Заходи БПР — Загальна практика - сімейна медицина 2026

Електронний навчальний курс: рентген-діагностика артрозів 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Точність інтерпретації рентгенологічних зображень — ключ до своєчасної діагностики та правильної тактики ведення пацієнтів з артрозом». Рентгенографія залишається базовим методом діагностики: вона допомагає визначати ступінь ураження суглоба, виявляти характерні ознаки захворювання та відстежувати його прогресування. Лікар має впевнено орієнтуватися в класичних рентгенологічних критеріях артрозу, щоб своєчасно приймати обґрунтовані рішення. Цей майстер-клас допоможе вам оволодіти алгоритмами оцінки рентгенограм при артрозах різних суглобів, навчитися розпізнавати основні рентгенологічні стадії та класифікації, а також поглибити знання щодо диференційних ознак артрозу в практиці. На заході ви дізнаєтесь про класифікації артрозів у рентгенології (зокрема Kellgren–Lawrence та інші), класичні рентгенологічні ознаки (звуження суглобової щілини, остеофіти, субхондральний склероз, кістоподібну перебудову), а також про типові помилки та складні клінічні випадки в інтерпретації рентгенограм. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Лікарі здобудуть наступні навички: • Інтерпретувати результати рутинної та тривалої відео-ЕЕГ для верифікації діагнозу. • Проводити диференційну діагностику між епілептичними нападами та неепілептичними пароксизмальними станами у дітей. • Застосовувати сучасні класифікації епілепсій та епілептичних синдромів (ILAE 2017) у клінічній практиці. • Розробляти індивідуалізовані схеми лікування на основі типу нападів та епілептичного синдрому. • Обирати протиепілептичні препарати (ПЕП) першої, другої та третьої лінії відповідно до доказових рекомендацій. • Ідентифікувати предиктори фармакорезистентності та визначати тактику ведення таких пацієнтів. • Здійснювати моніторинг ефективності та безпеки терапії, включаючи корекцію доз та менеджмент побічних реакцій. Програма заходу • Заняття №1 • Які сучасні методи нейровізуалізації (МРТ, ПЕТ) та нейрофізіології (відео-ЕЕГ моніторинг) є ключовими у діагностиці дитячої епілепсії? • Як провести диференційну діагностику епілептичних нападів з неепілептичними пароксизмальними подіями (синкопе, тики, стереотипії)? • Які клінічні «маски» епілепсії (наприклад, гастроінтестинальні, поведінкові) ускладнюють своєчасну діагностику? • Які принципи вибору стартової монотерапії протиепілептичними препаратами (ПЕП) залежно від типу нападу та синдрому? • Як розпізнати фармакорезистентну епілепсію та якою є подальша терапевтична стратегія? • Які особливості застосування нових генерацій ПЕП у педіатричній практиці: переваги та ризики? • Які критерії безпечної відміни антиконвульсантів після досягнення стійкої ремісії? • Заняття №2 • Які семіологічні ознаки дозволяють диференціювати епілептичні та неепілептичні пароксизмальні події у немовлят? • Яка роль тривалого відео-ЕЕГ моніторингу в діагностиці складних випадків дитячої епілепсії? • Як нові генетичні дані впливають на вибір терапевтичної стратегії при епілептичних енцефалопатіях? • Які показання та протипоказання до застосування нових ПЕП у педіатричній практиці? • Які оптимальні стратегії переходу між ПЕП для мінімізації ризику погіршення контролю над нападами? • Як вести епілептичний статус у дітей відповідно до останніх міжнародних клінічних настанов? • Яке місце нейропсихологічного тестування в комплексному менеджменті дитини з епілепсією? • Коли слід направляти педіатричного пацієнта до спеціалізованого центру хірургії епілепсії? • Конспект до занять • Клінічні задачі до занять • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Хронічний біль — одна з найчастіших причин звернення пацієнтів до лікаря. Біль у суглобах і спині, нейропатичний біль, фантомний біль після ампутацій часто набувають тривалого перебігу, знижують якість життя та недостатньо контролюються стандартною аналгетичною терапією. Сучасний підхід до менеджменту болю враховує не лише соматичні причини, а й зміни центральної обробки болю. Саме тому антидепресанти займають важливе місце у лікуванні хронічного больового синдрому, хоча їх застосування досі викликає запитання у лікарів. Цей захід допоможе вам краще розуміти механізми хронічного болю, обґрунтовано застосовувати антидепресанти та підвищити ефективність лікування пацієнтів. Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • Хронічний біль при ревматологічних захворюваннях та патології опорно-рухового апарату • Нейропатичний біль: як розпізнати та лікувати • Особливості болю у пацієнтів після ампутацій • Роль антидепресантів у різних типах болю • Як обрати препарат і безпечно його застосовувати Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Рак передміхурової залози трапляється у кожного п’ятого чоловіка 55+ років. Після лікування пацієнти часто залишаються наодинці з проблемами, які руйнують якість життя: нетримання сечі, еректильна дисфункція, зниження лібідо та променевий цистит. Ваше розуміння цих ускладнень і методів їх корекції дає змогу повернути пацієнта до активного життя та зміцнити довіру до вас як до фахівця. На заході ви дізнаєтеся, як оцінювати та лікувати ускладнення після радикальної простатектомії та променевої терапії із застосуванням консервативних і хірургічних методів, ефективно комунікувати з пацієнтами й підтримувати їхнє психологічне благополуччя. Ви навчитеся вирішувати проблеми еректильної дисфункції, нетримання сечі та променевих циститів у повсякденній практиці. Після лекції ви зможете впевнено планувати й проводити лікування ускладнень, а також запобігати соціальній ізоляції та психологічному виснаженню пацієнтів. • Актуальність та поширеність • Еректильна дисфункція після лікування раку простати • Нетримання сечі після лікування раку простати • Розлади сечовипускання (різі, болі, частота) після та під час лікування раку простати • Консервативні методи лікування ускладнень раку простати • Хірургічні методи лікування ускладнень раку простати • Профілактика ускладнень під час лікування раку простати • Основні висновки • Відповіді на запитання учасників • Індивідуальний підхід до андрогенної депривації • Відповіді на запитання учасників

Правильне ранове покриття вирішує більше, ніж здається: воно може врятувати кінцівку, скоротити строки загоєння й зменшити ризик ускладнень. На заході ви дізнаєтеся про біологію ран, які покриття існують і як вони впливають на процес регенерації. Розглянете їхні властивості, сильні й слабкі сторони, зрозумієте, що вибирати в разі опіків, трофічних виразок, пролежнів чи синдрому діабетичної стопи. Після навчання ви зможете швидко визначати оптимальну стратегію закриття рани, уникати мацерації та інфекції, працювати з важкими випадками і впевнено застосовувати smart dressings та новітні технології. • Як мислить шкіра: біологія рани і вплив покриттів • Класифікація сучасних покриттів: від марлі до біоматриксів • Що, коли і куди накладати: вибір за фазою та глибиною ураження • Типові помилки: мацерація, інфекція, порушення регенерації • Реальні клінічні кейси: від легких до важких опіків • Інновації: smart dressings, сенсори, 3D-матриці • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Черезстравохідна ехокардіографія є методом візуалізації, який дає змогу виявляти кардіальну й аортальну патологію, що є недоступною або недостатньо інформативною за трансторакальної ехокардіографії. У багатьох клінічних ситуаціях саме результати ЧСЕхоКГ визначають подальшу тактику ведення пацієнта: від медикаментозного лікування до інтервенційних чи кардіохірургічних втручань. Метод входить до рекомендацій ESC як обстеження вибору в разі низки критичних станів і має вирішальне значення у зниженні ризику тяжких ускладнень. На цьому заході ви навчитеся практичного застосування ЧСЕхоКГ в сучасній кардіології. Ви розглянете діагностичні можливості методу в разі кардіоемболічних станів, фібриляції передсердь, інфекційного ендокардиту, оцінювання клапанних протезів, виявлення внутрішньосерцевих тромбів, дефектів міжпередсердної перегородки й патології грудної аорти. Ви розглянете реальні ситуації, коли трансторакальна ехокардіографія є недостатньою або вводить в оману. Після навчання ви знатимете, коли показане проведення ЧСЕхоКГ, які структури необхідно оцінювати в кожному клінічному сценарії та як інтерпретувати виявлені зміни. • Ключові можливості ЧСЕхоКГ • Роль ЧСЕхоКГ в сучасній кардіології • Що дає змогу виявити ЧСЕхоКГ: основні діагностичні напрями • Черезстравохідна ехокардіографія: практичні можливості (розбір клінічних випадків) • Сесія запитання-відповіді

​Хронічний біль — це медико-соціальна проблема, яка охоплює значну частину населення. За даними Європейської федерації болю, близько 150 мільйонів європейців страждають від хронічного болю, що приблизно дорівнює населенню Франції та Німеччини разом узятих. Це явище має серйозні наслідки для якості життя пацієнтів, включаючи обмеження рухливості, соціальну ізоляцію та підвищений ризик депресії. Особливо вразливими є пацієнти з травматичними ураженнями, де хронічний біль може поєднуватися з неврологічними та психічними порушеннями, що потребує комплексного підходу до діагностики та лікування. Сучасні лікарі повинні бути обізнані з різними типами больових синдромів, такими як абузусний головний біль, вертеброгенні, міофасціальні, нейропатичні та центральні больові синдроми, особливо у пацієнтів із хронічним болем на тлі травматичних уражень. Незнання цих станів може призвести до хронізації болю, надмірного застосування анальгетиків, формування медикаментозної залежності та зниження якості життя пацієнтів. Особливо це актуально для військовослужбовців з посттравматичним головним болем, мононейропатіями нижніх кінцівок, наслідками спінальних травм та тривалими больовими станами зі складною поведінковою компонентою. Навчальний курс «Хронічний біль і анальгетична пастка: між неврологічною дисфункцією та психічною залежністю» буде присвячений вивченню особливостей хронічного болю, зокрема абузусного головного болю та больових синдромів, що супроводжують травматичні ураження. Будуть розглянуті проблеми зловживання анальгетиками, а також механізми формування залежності. Окрема увага буде приділена клінічним ознакам опіоїдної залежності та сучасним підходам до її лікування — від фармакотерапії до психотерапевтичних стратегій. Крім цього, програма заходу включає розгляд мультимодального підходу до менеджменту хронічного болю як альтернативу опіоїдній монотерапії. Завершить майстер-клас обговорення клінічних випадків з уточненням алгоритмів дій у складних ситуаціях. • Абузусний головний біль • Хронічні больові синдроми • Проблема із зловживанням анальгетиків • Вчасне залучення психіатра — ключ до попередження розвитку залежності • Клінічні кейси • Анальгетична пастка: як формується залежність • Опіоїди та ризик залежності: хто у групі ризику • Клінічні ознаки формування опіоїдного розладу та діагностика опіоїдної залежності • Лікування опіоїдної залежності – фармакотерапія та психотерапія (мотиваційне інтерв’ю — робота зі спротивом і запереченням, групова терапія, участь родини) • Перехід до мультимодального підходу при хронічному болі, заміна опіоїдної монотерапії на антидепресанти, антиконвульсанти, психотерапію • Q&A-сесія

Гіпертензивні розлади вагітності залишаються однією з основних причин материнської та перинатальної смертності навіть у 2026 році. Прееклампсія, еклампсія та HELLP-синдром – це ситуації, в яких кожна помилка може коштувати життя матері та дитини. Для анестезіолога це зона підвищеного ризику, адже ці стани супроводжуються нестабільною гемодинамікою, органною дисфункцією та потребують невідкладних рішень при мінімальному запасі часу. На цьому заході ви дізнаєтеся про сучасні підходи до діагностики і стратифікації ризику гіпертензивних розладів у вагітних, розглянете алгоритми перипартального менеджменту й навчитеся обґрунтовано обирати методи анестезіологічного забезпечення. Ви отримаєте алгоритми дій для контролю артеріального тиску, профілактики ускладнень, мультидисциплінарної взаємодії та ведення пацієнток у критичний період до і після пологів. Після навчання ви зможете впевнено діяти у разі прееклампсії, еклампсії та HELLP-синдрому й уникати типових діагностичних і тактичних помилок. • Гіпертензивні розлади під час вагітності: дефініції, діагностичні критерії, лабораторний скринінг, диференційна діагностика • Прогнозування ризику розвитку прееклампсії • Прееклампсія: поширеність, діагностичні критерії, клінічні прояви • Класифікація прееклампсії та критерії її важкості • Роль лабораторних та інструментальних методів у діагностиці прееклампсії • Профілактика прееклампсії • Базове лікування прееклампсії: антенатальний менеджмент і термін пологів • Менеджмент прееклампсії під час і після пологів • Особливості анестезіологічного забезпечення пацієнток із прееклампсією • Невідкладні стани при артеріальній гіпертензії вагітних, роділь та породіль • Еклампсія: сучасний портрет і мультидисциплінарний підхід • HELLP-синдром: хворі є – хвороби немає • Дискусійні питання терапії HELLP-синдрому • Найбільш поширені діагностичні й тактичні помилки • Розбір клінічних випадків • Відповіді на запитання учасників

Лікарі здобудть наступні навички: 1. Алгоритм асептичної обробки місця інсерції ПВК та накладання стерильної пов’язки. 2. Техніка промивання та закриття катетера («створення замка») з використанням фізіологічного розчину. 3. Критерії вибору та заміни оклюзійних пов’язок відповідно до клінічних протоколів. 4. Рання діагностика та диференціація ускладнень: флебіт, інфільтрація, екстравазація, тромбоз, локальна та системна інфекція. 5. Оцінка функціональності катетера та методи усунення оклюзії. 6. Протоколи рутинного моніторингу та ведення медичної документації щодо стану ПВК. 7. Визначення показань та техніка безпечного видалення периферичного венозного катетера. Питання, що розглядаються: • Яка оптимальна частота заміни прозорих та марлевих пов’язок на місці інсерції ПВК? • Які переваги та недоліки використання натрію хлориду 0,9% для промивання катетера порівняно з гепаринізованими розчинами? • Які клінічні ознаки та шкали оцінки (напр., VIP Score) використовуються для діагностики флебіту, асоційованого з ПВК? • Як диференціювати інфільтрацію та екстравазацію та яка тактика лікаря при виникненні цих ускладнень? • Чи існують абсолютні показання до рутинної заміни ПВК, чи слід керуватися виключно клінічними показаннями? • Які заходи профілактики катетер-асоційованих інфекцій кровотоку є найбільш ефективними згідно з останніми клінічними настановами? Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • 00:00 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Артеріальна гіпертензія під час вагітності є однією з провідних причин материнської та перинатальної захворюваності й смертності, а також важливим маркером майбутнього серцево-судинного ризику в жінки. Підвищення частоти гіпертензивних розладів асоціюється зі старшим віком вагітних, поширеністю ожиріння, метаболічного синдрому та хронічної артеріальної гіпертензії. Неправильна або несвоєчасна діагностика прееклампсії та важких форм АГ може призводити до розвитку тяжких ускладнень і значного погіршення перинатальних наслідків. На цьому заході ви розглянете принципи класифікації артеріальної гіпертензії у вагітних, навчитеся диференціювати хронічну гіпертензії, гестаційну гіпертензію та прееклампсію і засвоїте алгоритми моніторингу артеріального тиску в динаміці вагітності. Ви опануєте підходи до оцінювання материнського й фетального ризику, сучасні стратегії медикаментозної терапії, зважаючи на безпеку препаратів, тактику ведення тяжкої гіпертензії та прееклампсії, а також особливості післяпологового спостереження. Окрім цього, до вашої уваги будуть представлені реальні клінічні кейси, на основі яких проаналізуємо типові помилки лікарів у діагностиці та веденні пацієнток із гіпертензивними станами під час вагітності, а також способи їх уникнення в щоденній практиці. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти гіпертензивні розлади вагітності, обґрунтовано обирати тактику лікування та маршрутизації пацієнтки й зменшити ризик тяжких перинатальних ускладнень. • Фізіологічні зміни серцево-судинної системи під час вагітності + класифікація АГ у вагітних • Хронічна, гестаційна гіпертензія та прееклампсія: основні відмінності • Сучасні підходи до діагностики та моніторингу АТ під час вагітності • Типові помилки у затримці діагностики АГ у вагітних на прикладі клінічного кейсу • Оцінювання материнського й фетального ризику • Медикаментозна терапія АГ у вагітних: що дозволено, а що протипоказано • Тактика ведення тяжкої артеріальної гіпертензії та прееклампсії • Післяпологове спостереження та довгостроковий серцево-судинний ризик • Вагітність як ранній маркер майбутньої серцево-судинної патології у жінки • Відповіді на запитання учасників

ЗЗК (хвороба Крона (ХК) та виразковий коліт (ВК)) дедалі частіше діагностуються у дітей; близько 20–25% усіх випадків починаються саме в дитячому віці. Найшвидше зростання захворюваності спостерігається у дітей до 5 років («дуже ранній початок» — VEO-IBD), що часто пов'язано з моногенними дефектами імунітету. Більшість випадків припадає на вік 9–17 років. Середня тривалість часу від перших симптомів до постановки діагнозу за міжнародними даними складає 1 рік. Дитячий виразковий коліт часто перебігає у більш поширеній та тяжкій формі, ніж у дорослих. Ключові особливості: теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Приєднуйтесь, щоб упевнено розпізнавати ранні прояви запальних захворювань кишківника у дітей та своєчасно скеровувати пацієнтів до спеціалізованої допомоги. Програма заходу • Поговоримо про: що натякає на ЗЗК (симптоми, «червоні прапорці», позакишкові прояви). • Алгоритм діагностики на рівні лікаря первинної ланки: лабораторні тесті, диференціальна діагностика на ранньому етапі, скерування та маршрут. • Як не потрапити в пастку гіпердіагностики, та що не треба робити при підозрі на ЗЗК. • Дитина в ремісії — що далі? • Клінічний та параклінічний моніторинг — перелік, строки, частота. • Ознаки загострення, шлях пацієнта. • Вакцинація: коли та чим. • Психосоціальна підтримка: навчання, комунікація, створення команди. • Профілактика та превенція ускладнень захворювання та лікування. • Нутритивна підтримка. • Бонус: новітні стратегії лікування. • Бонус: гострий ЗЗК — ознаки, діагностика, швидкі рішення, скерування. • Бонус: підготовка до переходу пацієнта в дорослу медичну мережу. • Після завершення майстер-класу ви будете вміти: виявляти ознаки та симптоми ЗЗК. • Проводити доречний діагностичний скринінг ЗЗК. • Створювати маршрут пацієнта підозрілого на ЗЗК. • Уникати зайвих обстежень та лікувальних підходів. • Впевнено керувати ходом лікування та своєчасно виявляти загострення або ускладнення. • Розумно проводити нутритивну підтримку. • Проводити вакцинацію дітям з ЗЗК до початку імуносупресорної або біологічної терапії. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: • Проведення диференційної діагностики синкопальних станів: кардіогенних, вазовагальних та неврологічних. • Стратифікація ризику та ведення пацієнтів з аритміями на тлі гострих порушень мозкового кровообігу. • Діагностика та лікування стрес-індукованої кардіоміопатії (Такоцубо) згідно з сучасними рекомендаціями. • Оцінка вегетативної дисфункції як фактора ризику серцево-судинних ускладнень за допомогою клінічних та інструментальних методів. • Вибір оптимальної фармакотерапії для пацієнтів з коморбідною кардіологічною та неврологічною патологією. • Розробка алгоритму кардіологічного моніторингу пацієнтів з епілепсією та іншими розладами ЦНС. • Клінічна інтерпретація даних варіабельності серцевого ритму для оцінки нейро-кардіальної регуляції. Питання, що розглядаються: яка роль осі “мозок-серце” у патогенезі життєво небезпечних аритмій та раптової серцевої смерті? Якою є сучасна стратегія менеджменту артеріальної гіпертензії в гострому періоді ішемічного інсульту? Які ключові ЕКГ-критерії для диференційної діагностики кардіоміопатії Такоцубо та гострого коронарного синдрому? Які сучасні підходи до лікування синдрому постуральної ортостатичної тахікардії (POTS) з позиції кардіолога? Як протиепілептичні препарати впливають на серцеву провідність, реполяризацію та інтервал QT? Який алгоритм профілактики кардіоемболічного інсульту у пацієнтів з неврологічною патологією та фібриляцією передсердь? Що таке “нейрогенно-оглушений міокард” та яке його місце в диференційній діагностиці гострих станів у кардіології? Програма заходу • Заняття — 30:23 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Коли війна впливає на життя людини, вона лишає після себе не тільки темні спогади. Є чимало тих, у кого біль минулого маскується під «складний характер»: різкі емоції, відстороненість, імпульсивність та недовіра до інших. КПТСР може виглядати як розлад особистості. І припуститися помилки дуже легко – назвати патологію «особливістю характеру» й залишити її без лікування. Цей захід допоможе розпізнавати межу між звичайними емоційними реакціями та посттравматичними змінами. Ви навчитеся відрізняти КПТСР від прикордонного чи нарцисичного розладу, користуватися психодіагностичними інструментами, обирати оптимальну терапевтичну стратегію та розуміти, як поєднувати психотерапію з фармакотерапією. Після участі ви зможете точніше оцінювати симптоми, уникати діагностичних пасток і допомагати там, де посттравматичний розлад ховається за агресією, тривожністю чи мовчанням. • Вступ. Актуальність теми в умовах війни. • Поширеність ПТСР/КПТСР і розладів особистості. • Етіологічні чинники: тривала травма чи формування особистісних патернів. • Діагностичні критерії: МКХ-11 та МКХ-10. • Диференційна діагностика: клінічні маркери, алгоритм оцінювання. • Скринінг і психодіагностика, додаткові методи. • Коморбідність КПТСР і розладів особистості. • Принципи лікування: психотерапія, фармакотерапія. • Прогноз і перебіг: відмінності між станами. • Клінічні кейси. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Як діяти, щоб пролежні загоювалися швидше, а не ставали причиною тяжких ускладнень? Ви дізнаєтеся, як швидко оцінити стан пролежнів будь-якого ступеня, визначити оптимальну тактику догляду й обрати відповідний перев’язувальний матеріал. Зʼясуєте, як розпізнати тривожні ознаки ще до ускладнень і як забезпечити максимально комфортне та ефективне загоєння рани. Після заходу ви зможете впевнено працювати з лежачими або маломобільними людьми, пацієнтами після великих операцій чи травм, а також із хронічними ранами: трофічними виразками, діабетичною стопою та інфікованими дефектами шкіри. Знатимете, як діяти у разі опіків та складних ранових процесів, щоб уникнути інфекцій та додаткового стресу для пацієнта і його родини. • Хронічна рана – не просто рана: особливості перебігу та виклики для медичного персоналу. • Від патофізіології до перев’язки: базові знання, необхідні кожній медсестрі. • Сестринський моніторинг: як своєчасно розпізнати тривожні ознаки. • Місцеве лікування: участь медсестри у виборі та застосуванні перев’язувальних матеріалів. • Системні чинники, що впливають на загоєння ран. • Ефективна комунікація з пацієнтом та його родиною. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Повторні втрати вагітності – це не просто трагічна випадковість. Важливо розуміти роль тромбофілій у кожному випадку, щоб виявити закономірність і приймати рішення на науковій основі. Якщо помітити приховані ризики, можна обґрунтовано спланувати ведення вагітності, провести ефективну профілактику й уникнути ускладнень. На цьому заході ви дізнаєтеся більше про тромбофілії, їхні лабораторні маркери й динаміку подій у материнсько-плодовій системі. Ви навчитеся правильно оцінювати тромботичний ризик, диференціювати критеріальний та некритеріальний антифосфоліпідний синдром, зважати на сімейний анамнез і спадкові тромбофілії, а також вирішувати питання антитромботичної профілактики індивідуально для кожної пацієнтки. Після навчання під керівництвом провідної спеціалістки з тромбофілій в Україні ви зможете впевнено планувати ведення вагітності навіть у найскладніших випадках. • Тромбофілії: причинно-наслідковий зв'язок та правильність висновків • Динаміка подій у материнсько-плодовій комунікації • Вплив гемостазу на навколоімплантаційні події та ранню вагітність • Лабораторні ознаки тромбофілії • Системи оцінювання тромботичного ризику • Критерійні та некритерійні антифосфоліпідні антитіла • Вроджені тромбофілії та сімейна історія • Антитромботична профілактика – всім? • Сесія відповідей на запитання

Своєчасний початок ефективного лікування тяжкого та резистентного акне напряму визначає прогноз. Розпізнавання показань до системної терапії дає змогу уникнути тривалого використання неефективних топічних схем і антибіотиків, зменшити ризик рубцювання, пігментацій та вираженого психоемоційного дистресу. Лише так можна зберегти довіру пацієнтів та їхню прихильність до лікування. На цьому заході ви отримаєте алгоритми ведення нодуло-кістозного, конглобатного та резистентного акне, зокрема «дорослого» акне у жінок і випадків з високим ризиком рубцювання. Ви розглянете місце системних антибіотиків, антиандрогенів і КОК, а також роль ін’єкційних кортикостероїдів як ад’ювантної опції. Окремий фокус буде на раціональному призначенні ізотретиноїну: показання, стратегії дозування, контроль аналізів і безпечність терапії. Після заходу ви знатимете, коли припиняти неефективну терапію і переходити до ескалації лікування, як впевнено стартувати або коригувати ізотретиноїн, працювати з побічними ефектами й пояснювати ризики. • Вступний модуль • Огляд епідеміології і тягаря тяжкого акне. • Класифікація: коли говоримо про «тяжкий» ступінь з позиції протоколів чи гайдлайнів. • Показання до ескалації лікування: невдача стандартної топічної й пероральної терапії, рубцювання, виражений дистрес. • Системна терапія тяжкого акне • Роль системних антибіотиків: місце у схемах. • Пероральні антиандрогени та КОК. • Місце ін’єкційних кортикостероїдів у лікуванні великих болючих вузлів як ад’ювантної опції. • Ізотретиноїн при тяжкому акне • Показання до системного ізотретиноїну. • Стратегії дозування. • Моніторинг безпеки. • Інтегровані підходи та особливі групи • Комбінація топічної терапії із системним лікуванням. • Ведення особливих груп: підлітки, пацієнти з коморбідними психічними розладами, з високим ризиком рубцювання. • Процедурні методи як ад’ювант. • Розбір клінічних випадків. • Відповіді на запитання.

Кашель у дітей традиційно є однією з найчастіших причин звернення до лікарів різних спеціальностей: педіатрів, сімейних лікарів та пульмонологів. Його природа може варіюватися від абсолютно доброякісної до прояву серйозної патології, що потребує ретельного обстеження. Важливо не лише своєчасно розпізнати тривожні симптоми, а й дотримуватися обережності, щоб уникнути гіпердіагностики та непотрібних медичних втручань у разі, коли кашель не потребує активного лікування. Незважаючи на існування сучасних доказових рекомендацій, лікарі можуть відчувати труднощі в оцінюванні дитячого кашлю та виборі оптимальної тактики ведення пацієнтів. Найчастіше постають такі питання: «Де межа між фізіологічною нормою та патологією?», «Чи достатньо зібрати відповідний анамнез, чи потрібні додаткові обстеження?», «Коли дійсно є показання до призначення антибіотиків або інгаляційної терапії?». Важливо пам’ятати, що надмірне застосування ліків та необґрунтована медикалізація залишаються актуальними проблемами в практиці лікування дитячого кашлю. Навчальний майстер-клас «Кашель у дітей: від моніторингу до дії» спрямований на поглиблення знань щодо клінічно обґрунтованого підходу до оцінювання та ведення пацієнтів з кашлем відповідно до сучасних стандартів. Учасники матимуть змогу детально вивчити фізіологічні особливості кашльового рефлексу в різних вікових групах, навчаться розрізняти варіанти норми й симптоми серйозних захворювань. Особлива увага приділятиметься диференційній діагностиці, аналізу анамнезу, обґрунтуванню обстежень та інтерпретації їх результатів. В межах майстер-класу також будуть розглянуті типові клінічні помилки, важливість ефективної комунікації з батьками та практичні способи запобігання необґрунтованому призначенню медикаментів і процедур. • 1. Кашльовий рефлекс: фізіологія, вікові особливості та клінічне значення • Механізм виникнення кашлю • Анатомо-фізіологічні особливості дихальної системи у дітей • 2. Кашель як захисний механізм і як симптом патології • 3. Коли кашель не є патологією: варіанти норми та межові стани • Критерії для спостереження без втручання • 4. Етіологічна мозаїка кашлю: диференціальна діагностика відповідно до анамнезу та клініки • Гострі респіраторні захворювання з ураженням верхніх та нижніх дихальних шляхів • Кашель при глистяній інвазії, алергічних станах, ГЕРХ • Поведінковий (психогенний) кашель • 5. Алгоритм діагностичного пошуку в разі кашлю у дітей • Оцінювання анамнезу, тригерів, характеру кашлю • Фізикальне обстеження • Інструментальні методи та лабораторна діагностика • 6. Розширене діагностичне обстеження дитини з кашлем: показання, особливості. • 7. Типові клінічні помилки у менеджменті дитячого кашлю • Надмірне використання муколітиків і протикашльових препаратів • Помилки в діагностиці бактеріальної природи кашлю • Невиправдане призначення антибіотиків та інгаляцій • Відповіді на запитання учасників

У липні 2025 року відбулися суттєві зміни в правилах обліку лабораторних досліджень в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ), пов’язані з впровадженням нових кодів спостережень на основі міжнародної класифікації LOINC та оновленням підходів до використання національного класифікатора НК_26. Ці зміни безпосередньо впливають на повсякденну роботу лікарів, які призначають, проводять або документують лабораторні дослідження в межах пакету «Профілактика, діагностика, спостереження та лікування в амбулаторних умовах». Неправильне кодування або внесення медичних записів може призвести до невизнання послуги, втрати фінансування з боку НСЗУ, а також до формальних порушень, що погіршують якість медичної документації. Лікарям доведеться не лише знати нові правила, а й розуміти логіку їх впровадження, вміти правильно працювати з оновленим функціоналом ЕСОЗ, розмежовувати коди за НК_26 та коди спостереження, а також уникати типових помилок під час оформлення записів. Навчальний майстер-клас «Облік лабораторних досліджень за новими вимогами НСЗУ» буде присвячений вивченню актуальних змін в обліку лабораторних досліджень в ЕСОЗ, що набули чинності з Наказом МОЗ №511. Учасники ознайомляться з новими вимогами до створення ЕМЗ «Діагностичний звіт» і «Спостереження», навчаться розмежовувати коди НК_26, коди спостережень і текстові поля. Будуть розглянуті типові сценарії, які вимагають специфічного оформлення, а також класифікація лабораторних досліджень за такими напрямами: гематологія, біохімія, мікробіологія тощо. Окрема увага буде приділена ролі лікаря первинної ланки, алгоритмам створення направлень та зв’язку між правильним кодуванням і оплатою послуг. • Вступ: нові нормативні зміни в обліку лабораторної діагностики • Наказ МОЗ України №511 від 21.03.2025: що змінилось і чому • Впровадження LOINC-класифікаторів: цілі, міжнародна інтеграція • Роль НСЗУ в оновленні обліку в електронній системі охорони здоровʼя • Загальні принципи обліку лабораторних досліджень в ЕСОЗ • ЕМЗ «Діагностичний звіт» та ЕМЗ «Спостереження» • Як і коли використовуються ці типи записів • Відмінності між текстовим полем, кодом НК_26 та кодом спостереження • Нові вимоги до створення медичних записів • Сценарії: коди, які потребують лише ДЗ, додаткові коди «Спостереження», особливості уточнень у текстовому полі • Приклади розмежування: • Без змін обліку • Обов’язкове створення «Спостереження» • Потреба у текстовому описі (біоматеріал, контекст дослідження) • Кодування та інтерпретація результатів: як не помилитися • Робота з новими кодами спостережень на прикладах • Як правильно вказувати результати в ЕСОЗ • Логіка: один код НК_26 – декілька кодів спостереження • Направлення та роль лікаря первинної ланки • Які лабораторні дослідження може призначати сімейний лікар (за новим списком) • Структура додатка • Алгоритм дій лікаря під час створення направлення • Класи лабораторних досліджень: специфіка обліку • Гематологія, біохімія, мікробіологія, імунологія, тканинна патологія, генетика, інші дослідження • Огляд основних змін для кожного класу • Приклади з практики: які коди використовувати, що писати в полях • Типові помилки та виклики у веденні обліку • Найчастіші порушення під час формування звітів • Контроль якості заповнення ЕМЗ • Зв’язок між правильним обліком і оплатою послуг НСЗУ • Практична частина: аналіз кейсів та обговорення запитань • Розгляд реальних прикладів із заповненням ЕМЗ • Відповіді на запитання учасників • Практичний чекліст для лікаря: що перевірити перед внесенням у запис • Запитання та відповіді • Проходження тестування

Визначення групи крові за системами ABO та резус-належності є відповідальною складовою лабораторної діагностики, від якої безпосередньо залежать безпека трансфузій та клінічні рішення. Навіть попри наявність стандартизованих методик, можуть трапитися помилки через неправильний спосіб дослідження, хибну інтерпретацію результатів та вплив «людського фактора». Особливу складність становлять ситуації зі слабоаглютинабельними формами антигену D, наявністю холодових аглютинінів, варіантами антигену A, а також розбіжності результатів між лабораторіями. На цьому заході ви дізнаєтеся більше про еритроцитарні системи ABO та резус, їхнє клінічне значення й варіанти антигенів. Ви розглянете методи визначення групи крові та резус-належності, їхні діагностичні можливості, переваги й обмеження. Також ви досконало засвоїте правила виконання досліджень, контролю якості реакцій та особливості обстеження різних категорій пацієнтів: від донорів до новонароджених і вагітних. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати сумнівні результати, ефективно діяти у складних випадках і вибудовувати якісну взаємодію між лабораторними та клінічними підрозділами. • Сучасні уявлення про еритроцитарні системи АВО та резус, клінічне значення основних антигенів та їхніх варіантів. • Методи визначення: можливості, переваги, недоліки. • Правила виконання, облік та контроль реакцій. • Особливості проведення для різних категорій обстежуваних: пацієнти, вагітні, новонароджені, донори. • Можливості «маневру» для лабораторій різного рівня у складних випадках. • Тісна комунікація лабораторій та клінічних підрозділів: чому це критично важливо. • Відповіді на запитання.

Атестація за новим Наказом МОЗ №650 вимагає тепер не тільки дослідницьких навичок, а й підтвердженої етичної та комунікаційної компетентності. Усі фахівці раптом усвідомили: недостатньо добре знати гемостаз – потрібно вміти говорити про нього правильно. Пояснення методології, ризиків недотримання вимог переданалітики, взаємодія лабораторії з клініцистами стали частиною професійної відповідальності. На цьому майстер-класі ви навчитеся консультувати колег щодо можливих хибних результатів дослідження гемостазу так, щоб вони насправді розуміли ситуацію. Дізнаєтеся, що підпадає під вимоги нормативної бази і стандарту, а що лежить в площині етики. Ви освоїте навички професійної комунікації, які значно підсилять вашу компетентність а також будуть сприяти успішній атестації. Після навчання ви будете впевнено трактувати результати дослідження гемостазу колегам та зможете комунікувати між підрозділами без хаосу й непорозумінь. • 1. Коагулограма як одне з найпоширеніших досліджень у клінічній практиці вимагає правильної інтерпретації. • 2. Етичні питання роботи лабораторії згідно з вимогами НСЗУ, стандартом ISO 15189 та локальними політиками медичних закладівю • 3. Професійна комунікація та консультування: яка роль у діалозі з клініцистом відводиться лікарю-лаборанту. Що входить у коло обов’язків лаборанта, а що залишається у площині професійної етики. • 4. Розбір клінічного кейсу, що потребує пояснення результатів гемостазу. • 5. Необхідність опанування комунікаційних навичок для якісного консультування. • 6. Відповіді на запитання учасників.