Онлайн-курси БПР — 2026

Реанімація новонароджених перш за все залежить від якісної вентиляції. Апарат T-piece дає змогу точно контролювати тиск і PEEP, але ефективно користуватися ним без практики непросто. На заході ви навчитеся налаштовувати Т-подібний апарат відповідно до стану новонародженого, правильно застосовувати PIP і PEEP, уникати типових помилок і працювати як з маскою, так і з інтубаційною трубкою. Ви розглянете особливості різних моделей (Neopuff, Giraffe та ін.), відпрацюєте алгоритми дій та зрозумієте, як обрати оптимальний режим вентиляції. Після заходу ви будете впевнено застосовувати T-piece у реанімації новонароджених та швидко адаптовувати параметри відповідно до ситуації. • 1. Вступне слово • Короткий огляд сучасних стандартів реанімації новонароджених (NRP, ERC, AHA) • 2. Показання та принцип роботи • Принцип роботи Т-подібного апарату • Показання до використання та протипоказання • Основні компоненти апарату: PIP, PEEP, потоковий клапан, резервуар • Порівняння з іншими методами вентиляції (меш, респіратор) • 3. Порівняння різних Т-подібних реанімаційних апаратів • Огляд основних моделей апарату • Переваги та недоліки кожної моделі • Відмінності у налаштуванні PIP, PEEP, потоків газу • Рекомендації щодо вибору апарату для різних клінічних сценаріїв • 4. Демонстрація роботи апарату • Підготовка апарату до роботи • Налаштування PIP та PEEP відповідно до ваги і стану новонародженого • Використання маски та інтубаційної трубки • Показання типових помилок та їх уникнення • 5. Розгляд та обговорення клінічних кейсів • Відпрацювання вентиляції за різними сценаріями: асфіксія у разі термінових пологів, асфіксія у передчасно народжених дітей, комбіновані ситуації з гіпоксією • Контроль параметрів вентиляції та адаптація до клінічної ситуації • Аналіз реальних ситуацій з практики • Вибір стратегії вентиляції • Дискусія та обмін досвідом • 6. Відповіді на запитання учасників

Чхання, закладеність носа, свербіж, сльозотеча — саме з такими скаргами пацієнти масово звертаються до лікаря у період сезонної алергії. Попри поширеність цих симптомів, контроль захворювання часто залишається недостатнім: пацієнти роками отримують симптоматичне лікування без досягнення стабільного ефекту. Сучасний підхід передбачає не лише швидке полегшення симптомів, а й глибше розуміння причин захворювання, правильну діагностику та вибір довгострокової стратегії лікування. Розглядаються ключові клінічні та практичні аспекти ведення пацієнтів: вибір препаратів для симптоматичної терапії, типові помилки, роль лабораторної діагностики у виявленні алергенів, інтерпретація результатів алергологічних обстежень, показання до алерген-специфічної імунотерапії та перехід від контролю симптомів до контролю захворювання. Учасники отримають практичні знання про поширені синдроми та нозології, комплексний розбір взаємопов’язаних тем і методик обстеження, а також можливість поставити питання спікерам у прямому ефірі. Програма заходу • Симптоматичне лікування сезонної алергії: як швидко і ефективно досягти контролю — онлайн лекція • Персоналізований підхід при сезонній алергії: від лабораторної діагностики до АСІТ — онлайн лекція • Сезонна алергія у дітей: прості відповіді на складні питання щоденної практики — онлайн лекція • Доповідь здійснюється за підтримки компанії ПРО-ФАРМА та не є підставою для нарахування балів фахівцям у сфері охорони здоров’я за системою безперервного професійного розвитку Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Опанування сучасних підходів до тотальної реабілітації у дитячій стоматології є важливим, оскільки ранній карієс та значне руйнування коронкової частини тимчасових зубів часто потребують комплексного відновлення. У таких ситуаціях локальні втручання є недостатніми, а помилки у виборі методу лікування можуть призводити до повторних уражень карієсом, ускладнень з боку пульпи, передчасної втрати зубів і порушення розвитку зубощелепної системи. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до лікування раннього дитячого карієсу та принципи тотальної реабілітації. Ви навчитеся приймати правильні рішення під час вибору між реставраціями та повним покриттям тимчасових зубів коронками, а також робити обґрунтований вибір матеріалів для відновлення фронтальної та жувальної груп зубів. Окрім цього, ви проаналізуєте реальні клінічні кейси, що дасть змогу побачити на власні очі практичну реалізацію підходів та оцінити фактори, які впливають на довготривалий прогноз лікування. Після навчання ви зможете обґрунтовано визначати показання до різних методів відновлення, знижувати ризик ускладнень і досягати стабільних прогнозованих результатів лікування у пацієнтів дитячого віку. • Сучасні підходи до лікування раннього дитячого карієсу. • Показання до реставрацій та повного покриття тимчасових зубів коронками. • Вибір матеріалів для відновлення фронтальної та жувальної груп зубів у дітей. • Алгоритм клінічного прийняття рішення: реставрація чи коронка. • Тотальна реабілітація у дітей з високим ризиком карієсу. • Клінічні кейси комплексного відновлення зубів у дитячій стоматології. • Помилки й ускладнення під час лікування тимчасових зубів та способи їх уникнення. • Роль гігієни, харчування та співпраці батьків у довготривалому результаті лікування. • Прогноз і довгострокове спостереження після тотальної реабілітації. • Практичні рекомендації для лікарів-стоматологів на основі клінічного досвіду та доказової медицини.

Кожна помилка у застосуванні IPL-технологій може спричинити опіки, рубці або навіть приховану меланому. Такі ускладнення можуть зруйнувати репутацію лікаря та клініки. Але водночас правильне застосування IPL підвищує ефективність процедур до 80% і дає змогу комплексно працювати з пігментними плямами, акне та іншими естетичними проблемами. На цьому заході ви навчитеся застосовувати IPL у своїй практиці, точно визначати мішені для лікування, обирати параметри під різні фототипи шкіри і стани, прогнозувати ризики та вчасно реагувати на ускладнення. Ви отримаєте алгоритми для роботи з гіперпігментацією, куперозом, акне, фотостарінням і нерівним тоном шкіри, а також розглянете протипоказання та протоколи корекції ускладнень процедури. Після навчання ви зможете безпечно й ефективно застосовувати IPL-технології, зменшити ризики для пацієнта й підвищити результативність лікування. • IPL ≠ лазер: база, яку всі плутають. • Хромофори та конкуренція в тканині. • Судинні мішені: як діаметр і глибина визначають вибір параметрів і прогноз. • Пігментні ураження: контроль мішені, ризик PIH та межі безпечної корекції. • Запальні дерматози та світлова модуляція: де межа між терапією і ризиком. • Комбінації, що підсилюють, і комбінації, що шкодять: стратегія, а не хаос. • Клінічне мислення в реальному часі: розбір складних випадків. • Відповіді на запитання.

Медикаментозна гіперчутливість є однією з основних причин гострих алергічних реакцій, зокрема анафілаксії. Правильне виконання, інтерпретація та нормативне обґрунтування алергопроб безпосередньо впливають на безпеку пацієнта, вибір правильного плану лікування та відповідність клінічної практики чинним регуляторним вимогам. Ця процедура дає змогу уникати діагностичних і тактичних помилок навіть у ситуаціях високого навантаження та значного потоку пацієнтів. На цьому заході ви засвоїте сучасні підходи до проведення алергологічного тестування, навчитеся визначати показання й протипоказання, обирати оптимальний тип проб залежно від клінічної ситуації, а також правильно інтерпретувати результати, зважаючи на анамнез та клінічний контекст. Ви розглянете питання безпеки пацієнта, профілактики ускладнень, організації протишокового забезпечення та правильного оформлення медичної документації, що має як клінічне, так і юридичне значення. Після навчання ви зможете обґрунтовано приймати рішення щодо доцільності проведення алергологічних проб, впевнено виконувати їх у стаціонарних умовах та інтерпретувати результати без гіпер- або гіподіагностики. • Актуальність теми: поширеність алергічних захворювань і ризики анафілаксії при медикаментозній терапії у стаціонарі. • Нормативно-правове регулювання: роль наказів МОЗ України у визначенні порядку проведення алергопроб. • Показання до проведення алергологічних проб: коли проби є клінічно виправданими. • Протипоказання та обмеження: гострі стани, анафілаксія в анамнезі, загострення алергії, важкі соматичні хвороби, приймання антигістамінних/глюкокортикостероїдів. • Організаційні вимоги у стаціонарі: інформована згода, наявність протишокового набору, доступ до реанімаційної допомоги, підготовка персоналу. • Техніка виконання проб: основні види (скарифікаційні, прик-тести, внутрішньошкірні, провокаційні), правила підготовки пацієнта. • Правила інтерпретації результатів: часові інтервали оцінювання, критерії позитивної/негативної реакції, ризики хибнопозитивних і хибнонегативних результатів, необхідність оцінювання в контексті анамнезу та клініки. • Безпека пацієнта й можливі ускладнення: місцеві реакції, генералізовані реакції, анафілаксія; алгоритм дій у разі невідкладних станів. • Оцінювання доцільності застосування: коли алергопроби справді потрібні, а коли їх проведення не має доказової цінності або може створювати додаткові ризики. • Відповіді на запитання.

​Незважаючи на порівняно малий розмір, пальці є анатомічно складними структурами. На крихітній площі в них зосереджено велику кількість сухожилків, зв’язок, синовіальних оболонок, судин і суглобів. Через це точна діагностика патологій пальців вимагає високої чутливості й деталізації. УЗД – це один із небагатьох методів, який дає змогу швидко, безболісно і без променевого навантаження виявити навіть незначні зміни у м’яких тканинах. Зокрема, високочастотна УЗД допомагає виявити запальні чи дегенеративні процеси ще до того, як вони стануть помітними на рентгенограмі. Навчальний майстер-клас «Ультразвукова діагностика пальців кисті» буде присвячений вивченню ультразвукової діагностики пальців кисті як у нормі, так і за патологічних станів. Першого дня учасники ознайомляться з анатомічними орієнтирами для УЗД, зокрема особливостями будови дорзальної та долонної поверхні пальців, а також детально розглянуть нормальну соноанатомію згиначів, розгиначів, зв’язок та інших структур. Особливу увагу буде приділено відмінностям обстеження великого пальця й перевагам високочастотного ультразвуку. Другого дня буде розглянуто характерні УЗ-ознаки поширених патологій: теносиновітів, паратенонітів, розривів сухожилків, ушкоджень зв’язок, а також змін при остеоартриті, псоріатичному та ревматоїдному артритах. Завершальною частиною стануть практичні поради щодо уникнення поширених помилок та формування чіткого алгоритму обстеження. • Вступ: • Коротко про мету вебінару. • Роль УЗД у діагностиці патології пальців. • Переваги високочастотної УЗД. • Анатомічна основа для УЗД: • Анатомія дорзальної поверхні пальців. • Анатомія долонної поверхні пальців. • Соноанатомія пальців (норма): • Соноанатомія згиначів пальців. • Соноанатомія кільцеподібних зв’язок (пуллі). • Соноанатомія розгиначів пальців. • Соноанатомія капюшона розгинача (extensor hood). • Особливості соноанатомії великого пальця. • Відповіді на запитання • Патологія пальців: ознаки на УЗД • Патологія згиначів і розгиначів. • Теносиновіт згиначів: потовщення синовіальної оболонки, наявність рідини, гіперваскуляризація. • Паратеноніт розгиначів: гіпоехогенна зона навколо сухожилка, гіперваскуляризація по периферії. • Часткові або повні розриви. • Пошкодження зв’язок: • Пуллі-зв’язки: A2, A4. • Колатеральні зв’язки ПІФ, ДІФ та МФС. • Дегенеративно-запальні артропатії: • Остеоартрит: остеофіти, синовіт, субхондральні зміни. • Псоріатичний артрит: дактиліт, ерозії, периостит. • Ревматоїдний артрит: ерозії, гіперваскуляризований синовіт, потовщення синовіальної оболонки. • Підсумок • Основні точки для запам’ятовування. • Часті помилки під час УЗД пальців. • Відповіді на запитання

Курс ОКТ та ОКТ-ангіографія у клінічній практиці офтальмолога: від простого до складного. Передбачені основні відеолекції, додаткові відеоматеріали за темою та практичні навчальні матеріали. Програма заходу • Курс складається з основних відеолекцій, додаткових відеоматеріалів за темою та практичних навчальних матеріалів. • Вивчення особливостей візуалізації нормальної та патологічної структури сітківки • У яких ситуаціях потрібна оптична когерентна томографія і чим вона може бути корисною • Які обмеження цього методу діагностики • Як виглядають різні патології сітківки на ОКТ • Оптична когерентна томографія у діагностиці глаукоми • Практична робота на оптичному когерентному томографі* • Оцінка стану Вашого очного дна за допомогою оптичної когерентної томографії* • *для слухачів повного курса Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Дисліпідемії – це один із найважливіших факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Відповідно, ці захворювання – головна причина смертності у світі. Більшість летальних випадків при ІХС асоційована з атеросклерозом коронарних судин, який прямо пов’язаний із порушенням ліпідного обміну. У 2025 році відбулися основні оновлення в підходах до стратифікації ризику, визначення цільових рівнів ЛПНЩ та алгоритмів ведення пацієнтів з дисліпідеміями – ці зміни стосуються не лише вузькоспеціалізованої кардіологічної допомоги. Оскільки саме лікарі первинної ланки, терапевти, ендокринологи, нефрологи та неврологи найчастіше першими виявляють підвищений ліпідний профіль або супутні патології, від їхніх дій залежить, чи вдасться запобігти прогресуванню атеросклерозу, інфарктам, інсультам, діабетичній нефропатії або навіть деменції. Оновлені рекомендації допоможуть розпочати ефективну гіполіпідемічну терапію вже під час рутинних профілактичних оглядів, коли клініка ще відсутня, але ризик – уже високий. Навчальний захід «Гіполіпідемічна терапія 2025: нові алгоритми без шаблонів» буде присвячений вивченню нових рекомендацій ESC/EAS 2023–2025, які розширюють фокус гіполіпідемічної терапії за межі LDL-C, зокрема non-HDL, ApoB та Lp(a). Учасники ознайомляться з принципом раннього початку лікування для покращення прогнозу навіть у пацієнтів без клінічних проявів. Особлива увага буде приділена мультидисциплінарному підходу під час призначення терапії пацієнтам із цукровим діабетом 2 типу, хронічною хворобою нирок, ожирінням та іншими супутніми станами. Також будуть розглянуті поширені міфи про статини й сучасні стратегії комбінованої терапії за допомогою езетимібу, інгібіторів PCSK9 та бемпедоєвої кислоти. Учасники майстер-класу зможуть навчитися оцінювати серцево-судинний ризик з використанням калькуляторів SCORE2 і SCORE2-OP та дізнатися про підходи до лікування пацієнтів літнього віку. Наприкінці заходу буде висвітлено, як ефективно мотивувати пацієнтів до лікування та дотримання правильної дієти. • LDL – головна терапевтична ціль, але не єдина • Нові рекомендації (ESC/EAS 2023–2025) розширюють фокус: акцент не лише на LDL-C, але і на non-HDL, ApoB, Lp(a). • “The lower, the better. The earlier, the better” • Ранній початок гіполіпідемічної терапії змінює прогноз навіть у пацієнтів без яскравої клініки – стратегія «профілактики у профілактиці». • Гіполіпідемічна терапія – не лише про ССЗ • Показання до призначення: ЦД 2 типу, ХХН, гіпотиреоз, ожиріння, інсулінорезистентність, метаболічний синдром – мультидисциплінарний підхід. • Міфи про статини: час зруйнувати страхи пацієнтів і лікарів • Розгляд найпоширеніших заперечень, зокрема «печінка», «м’язи», «старіння», «онкологія». • Коли статинів недостатньо – комбінована терапія • Езетиміб, інгібітори PCSK9, бемпедоєва кислота: сучасні схеми, коли і як комбінувати для досягнення цільових значень. • Оцінювання ризику = основа прийняття рішень • Як правильно користуватись калькуляторами SCORE2, SCORE2-OP, і кому потрібен агресивний підхід навіть за «нормальних» цифр. • Гіполіпідемічна терапія у людей похилого віку – так чи ні? • Огляд доказів, коли варто і не варто починати або продовжувати лікування в пацієнтів 75+. • Ваша тактика за «нормального» холестерину, але високого ризику • Коли в лабораторії «все добре», але пацієнт уже на межі інфаркту: як не пропустити показання до терапії. • Мотивація пацієнта: як зробити з ним команду • Комунікація, метафори, візуалізації – як пояснити сенс лікування простою мовою і досягти прихильності. • Розгляд кейсів: 3 пацієнти, 3 стратегії лікування • Ілюстративні клінічні ситуації: терапевт, ендокринолог і кардіолог бачать пацієнта по-різному, але об’єднує одне – високий ризик. • Відповіді на запитання учасників

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: • Інтерпретувати розгорнуту лейкоцитарну формулу, включаючи диференційну діагностику причин нейтрофільозу, нейтропенії, лімфоцитозу та еозинофілії. • Аналізувати еритроцитарні індекси (MCV, MCH, MCHC, RDW) для точної класифікації анемічних синдромів. • Проводити диференційну діагностику мікро-, нормо- та макроцитарних анемій на основі показників гемограми. • Виявляти гематологічні ознаки гострих та хронічних запальних процесів, інфекційних захворювань. • Розпізнавати ранні маркери можливих онкогематологічних захворювань, таких як лейкози та лімфоми. • Оцінювати тромбоцитарну ланку (кількість тромбоцитів, MPV), диференціювати причини тромбоцитопеній та тромбоцитозів. • Ідентифікувати «червоні прапорці» в аналізі крові, що вимагають негайного дообстеження або консультації гематолога. • Корелювати зміни в гемограмі з клінічною картиною пацієнта для формування цілісної діагностичної гіпотези. Програма заходу • Заняття — 02:16:37 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які критерії диференціації між реактивним лімфоцитозом та підозрою на хронічний лімфолейкоз? • Як поєднання індексів MCV та RDW дозволяє провести диференційну діагностику залізодефіцитної анемії, B12-дефіцитної анемії та анемії хронічних захворювань? • Які зміни в гемограмі, окрім цитопеній, можуть вказувати на мієлодиспластичний синдром? • Зсув лейкоцитарної формули вліво: як відрізнити реакцію на тяжку інфекцію від дебюту хронічного мієлолейкозу? • Панцитопенія: який діагностичний алгоритм є оптимальним для виявлення її причини? • Ізольований тромбоцитоз: коли це реактивний стан, а коли – ознака есенціальної тромбоцитемії? • Які неспецифічні, але стійкі зміни в аналізі крові можуть бути предикторами системних захворювань сполучної тканини? • Як інтерпретувати атипові мононуклеари та інші зміни при вірусних інфекціях, зокрема Епштейна-Барр? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Якість проведеної МРТ починається з правильного планування серій. На цьому етапі формується діагностична цінність майбутнього дослідження, адже вибір площин, орієнтирів, зони охоплення та правильної візуалізації анатомічних структур безпосередньо впливає на точність клінічного висновку. Навіть найкраще обладнання не компенсує технічних помилок планування, які можуть призвести до втрати важливих деталей, появи артефактів або хибної інтерпретації патології. На цьому заході ви розглянете базові та поглиблені принципи планування МРТ-серій, навчитеся правильно використовувати анатомічні орієнтири й адаптувати протоколи до складних клінічних ситуацій. Також ви засвоїте практичні алгоритми контролю серій до завершення сканування й методи системного зменшення ризику технічних помилок у щоденній роботі. Після навчання ви зможете покращити якість МРТ-візуалізації, адаптувати планування серій до нестандартних клінічних випадків та забезпечувати правильну підготовку дослідження для подальшої інтерпретації. • Вплив планування МРТ-серій на діагностичну цінність дослідження. • Як технічні рішення на етапі планування визначають якість та клінічну інформативність МРТ. • Побудова МРТ-серій від анатомічних орієнтирів: базові принципи. • Правильне використання анатомічних структур як основи для стандартизованого планування. • Визначення зони інтересу та збереження критично важливої анатомії. • Як не втрачати діагностично важливі структури. • Типові помилки у плануванні серій та виборі площин сканування. • Найпоширеніші технічні прорахунки та їхній вплив на якість зображення. • Атипова анатомія та нестандартні клінічні ситуації. • На що звертати увагу перед запуском протоколу, коли стандартні підходи не працюють. • Коли неправильна орієнтація зрізів спотворює або імітує патологію. • Артефакти планування як джерело діагностичних помилок. • Контроль серій до завершення сканування: як вчасно розпізнати помилку. • Практичні підходи: чеклісти, подвійна верифікація планування, навчання персоналу та системне зменшення ризику помилок у щоденній практиці. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Кишкову мікробіоту слід розглядати як повноцінний регуляторний орган, який впливає на мозок, нервову систему та психічне здоров’я. Зміни мікробіоти пов’язані з депресією, тривожністю, когнітивними порушеннями, аутизмом, мігренню, хворобою Паркінсона та Альцгеймера. Розуміння цієї взаємодії відкриває нові шляхи терапії та дає змогу інтегрувати мультидисциплінарний підхід у повсякденну практику. На цьому заході ви навчитесь оцінювати вплив кишкової мікробіоти на неврологічні й психічні стани, зважати на вісь кишківник–мозок, корелювати кишкові симптоми з депресією, тривожними розладами, нейродегенеративними і нейророзвитковими порушеннями. Ви дізнаєтеся про ефективні способи корекції: дієтичні стратегії, пробіотики й пребіотики, фекальну трансплантацію, поведінкові та вегетативні практики. Після навчання ви зможете інтегрувати знання про мікробіом у щоденну практику, планувати мультидисциплінарне лікування та вчасно помічати взаємозв’язок кишківник–мозок у пацієнтів з комбінованими симптомами. • Актуальність теми. • Мікробіом та мікробіота. • Вісь кишківник-мозок • Структурні компоненти вісі кишківник-мозок. • Нейробіологічні механізми впливу мікробіоти. • Мікробіота як фактор ризику та модифікатор неврологічних захворювань • Нейродегенеративні захворювання (хвороба Альцгеймера, хвороба Паркінсона). • Демієлінізувальні захворювання. • Головний біль. • Розлади нейророзвитку (РДУГ, аутизм). • Психіатричні стани (депресія, ГТР). • Корекція мікробіому • Дієтичні інтервенції. • Пробіотики й пребіотики. • Фекальна мікробіотна трансплантація. • Вегетативні та поведінкові практики. • Висновки. • Відповіді на запитання.

Лікарі здобудуть навички застосування стандартизованих діагностичних критеріїв (DSM-5, МКХ-11) для верифікації діагнозу. Проводитиметься нейропсихологічне тестування для оцінки виконавчих функцій: робочої пам’яті, інгібіторного контролю та когнітивної гнучкості. Учасники навчаться диференціювати розлади розвитку та коморбідні стани, розробляти індивідуалізовані програми нейропсихологічної корекції, використовувати методики тренування уваги, самоконтролю та навичок планування. Розглядатимуться сучасні нейробіологічні концепції патогенезу, диференційна діагностика з розладами аутистичного спектра, тривожними розладами та розладами поведінки, а також валідизовані нейропсихологічні інструменти для різних вікових груп. Окрему увагу приділено принципам побудови індивідуальної програми корекції, методикам корекції виконавчих функцій, ролі когнітивно-поведінкової терапії, залученню батьків і педагогів та оцінюванню ефективності корекційних заходів. Програма заходу • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний курс: базові алгоритми опису та аналізу КТ головного мозку 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Цей курс навчить вас базовим алгоритмам для опису та аналізу КТ-знімків головного мозку. Ви дізнаєтесь, як ідентифікувати ключові анатомічні структури, розпізнавати поширені патології, такі як гематоми, пухлини та ішемічні ураження, а також правильно інтерпретувати клінічні дані. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Лікарі здобудуть навички проведення диференційної діагностики гострого та хронічного болю, ідентифікації «червоних прапорців» для негайного втручання та формування ефективного плану ведення пацієнта. Учасники навчаться визначати роль і момент залучення невролога, ортопеда, реабілітолога та психотерапевта, здійснювати раціональний вибір нестероїдних протизапальних препаратів з урахуванням профілю ефективності та безпеки, а також розробляти індивідуалізовані схеми фармакотерапії. Програма охоплює оптимальні дози й тривалість курсу НПЗП, стратегії гастропротекції, фізичну терапію, кінезіотерапію, освітні програми, модифікацію способу життя, ергономіку та профілактику рецидивів. Розглядаються валідні клінічні інструменти й шкали оцінки інтенсивності болю та функціональних порушень, показання до невідкладної нейровізуалізації, переваги й ризики селективних інгібіторів ЦОГ-2, алгоритм дій при неефективності монотерапії НПЗП, місце міорелаксантів та ад’ювантних анальгетиків, мультидисциплінарна комунікація й немедикаментозні методи лікування. Програма заходу • Заняття: роль НПЗП у мультидисциплінарній практиці • Тривалість: 26:09 • Конспект до заняття: роль НПЗП у мультидисциплінарній практиці • Клінічні задачі до заняття: роль НПЗП у мультидисциплінарній практиці • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу: роль НПЗП у мультидисциплінарній практиці Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Маловоддя та багатоводдя – важливі сигнали про стан плода, що вимагають своєчасної реакції. На цьому авторському заході Соловйова Олексія ви дізнаєтеся, як правильно визначати обʼєм оплодневої рідини під час УЗД, зʼясуєте причини виникнення маловоддя та багатоводдя. Ви отримаєте практичні рекомендації щодо ведення вагітних із цими станами й ефективного використання гравідограми для моніторингу перебігу вагітності. Після навчання ви зможете впевнено оцінювати ризики, діагностувати маловоддя та багатоводдя у вагітних і надавати їм відповідну медичну допомогу. • Авторський онлайн-майстер-клас Соловйова Олексія "Маловоддя і багатоводдя: причини та ведення", під час якого буде розглянуто: • що таке маловоддя • вимірювання оплодневої рідини під час УЗД • причини виникнення маловоддя та ризики, повʼязані з ним • ведення вагітних з маловоддям, роль гравідограми • багатоводдя: визначення та УЗ-діагностика • ризики багатоводдя та причини його виникнення • ведення вагітних з багатоводдям, використання гравідограми • Сесія відповідей на запитання учасників

Амебіаз – це ризик сплутати інфекцію з НЗК, почати протизапальну терапію й отримати перитоніт. Цей майстер-клас допоможе вам уникнути фатальних помилок і впевнено діяти у складних клінічних ситуаціях: від хронічної діареї до абсцесу печінки. Ви дізнаєтеся, як розпізнати кишкову й позакишкову форми амебіазу, коли запідозрити паразитарне ураження та які обстеження справді працюють. Навчитеся швидко виключати або підтверджувати амебіаз у разі підозри на НВК та хворобу Крона, правильно інтерпретувати лабораторні й візуалізаційні дані та грамотно призначати лікування. У програмі – реальні клінічні випадки, які були зафіксовані спікеркою в Україні. Дізнайтесь про амебіаз з практичної точки зору! • 1. Вступне слово • Коротке представлення теми: амебіаз як актуальна проблема інфекційної патології, значення для клінічної практики та диференційної діагностики діарей • 2. Амебіаз: етіологія, епідеміологія, основи патогенезу • Збудник, механізми зараження • Групи ризику: мандрівники, особи з імунодефіцитними станами • 3. Кишкові прояви амебіазу: клінічна характеристика • Гострий та хронічний амебний коліт: особливості перебігу й типові симптоми • Варіанти ускладнень (перфорація, амебома, кровотечі, апендицит тощо) • Диференційна діагностика з іншими формами колітів (дизентерія, НЗК, виразковий коліт) • 4. Позакишкові прояви амебіазу: клінічні форми • Амебний абсцес печінки – найбільш поширена позакишкова форма захворювання: клінічні ознаки, діагностичні підходи, можливі ускладнення та наслідки у разі несвоєчасної діагностики • Рідкісні форми: ураження легенів, головного мозку, шкіри • 5. Діагностика амебіазу • Можливості лабораторної діагностики: мікроскопія калу, серологічні тести, молекулярно-генетичні методи (ПЛР) • Інструментальні методи: УЗД, КТ, МРТ для діагностики абсцесів • 6. Лікування та профілактика • Основні принципи медикаментозної терапії: специфічні антипротозойні засоби, особливості лікування кишкових та позакишкових форм • Медико-соціальні аспекти профілактики серед груп ризику • 7. Обговорення клінічного випадку №1: гостра кишкова форма • 8. Обговорення клінічного випадку №2: амебний абсцес печінки • Відповіді на запитання учасників

Лікарі здобудуть навички застосування валідованих шкал, зокрема MBI, для ранньої діагностики професійного вигорання та ідентифікації його клінічних маркерів у пацієнтів із хронічними захворюваннями. Учасники опанують техніки емпатичної комунікації та активного слухання, формування і дотримання професійних кордонів у терапевтичному альянсі. Програма передбачає оволодіння методами управління стресом і техніками усвідомленості, адаптованими для клінічної практики. Учасники зможуть розробити індивідуальний план профілактики вигорання, що включає оптимізацію робочого графіку та психогігієну. Також розглядається застосування стратегій дебрифінгу та інтервізій для опрацювання складних клінічних випадків і зниження ризику вторинної травматизації. Програма заходу • Заняття — 01:02:04 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які основні етіопатогенетичні механізми лежать в основі розвитку синдрому професійного вигорання у лікарів? • Як диференціювати професійне вигорання від депресії, астенічного синдрому та розладів адаптації у клінічній практиці? • Які існують об’єктивні інструменти для скринінгу та моніторингу динаміки вигорання у медичних працівників? • Як вигорання лікаря впливає на комплаєнс, прихильність до лікування та клінічні результати пацієнта? • Які комунікативні стратегії є найбільш ефективними для обговорення емоційного стану з пацієнтом без порушення професійних меж? • Яка роль організаційних факторів (культура закладу, навантаження, менеджмент) у профілактиці вигорання медичного персоналу? • Які доказові методи психотерапії та самодопомоги можуть бути рекомендовані лікарям для корекції наявних симптомів вигорання? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Організація маніпуляційного кабінету безпосередньо впливає на безпеку пацієнтів і медичного персоналу. Має бути чітке зонування простору, правильне укладання інструментів і медикаментів, дотримання санітарно-протиепідемічного режиму, щоб ефективно профілактувати внутрішньолікарняні інфекції, контамінації інструментарію та уникати професійних інцидентів. Медична сестра підтримує порядок у маніпуляційній зоні й фактично відповідає за щоденне дотримання стандартів інфекційного контролю. На цьому заході ви дізнаєтеся про принципи зонування «чистих» та «брудних» зон, логістику руху персоналу, пацієнтів і матеріалів, вимоги до оснащення й стандартизованих укладок. Ви розглянете алгоритми дій у разі порушень санітарного режиму, професійних уколів і контактів з біологічними рідинами, а також питання утилізації медичних відходів. Після навчання ви зможете знизити ризик інфекційних ускладнень, діяти чітко в екстрених ситуаціях, швидко виправляти організаційні помилки та ефективно взаємодіяти з системою інфекційного контролю. • Актуальність та мета вебінару. • Маніпуляційний кабінет як зона підвищеного ризику. • Принципи безпечного зонування простору. • Логістика руху персоналу, матеріалів і пацієнта. • Стандарти оснащення та укладки. • Алгоритми безпечної роботи медичної сестри. • Інфекційні ризики та їх профілактика. • Сортування медичних відходів. • Відповіді на запитання.

Під час післяопераційного ведення пацієнтів онкологічного профілю медичні сестри забезпечують безперервне спостереження та своєчасне фіксування змін у їхньому стані. Більшість післяопераційних ускладнень не виникають раптово, а мають початкові клінічні прояви, які відображаються у зміні характеру дренажного вмісту, стану післяопераційної рани або загального самопочуття пацієнта. Недооцінення або пізне розпізнавання цих сигналів може призвести до тяжких наслідків. На цьому заході ви розглянете системний підхід до раннього виявлення післяопераційних ускладнень в онкохірургічних пацієнтів. Ви засвоїте алгоритми оцінювання дренажів, післяопераційної рани й загального стану, навчитеся відрізняти фізіологічні післяопераційні зміни від патологічних, а також опануєте принципи динамічного спостереження. Після навчання ви зможете системно оцінювати стан пацієнта в ранньому післяопераційному періоді, своєчасно розпізнавати ознаки ускладнень, як-от неспроможність анастомозу, внутрішньочеревна інфекція, післяопераційна кровотеча й сепсис, а також приймати обґрунтовані рішення щодо подальших дій. • Вступ: концепція раннього виявлення ускладнень • Чому ускладнення не виявляються в реальній практиці • Типові помилки: фокус на аналізах замість клініки • Ранні клінічні сигнали: що реально працює • Оцінювання післяопераційної рани, дренажів, загального стану пацієнта • Що перевіряти на кожному огляді • Локальні vs системні ознаки • Як відрізнити норму від патології • Послідовність появи симптомів • Оцінювання в динаміці • Чому ізольовані показники вводять в оману • Як фіксувати зміни (АТ, пульс, температура, діурез) • Чеклісти в роботі медсестри • Структура ефективного чекліста: що має бути додано, як часто застосовувати • Тригери ескалації та комунікація з лікарем • Визначення чітких критеріїв для повідомлення лікаря • Клінічне мислення біля ліжка пацієнта • Пріоритет клінічного спостереження над інструментальними методами на ранньому етапі • Практична частина: впровадження інструментів • Відповіді на запитання

УЗД ока дає змогу розглядати орган зору як частину центральної нервової системи й «вікно» до внутрішньочерепних процесів. Це важлива навичка, яка допомагає швидко та безпечно оцінити стан пацієнта у разі підозри на внутрішньочерепну гіпертензію, судинні катастрофи чи нейрозапальні ураження. Розуміння ультразвукової анатомії, фізичних основ методу та клінічної інтерпретації знахідок дає змогу інтегрувати дані УЗД ока в цілісну клінічну тактику. На цьому заході ви розглянете анатомію ока й орбіти з позиції нейросонології, навчитесь орієнтуватися в нормальній ехокартині та розпізнавати патологічні зміни з боку кришталика, склоподібного тіла, сітківки, судинної оболонки й ретробульбарного простору. Ви дізнаєтеся, як вимірювати оболонки зорового нерва, працювати з доплерівськими режимами, інтерпретувати судинні кейси і корелювати ультразвукові дані з МРТ та клінічною картиною. Після навчання ви зможете впевнено інтегрувати УЗД ока у власні клінічні алгоритми, швидше орієнтуватися в складних офтальмоневрологічних станах і зменшити ризик діагностичних помилок. • Вступ. • Око як «вікно» до мозку: історичний та сучасний погляди. • Переваги нейросонології в оцінюванні ЦНС. • Анатомія ока та орбіти. • Зоровий нерв як частина ЦНС. • Фізичні основи й техніка УЗД ока. • Нормальна ультразвукова анатомія ока. • Судини ока та доплер. • УЗ-патологія ока: • патологія кришталика; • патологія склоподібного тіла; • патологія сітківки; • патологія судинної оболонки; • ретробульбарний простір. • Патологія зорового нерва (глаукома, нейродегенеративні захворювання, компресійні та об’ємні процеси, атрофія зорового нерва). • Око як індикатор внутрішньочерепних процесів (внутрішньочерепна гіпертензія, псевдопухлина мозку, травматичне ушкодження мозку). • Кореляція з нейровізуалізацією (УЗД ↔ МРТ, ONSD & люмбальна пункція, динамічне спостереження). • Судинна вісь «мозок-око» (каротидна патологія, емболічні механізми, amaurosis fugax). • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички застосування валідованих скринінгових інструментів для виявлення ПТСР у дітей на первинній ланці та проведення диференційної діагностики з тривожними розладами, депресією і розладами адаптації. Учасники навчаться розпізнавати вікові особливості клінічних проявів у дітей дошкільного, шкільного віку та підлітків, використовувати діагностичні критерії DSM-5 та МКХ-11, а також визначати клінічний маршрут пацієнта. Програма охоплює первинні психоедукаційні консультації для батьків або опікунів, створення безпечного та підтримуючого середовища для дитини, а також оцінювання коморбідних соматичних і психічних станів. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які клінічні “червоні прапорці” ПТСР у дітей різного віку (дошкільнята, молодші школярі, підлітки) є ключовими для лікаря первинної ланки? • Як провести диференційну діагностику між ПТСР, гострою реакцією на стрес та розладами адаптації в умовах первинної медичної допомоги? • Які валідовані скринінгові шкали та опитувальники для діагностики ПТСР у дітей можуть бути ефективно використані в рутинній практиці сімейного лікаря? • Яка роль лікаря первинки у менеджменті ПТСР: межі компетенцій, коли починати фармакотерапію та коли скеровувати до вузького спеціаліста? • Як клінічно розпізнати ПТСР за соматизованими скаргами (цефалгії, абдомінальний біль, енурез) та як вести таких пацієнтів? • Які особливості збору анамнезу травматичної події у дитини, щоб уникнути ретравматизації? • Якими є довгострокові наслідки недіагностованого або некоректно лікованого ПТСР у дитячому віці на соматичне та психічне здоров’я в дорослому житті? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера