Заходи БПР — Педіатрія 2026

За участь у заході нараховується 6 балів БПР. Дата проведення: 10.09.2026. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Біохімічний аналіз крові: метаболічний погляд на звичні показники: Чому «норма» не завжди означає здоров’я, функціональна інтерпретація лабораторних показників Блок вуглеводного обміну як енергетичне виснаження Печінкові ферменти як дзеркало метаболічного стресу Феритин, CRP і сечова кислота - приховані маркери запалення та оксидативного стресу. Ліпідограма як інструмент оцінки метаболічної гнучкості Мікроелементи й вітаміни як ключ до ферментативної активності, як дрібні дефіцити змінюють метаболічний профіль Діагностичні алгоритми для практиків - з чого почати, що перевірити і як інтерпретувати комплексно 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Електронний курс PRO: розлади годування у дітей — путівник для педіатра 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ «Розлади годування у дітей — це більше, ніж просто «вибагливість» за столом. Йдеться про складні патерни харчової поведінки, які можуть мати підґрунтя у сенсорній, моторній або психологічній сферах. Для педіатра це водночас виклик і можливість — вчасно помітити, спрямувати, підтримати. Без узагальнень і зайвої теорії — лише про важливе: факти, алгоритми та реальні клінічні кейси. Запрошуємо долучитися до розмови про те, як не сплутати симптоми та вчасно виявити проблему, як помилки на етапі діагностики можуть коштувати часу, що вважати віковою нормою, а що — «червоним прапорцем», та як розпізнати, коли «відмова їсти» є сигналом тривоги. Окремо розглядається роль мультидисциплінарної команди у роботі з розладами харчування, зокрема хто входить до неї для ефективної корекції, та як стиль годування й батьківські реакції можуть провокувати або посилювати харчові труднощі у дітей. Курс сфокусований на практичному сучасному підході на стику педіатрії, гастроентерології та психології.» Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

1. Організаційні питання щодо курсу 2. Основна лекційна частина курсу 3. Тестування БПР

Колоноскопія – це мистецтво бачити те, що інші можуть не помітити. Від якості огляду залежить точність діагностики і своєчасність виявлення передракових змін. Помилки у підготовці до процедури, технічні неточності чи поспіх можуть обернутися пропущеними поліпами та виразковими змінами, що у подальшому спричинить тяжкі запальні або злоякісні процеси. На цьому заході ви зʼясуєте, як ретельно зібраний анамнез і підготовка впливають на візуалізацію слизової, як візуалізувати «сліпі зони» та оцінити підозрілі ділянки. Дізнаєтесь, коли достатньо лише побачити й описати, а коли потрібно діяти – брати біопсію чи видаляти утворення. Після зустрічі ви зможете системно підходити до кожного дослідження, підвищити власні показники якості (ADR, повнота огляду, адекватність документування) та впевнено ухвалювати клінічні рішення. • Як впливає анамнез на результат колоноскопії. • Скарги та їхній вплив на обсяг маніпуляцій при колоноскопії. • Підготовка до колоноскопії. • Введення колоноскопа: з оглядом чи без? • Критерії якості огляду. • Способи покращення візуалізації та ефективності пошуку патології. • Тактика у разі виявлення патології: опис, біопсія, видалення – що обрати? • Самоаналіз і робота над помилками. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

​Хвороба Крона – це хронічне запальне захворювання шлунково-кишкового тракту, яке може уражати будь-який його сегмент: від ротової порожнини до прямої кишки. Через неспецифічність початкових симптомів, як-от діарея, абдомінальний біль, метеоризм і субфебрилітет, вона нерідко маскується під інші патології травної системи. Вчасне виявлення захворювання є критично важливим для запобігання тяжким ускладненням: норицям, абсцесам, стриктурам, кишковій непрохідності. Для цього лікар має знати сучасні підходи до діагностики, що охоплюють ендоскопію, гістологічне дослідження, лабораторні та візуалізаційні методи. Крім кишкових уражень, хвороба Крона має системний характер і може проявлятися артритом, увеїтом, вузлуватою еритемою чи первинним склерозивним холангітом. Позакишкові прояви значно ускладнюють діагностику та потребують мультидисциплінарного підходу. Додаткових труднощів завдає необхідність індивідуалізованої терапії, консультування щодо вакцинації, способу життя, а також оцінювання ризиків під час планування вагітності. Навчальний майстер-клас «Запальні захворювання кишечника: актуальні виклики та рішення» буде присвячений вивченню клінічного перебігу хвороби Крона й типових діагностичних труднощів, з якими стикається лікар. Будуть розглянуті інструменти для раннього виявлення та ефективного моніторингу захворювання й специфічні біомаркери, які відіграють важливу роль у контролі активності хвороби та прийнятті клінічних рішень. Учасники детально ознайомляться з підходом treat-to-target як сучасним стандартом ведення пацієнтів. Окремий акцент буде зроблений на біологічній терапії, її можливостях і показаннях. Також буде розглянута діагностика й лікування позакишкових проявів та значення мультидисциплінарної співпраці у веденні пацієнтів з хворобою Крона. • Клінічний перебіг та діагностичні труднощі • Основні інструменти раннього виявлення та моніторингу хвороби Крона • Значення біомаркерів у менеджменті хвороби Крона • Treat-to-target як стандарт ведення • Роль біологічної терапії • Позакишкові прояви: виклики діагностики та лікування • Мультидисциплінарний підхід – запорука ефективного ведення пацієнта з хворобою Крона • Відповіді на запитання учасників • Рекомендації щодо проведення ендоскопії • Інтервали спостереження • СПК/ЗЗК (IBS/IBD) та інші коліти: як правильно диференціювати? • Сучасні рекомендації щодо лікування та ведення пацієнтів із ВК • Відповіді на запитання учасників

Своєчасне розпізнавання типових симптомів і патогномонічних ознак, зокрема плям Копліка, допомагає швидко ізолювати пацієнта та розпочати адекватну терапію. Учасники опрацюють клінічні періоди захворювання, критерії ВООЗ для діагностики, характерні особливості екзантеми та диференційну діагностику з аденовірусною інфекцією, грипом, ентеровірусними екзантемами, краснухою, інфекційним мононуклеозом, скарлатиною, багатоформною ексудативною еритемою і синдромом Стівенса—Джонсона. Окрему увагу приділено сучасним протоколам лікування, дозуванню вітаміну А для різних вікових груп, постконтактній профілактиці, ізоляції хворих і організації карантинних та інших протиепідемічних заходів. Актуальність епіднагляду за інфекцією зростає з огляду на прогнозовані епідеміологічні тенденції на 2026 рік. Практичні навички допоможуть запобігати ускладненням і ефективно управляти спалахами на рівні первинної медичної допомоги. Лікарі навчаться розпізнавати клінічні періоди, виявляти специфічні ознаки, застосовувати критерії ВООЗ, аналізувати екзантему, проводити диференційну діагностику, призначати терапію, визначати тактику постконтактної профілактики та організовувати протиепідемічні заходи. Програма заходу • Заняття — 26:53 • Конспект до заняття • Клінічні задачі до заняття • Опитування до курсу • Тестування БПР до курсу Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Соціальна тривожність у підлітків часто маскується під соматичні скарги – головний та абдомінальний біль, «панічні стани» або загальну слабкість – через що пацієнт проходить тривалий маршрут між педіатрією, неврологією та гастроентерологією. У поєднанні з впливом дистанційного навчання та соціальної ізоляції це формує умови для хронізації симптомів і вторинної психопатології. Відсутність раннього розпізнавання призводить до фрагментарної діагностики, нецільової терапії та втрати часу, що підсилює уникальну поведінку й соціальне функціональне обмеження. На цьому заході ви навчитеся розпізнавати клінічні прояви соціальної тривожності у підлітків, проводити диференційну діагностику з депресією, розладами адаптації та РАС, а також застосовувати сучасні підходи до скринінгу й клінічного інтерв’ю відповідно до DSM-5-TR та ICD-11. Ви дізнаєтеся про нейробіологічні механізми тривоги, вплив стресу на когнітивний розвиток, клінічні варіанти перебігу розладу й принципи психотерапевтичного і фармакологічного лікування, зважаючи на сімейний та шкільний контексту. Після навчання ви зможете системно ідентифікувати соціальну тривожність на рівні первинного контакту, уникати діагностичних помилок і гіпердіагностики соматичних станів та своєчасно формувати маршрут пацієнта до психотерапевтичної допомоги. • Тривожні розлади у підлітків: сучасна класифікація, поширеність та клінічне значення • Соціальна тривожність у підлітковому віці: механізми формування й фактори ризику • Вплив дистанційного навчання на психічне здоров’я підлітків: соціальна ізоляція, зміна поведінкових патернів • Нейробіологія тривоги: роль стресу, нейромедіаторів та розвитку мозку підлітка • Клінічні прояви соціальної тривожності: від уникання до функціонального обмеження • Діагностичні пастки: соціальна тривожність, депресія, розлади адаптації, розлади аутистичного спектра • Скринінг та діагностика: клінічне інтерв’ю, шкали оцінювання, критерії DSM-5-TR та ICD-11 • Лікування: психотерапія (когнітивно-поведінкова), фармакотерапія, комбіновані підходи • Роль сім’ї, школи та міждисциплінарної команди у веденні підлітка з тривожним розладом • Q&A: клінічне обговорення кейсів • Самостійне тестування.

Електронний навчальний курс присвячений диференційній діагностиці інфекційних і неінфекційних причин висипів у дітей. Програма розроблена для лікарів та медичних фахівців. Учасники опанують морфологічний аналіз елементів висипу — макули, папули, везикули, пустули та петехії — і оцінювання їхньої еволюції. Курс допоможе диференціювати вірусні екзантеми, бактеріальні ураження шкіри, алергічні дерматози, системні захворювання сполучної тканини та геморагічні васкуліти. Учасники навчаться виявляти патогномонічні симптоми та «червоні прапорці» тяжкого перебігу, оцінювати показання до лабораторної діагностики та розробляти тактику ведення пацієнтів відповідно до принципів доказової медицини. Програма заходу • Заняття 1: Диференційна діагностика інфекційних та неінфекційних причин висипів у дітей. • Тривалість заняття 1: 02:03:51. • Ключові морфологічні критерії диференціації макулопапульозних, везикульозних та петехіальних висипів. • Клінічна диференційна діагностика між кором, краснухою та інфекційною еритемою. • Клінічні ознаки («червоні прапорці») у дитини з лихоманкою та висипом, що вказують на ризик менінгококцемії чи сепсису. • Клінічні ситуації, у яких слід запідозрити хворобу Кавасакі, та діагностичні критерії. • Алгоритм диференційної діагностики інфекційної та алергічної кропив’янки. • Особливості клінічного перебігу та діагностики ентеровірусних екзантем, зокрема синдрому «рука-нога-рот». • Диференційна діагностика висипів при системних захворюваннях сполучної тканини та васкулітах, зокрема хворобі Шенлейна-Геноха. • Тактика ведення пацієнтів з медикаментозними екзантемами, включаючи синдром Стівенса-Джонсона. • Заняття 2: Кір у дітей. Діагностика, диференційна діагностика та лікування. • Клінічна семіотика катарального періоду кору та виявлення плям Копліка. • Чотири ключові характеристики корової екзантеми для диференціації від інших висипів. • Диференціація кору та інфекційного мононуклеозу, зокрема при появі «ампіцилінового» висипу. • Особливості висипу, лімфаденопатії та катаральних явищ при краснусі порівняно з кором. • Диференційна діагностика кору та ентеровірусних екзантем, зокрема синдромів «рука-нога-ротик» і Бостонської екзантеми. • Диференціація кору та скарлатини за характером висипу, ураженням ротоглотки, «малиновим язиком» та симптомом Пастія. • «Червоні прапорці» розвитку багатоформної ексудативної еритеми або синдрому Стівенса-Джонсона на тлі екзантеми. • Сучасні протоколи лікування кору, включаючи дозування вітаміну А за рекомендаціями ВООЗ. • Тактика екстреної постконтактної профілактики кору: вакцинація, імуноглобулін та терміни проведення. • Актуальні епідеміологічні тенденції щодо кору в Україні та вимоги до епіднагляду. • Конспект до заняття 1. • Клінічні задачі до заняття 1. • Конспект до заняття 2. • Клінічні задачі до заняття 2. • Тестування БПР до курсу. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Це сучасний курс для лікарів різних спеціальностей. Як діяти, коли пацієнт приходить із ознаками насильства, підозрілими травмами чи, навпаки, коли необхідно брати участь у огляді трупа? Про ці речі мало говорять, але вони можуть торкнутись фактично кожного лікаря, незалежно від його спеціалізації. Під час курсу Ви отримаєте чіткі алгоритми дій, юридичні орієнтири та етичні стандарти, які допоможуть діяти правильно, професійно і в межах закону. На курсі ви дізнаєтесь, як документувати тілесні ушкодження відповідно до чинного законодавства України; розберете роль лікаря в огляді трупа згідно з КПК; зрозумієте, як розпізнати ознаки домашнього насильства, у тому числі щодо дітей та осіб похилого віку; отримаєте знання про міжнародні стандарти фіксації насильства; відпрацюєте алгоритм дій медпрацівника при підозрі на насильство — від надання допомоги до повідомлення компетентних органів; дізнаєтесь про етичні межі, юридичну відповідальність та медико-правовий захист лікаря у таких ситуаціях. Після проходження курсу Ви впевнено діятимете у складних клініко-правових випадках, зможете правильно фіксувати ушкодження, не порушуючи прав пацієнта, отримаєте інструменти для професійної комунікації з правоохоронними органами та забезпечите власну медико-правову безпеку у професійній діяльності. Програма заходу • БЛОК 1. Документування тілесних ушкоджень • БЛОК 2. Про домашнє насильство • БЛОК 3. Огляд трупа • БЛОК 4. Насилля над дітьми і літніми людьми Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Курс призначений для всіх лікарських спеціальностей, усіх спеціальностей фахівців у сфері охорони здоров'я, усіх фармацевтичних спеціальностей та усіх спеціальностей професіоналів у сфері охорони здоров’я. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховані бали БПР. Бали БПР: 5. Номер в системі БПР: 1019980. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «цифрова компетентність». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Після проходження курсанту буде видано сертифікат. Після проходження курсанту будуть нараховані бали БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «невідкладна (екстрена) медична допомога». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Відеолекція Підбір асистивних засобів та техніки переміщення пацієнтів у реабілітації Класифікація асистивних засобів Алгоритм підбору засобу Техніки безпечного переміщення пацієнтів Комунікація з пацієнтом і родиною Як отримати технічний засіб безкоштовно за державною програмою 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Як часто на прийомі з’являються діти зі скаргами на біль у суглобах після інфекції — і щоразу виникає питання: це тимчасова артралгія, реактивна артропатія чи вже справжній артрит? Чи завжди ми впевнено розуміємо, де межа між варіантом норми після вірусної хвороби та станом, що потребує консультації вузького спеціаліста? Біль у суглобах у дітей — часта причина звернень до лікаря первинної ланки. Але саме тут легко або недооцінити серйозність ситуації, або навпаки — призначити зайві обстеження й лікування. Реактивний артрит у педіатрії має свої особливості перебігу, діагностичні критерії та «червоні прапорці», які важливо знати кожному педіатру. Запрошуємо на клінічно орієнтований захід, де розберемо сучасний погляд на реактивний артрит у дітей та практичні межі компетенції лікаря ПМД. Практично, структуровано й з опорою на сучасні рекомендації: щоб після заходу ви чітко розуміли, кого можна безпечно вести самостійно, а кого не можна втратити з поля зору. Ключові особливості Теми «тут і зараз» — розбираємо нозології, які щодня у фокусі лікарів. Без води — тільки доказові знання, що мають значення. До 2 годин — стисло, структуровано, одразу у практику. Перевірені експерти — досвідчені лікарі, яким довіряють колеги. Зручно — онлайн-ефір із доступом з будь-якого місця. Програма заходу • що сьогодні розуміють під реактивним артритом у дитячому віці: визначення, механізми, критерії; • чим відрізняються артралгія, артропатія та артрит; • суглобовий біль при гострих інфекціях: коли це частина інфекційного процесу, а коли — окрема проблема; • алгоритм дій педіатра: огляд, базові обстеження, спостереження в динаміці; • показання до скерування до дитячого ревматолога або ортопеда: чіткі клінічні орієнтири; • типові помилки первинної ланки та як їх уникнути. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

У клінічній практиці доводиться працювати в умовах, коли остаточний вибір лікувальної тактики залежить не лише від медичних показань, а й від цінностей, очікувань та життєвого контексту пацієнта. Відсутність структурованого підходу до спільного прийняття рішень у таких ситуаціях може призводити до непорозумінь, конфліктів і професійного вигорання. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до пацієнтоорієнтованої допомоги, принципи спільного прийняття рішень та їх відмінність від класичної інформованої згоди. Ви опрацюєте поширені інструменти виявлення пріоритетів пацієнта за моделлю ICE, алгоритм SHARE як структуровану модель комунікації, а також практичні аспекти встановлення професійних та особистих кордонів лікаря. Також ви проаналізуєте ситуації, коли пацієнт не готовий брати участь у виборі лікування, і критерії, за яких лікар може приймати рішення одноосібно. Після навчання ви зможете підвищити якість вашої комунікації, зменшити кількість конфліктних ситуацій та формувати партнерські відносини у системі «лікар-пацієнт». • 1. Спільне прийняття рішень: невіддільна частина пацієнтоорієнтованої допомоги. Пацієнт як партнер і суб’єкт прийняття рішень. • 2. Інформована згода vs. спільне прийняття рішень. • 3. Виявлення пріоритетів пацієнта: ICE (ідеї, сумніви/побоювання, очікування). Як ставити запитання, щоб виявити ICE, та як ці дані «вбудовувати» у спільне рішення? • 4. Модель SHARE: 5 кроків спільного прийняття рішень (залучити – пояснити варіанти – з’ясувати цінності – дійти рішення – переглянути його). • 5. Що робити, якщо пацієнт не хоче приймати рішення? В яких випадках лікар приймає рішення одноосібно? • 6. Професійні й особисті кордони лікаря. Які види кордонів існують? • 7. Відмова пацієнту. Як сказати пацієнту «НІ»: техніка FAVER. • 8. Відповіді на запитання учасників.

Коли війна впливає на життя людини, вона лишає після себе не тільки темні спогади. Є чимало тих, у кого біль минулого маскується під «складний характер»: різкі емоції, відстороненість, імпульсивність та недовіра до інших. КПТСР може виглядати як розлад особистості. І припуститися помилки дуже легко – назвати патологію «особливістю характеру» й залишити її без лікування. Цей захід допоможе розпізнавати межу між звичайними емоційними реакціями та посттравматичними змінами. Ви навчитеся відрізняти КПТСР від прикордонного чи нарцисичного розладу, користуватися психодіагностичними інструментами, обирати оптимальну терапевтичну стратегію та розуміти, як поєднувати психотерапію з фармакотерапією. Після участі ви зможете точніше оцінювати симптоми, уникати діагностичних пасток і допомагати там, де посттравматичний розлад ховається за агресією, тривожністю чи мовчанням. • Вступ. Актуальність теми в умовах війни. • Поширеність ПТСР/КПТСР і розладів особистості. • Етіологічні чинники: тривала травма чи формування особистісних патернів. • Діагностичні критерії: МКХ-11 та МКХ-10. • Диференційна діагностика: клінічні маркери, алгоритм оцінювання. • Скринінг і психодіагностика, додаткові методи. • Коморбідність КПТСР і розладів особистості. • Принципи лікування: психотерапія, фармакотерапія. • Прогноз і перебіг: відмінності між станами. • Клінічні кейси. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.