Заходи БПР для медсестер 2026

Приєднуйтесь до курсу та дізнавайтесь, як працювати з планами лікування більш ефективно. Запрошуємо пройти навчання лікарів первинної та спеціалізованої медичної допомоги, а також медичних сестер та братів! Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат та нараховані бали БПР. Бали БПР: 5. Номер в системі БПР: 1019902. Лікарська / фармацевтична спеціальність: Внутрішні хвороби, Гастроентерологія, Загальна практика - сімейна медицина, Кардіологія, Народна і нетрадиційна медицина, Неврологія, Нефрологія, Отоларингологія, Ревматологія, Урологія, Фтизіатрія, Лікувальна справа, Сестринська справа. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

· Поточне прибирання (щоденне): мета, завдання та періодичність · Генеральне прибирання (планове): організація та особливості проведення · Принцип «трьох відер» у системі прибирання · Етапність проведення прибирання · Дезінфекція: основні принципи та вимоги · Персонал та оснащення для проведення прибирання · Заключний етап: контроль якості та оцінка результатів · Документування процесів прибирання

Постановка та догляд за периферичним катетером Сечовий катетер ЕКГ-дослідження Робота зі швидкими тестами Догляд за стомованим пацієнтом: зміна калоприймача Пролежні: підходи до лікування Трофічні виразки Догляд за маломобільними пацієнтами Невідкладна допомога: СЛР, зупинка масивної кровотечі

Вітамін D — це більше, ніж про кістки. У 2024–2025 роках він залишається у фокусі міжнародних рекомендацій не лише через вплив на кістково-м’язову систему, але й завдяки своїй важливій ролі в імунній регуляції, профілактиці падінь, підтримці м’язового тонусу, перебігу хронічних захворювань і навіть ефективності медикаментозної терапії. На майстер-класі ви дізнаєтесь: Коли дійсно потрібно визначати рівень 25(OH)D — а коли це зайве Як грамотно інтерпретувати результати аналізу з урахуванням різних міжнародних шкал Як підібрати дозу для профілактики чи лікування, уникнувши токсичності У яких клінічних випадках вітамін D — важливий допоміжний інструмент Як корекція рівня D може змінити перебіг захворювання — на прикладі реальних клінічних кейсів

Протоколи ERAS є міжнародним стандартом периопераційного ведення пацієнтів і невіддільною складовою сучасної хірургії. Вони поєднують передопераційну оптимізацію, інтраопераційну тактику та післяопераційне відновлення в єдину доказову систему, спрямовану на зниження частоти ускладнень, скорочення тривалості госпіталізації та покращення клінічних результатів. Особливо актуальним є впровадження підходів ERAS в умовах українських стаціонарів, адже стандартизація процесів дає змогу підвищити ефективність лікування навіть за обмежених ресурсів. На цьому заході ви розглянете сучасні рекомендації ERAS Society, принципи мультимодального периопераційного ведення, підходи до профілактики післяопераційної нудоти і блювання, оптимізації інфузійної терапії, мультимодальної аналгезії, ранньої мобілізації та харчування. Також ви дізнаєтеся про критерії безпечної виписки, показники ефективності ERAS-програм (LOS, readmission rate, complications rate, patient satisfaction) та засвоїте практичні аспекти адаптації міжнародних протоколів до реалій українських медичних закладів. Після навчання ви зможете сформувати системний підхід до периопераційного ведення пацієнтів та покращити результати хірургічного лікування. • Концепція ERAS: чому “fast-track surgery” стала новим стандартом • Історія розвитку ERAS (Enhanced Recovery After Surgery) • Основні принципи мультимодального підходу • Як ERAS змінює результати лікування • Які операції сьогодні переводяться у формат “one day surgery” • Передопераційна підготовка: фундамент швидкого відновлення • Patient optimization (анемія, нутритивний статус, контроль глікемії, smoking cessation) • Prehabilitation у хірургії • Освітня підготовка пацієнта • Сучасний підхід до голодування перед операцією • Вуглеводне навантаження (carbohydrate loading): кому і навіщо • Інтраопераційні ERAS-стратегії • Мінімально інвазивна хірургія як основа fast-track recovery • Goal-directed fluid therapy • Нормотермія пацієнта • Профілактика PONV • Мультимодальна аналгезія • Післяопераційне ведення без “старих догм” • Рання мобілізація: коли починати і як контролювати безпеку • Ранній початок харчування • Відмова від рутинних дренажів та зондів • Pain management без надлишкових опіоїдів • Хірургія одного дня: критерії безпечної виписки • Відбір пацієнтів для ambulatory/day surgery • Які втручання найбільш придатні • Критерії безпечної виписки • Red flags після виписки • Роль телемедицини та онлайн-супровід пацієнта • ERAS у різних напрямах хірургії: що реально працює • Короткий огляд актуальних рекомендацій ERAS Society • Практичне впровадження ERAS в українській лікарні • Найчастіші бар’єри • Як створити ERAS-команду • KPI ефективності (LOS, readmission rate, complications, patient satisfaction) • Клінічні кейси та типові помилки впровадження • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

​Інфекційний контроль у регіонарній анестезії та лікуванні болю є одним із найважливіших аспектів сучасної анестезіології. Інфекційні ускладнення, зокрема хірургічні інфекції місця втручання (SSI), залишаються однією з провідних причин підвищення рівня захворюваності, смертності й економічних витрат у пацієнтів після регіонарних блокад та інтервенцій для контролю болю, згідно з консенсусними рекомендаціями ASRA Pain Medicine (2025). За даними CDC та ASRA, до 50% таких інфекцій можна було б запобігти за умови дотримання актуальних стандартів інфекційного контролю, однак їх впровадження залишається недостатнім як в Україні, так і в усьому світі. Особливої обережності потребують пацієнти з імуносупресією, цукровим діабетом, імплантованими пристроями, а також ті, кому процедури виконуються в умовах амбулаторії, стаціонару чи операційної, оскільки ризик інфікування в такому разі зростає. Навчальний захід «ASRA 2025: інфекційний контроль у регіонарній анестезії» буде присвячений вивченню сучасних підходів до інфекційного контролю в регіонарній анестезії та лікуванні болю відповідно до актуальних рекомендацій ASRA, CDC та ВООЗ. Учасники розглянуть найпоширеніші інфекційні агенти, фактори ризику та класифікацію процедур за рівнем інфекційної небезпеки: від периферичних блокад до нейроаксіальних втручань. Будуть детально проаналізовані алгоритми профілактики: підготування пацієнта, антисептика, антибіотикопрофілактика, техніка створення стерильного поля й використання обладнання. Окрему увагу буде приділено менеджменту ускладнень та інтеграції рекомендацій в повсякденну роботу. • Вступ. Актуальність інфекційного контролю в регіонарній анестезії та лікуванні болю (огляд даних ASRA, CDC, WHO). • Основні патогени й фактори ризику інфекційних ускладнень. • Класифікація процедур за ризиком інфекцій (PNB, нейроаксіальні блокади, імплантація пристроїв). • Алгоритми інфекційного контролю: підготування пацієнта (скринінг, деколонізація, оцінювання ризиків), вибір антисептиків і техніка асептики, антибіотикопрофілактика (показання, вибір, тривалість), організація стерильного поля та використання обладнання. • Менеджмент інфекційних ускладнень: діагностика, моніторинг, клінічні маркери. • Тактика лікування (антибіотики, дренування, видалення імплантів). • Розгляд клінічних кейсів (епідуральний абсцес, інфекція після периферичного блока). • Інтеграція рекомендацій ASRA у повсякденну практику. • Q&A-сесія.

Лікарі здобудуть навички диференційної діагностики соматоформних розладів та органічної соматичної патології, застосування валідизованих скринінгових шкал, виявлення маркерів хронічного психосоматичного розладу й біологічного виснаження, розпізнавання патернів соматизації психотравми, формулювання клінічного діагнозу відповідно до МКХ та розроблення плану обстеження пацієнта. Програма заходу • Лікарі здобудуть наступні навички: • Проводити диференційну діагностику між соматоформними розладами та органічною соматичною патологією у пацієнтів з досвідом бойового стресу. • Застосовувати валідизовані скринінгові шкали та опитувальники для оцінки рівня стресу, тривоги, депресії та соматизації. • Виявляти ранні клінічні та лабораторні маркери переходу гострої стресової реакції у хронічний психосоматичний розлад та біологічне виснаження. • Розпізнавати специфічні патерни соматизації психотравми (кардіальні, гастроентерологічні, неврологічні маски). • Формулювати клінічний діагноз відповідно до МКХ, враховуючи психосоматичний компонент захворювання. • Розробляти план обстеження пацієнта з підозрою на психосоматичну патологію, мінімізуючи ятрогенію та поліпрагмазію. • Які нейробіологічні механізми лежать в основі трансформації хронічного стресу в соматичну патологію та біологічне виснаження? • Як провести диференційну діагностику між конверсійними розладами, соматизованою депресією та іпохондрією у пацієнтів, що зазнали психотравми? • Які клінічні “червоні прапорці” дозволяють запідозрити психосоматичний генез соматичних скарг (напр., абдомінального болю, головного болю, кардіалгій)? • Які лабораторно-інструментальні методи є доцільними для виключення органічної патології та підтвердження діагнозу психосоматичного розладу? • В чому полягають особливості клінічної картини та діагностики психосоматичних розладів у різних категорій населення (військовослужбовці, ВПО, діти)? • Яка роль запальних процесів низької інтенсивності (low-grade inflammation) у патогенезі біологічного виснаження при тривалому стресі? • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосовувати валідовані діагностичні критерії інсомнії (МКХ-11, DSM-5) для пацієнтів різних вікових груп. 2. Проводити диференційну діагностику між первинними та вторинними розладами сну у дітей та дорослих. 3. Інтерпретувати дані клінічних анкетувань, актиграфії та полісомнографії для верифікації діагнозу. 4. Розробляти індивідуалізовані плани корекції безсоння, включаючи методи когнітивно-поведінкової терапії (КПТ-І). 5. Застосовувати алгоритми фармакотерапії інсомнії з урахуванням віку, коморбідності та профілю безпеки препаратів. 6. Впроваджувати стратегії корекції поведінкової інсомнії у немовлят та дітей раннього віку. 7. Консультувати пацієнтів та їхніх батьків щодо принципів гігієни сну. 8. Ідентифікувати “червоні прапорці”, що вимагають направлення до вузькопрофільних спеціалістів (сомнолога, психіатра). 9. Застосовувати валідовані скринінгові шкали (PHQ-9, HADS, індекс тяжкості інсомнії) для об’єктивізації стану пацієнта. 10. Проводити диференційну діагностику між первинною інсомнією та інсомнією як симптомом депресивного розладу. 11. Розробляти індивідуалізовані плани лікування, що поєднують фармакотерапевтичні та немедикаментозні підходи. 12. Здійснювати обґрунтований вибір антидепресантів з урахуванням їхнього впливу на архітектоніку сну (седативні, активуючі). 13. Оцінювати доцільність та ризики призначення гіпнотиків, запобігати розвитку залежності та поліпрагмазії. 14. Консультувати пацієнтів щодо принципів гігієни сну та елементів когнітивно-поведінкової терапії інсомнії (КПТ-І). 15. Визначати клінічні маркери та “червоні прапорці” для своєчасного направлення пацієнта до психіатра. Програма заходу • Заняття №1: Безсоння у немовлят, дітей та дорослих – діагностика та алгоритм корекції • Ключові діагностичні критерії для верифікації розладів сну у немовлят та дітей дошкільного віку. • Диференціація поведінкової інсомнії дитинства від органічних причин порушення сну. • Алгоритм вибору терапевтичної тактики при хронічній інсомнії у дорослих: КПТ-І vs фармакотерапія. • Особливості застосування мелатоніну та інших снодійних препаратів у педіатричній практиці. • Ведення пацієнтів з коморбідною інсомнією на тлі психічних і соматичних захворювань. • Клінічні випадки, у яких полісомнографія є обов’язковим методом дослідження. • Сучасні немедикаментозні методи корекції циркадних порушень сну. • “Червоні прапорці” при скаргах на безсоння, що вимагають негайного дообстеження. • Заняття №2: Депресія і безсоння у практиці сімейного лікаря • Патогенетичні механізми, що об’єднують депресивні розлади та інсомнію. • Клінічне розмежування інсомнії як провідного симптому депресії від первинного розладу сну. • Діагностичні інструменти для амбулаторного прийому. • Алгоритм вибору стартової фармакотерапії: седативні антидепресанти vs СІЗЗС. • Місце бензодіазепінових та небензодіазепінових снодійних у терапії пацієнтів з депресією. • Елементи КПТ-І, які може імплементувати сімейний лікар без спеціалізованої психотерапевтичної підготовки. • Тактика ведення пацієнтів з депресією та супутньою гіперсомнією. • Соматичні захворювання, що можуть імітувати клінічну картину коморбідної депресії та інсомнії. • Критерії ефективності терапії та тактика при частковій або повній відсутності відповіді на лікування. • Конспект до заняття. • Клінічні задачі до заняття. • Опитування до курсу. • Тестування БПР до курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Порушення процесів зрощення переломів є однією з головних проблем травматології, оскільки вони безпосередньо впливають на функціональний результат лікування. Щоб своєчасно розпізнавати затримку консолідації, псевдоартроз або неправильне загоєння, необхідно розуміти механізми регенерації кісткової тканини й знати фактори ризику їх порушення. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до оцінювання процесів зрощення переломів з акцентом на їх рентгенологічну діагностику. Ви дізнаєтеся більше про типи загоєння кісткової тканини, етапи вторинного остеогенезу та їхнє відображення на рентгенограмах. Також ви навчитеся диференціювати і класифікувати ускладнення, аналізувати фактори ризику порушення консолідації та їхні візуалізаційні ознаки. Після навчання ви сформуєте цілісне уявлення щодо процесів репарації. Вам буде легше відрізняти відхилення від нормального загоєння переломів та обирати обґрунтовану тактику ведення пацієнта. • Статистика ускладнень переломів та їхнє клінічне значення • Соціально-економічні наслідки порушення консолідації • Класифікація ускладнень переломів у практиці рентгенолога • Типи загоєння переломів та їхні рентгенологічні прояви • Етапи вторинного загоєння: динаміка змін на рентгенограмах • Фактори ризику порушення консолідації та їхні візуалізаційні ознаки • Рентгенологічна діагностика ускладнень. Помилки та методи їх запобігання

1. Відеолекція Біль голови: алгоритми діагностики та лікування Класифікація головних болем Головний біль напруги: діагностика та лікування Тригемінальні вегетативні цефалгії: діагностика та лікування. Інші первинні болі голови Мігрень: діагностика та лікування Біль голови після травми 2. Відеолекція Біль голови: роль фізичного терапевта Червоні прапорці: коли головний біль небезпечний Як шия, постава і стрес впливають на біль Оцінка фізичного терапевта Вправи, дихання, освіта пацієнта 3. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

TIVA у дітей є важливим компонентом сучасної педіатричної анестезіології на тлі розвитку фармакології, інфузійних технологій та нейромоніторингу. Збільшення кількості малоінвазивних втручань, нейрохірургічних та ЛОР-операцій, а також необхідність безпечного ведення пацієнтів з ризиком злоякісної гіпертермії зумовлюють потребу в прогнозованих та керованих альтернативах інгаляційній анестезії. На цьому заході ви дізнаєтеся про педіатричні особливості фармакокінетики й фармакодинаміки препаратів для TIVA, які унеможливлюють пряме перенесення дорослих протоколів у дитячу практику. Ви розглянете раціональне дозування пропофолу, вибір опіоїдного компоненту, принципи застосування міорелаксантів, профілактику синдрому тривалої інфузії пропофолу та навчитесь уникати клінічних ризиків, пов’язаних з віком і супутніми станами. Після навчання ви зможете обґрунтовано обирати TIVA залежно від віку та клінічного контексту, безпечно застосовувати TCI відповідно до педіатричних фармакокінетичних моделей і правильно інтерпретувати дані pEEG, нейром’язового й аналгезіологічного моніторингу. • Визначення TIVA та місце методу в сучасній педіатричній анестезіології • Фармакологічні основи TIVA у дітей • Гіпнотики: механізми дії, класифікація, вікові особливості • Опіоїдні анальгетики: опіоїдні рецептори, анальгетична сила, клінічний вибір • Міорелаксанти: типи, механізми дії, особливості нейром’язового з’єднання у дітей • Пропофол як базовий препарат TIVA • Роль пропофолу в розвитку концепції TIVA • Фармакокінетика й фармакодинаміка у дітей • Дозування: індукція, підтримка, седація • Побічні ефекти й синдром інфузії пропофолу (PrIS) • Регуляторні та вікові обмеження застосування у дітей • Інші гіпнотики й ад’юванти • Тіопентал натрію: показання та обмеження • Етомідат: гемодинамічна стабільність і ризик адреналової супресії • Мідазолам: роль у премедикації та підтриманні анестезії • Кетамін і кетофол: показання, переваги та недоліки • Дексмедетомідин: awake-анестезія • Опіоїдний компонент TIVA • Фентаніл, альфентаніл, суфентаніл, реміфентаніл: порівняльна характеристика • Особливості застосування у новонароджених та немовлят • Налоксон: безпека та алгоритм реверсії • Переваги комбінації пропофол + реміфентаніл • Міорелаксація при TIVA у дітей • Вікові особливості чутливості до міорелаксантів • Сукцинілхолін: ризики у педіатрії • Атракурій, цисатракурій, векуроній, рокуроній • Сугамадекс: сучасний підхід до реверсії • Фармакокінетика та TCI у дітей • Компартментні моделі та контекстнозалежний період напіввиведення • Принципи TCI (Target-Controlled Infusion) при TIVA • Педіатричні моделі пропофолу: Kataria та Paedfusor • TCI реміфентанілу: моделі Minto та Eleveld • Практичні обмеження та ризики TCI у дітей • Переваги та недоліки TIVA у дітей • Клінічні переваги: ЛОР, нейрохірургія, злоякісна гіпертермія, нейромоніторинг • Обмеження та потенційні ускладнення • Порівняння з інгаляційною анестезією • Моніторинг безпеки та глибини анестезії • pEEG (BIS, SedLine, Entropy, Narcotrend, Conox) • Масив спектральної щільності (DSA) • Моніторинг болю (ANI, NIPE, NOL) • Нейром’язовий моніторинг (TOF, PTC, кількісна нейроміографія) • Клінічні акценти й практичні рекомендації • Вибір схеми TIVA залежно від віку та клінічного контексту • Типові помилки та способи їх уникнення • Алгоритм безпечного застосування TIVA у дітей • Q&A-сесія