Онлайн-курси БПР — 2026

Як діяти, щоб пролежні загоювалися швидше, а не ставали причиною тяжких ускладнень? Ви дізнаєтеся, як швидко оцінити стан пролежнів будь-якого ступеня, визначити оптимальну тактику догляду й обрати відповідний перев’язувальний матеріал. Зʼясуєте, як розпізнати тривожні ознаки ще до ускладнень і як забезпечити максимально комфортне та ефективне загоєння рани. Після заходу ви зможете впевнено працювати з лежачими або маломобільними людьми, пацієнтами після великих операцій чи травм, а також із хронічними ранами: трофічними виразками, діабетичною стопою та інфікованими дефектами шкіри. Знатимете, як діяти у разі опіків та складних ранових процесів, щоб уникнути інфекцій та додаткового стресу для пацієнта і його родини. • Хронічна рана – не просто рана: особливості перебігу та виклики для медичного персоналу. • Від патофізіології до перев’язки: базові знання, необхідні кожній медсестрі. • Сестринський моніторинг: як своєчасно розпізнати тривожні ознаки. • Місцеве лікування: участь медсестри у виборі та застосуванні перев’язувальних матеріалів. • Системні чинники, що впливають на загоєння ран. • Ефективна комунікація з пацієнтом та його родиною. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Дисліпідемії – це один із найважливіших факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Відповідно, ці захворювання – головна причина смертності у світі. Більшість летальних випадків при ІХС асоційована з атеросклерозом коронарних судин, який прямо пов’язаний із порушенням ліпідного обміну. У 2025 році відбулися основні оновлення в підходах до стратифікації ризику, визначення цільових рівнів ЛПНЩ та алгоритмів ведення пацієнтів з дисліпідеміями – ці зміни стосуються не лише вузькоспеціалізованої кардіологічної допомоги. Оскільки саме лікарі первинної ланки, терапевти, ендокринологи, нефрологи та неврологи найчастіше першими виявляють підвищений ліпідний профіль або супутні патології, від їхніх дій залежить, чи вдасться запобігти прогресуванню атеросклерозу, інфарктам, інсультам, діабетичній нефропатії або навіть деменції. Оновлені рекомендації допоможуть розпочати ефективну гіполіпідемічну терапію вже під час рутинних профілактичних оглядів, коли клініка ще відсутня, але ризик – уже високий. Навчальний захід «Гіполіпідемічна терапія 2025: нові алгоритми без шаблонів» буде присвячений вивченню нових рекомендацій ESC/EAS 2023–2025, які розширюють фокус гіполіпідемічної терапії за межі LDL-C, зокрема non-HDL, ApoB та Lp(a). Учасники ознайомляться з принципом раннього початку лікування для покращення прогнозу навіть у пацієнтів без клінічних проявів. Особлива увага буде приділена мультидисциплінарному підходу під час призначення терапії пацієнтам із цукровим діабетом 2 типу, хронічною хворобою нирок, ожирінням та іншими супутніми станами. Також будуть розглянуті поширені міфи про статини й сучасні стратегії комбінованої терапії за допомогою езетимібу, інгібіторів PCSK9 та бемпедоєвої кислоти. Учасники майстер-класу зможуть навчитися оцінювати серцево-судинний ризик з використанням калькуляторів SCORE2 і SCORE2-OP та дізнатися про підходи до лікування пацієнтів літнього віку. Наприкінці заходу буде висвітлено, як ефективно мотивувати пацієнтів до лікування та дотримання правильної дієти. • LDL – головна терапевтична ціль, але не єдина • Нові рекомендації (ESC/EAS 2023–2025) розширюють фокус: акцент не лише на LDL-C, але і на non-HDL, ApoB, Lp(a). • “The lower, the better. The earlier, the better” • Ранній початок гіполіпідемічної терапії змінює прогноз навіть у пацієнтів без яскравої клініки – стратегія «профілактики у профілактиці». • Гіполіпідемічна терапія – не лише про ССЗ • Показання до призначення: ЦД 2 типу, ХХН, гіпотиреоз, ожиріння, інсулінорезистентність, метаболічний синдром – мультидисциплінарний підхід. • Міфи про статини: час зруйнувати страхи пацієнтів і лікарів • Розгляд найпоширеніших заперечень, зокрема «печінка», «м’язи», «старіння», «онкологія». • Коли статинів недостатньо – комбінована терапія • Езетиміб, інгібітори PCSK9, бемпедоєва кислота: сучасні схеми, коли і як комбінувати для досягнення цільових значень. • Оцінювання ризику = основа прийняття рішень • Як правильно користуватись калькуляторами SCORE2, SCORE2-OP, і кому потрібен агресивний підхід навіть за «нормальних» цифр. • Гіполіпідемічна терапія у людей похилого віку – так чи ні? • Огляд доказів, коли варто і не варто починати або продовжувати лікування в пацієнтів 75+. • Ваша тактика за «нормального» холестерину, але високого ризику • Коли в лабораторії «все добре», але пацієнт уже на межі інфаркту: як не пропустити показання до терапії. • Мотивація пацієнта: як зробити з ним команду • Комунікація, метафори, візуалізації – як пояснити сенс лікування простою мовою і досягти прихильності. • Розгляд кейсів: 3 пацієнти, 3 стратегії лікування • Ілюстративні клінічні ситуації: терапевт, ендокринолог і кардіолог бачать пацієнта по-різному, але об’єднує одне – високий ризик. • Відповіді на запитання учасників

Менеджмент цервікальної патології (AIS, AGC, CIN2) базується на стандартизованих алгоритмах оцінювання ризику та чіткій інтерпретації цитологічних, гістологічних і вірусологічних даних. Недостатня обізнаність щодо актуальних рекомендацій може призвести до хибної інтерпретації ПАП-тестів, несвоєчасного дообстеження та до необґрунтованого вибору між спостереженням і втручанням. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до ведення пацієнток із патологічними змінами епітелію шийки матки: AGC, AIS та CIN2. Ви засвоїте алгоритми діагностики патології залозистого епітелію, навчитеся визначати показання до ексцизійної терапії, а також оцінювати доцільність вакцинації проти ВПЛ після лікування. Матеріал навчального заходу структурований відповідно до актуальних міжнародних рекомендацій із фокусом на практичне застосування. Після навчання ви зможете обґрунтовано інтерпретувати патологічні результати цитології, оцінювати ризики персистенції ВПЛ та рецидиву, а також надавати пацієнткам зрозумілі рекомендації щодо подальшого спостереження і профілактики. • Патологічні зміни залозистого епітелію (AIS, AGC): сучасні підходи до діагностики, клінічна тактика ведення й показання до ексцизійного лікування. • Менеджмент CIN2: лікувати чи спостерігати? Критерії прийняття клінічного рішення. • Вакцинація проти ВПЛ після лікування CIN: доцільність, доказова база та клінічні рекомендації щодо застосування. • Сесія відповідей на запитання.

Вітальна ампутація постійних зубів із несформованими верхівками є важливим методом у дитячій та підлітковій стоматології, оскільки дає змогу зберегти життєздатність пульпи і забезпечити фізіологічне формування кореня (апексогенез). Помилки на етапі діагностики й вибору тактики можуть призвести до передчасної девіталізації пульпи, порушення розвитку кореня, формування ускладнень і значного погіршення функціональних та анатомічних результатів лікування. На цьому заході ви розберете сучасні підходи до діагностики стану пульпи в разі травматичних та каріозних уражень, критерії оцінювання її життєздатності, а також чіткі показання до проведення вітальної ампутації. Ви навчитеся користуватись ефективним діагностичним алгоритмом, зокрема інтерпретувати рентгенологічні дані, використовувати холодовий тест і діагностичне препарування. Окрім цього, ви розглянете принципи вибору інструментів, медикаментозних розчинів і пломбувальних матеріалів та дізнаєтеся, як формувати покривний протокол відповідно до конкретної клінічної ситуації. Після навчання ви зможете обирати тактику лікування у разі каріозного або травматичного відкриття пульпи, початкових форм запалення пульпи у молодих постійних зубах та складнощів у визначенні її життєздатності. На вас чекає практична частина з використанням операційного мікроскопа, що допоможе вам інтегрувати сучасні підходи до вітальної ампутації у вашу практику. • Клінічна важливість методики: • чому це потрібно? • як визначити сформованість кореня? • діагностика (суб'єктивні та об'єктивні методи оцінки стану пульпи) • Варіанти попередження вскриття пульпи: зворотній та незворотній пульпіт • Чи можна оцінити стан кровоточивості пульпи? • Послідовність маніпуляцій та вибір матеріалів для проведення процедури • Тактика ведення пацієнтів після вітальної ампутації • Ускладнення, невдачі та як їх вирішувати • Демонстрація практичних навичок вітальної ампутації в молярах з використанням операційного мікроскопа • Демонстрація практичних навичок вітальної ампутації в премолярах з використанням операційного мікроскопа • Демонстрація практичних навичок вітальної ампутації в різцях з використанням операційного мікроскопа • Запитання / відповідь

Опікова травма є системним ураженням, при якому дії в перші години після травми визначають прогноз пацієнта. На цьому заході ви розберете сучасні алгоритми первинного огляду, інфузійної терапії та інтенсивного лікування тяжких опіків, а також типові помилки, які можуть погіршити стан пацієнта ще до госпіталізації в опіковий центр. Після навчання ви знатимете, як діяти при опіковому шоці, правильно проводити інфузійну ресусцитацію, своєчасно розпізнавати небезпечні ускладнення та приймати обґрунтовані рішення на ранньому госпітальному етапі. • 1. Актуальність, етіологія та анатомо-патофізіологічні основи опіків • Вступ та актуальність • Етіологія травми • Анатомія шкіри • Патофізіологія опікового шоку • Три зони опікового ураження • 2. Класифікація, оцінка глибини та площі опіків • Класифікація за глибиною • Тактика ведення пухирів • Методи визначення площі опіку (TBSA) • 3. Первинний огляд, догоспітальна допомога та евакуація • Алгоритм XABCDE • Типові помилки первинного огляду • Дихальні шляхи • Дихання та кровообіг • Термічний та хімічний захист • Пов'язки • Критерії скерування до опікового центру • 4. Госпітальна інтенсивна терапія: інфузії, коагулопатія, вазопресори та сепсис • Принципи інфузійної ресусцитації • Формули розрахунку рідини (перші 24 години) • Моніторинг діурезу • Коагулопатія та ендотеліопатія опіків • Застосування вазопресорів • Поліорганна недостатність (ПОН) та сепсис • 5. Підсумки та узагальнені рекомендації • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Медикаментозна гіперчутливість є однією з основних причин гострих алергічних реакцій, зокрема анафілаксії. Правильне виконання, інтерпретація та нормативне обґрунтування алергопроб безпосередньо впливають на безпеку пацієнта, вибір правильного плану лікування та відповідність клінічної практики чинним регуляторним вимогам. Ця процедура дає змогу уникати діагностичних і тактичних помилок навіть у ситуаціях високого навантаження та значного потоку пацієнтів. На цьому заході ви засвоїте сучасні підходи до проведення алергологічного тестування, навчитеся визначати показання й протипоказання, обирати оптимальний тип проб залежно від клінічної ситуації, а також правильно інтерпретувати результати, зважаючи на анамнез та клінічний контекст. Ви розглянете питання безпеки пацієнта, профілактики ускладнень, організації протишокового забезпечення та правильного оформлення медичної документації, що має як клінічне, так і юридичне значення. Після навчання ви зможете обґрунтовано приймати рішення щодо доцільності проведення алергологічних проб, впевнено виконувати їх у стаціонарних умовах та інтерпретувати результати без гіпер- або гіподіагностики. • Актуальність теми: поширеність алергічних захворювань і ризики анафілаксії при медикаментозній терапії у стаціонарі. • Нормативно-правове регулювання: роль наказів МОЗ України у визначенні порядку проведення алергопроб. • Показання до проведення алергологічних проб: коли проби є клінічно виправданими. • Протипоказання та обмеження: гострі стани, анафілаксія в анамнезі, загострення алергії, важкі соматичні хвороби, приймання антигістамінних/глюкокортикостероїдів. • Організаційні вимоги у стаціонарі: інформована згода, наявність протишокового набору, доступ до реанімаційної допомоги, підготовка персоналу. • Техніка виконання проб: основні види (скарифікаційні, прик-тести, внутрішньошкірні, провокаційні), правила підготовки пацієнта. • Правила інтерпретації результатів: часові інтервали оцінювання, критерії позитивної/негативної реакції, ризики хибнопозитивних і хибнонегативних результатів, необхідність оцінювання в контексті анамнезу та клініки. • Безпека пацієнта й можливі ускладнення: місцеві реакції, генералізовані реакції, анафілаксія; алгоритм дій у разі невідкладних станів. • Оцінювання доцільності застосування: коли алергопроби справді потрібні, а коли їх проведення не має доказової цінності або може створювати додаткові ризики. • Відповіді на запитання.

На сьогодні біологічна терапія є основою хворобомодифікуючого лікування у неврології. Вона уповільнює прогресування захворювань та зменшує рецидиви на 30-70%. Але без чіткого розуміння механізмів, показань і протоколів вона призводить до швидкого накопичення уражень, атрофії мозку, частіших рецидивів і зниження якості життя пацієнтів. На цьому заході ви дізнаєтеся про принципи й механізми дії біологічних препаратів, зокрема моноклональних антитіл та рекомбінантних білків. Ви навитеся підбирати терапію в разі розсіяного склерозу, міастенії gravis, NMOSD/MOGAD, спастичності та хронічної мігрені, оцінювати ризики інфекцій та ПМЕ, проводити моніторинг стану пацієнтів і застосовувати сучасні протоколи. Клінічні кейси допоможуть закріпити знання на реальних прикладах складних та атипових ситуацій. Після навчання ви одразу зможете застосовувати біологічну терапію в повсякденній практиці, приймати обґрунтовані рішення щодо показань і дозування, моніторити безпеку пацієнта й підвищувати ефективність лікування. • Поняття біологічної терапії: визначення, класи, місце в сучасній неврології. • Імунопатогенетичні та нейробіологічні мішені біологічних препаратів. • Моноклональні антитіла й рекомбінантні білки: механізми дії. • Біологічна терапія у разі розсіяного склерозу: доказова база та клінічні стратегії. • CGRP-орієнтована терапія мігрені. • Показання, критерії відбору пацієнтів і таймінг призначення. • Профіль безпеки: імунологічні ризики та моніторинг. • Клінічні кейси: складні й атипові сценарії застосування. • Перспективи розвитку біологічної терапії в неврології та нейроімунології. • Відповіді на запитання.

Скринінг раку шийки матки – один із найефективніших інструментів профілактики онкопатології. Його основне завдання – раннє виявлення передракових змін, що дозволяє уникнути агресивного лікування, втрати репродуктивної функції та тяжких ускладнень. Сучасна медицина робить акцент на регулярних оглядах та тестуванні – завдяки широкому застосуванню ПАП-тесту в країнах із добре налагодженими програмами скринінгу значно знизилася смертність від раку шийки матки. Недостатні знання з цієї теми можуть мати серйозні наслідки: від гіпердіагностики до пропущених передракових змін, втрати довіри пацієнтки або навіть необґрунтованого хірургічного втручання. Лікар має бути підготовленим до консультування жінок із сумнівними результатами, уміти пояснити подальшу тактику ведення та уникати діагностичних помилок. Навчальний курс «Ведення пацієнток після скринінгу шийки матки: клінічні підходи та кольпоскопія» буде присвячений вивченню особливостей ведення жінок після отримання результатів скринінгових тестів. Учасники розглянуть ефективність сучасних програм скринінгу раку шийки матки та їхній вплив на захворюваність і смертність, зокрема в умовах організованої системи охорони здоров’я. Будуть проаналізовані основні причини занедбаних випадків, включно з типовими системними та клінічними помилками, а також прогалинами в маршрутизації та спостереженні пацієнток. Окремо розглядатиметься кольпоскопія як уточнювальний метод діагностики, включно з її значенням у верифікації патології шийки матки та перспективами застосування. Практичний блок майстер-класу включатиме аналіз складних клінічних випадків. • Скринінг раку шийки матки: актуальність та ефективність скринінгових програм на сучасному етапі • Вплив організованого скринінгу на захворюваність і смертність • Причини занедбаних випадків раку шийки матки: поширені системні та клінічні помилки, прогалини в маршрутизації та спостереженні пацієнток • Кольпоскопія як уточнюючий метод діагностики: історія та роль методу у верифікації патології шийки матки • Показання до проведення кольпоскопії, сучасна класифікація та перспективи застосування • Аналіз складних та нетипових клінічних випадків • Помилки діагностики та шляхи їх уникнення • Сесія запитань та відповідей

Вперше ви отримаєте повний алгоритм безпечного стоматологічного лікування з анестезіологічним супроводом: від первинної консультації до післяопераційного нагляду. Після майстер-класу ви зможете планувати комплексне лікування разом з анестезіологом, зважаючи на медичні ризики, психоемоційний стан пацієнта й обсяг втручання. Ви навчитеся безпечного та ефективного лікування під седацією або загальним знеболенням для дітей і дорослих та запобігати ускладненням. Ви знатимете, як захистити себе та клініку юридично, правильно оформлюючи медичні згоди і документацію, що мінімізує ризики конфліктів та претензій. Засвоєння цих алгоритмів дасть змогу розширити спектр послуг, підвищити репутацію клініки та конкурентоспроможність на ринку. • Комплексний підхід: одночасний огляд стоматолога й анестезіолога. • Показання до лікування в умовах наркозу • Вік, психоемоційний стан дитини чи дорослого. • Великий обсяг втручання. • Наявність супутніх захворювань, страху, алергій. • Анестезіологічний статус • Оцінювання ризиків за ASA. • Визначення потенційних ускладнень. • Стоматологічне планування • Кількість зубів/втручань. • Складність процедур. • Час, необхідний для повного лікування. • Можливість проведення етапного лікування. • Планування та підготовка до наркозу. • Призначення обстежень: загальний аналіз крові, коагулограма, глюкоза, електроліти, ЕКГ, консультації профільних спеціалістів за потребою. • Вибір методу анестезії: поверхнева/глибока седація чи загальний наркоз. • Підготовка пацієнта • Інструкції щодо харчового режиму (правило «6-4-2»). • Призупинення/корекція приймання ліків. • Психологічна підготовка дитини • Бесіда з батьками. • Ігрові елементи під час підготування. • Медична та юридична документація • Згода на стоматологічне втручання. • Згода на проведення анестезії. • Документ про ознайомлення з ризиками. • Опитувальник про алергії, хронічні захворювання. • Фотопротокол: стан ротової порожнини до та після лікування. • Протокольний запис анестезіологічного забезпечення. • Анестезіологічне забезпечення клініки. • Наявність ліцензії на проведення анестезіологічного забезпечення. • Перелік і стандарти обладнання. • Апарат ШВЛ, наркозно-дихальна апаратура. • Моніторинг: пульсоксиметрія, ЕКГ, капнографія, BIS-моніторинг. • Обладнання для важкої інтубації, ЛОР-комплект. • Резервне джерело електроживлення. • Анестезіологічна аптечка для невідкладних станів. • День втручання: протокол командної роботи. • Повторний передопераційний огляд анестезіолога. • Перевірка оснащення, резервних опцій. • Підготовка та маркування медикаментів. • Психоемоційна підготовка пацієнта. • Індукція наркозу, контроль прохідності дихальних шляхів. • Оптимізація командної роботи під час наркозу. • Постійний моніторинг: пульсоксиметрія, капнографія, ЕКГ, BIS. • Роль асистентів: • Стандарти стерильності. • Комунікація стоматолога й анестезіолога. • Запобігання ускладненням: готові протоколи на випадок гіпотензії, бронхоспазму, алергічних реакцій. • Пробудження та післяопераційний супровід. • Пробудження у спеціально облаштованій палаті під контролем анестезіолога. • Присутність батьків або родичів. • Визначення ступеня відновлення за шкалою Aldrete. • Водний режим, харчування після повного пробудження. • Надання письмових рекомендацій. • Контрольний огляд стоматологом та, у разі потреби, анестезіологом. • Висновки та переваги співпраці анестезіолога і стоматолога. • Безпека пацієнта й ефективне використання часу. • Психологічний комфорт для пацієнта і його близьких. • Репутаційна перевага клініки, яка має системний та безпечний підхід до лікування. • Відповіді на запитання.

Елайнери – це сучасний повноцінний ортодонтичний інструмент, який вимагає чіткої біомеханіки, протоколів та клінічного досвіду. В умовах збільшення попиту на естетичне, комфортне і прогнозоване лікування елайнери стають методом вибору. Однак реальна клінічна робота часто виявляється складнішою, ніж виглядає у цифровому сетапі. Кожен з етапів потребує чіткого розуміння біомеханіки. На цьому заході ви розберете практичні принципи роботи з елайнерами та допоміжними ортодонтичними інструментами. Ви розглянете поетапність переміщення зубів, правила фіксації атачментів, тактику використання міжщелепних еластиків та мікроімплантів, а також роль міжзубної сепарації у складних клінічних випадках. Окрім цього, ви дізнаєтеся про можливості лікування різних патологій прикусу елайнерами, особливості ведення пацієнтів із генералізованим пародонтитом і принципи підготовки до ортогнатичної хірургії. Після навчання ви зможете впевнено застосовувати сучасні методи ортодонтичного лікування та ефективніше використовувати додаткові інструменти для досягнення стабільних результатів. • 1. Поетапне переміщення зубів за допомогою елайнерів. • 2. Фіксація ортодонтичних атачментів за допомогою трансферної капи. • 3. Проведення міжзубної сепарації як допоміжний етап ортодонтичного лікування. • 4. Застосування міжщелепних еластиків у комплексі з елайнерами для корекції оклюзійних взаємовідношень. • 5. Використання мікроімплантів як тимчасових ортодонтичних анкерів. • 6. Ортодонтична корекція різних форм патологічного прикусу із застосуванням елайнерів. • 7. Особливості ортодонтичного лікування елайнерами пацієнтів із генералізованим пародонтитом. • 8. Підготовка пацієнтів до проведення ортогнатичної хірургії. • 9. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

​Безпечне зберігання лікарських засобів – одна з головних зон відповідальності медичної сестри. Недотримання температурного режиму, пошкоджене упакування чи пропуск препарату, в якого минув термін придатності, можуть повністю нівелювати ефективність лікування, поставивши під загрозу життя пацієнта. Особливо це стосується препаратів, як-от інсулін, вакцини або засоби для екстреної допомоги. Окрім клінічної шкоди, помилки в обліку медикаментів можуть спричинити юридичні наслідки, особливо в роботі з наркотичними засобами або речовинами сильної дії. Медична сестра має досконало знати правила зберігання, контролю якості, списання й утилізації ліків. Інакше є високий ризик фінансових втрат, плутанини в документації та затримки в наданні допомоги в критичних ситуаціях. Навчальний захід «Облік та зберігання лікарських засобів у роботі медичної сестри: відповіді на найактуальніші питання» буде присвячений практичним аспектам обліку та зберігання лікарських засобів у роботі медичної сестри. Цей майстер-клас не є класичною лекцією – він побудований як жива сесія запитань і відповідей, що дає змогу розглянути індивідуальні випадки. • Заповнення актів та ведення журналів: як правильно організувати облік? • Як обліковувати лікарські засоби залежно від джерела їх надходження (гуманітарна допомога, закупівлі тощо)? • Як списувати й утилізовувати препарати, у яких минув термін придатності, наркотичні лікарські засоби, витратні матеріали?

Даний курс БПР присвячений темі лейкопенії та лейкоцитозу. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: Інтерпретація гемограми з лейкоцитарною формулою на основі сучасних клінічних настанов. Диференційна діагностика між реактивними змінами (інфекційними, запальними, медикаментозними) та неопластичними процесами. Побудова покрокового діагностичного алгоритму для пацієнта з лейкопенією або лейкоцитозом. Ідентифікація клініко-лабораторних «червоних прапорців», що вказують на високий ризик гемобластозу. Визначення чітких критеріїв та показань для термінового скерування пацієнта до гематолога/онколога. Оцінка морфології клітин периферичної крові та її діагностична цінність. Тактика ведення пацієнтів з медикаментозно-індукованими цитопеніями/цитозами. Програма заходу • Заняття №1 • Які референтні та критичні значення лейкоцитів та їх субпопуляцій вимагають негайних клінічних дій? • Як диференціювати лейкемоїдну реакцію від дебюту хронічного мієлоїдного лейкозу? • Який діагностичний алгоритм при персистуючій нейтропенії неясного генезу в амбулаторній практиці? • Які лікарські засоби найчастіше спричиняють клінічно значущі зміни у лейкоцитарній формулі? • Які абсолютні показання до проведення стернальної пункції та/або трепанобіопсії кісткового мозку? • Як інфекційний мононуклеоз та інші вірусні інфекції можуть імітувати гострий лейкоз? • Яка роль та показання до призначення проточної цитометрії периферичної крові? • Які морфологічні зміни лейкоцитів у мазку крові (тільця Ауера, клітини Боткіна-Гумпрехта) є патогномонічними для онкогематології? • Чи є абсолютний лімфоцитоз у пацієнта похилого віку безумовним показанням для виключення хронічного лімфолейкозу? • Заняття №2: Лейкопенії в практиці сімейного лікаря • Який діагностичний алгоритм дій сімейного лікаря при вперше виявленій лейкопенії у дорослого пацієнта? • Які лікарські засоби найчастіше спричиняють розвиток медикаментозної лейкопенії і яка тактика її ведення? • Як диференціювати доброякісну етнічну нейтропенію від патологічних станів? • Які клініко-лабораторні критерії дозволяють запідозрити мієлодиспластичний синдром (МДС) на етапі первинної ланки? • Які абсолютні показання до скерування пацієнта з лейкопенією на консультацію до гематолога та проведення стернальної пункції? • Як відрізнити реактивну лімфопенію на тлі вірусної інфекції від дебюту імунодефіцитного стану або лімфопроліферативного захворювання? • Яка роль інструментальних методів (УЗД органів черевної порожнини) в первинній діагностиці причин лейкопенії? • Чи існують специфічні патерни змін у гемограмі, що вказують на вроджений характер нейтропенії? • 01:42:08 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Наслідками своєчасно не пролікованого карієсу є пульпіт і періодонтит. Це не тільки дискомфорт, біль та неможливість жувати, а й загроза ураження зачатків постійних зубів. Своєчасне лікування пульпіту й періодонтиту – ключ до здорового постійного прикусу та нормального розвитку дитини. На цьому заході ви зрозумієте, чому патології тимчасових зубів – це не просто зменшена копія дорослої стоматології. Навчитеся правильно діагностувати пульпіти й періодонтити у дітей, ухвалювати рішення щодо лікування чи видалення залежно від клінічної картини й віку, а також опануєте сучасні протоколи збереження функції та естетики. Після навчання ви будете чітко знати, що робити, щоб зберегти здоров’я зачатків постійних зубів і діяти впевнено. • Відмінність перебігу пульпітів та періодонтитів у молочних і постійних зубах. • Адекватна діагностика і встановлення діагнозу. • Алгоритми й варіанти лікування пульпітів та періодонтитів. • Вітальна ампутація: чи завжди працює? • Тактика лікування періодонтитів молочних зубів: чи завжди це видалення? • Ускладнення після лікування та шляхи вирішення. • Відповіді на запитання.

Фактор Віллебранда – один із основних маркерів у системі гемостазу, що має велике діагностичне та прогностичне значення. Його визначення дає змогу своєчасно виявити спадкові й набуті коагулопатії, оцінити ризики кровотеч або тромбозів, а також вказує на ступінь ураження ендотелію в разі системних захворювань. Знання про роль фактора Віллебранда необхідні для лікарів різних спеціальностей: від гематологів до акушерів, хірургів і терапевтів. Часто фактор Віллебранда є тим «невидимим» чинником, який пояснює несподівану анемію, менорагії або невдалий гемостаз у післяопераційний період. Знання про нього важливі також у разі COVID-19, онкопатології чи підозри на ендотеліальну дисфункцію. Навчальний захід «Фактор Віллебранда у лабораторній діагностиці геморагічних станів» буде присвячений вивченню клінічного значення фактора Віллебранда: від його фізіології до застосування у діагностиці геморагічних і тромботичних станів. Будуть висвітлені алгоритми оцінювання цього маркера, показання до його визначення, інтерпретації результатів лабораторних тестів. Окрема увага буде приділена хворобі Віллебранда як найпоширенішій спадковій коагулопатії, її диференційній діагностиці й клінічним варіантам перебігу. Цей захід допоможе лікарю чітко орієнтуватись у складних клінічних випадках і ухвалювати обґрунтовані рішення щодо ведення пацієнтів з коагулопатіями. • Фізіологічні особливості фактора Віллебранда: функції, участь у гемостазі. • Показання до дослідження рівня фактора Віллебранда. • Основні лабораторні тести для оцінювання фактора Віллебранда. • Хвороба Віллебранда – найчастіший спадковий коагулопатичний стан, диференційна діагностика з іншими геморагічними станами. • Фактор Віллебранда як прогностичний маркер ендотеліальної дисфункції. • Відповіді на запитання учасників.

Передчасно народжені діти потребують системного спостереження після виписки, адже порушення росту, розвитку та нутритивний дефіцит мають непомітний перебіг. Особливо важливо правильно розрахувати скоригований вік і планувати вакцинацію. На цьому заході ви навчитеся оцінювати ріст і розвиток передчасно народженої дитини, визначати нутритивні потреби та формувати індивідуальний план катамнестичного спостереження і вакцинації. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти відхилення розвитку, коригувати харчування та впевнено планувати щеплення з урахуванням особливостей передчасного народження. • 1. Необхідність катамнестичного спостереження передчасно народжених дітей: значення катамнезу після виписки, групи ризику та вплив гестаційного віку і маси тіла на подальший розвиток дитини. • 2. Первинний візит після виписки з неонатального стаціонару : підготовка до огляду, аналіз виписної документації та формування індивідуального плану спостереження у взаємодії з іншими фахівцями. • 3. Фізичний розвиток передчасно народженої дитини : скоригований вік як основа оцінювання, моніторинг маси тіла, росту й окружності голови, виявлення відхилень. • 4. Нутритивний супровід: підтримка грудного вигодовування, показання до збагачувачів і сумішей, виявлення та корекція нутритивного дефіциту. • 5. Вакцинація передчасно народжених дітей: принципи імунізації з урахуванням гестаційного віку, особливості живих і інактивованих вакцин, безпека щеплення. • 6. Побудова індивідуального плану катамнестичного спостереження на прикладі клінічного кейсу. • Розбір питань за матеріалами заходу. Оцінювання набутих знань.

Кашель у дітей традиційно є однією з найчастіших причин звернення до лікарів різних спеціальностей: педіатрів, сімейних лікарів та пульмонологів. Його природа може варіюватися від абсолютно доброякісної до прояву серйозної патології, що потребує ретельного обстеження. Важливо не лише своєчасно розпізнати тривожні симптоми, а й дотримуватися обережності, щоб уникнути гіпердіагностики та непотрібних медичних втручань у разі, коли кашель не потребує активного лікування. Незважаючи на існування сучасних доказових рекомендацій, лікарі можуть відчувати труднощі в оцінюванні дитячого кашлю та виборі оптимальної тактики ведення пацієнтів. Найчастіше постають такі питання: «Де межа між фізіологічною нормою та патологією?», «Чи достатньо зібрати відповідний анамнез, чи потрібні додаткові обстеження?», «Коли дійсно є показання до призначення антибіотиків або інгаляційної терапії?». Важливо пам’ятати, що надмірне застосування ліків та необґрунтована медикалізація залишаються актуальними проблемами в практиці лікування дитячого кашлю. Навчальний майстер-клас «Кашель у дітей: від моніторингу до дії» спрямований на поглиблення знань щодо клінічно обґрунтованого підходу до оцінювання та ведення пацієнтів з кашлем відповідно до сучасних стандартів. Учасники матимуть змогу детально вивчити фізіологічні особливості кашльового рефлексу в різних вікових групах, навчаться розрізняти варіанти норми й симптоми серйозних захворювань. Особлива увага приділятиметься диференційній діагностиці, аналізу анамнезу, обґрунтуванню обстежень та інтерпретації їх результатів. В межах майстер-класу також будуть розглянуті типові клінічні помилки, важливість ефективної комунікації з батьками та практичні способи запобігання необґрунтованому призначенню медикаментів і процедур. • 1. Кашльовий рефлекс: фізіологія, вікові особливості та клінічне значення • Механізм виникнення кашлю • Анатомо-фізіологічні особливості дихальної системи у дітей • 2. Кашель як захисний механізм і як симптом патології • 3. Коли кашель не є патологією: варіанти норми та межові стани • Критерії для спостереження без втручання • 4. Етіологічна мозаїка кашлю: диференціальна діагностика відповідно до анамнезу та клініки • Гострі респіраторні захворювання з ураженням верхніх та нижніх дихальних шляхів • Кашель при глистяній інвазії, алергічних станах, ГЕРХ • Поведінковий (психогенний) кашель • 5. Алгоритм діагностичного пошуку в разі кашлю у дітей • Оцінювання анамнезу, тригерів, характеру кашлю • Фізикальне обстеження • Інструментальні методи та лабораторна діагностика • 6. Розширене діагностичне обстеження дитини з кашлем: показання, особливості. • 7. Типові клінічні помилки у менеджменті дитячого кашлю • Надмірне використання муколітиків і протикашльових препаратів • Помилки в діагностиці бактеріальної природи кашлю • Невиправдане призначення антибіотиків та інгаляцій • Відповіді на запитання учасників

Серцево-судинні вади плода поширена причина труднощів у веденні вагітності та неонатального періоду. Вміння вчасно їх діагностувати та правильно організувати подальші дії є умовою успішного результату для матері та дитини. Без цих навичок лікар ризикує пропустити важливі зміни і зіткнутися з непередбаченими ускладненнями в подальшому. Попри наявність протоколів і загальних рекомендацій, багато лікарів відчувають невпевненість при інтерпретації УЗ-ознак серцевих вад, особливо коли йдеться про складні випадки або коморбідний фон. Тому важливо структурувати знання й навчитись приймати обґрунтовані клінічні рішення в умовах обмеженого часу й високої відповідальності. Навчальний курс «Фетальна ехокардіографія в ІІ триместрі: покази і можливості діагностики вад серця плода» буде присвячений вивченню основ ембріології серця, сучасних підходів до пренатального скринінгу, а також покрокових алгоритмів розширеної ультразвукової діагностики. Окрема увага буде приділена перинатальній тактиці ведення пацієнтів із виявленими вадами. Наприкінці навчального заходу учасники отримають практичні поради від провідного спеціаліста України. • Ембріологію серцево-судинної системи • Пренатальний скринінг вроджених вад серця • П’ять кроків розширеного пренатального скринінгу • Алгоритми ультразвукової діагностики вад серця • Перинатальну тактику при діагностиці вроджених вад серця • Практичні поради від провідного спеціаліста України у галузі ехокардіографії плоду • Відповіді на питання учасників

Підготовка до вагітності у пацієнток з ендокринною патологією залишається складною клінічною зоною з високими ризиками для матері та плода. Захід призначений для лікарів, які супроводжують жінок репродуктивного віку з патологією щитоподібної залози, гіперандрогенією та метаболічними порушеннями. Мета заходу — систематизувати доказові підходи до прегравідарної підготовки та прийняття клінічних рішень. Ключові теми • Прегравідарна оцінка пацієнток з патологією щитоподібної залози: коли і що коригувати. • Гіперандрогенія та репродуктивна функція: клінічні сценарії та алгоритми ведення. • Метаболічні порушення та фертильність: вплив інсулінорезистентності. • Типові помилки в прегравідарному веденні та як їх уникнути. Користь для учасника • Чіткі алгоритми підготовки пацієнток з ендокринною патологією до вагітності. • Практичні критерії оцінки ризиків до настання вагітності. • Інструменти для аргументованого клінічного рішення у щоденній практиці. Захід орієнтований на реальні клінічні ситуації та практичні рішення, які можна застосувати одразу після лекції. Приєднуйтесь до обговорення актуальних питань прегравідарної підготовки. Програма заходу • Планування вагітності пацієнтки з патологією щитовидної залози — онлайн лекція. Опис лекції уточнюється. • Підготовка до вагітності пацієнтки з гіперандрогенією (зокрема, із синдромом полікістозних яєчників) — онлайн лекція. Опис лекції уточнюється. • У фокусі пацієнтка з метаболічними порушеннями та дисфункцією щитоподібної залози* — онлайн лекція. Опис лекції уточнюється. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Патологія передміхурової залози — надзвичайно поширене явище серед чоловіків старшого віку. Найчастіше лікарі стикаються з гіперплазією та раком передміхурової залози. Курс присвячений сучасним аспектам діагностики та лікування цих захворювань. У рамках програми буде розглянуто МРТ простати, її біопсію, хірургічне та хіміотерапевтичне лікування раку передміхурової залози, а також менеджмент доброякісної гіперплазії та простатиту. Курс буде корисним для лікарів, які прагнуть поглибити свої знання щодо патологій простати та вдосконалити клінічні навички. Переваги: навчання у власному темпі у зручний час; доступ до лекцій протягом 1 року; додаткові навчальні матеріали; сертифікат із балами БПР. Формат участі: онлайн курс. Тривалість: 5 академічних годин. Сертифікат надає 5 балів БПР. Бали БПР можуть отримати лікарі спеціальностей: Внутрішні хвороби, генетика лабораторна, генетика медична, загальна практика-сімейна медицина, клінічна онкологія, онкохірургія, патологічна анатомія, радіологія, урологія, хірургія. Програма заходу • Лекція 1. Мультипараметрична МРТ простати PIRADS • Лекція 2. Роль біопсії в диференційній діагностиці захворювань передміхурової залози • Лекція 3. Сучасний погляд на прицільну MRI-US FUSION-guided біопсію передміхурової залози • Лекція 4. Особливості та послідовність застосування препаратів для лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози • Лекція 5. Простатит - від міфів до реальності • Лекція 6. Ендоскопічна екстраперитонеальна та лапароскопічна радикальна простатектомія • Лекція 7. Таргетна терапія в лікуванні раку передміхурової залози - погляд генетика • Лекція 8. Основи патоморфологічної діагностики раку простати Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера