Заходи БПР — Внутрішні хвороби 2026

Рубцева алопеція – це незворотне руйнування волосяних фолікулів. Кожна затримка діагностики – крок до незворотної втрати волосся. Важливо вміти своєчасно розпізнавати активне запалення, відрізняти рубцеві та нерубцеві форми й обирати адекватну терапію, щоб зупинити процес і зберегти максимальну кількість фолікулів. На цьому заході ви розглянете клінічні випадки рубцевої алопеції, навчитеся диференціювати лімфоцитарні й нейтрофільні форми, оцінювати активність запального процесу та планувати терапію, зокрема з медикаментозними, фізіотерапевтичними та хірургічними підходами. Окремо ви розглянете ранні ознаки рубцювання і способи контролю розвитку процесу. Після навчання ви будете впевнено працювати з пацієнтами, які мають прогресувальну втрату волосся, хронічне запалення шкіри голови та потребують комплексного лікування. • Клінічний випадок з практики 1 • Клінічний випадок з практики 2 • Відповіді на запитання • Клінічний випадок з практики 1 • Клінічний випадок з практики 2 • Відповіді на запитання

Якщо не розпізнати розсіяний склероз своєчасно, якість життя пацієнта буде під загрозою, а ви не зможете ефективно впливати на перебіг хвороби. Ранні ознаки РС часто непомітні або неспецифічні, тому знання критеріїв діагностики дозволяє вчасно запідозрити захворювання, направити пацієнта на необхідні обстеження та розпочати лікування. На цьому заході ви дізнаєтесь, як розпізнавати дебютні симптоми РС та відрізнити їх від інших неврологічних станів. Ви зможете формувати чіткий алгоритм дій для своєчасної діагностики та початку терапії. Окремо будуть розглянуті оновлені критерії МакДональда 2024, червоні прапорці при огляді та прогностичне значення раннього виявлення хвороби. Після курсу ви отримаєте чіткий алгоритм дій, який дозволить впевнено орієнтуватися у випадках підозри на РС та брати захворювання під контроль. • Епідеміологічні дані поширеності РС • Клінічні прояви дебюту РС • Оновлення критеріїв діагностики РС згідно опублікованих критеріїв МакДональда 2024 • Червоні прапорці на огляді, що вказують на можливу демієлінізацію • Прогностичне значення раннього виявлення РС • Висновки та майбутні перспективи • Відповідді на питаня

1. Відеолекція ШОЕ та С-реактивний білок: лабораторна оцінка запалення, інтерпретація та клінічні алгоритми Значення маркерів запалення у сучасній клінічній медицині. Фізіологічні механізми формування ШОЕ (фактори, що прискорюють та сповільнюють осідання). Методи визначення ШОЕ: від класичних (Панченкова, Вестергрена) до сучасних автоматизованих та швидких технологій оцінки осідання еритроцитів. С-реактивний білок: фізіологія та відмінності між стандартним і високочутливим СРБ (hsCRP); аналітичні межі й особливості вимірювання; порівняння чутливості та специфічності зі ШОЕ, а також клінічна інтерпретація при бактеріальних і вірусних інфекціях. Клінічні алгоритми та практичні ситуації: інтерпретація високої ШОЕ при нормальному СРБ; високого СРБ при низькій ШОЕ; принципи раціонального динамічного спостереження та вибору інтервалів вимірювання. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Цистит чи пієлонефрит? А може, це вже уросепсис? Правильна відповідь тут вирішує подальший прогноз для пацієнта. На заході ви розглянете повний шлях інфекцій сечової системи: від банальних циститів до критичних станів. Дізнаєтесь, як швидко відрізнити просте ураження від небезпечного, коли підозрювати приховані анатомічні проблеми у чоловіків та дітей, і як діяти у разі фебрильної лихоманки незрозумілого походження. Після лекції ви зможете впевнено підбирати антибіотики навіть на тлі резистентності, застосовувати алгоритм ведення уросепсису, уникати лікарських помилок та знижувати ризик повторних госпіталізацій. Ці знання ви одразу зможете застосувати на практиці, де б ви не працювали: від амбулаторії до відділення інтенсивної терапії. • Вступ та цілі: чому інфекції сечових шляхів залишаються викликом + ключові епідеміологічні дані. • Патогенез і класифікація інфекцій сечовидільної системи (цистит → пієлонефрит → уросепсис). • Як розпізнати вчасно. Клініка та діагностика: аналізи, посіви й сучасні методи візуалізації. • Раціональна антибіотикотерапія: емпіричні стратегії, таргетний підхід та принципи антимікробного стюардшипу. • Уросепсис під контролем: ознаки, алгоритм дій, інтенсивна підтримка. • Профілактика та контроль: як зменшити ризики і запобігти рецидивам. • Обговорення клінічних кейсів. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Фіброміалгія – одна з найбільш недооцінених і водночас складних патологій. Відсутність специфічного біомаркера, поєднання больового синдрому з психічною коморбідністю та розмитість меж між ревматологічними, неврологічними й психіатричними проявами призводять до затримки встановлення діагнозу. У багатьох випадках пацієнти протягом кількох років отримують симптоматичне лікування, а це призводить до хронізації болю та значного зниження якості життя. Так згодом формується стійка недовіра до системи охорони здоров’я. На цьому заході ви розглянете патофізіологію фіброміалгії, зокрема роль центральної сенситизації та нейрохімічних механізмів болю, пов’язаних із дефіцитом серотоніну й норадреналіну. Ви розберете особливості можливих психіатричних коморбідностей, зокрема депресію, тривожні розлади й посттравматичний стресовий розлад, а також навчитеся проводити диференційну діагностику між фіброміалгією і соматоформними розладами. Окремо будуть висвітлені питання сучасних діагностичних критеріїв, принципів раціональної фармакотерапії та ролі нефармакологічних методів лікування. Після навчання ви зможете своєчасно розпізнавати клінічні ознаки фіброміалгії та уникати типових клінічних помилок, зокрема необґрунтованої поліпрагмазії та недооцінення психічної коморбідності, а також формувати раціональну, патогенетично обґрунтовану терапевтичну стратегію. • 1. Фіброміалгія як розлад центральної сенситизації. • 2. Психіатрична коморбідність: депресія, тривога, ПТСР. • 3. Чи є відмінності між соматоформним розладом та фіброміалгією? • 4. Нейрохімія болю: дефіцит серотоніну й норадреналіну. • 5. Діагностичні критерії ACR чи МКХ. • 6. Раціональна фармакотерапія: антидепресанти й габапентиноїди. • 7. Нефармакологічні методи: роль КПТ і психоосвіти. • 8. Розбір реального кейсу: 7 років блукань між ревматологом, неврологом, гастроентерологом, де система зламалась і що зробив психіатр. • 9. Як говорити з пацієнтом без стигматизації: конкретні фрази для пояснення центральної сенситизації. • 10. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Ультразвукова діагностика є одним із базових і найшвидших методів виявлення сечокам’яної хвороби та її ускладнень, даючи змогу оцінити наявність конкрементів, ознаки обструкції та ступінь дилатації чашково-мискової системи. Правильна інтерпретація УЗ-картини має критичне значення для своєчасного прийняття клінічних рішень, особливо в ургентних станах. Недостатній рівень опанування методики може призводити до несвоєчасного виявлення конкрементів, пізньої діагностики обструкції сечових шляхів, прогресування гідронефрозу, розвитку інфекційних ускладнень і втрати функціонального потенціалу нирки. На цьому заході ви навчитеся системно оцінювати ультразвукову картину при сечокам’яній хворобі, зокрема виявляти конкременти різної локалізації, ознаки обструкції та вторинні зміни у нирках. Ви розглянете методики ультразвукової діагностики при нирковій коліці й алгоритми інтерпретації знахідок у разі гострих станів. Також ви зможете точно оцінювати ступінь гідронефрозу в дорослих та дітей із використанням клінічно прийнятих класифікацій (SFU, Radiology, Onen) і діагностувати піонефроз та інші складні випадки. Після проходження майстер-класу ви зможете впевнено інтерпретувати УЗ-ознаки сечокам’яної хвороби та її ускладнень, своєчасно виявляти обструкцію та обґрунтовано визначати тактику ведення пацієнта: від спостереження до ургентного втручання. • Нефролітіаз, уретеролітіаз, цистолітіаз: можливості й обмеження УЗД. • УЗД при нирковій коліці. • УЗ-оцінювання ступеня гідронефрозу в дорослих та дітей (SFU, Radiology, Onen). • Піонефроз. • Складнощі диференціальної діагностики. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

1. Відеолекція Сумісність у трансфузіології: лабораторні алгоритми підбору донорської крові Основи імуногематології, що включають принципи взаємодії антигенів і антитіл, клінічне значення систем ABO та RhD, їхню імуногенність і ризики сенсибілізації; характеристика клінічно значущих антитіл. Лабораторні етапи підбору донорської крові, що охоплюють визначення групи крові пацієнта та донора з урахуванням особливих серологічних варіантів (слабкі антигени ABO, слабкий D), фенотипування за RhD та іншими клінічно значущими антигенами, проведення скринінгу алоантитіл із використанням сучасних методик і підходів до інтерпретації результатів. Особливості трансфузії у пацієнтів із багаторазовими переливаннями, підбору крові для вагітних і новонароджених, алгоритми дій в ургентних умовах та підходів до трансфузії у пацієнтів з аутоантитілами. Принципи контролю якості лабораторних досліджень та вимог до ведення документації і трасування компонентів крові. Висновки та рекомендації. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Лікарі здобудуть навички застосування концепції ВООЗ «5 моментів для гігієни рук» у клінічній практиці для мінімізації ризику перехресного інфікування. Учасники опанують стандартизовану техніку гігієнічної та хірургічної антисептики рук згідно з чинними національними та міжнародними протоколами, а також навчаться диференціювати показання до миття рук з милом і водою та використання спиртовмісних антисептиків залежно від клінічної ситуації. Розглядаються обґрунтований вибір антисептичних засобів з урахуванням їх спектра дії, експозиції та впливу на мікрофлору шкіри, профілактика й менеджмент контактного дерматиту, асоційованого з частою обробкою рук. Учасники опанують організацію системи моніторингу та аудиту дотримання правил гігієни рук персоналом у закладі охорони здоров’я. Програма заходу • Відеозаняття — 46:49 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Останні рекомендації ВООЗ та CDC щодо гігієни рук у закладах охорони здоров’я • Роль гігієни рук у запобіганні поширенню мультирезистентних штамів (MRSA, VRE, CRE) • Порівняльна ефективність та показання до використання спиртовмісних антисептиків і миття рук з милом, зокрема при контакті з пацієнтами з Clostridioides difficile • Поєднання використання медичних рукавичок та гігієнічної обробки рук • Поширені помилки при виконанні техніки обробки рук та способи їх уникнення • Доказові стратегії підвищення комплаєнсу медичного персоналу до виконання правил гігієни рук Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Інтерпретація неспецифічних симптомів (субфебрилітет, втрата ваги, астенія) як маркерів туберкульозу за відсутності кашлю. 2. Диференційна діагностика туберкульозної інфекції з бактеріальними пневмоніями, сепсисом, лімфопроліферативними захворюваннями та пухлинами ЦНС. 3. Розпізнавання рентгенологічних ознак дитячого туберкульозу: лімфаденопатія внутрішньогрудних лімфовузлів, ателектаз, міліарна дисемінація. 4. Застосування КТ та МРТ для верифікації діагнозу при підозрі на позалегеневі форми. 5. Алгоритм дій при підозрі на туберкульозний менінгіт: показання до люмбальної пункції, трактування змін у лікворі. 6. Ідентифікація клінічних проявів генералізованої БЦЖ-інфекції та її зв’язку з первинними імунодефіцитами. 7. Ведення пацієнтів з контакту з хворими на бацилярний туберкульоз, оцінка ризиків для невакцинованих дітей. 8. Застосування молекулярно-генетичних методів (GeneXpert) для швидкої діагностики та визначення чутливості до рифампіцину. Програма заходу • Відеозаняття — 33:13 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Причини та класифікація уражень периферичної нервової системи Клінічна картина та діагностика Принципи нейрореабілітації при ураженнях ПНС Травматичні пошкодження ПНС: етапи відновлення та оцінка ефективності Клінічний кейс

Вагітність супроводжується гормональними, судинними й метаболічними змінами, які безпосередньо впливають на орган зору. Офтальмолог нерідко першим помічає прояви прееклампсії, діабетичної ретинопатії, ускладнень міопії або гіпертензивних станів. Через неправильне трактування цих змін можна не помітити небезпечні стани, а також це може призвести до необґрунтованого лікування та ризику серйозних ускладнень, аж до повної втрати зору або життєво загрозливих ситуацій. На цьому заході ви дізнаєтеся про фізіологічні й патологічні зміни зору під час вагітності з чітким клінічним розмежуванням норми і патології. Ви навчитесь оцінювати скарги на фотопсії, затуманення зору, сухість очей, коливання рефракції, вести пацієнток з міопією середнього й високого ступеня, цукровим діабетом та гіпертензивними станами. Окремо ви розглянете тактику ведення прееклампсії, діабетичної ретинопатії, глаукоми у вагітних, відшарування сітківки, а також безпечну корекцію терапії перед пологами. Після заходу ви зможете впевнено орієнтуватися в офтальмологічних змінах під час вагітності, своєчасно виявляти загрозливі стани і приймати обґрунтовані клінічні рішення. • Фізіологічні зміни зору під час вагітності. • Патологічні стани, пов’язані з вагітністю. • Діагностика та обстеження вагітних. • Принципи ведення пацієнток. • Рекомендації для вагітних. • Практична частина: кейси. • Відповіді на запитання.

Онкологічна настороженість починається з правильної інтерпретації даних візуалізації. Мультимодальний підхід та система BI-RADS визначають стандарти діагностики патології грудних залоз, даючи змогу об’єднати результати мамографії, ультразвукового дослідження та МРТ у єдиний алгоритм прийняття клінічних рішень. Це допомагає своєчасно виявляти злоякісні зміни, правильно оцінювати ступінь ризику й уникати діагностичних помилок. На цьому заході ви дізнаєтеся більше про сучасні можливості мамографії, томосинтезу, ультразвукового дослідження та магнітно-резонансної томографії, навчитеся правильно застосовувати систему BI-RADS, оцінювати щільність грудних залоз, проводити диференційну діагностику доброякісних і злоякісних змін та визначати оптимальну тактику ведення пацієнток. Також ви розглянете клінічне значення мікрокальцинатів, DCIS, післяопераційних змін та особливості візуалізації грудних імплантів. Після навчання ви зможете більш впевнено працювати з неоднозначними діагностичними знахідками, стандартизувати формулювання висновків, покращити комунікацію з онкологами та хірургами, а також своєчасно визначати показання до біопсії чи динамічного спостереження. • Актуальність раку молочної залози та роль візуалізації в ранній діагностиці. • Скринінгове vs діагностичне обстеження. Групи ризику. • Основні методи візуалізації. Мамографія, мамографія з томосинтезом, УЗД, МРТ. Чутливість та специфічність. Можливості й обмеження методів візуалізації. Вибір методу. • Нормальна анатомія грудних залоз при різних методах візуалізації, вікові зміни. • Система BI-RADS. Дескриптори – основа діагностики. • Щільність грудних залоз (ACR A–D). Клінічне значення “dense breast”. • Доброякісні зміни грудних залоз за різних методів візуалізації, зокрема післяопераційні зміни, візуалізація грудних імплантів. • Знахідки з ознаками злоякісності DCIS та мікрокальцинати. • Диференційна діагностика доброякісних та злоякісних змін. • Комплексний підхід, клінічні кейси. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Розлади харчової поведінки — стани, які часто залишаються непоміченими в клінічній практиці, але можуть мати серйозні медичні наслідки. Зміни ваги, харчування та психоемоційного стану є першими дзвониками щодо скринінгу на РХП у пацієнта. Якісна діагностика та вчасне лікування - запорука здоров’я вашого пацієнта, тож знання щодо менеджменту РХП варто інтегрувати у щоденну клінічну практику. Чому вам варто приєднатися? Системне розуміння проблеми: ви навчитеся бачити РХП не лише як психіатричний діагноз, а як клінічний стан, що потребує комплексної оцінки. Практичні алгоритми: отримаєте чіткі орієнтири для первинної діагностики та маршрутизації пацієнтів. Безпека пацієнта: раннє виявлення РХП дозволяє запобігти тяжким медичним ускладненням. ✔️ Приєднуйтесь і розширюйте свої клінічні можливості у веденні пацієнтів із розладами харчової поведінки. Сучасно. Практично. Evidence-based. Ключові особливості Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів Без води — тільки доказові знання, що мають значення До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця Програма заходу • Клінічні прояви РХП: як запідозрити розлади харчової поведінки на прийомі та на які поведінкові й соматичні ознаки варто звертати увагу? • Диференціальна діагностика: як відрізнити РХП від ендокринних, гастроентерологічних та інших соматичних причин змін ваги та харчування? • Коморбідні стани: які психічні та соматичні порушення часто супроводжують РХП та як вони впливають на клінічну картину? • Об’єктивна оцінка пацієнта: які зміни в лабораторних показниках, фізикальному огляді та поведінці можуть сигналізувати про наявність РХП? • Тактика ведення: коли можливе амбулаторне ведення, а коли необхідна госпіталізація або залучення мультидисциплінарної команди. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера