Онлайн-курси БПР — 2026

Електронний навчальний курс БПР розроблений для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички проводити диференційну діагностику на основі клініко-епідеміологічних даних, застосовувати сучасні алгоритми лабораторної діагностики, призначати етіотропну терапію згідно з актуальними міжнародними рекомендаціями та стратифікацією ризиків. Учасники навчаться оптимізувати схеми патогенетичної та симптоматичної терапії відповідно до принципів доказової медицини, вести пацієнтів із груп ризику, ідентифікувати клінічні предиктори тяжкого перебігу та «червоні прапорці» для своєчасної госпіталізації. Окрему увагу приділено стратегіям специфічної та неспецифічної профілактики, зокрема вакцинації. Програма заходу • Заняття • 02:04:33 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Андрогенна алопеція – найпоширеніша форма випадіння волосся, яка суттєво впливає на якість життя та психологічний стан пацієнтів. Це складна естетична проблема, що є викликом для лікаря, який має своєчасно встановити діагноз, оцінити патогенез та обрати ефективну тактику лікування. Рання діагностика дає змогу зупинити або сповільнити прогресування недуги та запобігти незворотній втраті волосяних фолікулів. Якщо лікар не орієнтується в сучасних методах діагностики й лікування алопеції, це може обернутися втратою часу та призначенням неефективних засобів. Алопеція прогресує, а разом з нею і тривожність та розчарування пацієнта. У тяжких випадках це може призвести до появи ускладнень – особливо якщо застосовуються сумнівні або просто шкідливі процедури, які не мають нічого спільного з доказовою медициною. Навчальний захід «Андрогенна алопеція: ознаки, діагностика, лікування» буде присвячений вивченню причин, механізмів та клінічних проявів андрогенної алопеції з акцентом на сучасні методи діагностики (зокрема трихоскопію, фототрихограму, лабораторне оцінювання гормонального статусу) та актуальні терапевтичні підходи. Будуть розглянуті етапи підбору лікування для чоловіків і жінок. Учасники заходу дізнаються про ефективність міноксидилу, фінастериду, антиандрогенів, ін’єкційних і фізіотерапевтичних методів. Окрема увага буде приділена показанням до трансплантації волосся та особливостям ведення пацієнтів жіночої статі. • Вступна частина • Актуальність проблеми андрогенетичної алопеції в сучасній медицині. • Основні епідеміологічні дані: поширеність серед чоловіків і жінок. • Етіологія та патогенез • Генетичні фактори і роль андрогенів. • Механізм дії дигідротестостерону (ДГТ) на волосяні фолікули. • Відмінності патогенезу в чоловіків та жінок. • Клінічна картина • Основні симптоми і стадії андрогенетичної алопеції. • Особливості перебігу в чоловіків та жінок. • Диференціальна діагностика з іншими формами алопеції. • Дігностика • Клінічне обстеження та збір анамнезу. • Трихосопія та лабораторні методи. • Оцінювання гормонального статусу, додаткові обстеження. • Сучасні підходи до лікування • Медикаментозна терапія. • Ін’єкційні методи (мезотерапія, PRP). • Фізіотерапевтичні методи (лазерна терапія). • Хірургічне лікування: трансплантація та імплантація волосся. • Особливості ведення пацієнтів жіночої статі. • Відповіді на запитання.

Перші 60 хвилин після надходження пацієнта до приймального відділення визначають подальший прогноз захворювання. На цьому етапі необхідно швидко оцінити тяжкість стану, виявити ознаки загрозливих станів, визначити пріоритетність діагностичних і лікувальних заходів та обрати оптимальний маршрут пацієнта. Помилки первинного сортування, затримка призначення антибіотиків, інфузійної терапії або необґрунтоване очікування даних додаткових досліджень можуть призводити до погіршення клінічних результатів. Під час майстер-класу ви опануєте сучасні підходи до ведення хворих у першу годину після госпіталізації, алгоритм ABCDE, принципи первинного сортування та визначення пріоритетів у пацієнтів з гострою абдомінальною патологією. Ви навчитеся своєчасно розпізнавати сепсис, внутрішньочеревні кровотечі, кишкову ішемію та перфорацію, вибирати оптимальний обсяг лабораторних досліджень і методів візуалізації та застосовувати концепцію damage control. Також ви розглянете критерії направлення до операційної чи відділення інтенсивної терапії та типові помилки, які виникають у приймальному відділенні. Після навчання ви зможете швидше оцінювати критичні стани, раціонально використовувати доступні ресурси й ухвалювати клінічні рішення в умовах дефіциту часу. • Перша хвилина: оцінювання не діагнозу, а ризику • Чому клінічна стабільність важливіша за встановлення точного діагнозу на старті. • Ознаки гемодинамічної нестабільності та шоку. • Як швидко розпізнати сепсис і септичний шок. • Клінічні прояви внутрішньочеревної кровотечі, ішемії та перфорації. • Визначення пріоритетності пацієнта й рівня невідкладності допомоги. • ABCDE як базовий алгоритм швидкого оцінювання стану пацієнта • Airway: оцінювання прохідності дихальних шляхів. • Breathing: аналіз дихання та оксигенації. • Circulation: оцінювання кровообігу та ознак шоку. • Disability: швидке неврологічне оцінювання. • Exposure: повний огляд пацієнта без втрати часу. • Перші 15 хвилин: мінімальний пакет обстежень • Стандартизований первинний огляд пацієнта. • Контроль життєвих показників та їх інтерпретація. • Лабораторні дослідження, які не можна відкладати. • Роль лактату, коагулограми та визначення групи крові. • Коли необхідно виконати ЕКГ навіть при хірургічній патології. • Red flags гострого живота • Симптоми перитоніту та їхнє клінічне значення. • Ознаки кишкової ішемії та загрози некрозу. • Підозра на перфорацію порожнистого органа. • Критерії підозри на внутрішню кровотечу. • Клінічні сценарії першої години • Розбір типових помилок у приймальному покої. • Алгоритм дій у разі нестабільного стану пацієнта. • Пріоритезація завдань в умовах дефіциту часу. • Комунікація між черговими спеціалістами. • Формування первинного плану ведення пацієнта. • Візуалізація має відповідати клінічному питанню • Принципи вибору методу візуалізації. • FAST-протокол у критичних пацієнтів. • Можливості й обмеження ургентного УЗД. • КТ як інструмент підтвердження хірургічної патології. • Типові помилки у призначенні візуалізації. • Сепсис у приймальному покої: що потрібно зробити негайно • Рання діагностика сепсису. • Інфузійна терапія першої години. • Антибактеріальна терапія без невиправданих затримок. • Пошук та контроль джерела інфекції. • Моніторинг ефективності первинних заходів. • Damage control у критичного пацієнта • Концепція damage control surgery. • Тимчасовий контроль кровотечі. • Усунення контамінації та профілактика подальшого ушкодження. • Роль реанімаційних заходів у стабілізації пацієнта. • Показання до поетапного хірургічного лікування. • Хірург як координатор процесу • Організація роботи мультидисциплінарної команди. • Взаємодія з анестезіологом та відділенням інтенсивної терапії. • Підготовка операційної та забезпечення компонентами крові. • Медична документація в умовах ургентності. • Управління часом та ресурсами в критичних ситуаціях. • Головне рішення першої години: маршрут пацієнта • Критерії направлення в операційну. • Коли пацієнту необхідна КТ перед подальшими рішеннями. • Показання до госпіталізації в ICU. • Коли можливе динамічне спостереження. • Формування чіткого плану дій та відповідальності команди на наступні години. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Фактор Віллебранда – один із основних маркерів у системі гемостазу, що має велике діагностичне та прогностичне значення. Його визначення дає змогу своєчасно виявити спадкові й набуті коагулопатії, оцінити ризики кровотеч або тромбозів, а також вказує на ступінь ураження ендотелію в разі системних захворювань. Знання про роль фактора Віллебранда необхідні для лікарів різних спеціальностей: від гематологів до акушерів, хірургів і терапевтів. Часто фактор Віллебранда є тим «невидимим» чинником, який пояснює несподівану анемію, менорагії або невдалий гемостаз у післяопераційний період. Знання про нього важливі також у разі COVID-19, онкопатології чи підозри на ендотеліальну дисфункцію. Навчальний захід «Фактор Віллебранда у лабораторній діагностиці геморагічних станів» буде присвячений вивченню клінічного значення фактора Віллебранда: від його фізіології до застосування у діагностиці геморагічних і тромботичних станів. Будуть висвітлені алгоритми оцінювання цього маркера, показання до його визначення, інтерпретації результатів лабораторних тестів. Окрема увага буде приділена хворобі Віллебранда як найпоширенішій спадковій коагулопатії, її диференційній діагностиці й клінічним варіантам перебігу. Цей захід допоможе лікарю чітко орієнтуватись у складних клінічних випадках і ухвалювати обґрунтовані рішення щодо ведення пацієнтів з коагулопатіями. • Фізіологічні особливості фактора Віллебранда: функції, участь у гемостазі. • Показання до дослідження рівня фактора Віллебранда. • Основні лабораторні тести для оцінювання фактора Віллебранда. • Хвороба Віллебранда – найчастіший спадковий коагулопатичний стан, диференційна діагностика з іншими геморагічними станами. • Фактор Віллебранда як прогностичний маркер ендотеліальної дисфункції. • Відповіді на запитання учасників.

Дитяча серцево-легенева реанімація є базовою навичкою для медичних сестер у будь-якому відділенні, зокрема в амбулаторно-поліклінічних закладах, стоматологічних кабінетах і установах первинної медичної допомоги. В цих умовах медичний персонал найчастіше стикається з раптовим погіршенням стану дитини, пов’язаним із процедурним стресом, больовими маніпуляціями, застосуванням місцевих анестетиків, алергічними реакціями, бронхоспазмом, аспірацією або синкопальними станами. Від швидкості та правильності первинних дій залежить виживання дитини. На цьому заході ви розглянете сучасні алгоритми дитячої базової серцево-легеневої реанімації відповідно до стандартів PBLS та чинної нормативної бази МОЗ України. Ви дізнаєтеся про відмінності СЛР у дітей і дорослих, навчитеся структуровано оцінювати стан пацієнта, виконувати рятівні подихи, компресії грудної клітки, забезпечувати вентиляцію та правильно застосовувати автоматичний зовнішній дефібрилятор з дитячими електродами. Після навчання ви зможете впевнено діяти у разі зупинки кровообігу або дихання в дитини у поліклініці чи стоматологічному кабінеті, працювати за чітким алгоритмом та мінімізувати ризик небезпечних помилок на догоспітальному етапі. • Вступ • Актуальність дитячої СЛР у поліклініці. • Нормативна база: Наказ МОЗ № 1259, стандарти PBLS. • Роль медичної сестри у ранньому реагуванні. • Відмінності базової реанімації дорослих та дітей. • Оцінювання стану дитини • Перевірка безпеки. • Оцінювання свідомості та дихання. • Виклик екстреної допомоги. • Базовий алгоритм СЛР • Рятівні подихи. • Компресії грудної клітки. • Вентиляція (маска-мішок, рот до рота). • Використання АЗД з дитячими електродами. • Особливості СЛР у поліклініці • Використання наявного обладнання. • Взаємодія з лікарем та командою. • Розгляд практичних сценаріїв • Перевірка свідомості та дихання на манекені. • Відновлення прохідності дихальних шляхів у дітей. • Компресії грудної клітки та вентиляція. • Використання АЗД на дитячому манекені. • Відповіді на запитання

Гострі урологічні стани у дітей – це завжди виклик, навіть для досвідченого лікаря. Дитина не завжди може точно описати свої симптоми, а зволікання з діагностикою чи лікуванням може коштувати функції нирок та репродуктивної системи. Лікарям первинної ланки, хірургам і педіатрам важливо чітко розуміти, що робити в таких ситуаціях, адже будь-які зволікання можуть створити додаткові ризики. На цьому майстер-класі ви відпрацюєте алгоритми огляду та невідкладної допомоги дітям із гострими патологіями нирок, сечового міхура, яєчок і статевого члена. Ви розглянете реальні клінічні випадки, типові помилки й пастки і навчитеся швидко визначати, коли потрібне термінове втручання, а коли достатньо стабілізації та спостереження. Після навчання ви зможете швидко оцінювати стан пацієнта, обирати ефективну тактику допомоги й мінімізувати ризики ускладнень. • Вступ. Концепція ургентних станів в урології • Основні принципи надання невідкладної допомоги в урології • Організація ургентної допомоги та взаємодія з суміжними спеціалістами • Алгоритм первинного оцінювання урологічного пацієнта • Первинний огляд, основні клінічні симптоми та об’єктивні ознаки урологічних станів • Лабораторна та інструментальна діагностика у невідкладних станах • Ургентні стани нирок: діагностичний алгоритм і невідкладні втручання • Гостра обструкція верхніх сечових шляхів (ниркова коліка, обструктивна уропатія) • Гострий пієлонефрит, емпієма нирки, абсцес • Ургентні стани сечоводів і сечового міхура: критерії госпіталізації • Гостра затримка сечі, забій або розрив сечового міхура • Пошкодження сечоводів (ятрогенні, травматичні) • Ургентні стани яєчок і калитки: диференційна діагностика • Синдром гострої калитки: діагностика, часові межі реперфузії, хірургічна тактика • ГЗЯ і травматичні пошкодження калитки: класифікація, ургентна допомога • Ургентні стани статевого члена • Пріапізм: патофізіологія, діагностика, протокол ургентної терапії • Травматичні пошкодження статевого члена, сторонні тіла, розриви • Диференційна діагностика ургентних урологічних синдромів • Відмежування урологічних ургенцій від патології інших органів (апендицит, грижа, гінекологічна патологія) • Клінічні «пастки» і типові діагностичні помилки • Протокол надання ургентної урологічної допомоги • Вибір тактики: стабілізація, катетеризація, дренування, хірургічне втручання • Доказові клінічні рекомендації (EAU, AUA) та адаптація до українських стандартів • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Захворювання волосистої частини голови становлять окрему діагностичну категорію, яка характеризується варіабельною клінічною картиною та високим ризиком клінічних помилок. Еритема, свербіж, лущення й інші симптоми можуть бути проявами запальних, аутоімунних, інфекційних або інших дерматозів, які мають подібні ознаки, але потребують принципово різних підходів до лікування. На цьому заході ви розглянете класифікацію дерматологічних захворювань волосистої частини голови, відмінності їхніх клінічних проявів та сучасні підходи до диференційної діагностики. Ви навчитеся застосовувати дерматоскопію та трихоскопію як інструменти підвищення точності діагностики, а також формувати алгоритм обстеження пацієнтів. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати клінічні симптоми ураження волосистої частини голови, уникати діагностичних помилок та своєчасно призначати обґрунтоване лікування. • Класифікація дерматологічних захворювань волосистої частини голови (запальні, аутоімунні, інфекційні та ін.) • Клінічні прояви та ознаки. • Диференційна діагностика й основні методи лікування. • Роль дерматоскопії/трихоскопії у встановленні діагнозу. • Алгоритм діагностики пацієнта. • Вдповіді на запитання.

У системі фінансування охорони здоров’я медичне кодування набуло стратегічного значення, безпосередньо впливаючи на фінансові надходження закладу, результати моніторингів НСЗУ та репутацію медичної установи. Водночас у практиці більшості закладів зберігається системна проблема – відсутність єдиного розуміння логіки прийняття рішень під час кодування діагнозів та процедур. На цьому заході ви розглянете принципи і структуру Australian Coding Standards (ACS) як системного підходу до медичного кодування, що базується на чіткій клінічній логіці та стандартизованих правилах. Ви навчитеся визначати основний діагноз за принципом «після дослідження», розберете критерії відбору супутніх станів, підходи до кодування процедур та інтервенцій, а також правила відображення ускладнень. Практична частина дасть вам змогу покроково розібрати реальні кейси із поясненням логіки прийняття рішень та сформувати цілісне розуміння процесу кодування. Після навчання ви зможете застосовувати єдиний обґрунтований підхід до медичного кодування та мінімізувати ризики фінансових втрат під час аудитів. • Основи Australian Coding Standards (ACS): логіка та структура. Принципи ACS, підхід до прийняття рішень у кодуванні, відмінності від інтуїтивного/локального підходу. • Визначення основного діагнозу: принцип “після дослідження”. Алгоритм вибору основного діагнозу. Клінічна логіка vs адміністративні помилки. Практичні приклади. • Супутні діагнози: критерії значущості та правила кодування. Які стани підлягають кодуванню. Вплив супутньої патології на складність випадку. Часті помилки. • Кодування процедур та інтервенцій. Принципи вибору кодів для втручань. Взаємозв’язок між діагнозами та процедурами. Типові кейси. • Ускладнення та їх відображення в кодуванні. Відмежування від супутніх станів. Вплив на клінічну та фінансову оцінку випадку. • Типові помилки і “пастки” кодування в ПМГ. Аналіз поширених кейсів, що призводять до заниження складності випадку, фінансових втрат і ризиків під час перевірок. • Практичний блок: розбір клінічних кейсів. Покрокове кодування медичних випадків із поясненням логіки прийняття рішень. • Кодування як інструмент керування якістю та ризиками. Вплив кодування на результати моніторингів НСЗУ, фінансову стабільність закладу і репутацію. • Висновки та впровадження в практику. Як інтегрувати підходи ACS у щоденну роботу закладу. Формування єдиного підходу в командах. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації. • Оцінювання здобутих знань.

Електронний навчальний курс БПР присвячений веденню пацієнтів із бронхіальною астмою в загальноклінічній практиці. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться проводити диференційну діагностику бронхіальної астми з ХОЗЛ та іншими респіраторними захворюваннями на основі клініко-анамнестичних даних і результатів спірометрії. Учасники навчаться інтерпретувати результати спірометрії з бронходилатаційним тестом, індивідуалізувати стартову терапію та застосовувати алгоритми step-up і step-down терапії згідно з рекомендаціями GINA. Учасники навчаться оцінювати та корегувати техніку інгаляції, розробляти індивідуальний план дій для пацієнта при загостренні, вести пацієнтів із тяжкою неконтрольованою астмою та визначати показання для направлення до пульмонолога. Також розглядатиметься застосування валідованих опитувальників ACT і ACQ для об’єктивної оцінки рівня контролю захворювання в динаміці. Програма заходу • Заняття 1 — 03:10:14 • Конспект до заняття 1 • Клінічні задачі до заняття 1 • Заняття 2: Підходи до терапії в умовах війни • Конспект до заняття 2 • Клінічні задачі до заняття 2 • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Недостатність аортального та легеневого клапанів може залишатися непоміченою, якщо неправильно інтерпретувати ехокардіографічні дані. Пропущене прогресування або неточна оцінка тяжкості стану підвищує ризик ускладнень. На заході ви навчитеся оцінювати аортальну та легеневу регургітацію за допомогою сучасних ехокардіографічних методів (TTE, TEE, 2D/3D, strain), правильно інтерпретувати ключові маркери (vena contracta, об’єм регургітації, ефективна площа отвору), диференціювати гостру та хронічну недостатність і визначати показання до лікувальних інтервенцій. Після навчання ви зможете точно оцінювати ступінь клапанної недостатності, виявляти суміжні ураження й обирати оптимальний маршрут пацієнта. Ви будете безпечно лікувати хворих із вродженими чи набутими вадами серця, легеневою гіпертензією та серцевою недостатністю. • Вступ. Принципи ехокардіографічного оцінювання клапанної недостатності • Основи та можливості сучасної ехокардіографії в оцінюванні клапанної регургітації • Критерії діагностики клапанної недостатності: морфологічні ознаки, напівкількісні, кількісні доплерівські методи • Вибір оптимальних методів ехокардіографічного оцінювання • Аортальна регургітація: ключові моменти • Етіологія і патофізіологія гострої та хронічної недостатності аортального клапана • Основні ехокардіографічні маркери: vena contracta, об’єм регургітації, ефективна площа отвору регургітації • Додаткові критерії: розміри та функція лівого шлуночка, strain • Клінічна інтерпретація результатів, показання до хірургічного втручання • Диференціація гострої та хронічної недостатності • Оцінювання суміжних уражень клапанів • Останні тенденції та новини в оцінюванні аортальної регургітації • Огляд оновлених гайдлайнів (2024-2025) • Впровадження комплексного багатопараметричного оцінювання, роль strain та 3D-ехокардіографії • Еволюція критеріїв тяжкої регургітації та сучасних технічних рішень • Практичні аспекти використання нових підходів у щоденній роботі • Інтерпретація та інтеграція даних для вибору оптимальної стратегії ведення пацієнта • Легенева регургітація: підходи до ехокардіографічного оцінювання • Патофізіологія та основні причини • Основні ехокардіографічні критерії (TTE, TEE): морфологія клапана, потокові показники • Новітні ехокардіографічні 2D- та 3D-проєкції • Особливості у пацієнтів після операцій на вроджених вадах серця (наприклад, тетрада Фалло) • Клінічне значення та показання до лікувальних втручань • Відповіді на запитання, розгляд складних клінічних ситуацій

Інтервенційний ультразвук є невід’ємною складовою сучасної малоінвазивної медицини, поєднуючи можливості точної діагностики та лікування без необхідності виконання відкритих хірургічних втручань. Особливості анатомії шиї, велика кількість судинно-нервових структур та різноманіття патологічних процесів вимагають чіткого розуміння принципів навігації, вибору оптимального доступу та володіння сучасними методиками інтервенцій під контролем ультразвуку. На цьому заході ви розглянете принципи інтервенційного ультразвуку, особливості вибору безпечного акустичного вікна, правила навігації та візуалізації інструментів, а також актуальні рекомендації EFSUMB щодо виконання втручань на органах шиї. Також ви навчитись робити вірний вібір між тонкоголковою аспіраційною біопсією та core-біопсією та засвоїте принципи склерозування та абляції різних патологічних утворень. Після навчання ви зможете грамотно планувати втручання, обирати оптимальну методику, мінімізувати ризик ускладнень та виконувати процедури відповідно до сучасних стандартів. • Інтервенційний ультразвук – ефективна малоінвазивна технологія для діагностики та лікування. • Базові принципи інтервенцій під контролем УЗ. • Обладнання, девайси та інструменти для інтервенцій під контролем УЗ. • Вибір «безпечного акустичного вікна» та типу втручання під контролем УЗ. • Принципи навігації та візуалізації инструмента під час втручання під контролем УЗ. • Європейські рекомендації (EFSUMB) з інтервенційного ультразвуку на органах шиї. • Діагностичні маніпуляції під контролем УЗ на органах шиї (щитоподібна залоза, лімфатичні вузли, слинні залози) • Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія чи гістологічна core-біопсія: яку методику краще використовувати? • Кісти та абсцеси шиї – чи можливо малоінвазивне лікування? • Процедури склерозування та абляції під контролем УЗ різних патологій органів шиї. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Керамічні накладки є одним із поширених лікувальних підходів у мінімально інвазивній реставраційній стоматології, що дає змогу відновлювати великі дефекти твердих тканин із максимальним збереженням власних структур зуба та високими естетико-функціональними результатами. Успішність таких реставрацій напряму залежить від точності відбору пацієнтів, правильного планування й дотримання клінічного протоколу на всіх етапах: від препарування до фіксації. На цьому заході ви навчитеся відбирати пацієнтів для встановлення керамічних накладок, планувати реставрацію та підготовлювати зуб відповідно до біомеханіки й клінічних показань. Ви опануєте протокол виготовлення та фіксації накладок, зокрема принципи препарування, ізоляції та адгезивної фіксації. Також ви розглянете особливості взаємодії із зуботехнічною лабораторією в умовах цифрового й аналогового workflow. Після навчання ви зможете впевнено планувати і виконувати реставрації керамічними накладками, мінімізувати ризик технічних та клінічних ускладнень і досягати стабільного естетико-функціонального результату. • Показання та відбір пацієнтів для керамічних накладок. • Планування лікування та підготовка зуба. • Клінічний протокол від А до Я. • Підготовка зуба: принципи препарування та ізоляції. • Протокол виготовлення та фіксації накладок. • Взаємодія із зуботехнічною лабораторією. • Особливості цифрового й аналогового workflow. • Типові помилки та ускладнення. • Розбір клінічних кейсів. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Легенева гіпертензія не одразу стає очевидною. Вона тривалий час виглядає як звичайна втома чи задишка під час фізичних навантажень. На цьому заході ви навчитеся помічати ранні сигнали ЛГ: задишку, втому, періодичні синкопе, набряки та ознаки правошлуночкової недостатності. Ви детальніше розглянете питання патофізіології та клінічних груп ЛГ, сучасних діагностичних алгоритмів і диференційної діагностики зі схожими станами. Ви зможете впевнено визначати, коли задишка – тривожний сигнал, а не просто втома. Знатимете, які обстеження обов’язкові, як виглядають червоні прапорці та які лікувальні методи є найефективнішими. • Що таке легенева гіпертензія: класифікація та сучасні критерії діагнозу. • Основні патофізіологічні механізми. • Групи легеневої гіпертензії за ESC/ERS та клінічні відмінності між ними. • Симптоми, на які легко не звернути увагу: як не пропустити діагноз. • Алгоритм обстеження: які методи інформативні. • Диференційна діагностика. • Високоспецифічні маркери та прогностичні індикатори. • Сучасні підходи до лікування: базова, специфічна і паліативна терапії. • Клінічні кейси: що зробити, перш ніж направляти до центру ЛГ. • Червоні прапорці в практиці сімейного лікаря, кардіолога, пульмонолога. • Відповіді на запитання, обговорення клінічних випадків

У психіатрії побічні ефекти часто змушують пацієнта здаватися й відмовлятися від лікування. Ліки можуть допомагати контролювати розлади, але вони ж можуть приносити і нові труднощі – від фізичного дискомфорту до втрати довіри до терапії. Вміти вчасно помітити ці сигнали й допомогти пацієнту важливо не лише для психіатра. Часто сімейний лікар, терапевт, невролог чи кардіолог стають першими, хто бачить, що щось пішло не так. На цьому заході ви навчитеся розпізнавати й розуміти різні побічні ефекти, правильно користуватися скринінговими шкалами, уважно спостерігати за пацієнтом у динаміці й вести діалог із ним та його родиною. Ви отримаєте чіткі алгоритми дій: коли достатньо відкоригувати дозу, коли краще змінити препарат, а коли доцільно додати ад’юванти. Після навчання ви почуватиметеся впевненіше у складних ситуаціях, зможете швидко реагувати на побічні ефекти й підвищувати прихильність пацієнтів до лікування, зберігаючи довіру та якість життя. • Вступ. Актуальність теми • Значення психофармакотерапії у сучасній психіатрії. • Проблема побічних ефектів: вплив на прихильність, якість життя та прогноз. • Епідеміологія побічних ефектів • Частота виникнення при різних класах препаратів (антипсихотики, антидепресанти, нормотиміки, транквілізатори). • Ризикові групи пацієнтів (літні, молодь, пацієнти з коморбідними станами). • Вплив на прихильність до лікування: статистика припинення терапії. • Механізми та класифікація побічних ефектів • Основні фармакодинамічні механізми (дофамін, серотонін, ГАМК, норадреналін). • Класифікація за типом: екстрапірамідні, метаболічні, сексуальні, кардіоваскулярні, седативні. • Приклади найбільш поширених побічних реакцій. • Запобігання та моніторинг • Принципи вибору препарату з урахуванням профілю безпеки. • Супутні обстеження (ЕКГ, лабораторні аналізи, контроль ваги, пролактину, глюкози, ліпідів). • Роль мультидисциплінарної команди. • Виявлення побічних ефектів • Скринінгові шкали та опитувальники. • Спостереження у динаміці: як правильно ставити запитання пацієнту. • Робота з родиною: як збирати додаткову інформацію. • Корекція побічних ефектів • Алгоритми дій: зниження дози, перехід на інший препарат, комбінована терапія. • Використання ад’ювантів (антипаркінсонічні засоби, бета-блокатори, пробіотики тощо). • Психоосвіта пацієнтів та їхніх близьких. • Клінічні кейси • Розгляд прикладів з практики лікаря: алгоритм дій, розбір помилок та вдалих стратегій. • Q&A-сесія • Обговорення складних клінічних випадків учасників. • Поради щодо ведення пацієнтів із резистентними побічними ефектами. • Узагальнення ключових практичних висновків.

Атестація за новим Наказом МОЗ №650 вимагає тепер не тільки дослідницьких навичок, а й підтвердженої етичної та комунікаційної компетентності. Усі фахівці раптом усвідомили: недостатньо добре знати гемостаз – потрібно вміти говорити про нього правильно. Пояснення методології, ризиків недотримання вимог переданалітики, взаємодія лабораторії з клініцистами стали частиною професійної відповідальності. На цьому майстер-класі ви навчитеся консультувати колег щодо можливих хибних результатів дослідження гемостазу так, щоб вони насправді розуміли ситуацію. Дізнаєтеся, що підпадає під вимоги нормативної бази і стандарту, а що лежить в площині етики. Ви освоїте навички професійної комунікації, які значно підсилять вашу компетентність а також будуть сприяти успішній атестації. Після навчання ви будете впевнено трактувати результати дослідження гемостазу колегам та зможете комунікувати між підрозділами без хаосу й непорозумінь. • 1. Коагулограма як одне з найпоширеніших досліджень у клінічній практиці вимагає правильної інтерпретації. • 2. Етичні питання роботи лабораторії згідно з вимогами НСЗУ, стандартом ISO 15189 та локальними політиками медичних закладівю • 3. Професійна комунікація та консультування: яка роль у діалозі з клініцистом відводиться лікарю-лаборанту. Що входить у коло обов’язків лаборанта, а що залишається у площині професійної етики. • 4. Розбір клінічного кейсу, що потребує пояснення результатів гемостазу. • 5. Необхідність опанування комунікаційних навичок для якісного консультування. • 6. Відповіді на запитання учасників.

Даний курс БПР присвячений темі тромбоцитозу та розроблений для лікарів і медичних фахівців. Учасники навчаться інтерпретувати показники гемограми при тромбоцитозі, оцінювати морфологічні особливості тромбоцитів і супутні відхилення. У програмі передбачено опанування діагностичних алгоритмів для диференціації первинного (клонального) та вторинного (реактивного) тромбоцитозу. Розглядаються показання до проведення додаткових досліджень, зокрема визначення C-реактивного білка, феритину та молекулярно-генетичного тестування (JAK2, CALR, MPL). Учасники опрацюють критерії проведення трепанобіопсії кісткового мозку, стратифікацію ризику тромботичних і геморагічних ускладнень, вибір терапевтичної стратегії та індивідуалізований план моніторингу пацієнтів. Програма заходу • Заняття 1 • 01:48:24 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Заняття 2: У пацієнта тромбоцитоз: практичні рекомендації для сімейного лікаря • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які лабораторні та клінічні ознаки дозволяють запідозрити мієлопроліферативний характер тромбоцитозу? • У чому полягає послідовність діагностичного пошуку при вперше виявленому тромбоцитозі? • Які сучасні критерії ВООЗ використовуються для діагностики есенціальної тромбоцитемії (ЕТ)? • Яка роль молекулярно-генетичних маркерів JAK2, CALR, MPL у верифікації діагнозу ЕТ? • Як диференціювати есенціальну тромбоцитемію від префібротичного первинного мієлофіброзу та інших Ph-негативних МПН? • Які принципи стратифікації ризику тромбозів згідно з міжнародною шкалою IPSET-thrombosis? • Кому з пацієнтів з ЕТ показана антиагрегантна терапія та які її режими? • Які показання до призначення циторедуктивної терапії та критерії вибору препарату першої лінії? • Які особливості ведення пацієнтів з екстремально високим рівнем тромбоцитів (>1500 x 10⁹/л)? • Як здійснювати моніторинг ефективності та безпечності лікування тромбоцитозу? • Які рівні тромбоцитів вважаються клінічно значущим тромбоцитозом і вимагають дообстеження? • Як відрізнити реактивний тромбоцитоз від клонального (есенційна тромбоцитемія, інші МПН)? • Який базовий перелік лабораторних досліджень необхідний пацієнту з вперше виявленим тромбоцитозом? • У яких клінічних ситуаціях слід запідозрити мієлопроліферативне новоутворення та які симптоми є “червоними прапорцями”? • Яка роль УЗД органів черевної порожнини у первинній діагностиці причин тромбоцитозу? • Чи існує кореляція між ступенем тромбоцитозу та ризиком тромботичних ускладнень? • Яка тактика ведення пацієнта з безсимптомним тромбоцитозом на етапі первинної медичної допомоги? • Коли доцільно призначати молекулярно-генетичні дослідження (JAK2, CALR, MPL)? • Заняття: У пацієнта тромбоцитоз: практичні рекомендації для сімейного лікаря Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Регіонарна анестезія нижньої кінцівки є одним із головних компонентів знеболення під час оперативних втручань в ортопедії, травматології та судинній хірургії. В сучасних реаліях точність маніпуляції забезпечується ультразвуковою навігацією – це значно підвищує ефективність і безпечність процедури. Проте навіть за наявності обладнання впевнене розпізнавання нервових структур, знання соноанатомії та правильна техніка виконання блокад є викликом для анестезіологів. Особливої уваги потребують практичні навички: від правильного тримання датчика до точного визначення анатомічних орієнтирів і техніки введення голки. Правильно виконана блокада здатна забезпечити ефективне знеболення всієї нижньої кінцівки, але це можливо лише за умови глибокого знання анатомічних особливостей і дотримання сучасних стандартів виконання процедури. Навчальний захід «Практична соноанатомія блокад нижньої кінцівки: майстер-клас в реальному часі» буде присвячений вивченню анатомії периферичних нервів і сплетінь нижньої кінцівки, які мають клінічне значення для регіонарної анестезії. У форматі живої трансляції з клініки лікар продемонструє техніку виведення нервів та сплетінь основних блокад на реальному пацієнті. Окрема увага буде приділена вибору оптимальних зон для катетеризації з метою пролонгованої аналгезії, а також варіантам блокад для різних оперативних втручань. • Анатомія поперекового та крижового сплетінь, що забезпечують іннервацію нижньої кінцівки. • Основні техніки блокад сплетень нижньої кінцівки. • Практичні аспекти виконання блокад периферичних нервів нижньої кінцівки. • Актуальні знання про соноанатомію шкірних нервів ноги. • Оптимальні зони для встановлення катетера з метою пролонгованої аналгезії. • Ефективне знеболення нижньої кінцівки можливе навіть у разі освоєння двох основних блокад. • Ультразвукова візуалізація периферичних нервів та сплетінь нижньої кінцівки на пацієнті. • Відповіді на запитання учасників

Комплексний україномовний курс про спірометрію для лікарів, які працюють із пацієнтами з респіраторними скаргами. Учасники дізнаються, як правильно підготувати пацієнта та обладнання до проведення дослідження, виконувати спірометрію відповідно до стандартів якості, оцінювати прийнятність і відтворюваність результатів та розпізнавати типові помилки. Програма допоможе опанувати алгоритм інтерпретації результатів, розрізняти обструктивний, рестриктивний і змішаний типи вентиляційних порушень, інтерпретувати бронходилатаційні та бронхопровокативні тести й поєднувати результати дослідження з клінічною картиною. Навчання передбачає поетапний онлайн-формат, закритий чат, обговорення кейсів, підтримку куратора, додаткові матеріали та домашні завдання. Курс буде корисним для пульмонологів, алергологів, лікарів функціональної діагностики, терапевтів і сімейних лікарів. Учасники можуть отримати сертифікат за проходження електронного навчального курсу з нарахуванням 11 балів БПР та сертифікат за майстер-клас (Q&A-сесії) — з 8 балами. Для отримання сертифікату необхідно успішно пройти підсумкове тестування, надавши 70% правильних відповідей. Програма заходу • БЛОК 1. Підготовка та проведення спірометрії. Критерії якості та найпоширеніші помилки • Лекція 1. Покази і протипокази до проведення спірометрії. Види спірометрів • Лекція 2. Підготовка пацієнта та обладнання до спірометрії • Лекція 3. Техніка виконання маневру форсованого видиху та найпоширеніші помилки • Лекція 4. Критерії якості спірометрії: прийнятність, допустимість та відтворюваність. Найпоширеніші помилки • Q&A сесія з куратором на основі першого блоку • БЛОК 2. Клінічна інтерпретація спірометрії. Основні патерни вентиляційних порушень • Лекція 1. Обструктивний тип вентиляційної недостатності • Лекція 2. Рестриктивний тип вентиляційної недостатності • Лекція 3. Змішаний тип вентиляційної недостатності • Лекція 4. Роль інших інструментальних методів дослідження респіраторної системи (бодіплетизмографія, DLCO) • Q&A сесія з куратором на основі другого блоку • БЛОК 3. Спірометрія при бронхообструктивних захворюваннях. Проведення та інтерпретація тесту на чутливість до бронхолітика та бронхопровокативних тестів. Пікфлоуметрія • Лекція 1. Порушення функції легень при ХОЗЛ та бронхіальній астмі • Лекція 2. Облітеруючий бронхіоліт, саркоідоз, муковісцидоз та інші причини бронхіальної обструкції • Лекція 3. Тест на чутливість до бронхолітика та бронхопровокативні тести • Лекція 4. Пікфлоуметрія • Q&A сесія з куратором на основі третього блоку • БЛОК 4. Спірометрія при інтерстиціальних захворюваннях легень, ураженні паренхіми та супутніх захворюваннях • Лекція 1. Спірометрія при інтерстиціальних захворюваннях легень (ІЛФ, саркоїдоз, гіперсенситивний пневмоніт, системні захворювання сполучної тканини) • Лекція 2. Спірометрія при пневмонії • Лекція 3. Спірометричні паттерни нейромʼязових захворювань • Лекція 4. Спірометрія при рідкісних захворюваннях легень • Q&A сесія з куратором на основі четвертого блоку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Часті позиви, нетримання сечі – ці симптоми значно погіршують якість життя пацієнток. Але часто вони залишаються недіагностованими або неправильно інтерпретованими. На цьому майстер-класі ви навчитеся виявляти ранні ознаки гіперактивного сечового міхура у жінок, дітей і підлітків, диференціювати його від інших урологічних, гінекологічних та неврологічних станів. Ви освоїте консервативні, фізіотерапевтичні й поведінкові стратегії лікування, ознайомитеся з фармакологічними підходами та інноваційними рішеннями: нейромодуляція, рефлексотерапія. Засвоїте сучасні протоколи та зможете одразу застосовувати їх на практиці. Після навчання ви зможете точно діагностувати гіперактивний сечовий міхур, підвищити ефективність терапії та здобути довіру пацієнток, адже завдяки вам вони більше не потраплять до замкненого кола безрезультатних консультацій. • Онлайн-майстер-клас Левицької Алли "Гіперактивний сечовий міхур у жінок: практичні інструменти для лікаря", у межах якого розглянемо: • суть проблеми гіперактивного сечового міхура, її поширеність та вплив на якість життя; • анатомію та фізіологію сечового міхура (нормальна функція та механізми контролю сечовипускання); • консервативні методи лікування (поведінкові й фізіотерапевтичні стратегії, роль психотерапії та реабілітації); • медикаментозні та немедикаментозні підходи, фармакотерапія: огляд сучасних можливостей та інноваційні методи (нейромодуляція, рефлексотерапія); • огляд нового протоколу лікування: основні положення та алгоритми, практичне застосування для лікарів різних спеціальностей. • Відповіді на запитання учасників.

Функціональні порушення голосу – одна з найпоширеніших причин звернення пацієнтів різного віку. Несвоєчасне розпізнавання дисфонії та фонастенії, помилки в інтерпретації симптомів і виборі тактики ведення призводять до хронізації процесу, зниження ефективності лікування та підвищення ризику розвитку органічних змін голосових складок. Такі зміни значно складніше піддаються терапії або навіть можуть стати незворотними. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до діагностики та лікування функціональних дисфоній. Ви розберете основні відмінності між гіпотонусною дисфонією, фонастенією, функціональною афонією та паретичними формами, а також принципи оцінювання ускладнених станів. Окрім цього, ви дізнаєтеся про роль фонопедичної корекції на прикладі практичних вправ і методик, що застосовуються у відновленні голосу. Після навчання ви зможете орієнтуватись у діагностиці функціональних порушень голосу, своєчасно визначати показання до фонопедичної терапії та ефективно інтегрувати міждисциплінарний підхід у клінічну практику. Це дасть змогу оптимізувати процес реабілітації, скоротити тривалість відновлення голосу та підвищити якість медичної допомоги. • Клініка, діагностика та лікування функціональних дисфоній: • у чому різниця між гіпотонусною дисфонією, фонастенією та функціональною афонією; • паретична дисфонія як різновид гіпотонусної. • Ускладнення функціональних дисфоній: • функціональні; • органічні. • Введення у фонопедію: • основні напрями роботи фонопеда; • фонопедична корекція окремих нозологій функціональних дисфоній (гіпотонусної, паретичної, фонастенії, афонії); • фонопедична корекція ускладнених форм функціональних дисфоній (гіпертонус вестибулярних складок, вузлики тощо). • Відповіді на запитання