Електронні навчальні курси БПР — 2026

Абдомінальна кровотеча може початися безсимптомно та за лічені години спричинити геморагічний шок. Вирішальну роль відіграють клінічне мислення лікаря та чітке розуміння алгоритму дій. Нерідко клінічна картина гострого живота буває суперечливою і доводиться швидко приймати рішення між спостереженням, проведенням FAST-ультразвуку, комп’ютерною томографією або негайним оперативним втручанням. Кожна помилка може призвести до пізньої діагностики, коли вже відбувається стрімка декомпенсація гемодинаміки. На цьому заході ви розглянете клінічні алгоритми розпізнавання та ведення пацієнтів з підозрою на абдомінальну кровотечу й причини таких станів: від травматичних ушкоджень і пухлин до ятрогенних та антикоагулянт-індукованих кровотеч. Навчання проходитиме в інтерактивному форматі: учасники братимуть участь у розборі клінічних кейсів, аналізуватимуть перебіг подій та самостійно обиратимуть діагностичні й лікувальні кроки. Ви навчитесь оцінювати гемодинаміку пацієнта, правильно інтерпретувати клінічні симптоми та обирати оптимальну тактику діагностики. Також розберете, як застосовувати УЗ-протокол FAST, інтерпретувати дані КТ і визначати показання до ургентного оперативного втручання. Після навчання ви будете впевнено розпізнавати «німі» абдомінальні кровотечі, оцінювати тяжкість стану пацієнта і приймати обґрунтовані рішення у критичних ситуаціях. • Класифікація абдомінальних кровотеч • Внутрішні (внутрішньочеревні) • Внутрішньопросвітні • Ретроперитонеальні • Кейс + квіз • Основні етіологічні причини • Травма • Пухлини • Судинні причини • Ятрогенні кровотечі • Кейс + квіз • Клінічні прояви та «німі» кровотечі • Типові й атипові симптоми • Чому біль може бути відсутній • Особливості у літніх та онкопацієнтів • Кейс + квіз • Оцінювання гемодинаміки та первинна стабілізація • Клінічне оцінювання шоку • Інфузійна і трансфузійна тактика • Паралельність діагностики й лікування • Кейс + квіз • Алгоритм діагностики: лабораторія, УЗД FAST, КТ • Переваги та обмеження кожного методу • FAST як інструмент прийняття рішень • Кейс + квіз • Диференційна діагностика «гострого живота» • Кровотеча vs перфорація • Кровотеча vs панкреатит • Кровотеча vs непрохідність • Кейс + квіз • Показання до ургентного оперативного втручання • Абсолютні та відносні показання • Клінічні критерії невідкладності • Кейс + квіз • Консервативна й ендоваскулярна тактика • Вибір пацієнтів • Ангіоемболізація як альтернатива операції • Кейс + квіз • Типові помилки та червоні прапорці • Коли клініка важливіша за аналізи • Ознаки, що потребують негайної зміни тактики • Кейс + квіз • Фінальний інтерактив • «3 рішення, які рятують життя при абдомінальних кровотечах» • Швидкий квіз із 5 питань на клінічне мислення • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Контроль життєвих показників є базовим компонентом медсестринської практики. Він безпосередньо визначає своєчасність виявлення змін у пацієнта. Медична сестра має не тільки виконувати функцію технічного вимірювання показників, а й брати участь у клінічному оцінюванні динаміки стану. Недостатнє розуміння значення життєвих параметрів зменшує ймовірність раннього виявлення патологічних процесів і підвищує ризик пізнього виявлення критичних порушень. На цьому заході ви систематизуєте знання щодо основних життєвих показників, їхніх нормативних значень та фізіологічних варіацій. Ви розглянете методи й техніку вимірювання температури тіла, пульсу, артеріального тиску, частоти дихання та рівня насичення крові киснем, а також додаткових клінічно значущих параметрів, зокрема рівня свідомості, діурезу, стану шкірних покривів і наявності больового синдрому. Після навчання ви зможете інтерпретувати дані пацієнтів, виявляти ранні ознаки погіршення їхнього стану і своєчасно реагувати на критичні відхилення. • Роль контролю життєвих показників у медсестринській практиці. • Основні життєві показники та їхнє клінічне значення: • температура тіла; • пульс; • артеріальний тиск; • частота дихання; • рівень насиченості крові киснем; • інші клінічно важливі показники стану пацієнта (рівень свідомості, діурез, стан шкірних покривів, наявність больового синдрому). • Нормативні значення та фізіологічні варіації. • Методи й техніка вимірювання життєвих показників. • Алгоритм дій медичної сестри під час проведення вимірювань. • Фактори, що впливають на життєві показники. • Інтерпретація результатів та оцінювання відхилень. • Виявлення критичних станів і невідкладні дії. • Документування та моніторинг показників у динаміці. • Значення контролю життєвих показників для якості медичної допомоги. • Q&A.

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться стратифікувати пацієнтів для первинної та вторинної профілактики атеротромботичних подій. Учасники зможуть здійснювати диференційований вибір інгібітора P2Y12 рецепторів залежно від клінічного сценарію, розраховувати навантажувальні та підтримувальні дози антиагрегантів і застосовувати шкали PRECISE-DAPT, DAPT score та ARC-HBR. Програма охоплює стратегії деескалації та скорочення тривалості подвійної антитромбоцитарної терапії для пацієнтів з високим геморагічним ризиком, менеджмент антитромботичної терапії у періопераційному періоді та тактику ведення пацієнтів з геморагічними ускладненнями. Також розглядається корекція терапії у пацієнтів із супутньою патологією, зокрема цукровим діабетом і хронічною хворобою нирок. Програма заходу • Заняття — 02:11:41 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які критерії для призначення аспірину в рамках первинної профілактики, зокрема у пацієнтів з цукровим діабетом? • Як обрати оптимальний інгібітор P2Y12 рецепторів (прасугрель, тикагрелор, клопідогрель) у пацієнта з гострим коронарним синдромом? • Яка стандартна та подовжена тривалість подвійної антитромбоцитарної терапії (ПАТТ) після інфаркту міокарда? • Як здійснити перехід між різними інгібіторами P2Y12 (стратегії деескалації) та в яких клінічних ситуаціях це доцільно? • Якою є тактика антитромбоцитарної терапії після аортокоронарного шунтування (АКШ)? • Яка оптимальна тривалість ПАТТ після планового стентування коронарних артерій при стабільній ІХС? • Як вести пацієнта з гострою шлунково-кишковою кровотечею на тлі ПАТТ? • Які абсолютні та відносні протипоказання до призначення прасугрелю? • У чому полягає клінічне значення генетичного поліморфізму, що впливає на метаболізм клопідогрелю? • Як керувати антитромбоцитарною терапією перед плановими хірургічними втручаннями? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

; Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички диференційної діагностики епізодичних вестибулярних синдромів, зокрема розрізнення хвороби Меньєра, вестибулярної мігрені, доброякісного пароксизмального позиційного головокружіння (ДППГ) та транзиторних ішемічних атак у вертебро-базилярному басейні. У програмі — сучасні діагностичні критерії хвороби Меньєра, розроблені Bárány Society (2015), інтерпретація результатів аудіометрії, імпедансометрії та інших аудіологічних досліджень, а також виконання й аналіз клінічних вестибулярних тестів. Розглядаються показання до відеоністагмографії, електрокохлеографії, вестибулярних викликаних міогенних потенціалів (VEMPs) та МРТ головного мозку; індивідуалізовані схеми лікування гострих нападів вертиго, профілактична фармакотерапія, інтратимпанальні ін’єкції та вестибулярна реабілітація. Учасники опрацюють рекомендації щодо модифікації способу життя, зокрема дієти з обмеженням натрію, для контролю симптомів. Питання, що розглядаються: історичний внесок Проспера Меньєра у розуміння патології внутрішнього вуха; патофізіологічні механізми, зокрема ендолімфатичний гідропс; диференційна діагностика типової та атипової форм; клінічні «червоні прапорці» при епізодичному головокружінні; аудіологічні патерни на різних стадіях захворювання; сучасні стратегії фармакотерапії; показання до інтратимпанального введення гентаміцину чи стероїдів; показання, ризики та ефективність хірургічного лікування. Програма заходу • Заняття — 22:05 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Системна склеродермія не має яскравого маніфесту. Вона починається з дрібних сигналів: феномену Рейно, шкірних змін чи антитіл у крові. Якщо їх пропустити, наступним проявом буде легенева гіпертензія, гостра ниркова недостатність або інші ускладнення, що визначають тривалість життя пацієнта. На заході ви навчитеся розпізнавати ранні прояви системного склерозу (VEDOSS-синдром), розглянете сучасні діагностичні критерії та алгоритми ведення відповідно до настанов EULAR/ACR. Дізнаєтесь, які обстеження необхідно призначити та як уникати критичних помилок у лікуванні, зокрема з призначенням глюкокортикостероїдів. Після лекції ви будете впевнено орієнтуватись в мультиорганних проявах склеродермії, знатимете, як діяти у складних ситуаціях (вагітність, вакцинація, коморбідність), і зможете покращити прогноз для пацієнта. • Вступ та епідеміологія. • Патогенез як ключ до розуміння клініки та лікування. • Імунологічні маркери. • Сучасна класифікація та діагностичні критерії. • Клінічні прояви системного склерозу. • синдром VEDOSS; • ураження шкіри; • ураження серцево-судинної системи; • ураження ШКТ; • ураження дихальної системи; • ураження нирок. • Загальні принципи лікування і терапія відповідно до ураженої системи. • Прогноз і стратифікація ризику. • Алгоритм спостереження та окремі клінічні аспекти: • рекомендації щодо скринінгу та спостереження за пацієнтами; • особливості проведення вакцинації відповідно до призначеної терапії; • вагітність та препарати для ведення системного склерозу. • Відповіді на запитання

Гематурія є клінічним синдромом із широким спектром етіологічних причин: від транзиторних і відносно доброякісних станів до тяжкої урологічної, нефрологічної та онкологічної патології. Вона не є ізольованим лабораторним феноменом – зазвичай це маркер потенційно небезпечного процесу, який потребує чіткої діагностичної стратегії. Своєчасне встановлення джерела кровотечі та правильна маршрутизація пацієнта визначають ефективність подальшого ведення і дають змогу уникнути фатальних наслідків. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до оцінювання пацієнтів із гематурією, зокрема її класифікацію, принципи первинного обстеження та диференційної діагностики між гломерулярними і негломерулярними причинами. Окрім цього, ви проаналізуєте тривожні симптоми, які вимагають онконастороженості, а також алгоритми обстеження із використанням лабораторних та інструментальних методів. Після навчання ви зможете точно оцінювати стан пацієнтів з мікро- та макрогематурією, своєчасно виявляти ознаки ургентних станів чи злоякісних новоутворень і правильно визначати подальшу тактику ведення. • Актуальність проблеми гематурії в клінічній практиці • Поширеність та клінічне значення • Міждисциплінарний підхід: уролог, нефролог, хірург • Коли гематурія є симптомом ургентного стану • Класифікація гематурії та первинне оцінювання пацієнта • Макрогематурія та мікрогематурія • Транзиторна й персистуюча гематурія • Безсимптомна і симптомна гематурія • Анамнез, огляд, базові лабораторні маркери • Гломерулярна та нефрологічна гематурія • Клінічні ознаки гломерулярного походження • Поєднання з протеїнурією, циліндрурією, гіпертензією • Гломерулонефрити, спадкові нефропатії, IgA Nephropathy • Коли направляти до нефролога • Негломерулярна гематурія: урологічні та хірургічні причини • Сечокам’яна хвороба, інфекції, травма • Патологія сечового міхура, простати, уретри • Пухлини сечовидільної системи • Післяопераційна та ятрогенна гематурія • Червоні прапорці та онконастороженість • Безбольова макрогематурія • Рецидивна гематурія у пацієнтів старшого віку • Анемія, втрата маси тіла, затримка сечі • Коли потрібне термінове дообстеження • Топічна та диференційна діагностика • Тристаканна проба та її клінічне значення • Початкова, термінальна, тотальна гематурія • Псевдогематурія: медикаменти, харчові фактори, гемоглобінурія • Типові діагностичні помилки • Сучасний алгоритм обстеження пацієнта з гематурією • Загальний аналіз сечі та мікроскопія осаду • Ultrasound, Computed Tomography Urography, Cystoscopy за показаннями • Лабораторна та інструментальна маршрутизація • Коли потрібна госпіталізація • Клінічні кейси і тактика ведення • Безсимптомна мікрогематурія • Макрогематурія на тлі антикоагулянтів • Гематурія з больовим синдромом • Вибір подальшої тактики та міждисциплінарна взаємодія • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Опанування сучасних підходів до тотальної реабілітації у дитячій стоматології є важливим, оскільки ранній карієс та значне руйнування коронкової частини тимчасових зубів часто потребують комплексного відновлення. У таких ситуаціях локальні втручання є недостатніми, а помилки у виборі методу лікування можуть призводити до повторних уражень карієсом, ускладнень з боку пульпи, передчасної втрати зубів і порушення розвитку зубощелепної системи. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до лікування раннього дитячого карієсу та принципи тотальної реабілітації. Ви навчитеся приймати правильні рішення під час вибору між реставраціями та повним покриттям тимчасових зубів коронками, а також робити обґрунтований вибір матеріалів для відновлення фронтальної та жувальної груп зубів. Окрім цього, ви проаналізуєте реальні клінічні кейси, що дасть змогу побачити на власні очі практичну реалізацію підходів та оцінити фактори, які впливають на довготривалий прогноз лікування. Після навчання ви зможете обґрунтовано визначати показання до різних методів відновлення, знижувати ризик ускладнень і досягати стабільних прогнозованих результатів лікування у пацієнтів дитячого віку. • Сучасні підходи до лікування раннього дитячого карієсу. • Показання до реставрацій та повного покриття тимчасових зубів коронками. • Вибір матеріалів для відновлення фронтальної та жувальної груп зубів у дітей. • Алгоритм клінічного прийняття рішення: реставрація чи коронка. • Тотальна реабілітація у дітей з високим ризиком карієсу. • Клінічні кейси комплексного відновлення зубів у дитячій стоматології. • Помилки й ускладнення під час лікування тимчасових зубів та способи їх уникнення. • Роль гігієни, харчування та співпраці батьків у довготривалому результаті лікування. • Прогноз і довгострокове спостереження після тотальної реабілітації. • Практичні рекомендації для лікарів-стоматологів на основі клінічного досвіду та доказової медицини.

Ін’єкційні процедури в естетичній медицині є невіддільною частиною щоденної практики, однак навіть у разі дотримання правильної техніки вони несуть ризик локальних і системних ускладнень. Судинні емболії, інфекційні процеси або тяжкі алергічні реакції можуть розвиватися стрімко й мати незворотні наслідки, зокрема втрату зору або загрозу для життя пацієнта. Попит на ін’єкційні процедури зростає, тому важливо опанувати чіткі алгоритми діагностики та невідкладної допомоги. На цьому заході ви розглянете класифікацію ускладнень ін’єкційної терапії, їхні клінічні прояви та принципи диференційної діагностики. Ви опрацюєте тактику ведення пацієнтів з гематомами, набряками, судинними емболіями, інфекційними та алергічними реакціями, а також дізнаєтеся про особливості ускладнень після введення ботулотоксину та препаратів на основі гіалуронової кислоти. Також ви підготуєте себе до ведення невідкладних станів, навчитеся комплектувати необхідні препарати й організовувати безпечну роботу під час ін’єкційних процедур. Після навчання ви зможете своєчасно розпізнавати ускладнення, швидко приймати клінічні рішення та мінімізувати ризик тяжких наслідків для пацієнта. • Ускладнення та побічні дії: відмінні риси. • Гематоми, набряки, еритеми. • Класифікація ускладнень за часом, тяжкістю, видом ін'єкції. • Місцеві алергічні реакції: як лікувати і чи можна запобігти. • Системні ускладнення (алергічні реакції, інтоксикації, психоемоційні). • Інфекційні ускладнення: недотримання правил асептики й антисептики, місцеве та системне лікування. • Місцеві ускладнення за використання препаратів на основі ГК (емболії), тактика дій. • Місцеві ускладнення на ін'єкції ботулотоксину (безпечні техніки введення). • Аптечка в кабінеті косметолога. • Відповіді на запитання.

Ефективність пластичної операції залежить від злагодженої роботи всієї операційної команди. Операційна медична сестра має розуміти етапи втручання, логіку дій хірурга, послідовність використання інструментарію та організацію операційного процесу, адже це впливає на швидкість, безпеку та якість операції. На цьому заході ви розглянете роль операційної медичної сестри в пластичній хірургії, принципи підготовки операційної та пацієнта до втручання, основні правила комунікації з хірургом і командою, а також алгоритми асистенції на всіх етапах операції. Ви дізнаєтесь більше про критичні моменти в операційній, типові помилки та способи їх уникнення, а також розберете реальні практичні кейси. Після навчання ви зможете впевнено працювати в операційній при пластичних оперативних втручаннях, швидко орієнтуватися в ході операції, передбачати дії хірурга та діяти точно і своєчасно. • Роль операційної медсестри в пластичній хірургії • місце медсестри в хірургічній команді • підготовка операційної та пацієнта до втручання • принципи ефективної комунікації з хірургом та командою • Інструменти пластичного хірурга: від бази до практики • основний набір інструментів для пластичних операцій • особливості подачі інструментів та роботи з ними • розхідні матеріали та їх правильне використання • Асистенція на етапах пластичної операції • підготовка до початку операції • робота під час ключових етапів втручання • що операційна медсестра має передбачати наперед • Критичні моменти в операційній: на що звертати увагу • контроль стерильності та операційного поля • взаємодія з хірургом у динаміці операції • ситуації, які потребують швидкої реакції • Як уникнути помилок в роботі операційної медсестри • типові помилки під час асистенції • як правильно організувати робоче місце • чек-листи та звички, які підвищують безпеку операції • Практичний блок: алгоритми роботи та розбір операційних кейсів • аналіз типових ситуацій з операційної • розбір «складних моментів» • рекомендації для впевненої роботи в пластичній хірургії • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Курс ОКТ та ОКТ-ангіографія у клінічній практиці офтальмолога: від простого до складного. Передбачені основні відеолекції, додаткові відеоматеріали за темою та практичні навчальні матеріали. Програма заходу • Курс складається з основних відеолекцій, додаткових відеоматеріалів за темою та практичних навчальних матеріалів. • Вивчення особливостей візуалізації нормальної та патологічної структури сітківки • У яких ситуаціях потрібна оптична когерентна томографія і чим вона може бути корисною • Які обмеження цього методу діагностики • Як виглядають різні патології сітківки на ОКТ • Оптична когерентна томографія у діагностиці глаукоми • Практична робота на оптичному когерентному томографі* • Оцінка стану Вашого очного дна за допомогою оптичної когерентної томографії* • *для слухачів повного курса Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний курс БПР присвячений темам тривоги, обсесивно-компульсивного розладу та межового розладу особистості. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички проведення диференційної діагностики між обсесіями та румінаціями при генералізованому тривожному розладі та депресії, а також розмежування компульсій і ритуалізованої поведінки від стереотипій при розладах аутистичного спектра та тикозних розладах. Учасники навчаться ідентифікувати егo-дистонну природу симптомів ОКР, застосовувати валідизовані психометричні інструменти, зокрема шкалу Єль-Брауна (Y-BOCS), аналізувати функціональне порушення та формулювати діагностичний алгоритм при первинному зверненні пацієнта. Програма охоплює виявлення коморбідних станів, застосування діагностичних критеріїв МРО за DSM-5 та МКХ-11, диференційну діагностику з біполярним афективним розладом, комплексним ПТСР та іншими розладами особистості, оцінку ризиків суїцидальної і несуїцидальної самопошкоджуючої поведінки. Розглядаються інтегровані плани лікування, що поєднують психофармакотерапію та психотерапевтичні втручання, базові принципи діалектичної поведінкової терапії, ведення коморбідних станів, формування терапевтичного альянсу, управління контрпереносом і техніки кризової інтервенції при емоційній дизрегуляції. Програма заходу • Заняття: Ритуали, нав’язливі думки чи тривожний характер? Диференційна діагностика ОКР • 01:29:20 • Конспект до заняття: Ритуали, нав’язливі думки чи тривожний характер? Диференційна діагностика ОКР • Клінічні задачі до заняття: Ритуали, нав’язливі думки чи тривожний характер? Диференційна діагностика ОКР • Заняття: Особливості ведення пацієнтів з межовим розладом особистості • Конспект до заняття: Особливості ведення пацієнтів з межовим розладом особистості в психіатрії та психотерапії • Клінічні задачі до заняття: Особливості ведення пацієнтів з межовим розладом особистості в психіатрії та психотерапії Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Когнітивні порушення визначають якість життя пацієнта не менше, ніж самі епілептичні напади. Скарги на погіршення пам’яті, уваги, швидкості мислення чи труднощі з навчанням можуть бути наслідком перебігу захворювання, структурних змін головного мозку або побічної дії протиепілептичної терапії. Недостатня увага до цих проявів призводить до помилкової інтерпретації симптомів, необґрунтованої зміни лікування, зниження прихильності пацієнта до терапії та втрати можливості своєчасно виявити прогресування захворювання чи розвиток ускладнень. На цьому заході ви навчитеся оцінювати когнітивні функції у пацієнтів з епілепсією, розуміти вплив різних форм захворювання та протиепілептичних препаратів на пам’ять, увагу й виконавчі функції, проводити диференційну діагностику когнітивного зниження та використовувати сучасні методи його оцінки. Ви опануєте практичні підходи до вибору терапії з урахуванням когнітивного профілю пацієнта, можливості реабілітації, а також розберете клінічні ситуації, у яких когнітивні порушення визначають подальшу тактику ведення. Після навчання ви зможете своєчасно розпізнавати когнітивні порушення у дітей і дорослих з епілепсією, оцінювати їх можливі причини, а також враховувати когнітивний вплив протиепілептичних препаратів під час вибору або корекції лікування. • Вступ • Актуальність теми: когнітивні порушення зустрічаються у 60–70% пацієнтів з епілепсією, впливають на якість життя, працездатність та соціальну інтеграцію. • Мета лекції: показати сучасні механізми патогенезу та практичні наслідки для клінічної роботи. • Когнітивні домени, що частіше страждають при епілепсії • Пам’ять: особливо при скроневій епілепсії через ураження гіпокампа. • Увага та виконавчі функції: порушення при лобній епілепсії. • Мова та швидкість мислення: дефіцити при застосуванні певних протиепілептичних препаратів. • Механізми патогенезу • Судомна активність: повторні напади та міжнападова епілептиформна активність порушують нейронні мережі. • Структурні зміни мозку: атрофія гіпокампа, таламуса, білої речовини. • Ефекти протиепілептичних препаратів: топірамат, фенобарбітал, бензодіазепіни мають виражений негативний вплив; ламотриджин і леветирацетам — більш сприятливі. • Нейропсихіатричні та психосоціальні фактори: депресія, тривога, порушення сну, соціальна стигматизація. • Вікові аспекти • Дитяча епілепсія: ранній дебют → ризик незворотних порушень інтелекту, мовлення, уваги. • Дорослі пацієнти: поступове зниження когнітивних функцій, ризик деменції. • Методи оцінки • Нейропсихологічне тестування: об’єктивна оцінка пам’яті, уваги, виконавчих функцій. • Нейровізуалізація: МРТ, fMRI для виявлення структурних змін. • ЕЕГ та відео-ЕЕГ: для кореляції когнітивних порушень із судомною активністю. • Клінічні наслідки • Якість життя: когнітивні порушення впливають більше, ніж самі напади. • Соціальна інтеграція: проблеми з навчанням, працевлаштуванням. • Ризик деменції: прискорене нейродегенеративне ураження. • Стратегії корекції • Оптимізація терапії: уникати політерапії, обирати препарати з мінімальним когнітивним впливом. • Хірургічне лікування: може покращити когнітивні функції, але має ризики (наприклад, зниження вербальної пам’яті після резекції скроневої частки). • Реабілітація та когнітивний тренінг: програми відновлення пам’яті, уваги, виконавчих функцій. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Онлайн курс PRO ANESTHESIA: гостре пошкодження нирок (ГПН) 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Гостре пошкодження нирок (ГПН) — невидиме “killer complication”, яке різко підвищує рівень смертності та витрати у реанімації й періопераційній медицині. Як вчасно розпізнати ризик, знизити ймовірність розвитку ГПН та діяти відповідно до сучасних протоколів?» Під час майстер-класу ви отримаєте: чіткі алгоритми профілактики та менеджменту ГПН в операційній та у ВРІТ; розбір гемодинамічних цілей і рідинної терапії, що реально знижують ризик розвитку ГПН; апдейт з міжнародних рекомендацій KDIGO та останніх досліджень 2024–2025 років; практичні кейси й стратегії, які можна застосувати вже на наступній зміні. Якщо ви прагнете працювати за найновішими стандартами та захищати пацієнтів від одного з найнебезпечніших ускладнень — цей захід саме для вас. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Інсулінотерапія — важливий медикаментозний метод лікування діабету. Курс надасть актуальну інформацію про різні препарати інсуліну, показання до їх призначення та особливості ведення пацієнтів. Все це заради якісного надання допомоги пацієнту, який потребує інсулінотерапії. Навчання у власному темпі у зручний час. Доступ до лекцій протягом 1 року. Додаткові навчальні матеріали. Сертифікат із балами БПР. Програма заходу • Лекція 1. Що таке інсулін? • Лекція 2. Схеми інсулінотерапії та їх корекція • Лекція 3. Як змінювати інсуліни між собою • Лекція 4. Ускладнення інсулінотерапії • Лекція 5. Фізична активність та інсулінотерапія • Лекція 6. Інсулінотерапія у вагітних Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Просто про складне. Програма заходу • Стани, що вимагають мультифокальної корекції (порушення акомодації та/або вергенції у непресбіопів, пресбіопія, афакія/артифакія) • Тактика ведення пацієнтів з порушеннями акомодації та/або вергенції • Вибір правильного дизайну мультифокальних лінз • Принципи призначення для пацієнтів непресбіопів, пре-пресбіопів та пресбіопів • Причини непереносимості мультифокальної корекції, способи розв'язання • Практична частина включає* • Детальне вивчення алгоритму підбору мультифокальної корекції • Вибір оправи та розмітку для мультифокальних лінз • Вивчення та розшифрування заводських гравіювань на мультифокальних лінзах • Розбір клінічних випадків та вибору правильного дизайну мультифокальних лінз Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Захворювання рогівки, як-от нейротрофічний кератит, кератит Тайгесона й ендотеліальна дистрофія Фукса, є одними з найбільш складних для діагностики та менеджменту. Їх об’єднує хронічний перебіг, непередбачуваний клінічний розвиток і ризик незворотного погіршення зору. Зокрема, нейротрофічний кератит часто перебігає безболісно через пошкодження рогівкових нервів, що може призвести до пізньої діагностики та перфорації рогівки. Згідно з даними дослідження TFOS DEWS II Report, пошкодження іннервації рогівки фіксується у до 60% пацієнтів з цукровим діабетом та після офтальмохірургії. Кератит Тайгесона має ідіопатичну природу, може рецидивувати роками й імітувати вірусні ураження, що часто призводить до надмірного або хибного застосування місцевих стероїдів. У разі дистрофії Фукса основним моментом є своєчасне виявлення декомпенсації ендотелію, адже затримка з направленням на кератопластику погіршує прогноз. Для прийняття правильного рішення необхідно досконало розуміти патогенез, диференційні ознаки й сучасні діагностичні підходи. Навчальний майстер-клас «Комплексний аналіз складних патологій рогівки» буде присвячений вивченню клініко-анатомічних, патогенетичних та діагностичних аспектів нейротрофічного кератиту, зокрема його етіології, типових біомікроскопічних ознак, стратифікації за класифікацією Mackie й методів перевірки рогівкової чутливості. Окрема увага буде приділена диференціальній діагностиці з іншими ураженнями рогівки, наприклад кератитом Тайгесона, для якого розглядатимуться особливості перебігу, морфологічні ознаки та лікувальні підходи. У фокусі також буде первинна ендотеліальна дистрофія Фукса: від класифікації дистрофій і терміну cornea guttata до змін ендотелію, методів візуалізації, стратифікації стадій захворювання та визначення показань до кератопластики. Буде розглянуто сучасний алгоритм прийняття рішень: консервативне чи хірургічне лікування залежно від клінічної ситуації. Загалом навчання охоплює як базові, так і спеціалізовані знання, необхідні для точного діагностування та ефективного менеджменту хронічних патологій рогівки. • Нейротрофічний кератит: • · Анатомічні особливості рогівки ока. • · Етіологія та епідеміологія нейротрофічного кератиту. • · Патогенез нейротрофічного кератиту. • · Скарги пацієнтів. • · Клініка та ознаки. • · Класифікація Mackie. • · 2 рівні діагностики: перевірка чутливості рогівки, біомікроскопія та додаткові методи. Базиси встановлення діагнозу. • · Диференціальна діагностика з іншими патологіями рогівки. • · Сучасний підхід до лікування. • Кератит Тайгесона: • · Етіологія та патогенез. • · Клінічна картина та біомікроскопічні особливості. • · Методи діагностики. • · Диференціальна діагностика з іншими патологіями рогівки. • · Лікування та прогноз. • Первинна ендотеліальна дистрофія рогівки Фукса: • · Класифікація дистрофій рогівки. • · Поняття «cornea guttata». • · Особливості ендотелію в нормі та при патології. • · Патогенез. • · Класифікація та стадії захворювання. • · Основні симптоми захворювання. • · Методи діагностики: - біомікроскопічні особливості; - додаткові методи обстеження рогівки. • · Особливості оперативного лікування. • · Сучасний менеджмент. • Відповіді на запитання учасників

Хронічне обструктивне захворювання легень є однією з провідних причин захворюваності й смертності у світі. Основна роль у його ранньому виявленні, діагностиці й довготривалому веденні належить лікарям первинної ланки. Незважаючи на наявність чітко визначених діагностичних критеріїв, зберігаються труднощі в інтерпретації симптомів, використанні стандартизованих шкал та визначенні доцільності проведення спірометрії. Це призводить до значної частки недіагностованих випадків і затримки у встановленні діагнозу. На цьому заході ви навчитеся вести пацієнтів з ХОЗЛ відповідно до рекомендацій Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (оновлення 2026 року). Ви розглянете питання епідеміології, факторів ризику, зокрема тютюнопаління, а також особливості клінічного перебігу захворювання. Окрім цього, ви проаналізуєте чинні діагностичні шкали, принципи оцінювання функціонального статусу пацієнта і значення спірометрії у підтвердженні діагнозу. Після навчання ви зможете своєчасно ідентифікувати пацієнтів з підозрою на ХОЗЛ, правильно застосовувати діагностичні інструменти й інтерпретувати результати обстежень. • Епідеміологія ХОЗЛ у світі та в Україні. • GOLD як джерело сучасних рекомендацій у веденні пацієнтів з ХОЗЛ. Рекомендації GOLD 2026. • Вплив тютюнопаління на розвиток та перебіг ХОЗЛ. • Клінічний перебіг ХОЗЛ. Основні діагностичні шкали. Критерії встановлення непрацездатності. • Спірометрія як золотий стандарт діагностики ХОЗЛ. • Розбір клінічних випадків. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Міастенія є одним із найбільш складних для діагностики автоімунних неврологічних захворювань, оскільки її клінічні прояви можуть імітувати інші патологічні стани: від інсульту й ендокринних порушень до психоемоційного виснаження чи хронічної втоми. Важливо опанувати сучасні підходи до діагностики, щоб своєчасно розпізнати недугу і запобігти розвитку життєво небезпечних ускладнень, зокрема міастенічного кризу, а також забезпечити пацієнту стабільний контроль симптомів і належну якість життя. Особливе значення у веденні хворих з міастенією має призначення препаратів-тригерів, зокрема певних антибіотиків, β-блокаторів, магнію чи інших засобів, здатних провокувати загострення. На цьому заході ви дізнаєтеся про патогенез міастенії, клінічні особливості й алгоритми діагностики. Ви розглянете її клінічні прояви, шкали оцінювання тяжкості стану (QMG, MG-ADL, FSS), роль визначення антитіл, електроміографії та візуалізації тимусу. Крім того, ви розберете сучасну терапевтичну стратегію: симптоматичне лікування, імуносупресивну терапію, використання біологічних препаратів, плазмаферез, внутрішньовенний імуноглобулін і тимектомію. Ви дізнаєтеся, як діяти у разі загострень, кризових станів та складних клінічних ситуацій, зокрема вагітності й підготовки до оперативних втручань. Після навчання ви зможете впевнено проводити діагностику міастенії, правильно оцінювати ризики загострення, підбирати ефективну терапію та організовувати довготривалий супровід пацієнта. • Актуальність міастенії. Сучасні уявлення про етіологію та патогенез. • Клінічна діагностика: типові симптоми, проби, класифікація MGFA. • Сучасні шкали й опитувальники в менеджменті пацієнтів з міастенією (алгоритми застосування шкал QMG, MG- ADL, FSS). • Параклінічна діагностика: діагностична й практична роль антитіла, ЕМГ, візуалізація тимусу. • Диференційна діагностика з іншими нервово-м’язовими хворобами. • Сучасна парадигма та практичні алгоритми лікування міастенії: • симптоматична терапія; • хворобо-модифікувальне лікування (імуносупресанти, біологічні препарати); • короткострокова терапія (роль плазмаферезу та внутрішньовенного імуноглобуліну); • хірургічне втручання (тимектомія). • Менеджмент загострень та криз. • Довгострокове ведення пацієнта: моніторинг, профілактика, особливі стани. • Клінічні кейси. • Відповіді на запитання.