Заходи БПР — Психіатрія 2026

Майстер-клас: аутизм у дорослих — розпізнати, зрозуміти, підтримати 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Останніми роками зростає кількість пацієнтів, яким діагноз аутизму встановлюють уже в дорослому віці — часто після багатьох років безуспішного лікування тривоги чи депресії. Майстер-клас створений для лікарів первинної ланки, психіатрів, психологів і всіх фахівців, які працюють із дорослими пацієнтами. Головна мета — навчитися розпізнавати аутизм у дорослих і діяти професійно, з повагою до нейрорізноманіття. На заході йтиметься про аутизм як спектр (сучасне розуміння та зміни в DSM-5 / ICD-11), типові прояви в дорослих (соціальна комунікація, сенсорна чутливість, мислення, емоційна регуляція), причини недіагностованості в дитинстві (камуфляж і адаптація), а також диференційну діагностику та «червоні прапорці» для лікаря первинної ланки. Після проходження майстер-класу ви зможете розпізнавати аутизм у дорослого пацієнта під час звичайного прийому, отримати алгоритм дій від первинної підозри до подальшої маршрутизації та дізнатися, як делікатно й етично говорити з пацієнтом про можливу діагностику, формуючи командний підхід і підтримуючи нейрорізноманіття. 👉 Progress — коли знання працюють на практику. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Онлайн-курс для психологів, психотерапевтів, студентів психологічних спеціальностей. Програма розроблена на основі багаторічного досвіду роботи з постраждалими від війни та викладання дисципліни «Екстремальна психологія та психологія травмуючих ситуацій». Навчання поєднує теорію і практику, передбачає відпрацювання в парах і групах. Програма курсу сертифікована УНМЦ практичної психології і соціальної роботи Національної академії педагогічних наук. Учасники отримають чітке розуміння природи психологічних криз, травматичного стресу та особливостей реагування людини на травматичні події, практичні алгоритми надання першої психологічної допомоги й кризових інтервенцій у гострих ситуаціях. Курс допоможе опанувати інструменти роботи з втратою, суїцидальним ризиком, домашнім насильством, а також психологічної підтримки дітей і підлітків; навички картографії та концептуалізації випадку, підготовки кейсів до супервізії. Учасники отримають розуміння етичних принципів кризового консультування, особливостей взаємодії з клієнтом у кризі, практичні підходи до психогігієни психолога та профілактики професійного виснаження. Передбачено безстроковий доступ до групи курсу, електронний та паперовий сертифікат від УНМЦ практичної психології та соціальної роботи НАПН України, а також можливість отримання сертифікатів від Клубу психологів освіти України та ГО «Агенція екстреної медичної допомоги». Програма заходу • 26 живих зустрічей по 5 годин у Zoom • 25 квітня 2026 р. - 27 березня 2027 р. • Дві суботи на місяць, 14.00-19.00 • Модуль 1. Теоретичні та етичні основи кризового консультування • Базові поняття та категорії кризової психології. • Професійні принципи роботи кризового психолога. • Рівні надання психологічної допомоги. • Модальності психологічного консультування та психотерапії. • Етичні аспекти, психогігієна та відносини кризового психолога з клієнтом. • Особливості і труднощі роботи з «важкими» кризовими клієнтами. • Перенесення та контрперенесення в кризовому консультуванні. • Модуль 2. Кризові інтервенції • Світові моделі кризового реагування та стратегії подолання кризи. • Види криз. Психологічні кризові та транскризові стани. • Робота психолога на етапі гострої травми. Перша психологічна допомога. • Програма кризової допомоги як моделі розв’язання проблем. Схема втручання при кризі. • Картографія кейсу. • Концептуалізація та план подання кейсу на супервізію. • Модуль 3. Практики психологічного кризового консультування • Кризове консультування постраждалих від домашнього насильства. • Психологічне консультування клієнтів з суїцидальним ризиком. • Кризові інтервенції при втраті. • Кризові інтервенції та психологічна підтримка дітей та підлітків. • Сертифікація • Виконання сертифікаційного тесту • Орієнтовні дати проведення занять та правила навчання на курсі Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Паліативна допомога — це сфера, де клінічні процеси нерозривно пов’язані з комунікацією. Медична сестра часто стає першою точкою контакту для пацієнта в термінальному стані та його родини. Під час роботи з такими пацієнтами виникають найскладніші запити — про прогноз, страх, біль, втрату контролю і смерть, які рідко мають «правильні» відповіді. Без навичок структурованої комунікації ці розмови легко перетворюються або на уникання, або на слова, що підсилюють тривогу і дезорієнтацію пацієнта. На цьому заході ви отримаєте чіткі комунікативні алгоритми для роботи з пацієнтами в термінальних станах і їхніми родинами: як відповідати на складні емоційні запити, як підтримувати пацієнта без надмірних обіцянок чи уникання, як вести розмови про погіршення стану та фінальні рішення. Ви навчитесь розпізнавати комунікативні помилки в реальному часі, вибудовувати підтримувальний контакт і знижувати емоційну напругу без втрати професійних меж, а також працювати з власним ресурсом у високонавантажених ситуаціях. Після навчання ви зможете впевнено комунікувати з пацієнтами у паліативному періоді, структурувати складні розмови з родичами, мінімізувати конфлікти та емоційні зриви у спілкуванні, а також підтримувати професійний етикет у найскладніших ситуаціях. • Поняття термінального стану та роль медичної сестри в наданні паліативної допомоги. • Етичні та деонтологічні аспекти спілкування з пацієнтами в термінальних станах. • Психологічні особливості пацієнтів із невиліковними захворюваннями. • Ефективна комунікація медичної сестри з пацієнтами в термінальному періоді життя. • Особливості взаємодії з родичами та близькими пацієнта. • Надання психологічної підтримки пацієнтам та членам їхніх сімей. • Профілактика професійного вигорання медичних сестер під час роботи з паліативними пацієнтами. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

:null, Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Пацієнт довіряє лікарю найособистіше. Коли все стає цифровим і прозорим, навіть одна неуважна дія може зруйнувати цю довіру. Конфіденційність – це частина професійної етики, яка визначає, наскільки безпечно людина почувається поруч із лікарем. На цьому заході ви зʼясуєте, що таке автономія пацієнта, як працює принцип інформованої згоди, чим відрізняється інформація від конфіденційної інформації та як поводитись у складних етичних ситуаціях. Окремо поговоримо про особливості цифрової медицини: електронні карти, телемедицину, соцмережі та межу між особистим і професійним. Після навчання ви зможете впевнено орієнтуватись у правових і моральних аспектах конфіденційності та будувати довірливі стосунки з пацієнтами. • «Моє тіло – мій вибір» або право людини бути господарем власного тіла й рішень. Що таке суб’єктність та автономія і що вони означають для лікарської практики. • Інформація vs. конфіденційна інформація. • Автономність пацієнта: право вирішувати самому, головні принципи, поняття «інформована згода». • Інформована згода: більше, ніж підпис. Як спілкуватися з пацієнтом, щоб рішення були поінформованими. Розуміння, добровільність, повнота інформації. Роль комунікаційних навичок. • Приватність та принципи її досягнення або як захистити особистий простір пацієнта. • Конфіденційність як контракт довіри. Коли довіра під загрозою: винятки з правила конфіденційності. Скільки триває конфіденційність між лікарем і пацієнтом? • Етичні виклики цифрової медицини: електронні медичні записи, телемедицина, соціальні мережі. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації).

Гендерно зумовлений дистрес у підлітків часто проявляється через неспецифічну психопатологію, що ускладнює клінічне оцінювання та призводить до діагностичних помилок. Якщо не зважати на гендерний компонент, клінічну картину можна інтерпретувати лише крізь призму афективних або тривожних розладів, через що терапія може виявитися неефективною та може виникнути хибне уявлення про резистентність стану. На цьому заході ви розглянете клінічні критерії гендерної дисфорії відповідно до DSM-5 та МКХ-11, навчитеся диференціювати гендерно зумовлений дистрес від інших психічних станів і правильно оцінювати коморбідність. Ви засвоїте алгоритми клінічного оцінювання, принципи психотерапевтичної підтримки та фармакотерапії, але лише в разі супутніх розладів. Через поетапний розбір реального клінічного кейсу ви побачите типові діагностичні помилки, ризики симптомоорієнтованого підходу та принципи міждисциплінарної взаємодії. Після навчання вам буде легше інтерпретувати складні клінічні прояви у підлітків та будувати підтримувальну, безпечну стратегію ведення без патологізації гендерної ідентичності. • Визначення та поширеність • Гендерна дисфорія: клінічно значущий дистрес через невідповідність ідентичності та приписаної при народженні статі. • Частота у підлітків, недооцінення через маскування під депресивні чи тривожні симптоми. • Місце в дитячо-підлітковій психіатрії • Неспецифічні психіатричні прояви: тривожність, депресія, соціальна ізоляція, самопошкодження. • Ризик хибної діагностики та неефективної терапії без оцінювання гендерного компоненту. • Класифікація • DSM-5: Gender Dysphoria in Adolescents – стійка невідповідність ≥6 місяців, клінічно значущий дистрес або порушення функціонування. • МКХ-11: Gender incongruence of adolescence and adulthood – перенесено до категорії сексуального здоров’я, підкреслюючи непатологічний характер ідентичності. • Принципи психотерапевтичної допомоги • Підтримувальна психотерапія і КПТ для роботи з афективними й тривожними симптомами. • Сімейна терапія і травма-інформований підхід; створення безпечного простору для дослідження ідентичності. • Фармакотерапія (за наявності коморбідних розладів) • Призначення лише у разі коморбідних станів: депресія, тривожні розлади, ПТСР, ОКР. • Виключення застосування фармакотерапії для зміни гендерної ідентичності. • Робота з родиною • Психоедукація батьків щодо гендерної різноманітності й мінімізації страхів. • Формування підтримувального та безпечного домашнього середовища без нав’язування рішень. • Динамічне спостереження • Регулярне оцінювання психічного стану, суїцидального ризику та коморбідних симптомів. • Гнучке коригування плану ведення відповідно до розвитку підлітка та соціального контексту. • Роль міждисциплінарної взаємодії • Координація між психіатром, клінічним психологом, сімейним терапевтом, педіатром/ендокринологом та соціальним працівником. • Обмін інформацією для оптимізації ведення та мінімізації клінічних ризиків. • Баланс підтримки та уникнення поспішних рішень • Підтримка підлітка без форсування медичних чи соціальних рішень. • Обережність у прийнятті рішень без заперечення або патологізації гендерної ідентичності. • Q&A: клінічне обговорення кейсів

Глибока кома починається з дрібниць. Завдання медсестри – помітити їх. На цьому заході для медичних сестер ви навчитеся системно оцінювати свідомість, мовлення, рухи, зіничні реакції та інші важливі параметри. Зʼясуєте, як користуватися шкалою ком Глазго та іншими інструментами, щоб уникнути суб’єктивності. Дізнаєтеся, як правильно документувати результати й оперативно передавати лікарю дані для прийняття рішень. Після навчання ви зможете впевнено діяти у разі післяопераційних ускладнень, інсульту, ЧМТ, судомних станів чи прогресувальних порушень свідомості. Ви знатимете, які зміни є критичними та як на них реагувати покроково. • Значення моніторингу: чому регулярне оцінювання неврологічного статусу є критично важливим для життя та прогнозу пацієнта. • Основні параметри оцінювання: свідомість, мовлення, рухова активність, реакція зіниць, чутливість, координація. • Інструменти та шкали: шкала ком Глазго, оцінювання зіничних реакцій, тестування когнітивних функцій. • Роль медсестри: постійне спостереження, швидке виявлення змін та своєчасне інформування лікаря. • Документування результатів: значення чіткого і систематичного запису даних у медичній документації. • Практичні навички: точність, уважність, уміння проводити швидке оцінювання в різних клінічних ситуаціях. • Навчання та підвищення кваліфікації: постійні тренінги й практичні заняття для удосконалення компетентності медсестри. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

1. Організаційні питання щодо курсу 2. Основна лекційна частина курсу 3. Тестування БПР

1. Відеолекція Соматичний ресурс медичного працівника: психофізіологія стресу та методи відновлення: Розділ 1 – Теоретична частина Психофізіологія стресу та базові механізми саморегуляції Що таке стрес з точки зору нейрофізіології та полівагальної теорії стресу Вплив стресу на різні системи організму Як тіло сигналізує про стрес (ранні маркери, практика тілесно-орієнтованої психотерапії: «Сканування тіла») Розділ 2. Роль тіла та емоцій у стабілізації стресового стану медичних працівників Взаємозв’язок тіла та емоцій з точки зору тілесно-орієнтованої психотерапії (теорія В.Райха) Принципи психосоматичної психотерапії в процесах саморегуляції Ознайомлення з базовими практиками тілесно-орієнтованої психотерапії для відновлення контакту з власним тілом Ознайомлення з техніками, стабілізації власного стану в процесі виконання професійних обов’язків Розділ 3. Відновлення ресурсу ( практики, техніки та вправи) Відновлення фізіологічного та нервового балансу після стресу і робочого навантаження Повернення контакту з тілом, емоціями та внутрішніми ресурсами Формування навички самостійного швидкого відновлення та профілактики виснаження 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 - "невідкладна (екстрена) медична допомога". Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Лекційна частина 1.1 Управління відходами, які не є медичними в ЗОЗ Огляд нормативної бази у сфері управління відходами Перелік операцій з відновлення відходів Побутові відходи План управління відходами Роздільне збирання побутових відходів Вимоги до контейнерів для збирання побутових відходів 1.2 Управління медичними відходами в ЗОЗ Національний перелік відходів, підгрупа 18 01 Схема управління відходами Вимоги до організації зберігання відходів Вимоги до приміщень Декларація про відходи 2. Підсумкове тестування

Медичне сортування дає лікарю змогу швидко оцінити стан пацієнта, визначити пріоритети надання допомоги та раціонально використовувати обмежені ресурси. Це важливо як у приймальному відділенні, так і на місці надзвичайної ситуації. Якщо не знати основні принципи сортування, це може призвести до хаотичного оцінювання стану пацієнтів, затримки надання допомоги тим, хто її потребує найбільше, а також помилок у розподілі ресурсів. На цьому заході ви отримаєте чіткі алгоритми сортування для дорослих і дітей, зокрема з ургентними станами, масовими травмами та бойовими ушкодженнями. Ви навчитесь ефективно оцінювати тяжкість стану пацієнта, пріоритезувати допомогу, уникати типових помилок та організовувати роботу приймального відділення або місця надзвичайної події. Окрему увагу буде приділено відмінностям дітей і дорослих, а також адаптації сортування під мирний та воєнний час. Після навчання ви зможете швидко оцінювати стан пацієнта, організовувати ефективне сортування і забезпечувати максимальне збереження життя та здоров’я постраждалих. • Для чого необхідно розуміти правила медичного сортування? • TIPS & TRICKS медичного сортування для дорослих і дітей. • Правила медичного сортування дітей. • Правила медичного сортування дорослих. • Медичне сортування в мирний та воєнний час. • Сортування в приймальному відділенні та на місці надзвичайної події. • Типові помилки під час сортування поранених і постраждалих та як їх уникнути. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Перші 24 години після операції є критичними. Медична сестра проводить із пацієнтом найбільше часу в цей період. Вона першою помічає відхилення у стані, початок ускладнень та зміни поведінки, що дає змогу своєчасно зреагувати й уникнути погіршень. Незнання основних алгоритмів може призвести до прогресування післяопераційних ускладнень, підвищеної тривожності пацієнта і навіть загрози життю. На цьому заході ви навчитеся діяти у разі раннього виявлення дихальних, серцево-судинних і геморагічних ускладнень, контролювати післяопераційний біль та психоемоційний стан пацієнта. Ви дізнаєтеся, як оцінювати життєві показники, розпізнавати ознаки інфекційного процесу, проводити профілактичні та коригувальні заходи, а також працювати в команді з лікарем у критичних ситуаціях. Після навчання ви зможете впевнено діяти за чіткими алгоритмами у разі післяопераційних ускладнень. • Вступ • Чому перші 24 години після операції є критичними • Коротко про статистику післяопераційних ускладнень: акцент на практичні ризики • Роль медичної сестри як ключової ланки безпеки пацієнта • Мета майстер-класу та очікувані результати навчання • Перші 24 години: фізіологія післяопераційного періоду • Що відбувається з організмом пацієнта після операції • Реакція на анестезію та хірургічну травму • Поняття «золотих годин» після хірургічного втручання • Основні ризики перших 24 годин • Дихальні порушення: гіпоксія, аспірація, ателектази • Серцево-судинні ускладнення: коливання артеріального тиску, аритмії, порушення перфузії • Кровотечі й геморагічні стани: ранні та приховані крововтрати, червоні прапорці • Больовий синдром як фактор розвитку ускладнень • Роль медичної сестри в ранньому виявленні загроз та профілактиці • Інфекційні ризики протягом перших 24 годин • Ознаки раннього інфекційного процесу • Асептика й антисептика у догляді за раною, катетерами, дренажами • Типові помилки медичного персоналу • Контроль життєвих показників: що не можна проґавити • Температура тіла, ЧДР, SpO₂, діурез • Частота й обсяг моніторингу • Документування: чому «не записали = не зробили» • Алгоритми дій медичної сестри у разі ускладнень • Чітка послідовність дій у критичній ситуації • Принцип «побачила – оцінила – діяла – повідомила» • Командна робота з лікарем • Типові помилки та клінічні кейси • Реальні ситуації з практики • Аналіз помилок і правильних рішень • Як можна було запобігти? • Психологічний стан пацієнта протягом перших 24 годин • Тривога, страх, дезорієнтація після операції • Роль медичної сестри в стабілізації психоемоційного стану • Комунікація з родичами пацієнта • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Небажаним ефектам анальгетиків можна легко запобігти, якщо знати чіткий алгоритм дій. Безпека знеболення залежить не лише від вибору препарату, а й від моніторингу, своєчасного розпізнавання тривожних симптомів та вміння діяти в умовах обмеженої інформації. Для первинної ланки це особливо важливо, адже темп роботи вимагає швидкого прийняття рішень без зайвих зволікань. На цьому заході ви навчитеся структурувати роботу з пацієнтами, які отримують анальгетики. Знатимете, яких обстежень вони потребують та як оцінювати ризики для шлунково-кишкового тракту, нирок і серцево-судинної системи. Ви зрозумієте, як спланувати безпечну схему тривалого приймання НПЗП, запобігти небажаним ефектам опіоїдів і контролювати вживання антидепресантів. Формат навчання побудований на розгляді реальних клінічних випадків. Після зустрічі ви будете впевненіше запобігати ускладненням, зменшите кількість терапевтичних помилок і підвищите рівень безпеки пацієнтів з гострим і хронічним болем. • Моніторинг пацієнта: які обстеження потрібні для безпеки в разі приймання ліків проти болю. • НПЗП: контроль ризиків для шлунка, нирок і серця. • НПЗП: необхідні дослідження та обстеження в разі тривалого приймання. • Опіоїдні анальгетики: як уникнути запору, седативного ефекту і падінь. • Антидепресанти: вибір препарату для мінімізації побічних ефектів. • Ключі для практики: уникнення поліпрагмазії та перевірка взаємодій. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації).

Туберкульоз – одна з провідних медико-соціальних проблем в Україні, особливо в умовах війни та внутрішньої міграції населення. Попри наявність ефективних схем терапії, стигматизація та дискримінація пацієнтів з туберкульозом і надалі суттєво впливають на своєчасність звернення по медичну допомогу, прихильність до лікування та його завершення. На цьому заході ви розглянете феномен стигматизації пацієнтів з туберкульозом, його вплив на поведінку хворого і результати лікування, а також найпоширеніші міфи й хибні уявлення щодо недуги. Ви навчитеся протидіяти стигматизації, засвоїте принципи етичної та недискримінаційної поведінки, коректної професійної комунікації та зможете забезпечити конфіденційність медичної інформації. Ви отримаєте практичні алгоритми пояснення пацієнтам і їхнім родичам діагнозу та плану лікування в межах компетенцій медичної сестри. Після навчання ви зможете більш усвідомлено та професійно вибудовувати комунікацію з пацієнтами, зменшувати вплив стигми на перебіг лікування та сприяти підвищенню прихильності до терапії. • Вступ. Туберкульоз як клінічна та організаційна проблема. Місце медичної сестри в системі надання допомоги пацієнтам із туберкульозом. • Стигматизація. Вплив на перебіг лікування. Поняття стигми в охороні здоров’я. Як стигма впливає на своєчасність звернення пацієнта, прихильність до лікування, лояльність до безперервності медичного нагляду. Стигма як фактор професійного ризику для медичної команди. • Міфи та хибні уявлення про туберкульоз. Найпоширеніші міфи щодо шляхів передавання, небезпеки контакту, прогнозу та результатів лікування. Соціальні та культурні чинники формування стигми. Вплив дезінформації на поведінку пацієнта і його родини. • Професійна роль медичної сестри у протидії стигматизації. Професійна етика й недискримінаційна поведінка. Правильна професійна комунікація з пацієнтом. Забезпечення конфіденційності медичної інформації. Повага до гідності пацієнта як стандарт медсестринської практики. • Комунікація з пацієнтом із туберкульозом. Алгоритм пояснення діагнозу в межах компетенцій медсестри. Пояснення плану лікування та ролі пацієнта в процесі одужання. • Освітня функція медичної сестри. Навчання базових правил профілактики та безпеки. Розмежування фактів і міфів у повсякденній комунікації. • Підсумки та професійні акценти. Медична сестра як ключова фігура довіри в роботі з пацієнтами. Стигма як бар’єр ефективного лікування. Професійна поведінка медсестри як інструмент зменшення стигматизації. Основні практичні висновки для щоденної роботи. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації).

Артеріальна гіпертензія часто перебігає безсимптомно, але завжди небезпечно. Пацієнти приходять з неспецифічними скаргами, а проблема полягає у високому артеріальному тиску. Медсестра з розширеними повноваженнями може помітити це першою, провести скринінг і навчити пацієнта контролювати стан, перш ніж розвинуться серйозні ускладнення. На цьому заході ви дізнаєтеся, як правильно вимірювати артеріальний тиск, відрізняти транзиторні підвищення від стійкої гіпертензії, оцінювати фактори ризику і мотивувати пацієнта дотримуватися рекомендацій. Ви отримаєте практичні алгоритми спостереження та супроводу, а також методи навчання самоконтролю вдома. Після заходу ви зможете впевнено вести пацієнтів з АГ, підвищувати їхню прихильність до лікування, контролювати ризики та реально покращувати їхнє здоров’я і якість життя. Ваші дії стануть першою лінією профілактики серцево-судинних ускладнень і допоможуть уникнути інфарктів та інсультів. • Артеріальна гіпертензія як глобальна проблема охорони здоров’я. • Внесок медичної сестри з розширеними повноваженнями у своєчасне виявлення та контроль АГ. • Сестринська практика як компонент мультидисциплінарного підходу. • Виявлення пацієнтів із підвищеним артеріальним тиском • Алгоритми скринінгу та групи ризику. • Техніка вимірювання АТ: стандарти й типові помилки. • Інтерпретація результатів: відмежування транзиторних підвищень від стійкої гіпертензії. • Первинне оцінювання факторів ризику • Кардіоваскулярні фактори ризику (ожиріння, гіподинамія, куріння, цукровий діабет, стрес). • Використання шкал і опитувальників у сестринській практиці. • Складання індивідуального профілю ризику пацієнта. • Сестринський супровід пацієнта з артеріальною гіпертензією • Спостереження на етапі первинної діагностики й після призначення терапії. • Взаємодія з лікарем: яка інформація є критично важливою для передавання. • Контроль прихильності до лікування та роль медсестри у мотивації пацієнта. • Профілактика ускладнень • Контроль модифікованих факторів ризику: харчування (обмеження солі, дієтичні рекомендації), контроль маси тіла, фізична активність, робота зі стресом. • Навички ефективного консультування пацієнтів. • Приклади освітніх програм для пацієнтів. • Навчання пацієнта самоконтролю • Методика вимірювання АТ у домашніх умовах. • Вибір тонометра й манжети: що має знати пацієнт. • Щоденник артеріального тиску як інструмент моніторингу та комунікації з медичною командою. • Інтерпретація результатів самоконтролю: коли звертатися до лікаря. • Підсумки та інтерактив • Розбір клінічних кейсів із практики. • Обговорення типових труднощів у комунікації з пацієнтами. • Сесія “запитання-відповіді”. • Відповіді на запитання

null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Модуль 1. Клінічні аспекти роботи операційної медсестри Сестринський догляд за пацієнтами зі стомою: гігієна, психологія, якість життя Модуль 2. Асептика та контроль стерильності Алгоритм дій медсестри при порушенні стерильності під час операції Організація та алгоритми прибирання операційного блоку Модуль 3. Менеджмент та організація роботи Менеджмент у роботі операційної медсестри: планування та контроль Модуль 4. Професійна етика та деонтологія Медична етика та деонтологія у роботі операційної медичної сестри Підсумкове тестування

Електронний навчальний курс із дистанційною участю та доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Період проведення: 1 липня – 31 грудня 2026 року. Місце проведення: Online. Тривалість: 410 годин. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано 410 балів БПР. Курс призначений для працівників за спеціальностями: Медицина невідкладних станів, Медична психологія, Наркологія, Неврологія, Психіатрія, Психотерапія, Психофізіологія, Сексопатологія, Спортивна медицина, Фізична та реабілітаційна медицина, Громадське здоров’я, Клінічна психологія, Клінічне душепастирство. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера