Електронні навчальні курси БПР — 2026

Електронний навчальний курс з дистанційною участю (з доступом до навчальних матеріалів у час, 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Електронний навчальний курс з дистанційною участю (з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я). Онлайн-формат. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховані бали БПР. Програма заходу • 1. Введення у психологію - 35 год • 2. Логіка - 35 год • 3. Етика психології - 35 год • 4. Психофізіологія - 35 год • 5. Психологія особистості - 35 год • 6. Загальна психологія - 35 год • 7. Вікова психологія - 35 год • 8. Соціальна психологія - 35 год • 9. Диференціальна психологія - 35 год • 10. Психодіагностика - 35 год • 11. Арт-терапія - 35 год • 12. Психосоматика - 35 год • 13. Основи психологічного консультування - 35 год • 14. Психотерапія - 40 год • 15. Клінічна психологія - 40 год • 16. Сімейна психотерапія - 35 год • 17. Основи неврології - 35 год • 18. Основи психіатрії - 35 год • 19. Спеціальна психологія - 40 год • 20. Корпоративна психологія - 40 год • 21. Бізнес-психологія - 40 год Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Оновлений календар щеплень 2026 року суттєво змінить щоденну роботу медичної сестри. Виносяться нові вікові групи, додаються комбіновані вакцини, оновлюються схеми КПК та перехід на ІПВ. Відповідальність за техніку виконання й точність документації буде вищою. Помилки більше не припустимі. Під час цього заходу ви розглянете основні зміни календаря, техніку вакцинації, вимоги до «холодового ланцюга», правила поєднання вакцин та алгоритми дій у складних ситуаціях. Головний акцент зустрічі буде на практиці: як уникати помилок, як коректно інформувати пацієнтів, як реагувати на побічні реакції та як підтримувати безперервність і точність обліку. Після навчання ви будете готовими до впровадження нового календаря щеплень та будете швидко і впевнено орієнтуватися в дозах, комбінаціях та несприятливих подіях після вакцинації. • 1. Нормативно-правова база. • 2. Основні оновлення Календаря профілактичних щеплень, затвердженого Наказом МОЗ України від 5 березня 2025 року № 396. • 3. Організація вакцинаційної сесії. • 4. Дотримання «холодового ланцюга». • 5. Техніка приготування та введення вакцин. • 6. Поєднання вакцин. • 7. Протипоказання до щеплень. • 8. Несприятливі події після імунізації. • 9. Невідкладна допомога. • 10. Відповіді на запитання учасників.

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосовувати сучасні критерії класифікації лихоманки нез’ясованого генезу: класична, нозокоміальна, нейтропенічна, ВІЛ-асоційована. 2. Проводити цілеспрямований збір анамнезу та фізикальне обстеження для виявлення діагностичних ключів. 3. Формувати план диференційної діагностики, враховуючи основні групи причин: інфекції, новоутворення, системні захворювання сполучної тканини. 4. Інтерпретувати результати первинних та вторинних лабораторно-інструментальних досліджень, включаючи специфічні серологічні та імунологічні маркери. 5. Визначати показання та оптимальний час для проведення методів візуалізації: КТ, МРТ, ПЕТ/КТ. 6. Обґрунтовувати необхідність інвазивних діагностичних процедур: біопсія лімфатичних вузлів, печінки, кісткового мозку. 7. Розробляти раціональну стратегію ведення пацієнта на основі отриманих даних та уникати невиправданої терапії ex juvantibus. Програма заходу • Заняття • 02:24:30 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ювенільні аномальні маткові кровотечі — це клінічна ситуація, де межа між фізіологією та патологією є особливо тонкою. Незрілість регуляторних механізмів поєднується з ризиком пропустити серйозні причини кровотечі. Саме тому одна з найнебезпечніших порад у цій ситуації — «почекати, поки цикл встановиться». Цей захід — про те, як діяти чітко та ювелірно в умовах цієї невизначеності. Чіткі алгоритми та практичні рішення — усе, що потрібно для впевненого ведення підлітків із аномальними матковими кровотечами! Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Чим ювенільні АМК відрізняються від «варіанту норми» • Менеджмент аномальних маткових кровотеч: які опції доступні та ефективні? • КОК при АМК: коли це лікування, а не контрацепція • Чому вичікувальна тактика може бути помилкою • Коли кровотеча — це симптом системного захворювання • АМК як причина дефіциту заліза у підлітків Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Клапанні та судинні захворювання серця – одна з провідних причин серцево-судинної захворюваності й повторних госпіталізацій. Вони часто діагностуються із запізненням: складність полягає не лише у виявленні патології, а й у правильній інтерпретації результатів інструментальних досліджень та виборі між консервативною терапією, інтервенційним чи хірургічним лікуванням. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до діагностики та ведення пацієнтів з клапанною і структурною патологією серця. Ви дізнаєтеся про клінічні та візуалізаційні критерії основних клапанних вад і судинних захворювань серця, принципи інтерпретації результатів ехокардіографії та 3D-візуалізації, а також алгоритми направлення хворих до спеціалізованих центрів інтервенційної кардіології. Окрім цього, ви побачите практичні аспекти відбору пацієнтів для сучасних транскатетерних процедур. Після навчання ви зможете приймати правильні рішення в разі підозри на значущі клапанні вади, структурні зміни серця або за наявності ознак прогресування серцевої недостатності. Захід буде проводитись англійською мовою. • Клінічні та візуалізаційні ознаки основних клапанних вад і судинних захворювань серця • Основні параметри ехокардіографії (TTE/TEE) та 3D-візуалізації: принципи правильної інтерпретації • Критерії направлення пацієнтів до центру інтервенційної кардіології: коли потрібне невідкладне оцінювання • Практичні критерії відбору для транскатетерних процедур (TAVI, MitraClip/Pascal тощо) • Ведення пацієнта на до- та післяпроцедурному етапах: моніторинг, антитромботична терапія, подальше спостереження • Робота в складі Heart Team та ефективна комунікація терапевтичних опцій із пацієнтом

Без системного підходу до аналізу знімків зростає ризик діагностичних помилок, зокрема пізнього виявлення ознак пневмонії, туберкульозу, онкологічних процесів і серцево-легеневих ускладнень. Неправильна інтерпретація тіней, артефактів або анатомічних структур може призвести до затримки ефективного лікування та негативно вплинути на прогноз. На цьому заході ви засвоїте принципи рентгенологічної анатомії органів грудної клітки, опрацюєте стандартизований алгоритм оцінювання рентгенограм та навчитеся застосовувати сучасні підходи до інтерпретації патологічних змін. Також ви розглянете морфологічні прояви запальних процесів та проаналізуєте реальні клінічні кейси, щоб запобігати виникненню типових помилок. Після навчання ви зможете застосовувати чіткий алгоритм аналізу рентгенограм органів грудної клітки, диференціювати норму і патологію та обґрунтовано формулювати діагностичні висновки. • Вступ • Рентгенологічна анатомія органів грудної клітки • Оцінювання та інтерпретація рентгенограми ОГК • Морфологічні зміни при запальних процесах • Класифікація легеневих захворювань • Основні рентгенологічні ознаки • Розбір клінічних випадків • Помилки та методи запобігання їм

Рубці та шрами – це не просто косметичний дефект. Вони можуть завдавати справжній фізичний дискомфорт: біль, свербіж, відчуття стягування шкіри, а іноді й обмеження рухів. Окрім того, рубці часто стають причиною емоційних переживань, погіршуючи якість життя пацієнта – особливо, якщо йдеться про післяопераційні, посттравматичні, опікові рубці чи стрії. На жаль, помилки в лікуванні шрамів досить поширені: неправильний вибір методу, несвоєчасне втручання чи невміння розрізнити тип рубця можуть призвести до ускладнень, рецидиву або навіть до погіршення стану шкіри. Тому, для лікаря важливо не лише мати сучасні знання, а й розуміти потреби кожного пацієнта, щоб обрати найкращий підхід до корекції пошкоджень. Навчальний майстер-клас «Дерматологія рубців: ефективні стратегії лікування» дає вам змогу поглибити знання про сучасні стратегії лікування різних типів рубців. Буде обговорено: - як правильно класифікувати рубці (нормотрофічні, атрофічні, гіпертрофічні, келоїдні); - оптимальний час для втручання в процес загоєння; - вибір методів корекції: від топічних засобів та ін’єкцій до лазерів і хірургії – залежно від фази й виду рубця. Окрема увага буде приділена комбінованим протоколам, профілактиці утворення шрамів, а також веденню пацієнтів з травмами бойового походження. Ви навчитесь уникати типових помилок та отримаєте чіткі алгоритми дій для щоденної практики. • Вступ • Рубець як глобальна проблема: функціональні, психологічні та соціальні наслідки • Класифікація рубців – основа ефективної терапії • Види рубців: нормотрофічні, гіпертрофічні, келоїдні, атрофічні, постакне, травматичні. • Клінічні приклади й алгоритми диференціації. • Біологія загоєння ран • Фази загоєння: запалення, проліферація, ремоделювання. • Ключові моменти для втручання: коли і як впливати на процес формування рубця. • Сучасні мультифакторні стратегії лікування рубців • Хірургічні методи: показання, обмеження, профілактика ускладнень. • Ін’єкційна терапія: кортикостероїди, ферменти, біологічні препарати. • Апаратні технології: лазери, радіочастотна терапія (RF), мікронідлінг. • Топічна терапія: силіконові гелі, зволоження, SPF-захист. • Ранній старт лікування: докази та практичні рекомендації • Оптимальні терміни початку терапії: чому важливо діяти з 5–7 дня після зняття швів. • Вибір тактики залежно від фази загоєння. • Комбіновані протоколи: максимальна ефективність. • Переваги поєднання методик у складних випадках, зокрема у пацієнтів з травмами бойового походження. • Профілактика рубців: стандарт сучасної хірургії та дерматології • Тиск, зволоження, SPF, мінімізація натягу шкіри – практичні підходи. • Роль мультидисциплінарної команди у профілактиці патологічних рубців. • Відповіді на запитання учасників

​Захворювання рогівки, як-от нейротрофічний кератит, кератит Тайгесона й ендотеліальна дистрофія Фукса, є одними з найбільш складних для діагностики та менеджменту. Їх об’єднує хронічний перебіг, непередбачуваний клінічний розвиток і ризик незворотного погіршення зору. Зокрема, нейротрофічний кератит часто перебігає безболісно через пошкодження рогівкових нервів, що може призвести до пізньої діагностики та перфорації рогівки. Згідно з даними дослідження TFOS DEWS II Report, пошкодження іннервації рогівки фіксується у до 60% пацієнтів з цукровим діабетом та після офтальмохірургії. Кератит Тайгесона має ідіопатичну природу, може рецидивувати роками й імітувати вірусні ураження, що часто призводить до надмірного або хибного застосування місцевих стероїдів. У разі дистрофії Фукса основним моментом є своєчасне виявлення декомпенсації ендотелію, адже затримка з направленням на кератопластику погіршує прогноз. Для прийняття правильного рішення необхідно досконало розуміти патогенез, диференційні ознаки й сучасні діагностичні підходи. Навчальний майстер-клас «Комплексний аналіз складних патологій рогівки» буде присвячений вивченню клініко-анатомічних, патогенетичних та діагностичних аспектів нейротрофічного кератиту, зокрема його етіології, типових біомікроскопічних ознак, стратифікації за класифікацією Mackie й методів перевірки рогівкової чутливості. Окрема увага буде приділена диференціальній діагностиці з іншими ураженнями рогівки, наприклад кератитом Тайгесона, для якого розглядатимуться особливості перебігу, морфологічні ознаки та лікувальні підходи. У фокусі також буде первинна ендотеліальна дистрофія Фукса: від класифікації дистрофій і терміну cornea guttata до змін ендотелію, методів візуалізації, стратифікації стадій захворювання та визначення показань до кератопластики. Буде розглянуто сучасний алгоритм прийняття рішень: консервативне чи хірургічне лікування залежно від клінічної ситуації. Загалом навчання охоплює як базові, так і спеціалізовані знання, необхідні для точного діагностування та ефективного менеджменту хронічних патологій рогівки. • Нейротрофічний кератит: • · Анатомічні особливості рогівки ока. • · Етіологія та епідеміологія нейротрофічного кератиту. • · Патогенез нейротрофічного кератиту. • · Скарги пацієнтів. • · Клініка та ознаки. • · Класифікація Mackie. • · 2 рівні діагностики: перевірка чутливості рогівки, біомікроскопія та додаткові методи. Базиси встановлення діагнозу. • · Диференціальна діагностика з іншими патологіями рогівки. • · Сучасний підхід до лікування. • Кератит Тайгесона: • · Етіологія та патогенез. • · Клінічна картина та біомікроскопічні особливості. • · Методи діагностики. • · Диференціальна діагностика з іншими патологіями рогівки. • · Лікування та прогноз. • Первинна ендотеліальна дистрофія рогівки Фукса: • · Класифікація дистрофій рогівки. • · Поняття «cornea guttata». • · Особливості ендотелію в нормі та при патології. • · Патогенез. • · Класифікація та стадії захворювання. • · Основні симптоми захворювання. • · Методи діагностики: - біомікроскопічні особливості; - додаткові методи обстеження рогівки. • · Особливості оперативного лікування. • · Сучасний менеджмент. • Відповіді на запитання учасників

Добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ) є методом із вищою прогностичною цінністю щодо серцево-судинних подій порівняно з офісним вимірювання. Воно дає змогу виявляти клінічно значущі феномени, недоступні за разових вимірювань, та допомагає діагностувати масковану, нічну й медикаментозну гіпертензію, гіпертензію білого халата і порушення циркадного профілю. Неправильна інтерпретація або недооцінення цих даних може призвести до гіпердіагностики, необґрунтованої ескалації терапії та високого ризику серцево-судинних подій. На цьому заході ви дізнаєтеся про показання до проведення ДМАТ, принципи правильного виконання дослідження та критерії якості запису. Ви навчитесь інтерпретувати середні показники, аналізувати циркадний профіль і варіабельність артеріального тиску, визначати клінічно значущі феномени та зіставляти результати з клінічним станом пацієнта. Після навчання ви зможете обґрунтовано використовувати ДМАТ у клінічній практиці для уточнення діагнозу гіпертонічної хвороби, оцінювання ефективності лікування та виявлення прихованих факторів ризику. • Проводити ДМАТ? • Підозра на гіпертензію білого халата • Маскована гіпертензія • Резистентна АГ • Оцінювання ефективності терапії • Симптомна гіпотензія • Ортостатичні реакції • Поліпрагмазія в літніх пацієнтів • Серцева недостатність з низьким АТ • Як правильно провести ДМАТ? • Вибір валідованого пристрою • Підбір манжети • Інтервали вимірювань • Критерії якості запису • Інструктаж пацієнта • Типові помилки • Як оцінювати результати? Покроковий алгоритм • Перевірка якості запису • Середні показники • Циркадний профіль • Варіабельність • Щоденник • Клінічні випадки • Сесія запитання-відповіді

Тонус і функція мʼязів тазового дна визначають, як пройдуть вагітність, пологи та післяпологове відновлення. Важливо вміти помічати ранні сигнали дисфункцій, які можна випустити з уваги, якщо не знати, як оцінювати навантаження, біомеханіку таза й зміну тканин у різні триместри. На цьому заході ви розглянете анатомо-функціональні особливості тазового дна, навчитеся відрізняти гіпо- та гіпертонус, працювати з нетриманням, болем, дискомфортом і визначати критичні маркери в перинатальному періоді. Ви зрозумієте, як будувати індивідуальну схему підготовки до вагінальних пологів, як уникати типових помилок у рекомендаціях щодо активності та як визначити підхід до післяпологової реабілітації. Після навчання ви впевнено працюватимете з пацієнтками, які мають дисфункції тазового дна, синдром болючого тазу, діастаз прямих мʼязів живота, нетримання чи пролапс тазових органів, та знатимете, коли потрібна корекція. • Анатомо-функціональні особливості м'язів тазового дна та основні маркери дисфункції. • Біомеханіка таза в перинатальний період: структурні зміни, вплив вагітності на м’язово-зв’язковий апарат. • Підготовка жінки до вагінальних пологів по триместрах як профілактика затяжних пологів, неонатальних ускладнень і травм промежини. • Післяпологове відновлення: реабілітація та абілітація. • Оригінальна методика Кегеля: техніка. • Сесія відповідей на запитання.

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування валідизованих опитувальників та клінічних тестів для ідентифікації ноцицептивного, нейропатичного та ноципластичного компонентів болю. 2. Проведення диференційної діагностики на основі клінічних патернів та “червоних прапорців” для виключення специфічної патології хребта. 3. Розробка персоніфікованого плану лікування, що включає обґрунтований вибір фармакотерапевтичних агентів (НПЗП, антиконвульсанти, антидепресанти) відповідно до фенотипу болю. 4. Інтеграція в клінічну практику сучасних рекомендацій щодо ведення пацієнтів з гострим та хронічним болем у спині. 5. Оцінка ролі психосоціальних факторів у хронізації болю та визначення показань до мультидисциплінарного підходу. Питання, що розглядаються: Які ключові клінічні маркери дозволяють диференціювати ноцицептивний біль від нейропатичного при обстеженні пацієнта з дорсалгією? Яка роль центральної сенситизації у формуванні хронічного неспецифічного болю в спині і як діагностувати цей стан? Як інтерпретувати дані нейровізуалізації (МРТ, КТ) у пацієнтів з болем у спині в контексті їхнього больового фенотипу? Які доказові стратегії фармакотерапії існують для кожного фенотипу болю (ноцицептивного, нейропатичного, ноципластичного)? В яких випадках показана комбінована аналгетична терапія, що впливає на різні механізми болю? Які критерії ефективності лікування та коли необхідно змінювати терапевтичну тактику у пацієнтів з хронічним болем у спині? Програма заходу • Заняття — 22:05 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ультразвукове оцінювання апендикса є важливим етапом у діагностиці гострого абдомінального болю. Правильність УЗ-діагностики базується на глибокому розумінні ехоанатомії, анатомічних варіантів розташування й патофізіологічних змін у разі запалення. Усвідомлення можливостей та обмежень ультразвукового методу при гострому й хронічному (резидуальному) апендициті дає лікарю змогу обґрунтовано інтерпретувати прямі та непрямі ехографічні ознаки, правильно обирати трансабдомінальний або трансвагінальний доступ і достовірно візуалізувати незмінений апендикс. Ці чинники визначають клінічну цінність дослідження та його вплив на подальшу тактику ведення пацієнта. На цьому заході ви розглянете основні ультразвукові критерії норми й патології апендикса, механізми формування ехографічних змін у разі запалення, а також типові діагностичні помилки. Ви знатимете, як правильно оцінити діаметр, копмресивність, васкуляризацію і стан навколишніх тканин. Ви навчитеся проводити диференційну діагностику навіть в умовах неоднозначної клінічної картини. Після навчання ви зможете робити точніші висновки УЗД в разі підозри на апендицит, орієнтуватися в атипових анатомічних варіантах і правильно диференціювати апендицит з гінекологічною, урологічною та кишковою патологіями. • Ехоанатомія апендикса. • Патофізіологія апендициту. • Можливості УЗД в діагностиці апендициту. • УЗД гострого апендициту. • УЗД хронічного (резидуального) апендициту. • Дифдіагностика гострого апендициту з іншими патологічними станами. • Візуалізація незміненого апендикса: • трансабдомінально; • трансвагінально. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Інструментальний сетап є невіддільною складовою ефективності роботи операційної бригади. Від правильного підбору, структурування та організації інструментів безпосередньо залежать тривалість оперативного втручання, обсяг крововтрати й ризик інфекційних ускладнень. Операційна медична сестра виконує головну роль у підготовці до втручання, забезпечуючи безперервність процесу, оптимальний темп роботи і злагоджену командну роботу. Важливо знати не тільки стандартні набори, але й формувати клінічне мислення, щоб прогнозувати перебіг операції та діяти проактивно. У складних клінічних ситуаціях, зокрема в разі ускладнень або зміни тактики втручання, недоліки підготування сетапу можуть призводити до подовження тривалості анестезії та підвищення ризику для пацієнта. На цьому заході ви розглянете принципи формування раціонального інструментального сетапу відповідно до типу оперативного втручання, клінічної ситуації та доступних ресурсів. Ви опануєте підходи до швидкого аналізу операції перед підготовкою, концепцію мінімально достатнього набору, побудову сетапу з орієнтацією на критичні етапи втручання, а також інтеграцію інструментів та обладнання в єдиний робочий процес. Ви знатимете алгоритми дій у планових та ургентних ситуаціях, зокрема у разі інтраопераційних ускладнень, конверсії доступу та в умовах обмеженого часу. Після навчання ви зможете ефективно орієнтуватися в стандартних і нестандартних клінічних ситуаціях, забезпечувати своєчасне подання інструментів та адаптувати сетап відповідно до перебігу втручання. • Сетап як частина безпеки пацієнта. • Швидкий аналіз операції перед збором. • Мінімально достатній набір (концепція «lean сетапу»). • Побудова сетапу від критичних моментів. • Інструменти + обладнання = один процес. • Логіка роботи на столі. • Динамічний сетап під час операції. • Планові операції: що має бути «за замовчуванням». • Ургентні ситуації: збір за 5 хвилин. • Практичні інструменти для щоденної роботи. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Інфекційний контроль в сучасному стаціонарі є базовим елементом безпеки пацієнтів і медичного персоналу, оскільки він визначає ефективність профілактики внутрішньолікарняних інфекцій, професійних заражень та поширення мультирезистентних збудників. Медична сестра є головною ланкою впровадження цих заходів: забезпечує дотримання гігієни рук, правильне використання засобів індивідуального захисту, організацію чистих і брудних потоків, а також контроль за виконанням протоколів у відділенні. На цьому заході ви дізнаєтеся про практичні індикатори інфекційної безпеки у відділенні, зокрема гігієну рук в клінічних ситуаціях, правильний вибір і використання ЗІЗ, поводження з медичними відходами та білизною, догляд за пацієнтами з інвазивними пристроями, а також організацію безпечного середовища для виконання процедур. Окрім цього, ви засвоїте алгоритми оброблення поверхонь і медичних виробів залежно від рівня ризику, безпечне виконання інвазивних маніпуляцій, документування процесів інфекційного контролю та проаналізуєте типові помилки. Після навчання ви зможете застосовувати принципи інфекційного контролю в щоденній роботі, своєчасно виявляти і коригувати порушення протоколів, ефективно реагувати на аварійні ситуації та організовувати інфекційну безпеку у відділенні. • Медичні працівники як ключова ланка щоденного впровадження інфекційного контролю. • Практичні індикатори безпеки у відділенні: • дотримання гігієни рук в клінічних ситуаціях; • правильний вибір і використання ЗІЗ; • поводження з медичними відходами; • догляд за пацієнтом з девайсами; • відповідність інфраструктури відділень вимогам інфекційної безпеки; • поводження з медичною білизною тощо. • Принципи організації безпечного простору для виконання процедур. • Оброблення поверхонь, обладнання та медичних виробів: алгоритм дій залежно від рівня ризику. • Безпечне виконання ін’єкцій та профілактика професійних інфікувань. • Документування процесів інфекційного контролю. • Аналіз типових помилок у відділеннях та шляхи їх усунення. • Підсумки та практичні інструменти: що впровадити у відділенні вже завтра. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Тинітус – це не просто нав’язливий шум у вухах. Це симптом, що може бути дзвінком, який свідчить про серйозні діагнози: від ішемії мозку до пухлин слухового нерва. За даними Американської академії отоларингології, від 10 до 15% дорослого населення стикаються з цим явищем, а у 20% із них стан вимагає медичного втручання через виражений дискомфорт. З віком ризик лише зростає: якщо серед молоді тинітус виникає у 1,6% випадків, то серед людей 60+ років – вже у 9%. Часто цей симптом супроводжується тривожністю, депресією, порушенням сну і значно погіршує якість життя. Найнебезпечніше, що можна зробити – це недооцінити цей симптом. Неправильне трактування тинітусу як суто ЛОР-проблеми може призвести до пропущеної неврологічної патології, затримки лікування і навіть небезпечних для життя ускладнень. Глибоке розуміння природи цього стану є важливим для лікарів різних спеціальностей. Навчальний захід «Тинітус у неврологічній практиці: диференційна діагностика й тактика ведення пацієнта» буде присвячений вивченню клінічної значущості тинітусу в неврології з акцентом на його епідеміологію, патофізіологію та мультидисциплінарну роль лікаря. Особливу увагу буде приділено неврологічним причинам такого стану: від акустичної невриноми до шийної мієлопатії та патології краніоцервікального переходу. Окремим блоком будуть представлені функціональні й психогенні порушення з розглядом соматоформних станів і тривожно-депресивної коморбідності. Також буде розглянуто алгоритм неврологічного обстеження та варіанти терапевтичної тактики, зокрема фармакотерапія та реабілітація. • Клінічна значущість тинітусу в неврології • Епідеміологія та патофізіологічні механізми. • Роль невролога в мультидисциплінарному підході. • Класифікація тинітусу: ключ до правильної маршрутизації • Об’єктивний vs суб’єктивний тинітус. • Пульсувальний тинітус: коли запідозрити судинну патологію. • Однобічний тинітус: червоні прапорці. • Неврологічно значущі етіології шуму у вухах • Вестибулярна шваннома (акустична невринома). • Синдром верхньої мозочкової артерії. • Мігрень, розсіяний склероз, нейросифіліс. • Черепно-мозкова травма, шийна мієлопатія. • Патологія краніоцервікального переходу. • Функціональні та психогенні порушення • Соматоформні розлади. • Коморбідна тривожна/депресивна симптоматика. • Психогенний тинітус: критерії підозри. • Алгоритм неврологічного обстеження при тинітусі • Структурований неврологічний скринінг. • Показання до нейровізуалізації. • Аудіологічне оцінювання та співпраця з отоларингологом. • Судинна діагностика: дуплекс судин шиї/голови, МР-ангіографія. • Практичні аспекти менеджменту • Коли призначати фармакотерапію і яку. • Неврологічна реабілітація, когнітивно-поведінкова терапія. • Показання до вузькоспеціалізованих консультацій.

Постійна забудькуватість, «хаос у голові», труднощі з концентрацією та хронічна втома у дівчат і жінок часто сприймаються як риса характеру або наслідок перевантаження. Вони можуть виглядати організованими й відповідальними, але ціною значного внутрішнього виснаження. РДУГ у жінок і дівчат нерідко має менш помітний перебіг і маскується під тривогу, депресію чи перфекціонізм, тому залишається недіагностованим роками. В умовах хронічного стресу та високих очікувань це суттєво впливає на якість життя, навчання, роботу й самооцінку. Запрошуємо на практичний майстер-клас, присвячений РДУГ у жінок і дівчат. Клінічні кейси, практичні інструменти для щоденної роботи лікаря та сучасні міжнародні рекомендації допоможуть бачити більше, ніж «просто неорганізованість», і вчасно допомагати пацієнткам. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • гендерні особливості проявів РДУГ та причини недодіагностики • ранні маркери у дівчат і підлітків, які легко пропустити • сучасні критерії діагностики та валідовані скринінгові інструменти • диференційну діагностику з тривожними, депресивними розладами та розладами особистості • вплив гормональних змін (ПМС, вагітність, перименопауза) на симптоми РДУГ • доказові підходи до лікування: психотерапія, фармакотерапія, психоедукація • алгоритм ведення пацієнток і комунікації без стигматизації Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Гематурія є клінічним синдромом із широким спектром етіологічних причин: від транзиторних і відносно доброякісних станів до тяжкої урологічної, нефрологічної та онкологічної патології. Вона не є ізольованим лабораторним феноменом – зазвичай це маркер потенційно небезпечного процесу, який потребує чіткої діагностичної стратегії. Своєчасне встановлення джерела кровотечі та правильна маршрутизація пацієнта визначають ефективність подальшого ведення і дають змогу уникнути фатальних наслідків. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до оцінювання пацієнтів із гематурією, зокрема її класифікацію, принципи первинного обстеження та диференційної діагностики між гломерулярними і негломерулярними причинами. Окрім цього, ви проаналізуєте тривожні симптоми, які вимагають онконастороженості, а також алгоритми обстеження із використанням лабораторних та інструментальних методів. Після навчання ви зможете точно оцінювати стан пацієнтів з мікро- та макрогематурією, своєчасно виявляти ознаки ургентних станів чи злоякісних новоутворень і правильно визначати подальшу тактику ведення. • Актуальність проблеми гематурії в клінічній практиці • Поширеність та клінічне значення • Міждисциплінарний підхід: уролог, нефролог, хірург • Коли гематурія є симптомом ургентного стану • Класифікація гематурії та первинне оцінювання пацієнта • Макрогематурія та мікрогематурія • Транзиторна й персистуюча гематурія • Безсимптомна і симптомна гематурія • Анамнез, огляд, базові лабораторні маркери • Гломерулярна та нефрологічна гематурія • Клінічні ознаки гломерулярного походження • Поєднання з протеїнурією, циліндрурією, гіпертензією • Гломерулонефрити, спадкові нефропатії, IgA Nephropathy • Коли направляти до нефролога • Негломерулярна гематурія: урологічні та хірургічні причини • Сечокам’яна хвороба, інфекції, травма • Патологія сечового міхура, простати, уретри • Пухлини сечовидільної системи • Післяопераційна та ятрогенна гематурія • Червоні прапорці та онконастороженість • Безбольова макрогематурія • Рецидивна гематурія у пацієнтів старшого віку • Анемія, втрата маси тіла, затримка сечі • Коли потрібне термінове дообстеження • Топічна та диференційна діагностика • Тристаканна проба та її клінічне значення • Початкова, термінальна, тотальна гематурія • Псевдогематурія: медикаменти, харчові фактори, гемоглобінурія • Типові діагностичні помилки • Сучасний алгоритм обстеження пацієнта з гематурією • Загальний аналіз сечі та мікроскопія осаду • Ultrasound, Computed Tomography Urography, Cystoscopy за показаннями • Лабораторна та інструментальна маршрутизація • Коли потрібна госпіталізація • Клінічні кейси і тактика ведення • Безсимптомна мікрогематурія • Макрогематурія на тлі антикоагулянтів • Гематурія з больовим синдромом • Вибір подальшої тактики та міждисциплінарна взаємодія • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Лікарі здобудуть наступні навички: Застосовувати сучасні шкали, зокрема SCORE2-Diabetes, для стратифікації серцево-судинного ризику у пацієнтів з ЦД 2 типу. Інтерпретувати результати неінвазивних та інвазивних методів діагностики ІХС з урахуванням особливостей перебігу у хворих на ЦД. Призначати цукрознижувальну терапію з доведеними кардіо- та ренопротективними ефектами, зокрема інгібітори SGLT2 та агоністи рецепторів ГПП-1. Розробляти індивідуалізовані схеми подвійної антитромбоцитарної терапії після гострих коронарних синдромів та реваскуляризації. Коригувати гіполіпідемічну терапію для досягнення цільових рівнів ліпопротеїнів низької щільності згідно з європейськими настановами. Визначати показання до реваскуляризації міокарда, оцінюючи співвідношення ризику та користі. Здійснювати багатофакторний контроль: досягнення цільового артеріального тиску, глікемічного контролю та модифікації способу життя. Розглядаються патогенетичні механізми прискореного атерогенезу, особливості клінічної картини та діагностики ІХС, роль інгібіторів SGLT2 і агоністів рецепторів ГПП-1, оптимізація антитромботичної терапії, цільові показники ЛПНЩ та артеріального тиску, вибір стратегії реваскуляризації та інтеграція нефропротективних стратегій. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Дефіцитні стани у дітей – одна з найпоширеніших проблем педіатрії. Нестача заліза, цинку, фолієвої кислоти та інших мікроелементів впливає на фізичний, когнітивний і психоемоційний розвиток дитини, підвищує ризик інфекцій, анемій, затримки росту й труднощів у навчанні. Щоб своєчасно виявити ці стани і розпочати їх корекцію, необхідно чітко розуміти механізми патогенезу та правильно інтерпретувати лабораторні ознаки. На цьому заході ви дізнаєтеся про роль мікроелементів у розвитку дитини, навчитесь визначати групи ризику, оцінювати лабораторні маркери дефіцитів та формувати індивідуальні стратегії профілактики й нутриціологічної підтримки. Ви розглянете реальні клінічні випадки, які допоможуть засвоїти алгоритми ведення таких пацієнтів. Після навчання ви зможете легше діагностувати дефіцитні стани й коригувати їх згідно з чинними міжнародними рекомендаціями. • Значення мікроелементів у розвитку дитини: • головна роль у кровотворенні, рості, когнітивному й імунному розвитку; • причини дефіцитів у дітей різних вікових груп. • Групи ризику в розвитку дефіцитних станів. • Біологічна роль заліза в організмі дитини; клінічні прояви дефіциту й гіпервітамінозу у дітей. • Вплив цинку на імунну систему, фізичний та нервово-психічний розвиток дитини, компенсаторні можливості в регенерації. Клінічні прояви дисбалансу цинку. • Роль фолієвої кислоти у кровотворенні, синтезі ДНК, розвитку нервової системи; дефіцит у дітей. • Сучасні клініко-інструментальні та діагностичні підходи: • лабораторні маркери дефіцитних станів та їх інтерпретації в дітей різного віку; • клініко-інструментальні методи; • переваги та недоліки діагностичних методів. • Профілактика й нутриціологічна підтримка: • харчові джерела та принципи раціонального харчування дітей; • використання збагачених продуктів та дієтичних добавок; важливість індивідуального підбору (вікові особливості, супутні захворювання). • Презентація клінічних випадків. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.