Онлайн-курси БПР — 2026

Абдомінальна кровотеча може початися безсимптомно та за лічені години спричинити геморагічний шок. Вирішальну роль відіграють клінічне мислення лікаря та чітке розуміння алгоритму дій. Нерідко клінічна картина гострого живота буває суперечливою і доводиться швидко приймати рішення між спостереженням, проведенням FAST-ультразвуку, комп’ютерною томографією або негайним оперативним втручанням. Кожна помилка може призвести до пізньої діагностики, коли вже відбувається стрімка декомпенсація гемодинаміки. На цьому заході ви розглянете клінічні алгоритми розпізнавання та ведення пацієнтів з підозрою на абдомінальну кровотечу й причини таких станів: від травматичних ушкоджень і пухлин до ятрогенних та антикоагулянт-індукованих кровотеч. Навчання проходитиме в інтерактивному форматі: учасники братимуть участь у розборі клінічних кейсів, аналізуватимуть перебіг подій та самостійно обиратимуть діагностичні й лікувальні кроки. Ви навчитесь оцінювати гемодинаміку пацієнта, правильно інтерпретувати клінічні симптоми та обирати оптимальну тактику діагностики. Також розберете, як застосовувати УЗ-протокол FAST, інтерпретувати дані КТ і визначати показання до ургентного оперативного втручання. Після навчання ви будете впевнено розпізнавати «німі» абдомінальні кровотечі, оцінювати тяжкість стану пацієнта і приймати обґрунтовані рішення у критичних ситуаціях. • Класифікація абдомінальних кровотеч • Внутрішні (внутрішньочеревні) • Внутрішньопросвітні • Ретроперитонеальні • Кейс + квіз • Основні етіологічні причини • Травма • Пухлини • Судинні причини • Ятрогенні кровотечі • Кейс + квіз • Клінічні прояви та «німі» кровотечі • Типові й атипові симптоми • Чому біль може бути відсутній • Особливості у літніх та онкопацієнтів • Кейс + квіз • Оцінювання гемодинаміки та первинна стабілізація • Клінічне оцінювання шоку • Інфузійна і трансфузійна тактика • Паралельність діагностики й лікування • Кейс + квіз • Алгоритм діагностики: лабораторія, УЗД FAST, КТ • Переваги та обмеження кожного методу • FAST як інструмент прийняття рішень • Кейс + квіз • Диференційна діагностика «гострого живота» • Кровотеча vs перфорація • Кровотеча vs панкреатит • Кровотеча vs непрохідність • Кейс + квіз • Показання до ургентного оперативного втручання • Абсолютні та відносні показання • Клінічні критерії невідкладності • Кейс + квіз • Консервативна й ендоваскулярна тактика • Вибір пацієнтів • Ангіоемболізація як альтернатива операції • Кейс + квіз • Типові помилки та червоні прапорці • Коли клініка важливіша за аналізи • Ознаки, що потребують негайної зміни тактики • Кейс + квіз • Фінальний інтерактив • «3 рішення, які рятують життя при абдомінальних кровотечах» • Швидкий квіз із 5 питань на клінічне мислення • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Рання діагностика уражень товстої кишки залежить від правильного вибору методу візуалізації. Сучасні стандарти скринінгу колоректального раку вимагають розуміння, коли доцільна відеоколоноскопія, а коли перевагу має КТ-колонографія. Якщо помилитись, можна пропустити поліпи й не виконати біопсію, коли вона потрібна. Алгоритми ESGE надають чіткі критерії тактики, отже їх потрібно впевнено застосовувати на практиці. На цьому заході ви отримаєте професійні інструменти для маршрутизації пацієнтів зі складними клінічними ситуаціями: FIT-позитивний результат, неповна колоноскопія, складна анатомія, неідеальна підготовка кишківника чи одночасне приймання антикоагулянтів. Ви навчитеся визначати показання до КТ-колонографії, оцінювати ризики й уникати типових помилок у виборі тактики. Після навчання ви зможете аргументовано визначати оптимальний діагностичний маршрут для кожної категорії пацієнтів та впевнено діяти згідно з ESGE-протоколами. • Роль колоноскопії у скринінгу колоректального раку: золотий стандарт у виявленні ранніх уражень. • Можливості відеоколоноскопії: оцінювання слизової, виявлення плоских уражень, біопсія, поліпектомія. • КТ-колонографія: принцип методу, переваги та обмеження (чутливість до дрібних поліпів, неможливість лікування). • Алгоритм вибору методу: FIT-позитивні пацієнти, неповна колоноскопія, високий анестезіологічний ризик, ASA ≥ III. • Рекомендації ESGE щодо якості ендоскопії: ADR, CIR, BBPS, час вилучення ендоскопа. • Підготовка кишківника. • Менеджмент пацієнтів на антикоагулянтах й антиагрегантах (ESGE 2021). • Клінічні приклади, рішення в реальних ситуаціях. • Підсумки та практичні рекомендації для щоденної роботи. • Вікторина. • Вступ. • Актуальність процедури. • Методика підготовки пацієнта. • Особливості укладки. • Техніка виконання. • Протоколи сканування. • Постпроцесинг КТ-зображень. • Висновки.

Інгаляційна анестезія є поширеним інструментом в сучасній педіатричній анестезіології, проте її безпечне застосування потребує чіткого розуміння вікових анатомо-фізіологічних особливостей, змін МАК і системного впливу летючих агентів на організм дитини. Для анестезіолога це складна послідовність рішень, які визначають стабільність гемодинаміки, контроль дихальних шляхів і профілактику критичних ускладнень. На цьому заході ви розглянете підходи до передопераційного оцінювання дітей, вікові особливості дихальної та серцево-судинної систем, принципи інгаляційної індукції та безпечного титрування анестетиків. Також буде висвітлено порівняльну характеристику інгаляційних агентів, вікові значення МАК, ризики ларингоспазму, бронхоспазму, гемодинамічних змін та злоякісної гіпертермії. Після навчання ви зможете планувати інгаляційну індукцію залежно від віку дитини, обирати оптимальний анестетик, прогнозувати можливі ускладнення та підвищити керованість загальної анестезії у педіатричній практиці. • Вступ • Чому педіатрична анестезія відрізняється від дорослої • Роль інгаляційної анестезії в сучасній дитячій анестезіології • Основні цілі: безпечна, атравматична й керована індукція • Передопераційне оцінювання дитини • Збір анамнезу та фізикальний огляд • Оцінювання дихальних шляхів та предиктори складної інтубації • Оцінювання серцево-легеневої системи • Особливі групи ризику: недоношені, діти з ОАС, супутні захворювання • Коли потрібні лабораторні обстеження • Анатомо-фізіологічні особливості дітей • Відмінності дихальної та серцево-судинної систем • Як ці особливості впливають на швидкість індукції та ризики ускладнень • Інгаляційні анестетики: загальна характеристика • Поняття МАК та його вікові особливості • Стадії анестезії • Основні клінічні ефекти летючих агентів • Порівняння інгаляційних анестетиків • Вплив інгаляційних анестетиків на організм дитини • Дихальна система: ризик ларингоспазму, бронхоспазму, бронходилатація • Серцево-судинна система: вплив на ЧСС, АТ, серцевий викид • Центральна нервова система й питання нейробезпеки • Післяопераційна нудота і блювання • Взаємодія з поглиначами CO₂ • Злоякісна гіпертермія: розпізнавання та невідкладна допомога • Інгаляційна індукція у дітей • Підготовка обладнання та медикаментів • Чому інгаляційна індукція є методом вибору у дітей • Фізіологічні особливості, що впливають на швидкість індукції • Ризик гіпотензії та брадикардії, профілактика • Практичні методики індукції за віком • Підтримка загальної анестезії • Вибір агента • Вікові значення МАК • Принципи безпечного титрування • Висновки та клінічні акценти

Як часто на прийомі з’являються діти зі скаргами на біль у суглобах після інфекції — і щоразу виникає питання: це тимчасова артралгія, реактивна артропатія чи вже справжній артрит? Чи завжди ми впевнено розуміємо, де межа між варіантом норми після вірусної хвороби та станом, що потребує консультації вузького спеціаліста? Біль у суглобах у дітей — часта причина звернень до лікаря первинної ланки. Але саме тут легко або недооцінити серйозність ситуації, або навпаки — призначити зайві обстеження й лікування. Реактивний артрит у педіатрії має свої особливості перебігу, діагностичні критерії та «червоні прапорці», які важливо знати кожному педіатру. Запрошуємо на клінічно орієнтований захід, де розберемо сучасний погляд на реактивний артрит у дітей та практичні межі компетенції лікаря ПМД. Практично, структуровано й з опорою на сучасні рекомендації: щоб після заходу ви чітко розуміли, кого можна безпечно вести самостійно, а кого не можна втратити з поля зору. Ключові особливості Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • що сьогодні розуміють під реактивним артритом у дитячому віці: визначення, механізми, критерії; • чим відрізняються артралгія, артропатія та артрит; • суглобовий біль при гострих інфекціях: коли це частина інфекційного процесу, а коли — окрема проблема; • алгоритм дій педіатра: огляд, базові обстеження, спостереження в динаміці; • показання до скерування до дитячого ревматолога або ортопеда: чіткі клінічні орієнтири; • типові помилки первинної ланки та як їх уникнути. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Рак передміхурової залози трапляється у кожного п’ятого чоловіка 55+ років. Після лікування пацієнти часто залишаються наодинці з проблемами, які руйнують якість життя: нетримання сечі, еректильна дисфункція, зниження лібідо та променевий цистит. Ваше розуміння цих ускладнень і методів їх корекції дає змогу повернути пацієнта до активного життя та зміцнити довіру до вас як до фахівця. На заході ви дізнаєтеся, як оцінювати та лікувати ускладнення після радикальної простатектомії та променевої терапії із застосуванням консервативних і хірургічних методів, ефективно комунікувати з пацієнтами й підтримувати їхнє психологічне благополуччя. Ви навчитеся вирішувати проблеми еректильної дисфункції, нетримання сечі та променевих циститів у повсякденній практиці. Після лекції ви зможете впевнено планувати й проводити лікування ускладнень, а також запобігати соціальній ізоляції та психологічному виснаженню пацієнтів. • Актуальність та поширеність • Еректильна дисфункція після лікування раку простати • Нетримання сечі після лікування раку простати • Розлади сечовипускання (різі, болі, частота) після та під час лікування раку простати • Консервативні методи лікування ускладнень раку простати • Хірургічні методи лікування ускладнень раку простати • Профілактика ускладнень під час лікування раку простати • Основні висновки • Відповіді на запитання учасників • Індивідуальний підхід до андрогенної депривації • Відповіді на запитання учасників

Сучасну дитячу стоматологію неможливо уявити без ефективного й безпечного місцевого знеболення. У ХХІ столітті вимога до лікування маленьких пацієнтів очевидна: воно має бути комфортним, безболісним і психологічно прийнятним. Якісна анестезія дає лікарю змогу працювати точно і спокійно, а дитині сформувати правильне ставлення до стоматологічного лікування без страху. На цьому заході ви розглянете особливості місцевого знеболення в педіатричній стоматології відповідно до вікової анатомії, фармакології та практичних питань. Ви дізнаєтеся про відмінності анатомії щелепно-лицевої ділянки у дітей різного віку, показання й техніку виконання інфільтраційної, провідникової та внутрішньокісткової анестезії. Ви матимете змогу обговорити складні клінічні ситуації, зокрема анестезію «гарячих» зубів, які погано реагують на стандартні методи. Після навчання ви зможете впевнено проводити місцеву анестезію в дітей різного віку, знатимете психологічні аспекти підготовки пацієнта, принципи «невидимої» анестезії та можливості сучасних девайсів для виконання знеболення. • Анатомо-фізіологічні особливості дитячого віку • Відмінності в будові щелепи у дітей та дорослих: щільність кістки, розташування отворів. • Фармакологічний вибір та безпечні дозування • Класифікація сучасних анестетиків: що дозволено в дитячій практиці. • Формула розрахунку максимальної дози залежно від ваги дитини. • Вибір інструментів: шприци та голки. • Психологічна підготовка «невидима» анестезія. Премедикація. • Техніки місцевого знечулення. • Інфільтраційна анестезія. • Провідникова анестезія (мандабулярна, торусальна): як не помилитися з орієнтирами. • Інтралігаментарна анестезія: можливості використання у дітей. • Сучасні девайси та альтернативні методи. Внутрішньокісткова анестезія. • Комп'ютеризовані системи подання анестетика (STA/The Wand): переваги та міфи. • Знеболення "гарячих" зубів у дітей. • Відповіді на запитання.

Хронічний закреп – це не просто функціональне порушення, а складний синдром із багатофакторним етіопатогенезом, який часто поєднує гастроентерологічні, ендокринологічні, неврологічні та психосоматичні механізми. Ігнорування цих причин може призводити до того, що не будуть помічені небезпечні симптоми – так звані червоні прапорці. Діагностика не буде своєчасною, як і початок терапії, а за таких умов можуть виникнути тяжкі ускладнення. Згідно з даними епідеміологічного аналізу, до 20% дорослого населення періодично страждає від хронічного закрепу, а серед людей похилого віку цей показник сягає 30–40%, що суттєво впливає на якість життя й потребує комплексного підходу до оцінювання стану пацієнта. Знання про механізми розвитку закрепу дають лікарю змогу не лише своєчасно виявити серйозні порушення, а й обґрунтовано обирати ефективні діагностичні та лікувальні стратегії. Уміння інтерпретувати результати лабораторних, функціональних і візуалізаційних досліджень є особливо важливим у разі закрепу, який є резистентним до лікування, або ж появи тривожних симптомів, які потребують точної та швидкої диференційної діагностики. Навчальний захід «Закреп у дорослих: діагностика, червоні прапорці та сучасний менеджмент» буде присвячений вивченню основних причин розвитку закрепу в дорослих та діагностичних критеріїв кожної з них. Особливу увагу буде приділено виявленню симптомів небезпечної патології, методам верифікації етіопатогенетичних факторів і сучасним підходам до ефективного менеджменту закрепу. Практична частина заходу містить розгляд реальних клінічних випадків для закріплення теоретичних знань. • · Критерії діагностики закрепу в дорослих. • · Основні причини (етіологія) закрепу в дорослих. • · Червоні прапорці при закрепах у дорослих. • · Методи верифікації етіопатогенетичних факторів закрепу. • · Сучасний менеджмент закрепу в дорослих • · Розгляд клінічних кейсів. • Відповіді на запитання

Порушення ходьби – це чіткий неврологічний сигнал, який дає змогу локалізувати ураження ще до МРТ. Тип ходи напряму вказує на рівень патології: атаксична – на мозочок або вестибулярну систему, спастична – на пірамідні шляхи, паркінсонівська – на екстрапірамідні розлади. Якщо ці ознаки не помітити або не відрізнити, можна втратити багато часу, а хвороба прогресуватиме далі. На цьому заході ви більше дізнаєтеся про порушення ходи у разі мозочкових та вестибулярних станів, вертебробазилярної недостатності, екстрапірамідних і дегенеративних захворювань, сенсорних атаксiй та периферичних невропатій, а також у разі центральних уражень (інсульт, ТІА, розсіяний склероз, мієлопатія). Ви навчитеся диференціювати атаксичну, спастичну, паркінсонівську, степажну й анталгічну типи ходи і розуміти, який механізм за цим стоїть. Після навчання ви знатимете, як діяти під час першого контакту з пацієнтом із порушенням ходи, коли терміново скеровувати як невідкладний стан, а коли потрібна планова неврологічна діагностика, а також зможете виявляти випадки, де причина не неврологічна. • Порушення ходи – неврологічний симптом. • Фізіологія ходи: фази, яку роль відіграють різні структури мозку. • Класифікація порушень ходи та диференційна діагностика причин. • Порушення ходи як невідкладний стан. • Не неврологічні причини порушення ходи. • Практичний алгоритм огляду пацієнта з порушенням ходи. • Клінічні випадки. • Відповіді на запитання.

Міастенія є одним із найбільш складних для діагностики автоімунних неврологічних захворювань, оскільки її клінічні прояви можуть імітувати інші патологічні стани: від інсульту й ендокринних порушень до психоемоційного виснаження чи хронічної втоми. Важливо опанувати сучасні підходи до діагностики, щоб своєчасно розпізнати недугу і запобігти розвитку життєво небезпечних ускладнень, зокрема міастенічного кризу, а також забезпечити пацієнту стабільний контроль симптомів і належну якість життя. Особливе значення у веденні хворих з міастенією має призначення препаратів-тригерів, зокрема певних антибіотиків, β-блокаторів, магнію чи інших засобів, здатних провокувати загострення. На цьому заході ви дізнаєтеся про патогенез міастенії, клінічні особливості й алгоритми діагностики. Ви розглянете її клінічні прояви, шкали оцінювання тяжкості стану (QMG, MG-ADL, FSS), роль визначення антитіл, електроміографії та візуалізації тимусу. Крім того, ви розберете сучасну терапевтичну стратегію: симптоматичне лікування, імуносупресивну терапію, використання біологічних препаратів, плазмаферез, внутрішньовенний імуноглобулін і тимектомію. Ви дізнаєтеся, як діяти у разі загострень, кризових станів та складних клінічних ситуацій, зокрема вагітності й підготовки до оперативних втручань. Після навчання ви зможете впевнено проводити діагностику міастенії, правильно оцінювати ризики загострення, підбирати ефективну терапію та організовувати довготривалий супровід пацієнта. • Актуальність міастенії. Сучасні уявлення про етіологію та патогенез. • Клінічна діагностика: типові симптоми, проби, класифікація MGFA. • Сучасні шкали й опитувальники в менеджменті пацієнтів з міастенією (алгоритми застосування шкал QMG, MG- ADL, FSS). • Параклінічна діагностика: діагностична й практична роль антитіла, ЕМГ, візуалізація тимусу. • Диференційна діагностика з іншими нервово-м’язовими хворобами. • Сучасна парадигма та практичні алгоритми лікування міастенії: • симптоматична терапія; • хворобо-модифікувальне лікування (імуносупресанти, біологічні препарати); • короткострокова терапія (роль плазмаферезу та внутрішньовенного імуноглобуліну); • хірургічне втручання (тимектомія). • Менеджмент загострень та криз. • Довгострокове ведення пацієнта: моніторинг, профілактика, особливі стани. • Клінічні кейси. • Відповіді на запитання.

Відновлення зубів з каріозними ураженнями під яснами – одне з найскладніших завдань у терапевтичній стоматології. Обмежена оглядовість, постійна контамінація ясенною рідиною та складність доступу значно ускладнюють дотримання стандартних протоколів лікування. Такі клінічні ситуації часто призводять до втрати зуба, якщо немає чіткої терапевтичної тактики. На цьому заході ви розглянете алгоритм оцінювання клінічної ситуації, особливості препарування й методи ефективної ізоляції в умовах близького розташування ясен. Ви навчитеся правильно вибирати матеріали і техніки відновлення, виконувати білдап скомпрометованих зубів, застосовувати штифти, а також засвоїте принципи фінішної обробки. Після навчання ви зможете впевнено відновлювати зуби з під’ясенними каріозними ураженнями. • Оцінювання індивідуальної клінічної ситуації. Тактика прийняття рішень та алгоритми дій. • Етапи ізоляції та препарування під'ясенних дефектів. • Техніка виконання білдапу. Протоколи відновлення композитом, використання штифтів. Фінішна обробка. • Ортопедичне відновлення після білдапу й віддалені разультати. • Розбір клінічних кейсів. • Відповіді на запитання учасників.

Киснева терапія – базовий компонент надання допомоги пацієнтам з гіпоксемією та невідкладними станами, що супроводжуються порушенням оксигенації. Правильний вибір методу подання кисню, своєчасне підключення відповідних систем та правильна інтерпретація показників сатурації допомагають швидко й ефективно стабілізувати стан пацієнта. Недотримання принципів терапії може призводити як до недостатньої оксигенації, так і до ускладнень, пов’язаних із надлишковим поданням кисню. На цьому заході ви розглянете показання до кисневої терапії, принципи оцінювання дихання та сатурації, а також сучасні види кисневих систем, зокрема назальні канюлі, прості та резервуарні маски й системи Вентурі. Ви засвоїте алгоритми підключення кисню, правила вибору потоку, зволоження й основи безпеки в роботі з киснем. Окрім цього, ви опануєте методи контролю SpO₂, а також навчитеся профілактувати ускладнення, зокрема сухість слизових оболонок, опіки, CO₂-реінгаляцію та ушкодження шкіри. Після навчання ви зможете ефективно діяти в типових клінічних ситуаціях, як-от гострий респіраторний дистрес-синдром, загострення хронічної обструктивної хвороби легень, постопераційна гіпоксія та серцева недостатність із набряком легень. • Показання до кисневої терапії: оцінювання дихання, сатурації, типові ситуації в практиці медсестри. • Види кисневих систем: носові канюлі, прості та резервуарні маски, Вентурі; вибір залежно від потреб пацієнта. • Алгоритм підключення кисню: правильний дебіт, правила зволоження, безпека роботи з киснем. • Контроль SpO₂: як правильно знімати показники, робота з пульсоксиметром, фактори похибок. • Профілактика ускладнень кисневої терапії: сухість слизових, опіки, CO₂-реінгаляція, пролежні від масок. • Практичний модуль: встановлення кисневих систем, розбір помилок, робота з пацієнтом у стані задишки. • Відповіді на запитання.

Аноректальні абсцеси та нориці залишаються однією з найскладніших зон у колопроктології через високий ризик рецидивів і функціональних ускладнень. Основна клінічна проблема полягає не лише у лікуванні гострого процесу, а у правильному визначенні анатомії норицевого ходу та виборі тактики, яка дозволяє одночасно усунути інфекційне вогнище і зберегти функцію анального сфінктера. Помилки на етапі первинного втручання часто запускають каскад повторних операцій, хронічного запалення та погіршення якості життя пацієнта. На цьому заході ви отримаєте структурований підхід до ведення пацієнтів із аноректальними абсцесами та складними норицями: від первинної оцінки до вибору хірургічної тактики. Ви розглянете критерії складності ураження, клінічні маркери прихованих фістульних ходів, покази до інструментальної діагностики та алгоритми прийняття рішень. Також ви засвоїте сучасні сфінктерозберігаючі підходи та принципи вибору між радикальністю втручання і мінімізацією функціональних ризиків. Після навчання ви зможете орієнтуватися у складних клінічних ситуаціях, визначати тактику лікування аноректальних абсцесів і нориць з урахуванням ризику рецидиву та ушкодження сфінктерного апарату, а також приймати обґрунтовані рішення щодо необхідності додаткової діагностики або направлення пацієнта. • Аноректальний абсцес: сучасний погляд на патогенез та класифікацію • Криптогландулярна теорія та альтернативні причини • Типи абсцесів і їх клінічне значення • Чому «простий абсцес» часто є лише верхівкою айсберга • Діагностика прихованих нориць: коли дренування недостатньо • Клінічні маркери складної патології • Роль огляду, пальцевого дослідження та аноскопії • Коли необхідні МРТ, ендоанальне УЗД та консультація проктолога • Вибір тактики лікування: від розтину абсцесу до радикального втручання • Показання до екстрених і планових операцій • Коли шукати внутрішній отвір нориці • Алгоритм прийняття рішень залежно від типу ураження • Складні анальні нориці: сучасні хірургічні підходи • Фістулотомія, сетони, LIFT, advancement flap та інші методики • Переваги, обмеження та критерії вибору методу • Баланс між радикальністю лікування та збереженням функції сфінктера • Як уникати помилок, що призводять до рецидивів та повторних операцій • Найчастіші діагностичні та тактичні помилки • Недооцінка поширеності норицевого ходу • Неповне дренування та відсутність подальшого обстеження • Помилки маршрутизації пацієнтів між первинною та спеціалізованою ланкою • Особливі клінічні ситуації та «червоні прапорці» • Рецидивні абсцеси • Нориці при хворобі Крона та інших системних захворюваннях • Атипові нориці, онкологічна настороженість та диференційна діагностика • Клінічні кейси та розбір складних рішень • Реальні випадки з практики • Аналіз причин невдалого первинного лікування • Покроковий розбір тактики, що дозволила уникнути повторних втручань • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Даний курс БПР присвячений темі лейкопенії та лейкоцитозу. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: Інтерпретація гемограми з лейкоцитарною формулою на основі сучасних клінічних настанов. Диференційна діагностика між реактивними змінами (інфекційними, запальними, медикаментозними) та неопластичними процесами. Побудова покрокового діагностичного алгоритму для пацієнта з лейкопенією або лейкоцитозом. Ідентифікація клініко-лабораторних «червоних прапорців», що вказують на високий ризик гемобластозу. Визначення чітких критеріїв та показань для термінового скерування пацієнта до гематолога/онколога. Оцінка морфології клітин периферичної крові та її діагностична цінність. Тактика ведення пацієнтів з медикаментозно-індукованими цитопеніями/цитозами. Програма заходу • Заняття №1 • Які референтні та критичні значення лейкоцитів та їх субпопуляцій вимагають негайних клінічних дій? • Як диференціювати лейкемоїдну реакцію від дебюту хронічного мієлоїдного лейкозу? • Який діагностичний алгоритм при персистуючій нейтропенії неясного генезу в амбулаторній практиці? • Які лікарські засоби найчастіше спричиняють клінічно значущі зміни у лейкоцитарній формулі? • Які абсолютні показання до проведення стернальної пункції та/або трепанобіопсії кісткового мозку? • Як інфекційний мононуклеоз та інші вірусні інфекції можуть імітувати гострий лейкоз? • Яка роль та показання до призначення проточної цитометрії периферичної крові? • Які морфологічні зміни лейкоцитів у мазку крові (тільця Ауера, клітини Боткіна-Гумпрехта) є патогномонічними для онкогематології? • Чи є абсолютний лімфоцитоз у пацієнта похилого віку безумовним показанням для виключення хронічного лімфолейкозу? • Заняття №2: Лейкопенії в практиці сімейного лікаря • Який діагностичний алгоритм дій сімейного лікаря при вперше виявленій лейкопенії у дорослого пацієнта? • Які лікарські засоби найчастіше спричиняють розвиток медикаментозної лейкопенії і яка тактика її ведення? • Як диференціювати доброякісну етнічну нейтропенію від патологічних станів? • Які клініко-лабораторні критерії дозволяють запідозрити мієлодиспластичний синдром (МДС) на етапі первинної ланки? • Які абсолютні показання до скерування пацієнта з лейкопенією на консультацію до гематолога та проведення стернальної пункції? • Як відрізнити реактивну лімфопенію на тлі вірусної інфекції від дебюту імунодефіцитного стану або лімфопроліферативного захворювання? • Яка роль інструментальних методів (УЗД органів черевної порожнини) в первинній діагностиці причин лейкопенії? • Чи існують специфічні патерни змін у гемограмі, що вказують на вроджений характер нейтропенії? • 01:42:08 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ортопедичні деформації є складною проблемою в пацієнтів з дитячим церебральним паралічем. Вони суттєво обмежують мобільність, ускладнюють самообслуговування та впливають на якість життя. Сучасним хірургічним підходом у таких випадках є Single Event Multilevel Surgery (SEMLS) – методика, що передбачає проведення кількох оперативних втручань на різних рівнях опорно-рухового апарату за одну операцію. Це дає змогу мінімізувати кількість загальних анестезій, скоротити період відновлення та досягти кращого функціонального результату з меншим навантаженням на пацієнта і його сім’ю. Щоб ефективно застосовувати SEMLS, лікар повинен глибоко розуміти патогенез порушень ходи при ДЦП, використовувати об’єктивні інструменти оцінювання рухової функції, вміти планувати оперативну корекцію відповідно до анатомічних і функціональних особливостей. Важливим є також мультидисциплінарний підхід: участь не лише хірурга, а й реабілітолога, невролога, терапевта. Навчальний захід «Оперативна корекція у дітей з ДЦП: мультирівневий підхід SEMLS» буде присвячений вивченню концепції SEMLS як сучасної хірургічної стратегії в разі порушень опорно-рухового апарату внаслідок ДЦП. У програмі: огляд клінічних форм церебрального паралічу, критерії відбору пацієнтів для втручання (зокрема за шкалою GMFCS), типові операції в межах SEMLS (подовження сухожиль, остеотомії, корекція деформацій), а також аналіз результатів лікування за основними показниками (GDI, GMFM). Окрема увага буде приділена реабілітації до й після операції, а також перспективам розвитку цієї методики в Україні. Цей захід допоможе лікарям системно підійти до ведення дітей з ДЦП та вдосконалити хірургічні рішення, які покращують якість життя. • Вступ. Церебральний параліч у дітей: клінічні форми, порушення ходи, значення мультидисциплінарного підходу. • Поняття SEMLS (Single Event Multilevel Surgery): визначення, принципи, відмінність від поетапних втручань. • Показання та критерії відбору пацієнтів: GMFCS I–III, оптимальний вік. • Типові хірургічні втручання в межах SEMLS: подовження сухожиль, остеотомії, корекції деформацій нижніх кінцівок. • Результати SEMLS: покращення GDI, GMFM, ходи та якості життя; зменшення контрактур і болю. • Реабілітація до і після SEMLS. • Перспективи розвитку та стандартизації SEMLS в Україні: Необхідність мультидисциплінарних центрів. • Запитання та відповіді.

Ультразвукове дослідження колінного суглоба — один із ключових та найбільш інформативних методів оцінки опорно-рухового апарату в пацієнтів різного віку. Особливе місце в УЗД коліна займає оцінка пателофеморального суглоба, адже саме патологія надколінка часто є причиною болю, нестабільності та повторних травм. Саме УЗД дозволяє виявити аномалії положення та стабільності надколінка, посттравматичні зміни, диспластичні особливості та остеохондральні ушкодження на ранніх етапах, визначити тактику ведення пацієнта та безпечно моніторувати динаміку лікування без променевого навантаження. Чому варто приєднатися? ✔️ Отримаєте чіткий, зрозумілий та структурований алгоритм УЗД-оцінки надколінка і пателофеморального суглоба ✔️ Навчитеся розпізнавати високе стояння та латеропозицію надколінка, ознаки його нестабільності ✔️ Розберете УЗД-ознаки травматичного звиху надколінка та наслідків повторних ушкоджень ✔️ Навчитеся оцінювати гіпоплазію та дисплазію виростків стегнової кістки як фактори ризику нестабільності ✔️ Зрозумієте роль медіопателярної складки та її клінічне значення ✔️ Ознайомитеся з УЗД-ознаками остеохондральних пошкоджень надколінка ✔️ Навчитеся формулювати УЗД-заключення так, щоб воно реально впливало на подальше ведення пацієнта Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів Без води — тільки доказові знання, що мають значення До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: • Проведення диференційної діагностики синкопальних станів: кардіогенних, вазовагальних та неврологічних. • Стратифікація ризику та ведення пацієнтів з аритміями на тлі гострих порушень мозкового кровообігу. • Діагностика та лікування стрес-індукованої кардіоміопатії (Такоцубо) згідно з сучасними рекомендаціями. • Оцінка вегетативної дисфункції як фактора ризику серцево-судинних ускладнень за допомогою клінічних та інструментальних методів. • Вибір оптимальної фармакотерапії для пацієнтів з коморбідною кардіологічною та неврологічною патологією. • Розробка алгоритму кардіологічного моніторингу пацієнтів з епілепсією та іншими розладами ЦНС. • Клінічна інтерпретація даних варіабельності серцевого ритму для оцінки нейро-кардіальної регуляції. Питання, що розглядаються: яка роль осі “мозок-серце” у патогенезі життєво небезпечних аритмій та раптової серцевої смерті? Якою є сучасна стратегія менеджменту артеріальної гіпертензії в гострому періоді ішемічного інсульту? Які ключові ЕКГ-критерії для диференційної діагностики кардіоміопатії Такоцубо та гострого коронарного синдрому? Які сучасні підходи до лікування синдрому постуральної ортостатичної тахікардії (POTS) з позиції кардіолога? Як протиепілептичні препарати впливають на серцеву провідність, реполяризацію та інтервал QT? Який алгоритм профілактики кардіоемболічного інсульту у пацієнтів з неврологічною патологією та фібриляцією передсердь? Що таке “нейрогенно-оглушений міокард” та яке його місце в диференційній діагностиці гострих станів у кардіології? Програма заходу • Заняття — 30:23 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Вторинні імунодефіцити (ВІД) – це розлади, які можуть розвиватися практично в кожного пацієнта під впливом різних чинників: від хронічних хвороб до медикаментозної терапії, операцій, травм, виснаження чи старіння. Ці стани є більш поширеними, ніж первинні імунодефіцити, тому потребують більшої уваги. Вони не є самостійною нозологією, однак суттєво ускладнюють перебіг основного захворювання, збільшують ризик тяжких та атипових інфекцій і можуть стати причиною смерті або інвалідизації. Імунокомпроментовані пацієнти потребують особливого клінічного підходу, адже їхнє лікування та профілактика ускладнень мають бути персоналізованими. З огляду на ці міркування фахівцям необхідні знання про сучасні алгоритми діагностики, моніторингу і критерії призначення замісної терапії. Це важливо не лише для забезпечення ефективного лікування, а й для запобігання летальним ускладненням. Навчальний майстер-клас «Вторинні імунодефіцити: сучасні підходи до діагностики, моніторингу та терапії» буде присвячений вивченню відмінностей між первинними і вторинними імунодефіцитами, їхньої епідеміології та основних етіологічних чинників: від ВІЛ та онкозахворювань до хронічних станів й імуносупресії. Будуть розглянуті клінічні прояви ВІД, зокрема часті рецидивні або атипові інфекції, особливості перебігу в дітей. Крім цього, в програмі заходу будуть представлені практичні аспекти діагностики: оцінювання функціональних показників імунітету, моніторинг імуноглобулінів та аналіз супутніх чинників. Окрема увага буде приділена призначенню замісної терапії, антибіотикопрофілактиці й сучасним принципам лікування. • Вступ: • Визначення і класифікація імунодефіцитів: первинні vs вторинні. • Епідеміологія. • Основні етіологічні фактори виникнення вторинних імунодефіцитів: • ВІЛ-інфекція та інші вірусні захворювання. • Онкологічні, гематологічні захворювання, поліхіміотерапія, імуносупресивна терапія. • Хронічні захворювання. • Клінічні прояви вторинних імунодефіцитів: • Основний симптом – підвищена схильність до інфекцій: пневмонії, синусити, отити, глибокі інфекції, грибкові ураження. • Особливості перебігу в дітей. • Діагностика: • Оцінювання кількісних і функціональних показників імунної системи. • Динамічний моніторинг рівня імуноглобулінів у пацієнтів з ризиком вторинних імунодефіцитів (до, під час і після хіміотерапії). • Виявлення супутніх захворювань та факторів ризику. • Сучасні підходи до лікування та профілактики: • Лікування основного захворювання/стану, що призвів до імунодефіциту. • Замісна терапія імуноглобулінами (показання, моніторинг ефективності). • Протимікробна профілактика і терапія у разі високого ризику інфекцій. • Відповіді на запитання учасників

Порушення кальцій-фосфорного обміну в клінічній практиці трапляються значно частіше, ніж встановлюються як окрема нозологічна проблема. Вони можуть тривалий час перебігати безсимптомно або маскуватися під гастроентерологічні, кардіологічні чи неврологічні стани, що ускладнює своєчасну діагностику. Кальцій слід розглядати як маркер складної регуляторної системи, порушення якої мають системні наслідки. На цьому заході ви навчитесь оцінювати стан кальцій-фосфорного обміну й отримаєте чіткі клінічні алгоритми для ситуацій, з якими ви можете стикнутися щодня: випадково виявлена гіперкальціємія, симптомна гіпокальціємія з парестезіями або судомами, хронічна хвороба нирок, рецидивний нефролітіаз чи м’язова слабкість та біль у кістках незрозумілого генезу. Після навчання ви зможете проводити точну диференційну діагностику причин порушень кальцій-фосфорного обміну й обирати раціональну тактику ведення таких станів. • Чому кальцій «виходить з-під контролю»: механізми простою мовою • Як не пропустити первинний гіперпаратиреоз • Гіпо- та гіперкальціємія: чіткий алгоритм дій • Мінеральні порушення у разі хронічної хвороби нирок: що реально важливо • Кальцій, судини і серце: прихована загроза • Практичні кейси з аналізом помилок • Відповіді на запитання учасників

Placenta accreta spectrum (PAS) є одним із найбільш небезпечних ускладнень вагітності, що супроводжується високим ризиком масивної акушерської кровотечі. Своєчасне виявлення патологічної імплантації плаценти має вирішальне значення для прогнозу, оскільки дає змогу заздалегідь спланувати ведення вагітності, маршрут пацієнтки й підготовку до пологів. В умовах підвищення частоти оперативних втручань на матці актуальність проблеми PAS також зростає. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до формування груп ризику, класифікації та патогенезу placenta accreta spectrum. Ви навчитеся виявляти ультразвукові критерії діагностики PAS, зокрема оцінювання у В-режимі, доплерографію і застосування 3D-реконструкцій. Окрім цього, ви зможете диференціювати ультразвукові прояви залежно від ступеня інвазії (accreta, increta, percreta), а також засвоїте стратегії ведення складних клінічних випадків. Після навчання ви зможете підвищити точність ультразвукової діагностики, своєчасно ідентифікувати пацієнток групи ризику та впевнено планувати подальшу тактику ведення вагітності й пологів. • Формування групи ризику PAS: звідки чекати біду. • Основні поняття про PAS: класифікація, механізм виникнення, розвиток подій. • УЗ-критерії діагнозу PAS: від В-режиму до 3D-реконструкцій. • Спектр УЗ-проявів відповідно до ступеня патологічної імплантації. • Розбір стратегії 4 А для забезпечення доброго виходу PAS. • Розбір клінічних випадків PAS. • Технічні аспекти УЗ-дослідження при PAS. • Відповіді на запитання від учасників.

Лапароскопічна апендектомія – одне з найпоширеніших ургентних втручань у хірургії. Успіх операції безпосередньо залежить від чіткого дотримання етапів та правильного вибору технічних рішень. Фрагментарне розуміння послідовності операції або нюансів маніпуляцій підвищує ризики інтраопераційних ускладнень та робить післяопераційне відновлення значно довшим. На цьому заході ви отримаєте практичні знання щодо кожного етапу лапароскопічної апендектомії: від підготовки пацієнта й позиціонування до формування кукси апендикса та вирішення нестандартних ситуацій, зокрема конверсії або виявлення супутньої патології. Ви дізнаєтеся технічні нюанси та розглянете реальні клінічні кейси, а фото- й відеоілюстрації з операційної допоможуть закріпити алгоритм дій. Після заходу ви будете легше орієнтуватись у всіх етапах лапароскопічної апендектомії, зможете оперативно приймати обґрунтовані рішення під час ускладнень, правильно обирати методи обробки кукси і дренування, а також безпечно конвертувати операцію в разі складних або нетипових випадків. • 1. Передопераційний етап: діагностика, показання та підготовка пацієнта. • 2. Позиціонування пацієнта й розміщення портів: технічні нюанси доступу. • 3. Візуалізація та первинне оцінювання черевної порожнини. • 4. Маніпуляції з апендиксом: мобілізація та контроль відростка. • 5. Методи обробки брижі апендикса: переваги та ризики. • 6. Формування й обробка кукси апендикса. • 7. Видалення апендикса з черевної порожнини: профілактика контамінації. • 8. Дренування: показання, доцільність і типові помилки. • 9. Нестандартні ситуації: конверсія, супутня патологія, інтраопераційні ускладнення. • 10. Післяопераційне ведення пацієнта й профілактика ускладнень. • 11. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

​Пухлини головного мозку є актуальною проблемою нейроонкології, оскільки вони мають значну морфологічну та молекулярну різноманітність, характеризуються агресивним перебігом, а терапевтичні можливості для таких захворювань є обмеженими. Незважаючи на прогрес у медицині, рівень виживаності пацієнтів з деякими формами цих новоутворень залишається низьким, що підкреслює необхідність удосконалення підходів до діагностики та терапії. Інтеграція молекулярно-генетичних маркерів та сучасних методів нейровізуалізації значно покращила класифікацію пухлин, дала змогу індивідуалізувати лікування і зменшити ризики під час операцій. Ведення таких хворих вимагає злагодженої роботи команди фахівців різних напрямів, щоб забезпечити найкращий результат і зберегти якість життя пацієнта. Навчальний майстер-клас «Пухлини головного мозку. Сучасні підходи в діагностиці та лікуванні» буде присвячений вивченню актуальних діагностичних методів, зокрема молекулярно-генетичних маркерів та інноваційних технологій нейровізуалізації. Особлива увага буде приділена показанням і протипоказанням до хірургічного лікування, а також сучасним підходам у класифікації новоутворень. Будуть розглянуті первинні пухлини і метастатичне ураження головного мозку. Учасники ознайомляться з практичними аспектами застосування інтраопераційних методів і матимуть змогу розглянути клінічні випадки. • Сучасні методи діагностики новоутворень головного мозку • Показання та протипоказання до хірургічних втручань • Сучасні аспекти класифікації новоутворень головного мозку • Первинні пухлини головного мозку • Метастатичні ураження головного мозку • Представлення інтраопераційних відеоматеріалів • Розгляд клінічних кейсів • Відповіді на запитання учасників