Заходи БПР — Психофізіологія 2026

Сучасний медичний заклад працює під постійним фінансовим тиском: обмежене фінансування, збільшення витрат, кадровий дефіцит, жорсткі вимоги платників та очікування пацієнтів. У таких умовах клінічна експертиза лікарів більше не гарантує фінансової стабільності закладу. Щоденні управлінські рішення мають прямий економічний ефект, проте без чіткого розуміння фінансових потоків і собівартості медичних послуг робиться безліч помилок. Цей захід створений як практичний освітній простір для лікарів і керівників підрозділів. Ви навчитеся читати фінансові показники без спеціальної економічної освіти, розуміти доходи і витрати, аналізувати ефективність підрозділів, планувати бюджет та аргументовано приймати управлінські рішення. Кожен блок супроводжується реальними кейсами з практики успішних лікарень та підрозділів, що робить знання прикладними й одразу застосовними. Після заходу ви зможете оцінювати фінансовий стан свого закладу, виявляти неефективні витрати і ризики, приймати обґрунтовані управлінські рішення й розсудливо планувати розвиток лікарні. • Облік доходів і фінансових потоків надходження за пакетами ПМГ. • Контроль дебіторки та грошових залишків. Облік витрат (Cost accounting). • Прямі й непрямі витрати. Розподіл витрат за центрами. Визначення драйверів витрат. • Облік обсягів медичних послуг (Outputs). Аналітика і звітність для керівника. План-фактний аналіз, аналіз відхилень. • Дашборди ефективності підрозділів. Інтеграція з управлінськими рішеннями. • Бюджетування та прогнозування. • Аргументи для переговорів з платником. • Оцінювання доцільності інвестицій та оптимізації процесів. • Розбір типових помилок та кейсів з практики. • Відповіді на запитання.

Цей курс створено для керівників закладів, фахівців ПМД, департаментів та управлінь охорони здоров’я з метою: покращити розуміння ролі моніторингу та оцінки ПМД; змінити ставлення до моніторингу від «зовнішньої оцінки» до інструменту, який застосовується в роботі; сприяти використанню індикаторів ПМД для оптимізації роботи закладів ПМД, планування міських та обласних програм у сфері громадського здоров’я та охорони здоров’я. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

:null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Реєстрація на офлайн тренінг EPILS: невідкладні реанімаційні заходи для дітей 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ ВГО «Всеукраїнська рада реанімації та екстреної медичної допомоги» — офіційний провайдер безперервного професійного розвитку (БПР), № 2065. «Сумуляційні тренінги» або «Тренінги з оволодіння практичними навичками» відповідають актуальним міжнародним протоколам ERC (European Resuscitation Council) та ASC (American Surgeon College). Курси орієнтовані на практику та зараховуються до системи БПР для медичних працівників (вищої медичної та середньої спеціальної освіти). Вкажіть, будь ласка, номер заходу на який Ви хотіли б потрапити та оберіть курс (EPILS — невідкладні реанімаційні заходи для дітей). Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Актуальність теми зумовлена зростанням ролі етичних принципів у сфері громадського здоров’я в умовах трансформації системи охорони здоров’я, кризових ситуацій та підвищених очікувань суспільства щодо якості та прозорості медичних послуг. Сучасні виклики, зокрема пандемії, воєнні дії, обмеженість ресурсів та необхідність прийняття швидких управлінських рішень, потребують від фахівців громадського здоров’я не лише професійної компетентності, а й здатності діяти відповідно до етичних норм, забезпечуючи баланс між інтересами окремої людини та суспільства. Особливої значущості набувають питання довіри до системи громадського здоров’я, ефективної комунікації з населенням, прозорості рішень та відповідальності за їх наслідки. Недостатня увага до етичних аспектів може призводити до зниження довіри, конфліктів та неефективності заходів у сфері громадського здоров’я. У цьому контексті безперервний професійний розвиток медичних працівників з питань етики є необхідною складовою підвищення якості професійної діяльності, формування єдиних підходів до прийняття рішень та зміцнення довіри суспільства до системи охорони здоров’я. Формат навчання: дистанційний електронний курс з доступом до матеріалів 24/7, що дозволяє проходити курс у власному темпі без відриву від роботи та клінічної практики, надається на наступний день після оплати курсу. Цільова аудиторія: всі лікарські спеціальності медико-лабораторного профілю та медико-профілактичного; всі лікарські спеціальності; всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров'я; всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я. Програма заходу • 1. Відео-лекція. • Актуальність теми та важливість етики у сфері громадського здоров'я. • Базові етичні принципи. Етичні стандарти у системі охорони здоров’я. Нормативно-правові аспекти та професійна відповідальність. • Етичні виклики у громадському здоров'ї. Прийняття рішень в умовах обмежених ресурсів. Баланс між правами індивіда та інтересами суспільства. Етичні аспекти під час криз (епідемії, воєнні умови, надзвичайні ситуації). • Комунікація та довіра у громадському здоров'ї. Етична комунікація з населенням. Робота з чутливою інформацією. Формування довіри до медичної системи. • Практичний блок: розбір кейсів. Аналіз реальних або змодельованих ситуацій. Етичні дилеми у щоденній практиці. • Прийняття рішень та їх аргументація. • 2. Робота з першоджерелами. • 3. Заключне тестування: перевірка засвоєння навчального матеріалу курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

​Біполярний афективний розлад (БАР) — це одне з найскладніших психічних захворювань, що суттєво впливає на якість життя пацієнтів. За даними ВООЗ, приблизно 40 мільйонів людей у світі мають діагноз БАР. Цей розлад часто супроводжується високим ризиком суїцидальної поведінки: дослідження показують, що 15–20% пацієнтів із БАР помирають внаслідок суїциду, а 30–60% здійснюють принаймні одну спробу. В умовах переходу до МКХ-11 та впровадження сучасних клінічних протоколів, актуальність теми БАР для лікарів-психіатрів є надзвичайно високою. Навчальний захід «Сучасний погляд на БАР: від класифікації до терапії коморбідних станів» буде присвячений вивченню епідеміології, етіопатогенезу та тригерів розвитку БАР, а також змін у його класифікації згідно з МКХ-11. У програмі — клінічні типи БАР, сучасні підходи до фармакотерапії, немедикаментозні методи лікування та актуальні клінічні рекомендації. Особливу увагу буде приділено коморбідним психічним і соматичним станам, які супроводжують цей розлад, і тактиці менеджменту цих захворювань. Розглядатимуться типові помилки у веденні таких пацієнтів на прикладі реальних клінічних випадків. • Актуальні епідеміологічні дані щодо БАР • Етіопатогенез і тригерні фактори розвитку БАР • Зміни класифікації БАР: порівняння МКХ-10 та МКХ-11 • Клінічні типи БАР: особливості перебігу та проявів • Фармакотерапія БАР: сучасні підходи та клінічні рекомендації • Огляд інших методів лікування БАР • Коморбідні психічні розлади при БАР: тривога, безсоння, ПТСР тощо • БАР у поєднанні із соматичними захворюваннями: особливості ведення • Типові помилки у веденні пацієнтів з БАР • Клінічні кейси: аналіз, обговорення, висновки. • Обговорення складних клінічних випадків, з якими учасники стикались у своїй практиці. • Запитання та відповіді: уточнення алгоритмів дій у конкретних клінічних ситуаціях.

1. Відеолекція Грижа шийного відділу хребта: диференціальна діагностика та фізична терапія Механізми ураження: біомеханічні та нейродинамічні чинники формування шийної грижі. Клінічне обстеження: ключові диференційні тести, оцінка нейродинаміки, червоні прапорці. Фізична терапія: поетапна програма стабілізації, контроль постави, кінетичний ланцюг. Безпечність втручань: мануальні та немануальні методи, покази, протипокази, самоменеджмент пацієнта. 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Лікарі здобудуть навички застосування стандартизованих діагностичних критеріїв (DSM-5, МКХ-11) для верифікації діагнозу. Проводитиметься нейропсихологічне тестування для оцінки виконавчих функцій: робочої пам’яті, інгібіторного контролю та когнітивної гнучкості. Учасники навчаться диференціювати розлади розвитку та коморбідні стани, розробляти індивідуалізовані програми нейропсихологічної корекції, використовувати методики тренування уваги, самоконтролю та навичок планування. Розглядатимуться сучасні нейробіологічні концепції патогенезу, диференційна діагностика з розладами аутистичного спектра, тривожними розладами та розладами поведінки, а також валідизовані нейропсихологічні інструменти для різних вікових груп. Окрему увагу приділено принципам побудови індивідуальної програми корекції, методикам корекції виконавчих функцій, ролі когнітивно-поведінкової терапії, залученню батьків і педагогів та оцінюванню ефективності корекційних заходів. Програма заходу • Заняття • 00:00 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Функціональні та психосоматичні симптоми становлять значну частку звернень як у первинній, так і у спеціалізованій медичній практиці, водночас вони не супроводжуються виявленням структурної органічної патології. Для прийняття точних рішень необхідно вміти інтегрувати результати обстежень із нейробіологічними та психосоціальними механізмами формування симптомів. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до інтерпретації функціональних соматичних синдромів, зокрема алгоритми диференційної діагностики та визначення доцільності додаткових обстежень. Ви навчитеся вести пацієнтів із хронічним больовим синдромом без чіткої органічної основи, маскованою депресією, тривожними розладами із соматичним домінуванням, а також полісимптомними станами з негативними результатами стандартної діагностики. Після навчання ви зможете своєчасно ідентифікувати психоемоційні чинники, що модулюють симптоматику, оптимізувати клінічний маршрут хворого та підвищити ефективність взаємодії з пацієнтом у складних клінічних випадках. • Симптом без діагнозу: клінічна реальність. • Діагностичні помилки і пастки мислення при функціональних скаргах. • Психосоматика в DSM-5-TR та ICD-11: як класифікувати. • Як мозок формує симптом: нейробіологія без органічної причини. • Диференційна діагностика: червоні прапорці й межі обстеження. • Соматичні маски психічних розладів: як розпізнати. • Пацієнт, який «ходить по лікарях»: поведінкові патерни і doctor shopping. • Алгоритм ведення: комунікація, фармакотерапія, психотерапія. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Педіатрична реабілітація потребує не лише набору окремих терапевтичних методик, а системного розуміння механізмів нейропластичності та їх практичного застосування в клінічній роботі. Збільшення кількості дітей із наслідками перинатального ураження нервової системи, розладами моторного розвитку, аутизмом, генетичними синдромами та нейром’язовими захворюваннями формує потребу в доказово обґрунтованих підходах до раннього втручання та довгострокового супроводу. Водночас існує проблема пізнього виявлення порушень розвитку й побудови реабілітаційних програм без зважання на основні принципи нейропластичності: повторюваність, специфічність завдань, сенсорний досвід, мотивація дитини й активне залучення родини. На цьому заході ви навчитесь інтегрувати сучасні принципи нейропластичності в щоденну практику педіатричної реабілітації. Ви розглянете етапи формування нервової системи дитини, механізми становлення руху та роль моторного розвитку в когнітивному й соціальному функціонуванні. Також ви дізнаєтеся про критичні періоди розвитку мозку, «вікно можливостей» для втручання, вплив сенсорного середовища і стресу на нейророзвиток. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти ранні ознаки порушень, будувати реабілітаційні програми відповідно до принципів нейропластичності й формувати прогнозовані функціональні результати у дітей з неврологічними й нейророзвитковими порушеннями. • Сучасні виклики педіатричної реабілітації: чому тема нейропластичності є критично важливою. Значення мультидисциплінарного підходу в педіатричній реабілітації. • Формування руху та організація нервової системи дитини. • Етапи розвитку нервової системи у дитячому віці. • Як формується рух: взаємодія мозку, сенсорної системи та опорно-рухового апарату. • Моторний розвиток як основа когнітивного та соціального розвитку. • Нормальні етапи моторного розвитку й червоні прапорці порушень. • Нейропластичність: базові механізми та основні принципи. • Поняття нейропластичності та її роль у розвитку дитини. • Критичні періоди розвитку мозку. • Основні принципи нейропластичності. • Фактори, що впливають на нейропластичність у дитячому віці. • Вік дитини та “вікно можливостей” для втручання. • Сенсорний досвід і середовище розвитку. • Вплив болю, стресу, депривації та госпіталізації. • Роль родини, гри та мотивації у формуванні нових навичок. • Сон, харчування й фізична активність як компоненти нейророзвитку. • Розвиток дитини: основні сфери, затримка розвитку та моніторинг. • Основні сфери розвитку. • Затримка розвитку: визначення, причини та клінічні прояви. • Скринінг та моніторинг розвитку дитини у практиці лікаря. • Інструменти раннього виявлення порушень. • Практичне застосування принципів нейропластичності у педіатричній реабілітації. • Побудова реабілітаційних цілей відповідно до віку та функціональних потреб дитини. • Моторне навчання та повторювані функціональні активності. • Сенсорно-орієнтовані підходи у реабілітації. • Інтеграція гри у терапевтичний процес. • Формування домашніх програм та залучення батьків. • Клінічні кейси та практичні алгоритми роботи. • Аналіз клінічних випадків дітей з різними порушеннями розвитку. • Типові помилки у реабілітаційних підходах. • Побудова індивідуального маршруту реабілітації. • Практичні рекомендації для щоденної клінічної роботи лікаря та реабілітаційної команди. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Мета курсу: Систематизувати знання та сформувати навички у фахівців з реабілітації з документування процесу надання реабілітаційної допомоги на основі МКФ Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Лікарі здобудуть навички застосування валідованих скринінгових інструментів для виявлення ПТСР у дітей на первинній ланці та проведення диференційної діагностики з тривожними розладами, депресією і розладами адаптації. Учасники навчаться розпізнавати вікові особливості клінічних проявів у дітей дошкільного, шкільного віку та підлітків, використовувати діагностичні критерії DSM-5 та МКХ-11, а також визначати клінічний маршрут пацієнта. Програма охоплює первинні психоедукаційні консультації для батьків або опікунів, створення безпечного та підтримуючого середовища для дитини, а також оцінювання коморбідних соматичних і психічних станів. Програма заходу • Заняття • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу • Які клінічні “червоні прапорці” ПТСР у дітей різного віку (дошкільнята, молодші школярі, підлітки) є ключовими для лікаря первинної ланки? • Як провести диференційну діагностику між ПТСР, гострою реакцією на стрес та розладами адаптації в умовах первинної медичної допомоги? • Які валідовані скринінгові шкали та опитувальники для діагностики ПТСР у дітей можуть бути ефективно використані в рутинній практиці сімейного лікаря? • Яка роль лікаря первинки у менеджменті ПТСР: межі компетенцій, коли починати фармакотерапію та коли скеровувати до вузького спеціаліста? • Як клінічно розпізнати ПТСР за соматизованими скаргами (цефалгії, абдомінальний біль, енурез) та як вести таких пацієнтів? • Які особливості збору анамнезу травматичної події у дитини, щоб уникнути ретравматизації? • Якими є довгострокові наслідки недіагностованого або некоректно лікованого ПТСР у дитячому віці на соматичне та психічне здоров’я в дорослому житті? Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Цей курс допомагає медичному працівнику впевнено працювати з цифровими інструментами без втрати головного: безпеки пацієнта, конфіденційності, якості медичного запису і професійної відповідальності. Учасники розберуть, як вести електронну документацію, працювати з персональними даними, використовувати КЕП, організовувати телемедичну взаємодію, уникати кіберризиків і критично ставитися до підказок штучного інтелекту. Навчання побудоване навколо реальних ситуацій: помилка в електронному записі, доступ колеги до чужого акаунта, пересилання результатів у месенджері, телемедична консультація без належної ідентифікації, фішинговий лист, використання ШІ для чернетки пояснення пацієнту або резюме клінічного випадку. Кожна тема завершується практичним правилом: що робити, що не робити і що обов'язково документувати. Мета — сформувати у медичних працівників практичну цифрову грамотність, достатню для безпечної щоденної роботи з електронними медичними даними, цифровими документами, телемедициною, кібергігієною та інструментами ШІ без прив'язки до конкретної МІС. Після курсу учасник зможе пояснити, які цифрові дії медичного працівника мають клінічні, юридичні та етичні наслідки; відрізняти коректний електронний медичний запис від небезпечного, неповного або неконтрольованого запису; дотримуватися базових правил роботи з персональними даними пацієнтів; безпечно використовувати КЕП та електронні документи в межах своєї ролі; розпізнавати типові кіберризики в медичному середовищі; проводити телемедичну взаємодію; критично використовувати ШІ як допоміжний інструмент; діяти при цифровій помилці або інциденті. Практична користь: робота лише під власним обліковим записом, блокування екрана під час відсутності на робочому місці, безпечна передача медичних даних, перевірка ідентичності пацієнта, відповідальне використання КЕП, захист ключів і кодів підтвердження, належне повідомлення про цифрові помилки та інциденти, безпечне використання ШІ й наявність резервного плану на випадок цифрового збою. Матеріали: PDF-шпаргалка «10 правил цифрової безпеки медичного працівника», чеклист телемедичної консультації, алгоритм дій при цифровій помилці або інциденті, пам'ятка «Що можна і чого не можна давати ШІ», міні-постер для робочого місця «Пароль, КЕП, екран, дані». Програма заходу • Практична цифрова безпека без прив'язки до конкретних МІС • Модуль 1 — Цифрова медицина як зона клінічної відповідальності • Урок 1. Чому цифрова компетентність стала обов’язковою • Урок 2. Ролі, доступи і принцип мінімальної необхідності • Модуль 2 — Електронний медичний запис • Урок 3. Якісний електронний запис • Урок 4. Помилки, виправлення і версійність • Модуль 3 — Персональні дані та конфіденційність • Урок 5. Що саме захищаємо • Урок 6. Передача інформації без шкоди • Модуль 4 — КЕП та електронні документи • Урок 7. КЕП як професійна дія, а не формальність • Урок 8. Електронний документ і доказовість запису • Модуль 5 — Кібергігієна в клініці • Урок 9. Типові атаки на медичне середовище • Урок 10. Робоче місце без зайвого ризику • Модуль 6 — Телемедицина і дистанційна взаємодія • Урок 11. Що можна і чого не можна вирішувати дистанційно • Урок 12. Безпечна дистанційна комунікація • Модуль 7 — ШІ в медичній практиці • Урок 13. Що ШІ може робити безпечно • Урок 14. Чого не можна віддавати ШІ • Урок 15. Людина залишається відповідальною Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс присвячений міжнародному досвіду, клінічним випадкам і терапевтичним дилемам у веденні пацієнтів із міастенією. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники опрацюють диференціацію клінічних форм і серологічних підтипів, міжнародні діагностичні критерії, нейрофізіологічні тести та валідовані клінічні шкали QMG, MG-ADL і MG-QoL15. Курс охоплює сучасні підходи до антихолінестеразної, базисної імуносупресивної та таргетної терапії, показання до тимектомії, менеджмент міастенічного кризу, особливості лікування вагітних, дітей, пацієнтів похилого віку та людей із коморбідністю. Окрему увагу приділено рефрактерним формам, біологічним препаратам, безпеці антигіпертензивної терапії, профілактиці ускладнень і локальним ін’єкціям для корекції резистентної диплопії. Програма заходу • Заняття 1: Світовий досвід у діагностиці та лікуванні. Порівняння настанов США, Великобританії, ЄС, Німеччини, Казахстану, Японії, Китаю, Австралії • Які ключові відмінності існують у діагностичних алгоритмах між протоколами США (AAN) та Європи (EFNS/EAN)? • Як різняться підходи до застосування кортикостероїдів та нестероїдних імуносупресантів у Німеччині та Великобританії (NICE)? • Які специфічні рекомендації щодо лікування серонегативної форми пропонують японські та китайські настанови? • У чому полягають розбіжності в показаннях до тимектомії у пацієнтів без тимоми згідно з різними міжнародними гайдлайнами? • Які особливості ведення пацієнтів у дитячому віці та під час вагітності регламентовані в різних країнах? • Як регулюється застосування новітніх таргетних препаратів у різних системах охорони здоров’я? • Які критерії оцінки відповіді на терапію та ремісії використовуються в клінічних настановах Австралії та Казахстану? • Заняття 2: Діагностика та лікування: як уникнути помилок • Які клінічні «червоні прапорці» дозволяють запідозрити захворювання на ранніх стадіях? • Як уникнути хибнонегативних результатів при проведенні прозеринового тесту та ЕНМГ? • Якою є діагностична тактика при підозрі на серонегативну форму? • Коли і як починати імуносупресивну терапію: вибір стартового препарату та схеми титрування • Які абсолютні та відносні протипокази до призначення різних груп препаратів? • Як вести пацієнток під час вагітності та лактації? • Яка роль тимектомії в сучасних протоколах лікування та як визначити оптимальний час для операції? • Що робити у разі неефективності стандартної терапії: алгоритм дій при рефрактерному перебігу • Заняття 3: Виклики в лікуванні та корекція побічної дії препаратів • Які критерії вибору стартової імуносупресивної терапії при генералізованій формі? • Як оптимізувати схему та дозування глюкокортикостероїдів для досягнення ремісії з мінімальними побічними ефектами? • Які лабораторні та інструментальні маркери необхідно моніторувати при лікуванні азатіоприном та мофетилу мікофенолатом? • Терапевтична тактика при розвитку кризу: роль та місце ВВІГ та плазмаферезу • Як вести пацієнтку під час вагітності та лактації? • Які сучасні підходи застосовують при рефрактерному перебігу, що не відповідає на стандартну терапію? • Роль тимектомії в сучасних протоколах: кому, коли і яким методом? • Побічні ефекти таргетної терапії: профілактика та менеджмент • Як диференціювати погіршення стану: прогресування захворювання чи побічна дія ліків? • Особливості лікування очної форми: коли переходити до системної імуносупресії? • Заняття 4: Клінічні варіанти: світовий диференційований підхід до лікування • Які клінічні та параклінічні критерії лежать в основі класифікації на сучасні фенотипи? • Як серологічний статус пацієнта (AChR, MuSK, LRP4, серонегативний) детермінує вибір терапевтичної стратегії? • Які переваги та ризики довготривалої імуносупресивної терапії у пацієнтів з генералізованою формою? • Яка роль тимектомії в лікуванні AChR-позитивної форми та чи є вона доцільною для інших підтипів? • Які алгоритми ведення пацієнтів із рефрактерним перебігом та які нові біологічні препарати є найбільш ефективними? • У чому полягають особливості діагностики та лікування очної форми та як запобігти її генералізації? • Як диференціювати криз від холінергічного та які протоколи невідкладної допомоги є обґрунтованими? • Які існують підходи до менеджменту у вагітних, дітей та пацієнтів похилого віку? • Заняття 5: Відповіді на поширені питання на основі настанов світу • Які діагностичні алгоритми рекомендовані для пацієнтів із підозрою на серонегативну форму? • Які переваги та обмеження має електронейроміографія (ЕНМГ) та метод дослідження нервово-м’язової передачі (декремент-тест)? • Як обрати оптимальну стартову терапію: антихолінестеразні препарати, кортикостероїди чи їх комбінація? • Які критерії вибору імуносупресивної терапії другої лінії? • Яка роль тимектомії у пацієнтів з AChR-позитивною та AChR-негативною формою без тимоми? • Які сучасні підходи застосовують при кризі: порівняльна ефективність плазмаферезу та ВВІГ? • Яка тактика ведення пацієнтів, рефрактерних до стандартної імуносупресивної терапії? • Як здійснювати моніторинг безпеки довготривалої імуносупресивної терапії? • Особливості менеджменту у вагітних та в періопераційному періоді • Заняття 6: Помірна та високоактивна форма: шляхи порятунку пацієнта • Які ключові відмінності у діагностичних підходах згідно з протоколами Німеччини, Казахстану, Японії та Китаю? • Як об’єктивно оцінювати активність захворювання та якість життя за допомогою стандартизованих шкал (QMG, MG-ADL, MGFA)? • Які сучасні критерії визначення рефрактерної форми та чим вони відрізняються від поняття високоактивного перебігу? • Який доказовий поетапний алгоритм імуносупресивної терапії при нерефрактерній генералізованій формі? • У чому полягають особливості японського протоколу лікування та його потенційні переваги? • Які терапевтичні опції існують для пацієнтів, рефрактерних до стандартної імуносупресії? • Яка роль плазмаферезу та внутрішньовенного імуноглобуліну в менеджменті загострень та рефрактерного перебігу? • Чим пояснюється вища поширеність погано контрольованого захворювання в українській популяції порівняно зі світовими даними? • Як проводити імуносупресивну терапію у пацієнтів зі значними коморбідностями, зокрема вірусним гепатитом чи онкологічним анамнезом? • Які стратегії можна застосувати для подолання низького комплаєнсу та страху пацієнтів перед цитостатичними препаратами? • Заняття 7: Гіпертонічна хвороба і міастенія: як допомогти і не нашкодити • Які патофізіологічні механізми лежать в основі негативного впливу β-адреноблокаторів та блокаторів кальцієвих каналів на нервово-м’язову передачу? • Які конкретні антигіпертензивні препарати є абсолютно протипоказаними, а які можуть застосовуватися з обережністю? • Які класи препаратів є терапією вибору для лікування артеріальної гіпертензії згідно з доказовою базою? • Тактика ведення пацієнтів з рефрактерною артеріальною гіпертензією на тлі міастенії • Особливості застосування діуретиків та ризики електролітних порушень, що можуть провокувати м’язову слабкість • Чи впливає терапія на ефективність та безпеку антигіпертензивних препаратів? • Алгоритм дій при розвитку гіпертензивного кризу у пацієнта з міастенічним кризом • Заняття 8: Використання локальних ін’єкцій для корекції ізольованої резистентної диплопії у пацієнта з генералізованою міастенією • Які патофізіологічні механізми зумовлюють розвиток ізольованої резистентної диплопії? • Які об’єктивні критерії дозволяють класифікувати диплопію як рефрактерну до стандартної імуносупресивної та симптоматичної терапії? • Який алгоритм вибору цільового екстраокулярного м’яза для ін’єкції та які методи його точної локалізації застосовуються? • Які препарати для локальних ін’єкцій є препаратами вибору та які протоколи їх дозування є найбільш обґрунтованими? • Як співвідноситься ефективність локальної терапії із системним лікуванням та чи впливає вона на загальний перебіг захворювання? • Які короткострокові та довгострокові побічні ефекти й ускладнення характерні для процедури? • Якою є доказова база щодо довготривалої ефективності та безпеки повторних локальних ін’єкцій при міастенічній диплопії? • 02:32:30 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера