Заходи БПР — Пульмонологія 2026

Відкрити власну медичну практику значно складніше, ніж просто зареєструвати ФОП чи отримати ліцензію, адже помилки на старті можуть призвести до зайвих витрат, затримки запуску та юридичних ризиків. На цьому заході ви розберете покроковий алгоритм відкриття приватної практики: від вибору формату роботи й ліцензування до фінансового планування, роботи з ЕСОЗ та залучення перших пацієнтів. Після навчання ви матимете чіткий план запуску власної практики, зможете уникнути типових організаційних помилок і впевнено перейти від ідеї до прийому перших пацієнтів. • 1. Чи готові ви до приватної практики? Коли власна практика справді вигідна • 2. Формати приватної практики: від мінімального старту до власної клініки • 3. ФОП, податки та приймання оплати • 4. Ліцензія на медичну практику: покроковий алгоритм • 5. Приміщення, обладнання та медична безпека • 6. ЕСОЗ, медична документація та захист лікаря • 7. Фінансова модель приватної практики • 8. Як залучити перших пацієнтів • 9. План запуску за 30 днів • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Електронний навчальний курс БПР присвячений ранньому виявленню холери, її диференційній діагностиці, лабораторній верифікації та тактиці ведення пацієнтів. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться застосовувати алгоритми клінічної діагностики на основі оцінки патогномонічних симптомів і ступеня дегідратації, проводити диференційну діагностику з іншими гострими кишковими інфекціями, інтерпретувати результати бактеріоскопії, бактеріологічного посіву, ПЛР-діагностики та серологічних тестів. Курс охоплює визначення ступеня ексикозу за клінічними шкалами, вибір оптимальної оральної або парентеральної регідратаційної терапії, збір та аналіз епідеміологічного анамнезу, використання експрес-тестів, організацію первинних протиепідемічних заходів і призначення етіотропної терапії відповідно до актуальних рекомендацій та даних про антибіотикорезистентність Vibrio cholerae. Також розглядаються діагностичний мінімум для закладів первинної та вторинної медичної допомоги, роль імунохроматографічних тестів, тактика регідратації при різних ступенях дегідратації, показання до антибактеріальної терапії, порядок сповіщення, госпіталізації та забору матеріалу, особливості перебігу у вагітних, дітей і пацієнтів із коморбідною патологією, профілактика та заходи в осередку інфекції. Програма заходу • Заняття — 01:58:51 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування валідованих шкал (RCRI, NSQIP MICA) для стратифікації периопераційного кардіального ризику. 2. Інтерпретація даних передопераційного обстеження, включаючи ЕКГ спокою, та визначення потреби у додаткових дослідженнях (ехокардіографія, стрес-тести). 3. Розробка алгоритмів ведення пацієнтів на подвійній антитромбоцитарній терапії (ПАТТ) та пероральних антикоагулянтах (ПОАК) в периопераційному періоді. 4. Визначення показань для направлення на доопераційну консультацію кардіолога. 5. Оптимізація фармакотерапії супутніх серцево-судинних захворювань (артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, хронічна серцева недостатність) перед плановим втручанням. 6. Тактика периопераційного призначення та титрування доз бета-адреноблокаторів, статинів та інгібіторів ренін-ангіотензинової системи. 7. Розпізнавання та принципи невідкладного менеджменту основних післяопераційних кардіальних ускладнень: гострий коронарний синдром, гостра декомпенсація серцевої недостатності, фібриляція передсердь. Які індекси кардіального ризику (наприклад, Lee’s Revised Cardiac Risk Index) є найбільш інформативними та валідованими в клінічній практиці? Як коректно оцінити функціональний резерв пацієнта в метаболічних еквівалентах (METs) і як цей показник впливає на подальшу периопераційну тактику? Коли доцільно відміняти та відновлювати прийом антикоагулянтів і антиагрегантів у пацієнтів перед ургентними та плановими операціями? Чи виправдана профілактична реваскуляризація міокарда перед плановими некардіальними операціями високого ризику? Як тип, тривалість та інвазивність хірургічного втручання модифікують рівень серцево-судинного ризику? Які особливості периопераційного ведення пацієнтів з імплантованими електронними пристроями (штучні водії ритму, кардіовертери-дефібрилятори)? Яка тактика ведення пацієнтів з неконтрольованою артеріальною гіпертензією в день оперативного втручання? Ключові положення та оновлення актуальних рекомендацій Європейського товариства кардіологів (ESC) щодо кардіоваскулярної оцінки та ведення пацієнтів при некардіальній хірургії. Програма заходу • Заняття — 36:50 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники навчаться стратифікувати пацієнтів для первинної та вторинної профілактики атеротромботичних подій. Учасники зможуть здійснювати диференційований вибір інгібітора P2Y12 рецепторів залежно від клінічного сценарію, розраховувати навантажувальні та підтримувальні дози антиагрегантів і застосовувати шкали PRECISE-DAPT, DAPT score та ARC-HBR. Програма охоплює стратегії деескалації та скорочення тривалості подвійної антитромбоцитарної терапії для пацієнтів з високим геморагічним ризиком, менеджмент антитромботичної терапії у періопераційному періоді та тактику ведення пацієнтів з геморагічними ускладненнями. Також розглядається корекція терапії у пацієнтів із супутньою патологією, зокрема цукровим діабетом і хронічною хворобою нирок. Програма заходу • Заняття — 02:11:41 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які критерії для призначення аспірину в рамках первинної профілактики, зокрема у пацієнтів з цукровим діабетом? • Як обрати оптимальний інгібітор P2Y12 рецепторів (прасугрель, тикагрелор, клопідогрель) у пацієнта з гострим коронарним синдромом? • Яка стандартна та подовжена тривалість подвійної антитромбоцитарної терапії (ПАТТ) після інфаркту міокарда? • Як здійснити перехід між різними інгібіторами P2Y12 (стратегії деескалації) та в яких клінічних ситуаціях це доцільно? • Якою є тактика антитромбоцитарної терапії після аортокоронарного шунтування (АКШ)? • Яка оптимальна тривалість ПАТТ після планового стентування коронарних артерій при стабільній ІХС? • Як вести пацієнта з гострою шлунково-кишковою кровотечею на тлі ПАТТ? • Які абсолютні та відносні протипоказання до призначення прасугрелю? • У чому полягає клінічне значення генетичного поліморфізму, що впливає на метаболізм клопідогрелю? • Як керувати антитромбоцитарною терапією перед плановими хірургічними втручаннями? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Даний курс БПР присвячений темі лейкопенії та лейкоцитозу. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: Інтерпретація гемограми з лейкоцитарною формулою на основі сучасних клінічних настанов. Диференційна діагностика між реактивними змінами (інфекційними, запальними, медикаментозними) та неопластичними процесами. Побудова покрокового діагностичного алгоритму для пацієнта з лейкопенією або лейкоцитозом. Ідентифікація клініко-лабораторних «червоних прапорців», що вказують на високий ризик гемобластозу. Визначення чітких критеріїв та показань для термінового скерування пацієнта до гематолога/онколога. Оцінка морфології клітин периферичної крові та її діагностична цінність. Тактика ведення пацієнтів з медикаментозно-індукованими цитопеніями/цитозами. Програма заходу • Заняття №1 • Які референтні та критичні значення лейкоцитів та їх субпопуляцій вимагають негайних клінічних дій? • Як диференціювати лейкемоїдну реакцію від дебюту хронічного мієлоїдного лейкозу? • Який діагностичний алгоритм при персистуючій нейтропенії неясного генезу в амбулаторній практиці? • Які лікарські засоби найчастіше спричиняють клінічно значущі зміни у лейкоцитарній формулі? • Які абсолютні показання до проведення стернальної пункції та/або трепанобіопсії кісткового мозку? • Як інфекційний мононуклеоз та інші вірусні інфекції можуть імітувати гострий лейкоз? • Яка роль та показання до призначення проточної цитометрії периферичної крові? • Які морфологічні зміни лейкоцитів у мазку крові (тільця Ауера, клітини Боткіна-Гумпрехта) є патогномонічними для онкогематології? • Чи є абсолютний лімфоцитоз у пацієнта похилого віку безумовним показанням для виключення хронічного лімфолейкозу? • Заняття №2: Лейкопенії в практиці сімейного лікаря • Який діагностичний алгоритм дій сімейного лікаря при вперше виявленій лейкопенії у дорослого пацієнта? • Які лікарські засоби найчастіше спричиняють розвиток медикаментозної лейкопенії і яка тактика її ведення? • Як диференціювати доброякісну етнічну нейтропенію від патологічних станів? • Які клініко-лабораторні критерії дозволяють запідозрити мієлодиспластичний синдром (МДС) на етапі первинної ланки? • Які абсолютні показання до скерування пацієнта з лейкопенією на консультацію до гематолога та проведення стернальної пункції? • Як відрізнити реактивну лімфопенію на тлі вірусної інфекції від дебюту імунодефіцитного стану або лімфопроліферативного захворювання? • Яка роль інструментальних методів (УЗД органів черевної порожнини) в первинній діагностиці причин лейкопенії? • Чи існують специфічні патерни змін у гемограмі, що вказують на вроджений характер нейтропенії? • 01:42:08 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Програма заходу • Лікарі здобудуть наступні навички: • 1. Інтерпретувати дані добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) та домашнього контролю артеріального тиску (ДКАТ). • 2. Диференціювати фенотипи артеріальної гіпертензії: “гіпертензія білого халата”, маскована та стабільна АГ. • 3. Розраховувати та клінічно оцінювати ключові показники: середні значення АТ (добовий, денний, нічний), навантаження тиском, добовий індекс. • 4. Визначати пацієнтів-диперів, нон-диперів, найт-пікерів та овер-диперів для стратифікації ризику. • 5. Формулювати клінічні показання для призначення позаофісного моніторингу АТ згідно з актуальними рекомендаціями. • 6. Надавати пацієнтам чіткі інструкції щодо методики проведення домашнього контролю артеріального тиску. • 7. Коригувати антигіпертензивну терапію, включаючи принципи хронотерапії, на основі результатів моніторування. • Питання, що розглядаються: • Які діагностичні критерії артеріальної гіпертензії за даними офісного вимірювання, ДМАТ та ДКАТ? • У яких клінічних ситуаціях ДМАТ має переваги над ДКАТ, і навпаки? • Яке прогностичне значення має відсутність нічного зниження АТ (статус “нон-дипер”) та феномен ранкового підйому АТ? • Як інтерпретувати невідповідність між даними офісного вимірювання та позаофісного моніторингу? • Які технічні вимоги до приладів для ДМАТ та ДКАТ та як правильно проводити валідацію вимірювань? • Як результати позаофісного моніторингу впливають на вибір та корекцію антигіпертензивної терапії? • Які особливості проведення та інтерпретації ДМАТ у специфічних популяціях: вагітні, пацієнти з ЦД, ХХН? • Чи існують абсолютні та відносні протипоказання до проведення добового моніторування АТ? • Навчальна програма • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Оперізувальний герпес – це реактивація вірусу вітряної віспи (Varicella Zoster), що після перенесеного захворювання тривало зберігається в латентному стані в нервових гангліях. Захворювання уражає до 25% людей, які мали вітряну віспу, і найбільш поширене серед осіб, старших 50 років, хоча воно фіксується і в молодших вікових групах через імуносупресію, зокрема на тлі стресу, хронічних хвороб, приймання імуносупресантів або ВІЛ-інфекції. Симптоми можуть варіювати від болісного локального висипу до небезпечних неврологічних ускладнень: менінгіту, енцефаліту й постгерпетичної невралгії. Водночас герпетичний висип іноді відсутній, що ускладнює діагностику. Комплексний підхід за участі інфекціоніста й невролога дає змогу не лише швидко встановити діагноз, а й мінімізувати ризики ускладнень та покращити якість життя пацієнта. Варто пам’ятати, що оперізувальний герпес може бути першим клінічним сигналом ВІЛ-інфекції – це підкреслює важливість настороженості лікаря. Навчальний майстер-клас «Herpes Zoster: виклик для інфекціоніста та невролога» буде присвячений вивченню етіології та патогенезу оперізувального герпесу з акцентом на механізми реактивації вірусу Varicella Zoster. Будуть розглянуті різні клінічні форми захворювання, зокрема типовий перебіг й атипові варіанти, як-от герпес без висипу, офтальмозостер і зостер отікус. Окрема увага буде приділена ускладненням, а саме постгерпетичній невралгії, ураженню нервової системи, а також особливостям перебігу в пацієнтів з імунодефіцитами. Детально будуть висвітлені сучасні підходи до терапії, зокрема ефективність противірусних препаратів та методи знеболення, а також профілактичні стратегії, наприклад вакцинація для груп ризику. Завершить захід розгляд реального клінічного випадку для кращого засвоєння теми. • 1. Вступ. Актуальність проблеми оперізувального герпесу в практиці інфекціоніста • 2. Етіологія та патогенез інфекції, механізми реактивації вірусу Varicella Zoster • 3. Клінічні форми оперізувального герпесу • Типовий перебіг. • Атипові варіанти (герпес без висипу, офтальмозостер, зостер отікус). • 4. Ускладнення Herpes Zoster • Постгерпетична невралгія. • Ураження центральної та периферичної нервової системи. • Особливості перебігу в пацієнтів з імунодефіцитами (ВІЛ, онкопатологія, імуносупресія). • 5. Сучасні можливості терапії • Противірусні препарати: порівняльна ефективність та практичні рекомендації. • Підходи до знеболення та профілактики хронічного болю. • 6. Профілактика оперізувального герпесу • Вакцинація: види вакцин, показання, ефективність. • Клінічні алгоритми вакцинації для пацієнтів старшого віку та груп ризику. • 7. Розгляд клінічного випадку • Відповіді на запитання.

Електронний навчальний курс «Розлад харчової поведінки у дорослих» 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Розлади харчової поведінки дедалі частіше трапляються не лише серед підлітків, а й серед дорослих пацієнтів та потребують комплексного медичного підходу. Захід спрямований на те, щоб допомогти лікарям краще розпізнавати ці стани, оцінювати їхній вплив на фізичне й психічне здоров’я та діяти відповідно до сучасних клінічних алгоритмів. Мета заходу — надати лікарям чіткий алгоритм розпізнавання, діагностики та командного ведення пацієнтів із РХП. Учасники отримають розуміння послідовності діагностичних кроків, навчаться визначати типові поведінкові та клінічні маркери розладів, а також застосовувати практичні рекомендації для безпечного коригування харчування. 👉 Progress — коли знання працюють на практику. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Оновлення Національного календаря щеплень 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Оновлення Національного календаря щеплень — це подія, що стосується кожного лікаря, кожної родини й кожної дитини. Здається, що зміни незначні, але саме в цих деталях відчувається сучасність імунопрофілактики. Кожне оновлення календаря — це результат нових наукових даних, міжнародних рекомендацій і практичного досвіду фахівців. Запрошуємо вас на професійний захід, присвячений актуальним змінам у Календарі щеплень, уніфікованим графікам та практичним підходам до вакцинації, з акцентом на доказові рішення, ефективну комунікацію та практичні кейси з української системи охорони здоров’я.» Програма заходу • Важливі зміни в Календарі щеплень-2026: нові підходи МОЗ, гармонізовані з ВООЗ, ЄС та провідними міжнародними рекомендаціями • Уніфіковані графіки, оптимізовані терміни і комбінації вакцин для зручності лікаря і батьків • Групи ризику для конкретних захворювань та вакцинація вищевказаних • Алгоритми наздоганяючої вакцинації: що робити, якщо дитина пропустила щеплення або приїхала з-за кордону • Які вакцини не покриває бюджет і чому «додаткові» щеплення дуже необхідні • Сучасні рекомендації, реальні протипоказання і роль лікаря первинки у вакцинації осіб з хронічними захворюваннями • Практичні інструменти ефективної комунікації й роботи із запереченнями • Як розвінчати найпоширеніші хибні уявлення про щеплення Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Електронний навчальний курс БПР присвячений питанням діагностики та лікування нейроінфекцій у дітей. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть навички застосування алгоритмів диференційної діагностики, інтерпретації результатів аналізу ліквору, визначення показань і протипоказань до люмбальної пункції, вибору та корекції антибактеріальної терапії, надання невідкладної допомоги при ускладненнях, використання протоколів ад’ювантної терапії, розпізнавання менінгококцемії, застосування клінічних шкал, проведення інфузійної терапії та виявлення клінічних “червоних прапорців” для негайної госпіталізації. Програма заходу • Заняття №1 • Які клінічні “червоні прапорці” дозволяють запідозрити менінгіт у дітей раннього віку при стертій клінічній картині? • Як диференціювати бактеріальний та вірусний менінгіт на основі клініко-лабораторних даних? • Які абсолютні та відносні протипоказання до люмбальної пункції і коли необхідне попереднє проведення нейровізуалізації? • Який оптимальний алгоритм емпіричної антибіотикотерапії при підозрі на бактеріальний менінгіт залежно від вікової групи? • У яких випадках доцільне призначення ад’ювантної терапії кортикостероїдами і яка схема їх застосування є найбільш обґрунтованою? • Тактика ведення пацієнтів з асептичним менінгітом: критерії госпіталізації та принципи терапії. • Як інтерпретувати результати дослідження ліквору при частково лікованому бактеріальному менінгіті? • Які сучасні методи експрес-діагностики (ПЛР, латекс-аглютинація) можуть бути використані для швидкої ідентифікації збудника? • Заняття №2: Менінгококцемія: рання діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги • Які клінічні «червоні прапорці» дозволяють запідозрити менінгококцемію на ранніх стадіях, ще до появи геморагічного висипу? • Який патогенез геморагічного висипу при менінгококцемії та його диференційно-діагностичні ознаки? • Який протокол невідкладної допомоги на догоспітальному етапі є оптимальним (вибір антибіотика, інфузійна терапія)? • Які критерії тяжкості та показання до госпіталізації у відділення інтенсивної терапії? • Як проводити диференційну діагностику між менінгококцемією та іншими причинами геморагічних висипань (ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура, геморагічний васкуліт)? • У чому полягає тактика ведення пацієнтів із фульмінантною формою та розвитком синдрому Уотерхауса-Фрідріхсена? • Які лабораторні маркери (прокальцитонін, СРБ, лактат) мають найбільшу діагностичну та прогностичну цінність? • Показання, протипоказання та оптимальні терміни проведення люмбальної пункції. • Які сучасні підходи до антибіотикотерапії та кортикостероїдної терапії при менінгококцемії? • Заняття №3: Нейроінфекції у дітей. Випадки з практики, труднощі діагностики • Як провести диференційну діагностику між бактеріальним та вірусним менінгітом на догоспітальному етапі? • Які клінічні ознаки дозволяють запідозрити герпетичний енцефаліт і коли починати специфічну терапію? • Які абсолютні та відносні протипоказання до люмбальної пункції існують у педіатрії? • Які патерни на МРТ головного мозку є патогномонічними для різних видів нейроінфекцій? • Як інтерпретувати “стерильний” плеоцитоз у лікворі та який алгоритм подальшого діагностичного пошуку? • У чому полягають особливості клінічної картини та діагностики нейробореліозу у дітей? • Які критерії використовуються для діагностики аутоімунних енцефалітів та як їх відрізнити від інфекційних? • Якою є тактика ведення пацієнта при підозрі на нейроінфекцію з нормальними показниками ліквору? • Коли слід призначати кортикостероїди у комплексному лікуванні бактеріального менінгіту? • 02:06:01 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Конспект до заняття: Менінгококцемія: рання діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги • Клінічні задачі до заняття: Менінгококцемія: рання діагностика та алгоритм надання невідкладної допомоги • Конспект до заняття: Нейроінфекції у дітей. Випадки з практики, труднощі діагностики • Клінічні задачі до заняття: Нейроінфекції у дітей. Випадки з практики, труднощі діагностики • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Ознайомлення сімейних лікарів, медичних сестер та братів із сучасним розумінням феномену залежностей від психоактивних речовин (ПАР) та алкоголю, підходами до профілактики, раннього виявлення та ведення пацієнтів із розладами, пов’язаними з вживанням ПАР, алкоголю, зловживанням лікарськими засобами, а також для отримання зворотного звʼязку з цієї теми. Кількість балів: 3 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Біохімічний аналіз крові: метаболічний погляд на звичні показники: Чому «норма» не завжди означає здоров’я, функціональна інтерпретація лабораторних показників Блок вуглеводного обміну як енергетичне виснаження Печінкові ферменти як дзеркало метаболічного стресу Феритин, CRP і сечова кислота - приховані маркери запалення та оксидативного стресу. Ліпідограма як інструмент оцінки метаболічної гнучкості Мікроелементи й вітаміни як ключ до ферментативної активності, як дрібні дефіцити змінюють метаболічний профіль Діагностичні алгоритми для практиків - з чого почати, що перевірити і як інтерпретувати комплексно 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Порушення голосу не завжди мають органічну причину — часто проблема криється у функції, а не в структурі. За таких дисфоній складно виявити, що призвело до захворювання, адже при здоровій, на перший погляд, гортані пацієнт втрачає голос. А від точності діагностики залежить подальша ефективність лікування та реабілітації. На цьому заході ви дізнаєтеся про сучасні підходи до діагностики функціональних дисфоній: від клінічних ознак до інструментальних методів (відеостробоскопії, високошвидкісної ендоскопії та відеоларингоскопії). Учасники навчаться оцінювати функцію голосових складок, відрізняти функціональні порушення від органічних, а також розуміти, коли необхідна участь фоніатра, логопеда чи психотерапевта. Після навчання ви зможете впевнено діяти у разі фонастенії, гіпотонусної, спастичної дисфонії, функціональної афонії чи перенапруження голосу. • Визначення дисфонії. • Функціональні дисфонії. Визначення та класифікація: • гіпотонусна дисфонія; • фонастенія; • функціональна афонія; • спастична дисфонія. • Етіопатогенетичні механізми виникнення функціональних дисфоній. • Діагностика функціональних дисфоній: • інструментальні методи дослідження; • види ендоскопічних методів дослідження гортані. • Лікування функціональних дисфоній. • Фонопедія як провідний метод корекції. • Відповіді на запитання

Кардіоміопатії можуть маскуватися під інші стани, а ехокардіографія дає змогу виявити ознаки генетичних, інфільтративних чи запальних уражень міокарда. Правильне визначення фенотипу кардіоміопатії (КМП) формує подальшу тактику обстеження, терапії та прогнозування перебігу. Помилки призводять до несвоєчасної діагностики, хибної інтерпретації ехознахідок і втрати того «золотого часу», коли втручання може суттєво покращити стан. На цьому заході ви розглянете основні ехокардіографічні патерни гіпертрофічної, дилатаційної, рестриктивної та некомпактної КМП, навчитеся використовувати strain-аналіз для раннього виявлення дисфункції, оцінювати GLS, PASP, діастолічні параметри й інші показники, що вказують на інфільтративні, генетичні або запальні процеси. Ви побачите типові діагностичні помилки та алгоритми, що дають змогу відрізнити первинні КМП від вторинних причин. Після навчання ви будете впевнено орієнтуватись у разі підозри на ГКМП, амілоїдоз чи саркоїдоз і точно оцінювати обструкцію, діастолічну дисфункцію або рефрактерну серцеву недостатність. • ЕхоКГ як метод першої лінії в діагностиці кардіоміопатій, що забезпечує оцінювання морфології, функції, діастолічних параметрів, легеневої гемодинаміки та перикарду; доступна, повторювана, безпечна. • Визначення фенотипу як основний етап: гіпертрофічна, дилатаційна, рестриктивна, некласифікована кардіоміопатія – кожна має характерний ехокардіографічний патерн. • Роль strain-аналізу: GLS є чутливішим маркером дисфункції ЛШ, ніж ФВ; дає змогу рано виявити кардіотоксичність, амілоїдоз, початкові стадії ДКМП і ГКМП. • Гіпертрофічна кардіоміопатія (ГКМП): oцінювання максимальної товщини стінки, локалізації гіпертрофії, SAM-мітрального клапана, LVOT-градієнта у спокої та в разі провокації. • Дилатаційна кардіоміопатія (ДКМП): диференціювання первинної ДКМП від вторинної (ішемічної, клапанної, токсичної). Омновні параметри: діаметри, ФВ, глобальна та регіональна функція, ступінь ТР і легеневий тиск. • Відповіді на запитання, обговорення клінічних випадків. • Рестриктивні кардіоміопатії та амілоїдоз: нормальні або зменшені розміри ЛШ при значно збільшених ЛП, збережена ФВ, тяжка діастолічна дисфункція; апікальний sparring-патерн на strain. • Критерії некомпактної кардіоміопатії: співвідношення некомпактного/компактного шару >2:1 у систолу, зниження GLS; важлива диференціація з гіпертрофією та нормальними варіантами. • Стандартні алгоритми оцінювання діастолічної функції. • Комбіноване застосування ЕхоКГ + МРТ серця. • ЕхоКГ у стратифікації ризику: виявлення обструкції при ГКМП, тяжкої дисфункції ПШ, значної ТР, високого PASP, дилатації ЛП та зниженого GLS – основні параметри прогнозу. • Відповіді на запитання, розгляд складних клінічних ситуацій.

Даний курс має на меті проінформувати надавачів медичних послуг про цілі та загальні підходи до моніторингу виконання умов договорів з НСЗУ, а також сформувати уявлення про важливість моніторингу та його позитивний вплив для розвитку програми медичних гарантій в цілому. Цей курс буде корисний: керівникам надавачів медичних послуг; лікарям та іншим медичним фахівцям; власникам закладів охорони здоров'я; представникам департаментів охорони здоров’я, а також громадським та пацієнтським організаціям, які захищають права пацієнтів на доступ до медичних послуг. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера