Заходи БПР — Проктологія 2026

У складних умовах операційної саме анестезіолог відповідає за стабільність пацієнта, контроль життєво важливих показників і профілактику критичних станів. Але навіть досвід не захищає від ризиків: щороку в усьому світі ускладнення виникають майже під час кожного другого хірургічного втручання. Більшості з них можна запобігти. Тому, провідні європейські та світові ініціативи наполягають на спільних стандартах, перевірених протоколах і високій якості командної взаємодії. Анестезіолог відповідає не тільки за знеболення. Це фахівець, який приймає рішення в режимі реального часу, оцінює ризики, керує ситуацією та відповідає за безпеку пацієнта. І саме ця роль потребує чіткої системи: від моніторингу й чеклістів до навичок комунікації та здатності залишатися стійким після складних клінічних ситуацій. Навчальний захід «Гельсінська декларація в практиці анестезіолога: безпека без компромісів» буде присвячений вивченню сучасних підходів до безпеки в анестезіології: від аналізу періопераційних ускладнень і стандартів моніторингу (зокрема BIS, ANI та нейром’язової блокади) до методів профілактики пробудження під час операції. Будуть розглянуті ефективні формати чеклістів (SSC ВООЗ, SURPASS) та їх адаптація до практики. Окрема увага буде приділена ролі командної взаємодії в операційній, інструментам комунікації в критичних моментах і роботі з феноменом «другої жертви». Цей захід дасть анестезіологу змогу чітко структурувати дії в операційній, знизити ризики ускладнень і працювати впевнено навіть у стресових умовах. • Анестезіолог – гарант безпеки • ▪ Періопераційні ризики: статистика, виклики, відповідальність • ▪ Гельсінська декларація як межі дій • Стандарти моніторингу – мінімум, що рятує життя • ▪ Обов’язкові параметри спостереження • ▪ Інструменти: BIS, ANI, нейром’язовий моніторинг • Адекватність анестезії: як уникнути інтраопераційного пробудження • ▪ Баланс гіпнозу, ноцицепції, м’язового блоку • ▪ Помилки, яким ми ще можемо запобігти • Чеклісти як інструмент нульової толерантності до помилок • ▪ SSC ВООЗ, SURPASS: структура, ефективність • ▪ Як адаптувати чекліст під свій заклад • Командна взаємодія: без комунікації немає безпеки • ▪ Техніки CUS, DESC, правило «двох викликів» • ▪ Stop the line: як не мовчати, коли ризикує пацієнт • Синдром другої жертви: підтримка медиків після помилок • ▪ Психоемоційне навантаження анестезіолога • ▪ Програми підтримки: що дійсно працює • Рівність і довіра як фундамент безпечної практики • ▪ DEI у клінічній роботі • ▪ Професійне середовище без дискримінації • Safety-II: фокус не лише на помилках, а й на успіхах • Розгляд клінічних кейсів • Q&A-сесія: відповіді на запитання та клінічні ситуації від учасників

Гарячка невідомого генезу може бути зумовлена тяжкими патологічними процесами: від абсцесів і тромбозів до онкопатології чи сепсису. УЗД як метод первинної візуалізації допомагає оперативно звузити діагностичний пошук, виявити джерело інфекції або запалення та швидко ухвалити рішення щодо подальшої тактики ведення пацієнта. Зволікання з діагностикою в таких випадках може призвести до генералізації інфекції, септичного шоку, ішемії органів або прогресування онкопроцесу. Особливої важливості це набуває для пацієнтів після оперативних втручань та у стані імуносупресії. Навчальний захід «УЗД у пацієнтів з гарячкою невідомого генезу» буде присвячений вивченню діагностичного потенціалу ультразвукового дослідження у разі гарячки невідомого генезу. Будуть розглянуті сучасні підходи до оцінювання її причин та правильна інтеграція УЗД у діагностичний алгоритм. Будуть детально проаналізовані можливі причини в грудній та черевній порожнині, судинні ускладнення й ознаки уросепсису. Майстер-клас допоможе сформувати чіткий алгоритм обстеження пацієнта з лихоманкою невідомого походження та знизити частоту пропущених діагнозів. • Лихоманка невідомого генезу: сучасні погляди. • Місце УЗД в діагностичному пошуку. • Грудна порожнина – можливі причини: • пневмонія; • плеврит; • інфекційний ендокардит. • Черевна порожнина – можливі причини: • холецистит (калькульозний та акалькульозний); • панкреатит; • ішемія кишечника; • урологічний сепсис; • катетер-асоційовані інфекції; • асцит; • mts та первинні об'ємні новоутворення; • абсцеси. • Судини – можливі причини: тромбози, катетер-асоційований сепсис. • Відповіді на запитання учасників.

null Програма заходу • Початок: 01.09.2026 11:00:00 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Від точності МРТ і КТ залежить, чи отримає пацієнт ефективне лікування. Якщо лікар помилиться в стадіюванні – пухлина може бути визнана нерезектабельною або, навпаки, хірургія буде виконана без потреби. В онкохірургії не має бути такого поняття, як «приблизно». Завжди потрібні тільки чіткі дані. На заході «МРТ та КТ в онкопроктології: сучасні підходи до діагностики та стадіювання раку прямої кишки» ви дізнаєтесь, як правильно інтерпретувати МРТ, КТ і ПЕТ/КТ при колоректальному раку, на що звертати увагу в зонах ризику та як не пропустити ураження фасції чи метастази. Ви знатимете, які формулювання повинні звучати у протоколі дослідження, щоб хірург і онколог чітко розуміли, як діяти далі. У програмі: зональна анатомія, візуальні маркери стадій T1–T4, ознаки MRF+ та MRF-, оцінювання лімфовузлів, виявлення метастазів та контроль ефективності терапії. Після заходу ви зможете оцінити дані МРТ або КТ так, щоб це дійсно допомогло прийняти правильне клінічне рішення. • Анатомія прямої кишки та зональний підхід у контексті онкології • Визначення меж прямої кишки • Відмінності ректального, колоректального та анального раку • Принципи візуалізації: огляд методів (МРТ, КТ, ТР УЗД, ПЕТ/КТ) • Сильні та слабкі сторони кожного методу • Клінічні показання до застосування • Семіотика пухлин прямої кишки за даними МРТ і КТ • Зміни товщини стінки, контури, інфільтрація навколишніх тканин • Ознаки мезоректального ураження • Тотальна мезоректальна резекція та її значення в плануванні МРТ • Оцінювання мезоректальної фасції • Визначення MRF+ та MRF- (margin involvement) • T-стадіювання ректального раку: діагностичні критерії та приклади • Візуальні відмінності T1–T4 • Проблемні стадії T2–T3, як уникати помилок • N-стадіювання: метастатичні лімфовузли та їх візуалізація • Розміри, локалізації, кількість • Критерії патологічної трансформації • M-стадіювання: діагностика віддалених метастазів • Метастази в печінку, легені, очеревину • Переваги МДКТ, МРТ з DWI, ПЕТ/КТ • Оцінювання відповіді на хіміо- та променеву терапію • Роль функціональної МРТ і КТ-перфузії • Контроль лікування до/після терапії • Переваги структурованих (proforma) протоколів опису • Зменшення пропусків у стадіюванні • Поліпшення міждисциплінарної комунікації • Типові помилки та клінічні виклики у стадіюванні ректального раку • Переоцінення або недооцінення стадії • Роль досвіду та команди: радіолог-хірург-онколог • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

Курс розроблено з метою: Забезпечити слухачів базовими знаннями про анатомію, фізіологію та поняття невідкладних станів; навчити слухачів розпізнавати загрозливі для життя стани та діяти за протоколами домедичної допомоги. Ознайомити слухачів з нормативно-правовими аспектами надання домедичної допомоги. Сформувати у слухачів стійкі знання щодо надання домедичної допомоги та психологічну готовність до дій у стресових ситуаціях. Навчити слухачів комунікації з екстреними службами. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Синдром надмірного бактеріального росту (СНБР) – недооцінена причина широкого спектра гастроінтестинальних симптомів. Пацієнти можуть тривало лікуватись від синдрому подразненого кишківника, лактазної недостатності чи функціональної диспепсії, тоді як справжньою основою скарг є саме СНБР. Здуття, метеоризм, біль у животі, діарея – усе це неспецифічні прояви, які без належного діагностичного алгоритму можна легко сплутати з іншою нозологією. Нелікований СНБР може призводити до хронічного дефіциту вітамінів та мікроелементів, втрати ваги, мальабсорбції, що особливо небезпечно для літніх та коморбідних пацієнтів. У людей з цукровим діабетом, гіпотиреозом, СПК чи імунними порушеннями СНБР виникає частіше – і про це варто пам’ятати. Знання клінічного перебігу, сучасних діагностичних критеріїв і методів терапії допомагає лікарю не лише поставити правильний діагноз, а й покращити якість життя пацієнта. Навчальний майстер-клас «Синдром надмірного бактеріального росту: шлях від діагнозу до одужання» буде присвячений вивченню патофізіології, клінічних проявів і діагностики СНБР. Буде розглянутий зв’язок СНБР з коморбідними станами, а також механізми, за якими медикаменти (антибіотики, ІПП тощо) можуть провокувати розвиток цього синдрому. Учасники дізнаються, коли варто підозрювати СНБР, як відрізнити його від целіакії, СПК чи непереносимості лактози, та які методи діагностики є клінічно доцільними в амбулаторній практиці. У програмі також – принципи сучасного лікування СНБР та ведення пацієнтів після завершення терапії. Завдяки цьому майстер-класу спеціаліст зможе швидше орієнтуватись у разі неспецифічних скарг і уникати хибних діагностичних рішень. • Надмірне розмноження бактерій у тонкому кишківнику: механізми розвитку, поширеність та значення проблеми. Роль мікробіому в розвитку СНБР • Оцінювання ризику для пацієнтів, якщо діагноз не виявлено вчасно або лікування не розпочато • Захворювання, що супроводжують СНБР, та вплив лікарських засобів на розвиток СНБР • Сучасні підходи до діагностики СНБР • Диференціальна діагностика (целіакія, СПК, лактозна непереносимість) • Етапи проведення сучасного лікування СНБР • Відповіді на запитання учасників

Пропущена трансфузійна реакція може коштувати пацієнту життя. Гостра гемолітична реакція, TRALI, TACO, алергічні або фебрильні прояви – усе це вимагає від лікаря глибоких знань та готовності діяти за секунди. Молоді спеціалісти й чергові лікарі часто першими стикаються з такими ситуаціями, і вони повинні вміти швидко оцінити стан, зупинити трансфузію та надати допомогу. На заході «Трансфузіологія. Реакції та стани після переливання компонентів донорської крові» ви дізнаєтесь, як розпізнавати основні типи посттрансфузійних ускладнень, чітко розрізняти TRALI й TACO, не плутати посттрансфузійні реакції з невідкладними станами і знати, які кроки важливо зробити у перші хвилини. Також ви опануєте алгоритми дій, критерії диференційної діагностики, принципи профілактики й документування. Після заходу ви зможете діяти швидко та впевнено у кожному випадку посттрансфузійної реакції. • Вступ. Значення посттрансфузійних ускладнень у клінічній практиці. Чому це важливо? • Поширеність та клінічна значущість. Частота реакцій, їхній вплив на перебіг захворювання та безпеку пацієнта. • Класифікація посттрансфузійних реакцій: за часом та механізмом виникнення. • TRALI й TACO. Патогенез, клінічні прояви. Диференційна діагностика. Принципи ведення пацієнта. • Тактика лікаря у разі підозри на реакцію. Алгоритм дій у разі трансфузійної реакції. Коли зупиняти трансфузію, які обстеження призначити. • Профілактика посттрансфузійних ускладнень. Правильний підбір компонентів крові. Лейкофільтрація, інактивація плазми, обмеження показань. • Документування й аналіз випадків. Ведення медичної документації. Роль клініко-трансфузійних комісій у розборі інцидентів. • Запитання та відповіді.