Заходи БПР — Психофізіологія 2026

Невідкладні стани в амбулаторній практиці становлять одну з найбільш важливих сфер роботи лікаря первинної ланки, оскільки виникають раптово, часто без типової клінічної картини і потребують негайного прийняття рішень. Перші хвилини після розвитку критичного стану є визначальними для подальшого прогнозу пацієнта до моменту прибуття екстреної медичної допомоги. В умовах обмежених ресурсів і часу від лікаря вимагається чітке дотримання алгоритмів дій, швидке оцінювання стану й правильна первинна тактика. Окремо слід зважати на юридичні ризики, що виникають у разі помилок у веденні таких ситуацій. На цьому заході ви опануєте сучасні підходи до ведення невідкладних станів в амбулаторній практиці з акцентом на алгоритмічність дій. Ви розглянете організацію надання допомоги, а також первинне оцінювання пацієнта за алгоритмом ABCDE як базовий інструмент швидкої клінічної орієнтації. Окрім цього, ви проаналізуєте основні невідкладні стани, зокрема анафілаксію, гострий коронарний синдром, гіпертонічний криз, інсульт, судомний синдром, бронхіальну астму, гіпоглікемію та вазовагальні реакції. Після навчання ви зможете швидко розпізнавати критичні стани, застосовувати стандартизовані алгоритми невідкладної допомоги та організовувати своєчасний виклик і передання пацієнта бригаді ЕМД. • Організація роботи, оснащення кабінету, алгоритм дій персоналу в критичній ситуації. • Первинне оцінювання пацієнта за алгоритмом ABCDE. • Анафілаксія: розпізнавання клінічних проявів, алгоритм невідкладної допомоги, дозування та введення адреналіну, типові помилки. • Гострий коронарний синдром: ранні й атипові симптоми, дії медичного персоналу до прибуття ЕМД, медикаментозна підтримка пацієнта. • Гіпертонічний криз: диференціація невідкладного й ургентного кризу, оцінювання ураження органів-мішеней, алгоритм допомоги. • Інсульт: FAST / BE-FAST, раннє розпізнавання інсульту, критично важливі дії до госпіталізації. • Судомний синдром: алгоритм дій, безпека пацієнта, контроль дихальних шляхів, типові помилки. • Бронхіальна астма: оцінювання тяжкості стану, невідкладна терапія. • Гіпоглікемія та вазовагальні реакції: швидка диференціація причин втрати, невідкладна допомога, профілактика повторних епізодів. • Юридичні аспекти і комплектація аптечки невідкладної допомоги. Фіксація дій медичного персоналу, обов’язкове оснащення та препарати для надання допомоги. • Розбір типових помилок у наданні невідкладної допомоги в амбулаторних умовах. Реальні кейси та вирішення проблем, які трапляються найчастіше. • Відповіді на запитання.

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Класифікувати питні мінеральні води за хімічним складом, мінералізацією та газонасиченістю для клінічного застосування. 2. Диференціювати показання до призначення різних типів мінеральних вод при функціональній диспепсії, синдромі подразненого кишечника та функціональних біліарних розладах. 3. Розробляти індивідуалізовані схеми бальнеотерапії: вибір води, дозування, температура, кратність та час прийому відносно їжі. 4. Оцінювати терапевтичну ефективність та керувати побічними ефектами курсового лікування мінеральними водами. 5. Інтегрувати бальнеотерапію в комплексні програми лікування функціональних розладів травлення, поєднуючи її з дієтотерапією та фармакотерапією. 6. Ідентифікувати протипоказання до призначення питних мінеральних вод, зокрема при коморбідних станах (серцево-судинні, ниркові захворювання). Питання, що розглядаються: які патогенетичні механізми лежать в основі терапевтичної дії мінеральних вод при функціональних розладах шлунково-кишкового тракту (вплив на моторику, секрецію, мікробіоту)? Як обґрунтувати вибір мінеральної води (гідрокарбонатна, сульфатна, магнієва) для пацієнтів із синдромом подразненого кишечника з переважанням закрепу (СПК-З) та діареї (СПК-Д)? Які оптимальні схеми призначення мінеральних вод при функціональній диспепсії, зокрема при епігастральному больовому синдромі та постпрандіальному дистрес-синдромі? Які існують доказові дані щодо ефективності бальнеотерапії у пацієнтів з функціональними розладами біліарного тракту? Як поєднувати лікування мінеральними водами з інгібіторами протонної помпи, прокінетиками, спазмолітиками та іншими фармакологічними препаратами? Якою є оптимальна тривалість курсу лікування та які критерії визначають необхідність його повторення? Які особливості застосування мінеральних вод у пацієнтів із коморбідною патологією (наприклад, метаболічним синдромом, сечокам’яною хворобою)? Програма заходу • Заняття • Заняття — 23:28 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Арттерапія в роботі з віковими кризами — 10-модульний онлайн-курс 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Старт курсу 27 серпня. Це навчання для психологів, арттерапевтів та інших спеціалістів допоміжних професій. На курсі ви вивчите психологічні особливості всіх вікових криз людини та опануєте арттерапевтичні техніки для роботи з складними періодами життя. Ви також додасте до професійного багажу понад 20 практичних технік і зможете підтримувати клієнтів у пошуку нових життєвих орієнтирів. Програма заходу • 10 занять по 2,5–3 години • Графік: з 18:00 до 21:00 • Частота: один раз на тиждень • Модуль 0 (Вікторія Малиш): Психіатрія для психологів: як розпізнати психічні розлади і коли залучати психіатра — лекція 1: Найчастіші психічні розлади в практиці психолога: як їх розпізнати; лекція 2: Межа компетенції психолога і психіатра; лекція 3: Співпраця психолога і психіатра: як працювати в інтересах клієнта • 1 модуль (Олена Тараріна): Поняття кризи в психології — ознаки прояву вікової кризи; види криз (внутрішні, зовнішні, трансформаційні); особливості вікових криз у чоловіків і жінок; неочевидні питання; терапія кризових станів; можливості арттерапії у роботі з темами вікових криз • 2 модуль (Людмила Стреж): Криза 3 років — основні симптоми; метафоричне пояснення кризи для роботи з батьками; що допомагає дитині пройти період і що посилює конфлікти; рекомендації для батьків щодо підтримки та формування стабільних кордонів; можливості арттерапії для роботи з емоціями дитини; арттерапевтичні практики для дитини та використання у родині; артпедагогіка у щоденній взаємодії; приклади випадків (діти 2–4 роки) • 3 модуль (Жанна Шинкарьова): Криза 7 років — психологічні особливості; типові прояви; прийоми конструктивної взаємодії дорослого; методи підтримки емоційного розвитку та самооцінки; позитивні новоутворення; «Чарівна скринька підтримки» (поради для дорослих, підтримуючі фрази, ігри для розвитку самостійності) • 4 модуль (Людмила Стреж): Криза підліткового віку — типові прояви; основні психологічні потреби; труднощі в стосунках з батьками та відновлення контакту; роль арттерапії як безпечного простору для самовираження; робота з емоціями, внутрішніми конфліктами та напругою; практики для агресії, протесту, самооцінки та взаємин; метафори і притчі для роботи з підлітками та їхніми батьками; особливості контакту і довіри; випадки з практики • 5 модуль (Інна Івженко): Криза 20–23 років. Поріг дорослого життя: криза професійного самовизначення — особливості періоду завершення навчання й вступу у професійне життя; сумніви та невизначеність майбутнього; порівняння з іншими й розрив між очікуваннями та реальністю; пошук професійної ідентичності; тривога; формування життєвої стратегії; зниження тривоги та визначення перших кроків • 6 модуль (Наталія Задорожна): Криза 30 років. Криза переоцінки цілей — суть і причини; прояви та маркери; типові сценарії; глибинні психологічні процеси; як жити і прожити з користю; арттерапевтичні інструменти; мудрість, що народжується у тридцять • 7 модуль (Наталія Задорожна): Криза 40 років. Криза середини життя — суть кризи; психологічні особливості та екзистенційні питання; тіло та вікові зміни; криза 40-ка і стосунки; гендерні особливості; деструктивні сценарії та конструктивне проживання; ресурси й точки опори; криза як ініціація • 8 модуль (Інна Івженко): Криза 50 років. Час осмислення: криза переходу до зрілості — психологічні та біологічні зміни 45–55; особливості клімактеричного періоду у жінок; вікові зміни у чоловіків; психологічне переосмислення життя; пошук нового сенсу; переоцінка цінностей і самооцінки; переживання втрати молодості та прагнення до автентичного життя; розвиток внутрішньої свободи, мудрості та життя за цінностями • 9 модуль (Жанна Шинкарьова): Криза 60–65 років. Криза виходу на пенсію — психологічні зміни; втрата соціальної ролі як фактор; причини; новоутворення та потенціал; типові запити клієнтів (страх, порожнеча, втрата сенсу); техніки зниження тривоги; робота з негативними переконаннями; формування навичок адаптації; створення нових життєвих орієнтирів; розбір кейсів; пам’ятки «як легше пройти кризу» та «Формула адаптації до життя „після роботи“» • 10 модуль (Олена Тараріна): Криза 70+. Криза останньої зрілості — конфлікт віку 70+ (Еріксон); межа між нормою та патологією (відрізнення нормальної кризи від депресії/ознак деменції); феномен «підбиття підсумків»; трансформація ідентичності; страх смерті; зміни структури прихильностей; творчість і наставництво як сенс життя; естетика старості Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Мета заходу: Розширити знання та покращити практичні навички учасників щодо алгоритмів невідкладної допомоги при захворюваннях та травмах опорно-рухового апарату (скелетній травмі, мінно- вибухових переломах, септичному артриті, гострому болю в спині тощо). По закінченню роботи учасники отримають сертифікати (12 балів БПР) у відповідності до наказу МОЗ України від 22.02.2019 №446. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Лікарі здобудуть наступні навички: • Формування плану лабораторного скринінгу для дітей першого року життя відповідно до вікових періодів та груп ризику. • Інтерпретація результатів загального аналізу крові, сечі, біохімічних маркерів у немовлят. • Побудова оптимального графіка консультацій суміжних спеціалістів (невролог, ортопед, офтальмолог) на основі клінічних протоколів. • Стратифікація ризиків розвитку дефіцитних станів (залізодефіцит, дефіцит вітаміну D) та їх рання діагностика. • Призначення та корекція доз препаратів для профілактики рахіту та залізодефіцитної анемії згідно з актуальними рекомендаціями. • Володіння технікою диференційної діагностики на основі даних анамнезу, фізикального огляду та параклінічних досліджень. • Імплементація сучасних клінічних протоколів та настанов у щоденну практику ведення здорової дитини. Питання, що розглядаються: • Який обов’язковий перелік лабораторних досліджень для дитини першого року життя та в які декретовані терміни їх проводити? • Які показання до проведення нейросонографії та УЗД кульшових суглобів у немовлят? • Тактика ведення пацієнта при виявленні відхилень у загальному аналізі крові (анемія, тромбоцитоз). • Як обрати оптимальну профілактичну дозу вітаміну D для доношених та недоношених дітей? • Які «червоні прапорці» під час огляду дитини є показанням для консультації вузького спеціаліста? • Як тип вигодовування впливає на тактику профілактики залізодефіциту? • Сучасні підходи до діагностики та профілактики дефіциту ключових мікронутрієнтів. • Алгоритм диференційної діагностики неонатальних жовтяниць. Програма заходу • Заняття 1 • 02:45:08 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Доступна система охорони здоров’я починається з доступних просторів медичних закладів. У цьому курсі ви дізнаєтеся, як правильно їх облаштовувати. Ми подивимося на вимоги державних будівельних норм та розберемося на реальних прикладах, чому вони саме такі. За цими формальностями стоять люди, для яких ми створюємо комфортні умови. Відвідувачі на кріслах колісних, з порушеннями зору чи слуху, ветерани з протезами, нейрорізноманітні чи літні люди та загалом всі, хто потрапляє до вас у заклад. Ви отримаєте чіткі рекомендації, як зробити простір закладу охорони здоров’я доступним. Та зможете почати змінювати його вже зараз. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Раннє виявлення розладів аутистичного спектра є одним із головних завдань під час первинного контакту, адже своєчасне розпізнавання перших симптомів визначає швидкість встановлення діагнозу й початку раннього втручання. Знання вікових норм розвитку, ранніх клінічних проявів і тривожних симптомів дає змогу своєчасно виявляти дітей групи ризику та формувати оптимальний діагностичний маршрут. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до ранньої діагностики РАС, особливості соціальної комунікації, поведінкові та сенсорні прояви розладу, принципи диференційної діагностики із затримкою мовленнєвого розвитку, РДУГ, інтелектуальними порушеннями й іншими нейророзвитковими станами. Також ви навчитеся користуватися скринінговими інструментами, планувати маршрутизацію пацієнтів та визначати показання до консультації дитячого психіатра. Окрім цього, ви матимете змогу проаналізувати типові діагностичні помилки на основі клінічних кейсів. Після навчання ви зможете розпізнавати ранні ознаки РАС, оцінювати клінічну значущість порушень розвитку та своєчасно скеровувати дітей на спеціалізоване обстеження. • Сучасний погляд на розлади аутистичного спектра: поширеність, клінічні форми та значення раннього виявлення. • Вікові норми розвитку дитини: соціальні, комунікативні та поведінкові навички, які мають формуватися на різних етапах розвитку. • Червоні прапорці РАС у дітей раннього віку: на які симптоми лікарю слід звернути увагу під час прийому. • Порушення соціальної комунікації та взаємодії: ранні клінічні прояви, яких найчастіше не помічають. • Стереотипна поведінка, обмежені інтереси та сенсорні особливості: як розпізнати клінічно значущі ознаки. • Диференційна діагностика: РАС, затримка мовленнєвого розвитку, РДУГ, інтелектуальні порушення, тривожні розлади й порушення слуху. • Скринінг та маршрутизація пацієнта: сучасні інструменти оцінювання ризику та алгоритм дій лікаря. • Коли необхідно скеровувати дитину до дитячого психіатра: абсолютні та відносні показання, типові помилки направлення. • Клінічні кейси з практики: розбір реальних випадків раннього виявлення та діагностичних помилок при РАС. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Електронний навчальний курс «Розлад харчової поведінки у дорослих» 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Розлади харчової поведінки дедалі частіше трапляються не лише серед підлітків, а й серед дорослих пацієнтів та потребують комплексного медичного підходу. Захід спрямований на те, щоб допомогти лікарям краще розпізнавати ці стани, оцінювати їхній вплив на фізичне й психічне здоров’я та діяти відповідно до сучасних клінічних алгоритмів. Мета заходу — надати лікарям чіткий алгоритм розпізнавання, діагностики та командного ведення пацієнтів із РХП. Учасники отримають розуміння послідовності діагностичних кроків, навчаться визначати типові поведінкові та клінічні маркери розладів, а також застосовувати практичні рекомендації для безпечного коригування харчування. 👉 Progress — коли знання працюють на практику. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

,, Програма заходу • 23-24.07.2026 — м.Стрий, вул.Басараб 15 • 07-08.07.2026 — м.Самбір, вул.Кобільника 6 • 02-03.07.2026 — м.Львів, вул.Орлика 6 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Раннє розпізнавання порушень мови та мовлення – ключ до своєчасної діагностики нейророзвиткових порушень у дітей. Лікар первинної ланки має вміти відрізнити варіант норми від патології, розуміти вікові межі формування мовлення та критичні періоди розвитку. Це дасть змогу уникнути затримок у направленні до спеціалістів та зайвих медикаментозних призначень, а також своєчасно взяти ситуацію під контроль. На цьому заході ви отримаєте структуровані знання щодо сучасних уявлень про мовну функцію, нейропсихологічні основи, вікові норми та ранні ознаки порушень. Ви проаналізуєте реальні клінічні сценарії: від відсутності фразового мовлення після 2 років і регресу мовлення до порушень розуміння зверненої мови та підозр на РАС чи РДУГ. Окрім цього, ви розглянете алгоритми первинного скринінгу та базової диференційної діагностики. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти критичні порушення мови та мовлення, а також організовувати ефективний план лікування пацієнта, базуючись на сучасних стандартах і досвіді провідних спеціалістів. • Мова та мовлення: сучасні уявлення про структуру мовної функції, нейропсихологічні основи та клінічне значення розмежування понять. • Норми розвитку мовлення у дітей: етапи формування мовлення, вікові показники та критичні періоди розвитку. • Ранні клінічні маркери порушень: червоні прапорці затримки мовленнєвого розвитку та їхнє прогностичне значення. • Класифікація порушень мовлення і мови: основні нозологічні форми, сучасні підходи до систематизації. • Первинний етап обстеження: алгоритм дій лікаря первинної ланки, роль педіатра та сімейного лікаря, необхідність аудіологічного скринінгу. • Спеціалізована діагностика: роль невролога, дитячого психіатра та логопеда у встановленні діагнозу. • Психометричні інструменти: стандартизовані шкали, опитувальники й методики оцінювання мовленнєвого розвитку. • Маршрут пацієнта: мультидисциплінарний підхід до діагностики та лікування порушень мовлення. • Диференційна діагностика й типові клінічні помилки: наслідки гіпо- та гіпердіагностики, приклади клінічних сценаріїв. • Класифікаційні підходи та діагностичні помилки: відмінності МКХ-10 та МКХ-11, проблема некоректних і нефахових діагностичних формулювань.

Порушення навичок харчування у дітей раннього віку є поширеною проблемою первинної ланки. За труднощами під час грудного вигодовування, відмовою від текстур, вибірковістю в їжі або тривалим процесом годування нерідко стоять сенсомоторні, когнітивні чи регуляторні порушення, що залишаються поза увагою на початковому етапі. Харчування є не лише нутритивним показником, а інтегрованою функціональною навичкою, яка відображає стан нервової системи, рівень сенсорної інтеграції, орофаціальної моторики і здатність дитини адаптуватися до середовища. На заході ви зможете систематизувати сучасний ерготерапевтичний підхід до формування навичок харчування як складної інтегрованої функції, що формується на перетині моторики, сенсорики, когніції та впливу факторів середовища та контексту • Харчування як функціональна та соціальна навичка в ерготерапії. Взаємодія моторних, сенсорних і когнітивних процесів та їх вплив на участь дитини в харчуванні. Культурні та сімейні особливості. • Моторні основи ефективного харчування. Етапи формування моторних компонентів. • Вплив сенсорних та когнітивних факторів на формування харчової поведінки. Гіпер- та гіпосенситивність як причина труднощів. Увага, саморегуляція та готовність до годування. • Ерготерапевтичний підхід до грудного вигодовування. Оцінювання ефективності та безпеки годування. • Розвиток навичок годування та прогресування текстур. Вікові етапи переходу від рідини до твердих текстур. Формування жувальних навичок. Типові помилки під час введення прикорму. • Червоні прапорці під час харчування. Ознаки моторної та сенсорної дисфункції. • Практичні клінічні висновки для фахівця. Як провести базовий скринінг. Головні питання до батьків. • Відповіді на запитання.

Цей електронний курс пропонує поглиблений погляд на еволюцію медичної етики, розкриваючи її шлях 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Цей електронний курс пропонує поглиблений погляд на еволюцію медичної етики, розкриваючи її шлях від традиційного патерналізму Клятви Гіппократа до сучасних стандартів біоетики, що остаточно сформувалися після прийняття Нюрнберзького кодексу. Теоретичним фундаментом навчання обрано модель «Принципіалізму», яка озброює фахівця універсальним інструментарієм для аналізу складних етичних дилем. Слухачі детально розглянуть, як на практиці балансувати між чотирма ключовими стовпами професійної діяльності — повагою до автономії особистості, принципами доброчинності та ненашкодження, а також соціальною справедливістю, інтегруючи ці цінності у щоденну лікарську роботу. Курс буде доступний 1 рік з моменту придбання Значна частина матеріалу присвячена прикладним аспектам, де особливий наголос робиться на трансформації розуміння інформованої згоди: у курсі вона розглядається не як формальний юридичний підпис, а як безперервний процес комунікації та побудови довіри. Окремий фокус спрямовано на найскладніші виклики хірургічної практики, зокрема на алгоритми розкриття медичних помилок та визначення чітких меж конфіденційності. Опанувавши етичні аспекти прийняття рішень та методики консультування, учасники зможуть більш впевнено та професійно взаємодіяти з пацієнтками навіть у найбільш напружених клінічних ситуаціях. Цей курс розрахований на лікарів усіх спеціальностей, провізорів, молодших спеціалістів з медичною освітою (фахових молодших бакалаврів, молодших бакалаврів, бакалаврів), а також професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють у системі охорони здоров’я (психологи, фахівці з реабілітації тощо). Програма заходу • Частина 1. Введення: Етичні питання в медицині. Основи медичної біоетики. Принципи автономії, благодіяння, недопущення шкоди. Конфіденційність та приватність пацієнта • Частина 2. Інформована згода - поглиблений курс: Правові вимоги до інформованої згоди в Україні. Структура та зміст інформованої згоди. Особливості отримання згоди при екстрених ситуаціях. Відмова від лікування: права пацієнта. Типові помилки при оформленні документації • Частина 3. Розкриття помилок у хірургічних процедурах: Систематика медичних помилок. Аналіз типових помилок. Ускладнення. Юридичні аспекти медичних помилок. Система звітування та навчання на помилках • Частина 4. Повідомлення серйозних новин пацієнтам: Психологія сприйняття негативної інформації. Протокол SPIKES для повідомлення поганих новин. Робота з емоціями пацієнтки та родини. Практичні рольові вправи та симуляції • Частина 5. Оцінка здатності приймати рішення: Критерії оцінки дієздатності пацієнтки. Робота з пацієнтками з обмеженими когнітивними здібностями. Прийняття рішень неповнолітніми пацієнтками. Оцінка ризиків та користі медичних втручань. Спільне прийняття рішень (Shared Decision Making). Документування процесу прийняття рішень. • Частина 6. Консультування при абортивній допомозі: Законодавча база штучного переривання вагітності. Доконсультаційна оцінка та підготовка. Недирективне консультування: принципи та техніки. Робота з амбівалентними почуттями пацієнтки. Психологічна підтримка після переривання вагітності. Етичні аспекти відмови від надання послуги Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудть наступні навички: Застосування валідованих скринінгових шкал (PHQ-9, GAD-7) для раннього виявлення тривожних та депресивних розладів. Проведення диференційної діагностики між соматичними захворюваннями з психічними проявами та первинними афективними розладами. Алгоритмізація вибору фармакотерапії першої лінії (СІЗЗС, СІЗЗСН) з урахуванням клінічного профілю пацієнта та коморбідної патології. Моніторинг ефективності та безпеки лікування, корекція терапевтичної тактики та менеджмент побічних ефектів антидепресантів. Володіння техніками психоедукації пацієнта та його родини для покращення комплаєнсу та результатів лікування. Визначення “червоних прапорців” та критеріїв для невідкладного направлення пацієнта на консультацію до лікаря-психіатра. Програма заходу • Як клінічно розмежувати патологічну тривогу та фізіологічну реакцію на стрес в умовах первинної ланки? • Які соматичні “маски” депресії найчастіше зустрічаються в практиці сімейного лікаря і як їх вчасно розпізнати? • Які критерії є підставою для ініціації фармакотерапії сімейним лікарем, а коли необхідна консультація психіатра? • Особливості вибору антидепресанту у пацієнтів з коморбідною соматичною патологією (кардіоваскулярні захворювання, цукровий діабет). • Яка оптимальна тривалість терапії антидепресантами після досягнення ремісії та якими є протоколи відміни препарату? • Як вести пацієнтів з суїцидальними думками на первинній ланці? Алгоритм дій та юридичні аспекти. • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Слова медичного працівника можуть стати початком тривалої співпраці з пацієнтом або причиною відмови від лікування. Професійна комунікація формує прихильність до терапії і безпосередньо впливає на клінічні результати. Вона визначає, чи буде пацієнт співпрацювати, чи вирішить чинити опір, сформує недовіру і почне писати скарги. В умовах сучасної української медицини, де зростає кількість людей із травматичним досвідом, інвалідністю та психологічною вразливістю, інклюзивна й етична взаємодія стає професійною необхідністю. На цьому заході ви навчитеся практичних підходів до комунікації зі складними та вразливими пацієнтами, пояснювати складні діагнози зрозуміло і без втрати професійного авторитету, зберігати контроль у конфліктних ситуаціях і водночас демонструвати повагу та емпатію. Особливу увагу буде приділено роботі з людьми з інвалідністю, ментальними порушеннями, агресивною поведінкою або бойовим досвідом, а також взаємодії з родичами та всередині медичної команди. Після навчання ви зможете поводитися впевнено навіть у напружених розмовах, знизити рівень конфліктності й зміцнити професійну репутацію. • Основи медичної етики у комунікації. • Етичні дилеми в комунікації: • баланс між правдою та психологічною підтримкою; • конфіденційність інформації; • відмова пацієнта від лікування; • комунікація з родичами та інше. • Основні принципи інклюзивної комунікації. • Стигматизуючі формулювання. • Комунікація з пацієнтами з бойовим і травматичним досвідом. • Правила професійної комунікації в медичному колективі. • Відповіді на запитання.