Заходи БПР — Урологія 2026

Неспецифічний біль у спині (НБС) – одна з найчастіших причин тимчасової непрацездатності та хронічної інвалідизації населення. За даними ВООЗ, понад 80% людей хоча б раз у житті стикаються з цим станом, і в багатьох він переходить у хронічну форму. НБС необхідно розбирати комплексно: від фізіології до практичних алгоритмів реабілітації. Цей майстер-клас допоможе вам оновити знання згідно з актуальними настановами і впроваджувати ефективні плани реабілітації. Ви зможете впевнено відрізняти неспецифічний біль від серйозних патологій, застосовувати сучасні протоколи діагностики та лікування, інтегрувати міждисциплінарні підходи й підбирати фізіотерапевтичні та ерготерапевтичні стратегії з доказовою ефективністю. Ви навчитеся уникати зайвих обстежень, правильно стратифікувати ризики і працювати з тригерними точками, щоб швидше й безпечніше повертати пацієнтів до активного життя. • 1. Вступ. Епідеміологія та клінічна значущість проблеми • Поширеність неспецифічного болю в спині у різних вікових групах • Соціально-економічні наслідки для пацієнтів і системи охорони здоров’я • Основні відмінності між специфічним та неспецифічним болем • 2. МФБС як причина неспецифічного болю в спині • Біохімічні властивості, що зумовлюють феномен тригерних точок • Провідні гіпотези патогенезу тригерних точок • Біомеханічні, психосоціальні та біопсихосоціальні чинники • Стани і види тригерних точок • Ремісія та одужання • 3. Діагностика та диференційна діагностика • Червоні та жовті прапорці (Red & Yellow Flags) • Характерні риси міофасціальних порушень в анамнезі • Клінічне обстеження: міжнародні критерії обстеження пацієнтів з МФБС • Використання інструментів оцінювання болю (VAS, ODI) • МФБС як супутня та вторинна патологія: коли призначати додаткові обстеження? • 4. Клінічні протоколи та міжнародні рекомендації • Рекомендації NICE, APTA, WHO щодо неспецифічного болю в спині • Рекомендації Travel I Simons щодо ведення пацієнтів з МФБС • Принципи ведення пацієнта: гострий, підгострий, хронічний біль • 5. Ефективні стратегії реабілітації • Фізіотерапевтичні методи з доведеною ефективністю • Мануальні та інвазивні методи лікування пацієнтів з доведеною ефективністю • Програмування поступового повернення до активності • 6. Міждисциплінарний підхід • Співпраця лікаря-реабілітолога з неврологом, сімейним лікарем, психотерапевтом • Освіта пацієнта як інструмент профілактики рецидивів • Усунення провокувальних та передумовних чинників • 7. Клінічні кейси і розгляд типових помилок • Розбір кількох реальних випадків з практики • Аналіз дій лікаря, обґрунтування вибору стратегії • 8. Відповіді на запитання учасників

Онлайн майстер-клас «Ад’юванти в нейроаксіальній анестезії» 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Ад’юванти в нейроаксіальній анестезії» — це фармакологічні засоби, що потенційно підвищують якість блоку, пролонгують аналгезію та знижують потребу в системних анальгетиках. Водночас їх використання потребує критичної оцінки доказової бази, усвідомлення ризиків і дотримання протоколів безпеки. Запрошуємо на майстер-клас, де розглянемо найбільш вивчені ад’юванти (опіоїди, α2-агоністи, вазоконстриктори та інші) та рівень доказів щодо їх ефективності; алгоритми вибору залежно від типу операції, тривалості втручання та профілю пацієнта; огляд побічних ефектів і стандартизовані підходи до моніторингу та профілактики ускладнень; а також клінічні кейси та практичні рекомендації для інтеграції в щоденну роботу. Захід орієнтований на лікарів-анестезіологів та фахівців, які прагнуть поглибити знання про сучасні тенденції в нейроаксіальній анестезії. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Лікарі, які працюють з дітьми, нерідко стикаються із ситуаціями невизначеності, коли скарги, анамнез та об’єктивні дані не формують цілісної картини. Повторні травми, неспецифічні соматичні симптоми, поведінкові зміни або регрес розвитку можуть не мати чіткої інтерпретації, що ускладнює прийняття рішень. У таких випадках важливо вміти виявити ознаки можливого насильства, а також впевнено приймати рішення в умовах обмеженої доказової бази та високої відповідальності. На цьому заході ви розглянете клінічні, поведінкові та соматичні прояви різних форм насильства над дитиною, зокрема ситуації, коли воно маскується під інші стани. Ви навчитеся виявляти тривожні ознаки, аналізувати невідповідності між анамнезом і клінічною картиною, а також засвоїте принципи безпечної та недирективної комунікації з дитиною та її опікунами. Окремо ви розберете алгоритми документування й оцінювання ризиків, щоб забезпечити як захист дитини, так і вашу професійну безпеку. Після навчання ви зможете системно оцінювати складні клінічні ситуації, розпізнавати можливі ознаки насильства навіть за відсутності прямих доказів, правильно будувати комунікацію та приймати рішення відповідно до чинного законодавства. • 1. Лікар як перша ланка виявлення насильства, роль медичного працівника у ранньому розпізнаванні. Кейс: повторні звернення дитини до різних закладів без чіткої причини. • 2. Види насильства та їхні прояви. Кейс: хронічне недоїдання як прояв нехтування. • 3. Поведінкові червоні прапорці: страх, регрес, уникання контакту, надмірна покірність. Кейс: дитина мовчить у присутності опікуна, активна без нього. • 4. Соматичні ознаки, травми, що не відповідають анамнезу або віку. Кейс: множинні гематоми різної давності внаслідок «падіння з ліжка». • 5. Ознаки сексуального насильства. Кейс: сексуалізована поведінка без вікових причин. • 6. Комунікація з дитиною, безпечні, недирективні питання. Кейс: як уточнити підозру без тиску. • 7. Робота з батьками або опікунами. Кейс: контроль і перебивання дитини опікуном. • 8. Алгоритм дій лікаря: фіксація, маршрутизація, повідомлення служб. Кейс: підозра без прямих доказів. • 9. Емоційний стан лікаря, профілактика вигорання та вторинної травматизації. Кейс: складний випадок, що викликає тривале емоційне напруження. • 10. Відповіді на запитання учасників.

Оптимізація ультразвукового зображення — одна з основних навичок, адже навіть сучасний апарат не гарантує якісної діагностики без правильних налаштувань. Помилки у виборі режимів сканування, частоти датчика, глибини, фокуса чи посилення можуть приховати патологію, ускладнити візуалізацію анатомічних структур і призвести до хибної інтерпретації результатів. На цьому заході ви навчитеся впевнено працювати з основними та розширеними параметрами сучасних УЗ-сканерів, оптимізувати зображення залежно від типу дослідження, використовувати режими доплера, правильно налаштовувати фокус, глибину, динамічний діапазон та інші ключові параметри. Ви отримаєте практичні алгоритми, які допоможуть швидше отримувати якісне зображення, уникати типових технічних помилок і максимально використовувати можливості ультразвукового обладнання незалежно від виробника. Після навчання ви зможете швидше та точніше виконувати ультразвукові дослідження, покращите якість візуалізації навіть у складних клінічних випадках, навчитеся впевнено працювати з функціоналом сучасних УЗ-систем та приймати обґрунтовані діагностичні рішення. • Організація робочого місця лікаря УЗД • Початок дослідження: актуальність ведення бази пацієнтів, вибір датчика залежно від клінічної задачі та анатомічної зони. • Основні параметри B-режиму: частота, глибина, фокус, динамічний діапазон, підсилення. • Оптимізація зображення в реальному часі: алгоритм швидкого налаштування апарата. • Артефакти в ультразвуковій діагностиці: причини виникнення та практичне використання. • Кольоровий, енергетичний та спектральний доплер: ключові налаштування та типові помилки. • Сучасні технології покращення зображення (harmonic imaging, speckle reduction, compound imaging та ін.). • Особливості налаштування апарата для різних клінічних напрямків: абдомінальні дослідження, судини, кардіологія, акушерство та гінекологія. • Типові помилки користувачів, які погіршують якість візуалізації та діагностичну цінність дослідження. • На що звертати увагу при підборі УЗ сканера для досліджень. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Відкрити власну медичну практику значно складніше, ніж просто зареєструвати ФОП чи отримати ліцензію, адже помилки на старті можуть призвести до зайвих витрат, затримки запуску та юридичних ризиків. На цьому заході ви розберете покроковий алгоритм відкриття приватної практики: від вибору формату роботи й ліцензування до фінансового планування, роботи з ЕСОЗ та залучення перших пацієнтів. Після навчання ви матимете чіткий план запуску власної практики, зможете уникнути типових організаційних помилок і впевнено перейти від ідеї до прийому перших пацієнтів. • 1. Чи готові ви до приватної практики? Коли власна практика справді вигідна • 2. Формати приватної практики: від мінімального старту до власної клініки • 3. ФОП, податки та приймання оплати • 4. Ліцензія на медичну практику: покроковий алгоритм • 5. Приміщення, обладнання та медична безпека • 6. ЕСОЗ, медична документація та захист лікаря • 7. Фінансова модель приватної практики • 8. Як залучити перших пацієнтів • 9. План запуску за 30 днів • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Лікарі здобудуть навички класифікації кропив’янки за етіологією та тривалістю, проведення диференційної діагностики між істинною кропив’янкою, уртикарним васкулітом, мастоцитозом і спадковим ангіонабряком. У програмі передбачено застосування провокаційних тестів, інтерпретацію лабораторних даних, виявлення «червоних прапорців», використання покрокових терапевтичних алгоритмів згідно з міжнародними рекомендаціями та раціональний вибір H1-антигістамінних препаратів ІІ покоління. Учасники опрацюють призначення терапії у складних клінічних випадках, зокрема із застосуванням омалізумабу та циклоспорину, корекцію супутніх станів, невідкладну допомогу при ангіонабряку з ознаками набряку гортані та підбір безпечної антигістамінної терапії для вагітних. Програма заходу • Заняття №1 • 02:07:35 • Патогенетичні механізми IgE-опосередкованої та неімунної (псевдоалергічної) кропив’янки. • Клінічна та гістологічна диференційна діагностика хронічної спонтанної кропив’янки й уртикарного васкуліту. • Діагностичний алгоритм для пацієнта з уперше виниклою кропив’янкою у віці після 40 років. • Показання, ризики та правові аспекти чотирикратного підвищення дози H1-антигістамінних препаратів ІІ покоління. • Роль фактора активації тромбоцитів у патогенезі та препарати, що впливають на цей шлях. • Ведення пацієнта з холодовою кропив’янкою, рефрактерною до стандартної терапії. • Діагностичні критерії та специфічні підходи до лікування спадкового ангіоневротичного набряку. • Механізм дії та місце омалізумабу в терапевтичному алгоритмі хронічної ідіопатичної кропив’янки. • Клінічне значення гельмінтозів у патогенезі хронічної кропив’янки та підходи до їх лікування. • Вибір антигістамінних препаратів ІІ покоління для лікування кропив’янки у вагітних згідно з категоріями ризику FDA. • Роль елімінаційної дієти, виключення гістамінолібераторів і продуктів з високим вмістом гістаміну. • Заняття №2 • Сучасні уявлення про патогенетичні механізми хронічної спонтанної кропив’янки та роль аутоімунних процесів. • Клінічні ситуації для розширеного лабораторного обстеження пацієнта. • Алгоритм діагностики та лікування індукованих кропив’янок: холодової, сонячної, дермографічної. • Критерії та терміни переходу на наступні кроки терапії згідно з гайдлайнами EAACI/GA²LEN/EDF/WAO. • Визначення оптимальної дози та тривалості застосування неседативних Н1-антигістамінних препаратів. • Місце омалізумабу та інших біологічних препаратів у лікуванні рефрактерної хронічної кропив’янки. • Ведення пацієнтів із кропив’янкою та супутнім ангіоневротичним набряком. • Доказові дані щодо ефективності дієтичних обмежень при хронічній кропив’янці. • Конспекти до занять. • Клінічні задачі до занять. • Опитування до курсу. • Тестування БПР до курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Впровадження нових настанов AHA 2026 змінює підходи до ведення гострої тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА), що визначає необхідність своєчасного оновлення знань. Перехід до нової класифікаційної парадигми (категорії A–E), акцент на ранній стратифікації ризику та інтеграція сучасних діагностичних і терапевтичних інструментів формують новий стандарт надання допомоги пацієнтам із ТЕЛА. З огляду на високу частоту критичних станів та необхідність прийняття швидких клінічних рішень, для анестезіологів це оновлення має особливе значення. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до діагностики і стратифікації ризику, зокрема використання шкал Wells, Geneva та алгоритму YEARS. Ви навчитесь користуватися POCUS як методом швидкого оцінювання функції правого шлуночка, а також побачите значення біомаркерів (тропонін, NT-proBNP, лактат) для прогнозування перебігу захворювання. Окрім цього, буде висвітлено патофізіологічне обґрунтування інтенсивної терапії, зокрема принципи гемодинамічної, вазопресорної та інотропної підтримки. Після навчання ви зможете інтегрувати оновлені рекомендації у щоденну практику та застосовувати стандартизовані алгоритми ведення пацієнтів із ТЕЛА. • Вступ та оновлена термінологія • Нова класифікаційна парадигма • Категорія E (Cardiopulmonary Failure) • Категорія D (Incipient Failure) • Діагностична стратегія і стратифікація ризику • Претестова ймовірність: використання шкал Wells/Geneva та алгоритму YEARS • POCUS в анестезіології: роль приліжкового УЗД серця як стандарту негайного оцінювання ПШ • Біомаркери: тропоніни (I/T) та NT-proBNP як індикатори міокардіального стресу. Роль лактату в прогнозуванні ранньої смертності • Патофізіологічне обґрунтування інтенсивної терапії • Гемодинамічна підтримка • Вазопресорна підтримка • Інотропна терапія • Респіраторна підтримка • Оновлена тактика реперфузійної терапії • Системний тромболізис (СТЛ) • Ендоваскулярні втручання (CDT/MT) • Хірургічна емболектомія • VA-ECMO • Фармакотерапія і вторинна профілактика • Антикоагулянтний старт • Перехід на НВАК (ПрОАК) • Take-home messages • Q&A

Електронний навчальний курс для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться інтерпретувати показники феритину, сатурації трансферину та гепсидину для диференційної діагностики латентного залізодефіциту й анемії хронічних захворювань. Програма охоплює сучасні діагностичні алгоритми для виявлення причин залізодефіциту у пацієнтів із коморбідною патологією та формування стратегії лікування з вибором між пероральними й парентеральними препаратами заліза на основі клінічного профілю пацієнта та даних доказової медицини. Розглядається корекція залізодефіциту у вагітних, пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю та запальними захворюваннями кишківника, а також планування моніторингу ефективності терапії, визначення критеріїв її завершення та профілактики рецидивів. Учасники опанують підходи до ведення пацієнтів із рефрактерною до лікування залізодефіцитною анемією та застосування протоколів передопераційної підготовки пацієнтів з анемією для зниження ризику гемотрансфузій та ускладнень. Програма заходу • Заняття — 01:42:22 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які лабораторні критерії дозволяють розмежувати абсолютний та функціональний дефіцит заліза? • Як впливає хронічне запалення (при ХСН, ЗЗК, онкопатології) на метаболізм заліза та інтерпретацію діагностичних маркерів? • Які покази до призначення парентеральних форм заліза є абсолютними, а які – відносними в різних клінічних групах? • Яка оптимальна тактика ведення вагітних з латентним дефіцитом заліза та маніфестною анемією? • У чому полягають особливості діагностики та корекції залізодефіциту в кардіологічних, гастроентерологічних та хірургічних пацієнтів? • Як коректно оцінити ефективність феротерапії та які цільові рівні гемоглобіну та феритину в залежності від клінічної ситуації? • Які негематологічні прояви залізодефіциту (синдром неспокійних ніг, когнітивні порушення) та як їх менеджувати? • Чи існують уніфіковані протоколи скринінгу залізодефіциту для груп ризику в українській клінічній практиці? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Тип: Електронний навчальний курс. Формат: Дистанційна участь (з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я). Місце проведення: Online. Тривалість: 6 год. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Всі лікарські спеціальності, Всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я, Всі фармацевтичні спеціальності, Всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров’я. Бали БПР: 6. Номер в системі БПР: 1027962. Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "цифрова компетентність". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

УЗД часто стає першим методом, який дозволяє виявити новоутворення нирок, сечового міхура чи передміхурової залози. Правильна інтерпретація ультразвукових знахідок визначає подальшу тактику: коли достатньо динамічного спостереження, коли необхідне дообстеження, а коли пацієнта слід невідкладно направити до онкоуролога. Недостатнє знання ультразвукової семіотики, можливостей доплерографії, еластографії, CEUS, мультипараметричного УЗД та сучасних підходів до оцінки утворень може призводити до пропуску злоякісних процесів, неправильної інтерпретації кістозних і солідних змін, необґрунтованих інвазивних втручань або, навпаки, небезпечного відтермінування лікування. На цьому заході ви навчитеся впевнено оцінювати ультразвукові ознаки найпоширеніших онкоурологічних захворювань, проводити диференційну діагностику утворень нирок, сечового міхура та передміхурової залози, інтерпретувати складні клінічні випадки та визначати подальший маршрут пацієнта. Ви розберете практичні можливості CEUS, еластографії, мультипараметричного УЗД і Fusion-біопсії, дізнаєтеся, коли використовувати додаткові методи візуалізації, як оцінювати результати лікування та уникати типових діагностичних помилок. Після навчання ви зможете обґрунтовано оцінювати утворення нирок, визначати ультразвукові ознаки злоякісного потенціалу, правильно оцінювати внутрішньоміхурові утворення й зміни передміхурової залози, співставляти результати УЗД із даними mpMRI та лабораторних досліджень, а також приймати обґрунтовані рішення щодо подальшого обстеження, біопсії, направлення до профільного спеціаліста або динамічного спостереження. • Роль ультразвукової діагностики в сучасній онкоурології. Можливості та обмеження методу при виявленні пухлин нирок, сечового міхура та передміхурової залози. • Ультразвукова семіотика пухлин нирок: солідні та кістозні утворення, ангіоміоліпоми, складні кісти, ознаки злоякісного потенціалу. • Диференціальна діагностика фокальних утворень нирок: пухлина, кіста, псевдопухлина, запальні зміни, післяопераційні зміни. • Можливості доплерографії, еластографії та CEUS у характеристиці ниркових утворень. УЗ-навігація біопсії пухлин нирки. • Ультразвукова діагностика пухлин сечового міхура: папілярні утворення, інфільтративні зміни стінки, пухлини в ділянці трикутника та шийки сечового міхура. • Диференціальна діагностика внутрішньоміхурових утворень: пухлина, згусток крові, камінь, запальні та післяопераційні зміни. • Ультразвукова оцінка передміхурової залози при підозрі на онкопроцес: периферична та транзиторна зони, підозрілі вогнищеві зміни, ознаки екстракапсулярного поширення. • Мультипараметричне УЗД простати: B-mode, доплерографія, еластографія, 3D-реконструкція. Кореляція УЗД з mpMRI та PI-RADS. • MRI/US Fusion-біопсія передміхурової залози: принципи, показання, технічні особливості, типові помилки та клінічне значення. • УЗ-контроль після оперативного, променевого та малоінвазивного лікування онкоурологічних захворювань. • Розгляд клінічних кейсів пухлин нирок, сечового міхура та простати з демонстрацією ультразвукових зображень. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Часті позиви, нетримання сечі – ці симптоми значно погіршують якість життя пацієнток. Але часто вони залишаються недіагностованими або неправильно інтерпретованими. На цьому майстер-класі ви навчитеся виявляти ранні ознаки гіперактивного сечового міхура у жінок, дітей і підлітків, диференціювати його від інших урологічних, гінекологічних та неврологічних станів. Ви освоїте консервативні, фізіотерапевтичні й поведінкові стратегії лікування, ознайомитеся з фармакологічними підходами та інноваційними рішеннями: нейромодуляція, рефлексотерапія. Засвоїте сучасні протоколи та зможете одразу застосовувати їх на практиці. Після навчання ви зможете точно діагностувати гіперактивний сечовий міхур, підвищити ефективність терапії та здобути довіру пацієнток, адже завдяки вам вони більше не потраплять до замкненого кола безрезультатних консультацій. • Онлайн-майстер-клас Левицької Алли "Гіперактивний сечовий міхур у жінок: практичні інструменти для лікаря", у межах якого розглянемо: • суть проблеми гіперактивного сечового міхура, її поширеність та вплив на якість життя; • анатомію та фізіологію сечового міхура (нормальна функція та механізми контролю сечовипускання); • консервативні методи лікування (поведінкові й фізіотерапевтичні стратегії, роль психотерапії та реабілітації); • медикаментозні та немедикаментозні підходи, фармакотерапія: огляд сучасних можливостей та інноваційні методи (нейромодуляція, рефлексотерапія); • огляд нового протоколу лікування: основні положення та алгоритми, практичне застосування для лікарів різних спеціальностей. • Відповіді на запитання учасників.

Ультразвукова діагностика органів калитки є методом вибору в разі більшості ургентних і планових станів: від синдрому гострої калитки до оцінювання причин чоловічого безпліддя. Правильна інтерпретація ультразвукових даних безпосередньо визначає клінічну тактику. Розуміння анатомо-фізіологічних особливостей, вікових норм, техніки сканування та принципів доплерографії дає змогу своєчасно виявити ургентні стани, як-от перекрут яєчка або травматичні ушкодження, та відрізняти їх від запальних чи доброякісних процесів. На цьому заході ви навчитеся проводити ультразвукове дослідження органів калитки, зокрема технічні аспекти сканування, стандартизований протокол обстеження й оцінювання нормальної ультразвукової анатомії. Ви дізнаєтесь, як інтерпретувати патологічні зміни: від варикоцеле та гідроцеле до пухлин яєчка і травматичних ушкоджень. Також ви розглянете можливості доплерографії, CEUS та еластографії, що дасть змогу підвищити точність диференційної діагностики. Після навчання ви зможете впевнено діяти як під час планових обстежень, так і в разі невідкладних станів, а також правильно оцінювати фактори чоловічого безпліддя. • Значення ультразвукової діагностики калитки. • Анатомо-фізіологічні особливості калитки: • будова калитки; • фізіологічні функції калитки; • вікові та індивідуальні особливості. • Показання до ультразвукового дослідження органів калитки. • Техніка проведення ультразвукового дослідження калитки. • Протокол дослідження: основні вимоги. • Нормальна ультразвукова анатомія та вимірювання (яєчко: придаток яєчка, сім’яний канатик, оболонки яєчка, кровоплин). • Вікові норми. • Патологічні стани та їхні ультразвукові ознаки: • варикоцеле; • гідроцеле; • перекрут яєчка; • епідидиміт та орхіт; • пухлини яєчка; • сперматоцеле та кісти придатка; • травма калитки; • пахова кила; • крипторхізм і педіатричні аспекти. • Доплерографія калитки: технічні параметри та інтерпретація. • CEUS та еластографія. • Диференційна діагностика синдрому гострої калитки. • Клінічні випадки. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Післяопераційні ультразвукові зміни іноді нелегко відрізнити від ускладнень, а помилка в інтерпретації може призвести як до пропущеного абсцесу чи жовчної колекції, так і до необґрунтованих повторних втручань. На цьому заході ви навчитеся оцінювати УЗ-картину після найпоширеніших операцій, розпізнавати нормальні післяопераційні зміни та своєчасно виявляти патологію. Після навчання ви зможете впевнено інтерпретувати результати УЗД після оперативних втручань і визначати подальшу тактику ведення пацієнта. • Особливості УЗД після холецистектомії: норма, ускладнення • Особливості УЗД після апендектомії: норма, ускладнення • Особливості УЗД гриж післяопераційних рубців, ендометріоз передньої черевної стінки • Особливості УЗД після пластики гриж • Особливості УЗД після тиреоїдектомії • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Після мастектомії не існує універсальної реконструктивної тактики: вибір залежить від анатомічних особливостей пацієнтки, характеристик пухлини, стану покривних тканин і плану променевої терапії. На цьому заході ви розберете алгоритм вибору реконструкції, підбір імпланта та його покриття, показання до використання сіток, а також особливості планування операції при птозі, асиметрії та майбутній променевій терапії. Після навчання ви зможете впевнено обирати тип мастектомії та реконструктивну тактику для конкретної пацієнтки, поєднуючи онкологічну безпеку з прогнозованим результатом. • Види та типи мастектомій. Доказова база щодо безпечності NSM та SSM. • Класифікація BTCC за Rancati: практичні рекомендації. • Алгоритм вибору реконструкції за М. Nava. • Вибір типу імплантів та їх покриття. Показання до використання сіток. • Тактика при плануванні променевої терапії. • Залишкова тканина молочної залози після мастектомії: зони найчастішої локалізації, допустимий обсяг залишкової тканини, огляд сучасної наукової літератури. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Анестезія поза операційною (NORA) – одна з найбільш недооцінених зон ризику в сучасній анестезіології. В умовах МРТ, КТ, ендоскопії та інтервенційних процедур частіше трапляються апное, гіпоксія та критичні інциденти, оскільки стандартні підходи до моніторингу, безпеки й готовності до реанімації застосовуються фрагментарно або формально. Навіть рутинна седація може швидко перейти у загрозливий стан, якщо не приділяти достатньої уваги логістиці й не дотримуватися правил. На цьому заході ви отримаєте системне розуміння ризиків NORA та практичні знання, необхідні для безпечного анестезіологічного супроводу поза операційною. Ви розглянете сучасні стандарти моніторингу з акцентом на обов’язкове використання капнографії, фармакодинаміку та керованість препаратів для амбулаторної седації, а також специфіку роботи в середовищах з обмеженим доступом до пацієнта. Після навчання ви будете впевнено планувати й проводити анестезіологічні процедури поза операційною, мінімізуючи ризики для пацієнта і команди. • Епідеміологія і статистика інцидентів у NORA (Non-Operating Room Anesthesia). • Логістика, ергономіка та інженерне забезпечення місць проведення анестезіологічної процедури. • Стандарти моніторингу й обов'язкове використання капнографії. • Фармакодинаміка та керованість препаратів для амбулаторної седації. • Специфіка анестезіологічного забезпечення в кабінетах МРТ і КТ. • Особливості роботи в ендоскопії та інтервенційній кардіології. • Менеджмент критичних інцидентів та алгоритми реанімації поза операційною. • Критерії безпечного відновлення і постпроцедурного спостереження. • Юридичні аспекти й протоколювання маніпуляцій. • Розгляд клінічних кейсів. • Висновки: пріоритет безпеки над швидкістю виконання процедури. • Q&A.

Часто за «звичайними» циститами може ховатися зовсім інший процес. Один із них – лейкоплакія сечового міхура. Тому, важливо розуміти, як виглядає метаплазія уротелію, на що звертати увагу під час цистоскопії та як працює інсталяційна терапія гіалуроновою кислотою. На цьому заході ви разом з експертом пройдете шлях ведення пацієнтки з лейкоплакією: від первинних скарг і обстежень до аргументованого вибору терапії та оцінювання динаміки. Формат кейс-стаді дасть змогу поставити запитання щодо кожного етапу й уточнити нюанси, які бувають непомітними у звичайних навчальних матеріалах. Після заходу ви матимете чіткі орієнтири для диференційної діагностики, розуміння, коли й навіщо застосовувати інсталяції гіалуронової кислоти, і зможете звірити власний клінічний підхід із досвідом експерта. • 1. Теоретичний блок. Лейкоплакія сечового міхура • Короткий огляд захворювання: епідеміологія, фактори ризику • Патофізіологія процесу метаплазії уротелію • Основні підходи до діагностики (цистоскопія, біопсія, гістологія) • Диференційна діагностика • 2. Кейс-стаді. Практичний досвід лікування пацієнтки з лейкоплакією сечового міхура за допомогою інсталяцій гіалуронової кислоти • Коротка історія хвороби: скарги, анамнез, результати обстежень • Обґрунтування вибору терапії • Схема лікування інсталяціями гіалуронової кислоти (препарати, дози, тривалість) • Динаміка стану пацієнтки, результати повторних досліджень • Обговорення практичних аспектів застосування • 3. Європейський досвід: що кажуть клінічні настанови EAU? • Огляд актуальних рекомендацій Європейської асоціації урологів • Дані клінічних досліджень щодо ефективності гіалуронової кислоти в урологічній практиці • Висновки та практичні поради для лікарів • 4. Q&A: відповіді на запитання учасників, живе обговорення клінічних ситуацій, обмін досвідом та підсумки

В малоінвазивній гінекологічній хірургії анестезіологу доводиться працювати в умовах пневмоперитонеуму, позиції Тренделенбурга, високих респіраторних навантажень і складного коморбідного фону. Необхідно ретельно контролювати показники гемодинаміки, ефективність вентиляції, капнографію та заздалегідь приготуватися до можливих ускладнень. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до анестезіологічного забезпечення лапароскопічних гінекологічних втручань відповідно до актуальних рекомендацій ESAIC та принципів perioperative safety. Ви отримаєте чіткі алгоритми передопераційного оцінювання, вибору анестезії, профілактики ускладнень та ведення критичних станів під час лапароскопії. Також ви дізнаєтеся більше про ведення складних дихальних шляхів, вентиляцію в умовах ожиріння та положення Тренделенбурга, мультимодальну аналгезію, підходи opioid-sparing і профілактику ПОНБ. Після навчання ви зможете впевнено оцінювати ризики пацієнтки перед гінекологічним лапароскопічним втручанням, прогнозувати фізіологічні зміни під час пневмоперитонеуму, швидко реагувати на гемодинамічну нестабільність, гіперкапнію чи підозру на CO₂-емболію та будувати безпечну perioperative strategy відповідно до сучасних стандартів. • Вступ. Передопераційне оцінювання пацієнтки • Оцінювання ризиків за шкалами ASA, STOP-BANG (ризик ОАС), Caprini (тромбози) • Виявлення факторів складної вентиляції/інтубації • Аналіз супутньої патології: серцево-судинної, респіраторної, ендокринної • Вибір та планування анестезії • Загальна анестезія як стандарт для лапароскопії: показання та обґрунтування • Вибір методики: TIVA vs інгаляційна анестезія • Стратегії знеболення: мультимодальна аналгезія, підхід opioid-sparing • Використання регіонарних блокад (TAP-block, інфільтрація портів) • Фізіологія пневмоперитонеуму та позицій • Вплив CO₂-пневмоперитонеуму на гемодинаміку • Респіраторні зміни під час оперативного лікування • Позиція Тренделенбурга: вплив на серце, легені, ВЧТ, очний тиск • Інтраопераційні ризики та ускладнення • Гемодинамічна нестабільність • Гіперкапнія та респіраторний ацидоз • Газова емболія CO₂ • Пошкодження судин/органів при введенні троакарів • Проблеми з вентиляцією (високий тиск, десатурація) • Критичні стани: що робити негайно • Дії у разі масивної кровотечі • Розпізнавання та лікування CO₂-емболії • Критична гіпоксія/неможлива вентиляція: алгоритм difficult airway • Гемодинамічний колапс: диференційна діагностика • Стратегії профілактики • Позиціонування відповідно до ризиків (захист нервів, профілактика компартмент-синдрому) • Профілактика ТЕЛА • Профілактика ПОНБ (комбінована терапія) • Чеклісти безпеки (WHO Surgical Safety Checklist) • Післяопераційне ведення • Моніторинг у PACU: свідомість, біль, дихання, гемодинаміка • Рання мобілізація та відновлення (протоколи ERAS) • Контроль болю: мультимодальний підхід • Рання діагностика ускладнень (кровотеча, інфекція, ТЕЛА) • Клінічні кейси • Брадикардія при інсуфляції СО2 • Складна вентиляція пацієнтки з ожирінням в положенні Тренделенбурга • ПОНБ у пацієнтки високого ризику • Підозра на газову емболію • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний курс БПР присвячений темі лейкопенії та лейкоцитозу. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: Інтерпретація гемограми з лейкоцитарною формулою на основі сучасних клінічних настанов. Диференційна діагностика між реактивними змінами (інфекційними, запальними, медикаментозними) та неопластичними процесами. Побудова покрокового діагностичного алгоритму для пацієнта з лейкопенією або лейкоцитозом. Ідентифікація клініко-лабораторних «червоних прапорців», що вказують на високий ризик гемобластозу. Визначення чітких критеріїв та показань для термінового скерування пацієнта до гематолога/онколога. Оцінка морфології клітин периферичної крові та її діагностична цінність. Тактика ведення пацієнтів з медикаментозно-індукованими цитопеніями/цитозами. Програма заходу • Заняття №1 • Які референтні та критичні значення лейкоцитів та їх субпопуляцій вимагають негайних клінічних дій? • Як диференціювати лейкемоїдну реакцію від дебюту хронічного мієлоїдного лейкозу? • Який діагностичний алгоритм при персистуючій нейтропенії неясного генезу в амбулаторній практиці? • Які лікарські засоби найчастіше спричиняють клінічно значущі зміни у лейкоцитарній формулі? • Які абсолютні показання до проведення стернальної пункції та/або трепанобіопсії кісткового мозку? • Як інфекційний мононуклеоз та інші вірусні інфекції можуть імітувати гострий лейкоз? • Яка роль та показання до призначення проточної цитометрії периферичної крові? • Які морфологічні зміни лейкоцитів у мазку крові (тільця Ауера, клітини Боткіна-Гумпрехта) є патогномонічними для онкогематології? • Чи є абсолютний лімфоцитоз у пацієнта похилого віку безумовним показанням для виключення хронічного лімфолейкозу? • Заняття №2: Лейкопенії в практиці сімейного лікаря • Який діагностичний алгоритм дій сімейного лікаря при вперше виявленій лейкопенії у дорослого пацієнта? • Які лікарські засоби найчастіше спричиняють розвиток медикаментозної лейкопенії і яка тактика її ведення? • Як диференціювати доброякісну етнічну нейтропенію від патологічних станів? • Які клініко-лабораторні критерії дозволяють запідозрити мієлодиспластичний синдром (МДС) на етапі первинної ланки? • Які абсолютні показання до скерування пацієнта з лейкопенією на консультацію до гематолога та проведення стернальної пункції? • Як відрізнити реактивну лімфопенію на тлі вірусної інфекції від дебюту імунодефіцитного стану або лімфопроліферативного захворювання? • Яка роль інструментальних методів (УЗД органів черевної порожнини) в первинній діагностиці причин лейкопенії? • Чи існують специфічні патерни змін у гемограмі, що вказують на вроджений характер нейтропенії? • 01:42:08 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 4 год. Для всіх лікарських спеціальностей, усіх спеціальностей фахівців у сфері охорони здоров'я, усіх фармацевтичних спеціальностей та усіх спеціальностей професіоналів у сфері охорони здоров’я. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховано 4 бали БПР. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера