Онлайн-курси БПР — 2026

Когнітивні порушення визначають якість життя пацієнта не менше, ніж самі епілептичні напади. Скарги на погіршення пам’яті, уваги, швидкості мислення чи труднощі з навчанням можуть бути наслідком перебігу захворювання, структурних змін головного мозку або побічної дії протиепілептичної терапії. Недостатня увага до цих проявів призводить до помилкової інтерпретації симптомів, необґрунтованої зміни лікування, зниження прихильності пацієнта до терапії та втрати можливості своєчасно виявити прогресування захворювання чи розвиток ускладнень. На цьому заході ви навчитеся оцінювати когнітивні функції у пацієнтів з епілепсією, розуміти вплив різних форм захворювання та протиепілептичних препаратів на пам’ять, увагу й виконавчі функції, проводити диференційну діагностику когнітивного зниження та використовувати сучасні методи його оцінки. Ви опануєте практичні підходи до вибору терапії з урахуванням когнітивного профілю пацієнта, можливості реабілітації, а також розберете клінічні ситуації, у яких когнітивні порушення визначають подальшу тактику ведення. Після навчання ви зможете своєчасно розпізнавати когнітивні порушення у дітей і дорослих з епілепсією, оцінювати їх можливі причини, а також враховувати когнітивний вплив протиепілептичних препаратів під час вибору або корекції лікування. • Вступ • Актуальність теми: когнітивні порушення зустрічаються у 60–70% пацієнтів з епілепсією, впливають на якість життя, працездатність та соціальну інтеграцію. • Мета лекції: показати сучасні механізми патогенезу та практичні наслідки для клінічної роботи. • Когнітивні домени, що частіше страждають при епілепсії • Пам’ять: особливо при скроневій епілепсії через ураження гіпокампа. • Увага та виконавчі функції: порушення при лобній епілепсії. • Мова та швидкість мислення: дефіцити при застосуванні певних протиепілептичних препаратів. • Механізми патогенезу • Судомна активність: повторні напади та міжнападова епілептиформна активність порушують нейронні мережі. • Структурні зміни мозку: атрофія гіпокампа, таламуса, білої речовини. • Ефекти протиепілептичних препаратів: топірамат, фенобарбітал, бензодіазепіни мають виражений негативний вплив; ламотриджин і леветирацетам — більш сприятливі. • Нейропсихіатричні та психосоціальні фактори: депресія, тривога, порушення сну, соціальна стигматизація. • Вікові аспекти • Дитяча епілепсія: ранній дебют → ризик незворотних порушень інтелекту, мовлення, уваги. • Дорослі пацієнти: поступове зниження когнітивних функцій, ризик деменції. • Методи оцінки • Нейропсихологічне тестування: об’єктивна оцінка пам’яті, уваги, виконавчих функцій. • Нейровізуалізація: МРТ, fMRI для виявлення структурних змін. • ЕЕГ та відео-ЕЕГ: для кореляції когнітивних порушень із судомною активністю. • Клінічні наслідки • Якість життя: когнітивні порушення впливають більше, ніж самі напади. • Соціальна інтеграція: проблеми з навчанням, працевлаштуванням. • Ризик деменції: прискорене нейродегенеративне ураження. • Стратегії корекції • Оптимізація терапії: уникати політерапії, обирати препарати з мінімальним когнітивним впливом. • Хірургічне лікування: може покращити когнітивні функції, але має ризики (наприклад, зниження вербальної пам’яті після резекції скроневої частки). • Реабілітація та когнітивний тренінг: програми відновлення пам’яті, уваги, виконавчих функцій. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Післяопераційні ускладнення є завжди складним клінічним викликом, але, крім цього, вони супроводжуються критичним моментом у комунікації. В цей момент визначається, чи вдасться вам зберегти довіру пацієнта, його прихильність до лікування, забезпечити вдалий перебіг реабілітації та позитивний подальший результат. Ваші слова в цій ситуації можуть або виправити становище, або запустити ланцюг конфліктів та юридичних проблем. Неправильна або несвоєчасна комунікація часто має серйозніші наслідки, ніж саме ускладнення. На цьому заході ви отримаєте практичні навички ведення непростих післяопераційних розмов: повідомлення про ускладнення, обговорення несприятливого чи невизначеного прогнозу, пояснення необхідності додаткових втручань або повторної операції. Окрему увагу буде приділено роботі з тривожними, депресивними та агресивними пацієнтами, а також комунікації з родиною в умовах емоційної напруги. Ви навчитеся структурувати повідомлення, контролювати ескалацію емоцій та водночас зберігати чіткість, етичність і професійні межі. Після навчання ви зможете впевнено та спокійно доносити складну інформацію зрозуміло й безпечно, підтримувати пацієнта і його родину, знижувати ризик конфліктів, а також документувати комунікацію як елемент юридичного захисту. • Вступ та обґрунтування важливості • Клінічне значення післяопераційних ускладнень та їхній вплив на пацієнта і сім’ю. • Психоемоційні реакції на ускладнення: стрес, страх, почуття провини, тривога, агресія. • Роль лікаря і психотерапевта: етичні та клінічні межі відповідальності. • Підготовка до складної розмови • Аналіз клінічної ситуації та прогнозу: що потрібно донести, а що – не на цьому етапі. • Оцінювання емоційного стану пацієнта і родини. • Створення сприятливого середовища: час, приватність, позиціонування. • Психотерапевтична стратегія лікаря: емпатичний фокус, опора на ресурси пацієнта. • Інтерактив №1 – «Перші 30 секунд розмови» • Техніки комунікації у складних розмовах • Структура повідомлення негативної новини: SPIKES, ABCDE, адаптовані клінічні моделі. • Активне слухання, емоційне віддзеркалення, робота з паузами. • Короткі психотерапевтичні інтервенції для зниження тривожності. • Управління власною емоційною реакцією лікаря. • Інтерактив №2 – «Запитання, яке змінює розмову» • Обробка складних емоцій та конфліктних ситуацій • Робота з гнівом, страхом, звинуваченням, відчуженням. • Регуляція емоцій, дозування інформації, рефреймінг. • Робота з нереалістичними очікуваннями. • Формування довіри без виправдовування. • Інтерактив №3 – Судовий кейс «з однієї фрази» • Практична інтеграція та завершення • Узагальнення типових помилок і робочих алгоритмів. • Як поєднати клінічну інформацію та підтримку ресурсу пацієнта. • Перенесення навичок у реальні клінічні ситуації. • Інтерактив №4 – Фінальний «Норм/Стрьом» • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Чхання, закладеність носа, свербіж, сльозотеча — саме з такими скаргами пацієнти масово звертаються до лікаря у період сезонної алергії. Попри поширеність цих симптомів, контроль захворювання часто залишається недостатнім: пацієнти роками отримують симптоматичне лікування без досягнення стабільного ефекту. Сучасний підхід передбачає не лише швидке полегшення симптомів, а й глибше розуміння причин захворювання, правильну діагностику та вибір довгострокової стратегії лікування. Розглядаються ключові клінічні та практичні аспекти ведення пацієнтів: вибір препаратів для симптоматичної терапії, типові помилки, роль лабораторної діагностики у виявленні алергенів, інтерпретація результатів алергологічних обстежень, показання до алерген-специфічної імунотерапії та перехід від контролю симптомів до контролю захворювання. Учасники отримають практичні знання про поширені синдроми та нозології, комплексний розбір взаємопов’язаних тем і методик обстеження, а також можливість поставити питання спікерам у прямому ефірі. Програма заходу • Симптоматичне лікування сезонної алергії: як швидко і ефективно досягти контролю — онлайн лекція • Персоналізований підхід при сезонній алергії: від лабораторної діагностики до АСІТ — онлайн лекція • Сезонна алергія у дітей: прості відповіді на складні питання щоденної практики — онлайн лекція • Доповідь здійснюється за підтримки компанії ПРО-ФАРМА та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров’я за системою безперервного професійного розвитку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Синдром гострого живота у дітей є поширеною причиною звернень по невідкладну допомогу, і водночас є однією з найпідступніших, оскільки дитяча клінічна картина часто не має класичних проявів: біль може бути слабко вираженим, змінювати локалізацію або поєднуватися з неспецифічними симптомами, наприклад нудота, діарея чи субфебрилітет. Це створює ризик пропустити ургентну патологію на ранньому етапі, зокрема інвагінацію, перекрут яєчка або апендицит, які нерідко маскуються під звичайну ГРВІ чи гастроентерит. Запізніле розпізнавання хірургічної патології в дитячому віці може мати тяжкі ускладнення: перитоніт, втрата органа та інші критичні стани. Лікар має не лише помічати «тривожні дзвіночки», а й опанувати чіткі алгоритми дій: коли спостерігати, коли обстежувати, а коли негайно скерувати до хірурга. Особливо це важливо в умовах первинної ланки або приймального покою, де перше рішення приймається швидко, а ціна помилки – висока. Завдяки системному підходу до оцінювання стану дитини з болем у животі можна мінімізувати діагностичні помилки й вчасно надати допомогу. Навчальний майстер-клас «Гострий живіт у дітей: коли симптоми ведуть до операційної» буде присвячений вивченню основних причин гострого живота у дітей як міждисциплінарної клінічної проблеми. Учасники розглянуть особливості перебігу апендициту в дитячому віці, а також прояви інвагінації кишківника й важливості своєчасної діагностики такого стану. Крім цього, будуть детально висвітлені такі проблеми: мезаденіт, гастроентерити та інші «псевдохірургічні» стани, що потребують диференційної діагностики. У програму також входить огляд типових і нетипових сценаріїв у разі черевної травми, вроджених пахових кил, урахуса, дуктус омфалоентерікус та перекруту яєчка. Учасники ознайомляться з ефективними алгоритмами дій і діагностичними стратегіями в умовах невизначеності. Наприкінці навчання будуть проаналізовані поширені клінічні помилки, що допоможе закріпити практичні навички й уникати подібних ситуацій у майбутньому. • Гострий живіт у дітей як міждисциплінарний виклик. • Апендицит: класика, яка часто «не класична у дітей». • Інвагінація: швидкість діагностики вирішує все. • Мезаденіт та інші «псевдохірургічні» причини болю. • Черевна травма: прихована небезпека. • Вроджені пахові кили, перекрут яєчка, урахус, дуктус омфалоентерікус: «забуті» джерела болю або чому треба було вчити ембріологію. • Алгоритми диференційної діагностики і стратегія дій. • Клінічні помилки та нетипові сценарії: навчаємось на реальному досвіді. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Окрім анестезії та оперативного втручання, в операційній можуть виникати різноманітні несподівані ситуації: ускладнення анестезії, операції, загострення супутніх захворювань або вплив обтяжуючих зовнішніх факторів. Про всі ці непередбачувані випадки, з якими може зіткнутися навіть досвідчений анестезіолог, ми і будемо говорити на даному курсі. Курс забезпечить вас практичними знаннями для швидкого реагування на будь-які несподіванки під час операційної практики. Навчання у власному темпі у зручний час, доступ до лекцій протягом 1 року, додаткові навчальні матеріали та сертифікат із балами БПР. Бали БПР можуть отримати лікарі за спеціальностями: Анестезіологія, Дитяча анестезіологія, Медицина невідкладних станів, Ортопедія і травматологія, Хірургія, Нейрохірургія, Акушерство і гінекологія, Онкохірургія. Програма заходу • Лекція 1. Складні дихальні шляхи. Бути готовим та зробити все вчасно • Лекція 2. Найбільш поширені невідкладні стани в операційній - менеджмент з боку анестезіолога • Лекція 3. Анестезія у вагітних • Лекція 4. Токсична дія місцевих анестетиків • Лекція 5. Наслідки спінального блоку • Лекція 6. Ускладнення нейроаксіальних методик знеболення • Лекція 7. Найпоширеніші ускладнення регіонарної анестезії Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Здійснювати цілеспрямований збір анамнезу для ідентифікації та класифікації черепно-мозкової травми (ЧМТ). 2. Застосовувати стандартизовані нейропсихологічні скринінгові інструменти для оцінки когнітивних та поведінкових порушень. 3. Проводити диференційну діагностику між нейроповедінковими наслідками ЧМТ та первинними психічними розладами (ПТСР, депресія, тривожні розлади). 4. Розробляти індивідуалізовані плани фармакотерапії, що враховують патофізіологічні механізми посттравматичних змін. 5. Алгоритмізувати підходи до менеджменту специфічних синдромів: апатії, емоційної лабільності, агресивності та виконавчої дисфункції. 6. Визначати показання для направлення пацієнта до суміжних спеціалістів (невролога, нейропсихолога, реабілітолога) для мультидисциплінарного ведення. Питання, що розглядаються: • Які патофізіологічні механізми лежать в основі розвитку афективних, когнітивних та поведінкових розладів після ЧМТ? • Як клінічно розмежувати симптоми, що є прямим наслідком ЧМТ, від проявів супутніх психічних розладів, зокрема ПТСР? • Яка роль та обмеження сучасних методів нейровізуалізації (МРТ, ПЕТ) у діагностиці та прогнозуванні нейроповедінкових наслідків ЧМТ? • Які групи психофармакологічних препаратів є препаратами вибору для корекції емоційної дисрегуляції, апатії та агресії у посттравматичному періоді? • Які існують доказові протоколи ведення пацієнтів з подвійною діагностикою ЧМТ та розладів, пов’язаних з вживанням психоактивних речовин? • Які немедикаментозні методи (когнітивна реабілітація, TBI-focused психотерапія) мають доведену ефективність у пацієнтів з наслідками ЧМТ? Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Венозна патологія нижніх кінцівок є однією з найчастіших причин набряків, болю, відчуття важкості та появи трофічних змін. Від якості ультразвукового дослідження залежить точність діагностики, виявлення патологічного рефлюксу та вибір подальшої тактики лікування. Недостатнє володіння методикою дуплексного сканування може призвести до помилок в оцінці гемодинамічних порушень, локалізації рефлюксу та інтерпретації функціональних проб. На цьому заході ви розглянете анатомію та особливості венозної системи нижніх кінцівок, покази до проведення ультразвукового дослідження, алгоритм виконання дуплексного сканування та методи покращення якості візуалізації. Також ви навчитесь проводити оцінку фізіологічного та патологічного рефлюксу, виконувати функціональні проби, точно інтерпретувати отримані результатів і долати труднощі, що виникають під час обстеження. Після навчання ви зможете впевнено виконувати ультразвукове дослідження вен нижніх кінцівок, коректно оцінювати венозний рефлюкс та результати функціональних проб, виявляти ознаки варикозної хвороби, хронічної венозної недостатності та посттромботичних змін. • Анатомія та особливості венозної системи нижніх кінцівок. • Покази до проведення ультразвукового дослідження вен нижніх кінцівок. • Методика обстеження – особливості УЗ-сканів, можливості покращення зображення. • Фізіологічний та патологічний рефлюкс – проби, інтерпретація отриманих результатів. • Труднощі при обстеженні та можливості їх подолання. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

​Вторинні імунодефіцити (ВІД) – це розлади, які можуть розвиватися практично в кожного пацієнта під впливом різних чинників: від хронічних хвороб до медикаментозної терапії, операцій, травм, виснаження чи старіння. Ці стани є більш поширеними, ніж первинні імунодефіцити, тому потребують більшої уваги. Вони не є самостійною нозологією, однак суттєво ускладнюють перебіг основного захворювання, збільшують ризик тяжких та атипових інфекцій і можуть стати причиною смерті або інвалідизації. Імунокомпроментовані пацієнти потребують особливого клінічного підходу, адже їхнє лікування та профілактика ускладнень мають бути персоналізованими. З огляду на ці міркування фахівцям необхідні знання про сучасні алгоритми діагностики, моніторингу і критерії призначення замісної терапії. Це важливо не лише для забезпечення ефективного лікування, а й для запобігання летальним ускладненням. Навчальний майстер-клас «Вторинні імунодефіцити: сучасні підходи до діагностики, моніторингу та терапії» буде присвячений вивченню відмінностей між первинними і вторинними імунодефіцитами, їхньої епідеміології та основних етіологічних чинників: від ВІЛ та онкозахворювань до хронічних станів й імуносупресії. Будуть розглянуті клінічні прояви ВІД, зокрема часті рецидивні або атипові інфекції, особливості перебігу в дітей. Крім цього, в програмі заходу будуть представлені практичні аспекти діагностики: оцінювання функціональних показників імунітету, моніторинг імуноглобулінів та аналіз супутніх чинників. Окрема увага буде приділена призначенню замісної терапії, антибіотикопрофілактиці й сучасним принципам лікування. • Вступ: • Визначення і класифікація імунодефіцитів: первинні vs вторинні. • Епідеміологія. • Основні етіологічні фактори виникнення вторинних імунодефіцитів: • ВІЛ-інфекція та інші вірусні захворювання. • Онкологічні, гематологічні захворювання, поліхіміотерапія, імуносупресивна терапія. • Хронічні захворювання. • Клінічні прояви вторинних імунодефіцитів: • Основний симптом – підвищена схильність до інфекцій: пневмонії, синусити, отити, глибокі інфекції, грибкові ураження. • Особливості перебігу в дітей. • Діагностика: • Оцінювання кількісних і функціональних показників імунної системи. • Динамічний моніторинг рівня імуноглобулінів у пацієнтів з ризиком вторинних імунодефіцитів (до, під час і після хіміотерапії). • Виявлення супутніх захворювань та факторів ризику. • Сучасні підходи до лікування та профілактики: • Лікування основного захворювання/стану, що призвів до імунодефіциту. • Замісна терапія імуноглобулінами (показання, моніторинг ефективності). • Протимікробна профілактика і терапія у разі високого ризику інфекцій. • Відповіді на запитання учасників

Онлайн майстер-клас з променевої діагностики туберкульозу 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Точність інтерпретації рентгенологічних зображень — ключ до своєчасної діагностики та ефективного лікування туберкульозу. Сучасні методи візуалізації дозволяють виявляти найдрібніші зміни, розрізняти форми захворювання та своєчасно реагувати на ускладнення. Майстер-клас допоможе вам опанувати алгоритми оцінки зображень при легеневому та позалегеневому туберкульозі, навчитися розпізнавати характерні патерни та стадії захворювання, а також розширити знання про сучасні підходи до диференційної діагностики та оцінки ефективності лікування. На заході ви дізнаєтесь про сучасну рентгенологічну картину легеневого туберкульозу, ознаки туберкульозу легень — від первинного комплексу до фіброзно-кавернозних змін, а також про типові помилки та складні клінічні випадки. Отримайте практичні знання та кейси з реальної клінічної практики, які допоможуть підвищити якість діагностики й лікування ваших пацієнтів. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Військова та мінно-вибухова травма часто супроводжується складними комбінованими ушкодженнями м'яких тканин, кісток, сухожилків, м'язів, периферичних нервів та наявністю сторонніх тіл. У таких випадках ультразвукове дослідження стає важливим інструментом для швидкої діагностики, оцінки поширеності ушкодження та контролю процесів відновлення. Саме УЗД дозволяє в режимі реального часу оцінити стан пошкоджених структур, виявити сторонні тіла, визначити їх локалізацію, оцінити цілісність сухожилків, м'язів і нервів, а також своєчасно виявити післятравматичні ускладнення. Чому варто приєднатися? ✓ Розберете особливості УЗД-діагностики бойової та мінно-вибухової травми ✓ Навчитеся оцінювати комбіновані ушкодження м'яких тканин та кісткових структур ✓ Отримаєте чіткі алгоритми пошуку, детекції та локалізації сторонніх тіл різного походження ✓ Освоїте ультразвукову оцінку пошкоджень сухожилків та м'язів, навчитеся визначати їх ступінь та поширеність ✓ Розберете УЗ-ознаки післятравматичних і сухожилкових контрактур ✓ Навчитеся виявляти ушкодження периферичних нервів та оцінювати ознаки їх регенерації або ускладнень ✓ Дізнаєтеся про можливості УЗД у спостереженні пацієнтів після реконструктивних втручань та реабілітації ✓ Отримаєте практичні навички обстеження посттравматичних і постампутаційних кукс Не пропустіть шанс розширити свої професійні можливості та покращити навички роботи з ультразвуковим обладнанням. Зареєструйтеся на майстер-клас уже сьогодні! Сучасно, практично, evidence-based! Ключові особливості Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів Без води — тільки доказові знання, що мають значення До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Нейропатичний біль є однією з найпоширеніших причин хронічних скарг пацієнтів і водночас одним із найскладніших больових синдромів. Його прояви часто маскуються під інші захворювання, а застосування стандартних анальгетиків нерідко не дає очікуваного результату. Своєчасне розпізнавання нейропатичного компонента та розуміння сучасних підходів до лікування мають принципове значення для покращення якості життя пацієнтів і запобігання хронізації больового синдрому. На цьому заході ви навчитесь розпізнавати характерні клінічні прояви та сенсорні феномени нейропатичного болю, проводити раціональний діагностичний пошук і диференціювати його від інших типів больових синдромів. Ви розглянете сучасні підходи до фармакотерапії, препарати першої та другої лінії, а також можливості нефармакологічного й інтервенційного лікування. Також ви засвоїте практичні алгоритми ведення пацієнтів із діабетичною периферичною нейропатією, постгерпетичною невралгією, тунельними синдромами, радикулопатією, хіміотерапевтичною нейропатією та іншими поширеними клінічними станами. Після навчання ви зможете швидше виявляти нейропатичний компонент болю, уникати необґрунтованих обстежень і поліпрагмазії, а також впевнено підбирати терапію відповідно до сучасних рекомендацій. • Сучасне визначення нейропатичного болю та його класифікація. • Патофізіологічні механізми формування нейропатичного болю. • Основні клінічні прояви та сенсорні феномени нейропатичного болю. • Основні стани, що супроводжуються нейропатичним болем (метаболічні, постінфекційні, посттравматичні, компресійні). • Раціональний діагностичний алгоритм при підозрі на нейропатичний біль. • Принципи фармакотерапії нейропатичного болю: препарати першої та другої лінії. • Нефармакологічні та інтервенційні методи лікування нейропатичного болю. • Найпоширеніші помилки у веденні пацієнтів із нейропатичним болем, менеджмент "складних" пацієнтів • Перспективні напрямки менеджменту нейропатичного болю. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Легеневі прояви системних захворювань сполучної тканини часто передують встановленню основного діагнозу або визначають прогноз захворювання, тому важливо вміти правильно інтерпретувати рентгенологічні зміни. На цьому заході ви навчитеся розпізнавати характерні радіологічні патерни, проводити диференційну діагностику із запальними та пухлинними процесами й поєднувати дані візуалізації з клінічною картиною. Після навчання ви зможете впевненіше виявляти системні захворювання легень та уникати діагностичних помилок. • Вступ • Загальні уявлення про колагенози • Основи патологічного процесу • "Мішені" патології • Легеневі прояви системних захворювань сполучної тканини • Позалегеневі радіологічні ознаки сполучнотканинних захворювань • Диференційна діагностика • Клінічні випадки • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

​Рефракційна заміна кришталика є тією галуззю офтальмохірургії, яка постійно розвивається й доповнюється. З’являються нові рішення для корекції пресбіопії, високого ступеня аметропії та рефракційних ускладнень після попередніх втручань. Згідно з даними Американської академії офтальмології, понад 26 мільйонів людей у США страждають на пресбіопію, і ця цифра продовжує зростати з віком населення. Імплантація сучасних інтраокулярних лінз (ІОЛ), зокрема мультифокальних та EDOF, дозволяє пацієнтам відновити якість зору без потреби в окулярах, проте ефективність таких втручань безпосередньо залежить від точності біометричних розрахунків і правильного вибору ІОЛ. Без корекції формул розрахунку може трапитись помилка у визначенні сили ІОЛ, що підкреслює важливість індивідуалізованого підходу. Врахування стилю життя та анатомічних особливостей пацієнта є обов’язковим для успішного результату та попередження післяопераційних порушень, зокрема дісфотопсій або залишкового астигматизму. Майстер-клас «Рефракційна заміна кришталика: сучасні рішення. Розбір клінічного випадку» буде присвячений вивченню сучасного підходу до рефракційної заміни кришталика: від показань до вибору цієї методики до індивідуалізованого підбору типу ІОЛ (монофокальні, мультифокальні, торичні, EDOF) з урахуванням потреб пацієнта. Учасники детально розглянуть роль біометричних приладів, алгоритми планування втручання, технології фемтолазерної підтримки, інтраопераційної візуалізації та навігації. Особливу увагу буде приділено післяопераційному веденню, профілактиці ускладнень і мінімізації ризиків. Практичну цінність курсу забезпечить розбір клінічного випадку імплантації мультифокальної ІОЛ у пацієнта з астигматизмом. • Показання до рефракційної заміни кришталика. • Типи інтраокулярних лінз (ІОЛ): монофокальні, мультифокальні, торичні, EDOF. • Алгоритм підбору ІОЛ залежно від потреб пацієнта. • Роль сучасних біометричних приладів у плануванні операції. • Технології фемтолазерної підтримки під час РЗХ. • Вибір пацієнтів: коли РЗХ краща за лазерну корекцію. • Інтраопераційні технології візуалізації та навігації. • Післяопераційне ведення та профілактика ускладнень. • Клінічний випадок: мультифокальна ІОЛ у пацієнта з астигматизмом. • Потенційні ризики та шляхи їх мінімізації. • Відповіді на запитання.

Дифузні захворювання печінки часто довго перебігають безсимптомно, а без мультипараметричного підходу до УЗ-сканування легко недооцінити стеатоз, фіброз або цироз і сформувати неточний висновок. На майстер-класі ви розберете особливості використання В-режиму, еластографії, стеатометрії та CEUS, а також навчитеся інтегрувати ці дані в сучасний структурований ультразвуковий висновок і уникати типових помилок. Після навчання ви зможете точно оцінювати жорсткість і вираженість стеатозу печінки, краще визначати стадію дифузного ураження та впевнено обирати подальшу діагностичну тактику. • Мультипараметричне УЗД печінки — сучасна концепція • Що таке мультипараметричне дослідження? • Сучасні ультразвукові методики • Клінічна цінність комплексного підходу • В-режим — основа ультразвукової діагностики • Стандартизований протокол обстеження • Оцінка паренхіми печінки • Ультразвукові критерії: • - стеатозу (MASLD); • - фіброзу; • - цирозу; • - портальної гіпертензії. • Еластографія печінки • Сучасні методики • Техніка виконання • Контроль якості • Інтерпретація результатів • Типові помилки • Фактори, що впливають на жорсткість печінки • Стеатометрія • Сучасні методи кількісної оцінки стеатозу • Клінічна інтерпретація показників • Можливості та обмеження методик • Контрастне ультразвукове дослідження (CEUS) • Сучасні можливості методу • Місце CEUS у діагностичному алгоритмі • Коли варто рекомендувати контрастне УЗД • Що повинен знати лікар ультразвукової діагностики про цей метод • Мультипараметричний алгоритм оцінки печінки. Як інтегрувати результати для формування сучасного ультразвукового висновку: • В-режиму • Еластографії • Стеатометрії • Практична частина: • Покроковий алгоритм мультипараметричного дослідження • Чек-лист якісного виконання еластографії та стеатометрії • Типові помилки та способи їх уникнення • Клінічні кейси з реальної практики • Приклади формування ультразвукового висновку • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Ортодонтичне лікування не обмежується класичними методами, адже досягнення прогнозованих результатів часто неможливе без стабільної та контрольованої точки опори. Саме тому мікроімпланти є одним із основних інструментів сучасної ортодонтії. Вони ефективні для створення тимчасової скелетної опори й дають змогу виконувати складні ортодонтичні переміщення, зокрема дисталізацію зубних рядів, корекцію ясенної усмішки та інші запити, для яких недостатньо традиційних способів. На цьому заході ви дізнаєтеся, як правильно визначати показання до використання мікроімплантів та інтегрувати їх у комплексний ортодонтичний план лікування. Ви навчитесь аналізувати дані обстежень для вибору безпечних зон встановлення, а також орієнтуватися в сучасних класифікаціях мікроімплантів та принципах підбору їхніх розмірів. Після навчання ви зможете впевнено застосовувати мікроімпланти у процесі ортодонтичного лікування та уникати типових помилок і ускладнень. • Планування встановлення мікрогвинтів, визначення показань, інтеграція в комплексний ортодонтичний план лікування. • Аналіз КТ, додаткових даних обстеження, визначення безпечних кісткових зон. • Класифікація мікроімплантів. Визначення розміру. • Вибір інструментарію для встановлення мікроімплантів. Класифікація викруток. • Техніки встановлення. Контроль позиціонування. Правила навантаження мікроімплантів. • Ускладнення та подальший менеджмент пацієнта. • Відповіді на запитання.

Хронічний біль — одна з найчастіших причин звернення пацієнтів до лікаря. Біль у суглобах і спині, нейропатичний біль, фантомний біль після ампутацій часто набувають тривалого перебігу, знижують якість життя та недостатньо контролюються стандартною аналгетичною терапією. Сучасний підхід до менеджменту болю враховує не лише соматичні причини, а й зміни центральної обробки болю. Саме тому антидепресанти займають важливе місце у лікуванні хронічного больового синдрому, хоча їх застосування досі викликає запитання у лікарів. Цей захід допоможе вам краще розуміти механізми хронічного болю, обґрунтовано застосовувати антидепресанти та підвищити ефективність лікування пацієнтів. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Хронічний біль при ревматологічних захворюваннях та патології опорно-рухового апарату • Нейропатичний біль: як розпізнати та лікувати • Особливості болю у пацієнтів після ампутацій • Роль антидепресантів у різних типах болю • Як обрати препарат і безпечно його застосовувати Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Захворювання рогівки, як-от нейротрофічний кератит, кератит Тайгесона й ендотеліальна дистрофія Фукса, є одними з найбільш складних для діагностики та менеджменту. Їх об’єднує хронічний перебіг, непередбачуваний клінічний розвиток і ризик незворотного погіршення зору. Зокрема, нейротрофічний кератит часто перебігає безболісно через пошкодження рогівкових нервів, що може призвести до пізньої діагностики та перфорації рогівки. Згідно з даними дослідження TFOS DEWS II Report, пошкодження іннервації рогівки фіксується у до 60% пацієнтів з цукровим діабетом та після офтальмохірургії. Кератит Тайгесона має ідіопатичну природу, може рецидивувати роками й імітувати вірусні ураження, що часто призводить до надмірного або хибного застосування місцевих стероїдів. У разі дистрофії Фукса основним моментом є своєчасне виявлення декомпенсації ендотелію, адже затримка з направленням на кератопластику погіршує прогноз. Для прийняття правильного рішення необхідно досконало розуміти патогенез, диференційні ознаки й сучасні діагностичні підходи. Навчальний майстер-клас «Комплексний аналіз складних патологій рогівки» буде присвячений вивченню клініко-анатомічних, патогенетичних та діагностичних аспектів нейротрофічного кератиту, зокрема його етіології, типових біомікроскопічних ознак, стратифікації за класифікацією Mackie й методів перевірки рогівкової чутливості. Окрема увага буде приділена диференціальній діагностиці з іншими ураженнями рогівки, наприклад кератитом Тайгесона, для якого розглядатимуться особливості перебігу, морфологічні ознаки та лікувальні підходи. У фокусі також буде первинна ендотеліальна дистрофія Фукса: від класифікації дистрофій і терміну cornea guttata до змін ендотелію, методів візуалізації, стратифікації стадій захворювання та визначення показань до кератопластики. Буде розглянуто сучасний алгоритм прийняття рішень: консервативне чи хірургічне лікування залежно від клінічної ситуації. Загалом навчання охоплює як базові, так і спеціалізовані знання, необхідні для точного діагностування та ефективного менеджменту хронічних патологій рогівки. • Нейротрофічний кератит: • · Анатомічні особливості рогівки ока. • · Етіологія та епідеміологія нейротрофічного кератиту. • · Патогенез нейротрофічного кератиту. • · Скарги пацієнтів. • · Клініка та ознаки. • · Класифікація Mackie. • · 2 рівні діагностики: перевірка чутливості рогівки, біомікроскопія та додаткові методи. Базиси встановлення діагнозу. • · Диференціальна діагностика з іншими патологіями рогівки. • · Сучасний підхід до лікування. • Кератит Тайгесона: • · Етіологія та патогенез. • · Клінічна картина та біомікроскопічні особливості. • · Методи діагностики. • · Диференціальна діагностика з іншими патологіями рогівки. • · Лікування та прогноз. • Первинна ендотеліальна дистрофія рогівки Фукса: • · Класифікація дистрофій рогівки. • · Поняття «cornea guttata». • · Особливості ендотелію в нормі та при патології. • · Патогенез. • · Класифікація та стадії захворювання. • · Основні симптоми захворювання. • · Методи діагностики: - біомікроскопічні особливості; - додаткові методи обстеження рогівки. • · Особливості оперативного лікування. • · Сучасний менеджмент. • Відповіді на запитання учасників

Лікарі здобудуть навички оцінки доцільності кожного лікарського засобу у пацієнта з мультиморбідністю та використання стандартизованих інструментів для виявлення потенційно невідповідних призначень, зокрема критеріїв STOPP/START і Бірса. Програма охоплює розробку індивідуалізованих стратегій депрескрайбінгу, ідентифікацію та менеджмент клінічно значущих лікарських взаємодій, корекцію терапії при поєднанні артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, ХХН та ІХС. Учасники опанують ефективну комунікацію з пацієнтом і його родиною щодо змін у схемі лікування, ведення медичної документації, аналіз фармакокінетичних і фармакодинамічних механізмів взаємодій, а також використання електронних ресурсів і баз даних для їх перевірки. Розглядаються стратегії менеджменту побічних реакцій, пов’язаних із взаємодіями антибіотиків, НПЗП і протигрибкових засобів, вплив взаємодій на терапію при ІХС, артеріальній гіпертензії, фібриляції передсердь і серцевій недостатності та методи запобігання ятрогенним ускладненням. Окремі навички стосуються пацієнтів із ЦД 2 типу: системного аналізу фармакотерапії, інтерпретації взаємодій за участі системи цитохрому P450, планування лабораторного моніторингу, консультування щодо самолікування та оцінки ризиків взаємодій цукрознижувальних, антигіпертензивних і гіполіпідемічних засобів. Також розглядаються стратифікація ризиків перед призначенням антидепресантів, вибір препарату з урахуванням профілю безпеки, титрація дози, менеджмент небажаних явищ, моніторинг серотонінового синдрому та суїцидального ризику, мінімізація синдрому відміни й аналіз клінічно значущих взаємодій антидепресантів. Програма заходу • Заняття 1: Коморбідний пацієнт в практиці сімейного лікаря: менеджмент ризиків поліфармації • Які сучасні критерії визначають поліфармацію та клінічно значущу поліпрагмазію? • Як інтегрувати інструменти STOPP/START та критерії Бірса в рутинну клінічну практику сімейного лікаря? • Які існують доказові алгоритми та протоколи депрескрайбінгу для основних груп препаратів (ІПП, статини, антигіпертензивні)? • Як збалансувати рекомендації різних клінічних настанов при веденні пацієнта з 3+ хронічними захворюваннями? • Які є правові та етичні аспекти корекції призначень, зроблених вузькими спеціалістами? • Як управляти ризиками синдрому відміни при депрескрайбінгу? • Які специфічні лікарські взаємодії є найбільш небезпечними у пацієнтів похилого віку з коморбідністю? • Як оцінити вплив поліфармації на когнітивний статус та ризик падінь у геріатричних пацієнтів? • Заняття 2: Менеджмент ризиків взаємодії лікарських засобів у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями • Які механізми лежать в основі взаємодії інгібіторів та індукторів системи цитохрому P450 з кардіологічними препаратами (статини, антикоагулянти)? • Як стратифікувати ризик кровотеч при комбінованій антитромботичній терапії у пацієнтів після ЧКВ або з фібриляцією передсердь? • Який вплив мають НПЗП на ефективність антигіпертензивної терапії та функцію нирок? • Клінічно значущі взаємодії аміодарону: як безпечно поєднувати його з варфарином, дигоксином та статинами? • Які принципи вибору антибактеріальної терапії у пацієнта, що отримує прямі оральні антикоагулянти (ПОАК)? • Подовження інтервалу QT як наслідок лікарських взаємодій: які комбінації є найбільш небезпечними? • Як управляти ризиками при одночасному призначенні інгібіторів АПФ/БРА та калійзберігаючих діуретиків? • Які існують підходи до депрескрайбінгу та оптимізації схем лікування у коморбідних пацієнтів похилого віку? • Заняття 3: Менеджмент ризиків взаємодії лікарських засобів у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу • Які лікарські взаємодії є найбільш клінічно значущими у пацієнтів з ЦД 2 типу та супутньою серцево-судинною патологією? • Як оцінити ризик лактат-ацидозу при призначенні метформіну на тлі інших препаратів та за наявності ниркової дисфункції? • Які особливості взаємодії інгібіторів НЗКТГ-2 з діуретиками щодо ризику гіповолемії та гострого ураження нирок? • Як керувати ризиком гіпоглікемії при комбінації препаратів сульфонілсечовини з іншими лікарськими засобами (бета-блокаторами, НПЗП)? • Який вплив агоністів рецепторів ГПП-1 на абсорбцію пероральних препаратів з вузьким терапевтичним індексом? • Як враховувати вплив індукторів та інгібіторів CYP3A4 на метаболізм цукрознижувальних препаратів? • Які існують алгоритми дій при призначенні короткострокової терапії (напр., антибіотикотерапії) пацієнту з ЦД 2 типу на тлі поліпрагмазії? • Як оптимізувати фармакотерапію та провести депрескрайбінг для мінімізації ризиків у геріатричних пацієнтів з ЦД 2 типу? • Заняття 4: Менеджмент ризиків застосування антидепресантів при тривожних розладах • Які критерії вибору стартової терапії при генералізованому тривожному розладі з супутньою кардіоваскулярною патологією? • Як диференціювати початкове посилення тривоги, індуковане СІЗЗС, від погіршення перебігу основного захворювання? • Які сучасні протоколи ведення пацієнтів з ризиком суїцидальної поведінки на початкових етапах терапії антидепресантами? • Тактика лікаря при розвитку серотонінового синдрому: діагностичні критерії, невідкладна допомога та подальший менеджмент. • Як управляти довгостроковими метаболічними ризиками (збільшення ваги, дисліпідемія) на тлі терапії пароксетином або міртазапіном? • Стратегії переключення між різними класами антидепресантів: протоколи крос-титрації та періоди “відмивання”. • Особливості застосування антидепресантів у вагітних з тривожними розладами: оцінка співвідношення ризик/користь. • Які лабораторні та інструментальні методи моніторингу є обов’язковими при тривалій терапії антидепресантами? • Навчальна програма: заняття 1 — 01:46:22. • Конспект до заняття 1. • Клінічні задачі до заняття 1. • Опитування до курсу. • Тестування БПР до курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Анемії та підозра на залізодефіцит є однією з найчастіших причин звернень і призначення лабораторних досліджень, однак на цьому етапі найчастіше виникають діагностичні помилки. Надмірна опора на окремі показники (феритин, сироваткове залізо) без оцінювання запального статусу, морфології еритроцитів та альтернативних механізмів анемії призводить до спрощеного трактування складних клінічних станів і формування хибного діагнозу. На цьому заході ви навчитесь інтерпретувати лабораторні показники при анеміях, розглянете основні диференційно-діагностичні сценарії (залізодефіцитна анемія, анемія хронічного запалення, B12/фолат-дефіцит, таласемія-носійство), а також клінічно значущі зміни морфології периферичної крові. Також ви детально проаналізуєте неоднозначні лабораторні профілі та ситуації, коли стандартні маркери не відображають реальний стан еритропоезу. Після навчання ви зможете точно інтерпретувати загальний аналіз крові та показники обміну заліза, уникати типових діагностичних пасток і своєчасно розпізнавати причини анемії. • Залізодефіцит – найчастіший помилковий діагноз у лабораторній практиці. • Покажу, чому так стається і як лікарю не потрапляти в цю пастку. • Феритин – аналіз, який часто “заспокоює неправильно”. • Зʼясуємо, у яких ситуаціях феритин вводить в оману навіть досвідчених. • Анемія не дорівнює дефіциту заліза і навпаки: є щонайменше 5 сценаріїв, які виглядають однаково. • Навчу швидко відрізняти “двійників” залізодефіциту без зайвих обстежень. • Мікроцитоз – не завжди про залізо. • Покажу, як за “простими” показниками ОАК не сплутати різні причини мікроцитозу. • “Нормальний гемоглобін” може маскувати проблему. • Розглянемо ситуації, коли “все ще в межах норми”, але пацієнт уже в зоні ризику. • Коли цифри не сходяться: суперечливі профілі феритину/заліза/трансферину і чому це не “дивна лабораторія”. • Покажу типові комбінації, які найчастіше призводять до неправильних висновків. • Морфологія крові, яку ігнорують: анізохромія, поліхроматофілія, пойкілоцитоз, нормобласти. • Що з цього реально змінює сценарій, а що часто трактують неправильно. • “Анемія, яка не піддається логіці” – це часто не рідкісна хвороба, а помилка маршруту. • Зʼясуємо, де саме зазвичай “ламається” логіка діагностики. • 3 аналізи й 1 рішення: мінімум, який знімає 80% помилок. • Покажу, як не проґавити важливе і не загнати пацієнта в зайві обстеження. • 3 клінічні кейси “роками йшли не туди, а реальна причина інша ”. • Розглянемо приклади, які змінюють мислення: що було не так і які дані “викрили” помилку. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Нераціональне призначення антибіотиків є однією з головних причин зростання антибіотикорезистентності — проблеми, яку ВООЗ віднесла до десяти глобальних загроз для людства. Особливо гостро вона постає у педіатрії, де клінічна невизначеність часто спонукає лікарів до «перестраховки». Дані CDC 2023 року показують, що майже 30% антибіотиків, які призначаються дітям, є непотрібними або підібраними без урахування локальних даних щодо резистентності. Успішне лікування інфекційних захворювань у дітей потребує точної діагностики й чіткого плану дій. Важливо не лише правильно визначити збудника, а й вчасно попередити ускладнення та мінімізувати його поширення в організованих дитячих колективах. Навчальний захід «Стрептококова інфекція у дітей: від А(нтибіотиків) до Я(к запобігати?)» буде присвячений вивченню клінічного спектра стрептококової інфекції — від звичного фарингіту до тяжких інвазивних форм, таких як сепсис і токсичний шок. Учасники розглянуть, як вік дитини впливає на перебіг хвороби та як не пропустити небезпечні прояви. Детально розглядатиметься діагностика: коли доцільно використовувати експрес-тест, посів, ПЛР або загальний аналіз крові, і як уникати гіпердіагностики. Окрему увагу буде приділено сучасним підходам до вакцинації проти пневмокока — особливо у дітей із груп ризику. У блоці про лікування учасники дізнаються, коли антибіотик дійсно потрібен, як обрати оптимальний препарат і що таке депрескрайбінг. Завершить частину практичний розбір клінічних випадків із типовими помилками й ефективними рішеннями. • Різноманіття проявів стрептококової інфекції: від ангіни до пневмонії • Клінічний спектр: фарингіт, тонзиліт, скарлатина, середній отит, імпетиго, пневмонія, сепсис, токсичний шок. • Інвазивні та неінвазивні форми: на що звертати увагу лікарю. • Вік пацієнта як фактор клінічної варіативності. • Діагностика: швидкі тести, лабораторні методи, інтерпретація • Алгоритм прийняття рішення: коли і навіщо призначати тест на β-гемолітичний стрептокок групи А. • Огляд методів: експрес-тест, посів із зіва, ПЛР, загальний аналіз крові. • Клінічне мислення: як уникнути гіпердіагностики та антибіотикотерапії «наосліп». • Вакцинація від пневмококової інфекції: сучасні рекомендації • Взаємозв’язок пневмокока зі стрептококовою інфекцією. • Національний календар щеплень і додаткові можливості. • Профілактичне значення вакцинації у дітей із груп ризику. • Особливості перебігу у імунокомпроментованих дітей • Типові ускладнення та нетиповий перебіг. • Стратегія ведення: мультидисциплінарний підхід та індивідуалізація лікування. • Лікування: чи завжди потрібен антибіотик? • Показання до антибіотикотерапії при стрептококовій інфекції. • Вибір препарату: ефективність, тривалість, комплаєнс. • Депрескрайбінг та антибіотикостійкість: як запобігти майбутнім проблемам. • Клінічні кейси: помилки та вдалий досвід • Реальні історії пацієнтів із різним перебігом стрептококової інфекції. • Розбір типових діагностичних і комунікаційних помилок. • Обговорення ефективних стратегій лікування та профілактики з позицій доказової медицини. • Відповіді на запитання