Онлайн-курси БПР — 2026

​Велика злоякісна пухлина товстої кишки з метастазами колись була ледь помітним поліпом, який можна було видалити й забути. На заході «Колоректальна поліпектомія: все, що потрібно знати» ви навчитеся працювати з колоректальними новоутвореннями за всіма сучасними стандартами: від точного оптичного розпізнавання до вибору техніки поліпектомії залежно від ризиків і клінічної ситуації. Ви зможете впевнено обирати між холодною чи гарячою петлевою технікою, EMR чи ESD, орієнтуючись не лише на розмір чи локалізацію, а й на морфологічні ознаки, які визначають прогноз. Після лекції ви будете знати, як правильно підготувати пацієнта до втручання, уникнути тяжких ускладнень та розраховувати інтервали подальших контрольних колоноскопій. Будемо розбирати показання, техніку й підводні камені основних методів поліпектомії. А ще ви знатимете, що робити, якщо все ж таки сталася кровотеча під час процедури або інші ускладнення. • Вступ: актуальність та епідеміологія колоректального раку та поліпів. • Чому поліпектомія є основою профілактики колоректального раку. • Основи оптичного діагнозу колоректальних новоутворень. • Ключові аспекти підготовки до ендоскопічної колоректальної поліпектомії. • Основні техніки колоректальної поліпектомії: • - "холодна" і "гаряча" петлева поліпектомія: показання, переваги та недоліки; • - ендоскопічна резекція слизової оболонки (EMR): показання, переваги та види; • - ендоскопічна дисекція в підслизовому шарі (ESD). • Профілактика та менеджмент ускладнень. • Тактика подальшого спостереження після поліпектомії (визначення інтервалів контрольних колоноскопій залежно від гістології та кількості поліпів; кому потрібен інтенсивніший нагляд). • Обговорення запитань. • Проходження тестування.

Один показник артеріального тиску не пояснює, що насправді відбувається з гемодинамікою пацієнта. Серед причин гіпотензії можна виділити гіповолемію, вазоплегію, низький серцевий викид або тампонаду, а лікування для цих станів принципово різне. На цьому заході ви розберете, як правильно інтерпретувати інвазивний АТ і ЦВТ, оцінювати серцевий викид, переднавантаження, післянавантаження та скоротливість, відрізняти статичні показники від динамічних і обирати метод гемодинамічного моніторингу під конкретну клінічну ситуацію. Після навчання ви зможете швидко визначати причину гемодинамічної нестабільності та правильно обирати між інфузією, вазопресорами й інотропами. • Клінічна мета гемодинамічного моніторингу в кардіоанестезіології. • Основні компоненти гемодинаміки: артеріальний тиск, кровотік, судинний опір і перфузія органів. • Взаємозв’язок між серцевим викидом, середнім артеріальним тиском і системним судинним опором. • Інвазивний моніторинг артеріального тиску: принципи вимірювання та аналіз форми пульсової хвилі. • Центральний венозний тиск: клінічне значення, обмеження та типові помилки інтерпретації. • Серцевий викид і серцевий індекс: методи визначення та практичне застосування. • Оцінювання переднавантаження, післянавантаження та скоротливості міокарда. • Статичні й динамічні показники відповіді пацієнта на інфузійне навантаження. • Роль катетера легеневої артерії, транспульмональної термодилюції, аналізу пульсової хвилі та черезстравохідної ехокардіографії. • Чек-лист гемодинамічного мислення: на що дивитись перед тим, як обрати терапію • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Сучасна рефракційна хірургія потребує точності, індивідуального підходу й глибокого розуміння анатомо-функціональних особливостей ока. Помилки у виборі методу або нехтування деталями – як-от топографія, товщина рогівки чи pupillary offset – можуть призвести до непередбачуваних ускладнень, зниження гостроти зору, регресу ефекту або навіть до ектазії. Особливої уваги потребують пацієнти з нестандартною анатомією, залишковою аметропією, супутньою глаукомою або перенесеними рефракційними втручаннями в анамнезі. Такі випадки потребують досконалого знання чинних протоколів. Навчальний захід «Ексимерлазерна хірургія зору. Погляд офтальмолога та офтальмохірурга» буде присвячений вивченню індивідуалізованого підходу до рефракційної хірургії зору, зокрема вибору оптимального методу корекції – PRK, TransPRK, LASIK або FemtoLASIK – відповідно до топографічних характеристик рогівки. Будуть розглянуті алгоритми прийняття клінічних рішень, оцінювання pupillary offset і тактика ведення пацієнтів з підвищеним ризиком ектазії. Окрема увага буде приділена поєднанню CXL з лазерною корекцією, підбору контактних лінз у разі залишкової аметропії, а також розрахуванню характеристик ІОЛ після рефракційної хірургії з використанням онлайн-калькуляторів. В програмі заходу також будуть представлені сучасні підходи до ведення хвороби сухого ока, профілактика й менеджмент ускладнень, післяопераційні протоколи та моніторинг довготривалих результатів. Цей захід допоможе офтальмологу підвищити рівень безпеки, точності й передбачуваності результатів лазерної корекції зору. Партнер заходу — медичний центр "Гіппократ" • Вступ. Погляд рефракційного хірурга • Актуальність проблеми • Зміна підходів до корекції зору • Роль хірурга в сучасній рефракційній хірургії • Вибір методу: індивідуалізований підхід • Методи (PRK, TransPRK, LASIK, FemtoLASIK) • Алгоритм вибору методу • Вплив топографії, товщини рогівки, pupillary offset • Клінічний випадок • Пацієнт, анамнез, скарги • Обстеження, параметри рогівки, тип рефракції • Вибір методу, технічні параметри • Результати (1 день, 1 тиждень, 1 місяць) • Хірургічні аспекти • Ускладнення: клінічний погляд • Післяопераційне ведення • Протокол медикаментозного супроводу • Реабілітація • Контрольні візити і показники • Ефективність і довготривалі результати • Дані досліджень (FDA, ESCRS) • Відсоток повторних втручань • Якість життя пацієнтів після процедури • Висновки • Значення персоналізованого підходу • Прогноз розвитку технологій • Роль клінічного досвіду хірурга • Відповіді на запитання учасників • Поєднання CXL з ексимер лазерною корекцією зору, можливо? • Плюси та мінуси • Коли це можливо • Недоліки • Ускладнення після ЕЛК: клінічний погляд • Хвороба сухого ока - стратегії менеджменту • Ектазії рогівки – індукований кератоконус • Зниження чутливості рогівки та невропатичний біль • Міркування після рефракційної хірургії • Розрахунки інтраокулярних кришталиків після рефракційної хірургії • Онлайн - калькулятор оптичної сили IOL для пост-рефракційної інтраокулярної корекції • Використання контактних лінз після рефракційної хірургії (показання) • Контактні лінзи після поверхневої абляції та LASIK • Відповіді на запитання учасників

Ортопедичні деформації є складною проблемою в пацієнтів з дитячим церебральним паралічем. Вони суттєво обмежують мобільність, ускладнюють самообслуговування та впливають на якість життя. Сучасним хірургічним підходом у таких випадках є Single Event Multilevel Surgery (SEMLS) – методика, що передбачає проведення кількох оперативних втручань на різних рівнях опорно-рухового апарату за одну операцію. Це дає змогу мінімізувати кількість загальних анестезій, скоротити період відновлення та досягти кращого функціонального результату з меншим навантаженням на пацієнта і його сім’ю. Щоб ефективно застосовувати SEMLS, лікар повинен глибоко розуміти патогенез порушень ходи при ДЦП, використовувати об’єктивні інструменти оцінювання рухової функції, вміти планувати оперативну корекцію відповідно до анатомічних і функціональних особливостей. Важливим є також мультидисциплінарний підхід: участь не лише хірурга, а й реабілітолога, невролога, терапевта. Навчальний захід «Оперативна корекція у дітей з ДЦП: мультирівневий підхід SEMLS» буде присвячений вивченню концепції SEMLS як сучасної хірургічної стратегії в разі порушень опорно-рухового апарату внаслідок ДЦП. У програмі: огляд клінічних форм церебрального паралічу, критерії відбору пацієнтів для втручання (зокрема за шкалою GMFCS), типові операції в межах SEMLS (подовження сухожиль, остеотомії, корекція деформацій), а також аналіз результатів лікування за основними показниками (GDI, GMFM). Окрема увага буде приділена реабілітації до й після операції, а також перспективам розвитку цієї методики в Україні. Цей захід допоможе лікарям системно підійти до ведення дітей з ДЦП та вдосконалити хірургічні рішення, які покращують якість життя. • Вступ. Церебральний параліч у дітей: клінічні форми, порушення ходи, значення мультидисциплінарного підходу. • Поняття SEMLS (Single Event Multilevel Surgery): визначення, принципи, відмінність від поетапних втручань. • Показання та критерії відбору пацієнтів: GMFCS I–III, оптимальний вік. • Типові хірургічні втручання в межах SEMLS: подовження сухожиль, остеотомії, корекції деформацій нижніх кінцівок. • Результати SEMLS: покращення GDI, GMFM, ходи та якості життя; зменшення контрактур і болю. • Реабілітація до і після SEMLS. • Перспективи розвитку та стандартизації SEMLS в Україні: Необхідність мультидисциплінарних центрів. • Запитання та відповіді.

Від точності МРТ і КТ залежить, чи отримає пацієнт ефективне лікування. Якщо лікар помилиться в стадіюванні – пухлина може бути визнана нерезектабельною або, навпаки, хірургія буде виконана без потреби. В онкохірургії не має бути такого поняття, як «приблизно». Завжди потрібні тільки чіткі дані. На заході «МРТ та КТ в онкопроктології: сучасні підходи до діагностики та стадіювання раку прямої кишки» ви дізнаєтесь, як правильно інтерпретувати МРТ, КТ і ПЕТ/КТ при колоректальному раку, на що звертати увагу в зонах ризику та як не пропустити ураження фасції чи метастази. Ви знатимете, які формулювання повинні звучати у протоколі дослідження, щоб хірург і онколог чітко розуміли, як діяти далі. У програмі: зональна анатомія, візуальні маркери стадій T1–T4, ознаки MRF+ та MRF-, оцінювання лімфовузлів, виявлення метастазів та контроль ефективності терапії. Після заходу ви зможете оцінити дані МРТ або КТ так, щоб це дійсно допомогло прийняти правильне клінічне рішення. • Анатомія прямої кишки та зональний підхід у контексті онкології • Визначення меж прямої кишки • Відмінності ректального, колоректального та анального раку • Принципи візуалізації: огляд методів (МРТ, КТ, ТР УЗД, ПЕТ/КТ) • Сильні та слабкі сторони кожного методу • Клінічні показання до застосування • Семіотика пухлин прямої кишки за даними МРТ і КТ • Зміни товщини стінки, контури, інфільтрація навколишніх тканин • Ознаки мезоректального ураження • Тотальна мезоректальна резекція та її значення в плануванні МРТ • Оцінювання мезоректальної фасції • Визначення MRF+ та MRF- (margin involvement) • T-стадіювання ректального раку: діагностичні критерії та приклади • Візуальні відмінності T1–T4 • Проблемні стадії T2–T3, як уникати помилок • N-стадіювання: метастатичні лімфовузли та їх візуалізація • Розміри, локалізації, кількість • Критерії патологічної трансформації • M-стадіювання: діагностика віддалених метастазів • Метастази в печінку, легені, очеревину • Переваги МДКТ, МРТ з DWI, ПЕТ/КТ • Оцінювання відповіді на хіміо- та променеву терапію • Роль функціональної МРТ і КТ-перфузії • Контроль лікування до/після терапії • Переваги структурованих (proforma) протоколів опису • Зменшення пропусків у стадіюванні • Поліпшення міждисциплінарної комунікації • Типові помилки та клінічні виклики у стадіюванні ректального раку • Переоцінення або недооцінення стадії • Роль досвіду та команди: радіолог-хірург-онколог • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Післяпологові зміни промежини та тазового дна є поширеною причиною дискомфорту у пацієнток. За ними можуть стояти стресове нетримання, диспареунія та функціональні порушення без явного пролапсу. На цьому заході ви розберете, як відбирати пацієнток на реконструктивне лікування, коли доцільні кольпорафія, лабіопластика чи ліпофілінг, і як обирати обсяг втручання. Після навчання ви зможете краще оцінювати приховані дефекти тазового дна, приймати обґрунтовані рішення щодо тактики та зменшувати ризик післяопераційних ускладнень і повторних операцій. • Післяпологові скарги без явного пролапсу: як мислити хірургу. • Коли пацієнтка має симптоми, але пролапс візуально мінімальний або відсутній • Приховані дефекти тазового дна й перинеальної зони • Коли проблема функціональна, а коли анатомічна • Сучасна діагностика та відбір пацієнток на хірургічну корекцію. • Клінічний огляд та функціональне оцінювання • Показання до операції у разі мінімальних об’єктивних змін • Типові помилки первинної консультації • Хірургічна корекція післяпологових дефектів: що реально працює. • Вагінопластика й перинеопластика • Відновлення промежини після пологових травм • Корекція рубцевих деформацій • Комбіновані операції у разі післяпологових змін. • Корекція стресового нетримання сечі (СНС) + пластика тазового дна • Лабіопластика + вагінопластика • Ліпофілінг інтимної зони як частина реконструкції • Поєднані втручання за один етап: показання й обмеження • Пролапс і нетримання сечі: як не лікувати одне, ігноруючи інше. • Поєднання пролапсу зі стресовим нетриманням сечі • Коли потрібна одночасна корекція • Вибір тактики залежно від віку, пологів, тканин і симптомів • Ускладнення та недостатній клінічний ефект після операцій: як уникнути помилок? • Рецидив симптомів без рецидиву пролапсу • Біль, диспареунія, рубцеві деформації • Як мінімізувати ризики та правильно вести пацієнтку • Розбір клінічних кейсів. • Практичний алгоритм прийняття рішення. • Кого оперувати, кого спостерігати • Як обрати обсяг втручання • Як пояснювати прогноз пацієнтці • Післяопераційний супровід та профілактика рецидиву • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Хронічний біль після травми – це не симптом. Це самостійна нозологія зі своїм синдромокомплексом, яка значно погіршує якість життя пацієнтів. На майстер-класі «Травма і хронічний біль: що повинен знати лікар про пацієнтів після поранення» ви дізнаєтесь, як розпізнавати біль, що виникає внаслідок бойових травм, та чому стандартні анальгетики тут не працюють. Простою мовою ви зрозумієте складні механізми, за якими формуються фантомні болі, алодинія, дизестезії та емоційна ампліфікація. Після лекції ви зможете чітко диференціювати нейропатичний, психогенний і ноцицептивний біль, обирати терапевтичну стратегію залежно від типу ураження – центральний, спінальний чи периферичний. Навчитеся профілактувати хронізацію болю, обґрунтовано призначати антиконвульсанти, НПЗЗ, опіоїди та застосовувати когнітивно-поведінкові техніки навіть без залучення психіатра. У програмі: центральний біль після ЧМТ і спінальної травми, посттравматичні невропатії, фантомний біль, роль сенситизації та психоемоційного фону. Окремо – ментальна реабілітація, маршрутизація пацієнта й типові помилки у веденні гострого болю. • 1. Вступ: коли біль – більше, ніж симптом • Епідеміологія бойових травм і зростання кількості пацієнтів з хронічним болем • Поєднання соматичного, нейропатичного та психоемоційного компонентів у пацієнтів після поранення • Роль лікаря як координатора процесу лікування та реабілітації • 2. Черепно-мозкова травма і посттравматичний біль • Посткомоційний синдром: головний біль, фотофобія, когнітивна втома, центральний біль • Хронічний посттравматичний головний біль: диференційна діагностика, лікування, профілактика хронізації • Принципи ранньої діагностики, нейровізуалізації, мультидисциплінарний підхід до ведення таких пацієнтів • 3. Біль після спінальної травми • Центральний біль: нейропластичність, дизестезії, алодинія, порушення ноцицепції • Біль як прояв дисбалансу між інгібіторними та збуджувальними механізмами ЦНС • Роль фармакологічної терапії (антиконвульсанти, антидепресанти), фізичної та ерготерапії • 4. Периферичні травми: нейропатичний та змішаний біль • Посттравматичні моно- та поліневропатії, фантомні болі, каузалгії • Диференційна діагностика: нейропатичний, ноцицептивний, змішаний біль • Принципи покрокової терапії: стартові, перехідні та підтримувальні стратегії лікування • 5. Хронізація болю: як цього уникнути • Типові помилки у веденні гострого болю, що призводять до хронізації • Центральна сенситизація, феномен катастрофізації, емоційна ампліфікація болю • Надмірне та нераціональне застосування НПЗЗ, опіоїдів: ризики і наслідки • 6. Психоемоційна підтримка та ментальна реабілітація • Біль і психіка: тривога, депресія, ПТСР у поранених • Біопсихосоціальна модель болю: як пояснити пацієнту й залучити його до процесу одужання • Практичні методи без залучення психіатра: психоедукація, когнітивно-поведінкові техніки, робота в команді з психологом, ерготерапевтом, фізичним терапевтом • 7. Висновки • Біль після травми – мультифакторний і вимагає командного підходу • Ведення таких пацієнтів не обмежується призначенням ліків – важлива роль лікаря як клінічного координатора • Необхідність індивідуалізованих маршрутів відновлення відповідно до фізичних, когнітивних та емоційних аспектів • 8. Клінічні кейси • Аналіз типових ситуацій з практики • Вибір терапевтичної стратегії залежно від типу болю та супутніх станів • Обговорення мультидисциплінарної взаємодії на прикладі конкретних випадків • 9. Q&A-сесія. • Обговорення складних клінічних випадків, з якими учасники стикались у своїй практиці. Запитання та відповіді: уточнення алгоритмів дій у конкретних клінічних ситуаціях.

Художня реставрація – це комплексний метод відновлення твердих тканин зуба, що поєднує естетичні й функціональні аспекти лікування. Її ефективність визначається не лише якістю виконання, а й правильним плануванням втручання, вибором матеріалів та дотриманням протоколів. Недостатнє знання цих технік може призвести до порушення анатомічної форми зуба, дефектів контактних пунктів, оклюзійного перевантаження, розвитку запальних змін у тканинах пародонта, скорочення строку служби реставрацій та незадовільних естетичних результатів. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до художньої реставрації з позиції доказової та клінічно орієнтованої стоматології. Ви дізнаєтеся про показання й обмеження до застосування методу, принципи аналізу усмішки та планування реставрацій із використанням концепції Digital Smile Design. Також ви навчитеся правильно вибирати композитний матеріал, адгезивну систему й опануєте протоколи ізоляції робочого поля. Після навчання ви зможете обґрунтовано вибирати тактику лікування, планувати реставрацію відповідно до естетичних і функціональних параметрів, відтворювати анатомічну форму зубів та забезпечувати стабільні міжзубні й оклюзійні контакти. • Показання та вибір тактики в художній реставрації (коли робимо, коли ні). • Аналіз усмішки та планування (DSD-підхід). • Вибір матеріалів: композити, адгезиви. Протоколи ізоляції. • Покрокова техніка реставрації: від шарування до анатомії. Техніки та лайфхаки шарування композиту. Відтворення анатомії та оптики зуба. Контактні пункти й профіль прорізування. • Фінішна обробка і полірування. • Типові помилки та як їх уникнути. • Клінічні кейси (до/після).

Перші 60 хвилин після надходження пацієнта до приймального відділення визначають подальший прогноз захворювання. На цьому етапі необхідно швидко оцінити тяжкість стану, виявити ознаки загрозливих станів, визначити пріоритетність діагностичних і лікувальних заходів та обрати оптимальний маршрут пацієнта. Помилки первинного сортування, затримка призначення антибіотиків, інфузійної терапії або необґрунтоване очікування даних додаткових досліджень можуть призводити до погіршення клінічних результатів. Під час майстер-класу ви опануєте сучасні підходи до ведення хворих у першу годину після госпіталізації, алгоритм ABCDE, принципи первинного сортування та визначення пріоритетів у пацієнтів з гострою абдомінальною патологією. Ви навчитеся своєчасно розпізнавати сепсис, внутрішньочеревні кровотечі, кишкову ішемію та перфорацію, вибирати оптимальний обсяг лабораторних досліджень і методів візуалізації та застосовувати концепцію damage control. Також ви розглянете критерії направлення до операційної чи відділення інтенсивної терапії та типові помилки, які виникають у приймальному відділенні. Після навчання ви зможете швидше оцінювати критичні стани, раціонально використовувати доступні ресурси й ухвалювати клінічні рішення в умовах дефіциту часу. • Перша хвилина: оцінювання не діагнозу, а ризику • Чому клінічна стабільність важливіша за встановлення точного діагнозу на старті. • Ознаки гемодинамічної нестабільності та шоку. • Як швидко розпізнати сепсис і септичний шок. • Клінічні прояви внутрішньочеревної кровотечі, ішемії та перфорації. • Визначення пріоритетності пацієнта й рівня невідкладності допомоги. • ABCDE як базовий алгоритм швидкого оцінювання стану пацієнта • Airway: оцінювання прохідності дихальних шляхів. • Breathing: аналіз дихання та оксигенації. • Circulation: оцінювання кровообігу та ознак шоку. • Disability: швидке неврологічне оцінювання. • Exposure: повний огляд пацієнта без втрати часу. • Перші 15 хвилин: мінімальний пакет обстежень • Стандартизований первинний огляд пацієнта. • Контроль життєвих показників та їх інтерпретація. • Лабораторні дослідження, які не можна відкладати. • Роль лактату, коагулограми та визначення групи крові. • Коли необхідно виконати ЕКГ навіть при хірургічній патології. • Red flags гострого живота • Симптоми перитоніту та їхнє клінічне значення. • Ознаки кишкової ішемії та загрози некрозу. • Підозра на перфорацію порожнистого органа. • Критерії підозри на внутрішню кровотечу. • Клінічні сценарії першої години • Розбір типових помилок у приймальному покої. • Алгоритм дій у разі нестабільного стану пацієнта. • Пріоритезація завдань в умовах дефіциту часу. • Комунікація між черговими спеціалістами. • Формування первинного плану ведення пацієнта. • Візуалізація має відповідати клінічному питанню • Принципи вибору методу візуалізації. • FAST-протокол у критичних пацієнтів. • Можливості й обмеження ургентного УЗД. • КТ як інструмент підтвердження хірургічної патології. • Типові помилки у призначенні візуалізації. • Сепсис у приймальному покої: що потрібно зробити негайно • Рання діагностика сепсису. • Інфузійна терапія першої години. • Антибактеріальна терапія без невиправданих затримок. • Пошук та контроль джерела інфекції. • Моніторинг ефективності первинних заходів. • Damage control у критичного пацієнта • Концепція damage control surgery. • Тимчасовий контроль кровотечі. • Усунення контамінації та профілактика подальшого ушкодження. • Роль реанімаційних заходів у стабілізації пацієнта. • Показання до поетапного хірургічного лікування. • Хірург як координатор процесу • Організація роботи мультидисциплінарної команди. • Взаємодія з анестезіологом та відділенням інтенсивної терапії. • Підготовка операційної та забезпечення компонентами крові. • Медична документація в умовах ургентності. • Управління часом та ресурсами в критичних ситуаціях. • Головне рішення першої години: маршрут пацієнта • Критерії направлення в операційну. • Коли пацієнту необхідна КТ перед подальшими рішеннями. • Показання до госпіталізації в ICU. • Коли можливе динамічне спостереження. • Формування чіткого плану дій та відповідальності команди на наступні години. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

​Біль у грудній клітці після операцій або травм унеможливлює адекватне дихання, обмежує рухову активність та затримує процес відновлення. Для анестезіолога це щоденний виклик: як забезпечити ефективне знеболення так, щоб не перевантажити пацієнта опіоїдами і водночас не пропустити нічого критичного? У таких ситуаціях лікар має безпечно, ефективно й надійно виконати аналгезію – відповідно до клінічного контексту, тривалості знеболення й потреб конкретного пацієнта. Сучасні техніки регіонарної анестезії, як-от ESPB, PVB або SAPB, відкривають нові можливості в лікуванні болю. Але як вибрати найкращий метод, коли пацієнт щойно після торакотомії, має переломи ребер чи дренаж у плевральній порожнині? Навчальний майстер-клас «Регіонарна анестезія грудної клітки: сучасні підходи в торакальній, кардіохірургічній та травматологічній практиці» буде присвячений вивченню ефективних методів регіонарного знеболення грудної клітки. Під час заходу буде обговорено, чому біль після торакальних втручань має свою специфіку, як змінюється його характер у разі бойових поранень і чому не завжди достатньо лише анальгетиків. Ви дізнаєтесь, коли краще застосувати епідуральну аналгезію, а коли обмежитись SAPB чи PECS I/II, як правильно пролонгувати дію блоку шляхом катетеризації, а також які протоколи сьогодні вважаються золотим стандартом. Будуть розглянуті не тільки техніки, а й реальні клінічні ситуації: післяторакотомічна аналгезія, знеболення після стернотомії та підходи до терапії болю в пацієнтів з переломами ребер чи політравмою. • Вступ. Клінічна значущість болю в грудній клітці • Патофізіологія болю після торакальних і кардіохірургічних втручань • Наслідки неадекватного знеболення • Особливості больового синдрому після бойових поранень • Джерела болю в грудній клітці • Соматичний, вісцеральний та нейропатичний компоненти • Типові больові зони за різних втручань: торакотомія, стернотомія, дренажі, переломи ребер • Механізми хронізації болю • Регіонарна аналгезія грудної клітки: огляд технік • Thoracic Epidural Analgesia (TEA) – золотий стандарт: показання, техніка, ускладнення • Paravertebral Block (PVB) – альтернатива TEA • Serratus Anterior Plane Block (SAPB) • Erector Spinae Plane Block (ESPB) • Intercostal Nerve Blocks (ICNB) • Pecto-intercostal, Pectoral blocks (PECS I/II) • Місце ультразвукового контролю в сучасній анестезіології • Практичні аспекти блокад грудної клітки • Принципи вибору техніки: від втручання до блоку • Вибір анестетика й тривалість дії • Катетеризація для пролонгованої аналгезії • Огляд сучасних досліджень та рекомендацій • Дані ASA, ESRA • Порівняння ефективності різних блокад • Аналгезія у разі типових клінічних ситуацій • Післяторакотомічна аналгезія • Аналгезія після стернотомії у кардіохірургії • Знеболення у разі ребрових переломів та гемотораксу • Підходи у разі множинних травм грудної клітки (політравма, бойові поранення) • Відповіді на запитання. Обговорення клінічних кейсів учасників.

Збалансоване харчування – це не модні дієти. Це насамперед інструмент контролю глікемії та серцево-метаболічного ризику. Правильно підібраний раціон допомагає запобігти ускладненням цукрового діабету, продовжити життя пацієнтам і зберегти їхню довіру до лікаря. На заході ви дізнаєтеся, як індивідуалізувати харчування при діабеті 2 типу, ожирінні, метаболічному синдромі, серцево-судинних захворюваннях і хронічній хворобі нирок. Ви детально розглянете сучасні рекомендації ADA та EASD, навчитеся обирати якісні вуглеводи, оптимізувати баланс білків та жирів, а також коригувати дієту в разі поєднання ЦД з артеріальною гіпертензією, дисліпідемією чи НАЖХП. Після навчання ви зможете впевнено підбирати харчування під конкретний випадок і пропонувати пацієнтам дієтичні стратегії з доведеною ефективністю. • Індивідуалізація харчування: сучасні настанови (ADA, EASD, 2023–2025) • Якість вуглеводів важливіша за кількість • Моделі харчування з доведеною ефективністю • Оптимізація білкового компоненту • Жири та серцево-метаболічний ризик • Обмеження ультраперероблених продуктів та підсолоджених напоїв • Приклад меню на добу • Відповіді на запитання учасників

Після мастектомії не існує універсальної реконструктивної тактики: вибір залежить від анатомічних особливостей пацієнтки, характеристик пухлини, стану покривних тканин і плану променевої терапії. На цьому заході ви розберете алгоритм вибору реконструкції, підбір імпланта та його покриття, показання до використання сіток, а також особливості планування операції при птозі, асиметрії та майбутній променевій терапії. Після навчання ви зможете впевнено обирати тип мастектомії та реконструктивну тактику для конкретної пацієнтки, поєднуючи онкологічну безпеку з прогнозованим результатом. • Види та типи мастектомій. Доказова база щодо безпечності NSM та SSM. • Класифікація BTCC за Rancati: практичні рекомендації. • Алгоритм вибору реконструкції за М. Nava. • Вибір типу імплантів та їх покриття. Показання до використання сіток. • Тактика при плануванні променевої терапії. • Залишкова тканина молочної залози після мастектомії: зони найчастішої локалізації, допустимий обсяг залишкової тканини, огляд сучасної наукової літератури. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Когнітивні порушення визначають якість життя пацієнта не менше, ніж самі епілептичні напади. Скарги на погіршення пам’яті, уваги, швидкості мислення чи труднощі з навчанням можуть бути наслідком перебігу захворювання, структурних змін головного мозку або побічної дії протиепілептичної терапії. Недостатня увага до цих проявів призводить до помилкової інтерпретації симптомів, необґрунтованої зміни лікування, зниження прихильності пацієнта до терапії та втрати можливості своєчасно виявити прогресування захворювання чи розвиток ускладнень. На цьому заході ви навчитеся оцінювати когнітивні функції у пацієнтів з епілепсією, розуміти вплив різних форм захворювання та протиепілептичних препаратів на пам’ять, увагу й виконавчі функції, проводити диференційну діагностику когнітивного зниження та використовувати сучасні методи його оцінки. Ви опануєте практичні підходи до вибору терапії з урахуванням когнітивного профілю пацієнта, можливості реабілітації, а також розберете клінічні ситуації, у яких когнітивні порушення визначають подальшу тактику ведення. Після навчання ви зможете своєчасно розпізнавати когнітивні порушення у дітей і дорослих з епілепсією, оцінювати їх можливі причини, а також враховувати когнітивний вплив протиепілептичних препаратів під час вибору або корекції лікування. • Вступ • Актуальність теми: когнітивні порушення зустрічаються у 60–70% пацієнтів з епілепсією, впливають на якість життя, працездатність та соціальну інтеграцію. • Мета лекції: показати сучасні механізми патогенезу та практичні наслідки для клінічної роботи. • Когнітивні домени, що частіше страждають при епілепсії • Пам’ять: особливо при скроневій епілепсії через ураження гіпокампа. • Увага та виконавчі функції: порушення при лобній епілепсії. • Мова та швидкість мислення: дефіцити при застосуванні певних протиепілептичних препаратів. • Механізми патогенезу • Судомна активність: повторні напади та міжнападова епілептиформна активність порушують нейронні мережі. • Структурні зміни мозку: атрофія гіпокампа, таламуса, білої речовини. • Ефекти протиепілептичних препаратів: топірамат, фенобарбітал, бензодіазепіни мають виражений негативний вплив; ламотриджин і леветирацетам — більш сприятливі. • Нейропсихіатричні та психосоціальні фактори: депресія, тривога, порушення сну, соціальна стигматизація. • Вікові аспекти • Дитяча епілепсія: ранній дебют → ризик незворотних порушень інтелекту, мовлення, уваги. • Дорослі пацієнти: поступове зниження когнітивних функцій, ризик деменції. • Методи оцінки • Нейропсихологічне тестування: об’єктивна оцінка пам’яті, уваги, виконавчих функцій. • Нейровізуалізація: МРТ, fMRI для виявлення структурних змін. • ЕЕГ та відео-ЕЕГ: для кореляції когнітивних порушень із судомною активністю. • Клінічні наслідки • Якість життя: когнітивні порушення впливають більше, ніж самі напади. • Соціальна інтеграція: проблеми з навчанням, працевлаштуванням. • Ризик деменції: прискорене нейродегенеративне ураження. • Стратегії корекції • Оптимізація терапії: уникати політерапії, обирати препарати з мінімальним когнітивним впливом. • Хірургічне лікування: може покращити когнітивні функції, але має ризики (наприклад, зниження вербальної пам’яті після резекції скроневої частки). • Реабілітація та когнітивний тренінг: програми відновлення пам’яті, уваги, виконавчих функцій. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Баріатрична хірургія – це більше, ніж сама лише редукція шлунка. Сучасні підходи зробили її механізмом контролю метаболічних захворювань. Необхідно чітко орієнтуватися не тільки в техніках втручань, а й у показаннях, коморбідних станах і довгострокових наслідках обраної тактики. На цьому заході ви розглянете сучасні баріатричні підходи: від критеріїв відбору пацієнтів і передопераційної підготовки до технічних особливостей sleeve gastrectomy, OAGB/MGB і шунтувальних операцій. Ви навчитеся вибирати метод втручання залежно від клінічного профілю, оцінювати ризики, прогнозувати результати й грамотно вести пацієнта в післяопераційному періоді, зокрема проводити нутритивну підтримку. Після навчання ви зможете обґрунтовано обирати техніку втручання, знижувати ризик ускладнень, уникати ревізійних операцій і досягати стабільних клінічних результатів у пацієнтів з ожирінням і метаболічними порушеннями. • Ожиріння як сучасна хірургічна проблема: • поширеність та клінічне значення; • коморбідні стани; • місце баріатрії в лікуванні. • Показання до баріатричних операцій: • сучасні критерії відбору; • роль ІМТ та супутніх захворювань; • передопераційна підготовка пацієнта. • Основні види операцій та сучасні тренди: • sleeve gastrectomy; • OAGB/MGB; • bypass-операції та revisional surgery. • Як обрати оптимальну операцію: • індивідуальні особливості пацієнта; • метаболічні порушення, ГЕРХ; • очікуваний результат і ризики. • Техніка поздовжньої резекції шлунка: • основні етапи операції; • технічні нюанси; • типові помилки та профілактика ускладнень. • Техніка шунтування шлунка з одним анастомозом: • формування pouch та анастомозу; • вибір довжини кишкової петлі; • технічні ризики та їх уникнення. • Післяопераційний супровід пацієнта: • ранній післяопераційний період; • нутритивна підтримка; • довгострокове спостереження. • Клінічні кейси та дискусія: • розбір реальних випадків; • вибір тактики. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Відмова дитини від годування у перші місяці життя – поширена причина тривоги серед батьків та звернень до педіатрів. Такий симптом може бути пов’язаний із широким спектром причин: від технічних помилок у процесі годування до серйозних соматичних або неврологічних порушень. Недооцінення ситуації призводить до порушення грудного вигодовування, затримки фізичного розвитку та зниження імунного захисту. Необхідно вчасно розпізнавати цю проблему та коректно комунікувати з батьками, щоб правильно підтримати грудне вигодовування та забезпечити гармонійний розвиток дитини. Навчальний майстер-клас «Відмова малюка від годування в перші 6 місяців життя» буде присвячений вивченню причин, через які немовля може відмовлятися від годування, а також алгоритмам дій лікаря у таких ситуаціях. Будуть розглянуті механізми формування протестної поведінки дитини, типові реакції батьків і роль комунікації в процесі вирішення проблеми. Також увага буде приділена ситуаціям, у яких доцільно намагатися відновити ефективність грудного вигодовування, а також показанням до застосування догодовування. Крім того, будуть обговорені прогностичні терміни покращення у разі правильної тактики та принципи ведення складних випадків, коли дитина відмовляється і від грудей, і від пляшки. • Причини відмови немовляти від грудного вигодовування: механізми формування протестної поведінки, реакція батьків на відмову. Алгоритм дій лікаря щодо виявлення можливих причин та складання плану допомоги. • Клінічні ситуації, в яких доцільно намагатися покращити ефективність грудного вигодовування. • Показання до введення догодовування: коли та як це може бути виправданим кроком. • Часові рамки очікуваного покращення у разі правильної тактики: прогностичні періоди нормалізації годування. • Тактика ведення немовлят, які відмовляються як від грудного вигодовування, так і від годування з пляшки. • Необхідність додаткових обстежень у разі відмови від годування: показання, обсяг, міждисциплінарний підхід. • Альтернативні стратегії годування: годування з відволіканням, під час засинання або уві сні. Ефективність та обмеження. • Запитання та відповіді.

Сучасні тенденції естетичної медицини базуються на концепції обличчя як багаторівневої біомеханічної системи, де кістковий каркас, зв’язки, м’язи, жирові пакети й судинно-нервові структури функціонують у тісній взаємодії. Нехтуючи цими закономірностями та не маючи навичок ультразвукової візуалізації можна спричинити процедурні ускладнення: інтраваскулярне введення препаратів, ішемізація тканин, міграція матеріалу, фіброз або асиметрія. Все це безпосередньо впливає як на безпеку пацієнта, так і на юридичну захищеність лікаря. На цьому заході ви розглянете пошарову анатомію, біомеханіку та індивідуальну варіабельність структур обличчя. Ви дізнаєтеся про принципи ультразвукової діагностики в естетичній медицині, зокрема фізичні основи методу, вибір обладнання, правильну техніку сканування та інтерпретацію ультразвукової картини філерів, колагеностимуляторів, ниток і ускладнень. Окрім цього, ви отримаєте алгоритми диференціальної діагностики можливих ускладнень, а також навчитеся застосовувати ультразвукову навігацію. Після навчання ви зможете планувати інʼєкційні втручання відповідно до анатомічних і біомеханічних особливостей пацієнта, своєчасно виявляти ускладнення та контролювати їх лікування. • Поняття естетики й симетрії • Пошарова анатомія обличчя • Розуміння поняття каркасу, мобільної частини (рухового компонента), наповнення ПЖК • Кістковий каркас та його варіабельність • Мʼязи обличчя: види, функція. Поняття біомеханіки • Судини й нерви обличчя. Нормальна анатомія та варіанти норми • Звʼязки обличчя. Справжні та несправжні. SMAS • Жирові пакети і дерма • Основні класи косметологічних процедур • Базові засади фізики ультразвуку • Як правильно вкладати пацієнта, керування датчиком та правильне позиціонування на поверхні тіла пацієнта • Апарати і датчики для візуалізації: що потрібно • Інʼєкційні процедури: філери та їхні види. Ультразвукова картина • Колагеностимулятори: види та ультразвукова картина • Нитки: ультразвукова картина • Фіброз, гранульоми, міграція, капсулювання матеріалу й судинні ускладнення: ультразвукова характеристика • Наслідки апаратних методів та їхня ультразвукова характеристика • Виконання процедур під контролем УЗ • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Психічні розлади під час вагітності та в післяпологовому періоді належать до клінічно значущих, але часто недооцінених станів перинатальної медицини. Їхні прояви нерідко маскуються під фізіологічні зміни вагітності, втому або емоційні коливання, що ускладнює своєчасне розпізнавання. Від клінічної настороженості акушера-гінеколога чи сімейного лікаря залежить рання діагностика та безпека матері й дитини, адже ці фахівці найчастіше першими помічають порушення. На цьому заході ви розглянете сучасні принципи прийняття клінічних рішень у перинатальній психіатрії, підходаи до оцінки психіатричних ризиків на етапі планування вагітності, а також особливості ведення пацієнток у різні триместри та після пологів. Ви засвоїте підходи до диференційної діагностики післяпологових психічних розладів, дізнаєтесь більше про сучасні дані щодо безпечності психофармакотерапії під час вагітності та грудного вигодовування, а також доказові методи психотерапевтичної підтримки. Після навчання ви зможете точно оцінювати психічний стан вагітних і жінок у післяпологовому періоді, своєчасно виявляти тривожні симптоми та приймати обґрунтовані клінічні рішення щодо тактики ведення. • Особливості прийняття клінічних рішень у перинатальній психіатрії, баланс між ризиками лікування та нелікування для матері й плода. • Психічні розлади під час вагітності:реальна поширеність, причини гіподіагностики та типові помилки на стику спеціальностей. • Нейробіологія материнства: зміни мозку, гормональна перебудова та їхній вплив на емоційну регуляцію під час вагітності. • Планування вагітності та перший триместр: оцінка психіатричних ризиків, ведення психофармакотерапії та концепція нелікованого психічного розладу як фактора ризику. • Другий, третій триместр і пологи: токофобія, заперечення вагітності, гострі психічні стани та сучасні можливості лікування під час вагітності. • Післяпологові психічні розлади: диференційна діагностика бебі-блюзу, післяпологової депресії, післяпологового психозу та перинатального ОКР. • Психофармакотерапія без міфів: сучасні дані щодо безпечності психотропних препаратів під час вагітності та грудного вигодовування. • Психотерапія в перинатальному періоді: доказові підходи до роботи з депресією, тривогою, токофобією, ОКР та материнською амбівалентністю. • Алгоритм спільного ведення пацієнтки: скринінг, міждисциплінарна взаємодія, червоні прапорці та маршрутизація жінок із психічними розладами. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Комунікація медсестри з військовослужбовцем напряму впливає на довіру, комплаєнс і перебіг лікування, а невдале спілкування може ускладнити роботу всій мультидисциплінарній команді. На цьому заході ви розберете принципи професійної комунікації, особливості взаємодії з пацієнтами після поранень, операцій та ампутацій, роботу з родиною, а також дії в складних ситуаціях на кшталт агресії, тривоги чи відмови від лікування. Після навчання ви зможете підтримувати військовослужбовця в стаціонарі, будувати чітку й поважну комунікацію та зменшувати власне емоційне виснаження в роботі. • Роль медичної сестри у догляді за військовослужбовцями. • Основні принципи професійної комунікації. • Психоемоційні особливості військовослужбовців під час лікування. • Встановлення довірливих взаємовідносин із пацієнтом. • Практичні рекомендації щодо ефективного спілкування медичної сестри з військовослужбовцем. • Особливості спілкування з військовослужбовцями після поранень, операцій та ампутацій. • Як медичній сестрі підтримати військовослужбовця під час перебування в стаціонарі. • Комунікація з родиною військовослужбовця. • Дії медичної сестри у складних комунікативних ситуаціях (агресія, тривога, відмова від лікування, емоційне напруження). • Етичні принципи, конфіденційність та повага до гідності пацієнта. • Профілактика професійного вигорання медичних працівників. • Практичні кейси з роботи медичної сестри. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Оновлений календар щеплень 2026 року суттєво змінить щоденну роботу медичної сестри. Виносяться нові вікові групи, додаються комбіновані вакцини, оновлюються схеми КПК та перехід на ІПВ. Відповідальність за техніку виконання й точність документації буде вищою. Помилки більше не припустимі. Під час цього заходу ви розглянете основні зміни календаря, техніку вакцинації, вимоги до «холодового ланцюга», правила поєднання вакцин та алгоритми дій у складних ситуаціях. Головний акцент зустрічі буде на практиці: як уникати помилок, як коректно інформувати пацієнтів, як реагувати на побічні реакції та як підтримувати безперервність і точність обліку. Після навчання ви будете готовими до впровадження нового календаря щеплень та будете швидко і впевнено орієнтуватися в дозах, комбінаціях та несприятливих подіях після вакцинації. • 1. Нормативно-правова база. • 2. Основні оновлення Календаря профілактичних щеплень, затвердженого Наказом МОЗ України від 5 березня 2025 року № 396. • 3. Організація вакцинаційної сесії. • 4. Дотримання «холодового ланцюга». • 5. Техніка приготування та введення вакцин. • 6. Поєднання вакцин. • 7. Протипоказання до щеплень. • 8. Несприятливі події після імунізації. • 9. Невідкладна допомога. • 10. Відповіді на запитання учасників.

Нетримання сечі у дітей — стан, що має багатофакторну природу 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Нетримання сечі у дітей — стан, що має багатофакторну природу. Причиною можуть бути неврологічні особливості, урологічна патологія, психологічні чинники або поєднання кількох факторів. Для ефективної допомоги дитині потрібен мультидисциплінарний підхід. Енурез — це проблема, яку часто неможливо вирішити силами лише одного спеціаліста. Саме тому організовується консиліум лікарів із розбором реального клінічного випадку та обговоренням підходів до діагностики й лікування на основі evidence-based практик. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Аутоімунний тиреоїдит є однією з найпоширеніших причин звернення до ендокринолога, однак гіпердіагностика та необґрунтовані призначення трапляються нерідко. Неправильна інтерпретація антитиреоїдних антитіл, надмірне використання левотироксину, йоду, біологічно активних добавок та необґрунтовані дієтичні обмеження можуть призводити до помилкового ведення пацієнтів, особливо під час планування вагітності та при субклінічному гіпотиреозі. На цьому заході ви навчитесь точно інтерпретувати антитиреоїдні антитіла та значення ТТГ, визначати показання до призначення левотироксину, розглянете сучасні підходи до ведення субклінічного гіпотиреозу та особливості менеджменту пацієнток із АІТ під час планування вагітності. Ви також розглянете доказові підходи до харчування, роль селену, йоду та інших біологічно активних добавок, взаємодію левотироксину з їжею та лікарськими засобами, а також найпоширеніші причини гіпердіагностики та клінічних помилок. Після навчання ви зможете обґрунтовано призначати та коригувати терапію левотироксином, надавати пацієнтам доказові рекомендації щодо харчування та добавок, а також уникати поліпрагмазії. • Коли АІТ не є показанням до призначення левотироксину. • Значення антитиреоїдних антитіл та роль ТТГ у прийнятті клінічних рішень. • Субклінічний гіпотиреоз: сучасні підходи до ведення та показання до лікування. • Особливості ведення пацієнток із АІТ при плануванні вагітності. • Доказові підходи до харчування при АІТ і гіпотиреозі. • Середземноморська дієта та інші харчові моделі: що підтверджено доказами. • Безглютенова дієта: показання та поширені міфи. • Роль селену, йоду та біологічно активних добавок у веденні пацієнтів з АІТ. • Взаємодія левотироксину з їжею, лікарськими засобами та харчовими добавками. • Найпоширеніші помилки та причини гіпердіагностики у клінічній практиці. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Акне у дорослих є хронічним дерматологічним захворюванням, яке часто вказує на глибші системні порушення. Його поява у жінок після 25 років може бути наслідком гіперандрогенії, полікістозу яєчників, стресу чи метаболічних змін. У таких випадках стандартні схеми лікування виявляються неефективними, що потребує більш глибокого підходу до діагностики і терапії. За даними Journal of Clinical and Aesthetic Dermatology, близько 50% жінок з акне в дорослому віці мають супутні гормональні порушення, які потребують ретельного лабораторного обстеження та мультидисциплінарного підходу до лікування. Ігнорування системного підґрунтя акне або призначення симптоматичного лікування без оцінювання супутніх станів може призвести до хронізації процесу, утворення рубців, постзапальної гіперпігментації та, що не менш важливо, психоемоційного виснаження жінки. За даними дослідження в British Journal of Dermatology, у пацієнтів із середнім та важким перебігом акне ризик розвитку депресії зростає на 63%, якщо порівнювати з людьми без висипань. Навчальний захід «Акне у дорослих пацієнток: від лабораторної оцінки до корекції терапії» буде присвячений вивченню акне у дорослих жінок як комплексного хронічного захворювання, зокрема його епідеміології, факторів ризику та клінічних особливостей. Розглядатимуться відмінності перебігу акне в підлітковому й дорослому віці, типові форми, локалізації та роль гормональних порушень у патогенезі. Особлива увага буде приділена диференційній діагностиці з іншими дерматозами та ситуаціям, коли пацієнтці потрібна консультація гінеколога або ендокринолога. У фокусі також будуть сучасні підходи до терапії: від топічного й системного лікування до косметологічних і апаратних методик. • Вступ • Актуальність проблеми акне у дорослих жінок • Епідеміологія: поширеність, фактори ризику • Клінічні особливості акне у жінок • Відмінності перебігу акне у підлітків і дорослих жінок • Класифікація та форми акне • Типові локалізації та морфологічні особливості • Роль гормональних факторів • Диференційна діагностика • Відмінності акне від інших дерматозів • Коли потрібна консультація гінеколога чи ендокринолога • Сучасні підходи до лікування • Топічна терапія • Системна терапія • Косметологічні й апаратні методики • Відповіді на запитання

Знання про основні ознаки гіперандрогенних станів у жінок тепер будуть у вас під рукою. На цьому заході ви навчитеся вчасно розпізнавати прояви гіперандрогенії, уникати хибної діагностики та впроваджувати сучасні алгоритми обстеження і лікування. Ви зможете правильно оцінювати шкірні та репродуктивні симптоми, лабораторні маркери й інструментальні тести, а також застосовувати міждисциплінарний підхід із залученням гінеколога, ендокринолога чи дерматолога. Це допоможе покращити якість життя пацієнток, підтримати їхній психоемоційний стан і мінімізувати ризик проґавити серйозні стани, як-от пухлини наднирників або вроджену гіперплазію кори наднирників. Захід дасть вам чіткий алгоритм дій у разі гірсутизму, алопеції, акне, метаболічних порушень та репродуктивних проблем, щоб ви могли працювати ефективно і впевнено. • Основні прояви гіперандрогенії, мультисистемного синдрому, який проявляється не лише шкірними та репродуктивними симптомами, а й має метаболічні та психоемоційні наслідки • Клінічне оцінювання – перший етап діагностики: гірсутизм, акне, алопеція, менструальні порушення, зміни маси тіла • Лабораторні маркери як основа диференціації причин: обов’язкові тести • Інструментальні методи діагностики • Клінічні кейси як ключ до навчання лікаря: аналіз випадків реальних пацієнток допомагає відпрацювати алгоритм «симптом → діагностика → лікування» • Відповіді на запитання учасників