Заходи БПР — Травматологія та ортопедія 2026

Ускладнення периферичних нервових блокад – одна з частих зон ризику в регіонарній анестезії. Вони стали дедалі поширенішими на тлі зростання хірургічної активності й частоти застосування блокад у менеджменті болю. Неврологічні, геморагічні, інфекційні чи пов’язані з LAST – ці ускладнення визначають безпеку пацієнта в періопераційному періоді. Супутні захворювання, застосування антикоагулянтів і старший вік хворого підвищують ризики та вимоги до дотримання протоколів. Варто пам’ятати, що частина ускладнень має непомітний або відстрочений початок, тому вчасне розпізнавання залежить тільки від обізнаності й досвідченості лікаря. На цьому заході ви отримаєте чітке розуміння механізмів розвитку неврологічних ускладнень, сучасної концепції LAST, принципів профілактики інфекційних процесів та актуальних stop/start-алгоритмів щодо антикоагулянтів. Ви розглянете типові помилки й нестандартні анатомічні варіанти, роль ультразвуку, а також випадки діафрагмальної дисфункції при інтерскаленних блокадах. Після навчання ви зможете впевнено працювати з пацієнтами високого ризику, забезпечувати кращий контроль болю й уникати технічних і діагностичних помилок. • Вступ. Актуальність теми й епідеміологія ускладнень регіонарної анестезії • Неврологічні ускладнення: спектр, діагностика та прогностичні аспекти • Механізми ушкодження нервових структур: пряме травмування, ішемія, нейротоксичність. • Ранні ознаки, диференціальна діагностика транзиторних та стійких дефіцитів. • Алгоритм дій у разі підозри на неврологічне ускладнення. • Системна токсичність місцевих анестетиків (LAST): сучасне розуміння патофізіології та менеджмент • Основні механізми LAST. • Клінічна картина: нейротоксична та кардіотоксична фази. • Оновлені алгоритми лікування. • Інфекційні ускладнення: епідеміологія, предиктори та принципи профілактики • Ведення пацієнтів з імунодефіцитами й тривалою катетеризацією. • Антибіотикопрофілактика: що показано, а що – ні. • Геморагічні ускладнення: сучасні рекомендації та стратифікація ризику • Травма судин, післяпункційні гематоми. • Алгоритми stop/start для антикоагулянтів й антиагрегантів згідно з актуальними європейськими та американськими рекомендаціями. • Діафрагмальна дисфункція при блокадах плечового сплетення • Інтерскаленний доступ і вплив на транзиторну дисфункцію діафрагмального нерва. • Ризики для пацієнтів з низьким респіраторним резервом та хронічними захворюваннями легень. • Стратегії мінімізації ризику. • Технічні й анатомічні фактори ризику: роль ультразвуку та індивідуальної анатомії • Варіанти фасціальних просторів та аномалії нервових стовбурів. • Типові операторські помилки та способи запобігання їм. • Ультразвукова візуалізація. • Стандартизація технік та важливість навчання. • Сучасні алгоритми безпеки під час виконання блокад. • Практичні кейси та розбір реальних клінічних сценаріїв. • Q&A

Під час масового інциденту система охорони здоров’я починає працювати на повну силу. В цей момент видно, хто вміє приймати рішення швидко і структуровано, а кому бракує впевненості. Ситуації MASCAL визначають якість підготовки всієї команди, коли постраждалих більше, ніж доступних рук, часу й ресурсів. Важливо розуміти логіку тріажу та довести алгоритми дій до автоматизму. На цьому заході ви дізнаєтесь, як відрізняється сортування у разі буденних інцидентів, стихійних лих, радіаційних, біологічних, хімічних подій та у бойовому середовищі. Ви побачите, як працює взаємодія в роботі передової команди і що має бути в плані ліквідації масштабної події. Крім цього, ви пройдете тренінг з документування, комунікації та ведення пацієнтів у складних сценаріях. Після проходження навчання ви будете працювати впевненіше у разі масових інцидентів, зможете отримати максимальний результат в умовах дефіциту ресурсів та приймати правильні рішення без затримок. • Поняття масових втрат і MASCAL • Визначення подій з великою кількістю постраждалих. • Особливості роботи при MASCAL: дефіцит ресурсів, швидкість, пріоритизація. • Порівняння звичайного інциденту, надзвичайної події та бойового середовища. • Історичний розвиток сортування • Види сортування та їхні особливості • Щоденне. • У разі нещасних випадків. • У разі стихійних лих. • Військове/тактичне. • У разі особливих випадків (CBRN – хімічні, біологічні, радіаційні події). • Чому парадигма змінюється залежно від рівня навантаження системи. • Помилки сортування: недооцінення та надмірне сортування • Категорії сортування • Основні принципи ефективного сортування • Тріаж – динамічний процес. • Постійне переоцінювання пацієнтів. • Спрощені алгоритми і протоколи. • Прийняття складних рішень в умовах дефіциту ресурсів. • Важливість командної роботи. • Планування ліквідації масштабної події (MCI Planning) • Чому планування критичне. • Структура плану надзвичайних ситуацій. • Робота передової команди та Casualty Collection Point (CCP) • Менеджмент пацієнтів та документування • Ідентифікація та облік постраждалих. • Тріажні картки, фото, реєстрація. • Збереження даних та конфіденційність. • Комунікація з лікарнею, диспетчерськими службами. • Розгляд практичних кейсів • Q&A-сесія

Протоколи ERAS є міжнародним стандартом периопераційного ведення пацієнтів і невіддільною складовою сучасної хірургії. Вони поєднують передопераційну оптимізацію, інтраопераційну тактику та післяопераційне відновлення в єдину доказову систему, спрямовану на зниження частоти ускладнень, скорочення тривалості госпіталізації та покращення клінічних результатів. Особливо актуальним є впровадження підходів ERAS в умовах українських стаціонарів, адже стандартизація процесів дає змогу підвищити ефективність лікування навіть за обмежених ресурсів. На цьому заході ви розглянете сучасні рекомендації ERAS Society, принципи мультимодального периопераційного ведення, підходи до профілактики післяопераційної нудоти і блювання, оптимізації інфузійної терапії, мультимодальної аналгезії, ранньої мобілізації та харчування. Також ви дізнаєтеся про критерії безпечної виписки, показники ефективності ERAS-програм (LOS, readmission rate, complications rate, patient satisfaction) та засвоїте практичні аспекти адаптації міжнародних протоколів до реалій українських медичних закладів. Після навчання ви зможете сформувати системний підхід до периопераційного ведення пацієнтів та покращити результати хірургічного лікування. • Концепція ERAS: чому “fast-track surgery” стала новим стандартом • Історія розвитку ERAS (Enhanced Recovery After Surgery) • Основні принципи мультимодального підходу • Як ERAS змінює результати лікування • Які операції сьогодні переводяться у формат “one day surgery” • Передопераційна підготовка: фундамент швидкого відновлення • Patient optimization (анемія, нутритивний статус, контроль глікемії, smoking cessation) • Prehabilitation у хірургії • Освітня підготовка пацієнта • Сучасний підхід до голодування перед операцією • Вуглеводне навантаження (carbohydrate loading): кому і навіщо • Інтраопераційні ERAS-стратегії • Мінімально інвазивна хірургія як основа fast-track recovery • Goal-directed fluid therapy • Нормотермія пацієнта • Профілактика PONV • Мультимодальна аналгезія • Післяопераційне ведення без “старих догм” • Рання мобілізація: коли починати і як контролювати безпеку • Ранній початок харчування • Відмова від рутинних дренажів та зондів • Pain management без надлишкових опіоїдів • Хірургія одного дня: критерії безпечної виписки • Відбір пацієнтів для ambulatory/day surgery • Які втручання найбільш придатні • Критерії безпечної виписки • Red flags після виписки • Роль телемедицини та онлайн-супровід пацієнта • ERAS у різних напрямах хірургії: що реально працює • Короткий огляд актуальних рекомендацій ERAS Society • Практичне впровадження ERAS в українській лікарні • Найчастіші бар’єри • Як створити ERAS-команду • KPI ефективності (LOS, readmission rate, complications, patient satisfaction) • Клінічні кейси та типові помилки впровадження • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

1. Відеолекція Оніхомікоз: сучасний алгоритм місцевої та системної терапії з урахуванням феномену біоплівок: Актуальність проблеми оніхомікозу в сучасній дерматологічній практиці
 Етіологія оніхомікозу та основні фактори ризику розвитку інфекції
 Клінічні форми оніхомікозу
 Сучасні методи діагностики: клінічні та лабораторні підходи
 Біоплівки при оніхомікозі: механізм формування, клінічне значення та вплив на ефективність терапії
 Сучасний алгоритм лікування оніхомікозу: місцева та системна терапія
 Причини терапевтичних невдач
 Профілактика рецедивів
 Висновки та ключові клінічні акценти 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Паліативна допомога — це сфера, де клінічні процеси нерозривно пов’язані з комунікацією. Медична сестра часто стає першою точкою контакту для пацієнта в термінальному стані та його родини. Під час роботи з такими пацієнтами виникають найскладніші запити — про прогноз, страх, біль, втрату контролю і смерть, які рідко мають «правильні» відповіді. Без навичок структурованої комунікації ці розмови легко перетворюються або на уникання, або на слова, що підсилюють тривогу і дезорієнтацію пацієнта. На цьому заході ви отримаєте чіткі комунікативні алгоритми для роботи з пацієнтами в термінальних станах і їхніми родинами: як відповідати на складні емоційні запити, як підтримувати пацієнта без надмірних обіцянок чи уникання, як вести розмови про погіршення стану та фінальні рішення. Ви навчитесь розпізнавати комунікативні помилки в реальному часі, вибудовувати підтримувальний контакт і знижувати емоційну напругу без втрати професійних меж, а також працювати з власним ресурсом у високонавантажених ситуаціях. Після навчання ви зможете впевнено комунікувати з пацієнтами у паліативному періоді, структурувати складні розмови з родичами, мінімізувати конфлікти та емоційні зриви у спілкуванні, а також підтримувати професійний етикет у найскладніших ситуаціях. • Поняття термінального стану та роль медичної сестри в наданні паліативної допомоги. • Етичні та деонтологічні аспекти спілкування з пацієнтами в термінальних станах. • Психологічні особливості пацієнтів із невиліковними захворюваннями. • Ефективна комунікація медичної сестри з пацієнтами в термінальному періоді життя. • Особливості взаємодії з родичами та близькими пацієнта. • Надання психологічної підтримки пацієнтам та членам їхніх сімей. • Профілактика професійного вигорання медичних сестер під час роботи з паліативними пацієнтами. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

:null, Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Етичні принципи психіатричної та психологічної допомоги в умовах війни: Психічне здоров’я в умовах масової травматизації Етичні дилеми воєнного часу Поняття уразливих категорій Дискримінація в сфері психічного здоров’я Нормативна база Клінічні кейси 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Пацієнт довіряє лікарю найособистіше. Коли все стає цифровим і прозорим, навіть одна неуважна дія може зруйнувати цю довіру. Конфіденційність – це частина професійної етики, яка визначає, наскільки безпечно людина почувається поруч із лікарем. На цьому заході ви зʼясуєте, що таке автономія пацієнта, як працює принцип інформованої згоди, чим відрізняється інформація від конфіденційної інформації та як поводитись у складних етичних ситуаціях. Окремо поговоримо про особливості цифрової медицини: електронні карти, телемедицину, соцмережі та межу між особистим і професійним. Після навчання ви зможете впевнено орієнтуватись у правових і моральних аспектах конфіденційності та будувати довірливі стосунки з пацієнтами. • «Моє тіло – мій вибір» або право людини бути господарем власного тіла й рішень. Що таке суб’єктність та автономія і що вони означають для лікарської практики. • Інформація vs. конфіденційна інформація. • Автономність пацієнта: право вирішувати самому, головні принципи, поняття «інформована згода». • Інформована згода: більше, ніж підпис. Як спілкуватися з пацієнтом, щоб рішення були поінформованими. Розуміння, добровільність, повнота інформації. Роль комунікаційних навичок. • Приватність та принципи її досягнення або як захистити особистий простір пацієнта. • Конфіденційність як контракт довіри. Коли довіра під загрозою: винятки з правила конфіденційності. Скільки триває конфіденційність між лікарем і пацієнтом? • Етичні виклики цифрової медицини: електронні медичні записи, телемедицина, соціальні мережі. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації).

Катетеризація сечового міхура є рутинною процедурою, яка водночас супроводжується ризиком розвитку внутрішньолікарняних інфекцій. Недотримання стандартів інфекційного контролю, порушення техніки встановлення та догляду за катетером безпосередньо впливають на безпеку пацієнта, сприяють формуванню біоплівок і розвитку інфекцій сечовивідних шляхів. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до профілактики, діагностики та ведення катетер-асоційованих інфекцій. Ви детально розберете питання патофізіології процесу, показань до катетеризації, вибору типу катетера й стандартів його встановлення. Окрім цього, ви навчитеся правильно доглядати за пацієнтом зі встановленим катетером, оцінювати ризики, а також дізнаєтеся про альтернативи уретральній катетеризації. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти ознаки ускладнень і забезпечувати догляд та інфекційну безпеку пацієнтам зі встановленим сечовим катетером. • Що таке катетер-асоційована інфекція сечовивідних шляхів (КАІСВШ)? Групи і фактори ризику. • Патофізіологія. • Види катетеризації та сечових катетерів. • Показання до катетеризації сечового міхура. • Стандартизація встановлення сечового катетера. • Догляд за пацієнтом зі встановленим сечовим катетером. • Альтернативи уретральній катетеризації. • Форма збору даних щодо КАІСВШ. • Відповіді на запитання.

Глибока кома починається з дрібниць. Завдання медсестри – помітити їх. На цьому заході для медичних сестер ви навчитеся системно оцінювати свідомість, мовлення, рухи, зіничні реакції та інші важливі параметри. Зʼясуєте, як користуватися шкалою ком Глазго та іншими інструментами, щоб уникнути суб’єктивності. Дізнаєтеся, як правильно документувати результати й оперативно передавати лікарю дані для прийняття рішень. Після навчання ви зможете впевнено діяти у разі післяопераційних ускладнень, інсульту, ЧМТ, судомних станів чи прогресувальних порушень свідомості. Ви знатимете, які зміни є критичними та як на них реагувати покроково. • Значення моніторингу: чому регулярне оцінювання неврологічного статусу є критично важливим для життя та прогнозу пацієнта. • Основні параметри оцінювання: свідомість, мовлення, рухова активність, реакція зіниць, чутливість, координація. • Інструменти та шкали: шкала ком Глазго, оцінювання зіничних реакцій, тестування когнітивних функцій. • Роль медсестри: постійне спостереження, швидке виявлення змін та своєчасне інформування лікаря. • Документування результатів: значення чіткого і систематичного запису даних у медичній документації. • Практичні навички: точність, уважність, уміння проводити швидке оцінювання в різних клінічних ситуаціях. • Навчання та підвищення кваліфікації: постійні тренінги й практичні заняття для удосконалення компетентності медсестри. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

1. Організаційні питання щодо курсу 2. Основна лекційна частина курсу 3. Тестування БПР

Метаболічні, генетичні й системні ураження скелета – одна з найскладніших діагностичних зон у променевій діагностиці, оскільки їхні рентгенологічні прояви часто імітують пухлинні, інфекційні або дегенеративні процеси. Ці стани нерідко маскуються під метастази, мієлому чи остеопороз, а помилка в інтерпретації зображень може призвести до необґрунтованих інвазивних втручань, пропущених системних або генетичних захворювань і прогресування патологічних змін скелета. На цьому заході ви дізнаєтеся про основні рентгенологічні прояви метаболічних, ендокринних і генетичних уражень кісткової тканини, зокрема хвороби Педжета, остеопетрозу, токсичних остеопатій, лізосомних хвороб накопичення та порушень сполучної тканини. Ви навчитеся розпізнавати універсальні рентген-синдроми, правильно інтерпретувати генералізований остеосклероз чи остеопенію, оцінювати деформації, атипові переломи та інші складні зміни, що можуть імітувати онкопроцес або інфекцію. Після навчання ви зможете впевнено проводити диференційну діагностику складних системних уражень скелета і формувати обґрунтований рентгенологічний висновок. • Універсальні рентген-синдроми метаболічних уражень • Рентгенологічні ознаки хвороби Педжета. Остеопетроз на рентгенограмах • Ідіопатичний дифузний гіперостоз: DISH та хвороба Форестьє • Токсичні остеопатії: флюороз, оксалоз, алюміноз, стронцієва та кадмієва остеопатія • Особливості оцінювання рентгенограм в осіб з лізосомними хворобами накопичення • Мукополісахаридози та глікогенози на рентгенограмах • Порушення колагену та сполучної тканини: рентгенологічна діагностика • Вітамінні та білкові дефіцитні стани • Ендокринно-метаболічні захворювання: труднощі візуалізації • Практична частина: аналіз клінічних кейсів та зображень, формування чіткого алгоритму дій рентгенолога у складних діагностичних ситуаціях.

1. Відеолекція Соматичний ресурс медичного працівника: психофізіологія стресу та методи відновлення: Розділ 1 – Теоретична частина Психофізіологія стресу та базові механізми саморегуляції Що таке стрес з точки зору нейрофізіології та полівагальної теорії стресу Вплив стресу на різні системи організму Як тіло сигналізує про стрес (ранні маркери, практика тілесно-орієнтованої психотерапії: «Сканування тіла») Розділ 2. Роль тіла та емоцій у стабілізації стресового стану медичних працівників Взаємозв’язок тіла та емоцій з точки зору тілесно-орієнтованої психотерапії (теорія В.Райха) Принципи психосоматичної психотерапії в процесах саморегуляції Ознайомлення з базовими практиками тілесно-орієнтованої психотерапії для відновлення контакту з власним тілом Ознайомлення з техніками, стабілізації власного стану в процесі виконання професійних обов’язків Розділ 3. Відновлення ресурсу ( практики, техніки та вправи) Відновлення фізіологічного та нервового балансу після стресу і робочого навантаження Повернення контакту з тілом, емоціями та внутрішніми ресурсами Формування навички самостійного швидкого відновлення та профілактики виснаження 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "невідкладна (екстрена) медична допомога". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Лекційна частина 1.1 Управління відходами, які не є медичними в ЗОЗ Огляд нормативної бази у сфері управління відходами Перелік операцій з відновлення відходів Побутові відходи План управління відходами Роздільне збирання побутових відходів Вимоги до контейнерів для збирання побутових відходів 1.2 Управління медичними відходами в ЗОЗ Національний перелік відходів, підгрупа 18 01 Схема управління відходами Вимоги до організації зберігання відходів Вимоги до приміщень Декларація про відходи 2. Підсумкове тестування

Обробка та зберігання лапароскопічних інструментів – це питання безпеки пацієнта й ефективності роботи в операційній. Недотримання правил стерильності та догляду за чутливим обладнанням може призвести до інфекцій, пошкодження дорогих інструментів і затримок оперативних втручань. На цьому заході ви дізнаєтесь, як правильно проводити обробку, стерилізацію та зберігання лапароскопічних інструментів, щоб уникати пошкодження апаратури й контролювати якість на всіх етапах. Ви побачите, як організувати роботу операційного блоку так, щоб інструменти завжди були готові до будь-якої ситуації – планової чи ургентної – і забезпечити злагоджену роботу команди. Після навчання ви зможете впевнено проводити обробку лапароскопічних наборів та підтримувати стерильність і технічну справність інструментів. • Вступ. Роль стерильності в лапароскопічній хірургії. • Лапароскопічні інструменти: класифікація та конструктивні особливості. • Принципи безпеки та догляду за лапароскопічними інструментами. • Етапи обробки лапароскопічних інструментів. • Особливості стерилізації оптики й чутливих компонентів. • Пакування та маркування стерильних наборів. • Зберігання стерильних лапароскопічних інструментів. • Документування й контроль якості обробки. • Типові помилки та шляхи запобігання їм. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Медичне сортування дає лікарю змогу швидко оцінити стан пацієнта, визначити пріоритети надання допомоги та раціонально використовувати обмежені ресурси. Це важливо як у приймальному відділенні, так і на місці надзвичайної ситуації. Якщо не знати основні принципи сортування, це може призвести до хаотичного оцінювання стану пацієнтів, затримки надання допомоги тим, хто її потребує найбільше, а також помилок у розподілі ресурсів. На цьому заході ви отримаєте чіткі алгоритми сортування для дорослих і дітей, зокрема з ургентними станами, масовими травмами та бойовими ушкодженнями. Ви навчитесь ефективно оцінювати тяжкість стану пацієнта, пріоритезувати допомогу, уникати типових помилок та організовувати роботу приймального відділення або місця надзвичайної події. Окрему увагу буде приділено відмінностям дітей і дорослих, а також адаптації сортування під мирний та воєнний час. Після навчання ви зможете швидко оцінювати стан пацієнта, організовувати ефективне сортування і забезпечувати максимальне збереження життя та здоров’я постраждалих. • Для чого необхідно розуміти правила медичного сортування? • TIPS & TRICKS медичного сортування для дорослих і дітей. • Правила медичного сортування дітей. • Правила медичного сортування дорослих. • Медичне сортування в мирний та воєнний час. • Сортування в приймальному відділенні та на місці надзвичайної події. • Типові помилки під час сортування поранених і постраждалих та як їх уникнути. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Інфекційний контроль в сучасному стаціонарі є базовим елементом безпеки пацієнтів і медичного персоналу, оскільки він визначає ефективність профілактики внутрішньолікарняних інфекцій, професійних заражень та поширення мультирезистентних збудників. Медична сестра є головною ланкою впровадження цих заходів: забезпечує дотримання гігієни рук, правильне використання засобів індивідуального захисту, організацію чистих і брудних потоків, а також контроль за виконанням протоколів у відділенні. На цьому заході ви дізнаєтеся про практичні індикатори інфекційної безпеки у відділенні, зокрема гігієну рук в клінічних ситуаціях, правильний вибір і використання ЗІЗ, поводження з медичними відходами та білизною, догляд за пацієнтами з інвазивними пристроями, а також організацію безпечного середовища для виконання процедур. Окрім цього, ви засвоїте алгоритми оброблення поверхонь і медичних виробів залежно від рівня ризику, безпечне виконання інвазивних маніпуляцій, документування процесів інфекційного контролю та проаналізуєте типові помилки. Після навчання ви зможете застосовувати принципи інфекційного контролю в щоденній роботі, своєчасно виявляти і коригувати порушення протоколів, ефективно реагувати на аварійні ситуації та організовувати інфекційну безпеку у відділенні. • Медичні працівники як ключова ланка щоденного впровадження інфекційного контролю. • Практичні індикатори безпеки у відділенні: • дотримання гігієни рук в клінічних ситуаціях; • правильний вибір і використання ЗІЗ; • поводження з медичними відходами; • догляд за пацієнтом з девайсами; • відповідність інфраструктури відділень вимогам інфекційної безпеки; • поводження з медичною білизною тощо. • Принципи організації безпечного простору для виконання процедур. • Оброблення поверхонь, обладнання та медичних виробів: алгоритм дій залежно від рівня ризику. • Безпечне виконання ін’єкцій та профілактика професійних інфікувань. • Документування процесів інфекційного контролю. • Аналіз типових помилок у відділеннях та шляхи їх усунення. • Підсумки та практичні інструменти: що впровадити у відділенні вже завтра. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Перші 24 години після операції є критичними. Медична сестра проводить із пацієнтом найбільше часу в цей період. Вона першою помічає відхилення у стані, початок ускладнень та зміни поведінки, що дає змогу своєчасно зреагувати й уникнути погіршень. Незнання основних алгоритмів може призвести до прогресування післяопераційних ускладнень, підвищеної тривожності пацієнта і навіть загрози життю. На цьому заході ви навчитеся діяти у разі раннього виявлення дихальних, серцево-судинних і геморагічних ускладнень, контролювати післяопераційний біль та психоемоційний стан пацієнта. Ви дізнаєтеся, як оцінювати життєві показники, розпізнавати ознаки інфекційного процесу, проводити профілактичні та коригувальні заходи, а також працювати в команді з лікарем у критичних ситуаціях. Після навчання ви зможете впевнено діяти за чіткими алгоритмами у разі післяопераційних ускладнень. • Вступ • Чому перші 24 години після операції є критичними • Коротко про статистику післяопераційних ускладнень: акцент на практичні ризики • Роль медичної сестри як ключової ланки безпеки пацієнта • Мета майстер-класу та очікувані результати навчання • Перші 24 години: фізіологія післяопераційного періоду • Що відбувається з організмом пацієнта після операції • Реакція на анестезію та хірургічну травму • Поняття «золотих годин» після хірургічного втручання • Основні ризики перших 24 годин • Дихальні порушення: гіпоксія, аспірація, ателектази • Серцево-судинні ускладнення: коливання артеріального тиску, аритмії, порушення перфузії • Кровотечі й геморагічні стани: ранні та приховані крововтрати, червоні прапорці • Больовий синдром як фактор розвитку ускладнень • Роль медичної сестри в ранньому виявленні загроз та профілактиці • Інфекційні ризики протягом перших 24 годин • Ознаки раннього інфекційного процесу • Асептика й антисептика у догляді за раною, катетерами, дренажами • Типові помилки медичного персоналу • Контроль життєвих показників: що не можна проґавити • Температура тіла, ЧДР, SpO₂, діурез • Частота й обсяг моніторингу • Документування: чому «не записали = не зробили» • Алгоритми дій медичної сестри у разі ускладнень • Чітка послідовність дій у критичній ситуації • Принцип «побачила – оцінила – діяла – повідомила» • Командна робота з лікарем • Типові помилки та клінічні кейси • Реальні ситуації з практики • Аналіз помилок і правильних рішень • Як можна було запобігти? • Психологічний стан пацієнта протягом перших 24 годин • Тривога, страх, дезорієнтація після операції • Роль медичної сестри в стабілізації психоемоційного стану • Комунікація з родичами пацієнта • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Малоінвазивне лікування дає лікарю змогу не просто видаляти новоутворення шкіри, а робити це максимально безпечно та естетично: без грубих рубців, тривалого відновлення та ризиків ускладнень. Пацієнти очікують малотравматичного лікування, і ваша майстерність у цій сфері підвищує рівень довіри та конкурентоспроможності. На заході ви дізнаєтесь, як обирати оптимальний метод видалення новоутворень шкіри, зважаючи на тип, локалізацію та супутні захворювання. Ви навчитеся застосовувати радіохвильову хірургію, лазерне видалення, кріодеструкцію та різні види біопсії максимально безпечно, зберігаючи косметичний результат. Після лекції ви зможете приймати правильні рішення у складних клінічних випадках, уникати ускладнень та забезпечувати пацієнтам найвищий рівень лікування. Знання, які ви здобудете на цьому заході, закріплять вашу конкурентоспроможність та зроблять вас більш затребуваним спеціалістом. • 1. Радіохвильова хірургія • Спектр застосування радіохвильового методу в дерматохірургічній практиці • Основні режими в радіохвильовій хірургії • Алгоритм проведення процедури • Переваги та недоліки радіохвильової хірургії • 2. Біопсія шкіри • Основні види біопсії шкіри • Основні принципи проведення ексцизійної біопсії • Основні принципи проведення інцизійної біопсії • Панч-біопсія • Шейв-біопсія • 3. Лазерне видалення • Типи лазерів • Спектр застосування лазерів у дерматохірургічній практиці • Алгоритм вибору пацієнта і проведення процедури • Побічні ефекти та їх корекція • 4. Кріодеструкція • Види кріодеструкції • Спектр застосування кріодеструкції • Алгоритм проведення процедури • Переваги та недоліки кріодеструкції • 5. Відповіді на запитання учасників

Туберкульоз – одна з провідних медико-соціальних проблем в Україні, особливо в умовах війни та внутрішньої міграції населення. Попри наявність ефективних схем терапії, стигматизація та дискримінація пацієнтів з туберкульозом і надалі суттєво впливають на своєчасність звернення по медичну допомогу, прихильність до лікування та його завершення. На цьому заході ви розглянете феномен стигматизації пацієнтів з туберкульозом, його вплив на поведінку хворого і результати лікування, а також найпоширеніші міфи й хибні уявлення щодо недуги. Ви навчитеся протидіяти стигматизації, засвоїте принципи етичної та недискримінаційної поведінки, коректної професійної комунікації та зможете забезпечити конфіденційність медичної інформації. Ви отримаєте практичні алгоритми пояснення пацієнтам і їхнім родичам діагнозу та плану лікування в межах компетенцій медичної сестри. Після навчання ви зможете більш усвідомлено та професійно вибудовувати комунікацію з пацієнтами, зменшувати вплив стигми на перебіг лікування та сприяти підвищенню прихильності до терапії. • Вступ. Туберкульоз як клінічна та організаційна проблема. Місце медичної сестри в системі надання допомоги пацієнтам із туберкульозом. • Стигматизація. Вплив на перебіг лікування. Поняття стигми в охороні здоров’я. Як стигма впливає на своєчасність звернення пацієнта, прихильність до лікування, лояльність до безперервності медичного нагляду. Стигма як фактор професійного ризику для медичної команди. • Міфи та хибні уявлення про туберкульоз. Найпоширеніші міфи щодо шляхів передавання, небезпеки контакту, прогнозу та результатів лікування. Соціальні та культурні чинники формування стигми. Вплив дезінформації на поведінку пацієнта і його родини. • Професійна роль медичної сестри у протидії стигматизації. Професійна етика й недискримінаційна поведінка. Правильна професійна комунікація з пацієнтом. Забезпечення конфіденційності медичної інформації. Повага до гідності пацієнта як стандарт медсестринської практики. • Комунікація з пацієнтом із туберкульозом. Алгоритм пояснення діагнозу в межах компетенцій медсестри. Пояснення плану лікування та ролі пацієнта в процесі одужання. • Освітня функція медичної сестри. Навчання базових правил профілактики та безпеки. Розмежування фактів і міфів у повсякденній комунікації. • Підсумки та професійні акценти. Медична сестра як ключова фігура довіри в роботі з пацієнтами. Стигма як бар’єр ефективного лікування. Професійна поведінка медсестри як інструмент зменшення стигматизації. Основні практичні висновки для щоденної роботи. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації).