Онлайн-курси БПР — 2026

Нейродегенеративні захворювання – одна з головних медичних проблем XXI століття. Кількість пацієнтів із деменцією невпинно зростає, формуючи значне соціальне та економічне навантаження на систему охорони здоров’я. Водночас більшість сучасних фармакологічних підходів спрямовані переважно на контроль симптомів і не здатні впливати на сам процес нейродегенерації. В таких умовах необхідно чітко розуміти сучасні наукові підходи до регенеративної медицини і потенціал клітинних технологій. На цьому заході ви розглянете патогенез нейродегенеративних процесів та роль мезенхімальних стовбурових клітин у потенційній модифікації перебігу захворювань, зокрема ви дізнаєтеся більше про їхню біологію та їхні паракринні, імуномодулювальні й нейротрофічні ефекти. Наприкінці ви отримаєте ефективні клінічні алгоритми застосування аутологічних стовбурових клітин із позицій доказової медицини. Після навчання ви зможете оцінювати доцільність застосування регенеративних підходів, правильно відбирати пацієнтів та формувати для них реалістичні клінічні очікування. • Епідемія нейродегенеративних захворювань XXI століття: клінічні та економічні виклики. • Патогенез хвороби Паркінсона та Альцгеймера: спільні механізми нейродегенерації. • Обмеження сучасної фармакотерапії: симптом-контроль без впливу на прогресію. • Когнітивні порушення: структура дефіциту та клінічні фенотипи. • Біологія мезенхімальних стовбурових клітин (MSC): механізми дії (паракринні, імуномодулювальні, нейротрофічні). • Клінічний алгоритм застосування аутологічних MSC (відбір пацієнтів, введення, моніторинг). • Аналіз представлених клінічних результатів (MMSE, MoCA, SAGE, UPDRS). • Безпека та ризики: онкологічна настороженість, імунологічні аспекти. • Межі методу: що є доказовим, а що потребує RCT. • Перспективи регенеративної неврології. • Відповіді на запитання.

Пренатальний скринінг – основа сучасної перинатальної діагностики. Він дає змогу вчасно виявити ризики генетичних синдромів та вад розвитку плода, спрогнозувати перебіг вагітності й уникнути необґрунтованих інвазивних втручань. Неправильна інтерпретація результатів може коштувати здоров’я матері й дитини, а для лікаря – репутації та довіри пацієнтів. На заході ви навчитеся правильно оцінювати показники біохімічного скринінгу, розглянете відмінності між Prisca та ASTRAIA, дізнаєтеся, коли доцільний НІПТ, PLGF чи додатковий скринінг другого триместру. Також отримаєте чіткі алгоритми дій у разі підозри на трисомії, структурні вади розвитку плода, ранні ознаки прееклампсії чи багатоплідну вагітність. Після лекції ви зможете впевнено інтерпретувати результати пренатального скринінгу, уникати критичних діагностичних помилок і правильно обирати тактику ведення пацієнток: від пояснення результатів парі до направлення на інвазивні методи чи консультацію генетика. • Історія пренатального скринінгу, його інформативність, фактори, що впливають на результати • Як акушеру-гінекологу правильно інтерпретувати показники пренатального біохімічного скринінгу, порівняння методів Prisca та ASTRAIA • Аналіз на плацентарний фактор росту (PLGF), доцільність скринінгу ІІ триместру, можливості та показання до проведення НІПТ • Вади розвитку плода та як не помилитися з інвазивною діагностикою • Пренатальний скринінг вагітних 35+ років та у разі застосування допоміжних репродуктивних технологій • Клінічні приклади • Відповіді на запитання учасників

Електронний навчальний курс БПР розроблений для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички проводити диференційну діагностику на основі клініко-епідеміологічних даних, застосовувати сучасні алгоритми лабораторної діагностики, призначати етіотропну терапію згідно з актуальними міжнародними рекомендаціями та стратифікацією ризиків. Учасники навчаться оптимізувати схеми патогенетичної та симптоматичної терапії відповідно до принципів доказової медицини, вести пацієнтів із груп ризику, ідентифікувати клінічні предиктори тяжкого перебігу та «червоні прапорці» для своєчасної госпіталізації. Окрему увагу приділено стратегіям специфічної та неспецифічної профілактики, зокрема вакцинації. Програма заходу • Заняття • 02:04:33 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Атрофічний та аутоімунний гастрит складно діагностувати своєчасно через безсимптомний або неспецифічний перебіг, що часто призводить до встановлення діагнозу із затримкою в кілька років. Першим клінічним проявом часто стає анемія, резистентна до стандартної терапії, а саме захворювання асоційоване з підвищеним ризиком аденокарциноми шлунка, нейроендокринних пухлин і тяжкого дефіциту вітаміну B12 з неврологічними ускладненнями. Важливо вчасно розпізнати цей зв’язок між анемією, диспепсією й аутоімунними процесами слизової оболонки шлунка. На цьому заході ви розглянете патогенез, клінічні прояви та діагностичні підходи до атрофічного й аутоімунного гастриту. Ви дізнаєтеся про характерні симптоми, лабораторні маркери та показання до ендоскопії з біопсією, навчитеся правильно інтерпретувати рівні гастрину, пепсиногенів й антитіл, а також оцінювати ризики онкологічних ускладнень. Після навчання ви зможете формувати обґрунтований діагностичний алгоритм, своєчасно виявляти пацієнтів групи ризику та вибудовувати довгострокову стратегію ведення з онконастороженістю. • Що таке атрофічний та аутоімунний гастрит: • сучасні визначення, патогенез, відмінності від H. pylori-асоційованого гастриту. • Клінічні червоні прапорці: • залізодефіцитна й B12-дефіцитна анемія, неврологічні та гастроінтестинальні прояви. • Діагностичний алгоритм для лікаря: • лабораторні маркери (B12, гастрин, пепсиногени, антитіла), ендоскопія та біопсія, шкала OLGA. • Можливі ускладнення й онконастороженість: • ризик аденокарциноми та нейроендокринних пухлин, правила ендоскопічного нагляду. • Тактика ведення пацієнта: • замісна терапія, ерадикація H. pylori, диспансерний нагляд і профілактика помилок. • Відповіді на запитання

Критичний стан із високою летальністю, де кожне рішення анестезіолога безпосередньо впливає на виживання пацієнта. Це не просто гіпотензія, а комплексна гемодинамічна катастрофа з порушенням перфузії, серцевого викиду та тканинної оксигенації. У реальній практиці саме анестезіолог часто стає ключовою ланкою у стабілізації пацієнта: від швидкої діагностики до вибору вазоактивної підтримки та тактики ведення. Головне завдання — не просто «підняти тиск», а відновити ефективну перфузію, не погіршивши стан міокарда і не загнавши пацієнта в ще глибшу декомпенсацію. Практично- та клінічно-орієнтований формат із фокусом на рішення, які реально працюють. Ключові особливості: • Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів • Без води — тільки доказові знання, що мають значення • До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику • Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги • Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця Програма заходу • Патофізіологія кардіогенного шоку: що насправді відбувається з гемодинамікою • Диференціація типів шоку: як не пропустити змішаний або гіповолемічний компонент • Роль ехокардіографії та базового моніторингу в прийнятті рішень • Інотропи та вазопресори: добутамін, норадреналін, адреналін: коли, кому і чому • Помилки у веденні: надлишкова вазоконстрикція, пізній старт інотропної підтримки, неправильна інфузійна тактика • Алгоритм дій при гострій декомпенсації: від операційної до ВІТ • Практичні сценарії: гострий ІМ, післяопераційна серцева недостатність, септичний пацієнт з кардіальною дисфункцією Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Зовнішній отит – одна з найчастіших причин звернення до отоларинголога, особливо влітку, коли зростає кількість мікротравм слухового проходу після водних процедур. У пік сезону кількість випадків зовнішнього отиту може зростати у 2–3 рази, особливо серед дітей і людей похилого віку. Серед чинників ризику: використання ватних паличок, наявність хронічних дерматозів, цукровий діабет, а також банальна неуважність до вушної гігієни. В умовах імунодефіциту або несвоєчасного лікування зовнішній отит може прогресувати до злоякісної форми з ризиком ураження черепних нервів, сепсису й летальних ускладнень. Тому, клініцисту важливо опанувати сучасні підходи до диференційної діагностики, мікробіологічного контролю й топічної терапії, щоби вчасно запобігти хронізації процесу та виникненню тяжких ускладнень. Навчальний захід «Зовнішній отит: сучасні стандарти ведення пацієнта» буде присвячений вивченню сучасних підходів до діагностики та лікування зовнішнього отиту. У фокусі – класифікація та клінічні форми, зокрема отомікоз, дифузний і злоякісний отит, синдром Рамсея-Ханта й варіанти хронічного запалення. Детально розглядатимуться методи диференційної діагностики, як-от мікроотоскопія, мікробіологічний аналіз та показання до візуалізаційних досліджень. Особливу увагу буде приділено принципам раціональної терапії (топічної, системної, хірургічної), а також веденню пацієнтів із супутніми патологіями. • Визначення зовнішнього отиту • Актуальність проблеми в практиці отоларинголога • Поширеність, групи ризику, сезонність • Класифікація зовнішніх отитів • Клінічні форми зовнішніх отитів • Фурункул зовнішнього слухового проходу • Дифузний бактеріальний зовнішній отит • Отомікоз: основні патогени, клініка, особливості діагностики • Хронічний зовнішній отит • Злоякісний зовнішній отит • Особливі форми (вухо плавця, синдром Рамсея-Ханта) • Диференційна діагностика • Методи діагностики • Анамнез і клінічний огляд • Отоскопія, мікроотоскопія • Мікробіологічне дослідження виділень • Показання до КТ/МРТ у разі підозри на злоякісний отит • Сучасні принципи лікування • Топічна терапія • Системна терапія • Хірургічне втручання • Лікування отомікозу • Підхід до хворих із супутніми захворюваннями

Сучасні тенденції естетичної медицини базуються на концепції обличчя як багаторівневої біомеханічної системи, де кістковий каркас, зв’язки, м’язи, жирові пакети й судинно-нервові структури функціонують у тісній взаємодії. Нехтуючи цими закономірностями та не маючи навичок ультразвукової візуалізації можна спричинити процедурні ускладнення: інтраваскулярне введення препаратів, ішемізація тканин, міграція матеріалу, фіброз або асиметрія. Все це безпосередньо впливає як на безпеку пацієнта, так і на юридичну захищеність лікаря. На цьому заході ви розглянете пошарову анатомію, біомеханіку та індивідуальну варіабельність структур обличчя. Ви дізнаєтеся про принципи ультразвукової діагностики в естетичній медицині, зокрема фізичні основи методу, вибір обладнання, правильну техніку сканування та інтерпретацію ультразвукової картини філерів, колагеностимуляторів, ниток і ускладнень. Окрім цього, ви отримаєте алгоритми диференціальної діагностики можливих ускладнень, а також навчитеся застосовувати ультразвукову навігацію. Після навчання ви зможете планувати інʼєкційні втручання відповідно до анатомічних і біомеханічних особливостей пацієнта, своєчасно виявляти ускладнення та контролювати їх лікування. • Поняття естетики й симетрії • Пошарова анатомія обличчя • Розуміння поняття каркасу, мобільної частини (рухового компонента), наповнення ПЖК • Кістковий каркас та його варіабельність • Мʼязи обличчя: види, функція. Поняття біомеханіки • Судини й нерви обличчя. Нормальна анатомія та варіанти норми • Звʼязки обличчя. Справжні та несправжні. SMAS • Жирові пакети і дерма • Основні класи косметологічних процедур • Базові засади фізики ультразвуку • Як правильно вкладати пацієнта, керування датчиком та правильне позиціонування на поверхні тіла пацієнта • Апарати і датчики для візуалізації: що потрібно • Інʼєкційні процедури: філери та їхні види. Ультразвукова картина • Колагеностимулятори: види та ультразвукова картина • Нитки: ультразвукова картина • Фіброз, гранульоми, міграція, капсулювання матеріалу й судинні ускладнення: ультразвукова характеристика • Наслідки апаратних методів та їхня ультразвукова характеристика • Виконання процедур під контролем УЗ • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

​Велика злоякісна пухлина товстої кишки з метастазами колись була ледь помітним поліпом, який можна було видалити й забути. На заході «Колоректальна поліпектомія: все, що потрібно знати» ви навчитеся працювати з колоректальними новоутвореннями за всіма сучасними стандартами: від точного оптичного розпізнавання до вибору техніки поліпектомії залежно від ризиків і клінічної ситуації. Ви зможете впевнено обирати між холодною чи гарячою петлевою технікою, EMR чи ESD, орієнтуючись не лише на розмір чи локалізацію, а й на морфологічні ознаки, які визначають прогноз. Після лекції ви будете знати, як правильно підготувати пацієнта до втручання, уникнути тяжких ускладнень та розраховувати інтервали подальших контрольних колоноскопій. Будемо розбирати показання, техніку й підводні камені основних методів поліпектомії. А ще ви знатимете, що робити, якщо все ж таки сталася кровотеча під час процедури або інші ускладнення. • Вступ: актуальність та епідеміологія колоректального раку та поліпів. • Чому поліпектомія є основою профілактики колоректального раку. • Основи оптичного діагнозу колоректальних новоутворень. • Ключові аспекти підготовки до ендоскопічної колоректальної поліпектомії. • Основні техніки колоректальної поліпектомії: • - "холодна" і "гаряча" петлева поліпектомія: показання, переваги та недоліки; • - ендоскопічна резекція слизової оболонки (EMR): показання, переваги та види; • - ендоскопічна дисекція в підслизовому шарі (ESD). • Профілактика та менеджмент ускладнень. • Тактика подальшого спостереження після поліпектомії (визначення інтервалів контрольних колоноскопій залежно від гістології та кількості поліпів; кому потрібен інтенсивніший нагляд). • Обговорення запитань. • Проходження тестування.

​Отримання венозного доступу є щоденним завданням медичного персоналу, однак у пацієнтів зі складним венозним доступом ця проста, на перший погляд, процедура нерідко перетворюється на справжню проблему. Багаторазові невдалі спроби катетеризації можуть затягнути початок інфузійної терапії та спричинити стрес і біль для пацієнта. Опанування ультразвукової візуалізації вен є важливою навичкою для медичних сестер. УЗ-навігаційна катетеризація дає змогу значно підвищити шанси успішного встановлення ПВК з першої спроби та зменшити дискомфорт для пацієнта. Цей спосіб особливо ефективний у людей з ожирінням, набряками, хронічною патологією судин чи в стані дегідратації. Застосування ультразвуку також знижує ризик ускладнень, як-от гематоми, екстравазації або флебіти. Такий рівень підготовки медичної сестри відповідає сучасним стандартам безпечної та якісної допомоги, орієнтованої на потреби пацієнта. Навчальний майстер-клас «Безпечний венозний доступ під УЗ-навігацією: покроковий алгоритм для медичних сестер» буде присвячений вивченню правил встановлення периферичного венозного доступу під ультразвуковою навігацією в пацієнтів зі складним венозним доступом. Ви дізнаєтесь, хто входить до груп ризику, які наслідки має неуспішна катетеризація та чому саме УЗ-навігація є оптимальним методом у таких випадках. Будуть розглянуті основи фізики ультразвуку, принципи формування зображення та особливості судинної візуалізації. Всі учасники навчаться працювати з апаратурою, обирати вену й катетер відповідно до ехоструктури та анатомічних особливостей. У програмі – детальний розгляд технік пункції в поздовжній і поперечній площинах. Також будуть представлені клінічні поради щодо візуалізації голки й уникнення поширених помилок. • Вступ: пацієнт зі складним периферичним венозним доступом (DIVA) – хто це і чому важливо про нього говорити? • Визначення поняття DIVA – Difficult Intravenous Access • Групи ризику: ожиріння, хронічні захворювання, паліативні пацієнти, набряковий синдром, пацієнти після багаторазових пункцій • Клінічне значення проблеми: наслідки повторних невдалих спроб катетеризації • Варіанти дій у разі DIVA та переваги ультразвукової навігації • Стандартні підходи: використання турнікета, теплові процедури, гравітація • Чому ультразвук: підвищення успішності першої спроби, зменшення кількості ускладнень, покращення досвіду пацієнта • Основи фізики ультразвуку • Принципи формування ультразвукового зображення • Поняття ехогенності, артефакти, розуміння глибини та роздільної здатності • Особливості судинної візуалізації • Основи роботи з ультразвуковою апаратурою • Типи датчиків: вибір оптимального для периферичного доступу • Налаштування глибини, посилення, частоти • Основні режими візуалізації: 2D, доплер (оглядово) • Вибір судини й катетера під ультразвуковим контролем • Критерії вибору вени: діаметр, глибина, компресія • Оцінювання прохідності судини, відсутність тромбозу • Вибір відповідного катетера за довжиною та калібром • Площини сканування й методики пункції • Площини сканування: поздовжня (in-plane), поперечна (out-of-plane) • Техніка встановлення ПВК в різних площинах • Переваги та недоліки кожного підходу • Візуалізація голки й контроль її позиції в реальному часі • Лайфхаки та клінічні кейси • Практичні поради щодо оптимізації техніки • Як уникати поширених помилок • Розгляд реальних випадків з клінічної практики: аналіз успішних та ускладнених ситуацій • Q&A-сесія

Електронний навчальний курс для медичних фахівців. Формат участі: онлайн. Тривалість: 8 академічних годин. Навчання охоплює сучасні підходи до аналізу КТ, запальні процеси, перфорації, обструкцію, ішемію та інші ургентні стани. Для лікарів спеціальностей: загальна практика – сімейна медицина, внутрішні хвороби, гастроентерологія, хірургія, проктологія, онкологія, радіологія, рентгенологія, урологія, акушерство і гінекологія, ендокринологія, інфекційні хвороби, судинна хірургія, ядерна медицина, медицина невідкладних станів, радіаційна онкологія, онкохірургія. Програма заходу • Основні патерни аналізу КТ органів черевної порожнини та сучасний глосарій • Локальні запальні процеси (апендицит, дивертикуліт, холецистит, епіплоїчний апендажит) • Дифузні запалення та перфорації (перфорації ШКТ, панкреатит, перитоніт) • Обструкція, ішемія та ургентні стани (непрохідність, ішемія, кровотеча, судинні, урологічні та гінекологічні причини) Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Хронічна анальна тріщина – часта причина болю та дискомфорту в пацієнтів і важливо вміти швидко визначити її на ранній стадії. Від правильної діагностики залежить вибір тактики лікування, а своєчасне втручання дає змогу запобігти хронізації процесу та ускладненням. На цьому заході ви навчитеся диференціювати гострі та хронічні тріщини анального каналу, відрізняти тріщину від геморою чи інших патологій, оцінювати спазм сфінктера, а також підбирати оптимальні методи консервативного та хірургічного лікування. Ви зрозумієте, як працювати з пацієнтами, які скаржаться на біль, рецидиви, але мають страх перед процедурою, і як правильно з ними комунікувати. Після навчання ви знатимете, як швидко визначити показання до втручання, уникнути хронізації тріщини та мінімізувати ризик ускладнень. • Анатомія анального каналу. • Гострі та хронічні стани анального каналу: в чому різниця. • Причини виникнення патології анального каналу. • Хірургічне лікування. • Профілактика патологій анального каналу. • Відповіді на запитання.

Виконання симпатичного блоку в ділянці шиї вимагає ідеальної точності – кожен міліметр визначає безпеку і результат. Дотримання техніки маніпуляції недостатньо, адже логіка прийняття рішень у реальній клінічній практиці є невіддільною складовою вдалого результату лікування. На цьому заході ви отримаєте практичні алгоритми, які безпосередньо впливають на ефективність та безпеку виконання SGB. Ви розглянете соноанатомічні орієнтири й покроковий протокол виконання блоку. Також ви матимете змогу проаналізувати реальні відеодемонстрації, зокрема нетипової анатомії та технічних складнощів. Ви навчитеся правильно вибирати інструментарій, оптимізувати ультразвукове зображення і запобігати небажаному поширенню анестетика. Окремий акцент – на профілактиці ускладнень і чітких алгоритмах дій у разі їх виникнення. Після навчання ви зможете впевнено виконувати SGB, орієнтуючись у критичних анатомічних структурах, мінімізувати ризики та запобігати виникненню ускладнень. • Сучасна парадигма SGB • Покроковий протокол та реальні випадки від анестезіолога-інтервенціоніста • Мінімізація ризиків та менеджмент ускладнень • Анатомічні зони небезпеки. • Стратегії запобігання побічним ефектам. • Алгоритм дій у разі виникнення ускладнень. • Основні соноанатомічні патерни • Ідентифікація основних орієнтирів. • Диференціація нервових структур та судин під УЗД. • Оптимізація зображення для візуалізації голки. • Технічний інструментарій • Перегляд відеоматеріалів реальних маніпуляцій з коментарями. • Впровадження чеклістів у щоденну практику для стандартизації безпеки. • Ергономіка робочого місця анестезіолога під час процедури. • Фармакологія та контроль • Розрахування доз місцевих анестетиків: баланс між безпекою та тривалістю. • Динаміка поширення препарату: як переконатися, що розчин потрапив у ціль. • Протокол післяпроцедурного нагляду: на що звертати увагу протягом перших 60 хвилин. • Q&A – розбір конкретних ситуацій • Обговорення складних випадків учасників. • Живий діалог в GoogleMeet: запитання-відповіді.

POCUS в ургентній гінекології є одним із головних інструментів прийняття рішень у ситуаціях, коли від швидкості діагностики залежить прогноз пацієнтки. У практиці приймальних відділень та ургентних гінекологічних станів ультразвукове дослідження часто стає першим і вирішальним етапом пошуку патології. Якщо ви займаєтесь наданням ургентної допомоги, то опанування сучасних підходів до POCUS відповідно до рекомендацій ISUOG (2025) є для вас обов’язковою навичкою. На цьому заході ви розглянете ультразвукові ознаки основних ургентних гінекологічних станів та їхню інтеграцію в клінічний контекст. Ви навчитеся диференціювати причини внутрішньочеревної кровотечі, гострого больового синдрому та вагінальної кровотечі, оцінювати ознаки запальних процесів органів малого таза і своєчасно розпізнавати ектопічну вагітність. Після навчання ви зможете застосовувати POCUS у невідкладних ситуаціях, своєчасно ідентифікувати загрозливі стани й діяти відповідно до сучасних клінічних алгоритмів. • 1. POCUS в гінекології: рекомендації ISUOG (2025). • 2. Внутрішньочеревна кровотеча: диференційна діагностика причин. • 3. Больовий синдром: диференційна діагностика причин. • 4. Вагінальна кровотеча: диференційна діагностика причин. • 5. Гострі запальні процеси. • 6. Ектопічна вагітність. • 7. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Через легкодоступність медикаментів, поширеність синтетичних наркотиків і техногенні ризики кількість медичних отруєнь є дуже великою. У токсикології існує поняття «золота година»: від швидкості оцінювання стану пацієнта і своєчасної реакції залежить прогноз виживання. Розуміння патофізіології та специфіки токсинів дає змогу запобігти зупинці дихання або кровообігу й уникнути помилок під час надання допомоги. На цьому заході ви навчитеся правильно оцінювати стан пацієнта в разі отруєнь, відрізняти токсидроми, асистувати під час введення антидотів, а також діяти у нестандартних ситуаціях: від брадикардії, що не реагує на атропін, до токсидромної коми. Ви отримаєте алгоритми, що побудовані за принципом «від симптому до дії» та допоможуть вам одразу впевнено діяти у складних клінічних сценаріях. Після навчання ви зможете швидко і безпечно надавати допомогу в разі гострих отруєнь та мінімізувати ризики для себе і пацієнта. • Вступ • Актуальність токсичних уражень у медсестринській практиці • Найпоширеніші групи речовин, що викликають гострі отруєння • Отруєння β-блокаторами • Основні клінічні прояви • Принципи невідкладної допомоги • Отруєння блокаторами кальцієвих каналів • Клінічна картина • Відмінності між групами (верапаміл, дилтіазем, дигідропіридини) • Основні принципи лікування • Отруєння опіоїдними препаратами • Класична клінічна тріада • Ризики респіраторної депресії • Підходи до діагностики та лікування • Отруєння ціанідами • Джерела впливу • Клінічні прояви гострого отруєння • Принципи невідкладної допомоги й антидотна терапія • Інгібітори ацетилхолінестерази • (нервово-паралітичні агенти, органофосфати, карбамати) • Механізм токсичної дії • Холінергічний синдром • Основні клінічні прояви • Принципи лікування • Речовини, що подразнюють дихальні шляхи • Основні представники • Клінічні прояви інгаляційного ураження • Основні підходи до лікування • Висновки • Як уникнути клінічних помилок у разі отруєнь • Відповіді на запитання

Вибірковість у харчуванні – це не просто дитяча примха, а фактор, який може впливати на фізичний розвиток, психоемоційний стан і сімейну атмосферу. Труднощі з харчуванням часто поєднують сенсорні, моторні та психологічні чинники. Без своєчасного мультидисциплінарного втручання вони можуть стати стійким порушенням, що погіршує здоров’я та якість життя дитини. На цьому майстер-класі ви навчитесь оцінювати вибагливу харчову поведінку, визначати головні ознаки і причини, інтегрувати роботу ерготерапевта у мультидисциплінарний підхід та застосовувати сенсомоторні й поведінкові стратегії. Ви зможете ефективно оцінювати харчову поведінку дітей та впроваджувати втручання, покращуючи якість життя дитини та її родини. • Вибірковість у харчуванні дітей: поняття «вибагливий їдець». • Поширеність і варіанти проявів: від легких форм до тяжких порушень харчової поведінки. • Головні ознаки та критерії оцінювання поведінки вибагливого їдця. • Причини вибагливої харчової поведінки у дітей: медичні проблеми, сенсорні та поведінкові чинники, орально-моторні навички дитини. • Роль ерготерапевта у мультидисциплінарному підході до подолання труднощів із харчуванням. • Ерготерапевтичні стратегії допомоги: сенсомоторний підхід, адаптація середовища, поведінкові втручання. • Практичні кейси: приклади успішної роботи з дітьми, які мають поведінку вибагливого їдця. • Відповіді на запитання

Зважаючи на популярність ботулінотерапії в сучасному світі, її ускладнення – не рідкість, і навіть досвідчений лікар може зіткнутися з птозом, асиметрією обличчя чи гематомами. Недостатнє знання їх причин та алгоритмів лікування підвищує ризик функціональних та естетичних проблем у пацієнтів, негативних відгуків і навіть юридичних наслідків. Щоб тримати бездоганну репутацію, важливо розуміти, як запобігати побічним ефектам і діяти швидко, якщо вони з’являються. Цей захід допоможе вам системно розібратись у типових ускладненнях, навчитися диференціювати локальні та загальні реакції, правильно підбирати терапію і коригувати симптоми. Ви дізнаєтесь, як уникнути тяжких наслідків, зменшити набряк і болючість, правильно використовувати антидоти й формувати індивідуальні плани реабілітації. Після навчання ви знатимете, як діяти в разі будь-якого побічного ефекту після ботулінотерапії: від легких гематом до асиметрії обличчя, птозу чи алергічних реакцій. • Вступні положення: основи ботулінотерапії • Короткий огляд ботулотоксину, анатомічні особливості. • Причини виникнення ускладнень. • Класифікація та опис ускладнень • Локальні реакції: біль, гематоми, набряклість, ущільнення у місцях ін’єкції. • Побічні ефекти м’язової слабкості: птоз верхньої повіки, опущення брови, асиметрія обличчя. • Загальні реакції. • Рідкісні алергічні реакції, імуногенні реакції препарату. • Розбір найпоширеніших ускладнень • Причини та механізми птозу. • Асиметрія обличчя. • Набряклість і запальні реакції. • Синці й болючість у місці введення. • Методи лікування ускладнень • Консервативне лікування. • Медикаментозна корекція симптомів. • Використання антидотів та інших препаратів для нейтралізації ботулотоксину. • Особливості корекції асиметрії та птозу. • Моніторинг пацієнта, індивідуальна програма реабілітації. • Профілактика ускладнень у практичній діяльності дерматолога • Відбір пацієнтів, збори анамнезу та діагностика протипоказань. • Стандарти безпеки, техніка введення, дотримання інструкцій. • Післяпроцедурні рекомендації для пацієнтів. • Відповіді на запитання

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Проведення диференційної діагностики між вірусними та бактеріальними інфекціями нижніх дихальних шляхів. 2. Стратифікація пацієнтів за ризиком ускладнень та необхідністю госпіталізації за шкалами (напр., CURB-65/CRB-65). 3. Вибір стартового антибактеріального препарату з урахуванням віку, супутньої патології та попереднього прийому антибіотиків. 4. Інтерпретація локальних даних мікробіологічного моніторингу для прогнозування чутливості збудників. 5. Визначення оптимальної тривалості курсу антибіотикотерапії для мінімізації ризику розвитку резистентності. 6. Ідентифікація критеріїв неефективності лікування та розробка алгоритму подальших дій. 7. Застосування принципів програми управління антимікробними препаратами (AMS) в амбулаторній практиці. Програма заходу • Який сучасний етіологічний спектр негоспітальних інфекцій нижніх дихальних шляхів в Україні? • Які показання та протипоказання до призначення антибіотиків при гострому бронхіті? • Які препарати є першою лінією терапії негоспітальної пневмонії у пацієнтів без факторів ризику? • Як модифікувати терапію у пацієнтів похилого віку та пацієнтів із супутніми захворюваннями (ЦД, ХОЗЛ)? • Яке місце макролідів у сучасних схемах лікування з огляду на зростаючу резистентність S. pneumoniae? • Як оцінювати клінічну відповідь на терапію та коли слід розглядати зміну антибіотика? • Яка роль та місце респіраторних фторхінолонів в амбулаторному лікуванні? • Які стратегії деескалаційної терапії можуть бути застосовані в амбулаторних умовах? • Заняття • 23:27 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Травматична кровотеча — провідна причина потенційно запобіжної смертності у разі тяжкої травми. Уже в перші хвилини після ушкодження формується травматична коагулопатія, яка різко погіршує прогноз, якщо контроль крововтрати і ресусцитація виконуються з затримкою або за застарілими підходами. Саме тому сучасна тактика ведення таких пацієнтів вимагає не об’ємної інфузії, а системного, доказового підходу до гемостазу. На цьому заході ви детально розглянете концепцію Damage Control Resuscitation (DCR) та Remote DCR як основні стратегії раннього контролю кровотечі на догоспітальному та госпітальному етапах. Ви дізнаєтеся про механізми травматичної коагулопатії, принципи пріоритетної зупинки кровотечі, обмеження кристалоїдів, сучасні трансфузійні стратегії та роль гемостатичних засобів, турнікетів і тазових бандажів. Після навчання ви зможете швидко ідентифікувати масивну кровотечу, правильно розставляти пріоритети дій, застосовувати сучасні методи контролю гемостазу й інтегрувати DCR у реальну клінічну практику. • Актуальність проблеми • Травма та масивна кровотеча як провідна причина запобіжної смертності • Тримодальний розподіл смертності при травмі • Значення ранньої зупинки кровотечі та ресусцитації • Концепція Damage Control Resuscitation (DCR) • Визначення DCR та її місце разом із Damage Control Surgery (DCS) • Remote DCR (RDCR) на догоспітальному етапі • Нормативна база України • Накази МОУ та МОЗ щодо DCR/RDCR • Категорія I евакуації та показання до негайних дій • Масивна кровотеча • Визначення та критерії • Клінічні ознаки критичної крововтрати • Пріоритет зупинки кровотечі над інфузією • Контроль зовнішніх кровотеч • Прямий та непрямий тиск • Турнікети для кінцівок: правила накладання та контроль ефективності • Вузлові кровотечі та їхні особливості • Сучасні гемостатичні засоби • Гемостатичні бинти (CoTCCC) • Тампонада ран • XSTAT, iTClamp • Вузлові турнікети (SAM, JETT) • Травми таза й контроль кровотечі • Механізми та летальність у разі переломів таза • Ознаки пошкодження таза • Тазові бандажі: показання, техніка, помилки • Шок і тактика дій • Клінічне розпізнавання шоку • Compressible vs non-compressible bleeding • “Stop bleeding first” як основний принцип • Травматична коагулопатія • Патофізіологія та “летальна тріада” • Гіпо- та гіперкоагуляція після травми • Роль гіпотермії, ацидозу, дилюції • Оцінювання гемостазу • Обмеження стандартних тестів (МНО, АЧТЧ) • Переваги TEG/ROTEM • Динамічний підхід до коагуляції • Трансфузійні стратегії при DCR • Цілі інфузійної терапії • Обмеження кристалоїдів • Цільна кров vs компоненти 1:1:1 • Масивна трансфузія, TXA, кальцій • Логістика та сучасні рішення • Зберігання компонентів крові • Холодовий ланцюг • Ліофілізована плазма на догоспітальному етапі • Основні меседжі • Q&A-сесія

Сучасна клінічна практика рідко має справу з ізольованими нозологіями. Натомість доводиться працювати з коморбідним пацієнтом, у якого поєднуються серцево-судинні, ендокринні, нефрологічні та метаболічні порушення. У таких умовах стандартні клінічні протоколи часто не враховують взаємний вплив захворювань, що підвищує ризик помилкових рішень. На цьому заході ви розглянете основні принципи ведення коморбідних пацієнтів, причини неефективності стандартних протоколів у разі поєднання кількох захворювань, а також типові клінічні помилки, зокрема поліпрагмазію та конфлікт рекомендацій між різними спеціалістами. Ви навчитеся діяти в ситуаціях, коли лікування одного стану погіршує перебіг іншого або коли наявні дані є суперечливими чи недостатніми. Після навчання ви зможете системно оцінювати складного пацієнта, визначати пріоритети лікування та вибудовувати індивідуальну тактику ведення, зважаючи на всі супутні патології. • Хто такий коморбідний пацієнт у реальній клінічній практиці, а не в протоколах. • Чому клінічні протоколи “ламаються” у разі поєднання кількох захворювань. • Типові помилки лікаря у веденні пацієнта з 3–5 діагнозами. • Поліпрагмазія: коли лікування шкодить більше, ніж хвороба. • Конфлікт рекомендацій різних спеціалістів: як з цього вийти. • Клінічне мислення vs формальне дотримання протоколів. • Пріоритети лікування: що лікувати першим, а що – відкласти. • Реальні клінічні кейси коморбідних пацієнтів. • Алгоритм прийняття рішень щодо складного пацієнта. • Сесія запитання-відповіді.

Абдомінальна мігрень у дітей – це поширене, але часто недооцінене захворювання. Епізодичні болі в животі, які супроводжуються нудотою, блювотою, блідністю або анорексією, легко сплутати з гастроентерологічними чи хірургічними патологіями. Якщо не знати про особливості цього розладу, це призводить до зайвих обстежень, помилкових призначень та підвищеної тривожності у батьків. На цьому заході ви отримаєте алгоритмічні знання щодо розпізнавання абдомінальної мігрені, застосування діагностичних критеріїв, оцінювання психіатричної коморбідності, а також проведення психоедукації дитини і родини. Ви дізнаєтеся, як планувати немедикаментозну й медикаментозну терапії, уникати надмірних обстежень і покращувати якість життя пацієнта навіть у разі повторних епізодів. Після навчання вам буде легше орієнтуватись у випадках епізодичного болю в дітей. Ви зможете впевнено проводити діагностику, підбирати терапевтичні стратегії і давати практичні рекомендації сім’ї, мінімізуючи ризик хронізації симптомів. • Визначення та поширеність • Абдомінальна мігрень як окремий тип дитячої мігрені. • Частота й недооцінення захворювання. • Механізми патогенезу • Нейроваскулярні та нейромедіаторні механізми. • Генетична схильність та роль тригерів. • Критерії діагностики • Епізодичний біль у животі 1–72 год. • Нудота, блювання, блідість, анорексія. • Нормальний стан між нападами. • Виключення гострої хірургічної та нефрологічної патології. • Коморбідні психіатричні розлади • Тривожність, депресія, соматоформні порушення. • Вплив на перебіг і відповідь на лікування. • Складнощі діагностики та виклики • Неспецифічні симптоми й тривога батьків. • Ризик зайвих обстежень і хронізації стану. • Немедикаментозні методи лікування • Психоедукація дитини та родини. • Модифікація способу життя, уникнення тригерів. • Лікування нападу і профілактика • Симптоматична терапія під час епізодів. • Медикаментозна профілактика у разі частих/тяжких нападів. • Прогноз • Сприятливий прогноз у разі ранньої діагностики та комплексного ведення. • Покращення якості життя дитини і родини. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Офтальморозацеа – це клінічно значущий стан, який часто недооцінюється через варіабельність проявів і маскування під інші патології переднього відрізка ока. Попри високу поширеність серед пацієнтів зі шкірною розацеа, своєчасна діагностика ураження органа зору залишається обмеженою. Це створює умови для прогресування захворювання з розвитком ускладнень, зокрема кератиту, неоваскуляризації та рубцевих змін рогівки. На цьому заході ви розглянете механізми розвитку офтальморозацеа, роль тригерів і хронічного запалення, а також типові клінічні випадки, коли найчастіше цей діагноз несвоєчасно діагностується. Ви навчитеся точно оцінювати функцію мейбомієвих залоз, виявляти характерні зміни під час біомікроскопії та застосовувати додаткові методи дослідження. Після навчання ви зможете впевнено діагностувати офтальморозацеа, визначати ступінь ураження й вибирати ефективну терапевтичну стратегію. • Коротке визначення розацеа та її субтипів . • Зв’язок зі шкірними проявами: • еритема, папули, пустули; • ринофіма. • Епідеміологія: поширеність, вік, стать. • Чому офтальморозацеа часто недіагностована. Значення для якості життя пацієнта. • Фактори ризику і патогенез. • Скарги пацієнта: на що варто звертати увагу. • Клініка – «маски» офтальморозацеа: • характерні порушення з боку мейбомієвих залоз; • роль демодексу в хронізації запалення. • Діагностика: • біомікроскопія; • додаткові тести; • мейбографія та інші. • Критерії встановлення діагнозу: основні моменти. • Диференційна діагностика. • Арсенал лікування: місцева та системна терапія. • Клінічні випадки. • Відповіді на запитання.