також надавати доказово обґрунтовану інформацію щодо сучасних технологій збереження фертильності. • Оптимальний вік для кріоконсервації ооцитів з метою відкладеного материнства • Кріоконсервація ооцитів: основні етапи програми • Фактори, що впливають на кількість отриманих яйцеклітин. Чому не завжди достатньо однієї програми? • Перспективи використання кріоконсервованих ооцитів та ймовірність народження здорової дитини • Реальна практика повернення пацієнток за власними замороженими яйцеклітинами та можливі тенденції майбутнього • Можливості й обмеження оцінювання якості яйцеклітин до моменту їх використання • Збереження фертильності в онкологічних пацієнтів: актуальні підходи та можливості • Яйцеклітини чи ембріони: що обрати для кріоконсервації? Медичні, етичні та практичні аспекти вибору. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

До 60% пацієнтів з хронічними дерматологічними захворюваннями мають симптоми тривожності або депресії. Шкіра й нервова система мають спільне ембріональне походження та взаємодіють через складні нейроімунні та нейроендокринні механізми. Психоемоційні фактори можуть провокувати або посилювати перебіг дерматозів, водночас видимі шкірні прояви нерідко стають джерелом психологічного дистресу. Розуміння взаємодії «шкіра–мозок» дає змогу точно оцінювати причини рецидивів та ефективніше будувати лікувальну тактику. На цьому заході ви дізнаєтеся про біологічні механізми взаємодії між нервовою системою та шкірою, роль стресу як тригера дерматологічних захворювань, а також про вплив хронічних дерматозів на психічне здоров’я пацієнтів. Ви розглянете нейропсихологічні механізми хронічного свербежу, поведінкові психодерматологічні розлади, зокрема дерматиломанію і трихотиломанію, а також проблему стигматизації пацієнтів з видимими шкірними змінами. Окрім цього, ви навчитесь користуватися базовими інструментами скринінгу психічних розладів у дерматологічній практиці та дізнаєтеся принципи міждисциплінарної взаємодії між психіатром і дерматологом. Після навчання ви зможете розпізнавати психодерматологічні фактори у пацієнтів із псоріазом, атопічним дерматитом, акне, розацеа чи хронічним свербежем, а також у разі загострень дерматозів після стресу. • 1. Шкіра–мозок: біологічний зв’язок. Шкіра – нейроімунний орган. • 2. Стрес як тригер дерматологічних захворювань: психоемоційні фактори можуть провокувати або посилювати перебіг багатьох дерматозів. • 3. Хронічні дерматози і психічне здоров’я: вплив тривалого перебігу шкірних захворювань на рівень тривожності, депресії та соціальної адаптації. • 4. Свербіж як нейропсихологічний симптом: хронічний свербіж – приклад прямої взаємодії між мозком і шкірою. • 5. Поведінкові та психодерматологічні розлади: дерматиломанія, трихотиломанія та інші поведінкові фактори. • 6. Стигматизація та психологічний дистрес: видимі шкірні зміни, соціальна стигматизація, зниження самооцінки та емоційні розлади. • 7. Дисморфічний розлад тіла в дерматології та косметології. • 8. Скринінг психічних розладів у дерматологічній практиці: PHQ-9, GAD-7, DLQI для виявлення психоемоційного компонента. • 9. Сучасне ведення психодерматологічних станів, інтегрована модель «шкіра–мозок»: коли підозрювати психічний компонент, коли направляти до психолога/психотерапевта/психіатра, роль психотерапії та психофармакології (антидепресанти, СІЗЗС, анксіолітики). • 10. Відповіді на запитання учасників.

Чи замислювалися ви, скільки дорослих пацієнтів роками живуть із відчуттям «я недостатньо стараюсь», «я лінивий» або «я не можу сконцентруватись на задачі»? Скільки з них проходять через кабінети різних спеціалістів, не отримуючи відповіді, що пояснила б їхні труднощі з увагою, організацією та саморегуляцією? Розлад дефіциту уваги з гіперактивністю у дорослих — тема, яка в Україні лише набирає належної уваги. Через недостатню обізнаність і стигматизацію багато пацієнтів роками живуть без правильного діагнозу, отримуючи неефективне лікування. В умовах хронічного стресу та воєнного часу прояви РДУГ можуть посилюватися, ускладнюючи професійну діяльність і міжособистісні стосунки. Практичні кейси, клінічні інструменти та тільки доказова база — без міфів і спрощень. Ключові особливості Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • сучасні діагностичні критерії та клінічні «червоні прапорці» • диференційну діагностику: як відрізнити РДУГ від тривожних і афективних розладів • особливості коморбідності та типові помилки в клінічній практиці • доказові підходи до фармакотерапії • роль психотерапії у довгостроковій підтримці • алгоритм ведення пацієнта в умовах української системи охорони здоров’я Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Це сучасний напрямок глибинної психотерапії, який дозволяє досягати якісних змін без порушення захисних структур психіки. Головною перевагою методу є безпека для клієнта у контакті зі своїми почуттями, спогадами, тілесними реакціями та потребами. Навчання підійде психологам і психотерапевтам, які роблять перші кроки у професії, хочуть розширити власну практику, опанувати новий метод, навчитися бути в контакті та вибудовувати терапевтичні відносини. Учасники отримають систему практичних знань, сучасні навички глибинного консультування, доступ до відеозаписів лекцій і матеріалів, підтримку кураторів, участь у міні-групах та доступ до закритого чату. Години навчання підтверджуються сертифікатом ІТАіІП та визнаються міжнародними організаціями ITAA та IIPA. Успішне проходження навчання надає 46 балів БПР. Програма заходу • Історія і вступ в Інтегративну Психотерапію • Філософія і принципи ІП • Контакт і здоров’я • Потреби і фіксований гештальт • Травма і травматизація • Потреби у стосунках • Життєвий сценарій • Теорія мотивації • Що ІП взяла з Гештальту і ТА • Методи ІП • Реакція співставлення Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Сучасні тенденції естетичної медицини базуються на концепції обличчя як багаторівневої біомеханічної системи, де кістковий каркас, зв’язки, м’язи, жирові пакети й судинно-нервові структури функціонують у тісній взаємодії. Нехтуючи цими закономірностями та не маючи навичок ультразвукової візуалізації можна спричинити процедурні ускладнення: інтраваскулярне введення препаратів, ішемізація тканин, міграція матеріалу, фіброз або асиметрія. Все це безпосередньо впливає як на безпеку пацієнта, так і на юридичну захищеність лікаря. На цьому заході ви розглянете пошарову анатомію, біомеханіку та індивідуальну варіабельність структур обличчя. Ви дізнаєтеся про принципи ультразвукової діагностики в естетичній медицині, зокрема фізичні основи методу, вибір обладнання, правильну техніку сканування та інтерпретацію ультразвукової картини філерів, колагеностимуляторів, ниток і ускладнень. Окрім цього, ви отримаєте алгоритми диференціальної діагностики можливих ускладнень, а також навчитеся застосовувати ультразвукову навігацію. Після навчання ви зможете планувати інʼєкційні втручання відповідно до анатомічних і біомеханічних особливостей пацієнта, своєчасно виявляти ускладнення та контролювати їх лікування. • Поняття естетики й симетрії • Пошарова анатомія обличчя • Розуміння поняття каркасу, мобільної частини (рухового компонента), наповнення ПЖК • Кістковий каркас та його варіабельність • Мʼязи обличчя: види, функція. Поняття біомеханіки • Судини й нерви обличчя. Нормальна анатомія та варіанти норми • Звʼязки обличчя. Справжні та несправжні. SMAS • Жирові пакети і дерма • Основні класи косметологічних процедур • Базові засади фізики ультразвуку • Як правильно вкладати пацієнта, керування датчиком та правильне позиціонування на поверхні тіла пацієнта • Апарати і датчики для візуалізації: що потрібно • Інʼєкційні процедури: філери та їхні види. Ультразвукова картина • Колагеностимулятори: види та ультразвукова картина • Нитки: ультразвукова картина • Фіброз, гранульоми, міграція, капсулювання матеріалу й судинні ускладнення: ультразвукова характеристика • Наслідки апаратних методів та їхня ультразвукова характеристика • Виконання процедур під контролем УЗ • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером