Онлайн-курси БПР — 2026

Точна лабораторна діагностика важлива для визначення причин алопецій та вибору правильної тактики лікування. Від уміння інтерпретувати лабораторні показники залежить, чи вдасться уникнути зайвих обстежень та наскільки вдалим буде результат терапії. На цьому заході ви отримаєте чіткі алгоритми лабораторної діагностики для різних видів алопецій: запальна, гостре телогенове випадіння, андрогенетична, гніздова та рубцева. Ви дізнаєтесь, як поєднувати клінічний огляд, трихоскопію, лабораторні дослідження та панч-біопсію для точного встановлення діагнозу, а також як діяти у разі аномальних показників. Після навчання ви зможете швидко і впевнено застосовувати алгоритми лабораторної діагностики алопецій та підвищувати ефективність лікування пацієнтів. • Огляд основних видів алопеції та їхніх клінічних ознак, що визначають необхідність лабораторної діагностики. • Перелік обов’язкових лабораторних показників при кожному виді алопеції та обґрунтування вибору. • Алгоритми трактування лабораторних показників та їхній вплив на тактику лікування. • Тактика дій у разі аномальних лабораторних відхилень під час лікування. • Роль панч-біопсії у трихології: показання, діагностична цінність, плюси та обмеження методу. • Клінічні кейси, що демонструють поєднання клінічного огляду, трихоскопії, лабораторної діагностики й патогістологічних досліджень для підтвердження типу алопеції. • Побудова покрокового алгоритму діагностики випадіння/порідіння волосся для лікаря-трихолога. • Відповіді на запитання.

Передчасно народжена дитина потребує ретельного планування нутритивної підтримки. Кожен мілілітр ентерального об’єму тут має клінічну вагу, а будь-яка поспішність або надмірна обережність може впливати на ризик інтолерантності, некротичного ентероколіту й мати довгострокові негативні наслідки. Сучасний підхід до вигодовування новонароджених з екстремально малою масою тіла базується на стандартизованих алгоритмах, що враховують фізіологічну незрілість ШКТ й динаміку адаптації. На цьому заході ви отримаєте покроковий алгоритм ведення ентерального вигодовування у передчасно народжених дітей, зокрема при ЕНМТ. Ви розглянете патофізіологічні механізми харчової інтолерантності, критерії оцінювання гастрального залишку, підходи до мінімального трофічного вигодовування та принципи поступового збільшення ентерального навантаження. Також ви дізнаєтеся, як вибрати тип харчування – грудне молоко, фортифікатори і спеціалізовані суміші – відповідно до клінічної ситуації та ризиків. Після навчання ви зможете обґрунтовано приймати рішення щодо ескалації або корекції вигодовування, правильно інтерпретувати ознаки можливої інтолерантності та зменшувати ризики ускладнень, пов’язаних з ентеральною підтримкою. • Вступ. Феномен «НЕК-страху» та його наслідки • Патофізіологічний базис: чому виникає інтолерантність? • Антенатальні й постнатальні тригери • Тріада незрілості передчасно народжених • Об'єктивізація симптомів та сучасна діагностика • Критичний аналіз гастрального залишку • Стандартизація оцінювання здуття живота • Нові діагностичні маркери • Покроковий нутритивний алгоритм і терапевтична тактика • Протокол дій у разі перших ознак харчової інтолерантності • Менеджмент вибору харчування: • Мінімальне трофічне вигодовування (МТВ) • Розбір клінічних кейсів • Відповіді на запитання

Онлайн майстер-клас «Ад’юванти в нейроаксіальній анестезії» 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Ад’юванти в нейроаксіальній анестезії» — це фармакологічні засоби, що потенційно підвищують якість блоку, пролонгують аналгезію та знижують потребу в системних анальгетиках. Водночас їх використання потребує критичної оцінки доказової бази, усвідомлення ризиків і дотримання протоколів безпеки. Запрошуємо на майстер-клас, де розглянемо найбільш вивчені ад’юванти (опіоїди, α2-агоністи, вазоконстриктори та інші) та рівень доказів щодо їх ефективності; алгоритми вибору залежно від типу операції, тривалості втручання та профілю пацієнта; огляд побічних ефектів і стандартизовані підходи до моніторингу та профілактики ускладнень; а також клінічні кейси та практичні рекомендації для інтеграції в щоденну роботу. Захід орієнтований на лікарів-анестезіологів та фахівців, які прагнуть поглибити знання про сучасні тенденції в нейроаксіальній анестезії. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Післяопераційне ведення пацієнтів із запальними захворюваннями кишківника (ЗЗК) є одним із найбільш відповідальних етапів лікування. Навіть після бездоганно виконаної ілеоцекальної резекції завжди є ризик інфекційних ускладнень та рецидиву хвороби Крона. Незнання сучасних підходів може призвести до пізньої діагностики, неефективної терапії та повторних оперативних втручань. На цьому заході ви навчитеся своєчасно виявляти післяопераційні рецидиви ЗЗК, контролювати медикаментозну терапію, оцінювати ризики резервуарного ілеїту та інфекцій, а також планувати нутритивну підтримку й догляд за стомою, використовуючи сучасні протоколи та алгоритми. Після навчання ви зможете ефективно вести пацієнтів після ілеоцекальної резекції, колектомії або анальної пластики, своєчасно виявляти ускладнення й рецидиви, а також обирати тактику їх лікування – консервативно чи повторна операція. • 1. Чому післяопераційне ведення пацієнтів із 33К критично важливе: • ризик рецидиву хвороби Крона після ілеоцекальної резекції; • ускладнення після анальної пластики (ІРАА) при виразковому коліті, резервуарний ілеїт (паучит). • 2. Хвороба Крона після резекції: ризики та профілактика. • 3. Моніторинг післяопераційного рецидиву. • 4. Оптимізація медикаментозної терапії в пери- та постопераційному періодах. • 5. Виразковий коліт після колектомії/РАА, ураження резервуару. • 6. Профілактика інфекційних ускладнень, нутритивна підтримка та догляд за стомою. • Відповіді на запитання учасників. •

Електронний курс PRO: диференційна МР-діагностика розсіяного склерозу 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Точність інтерпретації МРТ-зображень — ключ до ранньої діагностики, правильного ведення пацієнтів і запобігання помилковим діагнозам розсіяного склерозу. Сучасні методи нейровізуалізації допомагають не лише виявляти демієлінізуючі вогнища, а й диференціювати їх від судинних, інфекційних або метаболічних змін. Цей майстер-клас допоможе вам опанувати сучасні критерії діагностики розсіяного склерозу (McDonald), зрозуміти роль контрастного підсилення у виявленні активності процесу та навчитися розпізнавати зміни, що імітують демієлінізацію, уникаючи типових помилок інтерпретації. Під час навчання розглядаються критерії діагностики розсіяного склерозу (оцінка поширення в просторі та часі, використання контрасту, клініко-радіологічна кореляція), диференційна діагностика (як відрізнити демієлінізуючі ураження від судинних, інфекційних і метаболічних процесів), а також типові помилки при оцінці МРТ та як їх уникати в щоденній практиці. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

💊Лікарські засоби здатні суттєво впливати на результати лабораторних досліджень. Частина змін є очікуваними та клінічно важливими, інші - мають характер аналітичної інтерференції. Необхідно правильно інтерпретувати виявлені зміни для зменшення ризику хибної діагностики. Ви отримаєте: ✅ Чітке розуміння, як лікарські засоби впливають на лабораторні показники ✅ Практичні алгоритми інтерпретації змін без хибної діагностики ✅ Інструменти для прийняття безпечних рішень без необґрунтованої відміни терапії Програма заходу • Значення лабораторного моніторингу: роль лабораторних показників у контролі ефективності та безпеки фармакотерапії • Механізми змін лабораторних показників: фармакодинамічні ефекти, фармакокінетичні взаємодії, аналітичні інтерференції • Зміни коагулограми: контроль МНВ при лікуванні варфарином, медикаментозні коагулопатії, вплив антикоагулянтів прямої дії • Ендокринні зміни: аміодарон та щитоподібна залоза, літій та щитоподібна залоза, вплив глюкокортикоїдів • Зміни печінкових функцій: холестатичні реакції, гепатоцелюлярний тип ушкодження • Лікарські засоби з нефротоксичною дією • Зміни у гематологічних показниках: цитопенії, лейкоцитоз, тромбоцитопенії • Специфічні інтерференції: антипсихотики та пролактин, антибіотики та серологічні тести • Розбір клінічних випадків Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

На курсі ознайомимось із сучасними підходами до КТ-коронарографії, КТ-ангіопульмонографії, КТ-аортографії та використанням Triple Rule-Out у пацієнтів із загрудинним болем. Вид навчання: електронний навчальний курс. Формат участі: онлайн. Тривалість: 8 академічних годин. Учасники можуть отримати доступ до навчальних матеріалів за темою курсу та сертифікат з балами БПР за умови успішного проходження тестування. Програма заходу • КТ- коронарографія- покроковий алгоритм сканування • КТ-ангіопульмонографія при підозрі на ТЕЛА • КТ-аортографія базові та технічні навички для рентгенлаборанті • Triple Rule-Out в пацієнтів з загрудинним болем Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Клапанні та судинні захворювання серця – одна з провідних причин серцево-судинної захворюваності й повторних госпіталізацій. Вони часто діагностуються із запізненням: складність полягає не лише у виявленні патології, а й у правильній інтерпретації результатів інструментальних досліджень та виборі між консервативною терапією, інтервенційним чи хірургічним лікуванням. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до діагностики та ведення пацієнтів з клапанною і структурною патологією серця. Ви дізнаєтеся про клінічні та візуалізаційні критерії основних клапанних вад і судинних захворювань серця, принципи інтерпретації результатів ехокардіографії та 3D-візуалізації, а також алгоритми направлення хворих до спеціалізованих центрів інтервенційної кардіології. Окрім цього, ви побачите практичні аспекти відбору пацієнтів для сучасних транскатетерних процедур. Після навчання ви зможете приймати правильні рішення в разі підозри на значущі клапанні вади, структурні зміни серця або за наявності ознак прогресування серцевої недостатності. Захід буде проводитись англійською мовою. • Клінічні та візуалізаційні ознаки основних клапанних вад і судинних захворювань серця • Основні параметри ехокардіографії (TTE/TEE) та 3D-візуалізації: принципи правильної інтерпретації • Критерії направлення пацієнтів до центру інтервенційної кардіології: коли потрібне невідкладне оцінювання • Практичні критерії відбору для транскатетерних процедур (TAVI, MitraClip/Pascal тощо) • Ведення пацієнта на до- та післяпроцедурному етапах: моніторинг, антитромботична терапія, подальше спостереження • Робота в складі Heart Team та ефективна комунікація терапевтичних опцій із пацієнтом

Відмова дитини від годування у перші місяці життя – поширена причина тривоги серед батьків та звернень до педіатрів. Такий симптом може бути пов’язаний із широким спектром причин: від технічних помилок у процесі годування до серйозних соматичних або неврологічних порушень. Недооцінення ситуації призводить до порушення грудного вигодовування, затримки фізичного розвитку та зниження імунного захисту. Необхідно вчасно розпізнавати цю проблему та коректно комунікувати з батьками, щоб правильно підтримати грудне вигодовування та забезпечити гармонійний розвиток дитини. Навчальний майстер-клас «Відмова малюка від годування в перші 6 місяців життя» буде присвячений вивченню причин, через які немовля може відмовлятися від годування, а також алгоритмам дій лікаря у таких ситуаціях. Будуть розглянуті механізми формування протестної поведінки дитини, типові реакції батьків і роль комунікації в процесі вирішення проблеми. Також увага буде приділена ситуаціям, у яких доцільно намагатися відновити ефективність грудного вигодовування, а також показанням до застосування догодовування. Крім того, будуть обговорені прогностичні терміни покращення у разі правильної тактики та принципи ведення складних випадків, коли дитина відмовляється і від грудей, і від пляшки. • Причини відмови немовляти від грудного вигодовування: механізми формування протестної поведінки, реакція батьків на відмову. Алгоритм дій лікаря щодо виявлення можливих причин та складання плану допомоги. • Клінічні ситуації, в яких доцільно намагатися покращити ефективність грудного вигодовування. • Показання до введення догодовування: коли та як це може бути виправданим кроком. • Часові рамки очікуваного покращення у разі правильної тактики: прогностичні періоди нормалізації годування. • Тактика ведення немовлят, які відмовляються як від грудного вигодовування, так і від годування з пляшки. • Необхідність додаткових обстежень у разі відмови від годування: показання, обсяг, міждисциплінарний підхід. • Альтернативні стратегії годування: годування з відволіканням, під час засинання або уві сні. Ефективність та обмеження. • Запитання та відповіді.

Постійні переживання за навчання, здоров’я близьких чи майбутні події можуть стати для дитини фоном повсякденного життя. Такі діти часто виглядають надмірно відповідальними, напруженими або «занадто дорослими», однак за цим стоїть виснажлива тривога, яка потребує професійної уваги. Стан часто маскується під соматичні скарги, проблеми зі сном або поведінкові труднощі. Через недооцінку симптомів діти можуть жити з постійною напругою, що впливає на навчання, стосунки в родині та психоемоційний розвиток. В умовах хронічного стресу, невизначеності та травматичних подій в Україні актуальність теми лише зростає. Клінічні кейси, практичні поради для щоденної роботи лікаря та актуальні міжнародні рекомендації — для впевнених рішень без зайвих сумнівів. Ключові особливості Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Ранні клінічні прояви та вікові особливості симптомів • Сучасні критерії діагностики та інструменти скринінгу в амбулаторній практиці • Диференційна діагностика з соматичними станами, РДУГ та депресивними розладами • Роль сімейних факторів і шкільного середовища у формуванні тривоги • Доказові підходи до психотерапії та покази до фармакотерапії • Алгоритм комунікації з батьками та довготривале ведення пацієнта • Клінічні кейси та практичні поради для щоденної роботи лікаря • Актуальні міжнародні рекомендації Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички інтерпретації результатів загального аналізу сечі, бактеріологічного посіву та визначення чутливості до антибіотиків. Учасники навчаться проводити диференційну діагностику між циститом, пієлонефритом, уретритом і простатитом. Розглядатиметься вибір оптимальних методів інструментальної діагностики, зокрема УЗД і КТ, залежно від клінічної ситуації. Курс допоможе розробляти схеми емпіричної та етіотропної антибактеріальної терапії з урахуванням локальних даних про антибіотикорезистентність. Окрему увагу приділено веденню пацієнтів з ускладненими та рецидивуючими інфекціями сечовивідних шляхів, застосуванню сучасних клінічних протоколів і настанов EAU та AUA, а також алгоритмізації ведення пацієнтів на різних етапах надання медичної допомоги. Програма заходу • Заняття — 02:26:54 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Перші 60 хвилин після надходження пацієнта до приймального відділення визначають подальший прогноз захворювання. На цьому етапі необхідно швидко оцінити тяжкість стану, виявити ознаки загрозливих станів, визначити пріоритетність діагностичних і лікувальних заходів та обрати оптимальний маршрут пацієнта. Помилки первинного сортування, затримка призначення антибіотиків, інфузійної терапії або необґрунтоване очікування даних додаткових досліджень можуть призводити до погіршення клінічних результатів. Під час майстер-класу ви опануєте сучасні підходи до ведення хворих у першу годину після госпіталізації, алгоритм ABCDE, принципи первинного сортування та визначення пріоритетів у пацієнтів з гострою абдомінальною патологією. Ви навчитеся своєчасно розпізнавати сепсис, внутрішньочеревні кровотечі, кишкову ішемію та перфорацію, вибирати оптимальний обсяг лабораторних досліджень і методів візуалізації та застосовувати концепцію damage control. Також ви розглянете критерії направлення до операційної чи відділення інтенсивної терапії та типові помилки, які виникають у приймальному відділенні. Після навчання ви зможете швидше оцінювати критичні стани, раціонально використовувати доступні ресурси й ухвалювати клінічні рішення в умовах дефіциту часу. • Перша хвилина: оцінювання не діагнозу, а ризику • Чому клінічна стабільність важливіша за встановлення точного діагнозу на старті. • Ознаки гемодинамічної нестабільності та шоку. • Як швидко розпізнати сепсис і септичний шок. • Клінічні прояви внутрішньочеревної кровотечі, ішемії та перфорації. • Визначення пріоритетності пацієнта й рівня невідкладності допомоги. • ABCDE як базовий алгоритм швидкого оцінювання стану пацієнта • Airway: оцінювання прохідності дихальних шляхів. • Breathing: аналіз дихання та оксигенації. • Circulation: оцінювання кровообігу та ознак шоку. • Disability: швидке неврологічне оцінювання. • Exposure: повний огляд пацієнта без втрати часу. • Перші 15 хвилин: мінімальний пакет обстежень • Стандартизований первинний огляд пацієнта. • Контроль життєвих показників та їх інтерпретація. • Лабораторні дослідження, які не можна відкладати. • Роль лактату, коагулограми та визначення групи крові. • Коли необхідно виконати ЕКГ навіть при хірургічній патології. • Red flags гострого живота • Симптоми перитоніту та їхнє клінічне значення. • Ознаки кишкової ішемії та загрози некрозу. • Підозра на перфорацію порожнистого органа. • Критерії підозри на внутрішню кровотечу. • Клінічні сценарії першої години • Розбір типових помилок у приймальному покої. • Алгоритм дій у разі нестабільного стану пацієнта. • Пріоритезація завдань в умовах дефіциту часу. • Комунікація між черговими спеціалістами. • Формування первинного плану ведення пацієнта. • Візуалізація має відповідати клінічному питанню • Принципи вибору методу візуалізації. • FAST-протокол у критичних пацієнтів. • Можливості й обмеження ургентного УЗД. • КТ як інструмент підтвердження хірургічної патології. • Типові помилки у призначенні візуалізації. • Сепсис у приймальному покої: що потрібно зробити негайно • Рання діагностика сепсису. • Інфузійна терапія першої години. • Антибактеріальна терапія без невиправданих затримок. • Пошук та контроль джерела інфекції. • Моніторинг ефективності первинних заходів. • Damage control у критичного пацієнта • Концепція damage control surgery. • Тимчасовий контроль кровотечі. • Усунення контамінації та профілактика подальшого ушкодження. • Роль реанімаційних заходів у стабілізації пацієнта. • Показання до поетапного хірургічного лікування. • Хірург як координатор процесу • Організація роботи мультидисциплінарної команди. • Взаємодія з анестезіологом та відділенням інтенсивної терапії. • Підготовка операційної та забезпечення компонентами крові. • Медична документація в умовах ургентності. • Управління часом та ресурсами в критичних ситуаціях. • Головне рішення першої години: маршрут пацієнта • Критерії направлення в операційну. • Коли пацієнту необхідна КТ перед подальшими рішеннями. • Показання до госпіталізації в ICU. • Коли можливе динамічне спостереження. • Формування чіткого плану дій та відповідальності команди на наступні години. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Головний біль у дитини не завжди є маркером неврологічної патології. Часто він виникає через шкільний стрес, тривогу, порушення сну, емоційне виснаження або хронічне перевантаження, яке прийнято списувати на перехідний вік чи зловживання екранним часом. Важливо вміти своєчасно відрізнити мігрень від функціонального болю та не пропустити супутню психічну патологію, адже у разі помилок пацієнт може тривалий час приймати симптоматичну терапію, яка не матиме задовільного ефекту. На цьому заході ви розберете сучасні підходи до діагностики головного болю в дітей відповідно до ICHD-3, розглянете центральні механізми виникнення болю та психоемоційні тригери формування симптоматики, а також навчитеся будувати повноцінну біопсихосоціальну модель ведення пацієнта. Ви отримаєте практичні алгоритми оцінювання психоемоційного стану дитини і зможете правильно комбінувати медикаментозні й немедикаментозні методи терапії. Після навчання ви будете впевнено працювати з дітьми та підлітками, які мають хронічний або рецидивний головний біль чи супутні психоемоційні порушення, і планувати ефективну терапевтичну стратегію. • Визначення та поширеність головного болю в дітей як одного з найчастіших неврологічних синдромів у дитячій практиці. • Ймовірні механізми патогенезу з акцентом на нейробіологічні та центральні механізми болю. • Критерії діагностики відповідно до сучасної класифікації ICHD-3 та клінічних підходів. • Роль психоемоційних факторів у формуванні й тригерах головного болю в дітей. • Біопсихосоціальна модель розвитку головного болю відповідно до багатофакторності процесу. • Коморбідні психіатричні розлади як фактор ускладнення та хронізації симптоматики. • Складнощі діагностики й типові клінічні помилки у веденні пацієнтів. • Немедикаментозні та фармакологічні методи лікування нападів і профілактики. • Прогноз перебігу головного болю в дітей залежно від своєчасності діагностики й підходу до лікування. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Щороку сезон застуд приносить одне й те саме: черги пацієнтів, шаблонні діагнози, антибіотики “на 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Щороку сезон застуд приносить одне й те саме: черги пацієнтів, шаблонні діагнози, антибіотики “на всяк випадок”, але чи завжди ми розуміємо, що стоїть за цими скаргами? Під час вебінару розберемо: чому ми хворіємо і які фактори підвищують ризик ГРВІ; як грамотно відрізнити вірусну інфекцію від бактеріальної — без зайвих обстежень і сумнівів; які зміни в загальному аналізі крові допомагають поставити правильний діагноз; як лікувати ГРВІ доказово: що справді працює, а що — ні; типові помилки лікарів і пацієнтів під час лікування та профілактики. Цей вебінар для лікарів, які хочуть дивитись на ГРВІ ширше, ніж просто “температура і кашель”, мислити доказово й пояснювати пацієнтам, чому не кожне відхилення потребує лікування. Для всіх, хто хоче системно розібратись у діагностиці та менеджменті ГРВІ, працювати доказово та без шаблонів. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Антибіотикорезистентність належить до провідних глобальних загроз для системи охорони здоров’я та визнана ВООЗ однією з десяти найбільших загроз для здоров’я людства. Зростання частоти інфекцій, нечутливих до антибіотиків першої лінії, у поєднанні з повторними курсами антибактеріальної терапії, сприяє формуванню мультирезистентних штамів, збільшенню кількості ускладнень, подовженню тривалості госпіталізації та підвищенню рівня летальності. Додаткові труднощі виникають у разі невизначеної етіології інфекційного процесу, частих рецидивах або розвитку антибіотикоасоційованих ускладнень, зокрема діареї. На цьому заході ви розглянете принципи раціональної антибіотикотерапії та актуальні стратегії стримування антибіотикорезистентності. Ви дізнаєтеся про сучасні програми контролю застосування антибіотиків, роль мікробіому та можливості використання пробіотиків у контексті профілактики ускладнень і зниження ризику АБР. Буде висвітлено, як діяти в типових клінічних ситуаціях щоденної практики. Після навчання ви зможете обґрунтовано приймати рішення щодо призначення антибактеріальної терапії, зменшити ризик антибіотикоасоційованих ускладнень, а також впевнено пояснювати пацієнтам, коли призначення антибіотиків не є доцільним. • Причини антибіотикорезистентності. • Шляхи вирішення та стратегії боротьби з АБР. • Принципи раціональної антибіотикотерапії. • Сучасні програми контролю застосування антибіотиків. • Можливості та роль пробіотиків. • Доказова база використання пробіотиків у цілях АБР. • Антибіотикоасоційована діарея. • Роль лікаря та фармацевта у профілактиці АБР. • Відповіді на запитання учасників.

Ускладнення периферичних нервових блокад – одна з частих зон ризику в регіонарній анестезії. Вони стали дедалі поширенішими на тлі зростання хірургічної активності й частоти застосування блокад у менеджменті болю. Неврологічні, геморагічні, інфекційні чи пов’язані з LAST – ці ускладнення визначають безпеку пацієнта в періопераційному періоді. Супутні захворювання, застосування антикоагулянтів і старший вік хворого підвищують ризики та вимоги до дотримання протоколів. Варто пам’ятати, що частина ускладнень має непомітний або відстрочений початок, тому вчасне розпізнавання залежить тільки від обізнаності й досвідченості лікаря. На цьому заході ви отримаєте чітке розуміння механізмів розвитку неврологічних ускладнень, сучасної концепції LAST, принципів профілактики інфекційних процесів та актуальних stop/start-алгоритмів щодо антикоагулянтів. Ви розглянете типові помилки й нестандартні анатомічні варіанти, роль ультразвуку, а також випадки діафрагмальної дисфункції при інтерскаленних блокадах. Після навчання ви зможете впевнено працювати з пацієнтами високого ризику, забезпечувати кращий контроль болю й уникати технічних і діагностичних помилок. • Вступ. Актуальність теми й епідеміологія ускладнень регіонарної анестезії • Неврологічні ускладнення: спектр, діагностика та прогностичні аспекти • Механізми ушкодження нервових структур: пряме травмування, ішемія, нейротоксичність. • Ранні ознаки, диференціальна діагностика транзиторних та стійких дефіцитів. • Алгоритм дій у разі підозри на неврологічне ускладнення. • Системна токсичність місцевих анестетиків (LAST): сучасне розуміння патофізіології та менеджмент • Основні механізми LAST. • Клінічна картина: нейротоксична та кардіотоксична фази. • Оновлені алгоритми лікування. • Інфекційні ускладнення: епідеміологія, предиктори та принципи профілактики • Ведення пацієнтів з імунодефіцитами й тривалою катетеризацією. • Антибіотикопрофілактика: що показано, а що – ні. • Геморагічні ускладнення: сучасні рекомендації та стратифікація ризику • Травма судин, післяпункційні гематоми. • Алгоритми stop/start для антикоагулянтів й антиагрегантів згідно з актуальними європейськими та американськими рекомендаціями. • Діафрагмальна дисфункція при блокадах плечового сплетення • Інтерскаленний доступ і вплив на транзиторну дисфункцію діафрагмального нерва. • Ризики для пацієнтів з низьким респіраторним резервом та хронічними захворюваннями легень. • Стратегії мінімізації ризику. • Технічні й анатомічні фактори ризику: роль ультразвуку та індивідуальної анатомії • Варіанти фасціальних просторів та аномалії нервових стовбурів. • Типові операторські помилки та способи запобігання їм. • Ультразвукова візуалізація. • Стандартизація технік та важливість навчання. • Сучасні алгоритми безпеки під час виконання блокад. • Практичні кейси та розбір реальних клінічних сценаріїв. • Q&A

Косоокість є поширеною патологією дитячого віку, що трапляється у 2-5% людей і є однією з провідних причин розвитку амбліопії та порушення формування бінокулярного зору. Клінічне ведення таких пацієнтів потребує чіткої страбізмологічної діагностики, оскільки неправильний вибір оптичної корекції може не лише не покращити стан, а й ускладнити перебіг окремих форм косоокості. Водночас несвоєчасне направлення на хірургічне лікування зменшує ймовірність відновлення повноцінного бінокулярного зору, тоді як частина пацієнтів взагалі не потребує активного втручання, обмежуючись спостереженням. На цьому заході ви засвоїте сучасний підхід до страбізмологічної діагностики з акцентом на визначення типу косоокості, диференційну діагностику та побудову поетапного алгоритму ведення пацієнта. Ви розглянете роль оптичної корекції як першого терапевтичного етапу, критерії вибору тактики спостереження, консервативного або хірургічного лікування, а також розберете реальні клінічні кейси з типовими діагностичними й тактичними помилками. Після навчання ви зможете виконувати базову діагностику косоокості, обґрунтовано визначати показання до оптичної корекції, спостереження або оперативного втручання, а також приймати рішення на основі структурованого алгоритму. • Сучасний погляд на косоокість: чому рання діагностика має значення. • Алгоритм обстеження пацієнта з косоокістю. • Диференційна діагностика різних форм косоокості. • Оптична корекція як перший етап лікування. • Спостерігати чи лікувати/оперувати: прийняття клінічного рішення. • Алгоритми ведення основних типів косоокості. • Практичні клінічні кейси та розбір типових помилок. • Відповіді на запитання.

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 4 год. Для всіх лікарських спеціальностей, усіх спеціальностей фахівців у сфері охорони здоров'я, усіх фармацевтичних спеціальностей та усіх спеціальностей професіоналів у сфері охорони здоров’я. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховано 4 бали БПР. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Дистанційна участь із доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Тривалість: 8 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано бали БПР. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Застосовувати стандартизовані діагностичні опитувальники (DN4, LANSS) для скринінгу нейропатичного болю. Проводити диференційну діагностику між нейропатичним, ноцицептивним та ноципластичним больовими синдромами. Виконувати та інтерпретувати дані таргетного неврологічного огляду для топічної діагностики ураження. Розробляти індивідуалізовані схеми фармакотерапії згідно з актуальними клінічними настановами, включаючи препарати першої та другої лінії. Здійснювати титрацію доз та моніторинг побічних ефектів основних груп препаратів (антиконвульсанти, антидепресанти). Ідентифікувати «червоні прапорці» для своєчасного скерування пацієнта до вузького спеціаліста (невролога, алголога). Надавати пацієнтам рекомендації щодо немедикаментозних методів корекції болю та модифікації способу життя. Застосовувати алгоритми диференційної діагностики болю в спині для виявлення “червоних прапорців” та специфічних причин. Проводити та інтерпретувати дані клінічного неврологічного обстеження пацієнтів з дорсалгіями та радикулопатіями. Обґрунтовувати показання до нейровізуалізаційних методів дослідження (МРТ, КТ) та інтерпретувати їх результати. Розробляти індивідуалізовані схеми фармакотерапії з використанням НПЗП, міорелаксантів, антиконвульсантів та антидепресантів. Інтегрувати немедикаментозні методи лікування, включаючи фізичну терапію, мануальні техніки та освітні програми для пацієнтів. Визначати критерії для направлення пацієнтів на консультацію до нейрохірурга та на інтервенційні методи лікування болю. Формувати стратегії ведення пацієнтів із хронічним больовим синдромом, враховуючи біопсихосоціальну модель болю. Програма заходу • Навчальна програма • Заняття 1: Нейропатичний біль у практиці сімейного лікаря • 20:40 • Конспект до заняття 1: Нейропатичний біль у практиці сімейного лікаря • Клінічні задачі до заняття 1: Нейропатичний біль у практиці сімейного лікаря • Заняття 2: Біль в спині. Сучасний підхід до діагностики та лікування пацієнтів • Конспект до заняття 2: Біль в спині. Сучасний підхід до діагностики та лікування пацієнтів • Клінічні задачі до заняття 2: Біль в спині. Сучасний підхід до діагностики та лікування пацієнтів • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Онлайн-консультації стали невід’ємною частиною медичної практики — і водночас викликом щодо етики, законності та безпеки. Курс створений для усіх спеціалістів галузі охорони здоров'я, які проводять або планують проводити дистанційні консультації. Мета — допомогти лікарям працювати онлайн професійно, без ризиків і з повагою до прав пацієнта. Ключові теми: нормативно-правова база телемедицини в Україні; законні умови проведення онлайн-консультацій та отримання інформованої згоди; етичні принципи і правила комунікації з пацієнтом у дистанційному форматі; алгоритм документування онлайн-консультації та вимоги до безпеки даних; організація телемедичних послуг у закладі; дії лікаря у випадку скарг або судових спорів. Після вивчення курсу ви зрозумієте, як законно проводити онлайн-консультації, отримаєте покроковий алгоритм дій — від запиту пацієнта до запису у документації, навчитеся захищати себе від типових помилок і юридичних ризиків та зможете впровадити безпечну систему дистанційних консультацій у своєму закладі. Приєднуйтесь, щоб консультувати онлайн впевнено, професійно та без юридичних ризиків. Програма заходу • БЛОК 1. Онлайн-консультація: правовий статус, визначення та нормативне регулювання • БЛОК 2. Етика, комунікація і конфіденційність в онлайн-форматі • БЛОК 3. Організаційні та безпекові аспекти проведення онлайн-консультацій у закладі охорони здоров’я • БЛОК 4. Відповідальність лікаря при проведенні онлайн-консультацій Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера