Заходи БПР — Педіатрія 2026

Арттерапія в роботі з віковими кризами — 10-модульний онлайн-курс 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Старт курсу 27 серпня. Це навчання для психологів, арттерапевтів та інших спеціалістів допоміжних професій. На курсі ви вивчите психологічні особливості всіх вікових криз людини та опануєте арттерапевтичні техніки для роботи з складними періодами життя. Ви також додасте до професійного багажу понад 20 практичних технік і зможете підтримувати клієнтів у пошуку нових життєвих орієнтирів. Програма заходу • 10 занять по 2,5–3 години • Графік: з 18:00 до 21:00 • Частота: один раз на тиждень • Модуль 0 (Вікторія Малиш): Психіатрія для психологів: як розпізнати психічні розлади і коли залучати психіатра — лекція 1: Найчастіші психічні розлади в практиці психолога: як їх розпізнати; лекція 2: Межа компетенції психолога і психіатра; лекція 3: Співпраця психолога і психіатра: як працювати в інтересах клієнта • 1 модуль (Олена Тараріна): Поняття кризи в психології — ознаки прояву вікової кризи; види криз (внутрішні, зовнішні, трансформаційні); особливості вікових криз у чоловіків і жінок; неочевидні питання; терапія кризових станів; можливості арттерапії у роботі з темами вікових криз • 2 модуль (Людмила Стреж): Криза 3 років — основні симптоми; метафоричне пояснення кризи для роботи з батьками; що допомагає дитині пройти період і що посилює конфлікти; рекомендації для батьків щодо підтримки та формування стабільних кордонів; можливості арттерапії для роботи з емоціями дитини; арттерапевтичні практики для дитини та використання у родині; артпедагогіка у щоденній взаємодії; приклади випадків (діти 2–4 роки) • 3 модуль (Жанна Шинкарьова): Криза 7 років — психологічні особливості; типові прояви; прийоми конструктивної взаємодії дорослого; методи підтримки емоційного розвитку та самооцінки; позитивні новоутворення; «Чарівна скринька підтримки» (поради для дорослих, підтримуючі фрази, ігри для розвитку самостійності) • 4 модуль (Людмила Стреж): Криза підліткового віку — типові прояви; основні психологічні потреби; труднощі в стосунках з батьками та відновлення контакту; роль арттерапії як безпечного простору для самовираження; робота з емоціями, внутрішніми конфліктами та напругою; практики для агресії, протесту, самооцінки та взаємин; метафори і притчі для роботи з підлітками та їхніми батьками; особливості контакту і довіри; випадки з практики • 5 модуль (Інна Івженко): Криза 20–23 років. Поріг дорослого життя: криза професійного самовизначення — особливості періоду завершення навчання й вступу у професійне життя; сумніви та невизначеність майбутнього; порівняння з іншими й розрив між очікуваннями та реальністю; пошук професійної ідентичності; тривога; формування життєвої стратегії; зниження тривоги та визначення перших кроків • 6 модуль (Наталія Задорожна): Криза 30 років. Криза переоцінки цілей — суть і причини; прояви та маркери; типові сценарії; глибинні психологічні процеси; як жити і прожити з користю; арттерапевтичні інструменти; мудрість, що народжується у тридцять • 7 модуль (Наталія Задорожна): Криза 40 років. Криза середини життя — суть кризи; психологічні особливості та екзистенційні питання; тіло та вікові зміни; криза 40-ка і стосунки; гендерні особливості; деструктивні сценарії та конструктивне проживання; ресурси й точки опори; криза як ініціація • 8 модуль (Інна Івженко): Криза 50 років. Час осмислення: криза переходу до зрілості — психологічні та біологічні зміни 45–55; особливості клімактеричного періоду у жінок; вікові зміни у чоловіків; психологічне переосмислення життя; пошук нового сенсу; переоцінка цінностей і самооцінки; переживання втрати молодості та прагнення до автентичного життя; розвиток внутрішньої свободи, мудрості та життя за цінностями • 9 модуль (Жанна Шинкарьова): Криза 60–65 років. Криза виходу на пенсію — психологічні зміни; втрата соціальної ролі як фактор; причини; новоутворення та потенціал; типові запити клієнтів (страх, порожнеча, втрата сенсу); техніки зниження тривоги; робота з негативними переконаннями; формування навичок адаптації; створення нових життєвих орієнтирів; розбір кейсів; пам’ятки «як легше пройти кризу» та «Формула адаптації до життя „після роботи“» • 10 модуль (Олена Тараріна): Криза 70+. Криза останньої зрілості — конфлікт віку 70+ (Еріксон); межа між нормою та патологією (відрізнення нормальної кризи від депресії/ознак деменції); феномен «підбиття підсумків»; трансформація ідентичності; страх смерті; зміни структури прихильностей; творчість і наставництво як сенс життя; естетика старості Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Інтервенційний ультразвук є невід’ємною складовою сучасної малоінвазивної медицини, поєднуючи можливості точної діагностики та лікування без необхідності виконання відкритих хірургічних втручань. Особливості анатомії шиї, велика кількість судинно-нервових структур та різноманіття патологічних процесів вимагають чіткого розуміння принципів навігації, вибору оптимального доступу та володіння сучасними методиками інтервенцій під контролем ультразвуку. На цьому заході ви розглянете принципи інтервенційного ультразвуку, особливості вибору безпечного акустичного вікна, правила навігації та візуалізації інструментів, а також актуальні рекомендації EFSUMB щодо виконання втручань на органах шиї. Також ви навчитись робити вірний вібір між тонкоголковою аспіраційною біопсією та core-біопсією та засвоїте принципи склерозування та абляції різних патологічних утворень. Після навчання ви зможете грамотно планувати втручання, обирати оптимальну методику, мінімізувати ризик ускладнень та виконувати процедури відповідно до сучасних стандартів. • Інтервенційний ультразвук – ефективна малоінвазивна технологія для діагностики та лікування. • Базові принципи інтервенцій під контролем УЗ. • Обладнання, девайси та інструменти для інтервенцій під контролем УЗ. • Вибір «безпечного акустичного вікна» та типу втручання під контролем УЗ. • Принципи навігації та візуалізації инструмента під час втручання під контролем УЗ. • Європейські рекомендації (EFSUMB) з інтервенційного ультразвуку на органах шиї. • Діагностичні маніпуляції під контролем УЗ на органах шиї (щитоподібна залоза, лімфатичні вузли, слинні залози) • Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія чи гістологічна core-біопсія: яку методику краще використовувати? • Кісти та абсцеси шиї – чи можливо малоінвазивне лікування? • Процедури склерозування та абляції під контролем УЗ різних патологій органів шиї. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Електронний навчальний курс з 27 березня 2026 до3 31 грудня 2026 року. Тривалість навчання — 10,6 годин. Учасники можуть отримати сертифікат з 10 балами БПР. Доступ до матеріалів і запису події надається протягом 1 року. Тестування доступне протягом 72 годин від початку заходу. Для лікарів-інтернів та студентів діють знижки. Доступні варіанти реєстрації з балами БПР і без сертифіката. Рекомендовано за спеціальностями: психіатрія, неврологія, психотерапія, загальна практика - сімейна медицина, медична психологія, дитяча психіатрія. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Які основні етапи та часові проміжки характеризують шлях пацієнта з бронхіальною астмою в Україні 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Які основні етапи та часові проміжки характеризують шлях пацієнта з бронхіальною астмою в Україні — від перших симптомів до встановлення діагнозу? Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

​Патологія судин шиї – поширена причина порушення мозкового кровообігу, що може призвести до серйозних ускладнень, наприклад інсульту. УЗД є базовим неінвазивним методом оцінювання стану екстракраніальних судин. Однак для достовірної діагностики необхідно вміти виводити анатомічно точні зрізи, знаходити основні орієнтири, налаштовувати параметри сканування, точно проводити вимірювання й оцінювати кровотік як якісно, так і кількісно. Брак технічних навичок та розуміння принципів доплерографії може призвести до діагностичних похибок, зокрема гіпердіагностики стенозів та гіподіагностики порушень кровотоку. Ми запускаємо серію майстер-класів з доплерографії судин голови та шиї. Навчальний захід «Доплерографія судин шиї. Соноанатомія та методика обстеження» є першим з цієї серії, і він буде присвячений вивченню цілей та показань до ультразвукового дослідження судин шиї та дуги аорти. Учасники ознайомляться з вимогами до проведення обстеження, а також з основними режимами сканування: В-режимом, кольоровим доплерівським картуванням і доплерівським скануванням. Детально розглядатиметься соноанатомія судин шиї відповідно до варіантів їхньої будови. Крім того, буде наданий чіткий алгоритм обстеження дуги аорти й приклади правильного оформлення протоколу. Окрема увага буде приділена типовим труднощам, діагностичним помилкам і способам їх усунення. • Мета ультразвукового обстеження судин шиї • Показання до проведення УЗД судин дуги аорти • Вимоги до проведення обстеження • .• Режими обстеження: В-режим, кольорове доплерівське картування і сканування • Соноанатомія судин шиї, варіанти будови • Методика обстеження судин дуги аорти й оформлення протоколу • Труднощі, помилки та шляхи їх подолання • Відповіді на запитання

Онлайн курс PRO: комунікацію як інструмент 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Hard skills у медичній практиці — основа професійної діяльності лікаря, але для якісного пацієнт-орієнтованого менеджменту важливу роль відіграють soft skills. Діалог між лікарем і пацієнтом — це вміння правильно побудувати комунікацію, критично оцінити отриману інформацію та пояснити складні терміни. Під час курсу розглядаються ключові аспекти взаємодії з пацієнтами: технічні та нетехнічні навички в роботі лікаря, роль комунікації для комплаєнсу, побудова діалогу зі «складним пацієнтом», а також як інструмент teach-back покращує дотримання медичних рекомендацій. У результаті учасники отримують практичні алгоритми спільного прийняття рішень із пацієнтом, дієві поради для щоденної роботи та комунікативні підходи до пацієнтів різних поколінь. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Електронний навчальний курс із дистанційною участю та доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Бали БПР: 5. Номер в системі БПР: 1027867. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано бали БПР. Курс призначений для всіх лікарських спеціальностей, усіх спеціальностей фахівців у сфері охорони здоров'я, усіх фармацевтичних спеціальностей і всіх спеціальностей професіоналів у сфері охорони здоров’я. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Актуальність теми зумовлена зростанням ролі етичних принципів у сфері громадського здоров’я в умовах трансформації системи охорони здоров’я, кризових ситуацій та підвищених очікувань суспільства щодо якості та прозорості медичних послуг. Сучасні виклики, зокрема пандемії, воєнні дії, обмеженість ресурсів та необхідність прийняття швидких управлінських рішень, потребують від фахівців громадського здоров’я не лише професійної компетентності, а й здатності діяти відповідно до етичних норм, забезпечуючи баланс між інтересами окремої людини та суспільства. Особливої значущості набувають питання довіри до системи громадського здоров’я, ефективної комунікації з населенням, прозорості рішень та відповідальності за їх наслідки. Недостатня увага до етичних аспектів може призводити до зниження довіри, конфліктів та неефективності заходів у сфері громадського здоров’я. У цьому контексті безперервний професійний розвиток медичних працівників з питань етики є необхідною складовою підвищення якості професійної діяльності, формування єдиних підходів до прийняття рішень та зміцнення довіри суспільства до системи охорони здоров’я. Формат навчання: дистанційний електронний курс з доступом до матеріалів 24/7, що дозволяє проходити курс у власному темпі без відриву від роботи та клінічної практики, надається на наступний день після оплати курсу. Цільова аудиторія: всі лікарські спеціальності медико-лабораторного профілю та медико-профілактичного; всі лікарські спеціальності; всі спеціальності професіоналів у сфері охорони здоров'я; всі спеціальності фахівців у сфері охорони здоров'я. Програма заходу • 1. Відео-лекція. • Актуальність теми та важливість етики у сфері громадського здоров'я. • Базові етичні принципи. Етичні стандарти у системі охорони здоров’я. Нормативно-правові аспекти та професійна відповідальність. • Етичні виклики у громадському здоров'ї. Прийняття рішень в умовах обмежених ресурсів. Баланс між правами індивіда та інтересами суспільства. Етичні аспекти під час криз (епідемії, воєнні умови, надзвичайні ситуації). • Комунікація та довіра у громадському здоров'ї. Етична комунікація з населенням. Робота з чутливою інформацією. Формування довіри до медичної системи. • Практичний блок: розбір кейсів. Аналіз реальних або змодельованих ситуацій. Етичні дилеми у щоденній практиці. • Прийняття рішень та їх аргументація. • 2. Робота з першоджерелами. • 3. Заключне тестування: перевірка засвоєння навчального матеріалу курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

