Електронні навчальні курси БПР — 2026

Відео-посібник для стимуляційної міографії (нейрографії) в ЕНМГ 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Відео-посібник для проведення стимуляційної міографії (нейрографії) доступних для ЕНМГ нервів. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Курс про показання до призматичної корекції, тонкощі її підбору, комунікації з пацієнтами, тактику ведення пацієнтів з гетерофоріями. Програма заходу • Типи порушень вергенції, гетерофорії • Методи діагностики порушень вергенції • Тонкощі підбору призматичної корекції методом Хаасе • Умови та вимоги до призматичної корекції • Практична частина включає*: • Визначення величини гетерофорії під контролем cover-test • Визначення величини гетерофорії за допомогою циліндра Меддокса • Визначення величини гетерофорії за допомогою скелець Баголіні • Визначення фузійних резервів • Визначення величини гетерофорії та підбір призматичної корекції методом Хаасе з поляризаційними фільтрами • * для учасників повного курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Опануєте техніки роботи з 20-ма напрямами арттерапії: ізотерапія, пісочна терапія, мандалотерапія, тілесна арттерапія, колажування, музична терапія, казкотерапія, кінотерапія та багато інших. Навчитеся ефективно працювати з глибинними запитами клієнтів. Отримаєте можливість застосувати отримані знання одразу, відпрацьовуючи техніки та отримуючи зворотний зв’язок і відповіді від кураторів курсу. Це техніки тривалого супроводу клієнта. Якщо ви бажаєте працювати з глибинними темами та розуміти різні аспекти проблематики клієнта, цей курс вам підходить. У курсі розглянуті техніки всіх базових, найпоширеніших життєвих запитів клієнтів. Вивчите нові напрямки та способи роботи з ними, познайомитеся з ефективними техніками та перевірите їх на практиці. Зможете застосувати отримані знання одразу в процесі навчання та отримати позитивні результати від використання артметодів. Після успішного завершення курсу ви отримаєте 3 сертифікати: сертифікат від міжнародної тренінгової компанії “Основа”, сертифікат від Міжнародної федерації арттерапії та сертифікат про підвищення кваліфікації від Державного Університету України ім. М.П. Драгоманова. Обсяг сертифікації: 120 АК. ГОДИН / 4 КРЕДИТА ЄКТС. Програма заходу • ПОЧАТОК: 5 ЛИСТОПАДА • 20 занять по 3 години • з 18:00 до 21:00 • Щочетверга • 0 модуль — ПСИХІАТРІЯ ДЛЯ ПСИХОЛОГІВ: ЯК РОЗПІЗНАТИ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ І КОЛИ ЗАЛУЧАТИ ПСИХІАТРА • 1 модуль — ДОСЛІДЖЕННЯ ДИТЯЧО-БАТЬКІВСЬКИХ СТОСУНКІВ, СТОСУНКІВ У СІМ'Ї ТА СІМЕЙНІЙ СИСТЕМІ • 2 модуль — РОБОТА З НЕГАТИВНИМИ ПОЧУТТЯМИ ТА ЕМОЦІЯМИ ЛЮДИНИ • 3 модуль — СТОСУНКИ ЧОЛОВІКА ТА ЖІНКИ • 4 модуль — СПОСОБИ РОБОТИ З ПОШУКАМИ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ В АРТТЕРАПІЇ • 5 модуль — ВПЕВНЕНІСТЬ У СОБІ • 6 модуль — РОБОТА З ПОНЯТТЯМ ЦІННОСТЕЙ В АРТ-ТЕРАПІЇ • 7 модуль — ТЕХНІКИ АРТ-ТЕРАПІЇ У РОБОТІ З ТЕМОЮ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ • 8 модуль — ТЕХНІКИ АРТ-ТЕРАПІЇ У РОБОТІ З ТЕМОЮ ОСОБИСТІСНИХ КОРДОНІВ • 9 модуль — АУТОІДЕНТИФІКАЦІЯ. ТЕМА МАСОК, РОЛЕЙ • 10 модуль — ТЕХНІКИ У РОБОТІ З КРИЗОВИМИ СТАНАМИ ВТРАТИ СЕНСУ • 11 модуль — СТОСУНКИ. КРИЗИ В ПАРІ • 12 модуль — СТОСУНКИ. ОСОБИСТІ КОРДОНИ В СТОСУНКАХ І НЕРОЗУМІННЯ В ПАРІ • 13 модуль — ПОЧУТТЯ ПРОВИНИ В КОНТЕКСТІ ЗЦІЛЕННЯ ТВОРЧІСТЮ • 14 модуль — АРТТЕРАПІЯ ЖІНОЧИХ ПРОБЛЕМ: ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД ЧУЖОЇ ДУМКИ ТА НИЗЬКА САМООЦІНКА • 15 модуль — ПРОФЕСІЙНЕ ВИГОРАННЯ • 16 модуль — СИНДРОМ СПОРОЖНІЛОГО ГНІЗДА У БАТЬКІВ • 17 модуль — ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИЗНАЧЕННЯ • 18 модуль — ДИТЯЧО-БАТЬКІВСЬКІ СТОСУНКИ. ПРИЧИНИ НЕРОЗУМІННЯ МІЖ БАТЬКАМИ ТА ДІТЬМИ • 19 модуль — БАТЬКІВСЬКІ СЦЕНАРІЇ, ОБРАЗИ НА БАТЬКІВ, ЯКІ НЕ ДАЮТЬ БУТИ РАДІСНИМИ І ЩАСЛИВИМИ ДО КІНЦЯ • 20 модуль — ІННОВАЦІЙНІ НАПРЯМИ В АРТТЕРАПІЇ Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс із дистанційною участю та доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Тривалість: 10 год. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Ортопедична стоматологія, Стоматологія, Функціональна діагностика, Хірургічна стоматологія. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховані бали БПР. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Заповніть реєстраційну форму, щоб долучитися до освітнього заходу щодо поводження з медичними відходами у закладах охорони здоров’я. 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Заповніть реєстраційну форму, щоб долучитися до освітнього заходу щодо поводження з медичними відходами у закладах охорони здоров’я. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Гендерно зумовлений дистрес у підлітків часто проявляється через неспецифічну психопатологію, що ускладнює клінічне оцінювання та призводить до діагностичних помилок. Якщо не зважати на гендерний компонент, клінічну картину можна інтерпретувати лише крізь призму афективних або тривожних розладів, через що терапія може виявитися неефективною та може виникнути хибне уявлення про резистентність стану. На цьому заході ви розглянете клінічні критерії гендерної дисфорії відповідно до DSM-5 та МКХ-11, навчитеся диференціювати гендерно зумовлений дистрес від інших психічних станів і правильно оцінювати коморбідність. Ви засвоїте алгоритми клінічного оцінювання, принципи психотерапевтичної підтримки та фармакотерапії, але лише в разі супутніх розладів. Через поетапний розбір реального клінічного кейсу ви побачите типові діагностичні помилки, ризики симптомоорієнтованого підходу та принципи міждисциплінарної взаємодії. Після навчання вам буде легше інтерпретувати складні клінічні прояви у підлітків та будувати підтримувальну, безпечну стратегію ведення без патологізації гендерної ідентичності. • Визначення та поширеність • Гендерна дисфорія: клінічно значущий дистрес через невідповідність ідентичності та приписаної при народженні статі. • Частота у підлітків, недооцінення через маскування під депресивні чи тривожні симптоми. • Місце в дитячо-підлітковій психіатрії • Неспецифічні психіатричні прояви: тривожність, депресія, соціальна ізоляція, самопошкодження. • Ризик хибної діагностики та неефективної терапії без оцінювання гендерного компоненту. • Класифікація • DSM-5: Gender Dysphoria in Adolescents – стійка невідповідність ≥6 місяців, клінічно значущий дистрес або порушення функціонування. • МКХ-11: Gender incongruence of adolescence and adulthood – перенесено до категорії сексуального здоров’я, підкреслюючи непатологічний характер ідентичності. • Принципи психотерапевтичної допомоги • Підтримувальна психотерапія і КПТ для роботи з афективними й тривожними симптомами. • Сімейна терапія і травма-інформований підхід; створення безпечного простору для дослідження ідентичності. • Фармакотерапія (за наявності коморбідних розладів) • Призначення лише у разі коморбідних станів: депресія, тривожні розлади, ПТСР, ОКР. • Виключення застосування фармакотерапії для зміни гендерної ідентичності. • Робота з родиною • Психоедукація батьків щодо гендерної різноманітності й мінімізації страхів. • Формування підтримувального та безпечного домашнього середовища без нав’язування рішень. • Динамічне спостереження • Регулярне оцінювання психічного стану, суїцидального ризику та коморбідних симптомів. • Гнучке коригування плану ведення відповідно до розвитку підлітка та соціального контексту. • Роль міждисциплінарної взаємодії • Координація між психіатром, клінічним психологом, сімейним терапевтом, педіатром/ендокринологом та соціальним працівником. • Обмін інформацією для оптимізації ведення та мінімізації клінічних ризиків. • Баланс підтримки та уникнення поспішних рішень • Підтримка підлітка без форсування медичних чи соціальних рішень. • Обережність у прийнятті рішень без заперечення або патологізації гендерної ідентичності. • Q&A: клінічне обговорення кейсів

Жовтяниця є не самостійним захворюванням. Це клінічний симптом, що супроводжує широкий спектр патологій: від доброякісних станів до життєво небезпечних захворювань гепатопанкреатобіліарної зони, зокрема онкологічних. Тому, треба досконало знати алгоритми диференційної діагностики причин цього стану. Своєчасне встановлення етіології жовтяниці визначає не лише тактику лікування, але й прогноз для пацієнта. На цьому заході ви опануєте сучасні алгоритми диференційної діагностики жовтяниць з акцентом на чітке розмежування гемолітичних, паренхіматозних та механічних форм. Ви розглянете патофізіологічні механізми розвитку жовтяниці, навчитесь інтерпретувати лабораторні показники та обґрунтовано використовувати інструментальні методи діагностики, наприклад ультразвукове дослідження, КТ, МРТ та МРХПГ. Окрема увага буде приділена причинам механічної жовтяниці, зокрема жовчнокам’яній хворобі, холедохолітіазу та пухлинам гепатопанкреатобіліарної зони, а також важливості комплексного підходу до ведення таких пацієнтів. Після навчання вам буде легше орієнтуватися в різних кейсах жовтяниці та своєчасно визначати тактику ведення пацієнта. • Класифікація жовтяниць та основні відмінності: надпечінкова (гемолітична), печінкова (паренхіматозна) та підпечінкова (механічна). • Патофізіологічні механізми розвитку жовтяниць та їхнє клінічне значення. • Клінічні прояви різних типів жовтяниць: особливості перебігу хвороби, анамнезу, фізикального огляду, симптомокомплексу захворювання. • Лабораторна діагностика жовтяниць: інтерпретація показників білірубіну, трансаміназ, лужної фосфатази, ГГТП. • Інструментальна діагностика в алгоритмі диференціації жовтяниць (УЗД, КТ, МРТ, МРХПГ). • Основні причини механічної жовтяниці: жовчнокам’яна хвороба, холедохолітіаз, пухлини гепатопанкреатобіліарної зони, стриктури жовчних проток. • Диференційна діагностика різних видів жовтяниць. • Жовтяниця і рак підшлункової залози та органів периампулярної зони (ДПК, загальна жовчна протока, великий сосочок дванадцятипалої кишки). • Роль мультидисциплінарного підходу в діагностиці жовтяниць. • Клінічні випадки й типові діагностичні помилки у практиці лікаря. • Сучасні алгоритми ведення пацієнтів із жовтяницею і тактика лікування. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Без системного підходу до аналізу знімків зростає ризик діагностичних помилок, зокрема пізнього виявлення ознак пневмонії, туберкульозу, онкологічних процесів і серцево-легеневих ускладнень. Неправильна інтерпретація тіней, артефактів або анатомічних структур може призвести до затримки ефективного лікування та негативно вплинути на прогноз. На цьому заході ви засвоїте принципи рентгенологічної анатомії органів грудної клітки, опрацюєте стандартизований алгоритм оцінювання рентгенограм та навчитеся застосовувати сучасні підходи до інтерпретації патологічних змін. Також ви розглянете морфологічні прояви запальних процесів та проаналізуєте реальні клінічні кейси, щоб запобігати виникненню типових помилок. Після навчання ви зможете застосовувати чіткий алгоритм аналізу рентгенограм органів грудної клітки, диференціювати норму і патологію та обґрунтовано формулювати діагностичні висновки. • Вступ • Рентгенологічна анатомія органів грудної клітки • Оцінювання та інтерпретація рентгенограми ОГК • Морфологічні зміни при запальних процесах • Класифікація легеневих захворювань • Основні рентгенологічні ознаки • Розбір клінічних випадків • Помилки та методи запобігання їм

Розлади мислення є одним з основних психопатологічних синдромів у клінічній психіатрії та неврології, оскільки вони дають змогу диференціювати психотичний рівень порушень від афективних, тривожних чи органічних станів. Правильне оцінювання мислення під час клінічної бесіди має принципове значення для встановлення діагнозу, визначення рівня дезорганізації психічної діяльності пацієнта й оцінки потенційних поведінкових ризиків, тому важливо розуміти механізми формування порушень та їхнє клінічне значення в межах різних психічних і неврологічних патологій. На цьому заході ви розглянете нейробіологічні та психопатологічні основи мислення, сучасну класифікація формальних і змістовних розладів, а також особливості їхніх клінічних проявів. Ви проаналізуєте феномени, як-от марення, надцінні ідеї, обсесивні думки, розірваність мислення, інкогерентність, резонерство і тангенціальність. Також ви навчитеся проводити диференційну діагностику розладів мислення при шизофренії, афективних, тривожних та органічних розладах і засвоїте практичні алгоритми оцінювання мислення під час клінічної бесіди. Після навчання ви зможете точно оцінювати психічний статус пацієнта, своєчасно виявляти патологічні феномени мислення та проводити правильну диференційну діагностику. • Розлади мислення в клінічній практиці: визначення, класифікація та діагностичне значення. • Нейробіологічні й психопатологічні основи мислення: що порушується та як це проявляється. • Основні типи розладів мислення: формальні та змістовні порушення. • Клінічні феномени: марення, надцінні ідеї, обсесивні думки та їх диференціація. • Порушення структури мислення: розірваність, інкогерентність, резонерство, тангенціальність. • Диференційна діагностика розладів мислення при шизофренії, афективних, органічних та тривожних розладах. • Практичний алгоритм обстеження: як виявити розлади мислення під час клінічної бесіди. • Типові діагностичні помилки та когнітивні пастки лікаря. • Інтеграція результатів оцінювання мислення у клінічне рішення й тактику ведення пацієнта. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Якісне ведення медичної документації в операційному блоці є невіддільною частиною системи безпеки пацієнта й безперервності медичної допомоги. Структуровані, послідовні та відтворювані записи дають змогу команді операційного блоку координувати свої дії, забезпечувати простежуваність клінічного процесу й підтримувати єдиний інформаційний простір на всіх етапах оперативного втручання. У реальній практиці документація – це інструмент управління процесами, якістю медичної допомоги та здійснення інфекційного контролю. Недостатньо стандартизований підхід до ведення записів може призводити до розривів у клінічній інформації, втрати важливих даних, складнощів у відтворенні послідовності подій та ускладнення внутрішнього клінічного аналізу випадків. На цьому заході ви навчитесь організовувати documentation workflow в операційному блоці: від передопераційного етапу до післяопераційного супроводу пацієнта. Ви детально розглянете сучасні вимоги, ключові форми та журнали, принципи простежуваності стерильності й інфекційного контролю. Також ви дізнаєтеся про стандартизовані підходи до внесення даних, алгоритми корекції записів та інтеграцію електронної документації у щоденну практику операційного блоку. Після навчання ви зможете впевнено працювати з документаційними процесами в операційному блоці, забезпечувати послідовність і повноту клінічної інформації, підтримувати інфекційний контроль та ефективну взаємодію всередині команди. • Документація як частина системи безпеки в операційному блоці • Як записи підтримують клінічну безперервність • Документація як safety net для команди • Які процесні прогалини найчастіше створюють ризики • Нормативні вимоги як опора для безпечної практики • Актуальні стандарти й вимоги МОЗ • Які документи підтримують якість і простежуваність процесів • Як стандарти зменшують variability у роботі команди • Ключові документи операційного блоку: що підтримує безперервність процесу • Облік операцій • Документація стерилізації • Контроль інфекційних ризиків • Обов’язкові форми та журнали • Документаційний маршрут пацієнта • Передопераційний блок: підготовка та перевірка даних • Інтраопераційний супровід: фіксація критичних подій • Післяопераційний етап: передання інформації • Як знизити ризики у веденні записів • Стандартизовані підходи до внесення даних • Хронологія, повнота й читабельність • Алгоритм внесення корекцій • Чеклісти як інструмент зниження variability • Документація та інфекційний контроль • Простежуваність стерильності • Документування інфекційних ризиків • Як записи підтримують аудит • Сучасні рішення: цифровізація операційного блоку • Електронна документація • Цифрові чеклісти • Інтеграція documentation workflow у щоденну практику • Практичний блок: як уникнути помилок? • Розбір типових documentation gaps • Приклади безпечного заповнення документації • Розбір кейсів • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером • Проходження тестування (самостійно)

Сучасна анестезіологія вимагає глибокого розуміння церебральної фізіології, оскільки пацієнти з ураженням центральної нервової системи та складною коморбідністю становлять значну частину надходжень до відділень інтенсивної терапії. Контроль перфузії мозку, управління внутрішньочерепним тиском, вплив анестетиків на нейрональну активність і забезпечення нейропротекції безпосередньо визначають результати лікування. На цьому заході ви розглянете основні механізми нейрофізіології та їхнє клінічне значення. Ви засвоїте алгоритми ведення пацієнтів з внутрішньочерепною гіпертензією, нейротравмою, цереброваскулярною патологією та пухлинами головного мозку, а також особливості анестезіологічного забезпечення при нейродегенеративних захворюваннях, судомних станах, вегетативних розладах та орфанних патологіях. Після навчання ви зможете застосовувати нейропротективні стратегії у вашій практиці, підвищити рівень анестезіологічного забезпечення та впевнено працювати з пацієнтами найвищого рівня складності. • Фундамент нейрофізіології: авторегуляція, перфузія та вплив анестетиків на мозок. • Внутрішньочерепна гіпертензія: критичні чинники та алгоритми зниження ВЧТ. • Нейроонкологія: специфіка менеджменту пацієнтів з пухлинами ГМ. • Вегетативні стани і трансплантологія: від коми до діагностики смерті мозку. • Цереброваскулярна патологія: ішемічний інсульт та рідкісні патології (Моямоя). • Нейротравма: сучасні стандарти анестезіологічного забезпечення при ЧМТ. • Орфанні та вроджені аномалії: анестезія при вроджених аномаліях розвитку мозкових структур, методи передопераційного оцінювання, ведення пацієнта й післяопераційного догляду. • Нейродегенерація та судоми: ведення пацієнтів з хворобами Паркінсона й Альцгеймера та епістатусом. • Нейроофтальмологія: як запобігти втраті зору в періопераційному періоді. • Інтенсивна терапія та командна робота: підготовка, реабілітація та ведення, командна взаємодія у питаннях лікування. • Відповіді на запитання учасників.

Зростання частки резистентних форм туберкульозу та поширення коінфекцій, зокрема ВІЛ, формують суттєвий виклик для системи охорони здоров’я та підвищують вимоги до якості первинного ведення пацієнта. Значна частина відповідальності за раннє виявлення, маршрутизацію та супровід хворих із туберкульозом покладається на лікарів первинної медичної допомоги. Типові клінічні ситуації, з якими може стикнутися сімейний лікар – тривалий кашель із субфебрилітетом, пацієнти з соціальними ризиками або низькою прихильністю до лікування – підвищують ризик пізньої діагностики випадків, а також виникнення лікарсько-стійких форм. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до раннього виявлення туберкульозу на рівні первинної ланки, зокрема використання скринінгових інструментів без перевантаження часу прийому, формування груп ризику та побудову ефективної маршрутизації хворого. Ви навчитесь основних принципів профілактики, обстеження контактних осіб і тактики роботи зі складними пацієнтами, зокрема щодо підвищення прихильності до терапії. Після навчання ви зможете своєчасно ідентифікувати пацієнтів із підозрою на туберкульоз, правильно організовувати їхній подальший маршрут та мінімізувати ризики переривання лікування. • Епідеміологія туберкульозу у світі та в Україні. Підвищення рівня захворюваності на тлі війни. • Стратегія раннього виявлення туберкульозу на рівні ПМД. Скринінгове анкетування. • Формування груп ризику. Маршрути пацієнта з підозрою на туберкульоз. • Нормативна база та звітна документація для ЗОЗ і ФОП. • Роль мультидисциплінарної команди у лікуванні пацієнта з туберкульозом. • Питання профілактики туберкульозу відповідно до оновленого Календаря щеплень. • Обстеження контактних осіб. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

​Інфекція, спричинена вірусом папіломи людини (ВПЛ), є найпоширенішою вірусною інфекцією, що передається статевим шляхом, і причиною приблизно 5% усіх випадків раку у світі. Окрім раку шийки матки, ВПЛ асоційований із розвитком раку анального каналу, ротоглотки, вульви, піхви і статевого члена, а також з аногенітальними бородавками та передраковими дисплазіями. Найефективнішим методом профілактики ВПЛ-асоційованих патологій є вакцинація: дані численних досліджень показують зниження ризику розвитку цервікальної інтраепітеліальної неоплазії 2–3 ступеня на 99% у разі вакцинації до початку статевого життя. Незважаючи на це, рівень охоплення вакцинацією залишається недостатнім, а лікарі часто зіштовхуються з міфами, недовірою пацієнтів і власною невпевненістю у виборі вакцини й стратегії ведення. У цих умовах роль лікаря полягає не лише в призначенні, а й у грамотній комунікації, яка базується на доказах і знанні сучасних міжнародних рекомендацій. Навчальний захід «Вакцинація проти ВПЛ: стратегії, клінічне значення та практичні аспекти» буде присвячений вивченню сучасних викликів, пов’язаних із ВПЛ-асоційованими захворюваннями, їхнього клінічного значення та ролі профілактики. Учасники детально розглянуть типи вакцин проти ВПЛ, їхній склад, механізм дії, ефективність та профіль безпеки. Окрему увагу буде приділено стратегії впровадження вакцинації в Україні: кого, коли та як вакцинувати відповідно до сучасних рекомендацій. Крім цього, будуть висвітлені поради щодо комунікації з пацієнтами: як переконливо відповідати на сумніви, розвіювати міфи та формувати довіру до вакцинації. Також буде обговорено перспективи майбутнього розширення вакцинального охоплення. • ВПЛ-асоційовані захворювання: сучасні виклики та клінічне значення. • Вакцини проти ВПЛ: типи, склад, механізм дії, ефективність, профіль безпеки. • Стратегія впровадження вакцинації проти ВПЛ в Україні: що, кому, коли і як? • Комунікація з пацієнтом про вакцинацію: як руйнувати міфи та хибні переконання. • Перспективи та майбутні можливості вакцинації проти ВПЛ. • Відповіді на запитання учасників

Інтимна хірургія – це складна міждисциплінарна сфера, у якій поєднуються естетичні, функціональні та психоемоційні аспекти лікування. Будь-яка технічна помилка може вплинути не лише на анатомічний результат, але й на якість життя пацієнтки. Велика варіабельність анатомії інтимної зони, зростання кількості запитів на корекцію та нерівномірний рівень підготовки фахівців формують потребу у системному навчанні, заснованому на клінічній логіці та доказових підходах. На цьому заході ви розглянете основні аспекти сучасної інтимної пластики. Ви дізнаєтеся про показання до первинних і ревізійних втручань, особливості післяпологових та вікових змін, принципи виконання лабіопластики, hood reduction, перинеопластики й комбінованих операцій. Окремо ви розглянете алгоритми профілактики ускладнень, ведення пацієнток із порушенням чутливості або хронічним болем, а також побудову етичної комунікації в роботі з делікатними запитами й нереалістичними очікуваннями. Після навчання ви зможете обґрунтовано оцінювати клінічні показання, обирати оптимальну тактику втручання й мінімізувати ризик рубцевих змін, деформацій і функціональних порушень. • 1. Інтимна хірургія як окрема галузь пластичної хірургії. • Межа між естетикою, функцією та психоемоційним здоров’ям пацієнтки. • 2. Показання до інтимної пластики: коли «естетика» – це лікування. • Функціональні, післяпологові, вікові й посттравматичні зміни. • 3. Анатомія без ілюзій. • Варіанти норми, індивідуальна симетрія та хірургічні пастки делікатної зони. • 4. Вибір методики: персоналізований підхід. • Лабіопластика, кліторальний hood reduction, перинеопластика, комбіновані втручання. • 5. Техніка, що визначає результат. • Шви, гемостаз, робота з тканинами: як уникнути рубців, деформацій і втрати чутливості. • 6. Ускладнення: чесно про складне. • Причини, профілактика, тактика ведення та ревізійна хірургія. • 7. Комунікація з пацієнткою до операції. • Очікування, табуйовані питання, юридичні й етичні нюанси. • 8. Післяопераційний супровід як частина результату. • Реабілітація, сексуальна функція, довгострокове спостереження. • 9. Межа відповідальності хірурга. • Коли потрібно сказати «ні» і чому це ознака професіоналізму. • 10. Авторський досвід та клінічні кейси. • Аналіз помилок, нестандартні ситуації, практичні висновки. • 11. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Аутоімунний тиреоїдит (тиреоїдит Хашимото) є найпоширенішою причиною набутого гіпотиреозу в дітей. Зважаючи на поширеність захворювання та його хронічний характер, необхідно вміти проводити своєчасну діагностику. Якщо оцінювання щитоподібної залози під час рутинного огляду проведено недостатньо ретельно, це може призвести до пізнього виявлення патології та розвитку ускладнень, що впливають на ріст, статеве дозрівання та когнітивні функції дитини. На цьому заході ви розглянете питання епідеміології, факторів ризику і патогенезу аутоімунного тиреоїдиту в дітей. Ви дізнаєтеся більше про різні клінічні варіанти перебігу (від безсимптомних форм до маніфестного гіпотиреозу), а також алгоритми діагностики, зокрема підходи до скринінгу груп ризику. Окрім цього, ви навчитеся правильно призначати, коригувати дозу та контролювати ефективність терапії левотироксином. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти аутоімунний тиреоїдит, проводити точну діагностику й визначати оптимальну тактику ведення пацієнтів різного віку. • Основна програма майстер-класу: • Епідеміологія та групи ризику • Патогенез: чому імунна система атакує власну залозу • Клінічна картина: від безсимптомного перебігу до маніфестного гіпотиреозу в дітей • Діагностика: алгоритм обстеження. Чи потрібен скринінг дітям? • Субклінічний гіпотиреоз у дітей та підлітків: лікувати чи спостерігати? • Лікування левотироксином: коли, скільки, як контролювати • Вплив АІТ на ріст, статеве дозрівання та когнітивні функції • Коморбідності й аутоімунний «кластер» • Нові виклики: АІТ після COVID-19 та сучасні тригери. Aутоімунний протокол у дітей • Відповіді на запитання учасників

Хронічний закреп – це не просто функціональне порушення, а складний синдром із багатофакторним етіопатогенезом, який часто поєднує гастроентерологічні, ендокринологічні, неврологічні та психосоматичні механізми. Ігнорування цих причин може призводити до того, що не будуть помічені небезпечні симптоми – так звані червоні прапорці. Діагностика не буде своєчасною, як і початок терапії, а за таких умов можуть виникнути тяжкі ускладнення. Згідно з даними епідеміологічного аналізу, до 20% дорослого населення періодично страждає від хронічного закрепу, а серед людей похилого віку цей показник сягає 30–40%, що суттєво впливає на якість життя й потребує комплексного підходу до оцінювання стану пацієнта. Знання про механізми розвитку закрепу дають лікарю змогу не лише своєчасно виявити серйозні порушення, а й обґрунтовано обирати ефективні діагностичні та лікувальні стратегії. Уміння інтерпретувати результати лабораторних, функціональних і візуалізаційних досліджень є особливо важливим у разі закрепу, який є резистентним до лікування, або ж появи тривожних симптомів, які потребують точної та швидкої диференційної діагностики. Навчальний захід «Закреп у дорослих: діагностика, червоні прапорці та сучасний менеджмент» буде присвячений вивченню основних причин розвитку закрепу в дорослих та діагностичних критеріїв кожної з них. Особливу увагу буде приділено виявленню симптомів небезпечної патології, методам верифікації етіопатогенетичних факторів і сучасним підходам до ефективного менеджменту закрепу. Практична частина заходу містить розгляд реальних клінічних випадків для закріплення теоретичних знань. • · Критерії діагностики закрепу в дорослих. • · Основні причини (етіологія) закрепу в дорослих. • · Червоні прапорці при закрепах у дорослих. • · Методи верифікації етіопатогенетичних факторів закрепу. • · Сучасний менеджмент закрепу в дорослих • · Розгляд клінічних кейсів. • Відповіді на запитання

Лікарі здобудуть навички диференційної діагностики соматоформних розладів та органічної соматичної патології, застосування валідизованих скринінгових шкал, виявлення маркерів хронічного психосоматичного розладу й біологічного виснаження, розпізнавання патернів соматизації психотравми, формулювання клінічного діагнозу відповідно до МКХ та розроблення плану обстеження пацієнта. Програма заходу • Лікарі здобудуть наступні навички: • Проводити диференційну діагностику між соматоформними розладами та органічною соматичною патологією у пацієнтів з досвідом бойового стресу. • Застосовувати валідизовані скринінгові шкали та опитувальники для оцінки рівня стресу, тривоги, депресії та соматизації. • Виявляти ранні клінічні та лабораторні маркери переходу гострої стресової реакції у хронічний психосоматичний розлад та біологічне виснаження. • Розпізнавати специфічні патерни соматизації психотравми (кардіальні, гастроентерологічні, неврологічні маски). • Формулювати клінічний діагноз відповідно до МКХ, враховуючи психосоматичний компонент захворювання. • Розробляти план обстеження пацієнта з підозрою на психосоматичну патологію, мінімізуючи ятрогенію та поліпрагмазію. • Які нейробіологічні механізми лежать в основі трансформації хронічного стресу в соматичну патологію та біологічне виснаження? • Як провести диференційну діагностику між конверсійними розладами, соматизованою депресією та іпохондрією у пацієнтів, що зазнали психотравми? • Які клінічні “червоні прапорці” дозволяють запідозрити психосоматичний генез соматичних скарг (напр., абдомінального болю, головного болю, кардіалгій)? • Які лабораторно-інструментальні методи є доцільними для виключення органічної патології та підтвердження діагнозу психосоматичного розладу? • В чому полягають особливості клінічної картини та діагностики психосоматичних розладів у різних категорій населення (військовослужбовці, ВПО, діти)? • Яка роль запальних процесів низької інтенсивності (low-grade inflammation) у патогенезі біологічного виснаження при тривалому стресі? • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Тонус і функція мʼязів тазового дна визначають, як пройдуть вагітність, пологи та післяпологове відновлення. Важливо вміти помічати ранні сигнали дисфункцій, які можна випустити з уваги, якщо не знати, як оцінювати навантаження, біомеханіку таза й зміну тканин у різні триместри. На цьому заході ви розглянете анатомо-функціональні особливості тазового дна, навчитеся відрізняти гіпо- та гіпертонус, працювати з нетриманням, болем, дискомфортом і визначати критичні маркери в перинатальному періоді. Ви зрозумієте, як будувати індивідуальну схему підготовки до вагінальних пологів, як уникати типових помилок у рекомендаціях щодо активності та як визначити підхід до післяпологової реабілітації. Після навчання ви впевнено працюватимете з пацієнтками, які мають дисфункції тазового дна, синдром болючого тазу, діастаз прямих мʼязів живота, нетримання чи пролапс тазових органів, та знатимете, коли потрібна корекція. • Анатомо-функціональні особливості м'язів тазового дна та основні маркери дисфункції. • Біомеханіка таза в перинатальний період: структурні зміни, вплив вагітності на м’язово-зв’язковий апарат. • Підготовка жінки до вагінальних пологів по триместрах як профілактика затяжних пологів, неонатальних ускладнень і травм промежини. • Післяпологове відновлення: реабілітація та абілітація. • Оригінальна методика Кегеля: техніка. • Сесія відповідей на запитання.

Звична ін’єкція може стати критичною, якщо ви не готові до ускладнень. Анафілаксія чи токсична реакція на місцевий анестетик (LAST) розвиваються блискавично. Лише миттєве й правильне реагування може врятувати пацієнта. В сучасній стоматології та естетичній медицині безпека анестезії – показник професійності. На цьому заході ви розглянете класифікацію місцевих анестетиків, як хімічна структура впливає на тривалість і силу дії та що робить вазоконстриктор у складі препарату. Окремо будемо говорити про реальні ризики: як відрізнити анафілаксію від токсичної реакції, як діяти у разі гіпертонічного кризу чи тахікардії та що має бути в кожному кабінеті для надання невідкладної допомоги. Після навчання ви знатимете, як обирати оптимальний анестетик під конкретного пацієнта і створите аптечку невідкладної допомоги. Будьте готовими рятувати життя в реальних клінічних умовах. • 1. Класифікація місцевих анестетиків • Поділ за хімічною структурою. • Відмінності між ефірними й амідними анестетиками. • Препарати, які найчастіше застосовують у стоматології та косметології. • 2. Будова та фізико-хімічні властивості • Загальна структура місцевого анестетика. • Зв’язок будови з активністю. • Вплив додавання вазоконстрикторів на тривалість дії та ризик ускладнень. • 3. Механізм дії місцевих анестетиків • Блокада потенціалзалежних натрієвих каналів нейронів. • Пригнічення генерації потенціалу дії – втрата больової, температурної, а потім тактильної чутливості. • Порядок втрати чутливості. • Важливість дози та швидкості введення. • 4. Диференційна діагностика ускладнень • LAST (Local Anesthetic Systemic Toxicity). • Анафілаксія. • Тахікардія/гіпертонічний криз. • 5. Невідкладна медична допомога у разі анафілаксії • Раннє розпізнавання симптомів. • Алгоритм дій (покроково). • Форми адреналіну. • 6. Набір невідкладної медичної допомоги в разі анафілаксії у кабінеті лікаря • 7. Протокол дій при LAST • 8. Розгляд клінічних кейсів та відповіді на питання учасників

Електронний навчальний курс у дистанційному форматі в режимі реального часу. Передбачено доступ до навчальних матеріалів і лекцій, практичні заняття в режимі реального часу та клінічну практику під супервізією. Місце проведення: on-lıne. Тривалість: 36 академічних годин. Бали БПР: 36. Після проходження слухачу буде видано сертифікат і нараховані бали БПР. Для лікарської / фармацевтичної спеціальності: клінічна психологія, психотерапія, психофізіологія, психіатрія, медична психологія, дитяча психіатрія. Також для всіх спеціальностей професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють в системі охорони здоров’я. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера