Заходи БПР — Терапія 2026

Курс підготовлено для широкого кола медичних фахівців, аби підвищити якість, ефективність та доступність надання послуг для пацієнтів, які постраждали від тортур та /або сексуального насильства пов’язаного з конфліктом (СНПК). Для всіх рівнів медичної допомоги. Кількість балів: 14. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Транскатетерна імплантація аортального клапана (TAVI) стала справжнім проривом у лікуванні тяжкого аортального стенозу. Якщо раніше ця технологія застосовувалась винятково у пацієнтів із високим хірургічним ризиком, то сьогодні вона дедалі частіше використовується і для хворих з помірним та низьким ризиком. Зокрема, результати дослідження PARTNER 3 продемонстрували не лише неінферіорність, а й перевагу TAVI над хірургічною заміною клапана у пацієнтів із низьким ризиком у 1-річному прогнозі смерті, інсульту або повторної госпіталізації (New England Journal of Medicine). Але попри мінімальну інвазивність, TAVI — це складна процедура, яка вимагає ретельного передопераційного планування, зокрема КТ-ангіографії для визначення анатомії аортального кільця та стратегії доступу. Важливо зазначити, що у пацієнтів з важким кальцинозом судин ризик ускладнень значно зростає. Наприклад, за даними Society of Thoracic Surgeons/American College of Cardiology TVT Registry, судинні ускладнення після TAVI фіксуються приблизно у 4–7% випадків, а їх наслідки напряму впливають на виживаність. Отже, для успішного ведення пацієнтів із аортальним стенозом лікарю важливо не лише орієнтуватися в показаннях до TAVI, а й володіти знаннями щодо потенційних ризиків й тактики моніторингу. Навчальний курс «Транскатетерна імплантація аортального клапану: інновація, що стала рутиною» присвячений вивченню сучасного підходу до лікування аортального стенозу, з акцентом на TAVI як ефективну альтернативу відкритій хірургії. Учасники розглянуть показання до проведення TAVI, алгоритм обстеження пацієнта перед процедурою та ключові нюанси планування втручання. Особливу увагу буде приділено технічним аспектам операції, інтраопераційному моніторингу та можливим ускладненням. Також буде висвітлено особливості ведення пацієнтів після TAVI у амбулаторній практиці. Наприкінці майстер-класу будуть обговорені реальні клінічні випадки. • Аортальний стеноз. Методи лікування патології. • Що таке TAVI? • Кому показана дана процедура? • Діагностичний алгоритм пацієнтів перед операцією. • Операційні особливості втручання. • Які ускладнення та як з ними впоратись? • Пацієнт після TAVI на прийомі. В чому особливість? • Висновки. • Обговорення запитань.

​Біопсія шкіри є одним із найважливіших інструментів, який дозволяє точно діагностувати широкий спектр дерматологічних захворювань — від хронічних дерматозів до проліферативних процесів. Це не лише метод підтвердження злоякісних пухлин, а й діагностичний ключ до складних випадків, коли клінічна картина не дає чітких відповідей. Наприклад, до 30% випадків меланоми можуть не мати класичних ознак за шкалою ABCDE, і лише гістологічне дослідження після біопсії дозволяє встановити правильний діагноз. Неправильно обрана техніка чи місце забору тканини можуть призвести до хибного висновку, затримки в лікуванні або навіть пропущеної онкопатології. Навчальний захід «Біопсія шкіри: техніки, види особливості» буде присвячений вивченню показань до проведення біопсії шкіри при підозрі на пухлини, дерматози, інфекційні та автоімунні захворювання, а також протипоказань і можливих ускладнень. У програмі розглядатимуться основні види біопсії: панч, ексцизійна, шейв, кюретаж, соцерізація та інцизійна — з особливостями їх застосування. Окрему увагу буде приділено місцевій анестезії: її типам, підбору залежно від зони ураження та правильній техніці. Завершить майстер-клас блок про правила маркування, фіксації та транспортування біоптатів для якісного гістологічного дослідження. • Показання до біопсії: діагностика пухлин, дерматозів, інфекцій, аутоімунних процесів • Протипоказання та можливі ризики • Види біопсії шкіри • Панч-біопсія • Ексцизійна біопсія • Шейв-біопсія (shave) • Кюретаж • Соцерізація • Інцизійна біопсія • Анестезія • Види місцевої анестезії: інфільтраційна, аплікаційна, провідникова • Особливості для різних локалізацій • Оформлення біоптатів • Правила маркування, фіксації та транспортування матеріалу до лабораторії • Відповіді на запитання

Інформаційні загрози в українському кіберпросторі все ще залишаються актуальними. Кіберзагрози та онлайн-шахрайство, засилля дезінформації заполонили медіапростір. Одним з ефективних способів, який дозволить медичним працівникам ефективно захистити себе та своїх пацієнтів від наявних ризиків – дотримуватись простих алгоритмів та мінімізувати ризики. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Синдром гострого живота є однією з причин невідкладного звернення пацієнтів, і для лікаря будь-якої спеціальності важливо вміти швидко орієнтуватись у цій клінічній ситуації. Особливо складною є діагностика в гіпогастральній ділянці, де біль може бути спричинений як хірургічною, так і гінекологічною патологією. Апендицит, апендажит, ектопічна вагітність чи перекрут яєчника часто мають схожу симптоматику, але потребують принципово різного підходу. У цьому контексті трансвагінальне УЗД є основним методом візуалізації, що дає змогу швидко встановити точний діагноз. Його правильне застосування суттєво підвищує шанси на збереження репродуктивних органів та запобігає фатальним ускладненням. Зволікання з діагностикою в разі перекруту яєчника може призвести до ішемії та втрати органа вже через 6 годин, а в разі ектопічної вагітності – до внутрішньочеревної кровотечі та загрози для життя. Навіть досвідчені лікарі можуть помилково трактувати УЗ-зображення або обрати неадекватний метод дослідження, наприклад трансабдомінальний замість трансвагінального. Це знижує точність діагностики. Тому, вміння орієнтуватися в анатомії гіпогастральної ділянки та характерних УЗ-ознаках важливе для лікарів, які стикаються з гострою абдомінальною симптоматикою в ургентній практиці. Навчальний майстер-клас «УЗД гострого живота: гіпогастрій. Розгляд клінічних кейсів» буде присвячений вивченню найпоширеніших причин гострого болю в нижньому поверсі черевної порожнини та анатомічних особливостей гіпогастральної ділянки. Учасники розглянуть клінічну картину, діагностику і підходи до ведення апендициту, апендажиту, ектопічної вагітності й перекруту яєчника. Особливу увагу буде приділено ролі трансвагінального УЗД як основного методу диференційної діагностики. Розглядатимуться типові помилки, які можуть вплинути на своєчасність встановлення діагнозу й подальшу тактику лікування. • Гострий живіт. ACUTE-ABDOMEN. Анатомічні особливості гіпогастральної ділянки. • Апендицит. • Апендажит. • Ектопічна вагітність. • Перекрут яєчника. • Важливість трансвагінального обстеження в діагностиці гострого живота. • Відповіді на запитання учасників

Мета навчання: пояснити поняття стресу, його стадії, поняття емоційного вигорання, основні симптоми. Розкрити причини схильності вигорання у лікарів. Навчити розпізнавати передвісники вигорання у себе і в колег через пояснення етапів розвитку професійного вигорання, методів профілактики та діагностики синдрому емоційного вигорання. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Курс розроблено з метою підвищення рівня знань фахівців сфери охорони здоров’я та інших осіб, дотичних до медичної та фармацевтичної галузі, з питань порядку та рекомендацій до здійснення промоції лікарських засобів відповідно до Настанови «Належна практика з промоції лікарських засобів». Завдання курсу — систематизувати та роз’яснити основні вимоги й методологічні рекомендації щодо промоції лікарських засобів для фахівців сфери охорони здоров’я, а також підвищити їхню обізнаність щодо європейських стандартів і практик поширення інформації про лікарські засоби. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Оперізувальний герпес – це реактивація вірусу вітряної віспи (Varicella Zoster), що після перенесеного захворювання тривало зберігається в латентному стані в нервових гангліях. Захворювання уражає до 25% людей, які мали вітряну віспу, і найбільш поширене серед осіб, старших 50 років, хоча воно фіксується і в молодших вікових групах через імуносупресію, зокрема на тлі стресу, хронічних хвороб, приймання імуносупресантів або ВІЛ-інфекції. Симптоми можуть варіювати від болісного локального висипу до небезпечних неврологічних ускладнень: менінгіту, енцефаліту й постгерпетичної невралгії. Водночас герпетичний висип іноді відсутній, що ускладнює діагностику. Комплексний підхід за участі інфекціоніста й невролога дає змогу не лише швидко встановити діагноз, а й мінімізувати ризики ускладнень та покращити якість життя пацієнта. Варто пам’ятати, що оперізувальний герпес може бути першим клінічним сигналом ВІЛ-інфекції – це підкреслює важливість настороженості лікаря. Навчальний майстер-клас «Herpes Zoster: виклик для інфекціоніста та невролога» буде присвячений вивченню етіології та патогенезу оперізувального герпесу з акцентом на механізми реактивації вірусу Varicella Zoster. Будуть розглянуті різні клінічні форми захворювання, зокрема типовий перебіг й атипові варіанти, як-от герпес без висипу, офтальмозостер і зостер отікус. Окрема увага буде приділена ускладненням, а саме постгерпетичній невралгії, ураженню нервової системи, а також особливостям перебігу в пацієнтів з імунодефіцитами. Детально будуть висвітлені сучасні підходи до терапії, зокрема ефективність противірусних препаратів та методи знеболення, а також профілактичні стратегії, наприклад вакцинація для груп ризику. Завершить захід розгляд реального клінічного випадку для кращого засвоєння теми. • 1. Вступ. Актуальність проблеми оперізувального герпесу в практиці інфекціоніста • 2. Етіологія та патогенез інфекції, механізми реактивації вірусу Varicella Zoster • 3. Клінічні форми оперізувального герпесу • Типовий перебіг. • Атипові варіанти (герпес без висипу, офтальмозостер, зостер отікус). • 4. Ускладнення Herpes Zoster • Постгерпетична невралгія. • Ураження центральної та периферичної нервової системи. • Особливості перебігу в пацієнтів з імунодефіцитами (ВІЛ, онкопатологія, імуносупресія). • 5. Сучасні можливості терапії • Противірусні препарати: порівняльна ефективність та практичні рекомендації. • Підходи до знеболення та профілактики хронічного болю. • 6. Профілактика оперізувального герпесу • Вакцинація: види вакцин, показання, ефективність. • Клінічні алгоритми вакцинації для пацієнтів старшого віку та груп ризику. • 7. Розгляд клінічного випадку • Відповіді на запитання.

Хронічний закреп – це не просто функціональне порушення, а складний синдром із багатофакторним етіопатогенезом, який часто поєднує гастроентерологічні, ендокринологічні, неврологічні та психосоматичні механізми. Ігнорування цих причин може призводити до того, що не будуть помічені небезпечні симптоми – так звані червоні прапорці. Діагностика не буде своєчасною, як і початок терапії, а за таких умов можуть виникнути тяжкі ускладнення. Згідно з даними епідеміологічного аналізу, до 20% дорослого населення періодично страждає від хронічного закрепу, а серед людей похилого віку цей показник сягає 30–40%, що суттєво впливає на якість життя й потребує комплексного підходу до оцінювання стану пацієнта. Знання про механізми розвитку закрепу дають лікарю змогу не лише своєчасно виявити серйозні порушення, а й обґрунтовано обирати ефективні діагностичні та лікувальні стратегії. Уміння інтерпретувати результати лабораторних, функціональних і візуалізаційних досліджень є особливо важливим у разі закрепу, який є резистентним до лікування, або ж появи тривожних симптомів, які потребують точної та швидкої диференційної діагностики. Навчальний захід «Закреп у дорослих: діагностика, червоні прапорці та сучасний менеджмент» буде присвячений вивченню основних причин розвитку закрепу в дорослих та діагностичних критеріїв кожної з них. Особливу увагу буде приділено виявленню симптомів небезпечної патології, методам верифікації етіопатогенетичних факторів і сучасним підходам до ефективного менеджменту закрепу. Практична частина заходу містить розгляд реальних клінічних випадків для закріплення теоретичних знань. • · Критерії діагностики закрепу в дорослих. • · Основні причини (етіологія) закрепу в дорослих. • · Червоні прапорці при закрепах у дорослих. • · Методи верифікації етіопатогенетичних факторів закрепу. • · Сучасний менеджмент закрепу в дорослих • · Розгляд клінічних кейсів. • Відповіді на запитання

Катетер-асоційовані інфекції кровотоку (КАІК) є однією з найнебезпечніших нозокоміальних загроз. КАІК значно подовжують тривалість госпіталізації та підвищують ризик летальності у стаціонарі. Водночас більшості випадків можна запобігти, якщо дотримуватися сучасних стандартів профілактики. В умовах війни та значного навантаження на систему охорони здоров’я кількість пацієнтів з внутрішньовенними катетерами – критично велика. Йдеться про людей з поліорганною недостатністю, септичними станами, опіками, тяжкими хронічними станами. Кожен такий пацієнт стикається з високим ризиком КАІК. Відповідно, найбільшу загрозу ці інфекційні ускладнення становлять у відділеннях інтенсивної терапії, онкології, паліативної допомоги. Навчальний майстер-клас «Профілактика катетер-асоційованих інфекцій кровотоку в практиці медичної сестри» присвячений механізмам виникнення КАІК, оцінюванню ризиків та показанням до встановлення катетера. Учасники дізнаються більше про правила асептики й антисептики під час катетеризації вен і правильний догляд за катетером. Буде висвітлена роль мультидисциплінарної команди у профілактиці ускладнень, а також будуть представлені інноваційні підходи, які запобігатимуть виникненню КАІК. • Механізм виникнення КАІК • Оцінювання ризиків і показання до встановлення • Асептика й антисептика під час встановлення • Правильний догляд за катетером • Роль мультидисциплінарної команди • Інноваційні підходи та матеріали • Моніторинг і аудит • Відповіді на запитання учасників

​Отоларингологам завжди необхідно брати до уваги індивідуальні анатомічні варіанти приносових пазух і навколоносових структур під час планування ендоназальних хірургічних втручань. За даними анатомо-радіологічних досліджень, різні варіації в будові решітчастого лабіринту, клиноподібної пазухи, розташуванні артерій (зокрема, крилопіднебінної) і пластинки основи черепа трапляються у понад 60% пацієнтів. Неналежне врахування цих особливостей підвищує ризик інтраопераційних ускладнень, як-от ліквореї, кровотечі, травмування орбіти або проникнення в порожнину черепа. Правильна інтерпретація КТ-анатомії дає хірургу змогу точно визначити межі втручання, вибрати оптимальний хірургічний доступ та мінімізувати оперативні ризики. Це особливо актуально в разі атипового перебігу патології, необхідності селективного втручання або повторних операцій у складній анатомічній зоні. Навчальний захід «Значення КТ-анатомії носа та приносових пазух при плануванні FESS та ESS» буде присвячений вивченню складних анатомічних варіантів приносових пазух, що мають прямий вплив на безпечність та ефективність ендоназальних хірургічних втручань. Розглядатимуться особливості будови гачкоподібного відростка, носослізного каналу (зокрема в контексті прелакрімального доступу), даху решітчастого лабіринту за класифікацією Keros та основної пазухи. Окрема увага буде приділена КТ-оцінюванню лобної пазухи в умовах анатомічної варіабельності й аналізу зон підвищеного ризику, наприклад решітчастої артерії, латеральної пластинки та крилопіднебінної артерії. Здобуті знання сприятимуть зниженню ризику інтра- й післяопераційних ускладнень та оптимізації хірургічної тактики. • Мета вивчення анатомії пацієнта – профілактика ускладнень (інтраопераційних і післяопераційних). • Варіанти розташування гачкоподібного відростка та їхнє значення. • Варіанти розташування носослізного каналу та їхнє значення для прелакрімального доступу й можливості післяопераційних ускладнень. • КТ-діагностика лобної пазухи за різних варіантів будови. • Будова даху решітчастого лабіринту за Keros. • Варіанти будови основної пазухи. • Критичні ділянки, які потрібно вивчати перед хірургічним втручанням для уникнення ускладнень (решітчасті артерії, латеральна пластинка, крилопіднебінна артерія). • Відповіді на запитання

Розвиток м'яких навичок (soft skills). Кількість балів: 2. Мета навчання: допомогти зрозуміти тактику поведінки лікаря при повідомленні різним за віком пацієнтам про важкий діагноз. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

У липні 2025 року відбулися суттєві зміни в правилах обліку лабораторних досліджень в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ), пов’язані з впровадженням нових кодів спостережень на основі міжнародної класифікації LOINC та оновленням підходів до використання національного класифікатора НК_26. Ці зміни безпосередньо впливають на повсякденну роботу лікарів, які призначають, проводять або документують лабораторні дослідження в межах пакету «Профілактика, діагностика, спостереження та лікування в амбулаторних умовах». Неправильне кодування або внесення медичних записів може призвести до невизнання послуги, втрати фінансування з боку НСЗУ, а також до формальних порушень, що погіршують якість медичної документації. Лікарям доведеться не лише знати нові правила, а й розуміти логіку їх впровадження, вміти правильно працювати з оновленим функціоналом ЕСОЗ, розмежовувати коди за НК_26 та коди спостереження, а також уникати типових помилок під час оформлення записів. Навчальний майстер-клас «Облік лабораторних досліджень за новими вимогами НСЗУ» буде присвячений вивченню актуальних змін в обліку лабораторних досліджень в ЕСОЗ, що набули чинності з Наказом МОЗ №511. Учасники ознайомляться з новими вимогами до створення ЕМЗ «Діагностичний звіт» і «Спостереження», навчаться розмежовувати коди НК_26, коди спостережень і текстові поля. Будуть розглянуті типові сценарії, які вимагають специфічного оформлення, а також класифікація лабораторних досліджень за такими напрямами: гематологія, біохімія, мікробіологія тощо. Окрема увага буде приділена ролі лікаря первинної ланки, алгоритмам створення направлень та зв’язку між правильним кодуванням і оплатою послуг. • Вступ: нові нормативні зміни в обліку лабораторної діагностики • Наказ МОЗ України №511 від 21.03.2025: що змінилось і чому • Впровадження LOINC-класифікаторів: цілі, міжнародна інтеграція • Роль НСЗУ в оновленні обліку в електронній системі охорони здоровʼя • Загальні принципи обліку лабораторних досліджень в ЕСОЗ • ЕМЗ «Діагностичний звіт» та ЕМЗ «Спостереження» • Як і коли використовуються ці типи записів • Відмінності між текстовим полем, кодом НК_26 та кодом спостереження • Нові вимоги до створення медичних записів • Сценарії: коди, які потребують лише ДЗ, додаткові коди «Спостереження», особливості уточнень у текстовому полі • Приклади розмежування: • Без змін обліку • Обов’язкове створення «Спостереження» • Потреба у текстовому описі (біоматеріал, контекст дослідження) • Кодування та інтерпретація результатів: як не помилитися • Робота з новими кодами спостережень на прикладах • Як правильно вказувати результати в ЕСОЗ • Логіка: один код НК_26 – декілька кодів спостереження • Направлення та роль лікаря первинної ланки • Які лабораторні дослідження може призначати сімейний лікар (за новим списком) • Структура додатка • Алгоритм дій лікаря під час створення направлення • Класи лабораторних досліджень: специфіка обліку • Гематологія, біохімія, мікробіологія, імунологія, тканинна патологія, генетика, інші дослідження • Огляд основних змін для кожного класу • Приклади з практики: які коди використовувати, що писати в полях • Типові помилки та виклики у веденні обліку • Найчастіші порушення під час формування звітів • Контроль якості заповнення ЕМЗ • Зв’язок між правильним обліком і оплатою послуг НСЗУ • Практична частина: аналіз кейсів та обговорення запитань • Розгляд реальних прикладів із заповненням ЕМЗ • Відповіді на запитання учасників • Практичний чекліст для лікаря: що перевірити перед внесенням у запис • Запитання та відповіді • Проходження тестування

​Рефракційні порушення зору є однією з найчастіших причин, з якими пацієнти звертаються не лише до офтальмологів, а й до лікарів інших спеціальностей. Міопія, гіперметропія, астигматизм — ці стани все частіше виникають через сучасний спосіб життя: ми багато часу проводимо з гаджетами, менше рухаємося, більше напружуємо очі. У результаті — погіршення зору, а з часом і серйозні ускладнення, як-от дегенеративні зміни сітківки, глаукома чи навіть її відшарування. Щоб допомогти пацієнтові вчасно і правильно, лікар має добре орієнтуватися в сучасних підходах до корекції зору — зокрема, в ексимерній лазерній хірургії. Майстер-клас «Перші кроки в рефракційній хірургії: базові поняття, відбір пацієнтів, обстеження, покази та обмеження (Частина 1)» буде присвячений розбору ключових моментів лазерної корекції: що це за метод, коли і кому його варто рекомендувати, а коли — навпаки, утриматися. Ви дізнаєтеся, які рефракційні порушення піддаються корекції, як забезпечити стабільність результатів процедури та врахувати наявні супутні патології. Особлива увага буде приділена практичним ситуаціям: як діяти, якщо пацієнт має глаукому, кератоконус або запальні захворювання очей, а також особливості проведення корекції у вагітних. Вся необхідна інформація буде надана зрозумілою мовою, з чіткими алгоритмами, які легко застосовувати на практиці. • ВСТУП • Актуальність проблеми рефракційних порушень. • Сучасні методи корекції зору. • Ексимерна лазерна корекція як революційний підхід. • ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ • Що таке ексимерний лазер? • Принцип дії ексимерного лазера: видалення тканини рогівки для зміни її форми. • Типи рефракційних порушень, які можна коригувати (міопія, гіперметропія, астигматизм). • ПОКАЗАННЯ ДО ПРОЦЕДУРИ • Вік пацієнта. • Стабільність рефракційного порушення. • Відсутність супутніх патологій очей. • Очікування пацієнта. • ПРОТИПОКАЗАННЯ • Хронічні захворювання рогівки (кератоконус, дистрофії). • Глаукома чи катаракта. • Інфекційні захворювання очей. • Вагітність та період лактації. • Відповіді на запитання

Курс створений з метою підвищення рівня знань та навичок керівників закладів охорони здоров’я у сфері управління комунікаціями. Курс має на меті надати слухачам чітке розуміння того, як будувати системні комунікації медичного закладу, як працюють та пов’язані між собою основні складові системи стратегічних комунікацій. Під час курсу слухачі отримають навички, які допоможуть підсилити зовнішні комунікації медичного закладу з пацієнтами, громадою та іншими зацікавленими сторонами, покращити внутрішні комунікації та командну роботу у закладі, а також налагодити систему отримання зворотного зв’язку від співробітників та пацієнтів. Крім того, керівники медичної сфери покращать особисті комунікаційні навички, необхідні для їхньої роботи. Аудиторія курсу: Керівники закладів охорони здоров’я, фахівці, які працюють чи планують працювати з комунікаціями безпосередньо у закладі охорони здоров’я. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Бронхіальна астма – одне з найпоширеніших хронічних захворювань дихальних шляхів у світі. Згідно з даними Глобальної ініціативи з астми (GINA), у 2023 році від цього захворювання страждало близько 300 мільйонів людей, а у деяких регіонах поширеність сягала 18% населення. В Україні, за інформацією Центру громадського здоров’я, понад мільйон людей живуть з цією хворобою, хоча реальні цифри, ймовірно, є вищими через недіагностовані випадки. Оновлені рекомендації GINA 2025 акцентують на необхідності персоналізованого підходу до ведення пацієнтів, зміні алгоритмів лікування у дітей і дорослих, а також на профілактиці загострень та підвищенні комплаєнсу. У новій редакції детально висвітлено ролі ІКС/формотеролу як стартової терапії та чітко розмежовано термінологію лікарських засобів. Для фахівців охорони здоров’я важливо актуалізувати знання з цієї сфери, адже, за оцінками ВООЗ, щорічно від БА у світі помирає до 461 тисячі людей. Навчальний майстер-клас «Особливості лікування бронхіальної астми. Оновлення рекомендацій GINA 2025» буде присвячений найновішій інформації щодо ведення бронхіальної астми з акцентом на найважливіші зміни в міжнародних клінічних настановах. Учасники детально розглянуть нові підходи до класифікації та діагностики БА відповідно до останніх наукових даних, а також буде приділено увагу актуалізованим стратегіям лікування. Будуть висвітлені особливості ведення БА у дітей, вагітних, а також осіб із супутніми захворюваннями. Окремо будуть розглянуті алгоритми менеджменту загострень БА й підбір терапії для складних випадків. • Особливості лікування бронхіальної астми. Оновлення рекомендацій GINA 2025 • Оновлення рекомендацій GINA 2025. • Огляд основних змін у клінічних настановах. • Нові підходи до класифікації та діагностики БА. • Зміни у стратегіях лікування бронхіальної астми. • Практичні аспекти лікування БА • Вибір інгаляційної терапії. • Особливості лікування у дітей, вагітних, пацієнтів з коморбідними станами. • Менеджмент загострень: сучасні алгоритми. • Практичні аспекти ведення пацієнтів. Як підібрати терапію складному пацієнту? • Відповіді на запитання