У клінічній практиці доводиться працювати в умовах, коли остаточний вибір лікувальної тактики залежить не лише від медичних показань, а й від цінностей, очікувань та життєвого контексту пацієнта. Відсутність структурованого підходу до спільного прийняття рішень у таких ситуаціях може призводити до непорозумінь, конфліктів і професійного вигорання. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до пацієнтоорієнтованої допомоги, принципи спільного прийняття рішень та їх відмінність від класичної інформованої згоди. Ви опрацюєте поширені інструменти виявлення пріоритетів пацієнта за моделлю ICE, алгоритм SHARE як структуровану модель комунікації, а також практичні аспекти встановлення професійних та особистих кордонів лікаря. Також ви проаналізуєте ситуації, коли пацієнт не готовий брати участь у виборі лікування, і критерії, за яких лікар може приймати рішення одноосібно. Після навчання ви зможете підвищити якість вашої комунікації, зменшити кількість конфліктних ситуацій та формувати партнерські відносини у системі «лікар-пацієнт». • 1. Спільне прийняття рішень: невіддільна частина пацієнтоорієнтованої допомоги. Пацієнт як партнер і суб’єкт прийняття рішень. • 2. Інформована згода vs. спільне прийняття рішень. • 3. Виявлення пріоритетів пацієнта: ICE (ідеї, сумніви/побоювання, очікування). Як ставити запитання, щоб виявити ICE, та як ці дані «вбудовувати» у спільне рішення? • 4. Модель SHARE: 5 кроків спільного прийняття рішень (залучити – пояснити варіанти – з’ясувати цінності – дійти рішення – переглянути його). • 5. Що робити, якщо пацієнт не хоче приймати рішення? В яких випадках лікар приймає рішення одноосібно? • 6. Професійні й особисті кордони лікаря. Які види кордонів існують? • 7. Відмова пацієнту. Як сказати пацієнту «НІ»: техніка FAVER. • 8. Відповіді на запитання учасників.

Переломи верхньої кінцівки у дітей не завжди є «простою травмою», яку легко лікувати. Неправильна діагностика чи невдало обрана тактика ведення можуть призвести до деформацій, порушень росту й обмеження рухливості в майбутньому. На цьому заході ви дізнаєтеся, як правильно діагностувати переломи, обґрунтовано обирати метод лікування та уникати поширених помилок. Ви отримаєте практичні знання про сучасні способи консервативного й оперативного ведення, а також навчитеся розпізнавати тривожні симптоми, які потребують негайного втручання. Після навчання ви почнете впевненіше приймати клінічні рішення, уникати рутинного підходу й забезпечувати повне відновлення функції кінцівки. Ваші дії стануть точнішими, а результати лікування – прогнозованішими. • Вступ. Коротка статистика: поширеність, вікові піки • Анатомо-фізіологічні особливості дитячої кістки • Будова кістки у дітей (пластичність, наявність росткових зон) • Особливості зрощення у різних вікових групах • Ризики: вторинна деформація, порушення росту • Класифікація переломів верхньої кінцівки у дітей • Типові локалізації: ключиця, плече, ліктьова зона, передпліччя, кисть • Особливі типи переломів: «greenstick», відривні, епіфізеолізи • Приклади клінічних випадків • Принципи вибору методу лікування • Фактори, що впливають на вибір • Консервативні методи: іммобілізація, терміни, ускладнення • Хірургічні методи: металоостеосинтез, спиці, еластичні інтрамедулярні стрижні, пластини • Міфи та помилки: «вирівняється з ростом», «у дітей все швидко зростається» • Алгоритми лікування за сегментами • Плечова кістка: показання до консервативного та оперативного лікування • Ліктьовий суглоб: складність діагностики, часті помилки • Передпліччя: критерії репозиції, коли обов’язкова фіксація • Кисть та пальці: дрібні переломи з великими наслідками • Ускладнення та їх профілактика. Як уникнути і як коригувати • Розбір клінічних випадків. Обговорення типових помилок лікарів. Чіткі червоні прапорці, які вимагають оперативного втручання • Відповіді на запитання • Обговорення матеріалу (презентації) • Оцінювання здобутих знань

Чи завжди вам вдається брати під контроль резистентну гіпертензію? Резистентна артеріальна гіпертензія часто маскується під псевдорезистентну або поєднану патологію. Через помилки в діагностиці ураження органів-мішеней прогресують значно швидше. Такі хибні рішення є причиною втрати довіри пацієнта і зниження прихильності до лікування. На цьому заході ви дізнаєтеся про сучасні алгоритми визначення істинної та псевдорезистентної гіпертензії. Ви навчитесь аналізувати добовий моніторинг АТ, виявляти вторинні причини гіпертензії та оптимізувати комбінацію лікарських засобів. Після навчання ви будете впевнено диференціювати типи резистентної гіпертензії, ефективно коригувати терапію та використовувати сучасні інструменти моніторингу для підвищення ефективності лікування. • Резистентна гіпертензія: сучасне визначення, критерії діагностики, диференціація з псевдорезистентністю. • Алгоритм перевірки терапевтичної прихильності та якості домашнього моніторування. • Роль вторинних причин: коли варто запідозрити ендокринну чи реноваскулярну етіологію. • Оптимізація медикаментозної терапії: крок за кроком. • Фенотипи пацієнтів з резистентною гіпертензією. • Нефармакологічні й інтегративні підходи. • Нові технології моніторингу та digital-підходи. • Відповіді на запитання учасників, обговорення клінічних випадків.

Лікарі здобудуть наступні навички: 1. Застосування фундаментальних знань з нейроанатомії та нейрофізіології для інтерпретації клінічної картини. 2. Проведення диференційної діагностики між ураженнями центральної, периферичної та вегетативної нервової системи. 3. Алгоритмізація процесу визначення рівня ураження: від кори головного мозку до периферичного нерва та м’яза. 4. Розпізнавання та топічна інтерпретація ключових неврологічних синдромів (пірамідного, екстрапірамідного, мозочкового, сенсорних розладів). 5. Визначення локалізації ураження в стовбурі головного мозку на основі аналізу альтернуючих синдромів. 6. Топічна діагностика патологічних процесів на рівні спинного мозку (синдроми повного та часткового поперечного ураження, ураження передніх рогів). 7. Диференціація мононевропатій, поліневропатій, плексопатій та радикулопатій. 8. Формування діагностичної гіпотези для цілеспрямованого призначення параклінічних обстежень (МРТ, КТ, ЕНМГ). Питання, що розглядаються: Який алгоритм диференціації центрального та периферичного рухового нейрона? Як клінічно встановити рівень ураження стовбура головного мозку (середній мозок, міст, довгастий мозок)? Які клінічні ознаки дозволяють запідозрити ураження на рівні мозочка та його провідних шляхів? Як провести топічну діагностику сенсорних розладів (корковий, провідниковий, сегментарний, периферичний типи)? На основі яких симптомів проводиться диференційна діагностика уражень спинного мозку по поперечнику та поздовжнику? Які особливості клінічної картини уражень кінського хвоста (cauda equina) та мозкового конуса (conus medullaris)? Як, спираючись на клініку, відрізнити ураження плечового сплетення від корінцевого синдрому шийного рівня? Яка роль аналізу вищих мозкових функцій (афазія, апраксія, агнозія) в топічній діагностиці уражень кори головного мозку? Програма заходу • Тривалість заняття: 35:50 Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Нераціональне призначення антибіотиків є однією з головних причин зростання антибіотикорезистентності — проблеми, яку ВООЗ віднесла до десяти глобальних загроз для людства. Особливо гостро вона постає у педіатрії, де клінічна невизначеність часто спонукає лікарів до «перестраховки». Дані CDC 2023 року показують, що майже 30% антибіотиків, які призначаються дітям, є непотрібними або підібраними без урахування локальних даних щодо резистентності. Успішне лікування інфекційних захворювань у дітей потребує точної діагностики й чіткого плану дій. Важливо не лише правильно визначити збудника, а й вчасно попередити ускладнення та мінімізувати його поширення в організованих дитячих колективах. Навчальний захід «Стрептококова інфекція у дітей: від А(нтибіотиків) до Я(к запобігати?)» буде присвячений вивченню клінічного спектра стрептококової інфекції — від звичного фарингіту до тяжких інвазивних форм, таких як сепсис і токсичний шок. Учасники розглянуть, як вік дитини впливає на перебіг хвороби та як не пропустити небезпечні прояви. Детально розглядатиметься діагностика: коли доцільно використовувати експрес-тест, посів, ПЛР або загальний аналіз крові, і як уникати гіпердіагностики. Окрему увагу буде приділено сучасним підходам до вакцинації проти пневмокока — особливо у дітей із груп ризику. У блоці про лікування учасники дізнаються, коли антибіотик дійсно потрібен, як обрати оптимальний препарат і що таке депрескрайбінг. Завершить частину практичний розбір клінічних випадків із типовими помилками й ефективними рішеннями. • Різноманіття проявів стрептококової інфекції: від ангіни до пневмонії • Клінічний спектр: фарингіт, тонзиліт, скарлатина, середній отит, імпетиго, пневмонія, сепсис, токсичний шок. • Інвазивні та неінвазивні форми: на що звертати увагу лікарю. • Вік пацієнта як фактор клінічної варіативності. • Діагностика: швидкі тести, лабораторні методи, інтерпретація • Алгоритм прийняття рішення: коли і навіщо призначати тест на β-гемолітичний стрептокок групи А. • Огляд методів: експрес-тест, посів із зіва, ПЛР, загальний аналіз крові. • Клінічне мислення: як уникнути гіпердіагностики та антибіотикотерапії «наосліп». • Вакцинація від пневмококової інфекції: сучасні рекомендації • Взаємозв’язок пневмокока зі стрептококовою інфекцією. • Національний календар щеплень і додаткові можливості. • Профілактичне значення вакцинації у дітей із груп ризику. • Особливості перебігу у імунокомпроментованих дітей • Типові ускладнення та нетиповий перебіг. • Стратегія ведення: мультидисциплінарний підхід та індивідуалізація лікування. • Лікування: чи завжди потрібен антибіотик? • Показання до антибіотикотерапії при стрептококовій інфекції. • Вибір препарату: ефективність, тривалість, комплаєнс. • Депрескрайбінг та антибіотикостійкість: як запобігти майбутнім проблемам. • Клінічні кейси: помилки та вдалий досвід • Реальні історії пацієнтів із різним перебігом стрептококової інфекції. • Розбір типових діагностичних і комунікаційних помилок. • Обговорення ефективних стратегій лікування та профілактики з позицій доказової медицини. • Відповіді на запитання

Копрограма – базовий, доступний і водночас інформативний метод оцінювання стану шлунково-кишкового тракту. Вона дає змогу комплексно проаналізувати процеси травлення, всмоктування та виявити ознаки запалення, кровотечі або ферментної недостатності. На цьому заході ви розглянете етапи роботи з копрограмою: від преаналітичного до постаналітичного. Ви засвоїте підходи до оцінювання макроскопічних характеристик, хімічних реакцій та морфологічних елементів, навчитеся диференціювати нормальні та патологічні включення, а також зіставляти результати дослідження з клінічними синдромами, як-от діарея, закреп, мальабсорбція, мальдигестія чи запальні захворювання кишківника. Після навчання ви зможете обґрунтовано призначати копрограму, підвищити точність діагностики та своєчасно виявляти патологічні процеси у ШКТ. • Копрограма як базовий метод лабораторної діагностики ШКТ: значення в клінічній практиці та показання до проведення. • Стандартизація дослідження копрограми: преаналітичний, аналітичний та постаналітичний етапи. • Макроскопічне дослідження: вивчення кольору, консистенції, домішок. • Хімічні реакції у копрограмі. • Морфологічна ідентифікація клітинних елементів. • Диференціація нормальних та патологічних включень. • Поширені помилки в інтерпретації копрограми та методи їх уникнення. • Копрограма vs сучасні методи в діагностиці патологій ШКТ. • Відповіді на запитання.

Гематурія є клінічним синдромом із широким спектром етіологічних причин: від транзиторних і відносно доброякісних станів до тяжкої урологічної, нефрологічної та онкологічної патології. Вона не є ізольованим лабораторним феноменом – зазвичай це маркер потенційно небезпечного процесу, який потребує чіткої діагностичної стратегії. Своєчасне встановлення джерела кровотечі та правильна маршрутизація пацієнта визначають ефективність подальшого ведення і дають змогу уникнути фатальних наслідків. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до оцінювання пацієнтів із гематурією, зокрема її класифікацію, принципи первинного обстеження та диференційної діагностики між гломерулярними і негломерулярними причинами. Окрім цього, ви проаналізуєте тривожні симптоми, які вимагають онконастороженості, а також алгоритми обстеження із використанням лабораторних та інструментальних методів. Після навчання ви зможете точно оцінювати стан пацієнтів з мікро- та макрогематурією, своєчасно виявляти ознаки ургентних станів чи злоякісних новоутворень і правильно визначати подальшу тактику ведення. • Актуальність проблеми гематурії в клінічній практиці • Поширеність та клінічне значення • Міждисциплінарний підхід: уролог, нефролог, хірург • Коли гематурія є симптомом ургентного стану • Класифікація гематурії та первинне оцінювання пацієнта • Макрогематурія та мікрогематурія • Транзиторна й персистуюча гематурія • Безсимптомна і симптомна гематурія • Анамнез, огляд, базові лабораторні маркери • Гломерулярна та нефрологічна гематурія • Клінічні ознаки гломерулярного походження • Поєднання з протеїнурією, циліндрурією, гіпертензією • Гломерулонефрити, спадкові нефропатії, IgA Nephropathy • Коли направляти до нефролога • Негломерулярна гематурія: урологічні та хірургічні причини • Сечокам’яна хвороба, інфекції, травма • Патологія сечового міхура, простати, уретри • Пухлини сечовидільної системи • Післяопераційна та ятрогенна гематурія • Червоні прапорці та онконастороженість • Безбольова макрогематурія • Рецидивна гематурія у пацієнтів старшого віку • Анемія, втрата маси тіла, затримка сечі • Коли потрібне термінове дообстеження • Топічна та диференційна діагностика • Тристаканна проба та її клінічне значення • Початкова, термінальна, тотальна гематурія • Псевдогематурія: медикаменти, харчові фактори, гемоглобінурія • Типові діагностичні помилки • Сучасний алгоритм обстеження пацієнта з гематурією • Загальний аналіз сечі та мікроскопія осаду • Ultrasound, Computed Tomography Urography, Cystoscopy за показаннями • Лабораторна та інструментальна маршрутизація • Коли потрібна госпіталізація • Клінічні кейси і тактика ведення • Безсимптомна мікрогематурія • Макрогематурія на тлі антикоагулянтів • Гематурія з больовим синдромом • Вибір подальшої тактики та міждисциплінарна взаємодія • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Випадки насильства – складна медико-соціальна проблема, з якою медичні працівники стикаються на практиці незалежно від спеціальності. Заклади охорони здоров’я можуть виявитися першою точкою контакту для постраждалих осіб, тому від своєчасності й правильності дій медичного працівника залежить не лише якість наданої допомоги, а й подальша безпека пацієнта. Саме тому необхідно чітко орієнтуватися в чинній нормативно-правовій базі, алгоритмах реагування та принципах міжсекторальної взаємодії у разі виявлення насильства. На цьому заході ви розглянете законодавчі та нормативні аспекти запобігання й протидії насильству, а також алгоритми дій медичних працівників у разі виявлення ознак фізичного, психологічного, сексуального чи домашнього насильства. Окрім цього, ви засвоїте особливості ведення обов’язкової медичної документації у таких випадках, навчитеся взаємодіяти з правоохоронними органами та соціальними службами, а також правильно інформувати постраждалих осіб про їхні права й доступні сервіси допомоги. Після навчання ви зможете організовувати процес реагування на випадки насильства відповідно до чинного законодавства та професійних стандартів, мінімізувати юридичні ризики й забезпечити подальший захист постраждалої особи. • 1. Нормативно-правова база та основні поняття • Огляд ключових нормативно-правових актів, що регулюють запобігання та протидію насильству. Визначення базових термінів і понять. Форми домашнього насильства. Роль законодавства у захисті прав постраждалих осіб та забезпеченні доступу до допомоги. • 2. Роль та відповідальність закладів охорони здоров’я • Повноваження закладів охорони здоров’я у разі виявлення насильства. Обов’язки щодо реагування та взаємодії з іншими суб’єктами системи протидії насильству. • 3. Обов’язкові дії медичних працівників у перші 24 години • Інформування уповноважених органів (зокрема поліції). Ведення «Журналу реєстрації фактів виявлення» (відповідно до Постанови №658). Надання медичної допомоги постраждалій особі. • 4. Документування випадку та юридично значима фіксація інформації • Оформлення медичної документації: фіксація тілесних ушкоджень, збір анамнезу (Наказ № 278). Вимоги до якості й повноти документування. • 5. Права постраждалої особи й етичні аспекти взаємодії • Інформування постраждалої особи про її права та доступні сервіси допомоги. Забезпечення конфіденційності. Отримання інформованої згоди. Дотримання етичних принципів у роботі. • 6. Алгоритм правових дій медичного працівника • Покроковий алгоритм дій: первинне оцінювання ситуації, отримання згоди, документування, повідомлення відповідних органів, координація з іншими фахівцями. • 7. Практична частина: розбір правового кейсу • Аналіз реалістичної клінічної ситуації гендерно зумовленого насильства з відпрацюванням алгоритму дій медичного працівника відповідно до правових вимог. • 8. Відповіді на запитання учасників

Передчасно народжені діти потребують системного спостереження після виписки, адже порушення росту, розвитку та нутритивний дефіцит мають непомітний перебіг. Особливо важливо правильно розрахувати скоригований вік і планувати вакцинацію. На цьому заході ви навчитеся оцінювати ріст і розвиток передчасно народженої дитини, визначати нутритивні потреби та формувати індивідуальний план катамнестичного спостереження і вакцинації. Після навчання ви зможете своєчасно виявляти відхилення розвитку, коригувати харчування та впевнено планувати щеплення з урахуванням особливостей передчасного народження. • 1. Необхідність катамнестичного спостереження передчасно народжених дітей: значення катамнезу після виписки, групи ризику та вплив гестаційного віку і маси тіла на подальший розвиток дитини. • 2. Первинний візит після виписки з неонатального стаціонару : підготовка до огляду, аналіз виписної документації та формування індивідуального плану спостереження у взаємодії з іншими фахівцями. • 3. Фізичний розвиток передчасно народженої дитини : скоригований вік як основа оцінювання, моніторинг маси тіла, росту й окружності голови, виявлення відхилень. • 4. Нутритивний супровід: підтримка грудного вигодовування, показання до збагачувачів і сумішей, виявлення та корекція нутритивного дефіциту. • 5. Вакцинація передчасно народжених дітей: принципи імунізації з урахуванням гестаційного віку, особливості живих і інактивованих вакцин, безпека щеплення. • 6. Побудова індивідуального плану катамнестичного спостереження на прикладі клінічного кейсу. • Розбір питань за матеріалами заходу. Оцінювання набутих знань.

У дітей з вродженими вадами серця (ВВС) респіраторна підтримка є одним із головних факторів впливу на гемодинаміку та виживаність. Сучасні підходи базуються на інтеграції рекомендацій AHA 2026, SSC 2021, NeoReviews та клінічних протоколів ACS NSQIP, що дає змогу формувати доказову прикладну модель ведення таких пацієнтів. Окрему важливість має концепція безпечної ШВЛ, яка передбачає оптимізацію вентиляційних параметрів відповідно до взаємодії серця та легень, а також впливу на системний і легеневий судинний опір. На цьому заході ви розглянете клінічну класифікацію ВВС з позиції анестезіолога, етапи хірургічної паліації при одношлуночковій гемодинаміці та підходи до стратифікації ризиків. Ви проаналізуєте фактори, які впливають на системний і легеневий судинний опір, а також механіку серцево-легеневої взаємодії при спонтанному диханні та штучній вентиляції. Окрім цього, ви отримаєте практичні рекомендації щодо респіраторної підтримки, зокрема налаштування ШВЛ, вибору стратегії вентиляції та фармакологічного супроводу із застосуванням інодилататорів (мілрінон), легеневих вазодилататорів (ілопрост, інгаляційний оксид азоту) й адаптованої седації. Після навчання ви зможете безпечно керувати респіраторною підтримкою у пацієнтів з ВВС, індивідуалізувати вентиляційні стратегії залежно від типу гемодинаміки та мінімізувати ризики гемодинамічної нестабільності. • Вступ та актуальність теми • Клінічна класифікація ВВС для анестезіологів • Етапи хірургічної паліації при одношлуночковій гемодинаміці • Стратифікація ризиків та визначення тактики • Фактори впливу на судинний опір (SVR та PVR) • Механіка серцево-легеневої взаємодії: спонтанне дихання vs ШВЛ • Практичні аспекти респіраторної підтримки • Резюме та висновки • Q&A-сесія – відповіді на запитання учасників