Заходи БПР — Ультразвукова діагностика 2026

Відеоматеріали у цьому блоці пропонують короткий вступ до двох ключових тем раціонального використання антимікробних препаратів: Раціональна антибіотикотерапія (AMS) і Фармакокінетика/Фармакодинаміка (PK/PD). Мета – покращити цільове застосування антимікробних препаратів, зменшити резистентність та підвищити ефективність терапії. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Базова школа для сучасних лікарів кардіологів - ехокардіографістів, які прагнуть підвищити професійний рівень, використовуючи в клінічній практиці методику StrainEcho. Багато практики: від налаштування апарату до відпрацювання протоколу дослідження. 4 УЗД апарати. До 20 курсантів. У всіх буде змога відпрацювати навички. Відпрацювання практичних навичок на сучасних ультразвукових апаратах. Програма заходу • 18 липня | 09:00-15:00 • Ментор: Ліліана Грубяк Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Онлайн-навчання допомагає медичному персоналу зберігати емоційну стабільність у складних ситуаціях під час спілкування з пацієнтами, знаходити підхід до різних типів людей і вирішувати конфліктні ситуації будь-якого рівня складності. Учасники розвиватимуть навички пацієнт-орієнтованої комунікації, покращать командну роботу та зменшать рівень стресу. Навчальні матеріали доступні в записі на онлайн-платформі, що дає змогу опрацьовувати уроки у зручний час і з будь-якого гаджета. У вартість входять доступ до навчальних матеріалів, підтримка на онлайн-платформі, домашні завдання з перевіркою та зворотним зв’язком від куратора, супровід у Telegram, тестування після завершення навчання та електронний сертифікат. За проходження учасник отримує 12 балів БПР. Програма заходу • Модуль 1. Пацієнт-орієнтована взаємодія. Роль медичної сестри у сервісному функціонуванні медичного закладу • Очікування пацієнтів • Роль та зона впливу медичної сестри • Корпоративні ціннності і сервісні стандарти • Теорія «Емоційного банківського рахунку» • Модуль 2. Створення і підтримання контакту з пацієнтом • Техніки створення атмосфери довіри з пацієнтом • Невербальна комунікація: як підсилити контакт без слів • Супровід пацієнта в медичному закладі • Модуль 3. Типи поведінки людей DISC - ключі до ефективної комунікації • Чому люди різні і як на це реагувати? • 4 типи особистості DISC - особливості підходу • Потенційні конфлікти між різними типами і стратегії поведінки для їх уникнення • Модуль 4. Особливості робочої взаємодії в клініці • з пацієнтами • з лікарями • з адміністративним персоналом • Модуль 5. Алгоритм поведінки в конфліктних ситуаціях • Що є хорошого у конфліктах? • Чому пацієнти бувають конфліктними • Емоції під час конфлікту • 8 крокова формула для уникнення конфлікту • Помилки, якими можна посилити конфлікт • Модуль 6. Інструменти професійного саморозвитку. Методи профілактики професійного вигоряння • Що почитати? • Як зберігати баланс життя/робота? • Як відпочивати, щоб повноцінно відновлюватись Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Хвороба Крона – це хронічне запальне захворювання шлунково-кишкового тракту, яке може уражати будь-який його сегмент: від ротової порожнини до прямої кишки. Через неспецифічність початкових симптомів, як-от діарея, абдомінальний біль, метеоризм і субфебрилітет, вона нерідко маскується під інші патології травної системи. Вчасне виявлення захворювання є критично важливим для запобігання тяжким ускладненням: норицям, абсцесам, стриктурам, кишковій непрохідності. Для цього лікар має знати сучасні підходи до діагностики, що охоплюють ендоскопію, гістологічне дослідження, лабораторні та візуалізаційні методи. Крім кишкових уражень, хвороба Крона має системний характер і може проявлятися артритом, увеїтом, вузлуватою еритемою чи первинним склерозивним холангітом. Позакишкові прояви значно ускладнюють діагностику та потребують мультидисциплінарного підходу. Додаткових труднощів завдає необхідність індивідуалізованої терапії, консультування щодо вакцинації, способу життя, а також оцінювання ризиків під час планування вагітності. Навчальний майстер-клас «Запальні захворювання кишечника: актуальні виклики та рішення» буде присвячений вивченню клінічного перебігу хвороби Крона й типових діагностичних труднощів, з якими стикається лікар. Будуть розглянуті інструменти для раннього виявлення та ефективного моніторингу захворювання й специфічні біомаркери, які відіграють важливу роль у контролі активності хвороби та прийнятті клінічних рішень. Учасники детально ознайомляться з підходом treat-to-target як сучасним стандартом ведення пацієнтів. Окремий акцент буде зроблений на біологічній терапії, її можливостях і показаннях. Також буде розглянута діагностика й лікування позакишкових проявів та значення мультидисциплінарної співпраці у веденні пацієнтів з хворобою Крона. • Клінічний перебіг та діагностичні труднощі • Основні інструменти раннього виявлення та моніторингу хвороби Крона • Значення біомаркерів у менеджменті хвороби Крона • Treat-to-target як стандарт ведення • Роль біологічної терапії • Позакишкові прояви: виклики діагностики та лікування • Мультидисциплінарний підхід – запорука ефективного ведення пацієнта з хворобою Крона • Відповіді на запитання учасників • Рекомендації щодо проведення ендоскопії • Інтервали спостереження • СПК/ЗЗК (IBS/IBD) та інші коліти: як правильно диференціювати? • Сучасні рекомендації щодо лікування та ведення пацієнтів із ВК • Відповіді на запитання учасників

Лобулярна карцинома молочної залози має унікальні біологічні та клінічні характеристики, що суттєво відрізняють її від протокових форм і створюють високий ризик діагностичних помилок у разі використання стандартних методів візуалізації. Її здатність до «маскування» на мамографії та ультразвуковому дослідженні може стати причиною ситуації, коли клінічно значуща патологія може виглядати як мінімальні або неспецифічні зміни. Це безпосередньо впливає на своєчасність встановлення діагнозу і прогноз для пацієнтки. На цьому заході ви розглянете особливості діагностики лобулярної карциноми, обмеження стандартних методів візуалізації, роль МРТ у визначенні поширеності процесу, принципи вибору обсягу хірургічного втручання, а також підходи до системної та ендокринної терапії. Ви дізнаєтеся більше про причини хибнонегативних результатів, оцінювання мультифокальних і мультицентричних уражень та засвоїте алгоритми маршрутизації пацієнток залежно від результатів обстеження. Після навчання ви зможете точно інтерпретувати невизначені або дискордантні результати інструментальних досліджень, своєчасно ідентифікувати випадки, що потребують додаткової візуалізації (зокрема МРТ), та приймати обґрунтовані рішення щодо обсягу оперативного втручання і подальшої терапії.. • 1. Біологічні та гістологічні особливості лобулярної карциноми молочної залози. • 2. Сучасні можливості візуалізації: мамографія, УЗД, МРТ. • 3. Типові труднощі діагностики та причини хибнонегативних результатів. • 4. Роль МРТ у визначенні поширеності процесу та виборі хірургічної тактики. • 5. Особливості вибору обсягу оперативного втручання при лобулярних карциномах. • 6. Системне лікування: кому показана хіміотерапія, а кому — ні. • 7. Значення ендокринної терапії при лобулярній карциномі. • 8. Ризики локальних і віддалених рецидивів. • 9. Практичні підходи до спостереження пацієнток після лікування: як уникнути помилок. • 10. Розбір клінічних кейсів та актуальних рекомендацій. • 11. Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Нейродегенеративні захворювання – одна з головних медичних проблем XXI століття. Кількість пацієнтів із деменцією невпинно зростає, формуючи значне соціальне та економічне навантаження на систему охорони здоров’я. Водночас більшість сучасних фармакологічних підходів спрямовані переважно на контроль симптомів і не здатні впливати на сам процес нейродегенерації. В таких умовах необхідно чітко розуміти сучасні наукові підходи до регенеративної медицини і потенціал клітинних технологій. На цьому заході ви розглянете патогенез нейродегенеративних процесів та роль мезенхімальних стовбурових клітин у потенційній модифікації перебігу захворювань, зокрема ви дізнаєтеся більше про їхню біологію та їхні паракринні, імуномодулювальні й нейротрофічні ефекти. Наприкінці ви отримаєте ефективні клінічні алгоритми застосування аутологічних стовбурових клітин із позицій доказової медицини. Після навчання ви зможете оцінювати доцільність застосування регенеративних підходів, правильно відбирати пацієнтів та формувати для них реалістичні клінічні очікування. • Епідемія нейродегенеративних захворювань XXI століття: клінічні та економічні виклики. • Патогенез хвороби Паркінсона та Альцгеймера: спільні механізми нейродегенерації. • Обмеження сучасної фармакотерапії: симптом-контроль без впливу на прогресію. • Когнітивні порушення: структура дефіциту та клінічні фенотипи. • Біологія мезенхімальних стовбурових клітин (MSC): механізми дії (паракринні, імуномодулювальні, нейротрофічні). • Клінічний алгоритм застосування аутологічних MSC (відбір пацієнтів, введення, моніторинг). • Аналіз представлених клінічних результатів (MMSE, MoCA, SAGE, UPDRS). • Безпека та ризики: онкологічна настороженість, імунологічні аспекти. • Межі методу: що є доказовим, а що потребує RCT. • Перспективи регенеративної неврології. • Відповіді на запитання.

На сьогодні біологічна терапія є основою хворобомодифікуючого лікування у неврології. Вона уповільнює прогресування захворювань та зменшує рецидиви на 30-70%. Але без чіткого розуміння механізмів, показань і протоколів вона призводить до швидкого накопичення уражень, атрофії мозку, частіших рецидивів і зниження якості життя пацієнтів. На цьому заході ви дізнаєтеся про принципи й механізми дії біологічних препаратів, зокрема моноклональних антитіл та рекомбінантних білків. Ви навитеся підбирати терапію в разі розсіяного склерозу, міастенії gravis, NMOSD/MOGAD, спастичності та хронічної мігрені, оцінювати ризики інфекцій та ПМЕ, проводити моніторинг стану пацієнтів і застосовувати сучасні протоколи. Клінічні кейси допоможуть закріпити знання на реальних прикладах складних та атипових ситуацій. Після навчання ви одразу зможете застосовувати біологічну терапію в повсякденній практиці, приймати обґрунтовані рішення щодо показань і дозування, моніторити безпеку пацієнта й підвищувати ефективність лікування. • Поняття біологічної терапії: визначення, класи, місце в сучасній неврології. • Імунопатогенетичні та нейробіологічні мішені біологічних препаратів. • Моноклональні антитіла й рекомбінантні білки: механізми дії. • Біологічна терапія у разі розсіяного склерозу: доказова база та клінічні стратегії. • CGRP-орієнтована терапія мігрені. • Показання, критерії відбору пацієнтів і таймінг призначення. • Профіль безпеки: імунологічні ризики та моніторинг. • Клінічні кейси: складні й атипові сценарії застосування. • Перспективи розвитку біологічної терапії в неврології та нейроімунології. • Відповіді на запитання.

Чи завжди вам вдається брати під контроль резистентну гіпертензію? Резистентна артеріальна гіпертензія часто маскується під псевдорезистентну або поєднану патологію. Через помилки в діагностиці ураження органів-мішеней прогресують значно швидше. Такі хибні рішення є причиною втрати довіри пацієнта і зниження прихильності до лікування. На цьому заході ви дізнаєтеся про сучасні алгоритми визначення істинної та псевдорезистентної гіпертензії. Ви навчитесь аналізувати добовий моніторинг АТ, виявляти вторинні причини гіпертензії та оптимізувати комбінацію лікарських засобів. Після навчання ви будете впевнено диференціювати типи резистентної гіпертензії, ефективно коригувати терапію та використовувати сучасні інструменти моніторингу для підвищення ефективності лікування. • Резистентна гіпертензія: сучасне визначення, критерії діагностики, диференціація з псевдорезистентністю. • Алгоритм перевірки терапевтичної прихильності та якості домашнього моніторування. • Роль вторинних причин: коли варто запідозрити ендокринну чи реноваскулярну етіологію. • Оптимізація медикаментозної терапії: крок за кроком. • Фенотипи пацієнтів з резистентною гіпертензією. • Нефармакологічні й інтегративні підходи. • Нові технології моніторингу та digital-підходи. • Відповіді на запитання учасників, обговорення клінічних випадків.

Електронний навчальний курс БПР присвячений медикаментозним алергіям, їхньому вчасному розпізнаванню та нюансам невідкладної допомоги. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники набудуть навичок диференційної діагностики між IgE-опосередкованими, не-IgE-опосередкованими реакціями та псевдоалергічними станами. Курс охоплює алгоритми верифікації діагнозу з урахуванням клінічних проявів, даних анамнезу та специфічних тестів, а також протоколи надання невідкладної допомоги при анафілаксії, включаючи техніку введення та дозування адреналіну (епінефрину) в різних клінічних ситуаціях. Розглядаються тактика ведення пацієнтів із тяжкими шкірними побічними реакціями (SCARs), показання та протипоказання до застосування глюкокортикостероїдів і антигістамінних препаратів у гострій фазі реакції гіперчутливості. Окрема увага приділяється подальшому веденню пацієнта після перенесеної алергічної реакції, зокрема рекомендаціям щодо уникнення тригерних препаратів та перехресно-реактивних сполук. Програма заходу • Заняття 1 • Як клінічно диференціювати анафілактичну реакцію від вазовагального синкопе, панічної атаки чи кардіогенного шоку? • Які сучасні лабораторні та інструментальні методи (in vitro, in vivo) використовуються для верифікації діагнозу медикаментозної алергії? • Які особливості надання невідкладної допомоги при медикаментозній алергії у пацієнтів з коморбідною серцево-судинною патологією, що приймають бета-блокатори? • Який алгоритм дій при виникненні реакції гіперчутливості на введення рентгенконтрастних речовин або анестетиків? • У яких клінічних ситуаціях доцільне проведення провокаційних тестів з медикаментами та які протоколи їх безпечного виконання? • Які існують патерни перехресної реактивності між різними класами антибіотиків, НПЗП та іншими групами препаратів? • Яка тактика ведення пацієнтів з відтермінованими реакціями гіперчутливості, зокрема DRESS-синдромом та гострим генералізованим екзантематозним пустульозом (AGEP)? • Як запобігти алергічним реакціям під час проведення хіміотерапії або введення біологічних препаратів? • Заняття 2 • Які клінічні патерни дозволяють запідозрити IgE-опосередковану та T-клітинно-опосередковану медикаментозну алергію? • Як відрізнити анафілаксію від вазовагального епізоду або панічної атаки в клінічній практиці? • Яка діагностична цінність та обмеження шкірних тестів та in vitro діагностики при алергії на антибіотики та НПЗП? • Який алгоритм дій при підозрі на алергічну реакцію на місцеві анестетики чи рентгенконтрастні речовини? • Перехресна реактивність між бета-лактамними антибіотиками: сучасний погляд та клінічні рекомендації. • Коли і як безпечно проводити провокаційні медикаментозні тести? Протокол та умови проведення. • Тактика ведення пацієнта з полівалентною медикаментозною алергією: чи існує безпечний вибір? • Які особливості діагностики та лікування тяжких шкірних побічних реакцій (SCARs), таких як синдром Стівенса-Джонсона? • Відеозаняття — 01:57:35 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття 2 • Клінічні задачі до заняття 2 • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Ідентифікувати клінічні маркери та “червоні прапорці”, що вказують на вторинний характер артеріальної гіпертензії. 2. Формувати план диференційної діагностики на основі фенотипу пацієнта та клінічних особливостей перебігу захворювання. 3. Застосовувати сучасні діагностичні алгоритми для верифікації ендокринних, ренальних та васкулярних причин АГ. 4. Інтерпретувати результати лабораторних тестів (альдостерон-ренінове співвідношення, кортизол, метанефрини) та інструментальних досліджень. 5. Визначати показання для скринінгу на синдром обструктивного апное сну як причину резистентної гіпертензії. 6. Розробляти індивідуалізовану стратегію ведення пацієнтів зі встановленою причиною вторинної гіпертензії. 7. Визначати критерії для направлення пацієнта до вузьких спеціалістів (ендокринолога, нефролога, кардіохірурга). Які групи пацієнтів підлягають обов’язковому скринінгу на вторинну артеріальну гіпертензію? Клінічні ознаки та фенотипові особливості пацієнтів з ендокринними гіпертензіями (первинний альдостеронізм, феохромоцитома, синдром Кушинга). Алгоритм діагностики реноваскулярної гіпертензії: коли запідозрити та які методи обстеження застосувати? Диференційна діагностика гіпертензії у молодих пацієнтів: від коарктації аорти до моногенних форм. Резистентна та рефрактерна артеріальна гіпертензія: як виключити вторинні причини? Роль синдрому обструктивного апное сну (СОАС) у розвитку та прогресуванні артеріальної гіпертензії. Які лабораторні та інструментальні методи є “золотим стандартом” у діагностиці різних форм вторинної АГ? Особливості медикаментозної терапії при різних типах вторинних гіпертензій. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Порушення слуху та рівноваги – часті скарги пацієнтів, які можуть бути проявом понад 80 різних патологічних станів. Вони охоплюють як соматичні, так і неврологічні розлади, від доброякісного позиційного запаморочення до серйозних захворювань головного мозку. Важливо вміти точно визначити причину симптомів, адже від своєчасної діагностики й правильної тактики залежить не лише якість життя, а й прогноз для пацієнта. Сучасні отоневрологічні підходи базуються на чітких клінічних алгоритмах, міждисциплінарній співпраці та доказовій медицині. Їхнє впровадження дає змогу уникнути помилок, скоротити час до встановлення правильного діагнозу й запобігти розвитку ускладнень: від перманентної втрати слуху до соціальної дезадаптації. Для лікаря-практика знання з цієї галузі необхідні не лише у вузькопрофільних ситуаціях, але і в рутинній клінічній практиці, особливо в роботі з пацієнтами старшого віку або з неврологічними симптомами неясного генезу. Навчальний захід «Клінічна отоневрологія: сучасний покроковий підхід» буде присвячений вивченню анатомії та функціонування вестибулярної системи й диференційної діагностики найпоширеніших синдромів. Учасники розглянуть типові клінічні ситуації – гострі напади запаморочення, раптову втрату слуху, хронічну нестійкість – і навчаться розпізнавати головні ознаки найпоширеніших отоневрологічних захворювань. Будуть розглянуті практичні інструменти: діагностичні проби, репозиційні маневри, алгоритми скринінгу та ведення пацієнтів у гострий і хронічний періоди. Також будуть наведені консенсусні рекомендації міжнародної спільноти, зокрема документи Барані. • Анатомія та фізіологія вестибулярної системи; • Рухи очей: норма й патологія; • Симптоматика вестибулярної патології; • Діагностика вестибулярних розладів: від анамнезу до високотехнологічних методів; • Принципи лікування та реабілітації в клінічній вестибулології. • Відповіді на запитання • Сучасний стан отоневрології як клінічної дисципліни; • Консенсусні документи світової отоневрологічної спільноти Барані; • Доброякісне пароксизмальне позиційне запаморочення: діагностичні проби та репозиційні маневри; новий діагностичний підхід; • Завдання з зірочкою: хто капітан команди – ЛОР, невролог чи фізичний терапевт? • Відповіді на запитання

Науково-практична конференція Програма заходу • 02.10.2026. 10:00 - 03.10.2026. 16:00 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) – одна з найпоширеніших і водночас найскладніших для ведення патологій у клінічній практиці. Важливо розглядати СПКЯ не лише як гінекологічну проблему, а як комплексний мультисистемний стан, що впливає на репродуктивне, метаболічне та психоемоційне здоров’я жінки. Сучасний підхід до СПКЯ передбачає міждисциплінарну взаємодію з ендокринологом, дієтологом, дерматологом, а за потреби й психотерапевтом. Завдяки такому формату роботи можна підвищити ефективність лікування, профілактувати ускладнення і зберігати високий рівень довіри пацієнтки до лікаря. На цьому заході ви отримаєте цілісне розуміння СПКЯ, дізнаєтеся про сучасні підходи до гормональної та інструментальної діагностики, а також про принципи індивідуалізованого ведення. Після навчання ви зможете впевнено орієнтуватись у клінічних ситуаціях, пов’язаних із порушеннями менструального циклу, безпліддям, гіперандрогенними станами й метаболічними порушеннями. Ви зможете обрати обґрунтовану тактику лікування, водночас зважаючи на репродуктивні плани пацієнтки й оцінюючи довгострокові ризики. • СПКЯ: сучасний погляд • Фенотипи СПКЯ • Гормональна діагностика СПКЯ • УЗ-діагностика та AMH при СПКЯ • СПКЯ та інсулінорезистентність • СПКЯ і репродуктивні плани пацієнтки • Контрацепція та ведення пацієнток без репродуктивних планів при СПКЯ • Психоемоційні аспекти СПКЯ • Клінічні кейси

Ін’єкційна терапія є важливою складовою у веденні пацієнта з цукровим діабетом. Розуміння того, коли і в якому режимі переходити на ін’єкційні препарати, визначає не лише якість контролю глікемії, а й ризик ускладнень: від гіпоглікемій до гострих судинних катастроф. На цьому заході ви розглянете сучасні схеми інсулінотерапії при ЦД 1 і 2 типу й відмінності між ними, показання до ін’єкційних препаратів, алгоритм переходу між різними схемами лікування, а також принципи вибору типу інсуліну. Ви знатимете, коли тимчасове переведення на інсулін є виправданим і як уникнути помилок під час підбору дозування. Після навчання ви зможете впевнено приймати рішення, коли глікемія виходить з-під контролю. • Схеми інсулінотерапії при ЦД 1 типу • Показання до ін’єкційної терапії при ЦД 2 типу • Схеми ін’єкційної терапії при ЦД 2 типу • Тимчасові показання до інсулінотерапії • Вибір типу інсуліну та ін’єкційних препаратів • Алгоритм переходу між схемами лікування • Відповіді на запитання учасників

Організаційні питання щодо курсу Лекція 1: Конфліктні ситуації в роботі медичних працівників Лекція 2: Кризові комунікаційні стани та повідомлення поганих новин Тестування БПР

Щодня лікар стикається з пацієнтами та їхніми родичами, які тиснуть, вимагають «особливого» лікування та маніпулюють емоціями. Один необережний крок – і ви потрапляєте у конфлікт, витрачаєте час, ризикуєте порушити протоколи та власний емоційний баланс. На цьому заході ви отримаєте практичні інструменти для захисту професійних меж, скрипти асертивної комунікації та алгоритми реагування на маніпуляції пацієнтів і родичів. Ви навчитеся розпізнавати типові маніпуляції, зберігати спокій у складних ситуаціях та одночасно підтримувати довіру пацієнтів. Після лекції ви зможете впевнено відмовляти у необґрунтованих запитах, вирішувати конфлікти без стресу й емоційного вигорання, а також ефективно захищати себе і команду, залишаючись у межах професійних та юридичних стандартів. • Визначення і типологія маніпулятивної поведінки • Маніпуляція = непрямий психологічний вплив з метою досягнення особистої вигоди. • Основні типи: пасивно-агресивні, вербальні, емоційно шантажуючі, агресивні. • Ознаки: повторювані провокації, перебільшення симптомів, шантаж емоціями, надмірна залежність. • Психологічні механізми маніпуляцій • Використання страху, провини, сорому, агресії. • Усвідомлення тригерів лікаря (емоційні реакції на провокації пацієнта). • Психотерапевтичний підхід: аналіз мотивів пацієнта без емоційного залучення. • Типові клінічні сценарії • Симуляція болю, перебільшення симптомів. • Необґрунтовані вимоги «особливого» лікування. • Агресія та погрози родичів у педіатрії, швидкій допомозі й стаціонарі. • Приклади реальних кейсів та психологічний розбір. • Емоційний контроль лікаря • Стратегії саморегуляції: когнітивні реструктуризації, дихальні вправи, усвідомленість. • Методи усунення стресу після конфліктної ситуації. • Практичні інструменти для запобігання емоційному вигоранню. • Комунікаційні інструменти і скрипти • Асертивність: «Я-повідомлення», встановлення меж, відкладене реагування. • Приклади фраз: • - «Розумію вашу потребу, обговорімо безпечний варіант». • - «Я можу запропонувати альтернативу, яка відповідає протоколу». • - «Нумо разом вирішимо, що є медично доцільним». • Психологічне пояснення ефективності кожної фрази. • Алгоритми реагування на маніпулятивні запити • Швидкий аналіз запиту → визначення мети маніпуляції → обрання стратегії. • Стратегії: спокійне відмовлення, перенаправлення запиту, повторення меж. • Приклади для агресії, шантажу провиною, емоційного тиску. • Практичні кейси та рольові сценарії • Розбір реальних діалогів із психологічним коментарем. • Від симуляції болю до вимог «ліки без показань». • Вправи: відпрацювання скриптів у малих групах. • Етика, законодавство та професійні межі • Права пацієнта vs. обов’язки лікаря. • Медична документація як захист лікаря. • Юридична відповідальність у конфліктних ситуаціях. • Профілактика вигорання та психологічна підтримка • Техніки ментального відновлення. • Організація командної підтримки та супервізія. • Психотерапевтичні підходи до роботи з важкими випадками. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.