Заходи БПР — Сестринська справа 2026

Травма – одна з головних причин дитячої смертності. Більшості цих випадків можна було б запобігти, але найчастіше все вирішує перша хвилина: чи правильно оцінено стан, чи розпізнано загрозу, чи виконано базові дії. Ці навички гарантують вам впевненість під час надання допомоги дитині з травмою. На цьому заході ви навчитеся проводити первинний огляд травмованої дитини за алгоритмом XABCDE, розглянете основні анатомо-фізіологічні відмінності дитячого організму, а також відпрацюєте специфічні життєрятувальні втручання на кожному етапі. Особливий акцент буде на командній взаємодії, роботі з батьками й адаптації дорослих протоколів до педіатрії. Після заходу ви будете впевнено діяти в перші хвилини після отримання травми, навіть у стресових умовах. • Первинний огляд травмованої дитини за алгоритмом XABCDE. • Анатомічні та фізіологічні особливості дитячого віку, які впливають на надання допомоги травмованій дитині. • Життєрятувальні втручання на кожному етапі огляду. • Базові препарати для надання допомоги травмованій дитині на догоспітальному та ранньому госпітальному етапах. • Особливості взаємодії з травмованою дитиною та її батьками/опікунами. Виклики, з якими стикаються лікарі під час надання допомоги травмованій дитині. • Демонстрація первинного огляду травмованої дитини з життєрятувальними втручаннями. • Деконструкція демонстрації з розбором клінічного випадку. • Сесія запитань та відповідей. • Обговорення матеріалу (презентації) • Оцінювання здобутих знань

Легалізація медичного канабісу в Україні відкрила можливість його застосування в медичній практиці, але діяльність у цій сфері залишається жорстко регульованою та контрольованою. Для керівників закладів охорони здоров’я, лікарів і фармацевтів практичне впровадження вимог законодавства часто створює труднощі через недостатню чіткість алгоритмів роботи, високі вимоги до документування, обліку, зберігання та призначення таких лікарських засобів. Помилки на будь-якому етапі можуть призводити до значних юридичних ризиків для закладу та персоналу. На цьому заході ви розглянете особливості чинного законодавства у сфері обігу медичного канабісу, вимоги до закладів охорони здоров’я, аптек та уповноважених осіб, а також принципи роботи електронних систем обліку (ЕСОЗ, ЕСОРК). Ви засвоїте порядок призначення, виписування рецептів, виготовлення та відпуску лікарських засобів на основі рослинної субстанції канабісу, вимоги до звітності, інвентаризації та утилізації, а також типові помилки при впровадженні цих процесів у практику. Після навчання ви зможете коректно організовувати процеси обігу медичного канабісу в межах закладу охорони здоров’я відповідно до чинного законодавства, правильно вести документацію, а також безпечно впроваджувати застосування таких лікарських засобів у своїй практиці. • Законодавство у сфері обігу медичного канабісу, огляд нормативно-правових актів, що регламентують обіг медичного канабісу • Вимоги до ЗОЗ щодо провадження діяльності з медичним канабісом. • Електронна інформаційна система обліку та порядок її функціонування (ЕСОРК). Обов’язки уповноваженої особи. • Діяльність аптек, пов’язана з обігом рослинної субстанції канабісу та вироблених (виготовлених) з неї лікарських засобів (організаційні, кадрові, технологічні). Квотування діяльності з виробництва, виготовлення наркотичних засобів і психотропних речовин. • Форми лікарських засобів, які можуть виготовлятись в умовах аптеки з рослинної субстанції канабіса. Порядок виготовлення. Порядок реалізації (відпуску) лікарських засобів з рослинної субстанції канабісу. Внесення інформації до ЕСОЗ та ЕСОРК. • Діяльність лікувальних закладів, пов’язана з обігом лікарських засобів, вироблених (виготовлених) з рослинної субстанції канабісу (організаційні, кадрові, технологічні). • Перелік хвороб і станів пацієнтів, яким можуть призначати медичний канабіс. Особливості призначення та медичного застосування. • Правила виписування рецептів на готові та екстемпоральні лікарські засоби з рослинної субстанції канабісу. Внесення інформації до ЕСОЗ та ЕСОРК. • Лікарські засобів з рослинної субстанції канабісу: утилізація, інвентаризація, звітність. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Соціальна тривожність у підлітків часто маскується під соматичні скарги – головний та абдомінальний біль, «панічні стани» або загальну слабкість – через що пацієнт проходить тривалий маршрут між педіатрією, неврологією та гастроентерологією. У поєднанні з впливом дистанційного навчання та соціальної ізоляції це формує умови для хронізації симптомів і вторинної психопатології. Відсутність раннього розпізнавання призводить до фрагментарної діагностики, нецільової терапії та втрати часу, що підсилює уникальну поведінку й соціальне функціональне обмеження. На цьому заході ви навчитеся розпізнавати клінічні прояви соціальної тривожності у підлітків, проводити диференційну діагностику з депресією, розладами адаптації та РАС, а також застосовувати сучасні підходи до скринінгу й клінічного інтерв’ю відповідно до DSM-5-TR та ICD-11. Ви дізнаєтеся про нейробіологічні механізми тривоги, вплив стресу на когнітивний розвиток, клінічні варіанти перебігу розладу й принципи психотерапевтичного і фармакологічного лікування, зважаючи на сімейний та шкільний контексту. Після навчання ви зможете системно ідентифікувати соціальну тривожність на рівні первинного контакту, уникати діагностичних помилок і гіпердіагностики соматичних станів та своєчасно формувати маршрут пацієнта до психотерапевтичної допомоги. • Тривожні розлади у підлітків: сучасна класифікація, поширеність та клінічне значення • Соціальна тривожність у підлітковому віці: механізми формування й фактори ризику • Вплив дистанційного навчання на психічне здоров’я підлітків: соціальна ізоляція, зміна поведінкових патернів • Нейробіологія тривоги: роль стресу, нейромедіаторів та розвитку мозку підлітка • Клінічні прояви соціальної тривожності: від уникання до функціонального обмеження • Діагностичні пастки: соціальна тривожність, депресія, розлади адаптації, розлади аутистичного спектра • Скринінг та діагностика: клінічне інтерв’ю, шкали оцінювання, критерії DSM-5-TR та ICD-11 • Лікування: психотерапія (когнітивно-поведінкова), фармакотерапія, комбіновані підходи • Роль сім’ї, школи та міждисциплінарної команди у веденні підлітка з тривожним розладом • Q&A: клінічне обговорення кейсів • Самостійне тестування.

Депресія в літніх людей рідко виглядає як класичний смуток чи апатія. Частіше це біль, безсоння або постійна втома, які лікар легко може сприйняти за соматику. У результаті пацієнт отримує купу обстежень і ліків, але не те лікування, яке дійсно потрібно. На заході ми зʼясуємо, як виглядає депресія у старшому віці, чому її плутають з деменцією, як соматичні хвороби маскують психічні симптоми. Ви отримаєте прості інструменти для скринінгу та навчитеся читати між рядками у розмові з пацієнтом. Після навчання ви зможете вчасно розпізнавати депресію навіть у нетипових випадках, відрізняти її від деменції чи проявів хронічних захворювань, обирати безпечне й ефективне лікування. Ці знання допоможуть уникати помилок і реально покращувати якість життя ваших літніх пацієнтів, для яких депресія надто часто залишається «невидимою». • Модуль 1. Актуальність проблеми депресії в людей похилого віку • Світова й українська статистика: поширеність, недооціненість проблеми • Вплив депресії на якість життя, функціональність і тривалість життя • Чому депресія часто залишається «невидимою» для лікарів та родичів • Модуль 2. Біологічні та психосоціальні чинники депресії в старості • Старіння мозку: зміни нейромедіаторів, когнітивний спад • Втрата соціальних ролей, самотність, вдівство, ізоляція • Хронічні соматичні захворювання як фактор ризику • Взаємодія біологічних і психосоціальних механізмів • Модуль 3. Особливості клінічної картини • Відмінності від депресії в молодому віці • Переважання соматичних скарг, атипові прояви • Зв’язок з когнітивними порушеннями («псевдодеменція») • Часті помилки в діагностиці • Модуль 4. Коморбідність: депресія та соматичні хвороби • Серцево-судинні захворювання і депресія • Цукровий діабет, хронічний біль, онкологія • Депресія як фактор несприятливого прогнозу при соматичних хворобах • Взаємне «підсилення» симптомів • Модуль 5. Діагностика: як не проґавити депресію в літніх пацієнтів • Скринінгові інструменти (GDS, PHQ-9, HADS) • Особливості клінічного інтерв’ю • Як відрізнити депресію від деменції • Роль сім’ї та лікарів первинної ланки • Модуль 6. Лікування: мультидисциплінарний підхід • Медикаментозна терапія: антидепресанти для людей похилого віку (особливості вибору, взаємодії) • Немедикаментозні методи: психотерапія, фізична активність, соціальна підтримка • Сучасні підходи: нейростимуляція, інноваційні методи • Проблема прихильності до лікування • Модуль 7. Профілактика та покращення якості життя • Як запобігти розвитку депресії в літніх пацієнтів • Роль соціальної активності, хобі, підтримки сім’ї • Профілактика в закладах охорони здоров’я та геріатричних центрах • Стратегії «успішного старіння» • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

​Безпечне зберігання лікарських засобів – одна з головних зон відповідальності медичної сестри. Недотримання температурного режиму, пошкоджене упакування чи пропуск препарату, в якого минув термін придатності, можуть повністю нівелювати ефективність лікування, поставивши під загрозу життя пацієнта. Особливо це стосується препаратів, як-от інсулін, вакцини або засоби для екстреної допомоги. Окрім клінічної шкоди, помилки в обліку медикаментів можуть спричинити юридичні наслідки, особливо в роботі з наркотичними засобами або речовинами сильної дії. Медична сестра має досконало знати правила зберігання, контролю якості, списання й утилізації ліків. Інакше є високий ризик фінансових втрат, плутанини в документації та затримки в наданні допомоги в критичних ситуаціях. Навчальний захід «Облік та зберігання лікарських засобів у роботі медичної сестри: відповіді на найактуальніші питання» буде присвячений практичним аспектам обліку та зберігання лікарських засобів у роботі медичної сестри. Цей майстер-клас не є класичною лекцією – він побудований як жива сесія запитань і відповідей, що дає змогу розглянути індивідуальні випадки. • Заповнення актів та ведення журналів: як правильно організувати облік? • Як обліковувати лікарські засоби залежно від джерела їх надходження (гуманітарна допомога, закупівлі тощо)? • Як списувати й утилізовувати препарати, у яких минув термін придатності, наркотичні лікарські засоби, витратні матеріали?

Кожен дезінфікований стіл та ретельно вимита підлога – це частина профілактики внутрішньолікарняних інфекцій. Медична сестра контролює якість санітарної обробки, помічає помилки персоналу і відповідає за безпечне середовище для пацієнтів та колег. Порушення на цьому етапі можуть спричинити спалахи MRSA, синьогнійної палички або іншої нозокоміальної інфекції у відділенні. На заході ви навчитесь оцінювати якість прибирання, обґрунтовувати вибір дезінфекційних засобів та методів стерилізації, а також пояснювати пацієнтам і їхнім родичам значення санітарних заходів. Ви розглянете типові помилки й алгоритми дій які підвищують рівень безпеки лікарні. Після навчання ви отримаєте чітке розуміння, як запобігти внутрішньолікарняним інфекціям: від стандартного прибирання до роботи у кризових ситуаціях (підтверджені спалахи MRSA, Clostridioides difficile, COVID-19). Чистота має бути не просто візуальною, а справжньою – це запорука інфекційної безпеки у лікарні. • Роль медичної сестри у профілактиці госпітальних інфекцій. • Чому правильне прибирання і дезінфекція є основою безпеки. • Основні принципи інфекційного контролю • Шляхи передавання мікроорганізмів. • Ризики інфекцій, пов'язаних із наданням медичної допомоги. • Стандарти і протоколи (національні й міжнародні рекомендації). • Прибирання та дезінфекція поверхонь • Види прибирання: поточне, заключне, генеральне. • Використання дезінфекційних засобів (класи, концентрації, правила безпеки). • Типові помилки та як їх уникати. • Сучасні підходи й нові технології • Екологічні та безпечні дезінфекційні технології. • Інноваційні засоби й обладнання (УФ- та парова дезінфекція, сухий туман тощо). • Перспективи і тенденції в інфекційному контролі. • Відповіді на запитання.

Коли пацієнта евакуюють із зони бойових дій чи катастрофи, підтримання функції дихання є однією з умов виживання. На етапі MEDEVAC від якості проведення ШВЛ залежить стабільність оксигенації та гемодинаміки, а також ймовірність доставити пацієнта до шпиталю живим. На цьому заході ви систематизуєте знання з апаратної ШВЛ у польових і транспортних умовах: від фізіології дихання до налаштування параметрів вентиляції та моніторингу etCO₂. Розглянете алгоритми виявлення й усунення типових проблем: від раптового зниження SpO₂ до ведення напруженого пневмотораксу, а також навчитеся використовувати протоколи POCUS для контролю інтубації, оцінювання легенів і шлункового вмісту. Після заняття ви зможете впевнено працювати з портативними апаратами ШВЛ, прогнозувати споживання кисню та діяти швидко у стресових умовах. • Фізіологічні основи вентиляції та дихальної недостатності • Газообмін у легенях: механізм транспорту O₂ і CO₂ • Поняття дихальної недостатності на догоспітальному етапі • Клінічні критерії: SpO₂, etCO₂, клінічні прояви • Показання до початку ШВЛ на етапі MEDEVAC • Апаратна ШВЛ: принципи, параметри, техніка • Основні типи апаратів ШВЛ для транспортування • Будова системи: джерело кисню, дихальний контур, фільтри • Базові параметри: ДО, ЧД, PEEP, FiO₂, PIP • Розрахунок кисню для евакуації • Приклади налаштувань апаратів під час польового транспортування • Моніторинг під час проведення ШВЛ • Пульсоксиметрія, капнографія та інтерпретація etCO₂ • Причини високого/низького etCO₂ • Алгоритм контролю вентиляції за показниками SpO₂ і etCO₂ • Практичні кейси: гіповентиляція, гіперкапнія, апное • Ускладнення ШВЛ: діагностика та менеджмент • Проблеми з контуром, перегин, обтурація, «боротьба» з респіратором • Розпізнавання та дії у разі напруженого пневмотораксу • Алгоритм DOPES для швидкої діагностики причин несправності вентиляції • Практична демонстрація: дії у разі падіння SpO₂ або зміни etCO₂ • Ультразвуковий контроль у ШВЛ • Використання POCUS для підтвердження правильного положення ЕТТ • Ознаки інтубації трахеї та стравоходу • Протокол Airway Ultrasound: для допомоги у крікотиреотомії та трахеотомії • POCUS у діагностиці пневмотораксу • Оцінювання шлункового вмісту Gastric POCUS перед ШВЛ • Q&A-сесія

1. Відеолекція Що таке тейп: міфи, правда, біомеханіка впливу Показання та протипоказання до тейпування Основи дії кінезіотейпів у реабілітації Демонстрація та відпрацювання: – Тейпування коліна – Тейпування передпліччя, зап’ястка, першого пальця руки Лімфотейпування (дренажне): передпліччя та плече Тейпування рубців Типові помилки та технічні нюанси 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Катетеризація сечового міхура є рутинною процедурою, яка водночас супроводжується ризиком розвитку внутрішньолікарняних інфекцій. Недотримання стандартів інфекційного контролю, порушення техніки встановлення та догляду за катетером безпосередньо впливають на безпеку пацієнта, сприяють формуванню біоплівок і розвитку інфекцій сечовивідних шляхів. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до профілактики, діагностики та ведення катетер-асоційованих інфекцій. Ви детально розберете питання патофізіології процесу, показань до катетеризації, вибору типу катетера й стандартів його встановлення. Окрім цього, ви навчитеся правильно доглядати за пацієнтом зі встановленим катетером, оцінювати ризики, а також дізнаєтеся про альтернативи уретральній катетеризації. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти ознаки ускладнень і забезпечувати догляд та інфекційну безпеку пацієнтам зі встановленим сечовим катетером. • Що таке катетер-асоційована інфекція сечовивідних шляхів (КАІСВШ)? Групи і фактори ризику. • Патофізіологія. • Види катетеризації та сечових катетерів. • Показання до катетеризації сечового міхура. • Стандартизація встановлення сечового катетера. • Догляд за пацієнтом зі встановленим сечовим катетером. • Альтернативи уретральній катетеризації. • Форма збору даних щодо КАІСВШ. • Відповіді на запитання.

Повномасштабна війна докорінно змінила профіль травматологічних пацієнтів у цивільних закладах охорони здоров’я України. Лікарні, які раніше не мали системного досвіду лікування бойових ушкоджень, сьогодні регулярно стикаються з вогнепальними, вибуховими та мінно-осколковими травмами, що характеризуються високою енергією ураження, масивним забрудненням та комбінованими пошкодженнями кісток, м’яких тканин і судин. Застосування традиційних алгоритмів цивільної травматології в таких умовах часто є недостатнім або помилковим і може призводити до тяжких ускладнень. На цьому заході ви дізнаєтеся про сучасні підходи до лікування бойової травми з акцентом на ортопластичну концепцію. Будуть висвітлені особливості бойових ушкоджень і типові помилки терапевтичних та хірургічних рішень, принципи радикального дебридменту відповідно до світових стандартів та його адаптація до умов обмежених ресурсів. Ви дізнаєтеся більше про роль апаратів зовнішньої фіксації як базису лікування, їх використання як тимчасового або кінцевого методу стабілізації, а також сучасні підходи до лікування кісткових і м’якотканинних дефектів. Після навчання ви зможете обґрунтовано приймати рішення щодо обсягу дебридменту, вибору методу стабілізації переломів, тактики закриття дефектів м’яких тканин і реконструкції кісткових дефектів. • Особливості бойової травми. Забруднення, енергія ураження, комбіновані ушкодження. Типові помилки у терапевтичних алгоритмах. • Дебридмент. Світові стандарти. Практична реалізація в умовах обмежених ресурсів. Коли «менше» – гірше, ніж «більше». • АЗФ як базис лікування. Стабільність фіксації. Максимально анатомічна репозиція. АЗФ як можливий кінцевий метод лікування. • Кісткові дефекти. Кістковий транспорт. Техніка Masqulet. • Дефекти м’яких тканин. • - VAC як підготовчий етап. • - М’язові клапті: gastrocnemius, soleus. • - Клапті на живлячій ніжці. • - Ортопластичний підхід. • Кейс-блок: показові клінічні випадки, головні рішення і результати. • Відповіді на запитання.

Прохідність дихальних шляхів та своєчасна оксигенація – базові навички, від яких безпосередньо залежить життя пацієнта у критичних станах. Медична сестра чи фельдшер часто першими стикаються з дихальною недостатністю, тому важливо добре опанувати методи відновлення та підтримки дихання. На цьому заході ви засвоїте й відпрацюєте практичні алгоритми сучасної невідкладної допомоги: позиціонування пацієнта, використання повітроводів, маскову вентиляцію мішком Амбу, подачу кисню через різні системи та непрямі методи моніторингу оксигенації. Ви будете впевнено забезпечувати ефективність дихальної підтримки та діяти за міжнародними протоколами в умовах будь-якого відділення або транспортування пацієнта. Після навчання ви зможете працювати ефективніше у команді, надаючи допомогу пацієнтам у критичному стані, та зменшите ризик ускладнень і летальності. • Базові методи забезпечення прохідності дихальних шляхів: прийом Сафара, позиціонування пацієнта. • Використання повітроводів. Орофарингеальний та назофарингеальний повітроводи: показання, техніка введення, ускладнення. • Маскова вентиляція мішком Амбу: алгоритм, типові помилки та їх корекція. • Використання кисневих масок та носових канюль: вибір системи, подача потоків кисню. • Непрямі методи моніторингу оксигенації: пульсоксиметрія, спостереження за клінічними ознаками. • Протоколи кисневої терапії в разі гіпоксії у дорослих та дітей. • Підтримка дихальних шляхів у пацієнтів із травмами (шийний комір, аспірація, кровотечі). • Роль медичної сестри/фельдшера у команді під час інтубації (асистування, підготовка обладнання, контроль стану пацієнта). • Q&A-сесія

Головний біль у дитини не завжди є маркером неврологічної патології. Часто він виникає через шкільний стрес, тривогу, порушення сну, емоційне виснаження або хронічне перевантаження, яке прийнято списувати на перехідний вік чи зловживання екранним часом. Важливо вміти своєчасно відрізнити мігрень від функціонального болю та не пропустити супутню психічну патологію, адже у разі помилок пацієнт може тривалий час приймати симптоматичну терапію, яка не матиме задовільного ефекту. На цьому заході ви розберете сучасні підходи до діагностики головного болю в дітей відповідно до ICHD-3, розглянете центральні механізми виникнення болю та психоемоційні тригери формування симптоматики, а також навчитеся будувати повноцінну біопсихосоціальну модель ведення пацієнта. Ви отримаєте практичні алгоритми оцінювання психоемоційного стану дитини і зможете правильно комбінувати медикаментозні й немедикаментозні методи терапії. Після навчання ви будете впевнено працювати з дітьми та підлітками, які мають хронічний або рецидивний головний біль чи супутні психоемоційні порушення, і планувати ефективну терапевтичну стратегію. • Визначення та поширеність головного болю в дітей як одного з найчастіших неврологічних синдромів у дитячій практиці. • Ймовірні механізми патогенезу з акцентом на нейробіологічні та центральні механізми болю. • Критерії діагностики відповідно до сучасної класифікації ICHD-3 та клінічних підходів. • Роль психоемоційних факторів у формуванні й тригерах головного болю в дітей. • Біопсихосоціальна модель розвитку головного болю відповідно до багатофакторності процесу. • Коморбідні психіатричні розлади як фактор ускладнення та хронізації симптоматики. • Складнощі діагностики й типові клінічні помилки у веденні пацієнтів. • Немедикаментозні та фармакологічні методи лікування нападів і профілактики. • Прогноз перебігу головного болю в дітей залежно від своєчасності діагностики й підходу до лікування. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ) є методом із вищою прогностичною цінністю щодо серцево-судинних подій порівняно з офісним вимірювання. Воно дає змогу виявляти клінічно значущі феномени, недоступні за разових вимірювань, та допомагає діагностувати масковану, нічну й медикаментозну гіпертензію, гіпертензію білого халата і порушення циркадного профілю. Неправильна інтерпретація або недооцінення цих даних може призвести до гіпердіагностики, необґрунтованої ескалації терапії та високого ризику серцево-судинних подій. На цьому заході ви дізнаєтеся про показання до проведення ДМАТ, принципи правильного виконання дослідження та критерії якості запису. Ви навчитесь інтерпретувати середні показники, аналізувати циркадний профіль і варіабельність артеріального тиску, визначати клінічно значущі феномени та зіставляти результати з клінічним станом пацієнта. Після навчання ви зможете обґрунтовано використовувати ДМАТ у клінічній практиці для уточнення діагнозу гіпертонічної хвороби, оцінювання ефективності лікування та виявлення прихованих факторів ризику. • Проводити ДМАТ? • Підозра на гіпертензію білого халата • Маскована гіпертензія • Резистентна АГ • Оцінювання ефективності терапії • Симптомна гіпотензія • Ортостатичні реакції • Поліпрагмазія в літніх пацієнтів • Серцева недостатність з низьким АТ • Як правильно провести ДМАТ? • Вибір валідованого пристрою • Підбір манжети • Інтервали вимірювань • Критерії якості запису • Інструктаж пацієнта • Типові помилки • Як оцінювати результати? Покроковий алгоритм • Перевірка якості запису • Середні показники • Циркадний профіль • Варіабельність • Щоденник • Клінічні випадки • Сесія запитання-відповіді

​Отримання венозного доступу є щоденним завданням медичного персоналу, однак у пацієнтів зі складним венозним доступом ця проста, на перший погляд, процедура нерідко перетворюється на справжню проблему. Багаторазові невдалі спроби катетеризації можуть затягнути початок інфузійної терапії та спричинити стрес і біль для пацієнта. Опанування ультразвукової візуалізації вен є важливою навичкою для медичних сестер. УЗ-навігаційна катетеризація дає змогу значно підвищити шанси успішного встановлення ПВК з першої спроби та зменшити дискомфорт для пацієнта. Цей спосіб особливо ефективний у людей з ожирінням, набряками, хронічною патологією судин чи в стані дегідратації. Застосування ультразвуку також знижує ризик ускладнень, як-от гематоми, екстравазації або флебіти. Такий рівень підготовки медичної сестри відповідає сучасним стандартам безпечної та якісної допомоги, орієнтованої на потреби пацієнта. Навчальний майстер-клас «Безпечний венозний доступ під УЗ-навігацією: покроковий алгоритм для медичних сестер» буде присвячений вивченню правил встановлення периферичного венозного доступу під ультразвуковою навігацією в пацієнтів зі складним венозним доступом. Ви дізнаєтесь, хто входить до груп ризику, які наслідки має неуспішна катетеризація та чому саме УЗ-навігація є оптимальним методом у таких випадках. Будуть розглянуті основи фізики ультразвуку, принципи формування зображення та особливості судинної візуалізації. Всі учасники навчаться працювати з апаратурою, обирати вену й катетер відповідно до ехоструктури та анатомічних особливостей. У програмі – детальний розгляд технік пункції в поздовжній і поперечній площинах. Також будуть представлені клінічні поради щодо візуалізації голки й уникнення поширених помилок. • Вступ: пацієнт зі складним периферичним венозним доступом (DIVA) – хто це і чому важливо про нього говорити? • Визначення поняття DIVA – Difficult Intravenous Access • Групи ризику: ожиріння, хронічні захворювання, паліативні пацієнти, набряковий синдром, пацієнти після багаторазових пункцій • Клінічне значення проблеми: наслідки повторних невдалих спроб катетеризації • Варіанти дій у разі DIVA та переваги ультразвукової навігації • Стандартні підходи: використання турнікета, теплові процедури, гравітація • Чому ультразвук: підвищення успішності першої спроби, зменшення кількості ускладнень, покращення досвіду пацієнта • Основи фізики ультразвуку • Принципи формування ультразвукового зображення • Поняття ехогенності, артефакти, розуміння глибини та роздільної здатності • Особливості судинної візуалізації • Основи роботи з ультразвуковою апаратурою • Типи датчиків: вибір оптимального для периферичного доступу • Налаштування глибини, посилення, частоти • Основні режими візуалізації: 2D, доплер (оглядово) • Вибір судини й катетера під ультразвуковим контролем • Критерії вибору вени: діаметр, глибина, компресія • Оцінювання прохідності судини, відсутність тромбозу • Вибір відповідного катетера за довжиною та калібром • Площини сканування й методики пункції • Площини сканування: поздовжня (in-plane), поперечна (out-of-plane) • Техніка встановлення ПВК в різних площинах • Переваги та недоліки кожного підходу • Візуалізація голки й контроль її позиції в реальному часі • Лайфхаки та клінічні кейси • Практичні поради щодо оптимізації техніки • Як уникати поширених помилок • Розгляд реальних випадків з клінічної практики: аналіз успішних та ускладнених ситуацій • Q&A-сесія

У липні 2025 року відбулися суттєві зміни в правилах обліку лабораторних досліджень в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ), пов’язані з впровадженням нових кодів спостережень на основі міжнародної класифікації LOINC та оновленням підходів до використання національного класифікатора НК_26. Ці зміни безпосередньо впливають на повсякденну роботу лікарів, які призначають, проводять або документують лабораторні дослідження в межах пакету «Профілактика, діагностика, спостереження та лікування в амбулаторних умовах». Неправильне кодування або внесення медичних записів може призвести до невизнання послуги, втрати фінансування з боку НСЗУ, а також до формальних порушень, що погіршують якість медичної документації. Лікарям доведеться не лише знати нові правила, а й розуміти логіку їх впровадження, вміти правильно працювати з оновленим функціоналом ЕСОЗ, розмежовувати коди за НК_26 та коди спостереження, а також уникати типових помилок під час оформлення записів. Навчальний майстер-клас «Облік лабораторних досліджень за новими вимогами НСЗУ» буде присвячений вивченню актуальних змін в обліку лабораторних досліджень в ЕСОЗ, що набули чинності з Наказом МОЗ №511. Учасники ознайомляться з новими вимогами до створення ЕМЗ «Діагностичний звіт» і «Спостереження», навчаться розмежовувати коди НК_26, коди спостережень і текстові поля. Будуть розглянуті типові сценарії, які вимагають специфічного оформлення, а також класифікація лабораторних досліджень за такими напрямами: гематологія, біохімія, мікробіологія тощо. Окрема увага буде приділена ролі лікаря первинної ланки, алгоритмам створення направлень та зв’язку між правильним кодуванням і оплатою послуг. • Вступ: нові нормативні зміни в обліку лабораторної діагностики • Наказ МОЗ України №511 від 21.03.2025: що змінилось і чому • Впровадження LOINC-класифікаторів: цілі, міжнародна інтеграція • Роль НСЗУ в оновленні обліку в електронній системі охорони здоровʼя • Загальні принципи обліку лабораторних досліджень в ЕСОЗ • ЕМЗ «Діагностичний звіт» та ЕМЗ «Спостереження» • Як і коли використовуються ці типи записів • Відмінності між текстовим полем, кодом НК_26 та кодом спостереження • Нові вимоги до створення медичних записів • Сценарії: коди, які потребують лише ДЗ, додаткові коди «Спостереження», особливості уточнень у текстовому полі • Приклади розмежування: • Без змін обліку • Обов’язкове створення «Спостереження» • Потреба у текстовому описі (біоматеріал, контекст дослідження) • Кодування та інтерпретація результатів: як не помилитися • Робота з новими кодами спостережень на прикладах • Як правильно вказувати результати в ЕСОЗ • Логіка: один код НК_26 – декілька кодів спостереження • Направлення та роль лікаря первинної ланки • Які лабораторні дослідження може призначати сімейний лікар (за новим списком) • Структура додатка • Алгоритм дій лікаря під час створення направлення • Класи лабораторних досліджень: специфіка обліку • Гематологія, біохімія, мікробіологія, імунологія, тканинна патологія, генетика, інші дослідження • Огляд основних змін для кожного класу • Приклади з практики: які коди використовувати, що писати в полях • Типові помилки та виклики у веденні обліку • Найчастіші порушення під час формування звітів • Контроль якості заповнення ЕМЗ • Зв’язок між правильним обліком і оплатою послуг НСЗУ • Практична частина: аналіз кейсів та обговорення запитань • Розгляд реальних прикладів із заповненням ЕМЗ • Відповіді на запитання учасників • Практичний чекліст для лікаря: що перевірити перед внесенням у запис • Запитання та відповіді • Проходження тестування

Кардіогенний набряк легень є одним із найтяжчих і потенційно летальних невідкладних станів, який потребує швидкого розпізнавання та скоординованих дій усієї команди. Медична сестра часто першою оцінює стан пацієнта, здійснює первинний та динамічний моніторинг життєвих показників, забезпечує дихальну підтримку й реалізує основні етапи лікувальної тактики як на догоспітальному, так і на госпітальному етапах. На цьому заході ви розглянете практичні аспекти ведення пацієнтів з кардіогенним набряком легень згідно із сучасними підходами до оцінювання стану, медикаментозної терапії та респіраторної підтримки. Ви отримаєте алгоритми дій в ургентних ситуаціях, навчитеся розпізнавати загрозливі симптоми й уникати типових помилок, які безпосередньо впливають на прогноз пацієнта. Після навчання ви зможете впевнено діяти у разі підозри на кардіогенний набряк легень, швидко оцінювати тяжкість стану, правильно готувати пацієнта й обладнання до респіраторної підтримки, швидко проводити невідкладну медикаментозну терапію та забезпечувати ефективний моніторинг. • Поняття кардіогенного набряку легень • Клінічна картина • Основні симптоми, прояви й типові ознаки у пацієнта на догоспітальному та госпітальному етапах • Патофізіологія та складові набряку легень • Тактика лікування • Оцінювання на місці події • Маніпуляції до початку лікування • Медикаментозна терапія • Нітрати: показання й протипоказання • Інотропна підтримка • Інгібітори АПФ • Петлеві діуретики • Морфін: роль та питання використання • Підтримка дихання • Оксигенотерапія • Неінвазивна вентиляція з позитивним тиском (CPAP) • Підготовка обладнання та пацієнта • Протипоказання • Підготовка до транспортування пацієнта • Моніторинг • Підтримка життєвих функцій під час транспортування • Висновки • Відповіді на запитання

Якісне ведення медичної документації в операційному блоці є невіддільною частиною системи безпеки пацієнта й безперервності медичної допомоги. Структуровані, послідовні та відтворювані записи дають змогу команді операційного блоку координувати свої дії, забезпечувати простежуваність клінічного процесу й підтримувати єдиний інформаційний простір на всіх етапах оперативного втручання. У реальній практиці документація – це інструмент управління процесами, якістю медичної допомоги та здійснення інфекційного контролю. Недостатньо стандартизований підхід до ведення записів може призводити до розривів у клінічній інформації, втрати важливих даних, складнощів у відтворенні послідовності подій та ускладнення внутрішнього клінічного аналізу випадків. На цьому заході ви навчитесь організовувати documentation workflow в операційному блоці: від передопераційного етапу до післяопераційного супроводу пацієнта. Ви детально розглянете сучасні вимоги, ключові форми та журнали, принципи простежуваності стерильності й інфекційного контролю. Також ви дізнаєтеся про стандартизовані підходи до внесення даних, алгоритми корекції записів та інтеграцію електронної документації у щоденну практику операційного блоку. Після навчання ви зможете впевнено працювати з документаційними процесами в операційному блоці, забезпечувати послідовність і повноту клінічної інформації, підтримувати інфекційний контроль та ефективну взаємодію всередині команди. • Документація як частина системи безпеки в операційному блоці • Як записи підтримують клінічну безперервність • Документація як safety net для команди • Які процесні прогалини найчастіше створюють ризики • Нормативні вимоги як опора для безпечної практики • Актуальні стандарти й вимоги МОЗ • Які документи підтримують якість і простежуваність процесів • Як стандарти зменшують variability у роботі команди • Ключові документи операційного блоку: що підтримує безперервність процесу • Облік операцій • Документація стерилізації • Контроль інфекційних ризиків • Обов’язкові форми та журнали • Документаційний маршрут пацієнта • Передопераційний блок: підготовка та перевірка даних • Інтраопераційний супровід: фіксація критичних подій • Післяопераційний етап: передання інформації • Як знизити ризики у веденні записів • Стандартизовані підходи до внесення даних • Хронологія, повнота й читабельність • Алгоритм внесення корекцій • Чеклісти як інструмент зниження variability • Документація та інфекційний контроль • Простежуваність стерильності • Документування інфекційних ризиків • Як записи підтримують аудит • Сучасні рішення: цифровізація операційного блоку • Електронна документація • Цифрові чеклісти • Інтеграція documentation workflow у щоденну практику • Практичний блок: як уникнути помилок? • Розбір типових documentation gaps • Приклади безпечного заповнення документації • Розбір кейсів • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером • Проходження тестування (самостійно)

Врятувати життя — під силу кожному! Велика кількість громадян дізнаються про серцево-легеневу реанімацію, отримують навички та вивчають її особливості. Серцево-легенева реанімація — це складний комплекс дій, спрямований на усунення оборотних причин смерті та відновлення спонтанного кровообігу. Головний меседж ERC 2025 — «не лише відновити серце, а дати людині шанс на якісне продовження життя». Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • роль диспетчера МНС, наявності AED, поняття про оновлений ланцюг виживання • суттєві зміни у СЛР за різних обставин у дорослих • суттєві зміни у СЛР за різних обставин у дітей Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера