Заходи БПР — Рентгенологія 2026

УЗД ока дає змогу розглядати орган зору як частину центральної нервової системи й «вікно» до внутрішньочерепних процесів. Це важлива навичка, яка допомагає швидко та безпечно оцінити стан пацієнта у разі підозри на внутрішньочерепну гіпертензію, судинні катастрофи чи нейрозапальні ураження. Розуміння ультразвукової анатомії, фізичних основ методу та клінічної інтерпретації знахідок дає змогу інтегрувати дані УЗД ока в цілісну клінічну тактику. На цьому заході ви розглянете анатомію ока й орбіти з позиції нейросонології, навчитесь орієнтуватися в нормальній ехокартині та розпізнавати патологічні зміни з боку кришталика, склоподібного тіла, сітківки, судинної оболонки й ретробульбарного простору. Ви дізнаєтеся, як вимірювати оболонки зорового нерва, працювати з доплерівськими режимами, інтерпретувати судинні кейси і корелювати ультразвукові дані з МРТ та клінічною картиною. Після навчання ви зможете впевнено інтегрувати УЗД ока у власні клінічні алгоритми, швидше орієнтуватися в складних офтальмоневрологічних станах і зменшити ризик діагностичних помилок. • Вступ. • Око як «вікно» до мозку: історичний та сучасний погляди. • Переваги нейросонології в оцінюванні ЦНС. • Анатомія ока та орбіти. • Зоровий нерв як частина ЦНС. • Фізичні основи й техніка УЗД ока. • Нормальна ультразвукова анатомія ока. • Судини ока та доплер. • УЗ-патологія ока: • патологія кришталика; • патологія склоподібного тіла; • патологія сітківки; • патологія судинної оболонки; • ретробульбарний простір. • Патологія зорового нерва (глаукома, нейродегенеративні захворювання, компресійні та об’ємні процеси, атрофія зорового нерва). • Око як індикатор внутрішньочерепних процесів (внутрішньочерепна гіпертензія, псевдопухлина мозку, травматичне ушкодження мозку). • Кореляція з нейровізуалізацією (УЗД ↔ МРТ, ONSD & люмбальна пункція, динамічне спостереження). • Судинна вісь «мозок-око» (каротидна патологія, емболічні механізми, amaurosis fugax). • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Неспецифічний біль у спині (НБС) – одна з найчастіших причин тимчасової непрацездатності та хронічної інвалідизації населення. За даними ВООЗ, понад 80% людей хоча б раз у житті стикаються з цим станом, і в багатьох він переходить у хронічну форму. НБС необхідно розбирати комплексно: від фізіології до практичних алгоритмів реабілітації. Цей майстер-клас допоможе вам оновити знання згідно з актуальними настановами і впроваджувати ефективні плани реабілітації. Ви зможете впевнено відрізняти неспецифічний біль від серйозних патологій, застосовувати сучасні протоколи діагностики та лікування, інтегрувати міждисциплінарні підходи й підбирати фізіотерапевтичні та ерготерапевтичні стратегії з доказовою ефективністю. Ви навчитеся уникати зайвих обстежень, правильно стратифікувати ризики і працювати з тригерними точками, щоб швидше й безпечніше повертати пацієнтів до активного життя. • 1. Вступ. Епідеміологія та клінічна значущість проблеми • Поширеність неспецифічного болю в спині у різних вікових групах • Соціально-економічні наслідки для пацієнтів і системи охорони здоров’я • Основні відмінності між специфічним та неспецифічним болем • 2. МФБС як причина неспецифічного болю в спині • Біохімічні властивості, що зумовлюють феномен тригерних точок • Провідні гіпотези патогенезу тригерних точок • Біомеханічні, психосоціальні та біопсихосоціальні чинники • Стани і види тригерних точок • Ремісія та одужання • 3. Діагностика та диференційна діагностика • Червоні та жовті прапорці (Red & Yellow Flags) • Характерні риси міофасціальних порушень в анамнезі • Клінічне обстеження: міжнародні критерії обстеження пацієнтів з МФБС • Використання інструментів оцінювання болю (VAS, ODI) • МФБС як супутня та вторинна патологія: коли призначати додаткові обстеження? • 4. Клінічні протоколи та міжнародні рекомендації • Рекомендації NICE, APTA, WHO щодо неспецифічного болю в спині • Рекомендації Travel I Simons щодо ведення пацієнтів з МФБС • Принципи ведення пацієнта: гострий, підгострий, хронічний біль • 5. Ефективні стратегії реабілітації • Фізіотерапевтичні методи з доведеною ефективністю • Мануальні та інвазивні методи лікування пацієнтів з доведеною ефективністю • Програмування поступового повернення до активності • 6. Міждисциплінарний підхід • Співпраця лікаря-реабілітолога з неврологом, сімейним лікарем, психотерапевтом • Освіта пацієнта як інструмент профілактики рецидивів • Усунення провокувальних та передумовних чинників • 7. Клінічні кейси і розгляд типових помилок • Розбір кількох реальних випадків з практики • Аналіз дій лікаря, обґрунтування вибору стратегії • 8. Відповіді на запитання учасників

Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "невідкладна (екстрена) медична допомога". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Синдром гострого живота є однією з причин невідкладного звернення пацієнтів, і для лікаря будь-якої спеціальності важливо вміти швидко орієнтуватись у цій клінічній ситуації. Особливо складною є діагностика в гіпогастральній ділянці, де біль може бути спричинений як хірургічною, так і гінекологічною патологією. Апендицит, апендажит, ектопічна вагітність чи перекрут яєчника часто мають схожу симптоматику, але потребують принципово різного підходу. У цьому контексті трансвагінальне УЗД є основним методом візуалізації, що дає змогу швидко встановити точний діагноз. Його правильне застосування суттєво підвищує шанси на збереження репродуктивних органів та запобігає фатальним ускладненням. Зволікання з діагностикою в разі перекруту яєчника може призвести до ішемії та втрати органа вже через 6 годин, а в разі ектопічної вагітності – до внутрішньочеревної кровотечі та загрози для життя. Навіть досвідчені лікарі можуть помилково трактувати УЗ-зображення або обрати неадекватний метод дослідження, наприклад трансабдомінальний замість трансвагінального. Це знижує точність діагностики. Тому, вміння орієнтуватися в анатомії гіпогастральної ділянки та характерних УЗ-ознаках важливе для лікарів, які стикаються з гострою абдомінальною симптоматикою в ургентній практиці. Навчальний майстер-клас «УЗД гострого живота: гіпогастрій. Розгляд клінічних кейсів» буде присвячений вивченню найпоширеніших причин гострого болю в нижньому поверсі черевної порожнини та анатомічних особливостей гіпогастральної ділянки. Учасники розглянуть клінічну картину, діагностику і підходи до ведення апендициту, апендажиту, ектопічної вагітності й перекруту яєчника. Особливу увагу буде приділено ролі трансвагінального УЗД як основного методу диференційної діагностики. Розглядатимуться типові помилки, які можуть вплинути на своєчасність встановлення діагнозу й подальшу тактику лікування. • Гострий живіт. ACUTE-ABDOMEN. Анатомічні особливості гіпогастральної ділянки. • Апендицит. • Апендажит. • Ектопічна вагітність. • Перекрут яєчника. • Важливість трансвагінального обстеження в діагностиці гострого живота. • Відповіді на запитання учасників

​Отоларингологам завжди необхідно брати до уваги індивідуальні анатомічні варіанти приносових пазух і навколоносових структур під час планування ендоназальних хірургічних втручань. За даними анатомо-радіологічних досліджень, різні варіації в будові решітчастого лабіринту, клиноподібної пазухи, розташуванні артерій (зокрема, крилопіднебінної) і пластинки основи черепа трапляються у понад 60% пацієнтів. Неналежне врахування цих особливостей підвищує ризик інтраопераційних ускладнень, як-от ліквореї, кровотечі, травмування орбіти або проникнення в порожнину черепа. Правильна інтерпретація КТ-анатомії дає хірургу змогу точно визначити межі втручання, вибрати оптимальний хірургічний доступ та мінімізувати оперативні ризики. Це особливо актуально в разі атипового перебігу патології, необхідності селективного втручання або повторних операцій у складній анатомічній зоні. Навчальний захід «Значення КТ-анатомії носа та приносових пазух при плануванні FESS та ESS» буде присвячений вивченню складних анатомічних варіантів приносових пазух, що мають прямий вплив на безпечність та ефективність ендоназальних хірургічних втручань. Розглядатимуться особливості будови гачкоподібного відростка, носослізного каналу (зокрема в контексті прелакрімального доступу), даху решітчастого лабіринту за класифікацією Keros та основної пазухи. Окрема увага буде приділена КТ-оцінюванню лобної пазухи в умовах анатомічної варіабельності й аналізу зон підвищеного ризику, наприклад решітчастої артерії, латеральної пластинки та крилопіднебінної артерії. Здобуті знання сприятимуть зниженню ризику інтра- й післяопераційних ускладнень та оптимізації хірургічної тактики. • Мета вивчення анатомії пацієнта – профілактика ускладнень (інтраопераційних і післяопераційних). • Варіанти розташування гачкоподібного відростка та їхнє значення. • Варіанти розташування носослізного каналу та їхнє значення для прелакрімального доступу й можливості післяопераційних ускладнень. • КТ-діагностика лобної пазухи за різних варіантів будови. • Будова даху решітчастого лабіринту за Keros. • Варіанти будови основної пазухи. • Критичні ділянки, які потрібно вивчати перед хірургічним втручанням для уникнення ускладнень (решітчасті артерії, латеральна пластинка, крилопіднебінна артерія). • Відповіді на запитання

Ультразвукова візуалізація молочних залоз у період вагітності й лактації – це окрема діагностична категорія, що потребує чіткого розуміння фізіологічних змін тканини молочної залози та їх диференціації з патологічними процесами. Під впливом гормональних змін у цей період відбувається гіперплазія залозистої тканини, зміна ехогенності, розширення протоків і посилення васкуляризації, що значно ускладнює інтерпретацію ультразвукової картини. На цьому тлі як запальні процеси, так і доброякісні чи злоякісні утворення можуть мати атипові сонографічні характеристики, через що зростає ризик діагностичних помилок. На цьому заході ви розберете особливості нормальної ультразвукової візуалізації молочних залоз у вагітних та жінок у період лактації, а також сучасні підходи до диференційної діагностики запальних, доброякісних і злоякісних процесів. Ви розглянете УЗ-ознаки післяпологового й гранульоматозного маститу, особливості візуалізації галактоцеле, лактаційної аденоми та фіброаденом із лактаційними змінами. Після навчання ви зможете правильно оцінювати ультразвукову картину молочних залоз у період вагітності й лактації, диференціювати фізіологічні зміни від патологічних та визначати показання до подальших діагностичних втручань. • Особливості нормальної УЗ-візуалізації молочних залоз під час лактації. • Запальні та інфекційні процеси в молочних залозах: • післяпологовий мастит; • гранульоматозний мастит. • Тривалий мастит, що не лікується: діагностичні пастки. • Доброякісні захворювання у період лактації та вагітності: • галактоцеле; • лактаційна аденома; • фіброаденоми: зміни, які відбуваються під час лактації. • Вагітність: асоційований рак молочної залози. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Курс створений з метою підвищення рівня знань та навичок керівників закладів охорони здоров’я у сфері управління комунікаціями. Курс має на меті надати слухачам чітке розуміння того, як будувати системні комунікації медичного закладу, як працюють та пов’язані між собою основні складові системи стратегічних комунікацій. Під час курсу слухачі отримають навички, які допоможуть підсилити зовнішні комунікації медичного закладу з пацієнтами, громадою та іншими зацікавленими сторонами, покращити внутрішні комунікації та командну роботу у закладі, а також налагодити систему отримання зворотного зв’язку від співробітників та пацієнтів. Крім того, керівники медичної сфери покращать особисті комунікаційні навички, необхідні для їхньої роботи. Аудиторія курсу: Керівники закладів охорони здоров’я, фахівці, які працюють чи планують працювати з комунікаціями безпосередньо у закладі охорони здоров’я. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Онкологічна настороженість починається з правильної інтерпретації даних візуалізації. Мультимодальний підхід та система BI-RADS визначають стандарти діагностики патології грудних залоз, даючи змогу об’єднати результати мамографії, ультразвукового дослідження та МРТ у єдиний алгоритм прийняття клінічних рішень. Це допомагає своєчасно виявляти злоякісні зміни, правильно оцінювати ступінь ризику й уникати діагностичних помилок. На цьому заході ви дізнаєтеся більше про сучасні можливості мамографії, томосинтезу, ультразвукового дослідження та магнітно-резонансної томографії, навчитеся правильно застосовувати систему BI-RADS, оцінювати щільність грудних залоз, проводити диференційну діагностику доброякісних і злоякісних змін та визначати оптимальну тактику ведення пацієнток. Також ви розглянете клінічне значення мікрокальцинатів, DCIS, післяопераційних змін та особливості візуалізації грудних імплантів. Після навчання ви зможете більш впевнено працювати з неоднозначними діагностичними знахідками, стандартизувати формулювання висновків, покращити комунікацію з онкологами та хірургами, а також своєчасно визначати показання до біопсії чи динамічного спостереження. • Актуальність раку молочної залози та роль візуалізації в ранній діагностиці. • Скринінгове vs діагностичне обстеження. Групи ризику. • Основні методи візуалізації. Мамографія, мамографія з томосинтезом, УЗД, МРТ. Чутливість та специфічність. Можливості й обмеження методів візуалізації. Вибір методу. • Нормальна анатомія грудних залоз при різних методах візуалізації, вікові зміни. • Система BI-RADS. Дескриптори – основа діагностики. • Щільність грудних залоз (ACR A–D). Клінічне значення “dense breast”. • Доброякісні зміни грудних залоз за різних методів візуалізації, зокрема післяопераційні зміни, візуалізація грудних імплантів. • Знахідки з ознаками злоякісності DCIS та мікрокальцинати. • Диференційна діагностика доброякісних та злоякісних змін. • Комплексний підхід, клінічні кейси. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Замість скальпеля – точність і технології. Сучасна онкологія не обмежується хірургією та хіміотерапією. Інтервенційна радіологія дає змогу візуалізувати, діагностувати й лікувати пухлини без розрізів – через прокол у кілька міліметрів. Лікар, який знає ці методи, може забезпечити пацієнтам швидше одужання, слабший біль і коротшу госпіталізацію. На цьому заході ви дізнаєтеся, як працюють малоінвазивні технології в онкології, коли їх доцільно застосовувати і які методи реально можуть замінити масштабне оперативне втручання. Будемо говорити про інтервенційні підходи в разі пухлин печінки, нирок, підшлункової залози та легенів, а також про менеджмент болю при онкологічних захворюваннях. Після лекції ви будете орієнтуватися, коли можна скерувати пацієнта до інтервенційного спеціаліста, та інтегруватимете ці технології у комплексну терапію. • Що таке інтервенційна радіологія? • Сфери застосування інтервенційної радіології. • Детальніше про інтервенційну онкологію. • Малоінвазивна діагностика новоутворень. • Малоінвазивне лікування новоутворень. • Лікування механічної жовтяниці. • Лікування гідронефрозу (порушення відтоку сечі). • Лікування пухлинної непрохідності стравоходу, шлунка, кишківника. • Менеджмент симптомів, спричинених злоякісним новоутворенням: боротьба з болем, асцитом і гідротораксом. • Імплантація центральної венозної порт-системи. • Відповіді на запитання учасників.

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: • Інтерпретувати розгорнуту лейкоцитарну формулу, включаючи диференційну діагностику причин нейтрофільозу, нейтропенії, лімфоцитозу та еозинофілії. • Аналізувати еритроцитарні індекси (MCV, MCH, MCHC, RDW) для точної класифікації анемічних синдромів. • Проводити диференційну діагностику мікро-, нормо- та макроцитарних анемій на основі показників гемограми. • Виявляти гематологічні ознаки гострих та хронічних запальних процесів, інфекційних захворювань. • Розпізнавати ранні маркери можливих онкогематологічних захворювань, таких як лейкози та лімфоми. • Оцінювати тромбоцитарну ланку (кількість тромбоцитів, MPV), диференціювати причини тромбоцитопеній та тромбоцитозів. • Ідентифікувати «червоні прапорці» в аналізі крові, що вимагають негайного дообстеження або консультації гематолога. • Корелювати зміни в гемограмі з клінічною картиною пацієнта для формування цілісної діагностичної гіпотези. Програма заходу • Заняття — 02:16:37 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які критерії диференціації між реактивним лімфоцитозом та підозрою на хронічний лімфолейкоз? • Як поєднання індексів MCV та RDW дозволяє провести диференційну діагностику залізодефіцитної анемії, B12-дефіцитної анемії та анемії хронічних захворювань? • Які зміни в гемограмі, окрім цитопеній, можуть вказувати на мієлодиспластичний синдром? • Зсув лейкоцитарної формули вліво: як відрізнити реакцію на тяжку інфекцію від дебюту хронічного мієлолейкозу? • Панцитопенія: який діагностичний алгоритм є оптимальним для виявлення її причини? • Ізольований тромбоцитоз: коли це реактивний стан, а коли – ознака есенціальної тромбоцитемії? • Які неспецифічні, але стійкі зміни в аналізі крові можуть бути предикторами системних захворювань сполучної тканини? • Як інтерпретувати атипові мононуклеари та інші зміни при вірусних інфекціях, зокрема Епштейна-Барр? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Цей курс розроблений для фахівців в галузі охорони здоров'я, які бажають покращити свою практику та вміння спілкуватись з пацієнтами, зменшити стрес та розвивати навички управління командою. Учасники курсу опанують розуміння стандартів своєї професії та очікувань оточення, навчаться проводити самодіагностику рівня розвитку м'яких навичок та відпрацювати практичний підхід до компетенцій моделі. На завершення курсу кожен учасник розробить власний план розвитку м'яких компетенцій, що допоможе йому стати ефективнішим лікарем та покращити взаємодію з пацієнтами та колегами. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі в режимі реального часу. Місце проведення — Online. Тривалість: 5 годин. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано 5 балів БПР. Курс доступний для всіх лікарських спеціальностей, усіх спеціальностей фахівців у сфері охорони здоров'я, усіх фармацевтичних спеціальностей та усіх спеціальностей професіоналів у сфері охорони здоров’я. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Перші 60 хвилин після надходження пацієнта до приймального відділення визначають подальший прогноз захворювання. На цьому етапі необхідно швидко оцінити тяжкість стану, виявити ознаки загрозливих станів, визначити пріоритетність діагностичних і лікувальних заходів та обрати оптимальний маршрут пацієнта. Помилки первинного сортування, затримка призначення антибіотиків, інфузійної терапії або необґрунтоване очікування даних додаткових досліджень можуть призводити до погіршення клінічних результатів. Під час майстер-класу ви опануєте сучасні підходи до ведення хворих у першу годину після госпіталізації, алгоритм ABCDE, принципи первинного сортування та визначення пріоритетів у пацієнтів з гострою абдомінальною патологією. Ви навчитеся своєчасно розпізнавати сепсис, внутрішньочеревні кровотечі, кишкову ішемію та перфорацію, вибирати оптимальний обсяг лабораторних досліджень і методів візуалізації та застосовувати концепцію damage control. Також ви розглянете критерії направлення до операційної чи відділення інтенсивної терапії та типові помилки, які виникають у приймальному відділенні. Після навчання ви зможете швидше оцінювати критичні стани, раціонально використовувати доступні ресурси й ухвалювати клінічні рішення в умовах дефіциту часу. • Перша хвилина: оцінювання не діагнозу, а ризику • Чому клінічна стабільність важливіша за встановлення точного діагнозу на старті. • Ознаки гемодинамічної нестабільності та шоку. • Як швидко розпізнати сепсис і септичний шок. • Клінічні прояви внутрішньочеревної кровотечі, ішемії та перфорації. • Визначення пріоритетності пацієнта й рівня невідкладності допомоги. • ABCDE як базовий алгоритм швидкого оцінювання стану пацієнта • Airway: оцінювання прохідності дихальних шляхів. • Breathing: аналіз дихання та оксигенації. • Circulation: оцінювання кровообігу та ознак шоку. • Disability: швидке неврологічне оцінювання. • Exposure: повний огляд пацієнта без втрати часу. • Перші 15 хвилин: мінімальний пакет обстежень • Стандартизований первинний огляд пацієнта. • Контроль життєвих показників та їх інтерпретація. • Лабораторні дослідження, які не можна відкладати. • Роль лактату, коагулограми та визначення групи крові. • Коли необхідно виконати ЕКГ навіть при хірургічній патології. • Red flags гострого живота • Симптоми перитоніту та їхнє клінічне значення. • Ознаки кишкової ішемії та загрози некрозу. • Підозра на перфорацію порожнистого органа. • Критерії підозри на внутрішню кровотечу. • Клінічні сценарії першої години • Розбір типових помилок у приймальному покої. • Алгоритм дій у разі нестабільного стану пацієнта. • Пріоритезація завдань в умовах дефіциту часу. • Комунікація між черговими спеціалістами. • Формування первинного плану ведення пацієнта. • Візуалізація має відповідати клінічному питанню • Принципи вибору методу візуалізації. • FAST-протокол у критичних пацієнтів. • Можливості й обмеження ургентного УЗД. • КТ як інструмент підтвердження хірургічної патології. • Типові помилки у призначенні візуалізації. • Сепсис у приймальному покої: що потрібно зробити негайно • Рання діагностика сепсису. • Інфузійна терапія першої години. • Антибактеріальна терапія без невиправданих затримок. • Пошук та контроль джерела інфекції. • Моніторинг ефективності первинних заходів. • Damage control у критичного пацієнта • Концепція damage control surgery. • Тимчасовий контроль кровотечі. • Усунення контамінації та профілактика подальшого ушкодження. • Роль реанімаційних заходів у стабілізації пацієнта. • Показання до поетапного хірургічного лікування. • Хірург як координатор процесу • Організація роботи мультидисциплінарної команди. • Взаємодія з анестезіологом та відділенням інтенсивної терапії. • Підготовка операційної та забезпечення компонентами крові. • Медична документація в умовах ургентності. • Управління часом та ресурсами в критичних ситуаціях. • Головне рішення першої години: маршрут пацієнта • Критерії направлення в операційну. • Коли пацієнту необхідна КТ перед подальшими рішеннями. • Показання до госпіталізації в ICU. • Коли можливе динамічне спостереження. • Формування чіткого плану дій та відповідальності команди на наступні години. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Консультування в стоматології 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Консультування в стоматології — це комплексний електронний курс, створений для лікарів-стоматологів усіх спеціальностей. Він охоплює повний цикл взаємодії з пацієнтом — від першого контакту до юридично грамотного оформлення згоди на лікування. У програмі курсу ви отримаєте сучасні комунікативні навички, розберете правові нюанси та навчитеся адаптувати підхід до різних категорій пацієнтів, зокрема вагітних, іноземців, дітей та пацієнтів з хірургічними або ортодонтичними потребами. Мета курсу — надати стоматологам сучасні інструменти комунікації, юридичної обізнаності та цифрової компетентності для підвищення ефективності первинних консультацій, рівня довіри з боку пацієнтів та мінімізації конфліктних ситуацій. Програма заходу • 10 занять (електронно-навчальний курс) — теми: • Зона рецепції як етап довіри • Soft skills для лікаря-стоматолога • Інформована згода: правові основи • Телемедицина в стоматології • Консультація вагітних пацієнток • Патологічне стирання: комунікація з пацієнтом • Консультації в хірургічній та дитячій стоматології • Ортодонтична консультація: типові помилки • Діалог з іноземним пацієнтом Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Розлади кишково-мозкової взаємодії (DGBI) верхніх відділів ШКТ є однією з найчастіших причин звернення пацієнтів до гастроентеролога, терапевта й сімейного лікаря. Печія, диспепсія, раннє насичення, нудота, дисфагія чи біль за грудиною нерідко виникають без очевидної органічної патології, що значно ускладнює клінічне мислення та вибір тактики ведення. Додаткової актуальності темі надає поява нових римських критеріїв V (2026) – найбільшого оновлення міжнародних підходів до діагностики та класифікації DGBI за останнє десятиліття. На цьому заході ви навчитеся працювати за сучасними римськими критеріями V та системно оцінювати пацієнтів із симптомами верхніх відділів ШКТ. Ви розберете нові підходи до діагностики функціональної диспепсії, функціональної печії, рефлюксної гіперчутливості, синдромів нудоти, блювання та румінації. Також ви розглянете нові нозології, клінічні пастки й принципи диференційної діагностики з ГЕРХ, гастропарезом, ахалазією, виразковою хворобою та онкопатологією. Після навчання ви зможете інтерпретувати симптоми верхніх відділів ШКТ, обґрунтовано проводити диференційну діагностику між функціональними й органічними станами, уникати поліпрагмазії та непотрібних обстежень, а також формувати сучасну персоналізовану тактику ведення пацієнтів з хронічними гастроентерологічними скаргами. • Сучасне визначення розладів кишково-мозкової взаємодії (РКМВ) та основні зміни у критеріях Rome V. • Класифікація РКМВ верхніх відділів ШКТ. • Патофізіологічні механізми розвитку РКМВ. • Функціональна диспепсія за Rome V: клінічні варіанти, діагностичні критерії, диференційна діагностика. • Печія, біль за грудиною та дисфагія без органічної патології: функціональна печія, рефлюксна гіперчутливість, функціональний біль у грудній клітці. • Синдроми нудоти, блювання, румінації та нові Rome V нозології верхнього ШКТ. • Червоні прапорці та органічні захворювання, які необхідно виключати при симптомах верхніх відділів ШКТ. • Сучасні діагностичні методи, які використовуються для диференційної діагностики РКМВ. • Принципи лікування РКМВ верхніх відділів ШКТ. • Клінічні алгоритми ведення пацієнтів та практичне значення Rome V для щоденної роботи лікаря. • Відповіді на запитання.