Заходи БПР — Отоларингологія 2026

Кожна помилка у застосуванні IPL-технологій може спричинити опіки, рубці або навіть приховану меланому. Такі ускладнення можуть зруйнувати репутацію лікаря та клініки. Але водночас правильне застосування IPL підвищує ефективність процедур до 80% і дає змогу комплексно працювати з пігментними плямами, акне та іншими естетичними проблемами. На цьому заході ви навчитеся застосовувати IPL у своїй практиці, точно визначати мішені для лікування, обирати параметри під різні фототипи шкіри і стани, прогнозувати ризики та вчасно реагувати на ускладнення. Ви отримаєте алгоритми для роботи з гіперпігментацією, куперозом, акне, фотостарінням і нерівним тоном шкіри, а також розглянете протипоказання та протоколи корекції ускладнень процедури. Після навчання ви зможете безпечно й ефективно застосовувати IPL-технології, зменшити ризики для пацієнта й підвищити результативність лікування. • IPL ≠ лазер: база, яку всі плутають. • Хромофори та конкуренція в тканині. • Судинні мішені: як діаметр і глибина визначають вибір параметрів і прогноз. • Пігментні ураження: контроль мішені, ризик PIH та межі безпечної корекції. • Запальні дерматози та світлова модуляція: де межа між терапією і ризиком. • Комбінації, що підсилюють, і комбінації, що шкодять: стратегія, а не хаос. • Клінічне мислення в реальному часі: розбір складних випадків. • Відповіді на запитання.

НСЗУ прибрала маркування ціни і тарифікацію з розшифрувань медичних записів, які заклади щомісяця отримують за результатами поданих ЕМЗ. Тепер фінансовим службам і статистикам доводиться самостійно визначати тарифи, застосовувати коефіцієнти й рахувати фактичні суми виплат – а отже зростає ризик помилок і втрат. Коли керівник орієнтується лише на опублікований тариф без розуміння механізму розрахувань, заклад фактично втрачає контроль над прогнозуванням доходів, маржинальністю послуг і наражає себе на ризик фінансових санкцій. На цьому заході ви отримаєте структурований алгоритм відтворення фактичної оплати за пакетами «Програми медичних гарантій», навчитеся зіставляти очікувану та реальну оплати, аналізувати вплив клінічного кодування на фінансування і впроваджувати щомісячний контроль виплат як управлінський інструмент. Також ви дізнаєтеся, як використовувати ці розрахунки для внутрішнього фінансового аналізу і стратегічного планування послуг. Після навчання ви зможете прогнозувати надходження, виявляти ризики касових розривів і приймати управлінські рішення на основі реальних цифр, а не припущень. • Нормативна та фінансова логіка Програми медичних гарантій. • Фактична оплата за надання медичних послуг. Дані, необхідні для відтворення фактичної оплати. • Алгоритм відтворення тарифікації за пакетами. • Коефіцієнти й обмеження: як їх правильно врахувати. • Практична перевірка: як зіставити очікувану й фактичну оплати. • Щомісячний контроль виплат: впровадження алгоритму в роботу закладу. • Використання розрахунків для внутрішнього фінансового аналізу. • Відповіді на запитання.

Онлайн-курс PRO: базові принципи ведення літніх пацієнтів для сімейного лікаря 🤖 інформація зібрана за допомогою ШІ Пацієнти літнього та похилого віку потребують особливого підходу до діагностики, лікування та профілактики ускладнень. Під час заходу обговоримо ключові питання для кожного сімейного лікаря та терапевта: вікові зміни організму, подолання поліпрагмазії (зважений підхід до призначення ліків у літніх людей), запаморочення у похилому віці (диференційна діагностика і тактика ведення), профілактика падінь та алгоритм дій лікаря, а також особливості лікування артеріальної гіпертензії та цукрового діабету у зрілому віці. Вчасне розпізнавання цих станів має ключове значення для збереження якості життя пацієнта, правильного вибору тактики лікування та підтримки родини. Поговоримо про практичні інструменти диференційної діагностики та можливості терапевтичних підходів на рівні первинної медичної допомоги. Застереження Цей опис було автоматично зібрано зі сторінки реєстрації на сайті організатора заходу. Інформація на сторінці могла змінитися після парсингу — будь ласка, звірте програму, дату, ціну, спікерів та інші деталі з офіційним оголошенням перед реєстрацією. Увага: автоматичний збір даних працює у тестовому режимі. Щоб повідомити про проблему, напишіть нам на пошту support@bpr.center

Аеромедична евакуація – одна з головних ланок порятунку поранених в сучасній війні. Але водночас знання в цій сфері традиційно доступні лише вузькому колу військових лікарів. Цю тему майже не розкривають на відкритих освітніх подіях, хоча вона визначає швидкість та безпечність транспортування пацієнта. Помилки на етапі організації та взаємодії можуть затримати евакуацію, погіршити стан пораненого і навіть зірвати операцію. В умовах війни кожен медик має орієнтуватися в базових принципах військової медицини, зокрема у правилах координації з авіацією. На цьому заході ви дізнаєтеся, як працює аеромедична евакуація в реальних бойових умовах. Ви розглянете нормативні вимоги, алгоритми взаємодії, основи картографічного аналізу та навіть практичний відбір вертолітного майданчика. Усі матеріали ґрунтуються на реальному досвіді, відточеному на етапах медичної евакуації та в роботі з підрозділами, що постійно діють в зоні бойових дій. Після навчання ви зможете правильно ініціювати евакуацію, передавати основну інформацію та приймати рішення у ситуаціях, про які не пишуть у відкритих джерелах. • Керівні документи: • розгляд основних нормативно-правових актів, статутних вимог і розпорядчих документів, що регламентують порядок організації та проведення аеромедичної евакуації сил оборони. • Взаємодія начальника медичної служби угруповання військ з іншими напрямами під час планування аеромедичної евакуації: • визначення ролі, повноважень та зон відповідальності; порядок координації дій з командуванням, оперативними структурами та медичними підрозділами. • Відбір та підготовка вертолітного майданчика: • процедура оцінювання місцевості, встановлення придатності майданчика, дотримання вимог безпеки польотів і тактичних умов застосування авіації. • Картографічне забезпечення: • вивчення картографічних матеріалів, аналіз маршрутів, особливостей рельєфу, зон ризику та умов для виконання евакуаційних заходів. • Відпрацювання маневрів: • практичні дії підрозділів: виконання алгоритмів маневрування, організація взаємодії, реагування на ускладнені тактичні ситуації. • Підсумковий відеоматеріал: • демонстрація основних елементів програми та узагальнення отриманих результатів у форматі короткого відеозвіту. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Цей курс може бути корисним незалежно від вашої посади та ролі в системі охорони здоров'я, адже ці універсальні навички стануть у нагоді для управління конфліктами як з пацієнтами, так і колегами, партнерами, контрагентами тощо. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Це про вибори, які лікар робить щодня. Вміння поєднувати професійну майстерність із повагою до пацієнта визначає безпеку, довіру та якість медичної допомоги. Протягом навчання ви дізнаєтесь про: ✅ Основи біоетики та принципи, що керують прийняттям рішень; ✅ Виклики клінічної практики: дискримінація, емпатія та вразливість пацієнтів; ✅ Етичні питання досліджень: інформована згода, чесність та академічна доброчесність; ✅ Конфіденційність і приватність у роботі з пацієнтами. Даний курс допоможе забезпечити баланс між професійною майстерністю та етикою! Програма заходу • БЛОК 1. Основи біоетики • БЛОК 2. Виклики у клінічній етиці • БЛОК 3. Виклики в етиці досліджень • БЛОК 4. Конфіденційність і приватність в клінічній практиці Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

1. Лекційна частина 1.1 Управління відходами, які не є медичними в ЗОЗ Огляд нормативної бази у сфері управління відходами Перелік операцій з відновлення відходів Побутові відходи План управління відходами Роздільне збирання побутових відходів Вимоги до контейнерів для збирання побутових відходів 1.2 Управління медичними відходами в ЗОЗ Національний перелік відходів, підгрупа 18 01 Схема управління відходами Вимоги до організації зберігання відходів Вимоги до приміщень Декларація про відходи 2. Підсумкове тестування

Імунограма – один із базових інструментів оцінки стану імунної системи, однак її інтерпретація найчастіше викликає труднощі в клінічній практиці. Неправильне трактування показників може призводити до діагностичних помилок, необґрунтованого призначення імуномодулюючих препаратів або до пропуску імунної недостатності. Це ускладнює вибір лікувальної тактики та підвищує ризик хронізації процесу. На цьому майстер-класі ви у режимі онлайн-зустрічі у Google Meet дізнаєтесь про практичне використання імунограми на прикладі реальних клінічних випадків. Ви дізнаєтесь, в яких ситуаціях імунограма дійсно потрібна, як оцінювати її результати в клінічному контексті та коли достатньо тільки динамічного спостереження. Ви навчитесь диференціювати первинні і вторинні імунодефіцити, а також уникати поширених помилок – зокрема рутинного призначення імуномодуляторів «про всяк випадок». Після навчання ви зможете обґрунтовано працювати з імунограмою у щоденній практиці, правильно визначати показання до дослідження, критично оцінювати відхилення в аналізах та формувати індивідуальний план ведення пацієнтів із частими інфекціями, затяжним перебігом хвороб, алергічними або аутоімунними проявами. • I. Роль імунограми у клінічній практиці • II. Основні показники імунограми та їх трактування • III. Клінічні випадки з практики лікаря (аналіз реальних медичних ситуацій) • Покроковий розбір імунограми • Прийняття рішень на основі результатів • Критерії вибору між спостереженням, дообстеженням та лікуванням • IV. Часті помилки у роботі з імунограмою • V. Розбір клінічних випадків учасників заходу та відповіді на запитання

Курс розроблено щоб сформувати розуміння процесу та основних вимог для коректного виписування електронного рецепта в електронній системі охорони здоров'я. Ви дізнаєтесь про передумови виписування електронного рецепта в електронній системі охорони здоров'я, а також про особливості створення та використовування електронного рецепта. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Система коагуляції – це не просто каскад біохімічних реакцій, а й критично важливий компонент для підтримання життя в умовах багатьох невідкладних станів. Її порушення може мати дві крайні клінічні маніфестації: неконтрольовані кровотечі або тромботичні ускладнення, які часто призводять до летальних наслідків. Зокрема, ДВЗ-синдром є яскравим прикладом патології, за якої баланс між тромбозом і кровотечею порушується кардинально. Цей стан може розвиватися на тлі сепсису, ускладнених пологів, термінальної стадії онкопроцесів, політравми і після великих хірургічних втручань. Однак його складно своєчасно розпізнати через нечіткість клінічної та лабораторної картини. Наприклад, D-димер, який є одним з основних маркерів активації фібринолізу, може бути підвищеним у багатьох критичних станах, але без зважання на контекст його діагностичне значення знижується. Наслідок – до 30% випадків ДВЗ-синдрому залишаються нерозпізнаними на ранніх етапах, що прямо корелює з погіршенням прогнозу. Тому, систематизовані знання про механізми згортання крові, сучасні діагностичні підходи й інтерпретацію лабораторних тестів є необхідними для лікаря, який працює в умовах інтенсивної терапії, акушерства чи онкології. Навчальний майстер-клас «ДВЗ-синдром: виклики та можливості лабораторної діагностики» буде присвячений вивченню фізіології гемостазу як тонкого балансу між процесами згортання крові та фібринолізу. Учасники розглянуть епідеміологію, причини розвитку, класифікацію і патогенез ДВЗ-синдрому, що дасть змогу глибше зрозуміти механізми його виникнення. Будуть проаналізовані клінічні прояви цього стану й загальні принципи його діагностики. Особливу увагу приділено сучасним підходам до лабораторної діагностики, зокрема специфічним тестам, алгоритмам і шкалам оцінювання для своєчасного виявлення й контролю тяжкості ДВЗ-синдрому. • Фізіологія гемостазу: рівновага життя між згортанням крові та фібринолізом. • Епідеміологія, причини розвитку та класифікація ДВЗ-синдрому. • Патогенетичні аспекти розвитку ДВЗ-синдрому. • Клінічна маніфестація ДВЗ-синдрому. • Загальні принципи діагностики ДВЗ-синдрому. • Сучасні підходи до лабораторної діагностики та маркери ДВЗ-синдрому: специфічні тести, алгоритми, шкали динамічного оцінювання стану пацієнта.

1. Відеолекція Що таке тейп: міфи, правда, біомеханіка впливу Показання та протипоказання до тейпування Основи дії кінезіотейпів у реабілітації Демонстрація та відпрацювання: – Тейпування коліна – Тейпування передпліччя, зап’ястка, першого пальця руки Лімфотейпування (дренажне): передпліччя та плече Тейпування рубців Типові помилки та технічні нюанси 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Лікування меланоми не починається одразу з операційної – воно починається під час першого огляду лікаря. На етапі первинного контакту формується подальший маршрут: від клінічної підозри до хірургічного втручання, гістологічного підтвердження і стадіювання. Неправильний перший крок призводить до вибору невідповідного методу втручання, що суттєво ускладнює подальше лікування і ставить життя пацієнта під загрозу. На цьому заході ви розглянете практичні рішення, які приймаються на початку діагностичного шляху, та дерматоскопічні критерії клінічної підозри на меланому, навчитеся відрізняти ситуації, коли доцільна біопсія, від тих, де стандартом є ексцизійне видалення. Також будуть висвітлені технічні аспекти первинної хірургії, принципи формування гістологічного запиту й параметри, які мають бути відображені у патоморфологічному висновку для правильного визначення подальшої тактики. Після навчання ви зможете сформувати чіткий алгоритм дій у ситуаціях клінічної підозри на меланому, що дасть вам змогу безпомилково планувати подальший маршрут пацієнта. • Коли починається “маршрут меланоми” • Клінічна підозра: дерматоскопічні критерії. • Часті діагностичні помилки на первинному етапі. • Первинна діагностика: що можна і чого не можна робити • Роль дерматоскопії та фотодокументації. • Коли показана біопсія, а коли – одразу ексцизія. • Чого уникати: shave, деструкції тощо. • Правильна первинна хірургія • Ексцизійна біопсія як стандарт. • Відступи й технічні нюанси. • Типові помилки первинного висічення. • Патоморфологія як ключовий етап • Що має бути в гістологічному висновку. • Як результати змінюють подальшу тактику. • Стадіювання і маршрутизація пацієнта • Коли потрібне дообстеження та яке. • Роль мультидисциплінарного підходу. • Розширене хірургічне лікування • Wide local excision: принципи відступів. • Біопсія лімфатичних вузлів: кому і коли. • Хто має виконувати наступний етап. • Часті клінічні помилки • Неповні ексцизії. • Затягування маршруту пацієнта. • Комунікація з пацієнтом після діагнозу. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером

:null Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Система фінансування амбулаторної допомоги в межах Програми медичних гарантій зазнає постійних оновлень. Вимоги Національної служби здоров’я України до закладів охорони здоров’я стають дедалі більш деталізованими та орієнтованими на контроль якості даних. У 2026 році амбулаторний пакет НСЗУ зазнав низки оновлень, що стосуються організації послуг, кадрового забезпечення, правил ведення електронної медичної документації та підходів до моніторингу. Для керівників закладів, медичних директорів, лікарів та фахівців, залучених до роботи з Програмою медичних гарантій, важливо не лише знати нормативну базу, а й розуміти практичну логіку функціонування амбулаторного пакета й механізми його фінансування. На цьому заході ви розберете принципи фінансування амбулаторної допомоги, структуру оплати пакета й сучасні вимоги до організації роботи закладу охорони здоров’я. Ви навчитеся вести електронні медичні записи, уникати помилок у кодуванні та реєстрації послуг в ЕСОЗ, а також розглянете чіткий взаємозв’язок між якістю документування й фінансовими надходженнями закладу. Після навчання ви зрозумієте логіку роботи амбулаторного пакета НСЗУ, зможете мінімізувати ризики фінансових втрат і покращити готовність закладу до моніторингів та аудитів. • 1. Логіка фінансування амбулаторної допомоги. Типові управлінські виклики для закладів охорони здоров’я. Основні зміни й акценти контрактування НСЗУ у 2026 році. • 2. Структура оплати амбулаторного пакета. Пріоритетні й базові амбулаторні послуги. Консультативні послуги, діагностичні тести і процедури в межах пакета. Вимоги до кадрового забезпечення. • 3. Робота з електронними медичними записами. Типові помилки у кодуванні та реєстрації послуг. Взаємозв’язок документації та фінансування. • 4. Типові порушення й помилки у роботі в межах амуклаторного пакета медичних послуг. • 5. Оновлення 2026 року: що змінилось у роботі з амбулаторним пакетом. • 6. Аналіз типових кейсів із практики. • 7. Відповіді на запитання учасників.

1. Відеолекція Вірусні гепатити A, B, C: профілактика, діагностика, ризики для медичних працівників Актуальність проблеми (Епідеміологічна характеристика вірусних гепатитів, медичні працівники як група професійного ризику)
 Етіологія та патогенез (Біологічні властивості HAV, HBV, HCV, механізми передачі, імунна відповідь та механізми хронізації (HBV, HCV))
 Клінічні особливості (Гострі форми (субклінічний та маніфестний перебіг), хронічний гепатит B та C, ускладнення (цироз, гепатоцелюлярна карцинома)
Лабораторна діагностика (Серологічні маркери HBV (HBsAg, Anti-HBc, Anti-HBs), ПЛР діагностика, вірусне навантаження, біохімічні показники цитолізу)
 Професійні ризики в закладах охорони здоров’я (Уколи та порізи інструментами, контакт із кров’ю та біологічними рідинами, що підвищують ризик інфікування)
 Алгоритм дій при професійному контакті (Невідкладні заходи, повідомлення та документування, лабораторне обстеження джерела і постраждалого, динамічне спостереження) 
 Профілактика (Вакцинація проти HBV (схеми, контроль титру Anti-HBs), організаційні заходи інфекційного контролю
 Сучасні підходи до лікування (Противірусна терапія HBV, прямі противірусні препарати при HCV, прогноз при своєчасному лікуванні) 2. Підсумкове тестування Перевірка засвоєння навчального матеріалу.

Травма – одна з головних причин дитячої смертності. Більшості цих випадків можна було б запобігти, але найчастіше все вирішує перша хвилина: чи правильно оцінено стан, чи розпізнано загрозу, чи виконано базові дії. Ці навички гарантують вам впевненість під час надання допомоги дитині з травмою. На цьому заході ви навчитеся проводити первинний огляд травмованої дитини за алгоритмом XABCDE, розглянете основні анатомо-фізіологічні відмінності дитячого організму, а також відпрацюєте специфічні життєрятувальні втручання на кожному етапі. Особливий акцент буде на командній взаємодії, роботі з батьками й адаптації дорослих протоколів до педіатрії. Після заходу ви будете впевнено діяти в перші хвилини після отримання травми, навіть у стресових умовах. • Первинний огляд травмованої дитини за алгоритмом XABCDE. • Анатомічні та фізіологічні особливості дитячого віку, які впливають на надання допомоги травмованій дитині. • Життєрятувальні втручання на кожному етапі огляду. • Базові препарати для надання допомоги травмованій дитині на догоспітальному та ранньому госпітальному етапах. • Особливості взаємодії з травмованою дитиною та її батьками/опікунами. Виклики, з якими стикаються лікарі під час надання допомоги травмованій дитині. • Демонстрація первинного огляду травмованої дитини з життєрятувальними втручаннями. • Деконструкція демонстрації з розбором клінічного випадку. • Сесія запитань та відповідей. • Обговорення матеріалу (презентації) • Оцінювання здобутих знань

Стридор у дітей — частий, але неоднорідний симптом, де помилка в оцінці може призвести до неправильного лікування. Майстер-клас створений для педіатрів, сімейних лікарів, отоларингологів, лікарів невідкладної допомоги та інших спеціалістів, які хочуть дізнатись більше про ведення стридору в педіатричній популяції. Головна мета заходу — дати чіткий алгоритм диференційної діагностики стридору та допомогти обирати вірну тактику лікування в кожному клінічному випадку. Після майстер-класу ви знатимете, як відрізняти різні стани у дітей, що проявляються стридором, отримаєте алгоритм діагностики та вибору лікування в типових і нетипових ситуаціях, зрозумієте, як уникати помилок у веденні таких пацієнтів, і навчитесь впевнено призначати необхідні обстеження та оцінювати їх доцільність. Приєднуйтесь, щоб упевнено орієнтуватися у причинах стридору та приймати обґрунтовані клінічні рішення у гострих ситуаціях. Подія допоможе зробити вашу діагностику точнішою, а лікування — ефективнішим. Програма заходу • термінологію, як розрізнити що таке "круп", "хибний круп", "вірусний круп", "стридор", "ларингіт"; • основні причини стридору та їх лікуванння; • найпоширеніші помилки в лікуванні стридору та як їх уникати; • диференційна діагностика причин стридору (на які ні ознаки звернути увагу, які аналізи/обстеження і в яких випадках варто призначати) • на реальних клінічних випадках розберемо алгоритм діагностики та лікування стридору. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Перші 60 хвилин після надходження пацієнта до приймального відділення визначають подальший прогноз захворювання. На цьому етапі необхідно швидко оцінити тяжкість стану, виявити ознаки загрозливих станів, визначити пріоритетність діагностичних і лікувальних заходів та обрати оптимальний маршрут пацієнта. Помилки первинного сортування, затримка призначення антибіотиків, інфузійної терапії або необґрунтоване очікування даних додаткових досліджень можуть призводити до погіршення клінічних результатів. Під час майстер-класу ви опануєте сучасні підходи до ведення хворих у першу годину після госпіталізації, алгоритм ABCDE, принципи первинного сортування та визначення пріоритетів у пацієнтів з гострою абдомінальною патологією. Ви навчитеся своєчасно розпізнавати сепсис, внутрішньочеревні кровотечі, кишкову ішемію та перфорацію, вибирати оптимальний обсяг лабораторних досліджень і методів візуалізації та застосовувати концепцію damage control. Також ви розглянете критерії направлення до операційної чи відділення інтенсивної терапії та типові помилки, які виникають у приймальному відділенні. Після навчання ви зможете швидше оцінювати критичні стани, раціонально використовувати доступні ресурси й ухвалювати клінічні рішення в умовах дефіциту часу. • Перша хвилина: оцінювання не діагнозу, а ризику • Чому клінічна стабільність важливіша за встановлення точного діагнозу на старті. • Ознаки гемодинамічної нестабільності та шоку. • Як швидко розпізнати сепсис і септичний шок. • Клінічні прояви внутрішньочеревної кровотечі, ішемії та перфорації. • Визначення пріоритетності пацієнта й рівня невідкладності допомоги. • ABCDE як базовий алгоритм швидкого оцінювання стану пацієнта • Airway: оцінювання прохідності дихальних шляхів. • Breathing: аналіз дихання та оксигенації. • Circulation: оцінювання кровообігу та ознак шоку. • Disability: швидке неврологічне оцінювання. • Exposure: повний огляд пацієнта без втрати часу. • Перші 15 хвилин: мінімальний пакет обстежень • Стандартизований первинний огляд пацієнта. • Контроль життєвих показників та їх інтерпретація. • Лабораторні дослідження, які не можна відкладати. • Роль лактату, коагулограми та визначення групи крові. • Коли необхідно виконати ЕКГ навіть при хірургічній патології. • Red flags гострого живота • Симптоми перитоніту та їхнє клінічне значення. • Ознаки кишкової ішемії та загрози некрозу. • Підозра на перфорацію порожнистого органа. • Критерії підозри на внутрішню кровотечу. • Клінічні сценарії першої години • Розбір типових помилок у приймальному покої. • Алгоритм дій у разі нестабільного стану пацієнта. • Пріоритезація завдань в умовах дефіциту часу. • Комунікація між черговими спеціалістами. • Формування первинного плану ведення пацієнта. • Візуалізація має відповідати клінічному питанню • Принципи вибору методу візуалізації. • FAST-протокол у критичних пацієнтів. • Можливості й обмеження ургентного УЗД. • КТ як інструмент підтвердження хірургічної патології. • Типові помилки у призначенні візуалізації. • Сепсис у приймальному покої: що потрібно зробити негайно • Рання діагностика сепсису. • Інфузійна терапія першої години. • Антибактеріальна терапія без невиправданих затримок. • Пошук та контроль джерела інфекції. • Моніторинг ефективності первинних заходів. • Damage control у критичного пацієнта • Концепція damage control surgery. • Тимчасовий контроль кровотечі. • Усунення контамінації та профілактика подальшого ушкодження. • Роль реанімаційних заходів у стабілізації пацієнта. • Показання до поетапного хірургічного лікування. • Хірург як координатор процесу • Організація роботи мультидисциплінарної команди. • Взаємодія з анестезіологом та відділенням інтенсивної терапії. • Підготовка операційної та забезпечення компонентами крові. • Медична документація в умовах ургентності. • Управління часом та ресурсами в критичних ситуаціях. • Головне рішення першої години: маршрут пацієнта • Критерії направлення в операційну. • Коли пацієнту необхідна КТ перед подальшими рішеннями. • Показання до госпіталізації в ICU. • Коли можливе динамічне спостереження. • Формування чіткого плану дій та відповідальності команди на наступні години. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Травма печінки – одна з найбільш клінічно значущих проблем ургентної хірургії, що асоціюється зі значним ризиком масивної кровотечі, гемодинамічної нестабільності, біліарних ускладнень і високим рівнем летальності. Вибір тактики ведення пацієнта – від консервативного підходу до ендоваскулярних втручань чи невідкладної операції – безпосередньо впливає на його прогноз. Для цього необхідно досконало знати сучасні рекомендації, принципи ATLS, застосування шкал тяжкості ушкоджень і концепцію damage control surgery. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до первинного оцінювання пацієнта з травмою печінки, зокрема використання валідованих шкал тяжкості й алгоритмів ATLS. Ви побачите можливості non-operative management, показання до консервативного ведення та роль комп’ютерної томографії з контрастуванням у прийнятті клінічних рішень. Окрім цього, ви опануєте ендоваскулярні методи контролю кровотечі, принципи оперативного лікування із застосуванням damage control surgery, а також сучасні підходи до резекційних і реконструктивних втручань. Після навчання ви зможете своєчасно ідентифікувати ознаки внутрішньої кровотечі, об’єктивно оцінити тяжкість стану пацієнта й обрати оптимальну тактику лікування залежно від клінічної ситуації. • Сучасна класифікація травм печінки та первинне оцінювання пацієнта: • шкали тяжкості ушкоджень; • ATLS-підхід; • особливості гемодинамічного оцінювання у дорослих і дітей. • Тактика non-operative management, межі можливостей: • показання до консервативного ведення; • роль КТ з контрастуванням; • критерії переходу до операції. • Ендоваскулярні методи контролю кровотечі: • ангіографія та емболізація при травмі печінки; • місце гібридного підходу; • доступність методу в ургентних умовах. • Оперативне лікування – damage control surgery при тяжкій травмі печінки: • packing печінки; • Pringle maneuver; • тимчасовий гемостаз; • staged surgery та повторні ревізії. • Резекційні втручання та реконструктивна хірургія: • коли виправдана анатомічна/неанатомічна резекція; • травма магістральних судин і жовчних проток; • мультидисциплінарний підхід. • Післяопераційні ускладнення та їх менеджмент: • повторна кровотеча; • білома, жовчні нориці; • абсцеси, сепсис, печінкова недостатність. • Клінічні кейси – дорослий vs дитячий пацієнт: • розбір реальних сценаріїв; • відмінності тактики. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером. • Проходження тестування (самостійно).

Психічні розлади в онкологічних пацієнтів часто маскуються під прояви основного захворювання або наслідки лікування, тому їх легко пропустити, а це знижує прихильність до терапії та ускладнює комунікацію. На заході ви розберете алгоритми раннього скринінгу та маршрутизації пацієнтів, а також практичні інструменти PHQ-9, GAD-7 і Distress Thermometer та дії команди під час операції й awake surgery. Після навчання ви зможете відрізняти нормальну реакцію на онкодіагноз від клінічно значущого психічного розладу, своєчасно залучати психіатра чи психотерапевта та впевнено працювати з емоційно складними пацієнтами. • Вступ • Актуальність психічних розладів у пацієнтів з онкологічною патологією • Вплив психічного стану на прогноз, прихильність до лікування та якість життя • Роль лікаря будь-якої спеціальності у виявленні психічних порушень • Основні психічні розлади в онкології • Депресивні розлади (реакція на діагноз vs клінічна депресія, фактори ризику) • Тривожні розлади та панічні стани • ПТСР у пацієнтів з травматичним медичним досвідом • Делірій та когнітивні порушення • Соматичні vs психогенні симптоми • Раннє виявлення та комунікація • «Червоні прапори» для лікаря • Короткі скринінгові інструменти (PHQ-9, GAD-7, Distress Thermometer) • Як говорити з пацієнтом про психічний стан • Типові помилки в комунікації • Особливості ведення пацієнтів перед та під час нейрохірургічного втручання • Психоемоційна підготовка до операції • Awake surgery: ключові принципи для не-психіатрів • Роль мультидисциплінарної команди • Ризики інтраопераційних психічних реакцій • Клінічні кейси • Кейс 1: Пухлина мозку + ПТСР • Особливості анамнезу • Awake surgery • Інтраопераційні флешбеки • Реакції пацієнта та дії команди • Практичні висновки • Кейс 2: Пухлина мозку + депресія • Реакція на діагноз • Вплив депресії на лікування • Інтраопераційна оцінка мовлення • Післяопераційний стан • Практичні висновки • Практичні алгоритми для лікаря • Дії при виявленні депресії, ПТСР, відмови від лікування • Коли направляти до психіатра/психотерапевта • Базові інструменти підтримуючої комунікації • Модель міждисциплінарної взаємодії • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Ураження носа та пазух можуть бути першим проявом серйозного системного аутоімунного захворювання. Чи помічаєте ви їх вчасно? На цьому заході ви навчитеся розпізнавати ранні ознаки ураження верхніх дихальних шляхів при GPA, EGPA, IgG4-залежних захворюваннях, рецидивному поліхондриті й низці рідкісних аутоімунних синдромів. Ви зможете правильно оцінювати клінічні прояви, уникати помилкових діагнозів алергологічного чи ЛОР-характеру і застосовувати міждисциплінарний підхід, залучаючи ревматологів, отоларингологів, імунологів, пульмонологів і дерматологів. Після навчання ви зможете своєчасно встановлювати мультисистемний характер аутоімунних захворювань, правильно оцінювати ЛОР-прояви, обирати оптимальну терапевтичну тактику й уникати оперативних втручань у випадках, коли вони не потрібні. • 1. Актуальність. • 2. Особливості ураження верхніх дихальних шляхів при гранулематозному поліангіїті (синдромі Вегенера, GPA). • 3. Ураження верхніх дихальних шляхів при еозинофільному поліангіїті (EGPA). • 4. Прояви IgG4-залежного захворювання. • 5. Ураження ЛОР-органів при рецидивному поліхондриті. • 6. Системний червоний вовчак і вузликовий поліартеріїт та їх прояви у верхніх дихальних шляхах. • 7. Рідкісні аутоімунні захворювання (синдром Сикка, хвороба Бехчета, синдром Когана, Шегрена) та їх симптоми ураження верхніх дихальних шляхів. • 8. Відповіді на запитання учасників.

Попри наявність численних рекомендацій, рекурентний тонзиліт – клінічно складна й дискусійна проблема. На практиці доводиться стикатись із неоднозначністю трактування термінів, варіабельністю діагностичних підходів і труднощами у виборі оптимальної тактики лікування. Питання меж ефективності консервативної терапії та своєчасного визначення показань до хірургічного втручання є актуальним майже для кожного клінічного випадку. На цьому заході ви розглянете сучасні підходи до діагностики та лікування тонзилярної патології з акцентом на практичне застосування. Ви дізнаєтеся про критерії діагностики рекурентного тонзиліту, доцільність та обмеження бактеріологічних досліджень, а також принципи інтерпретації результатів. Окрім цього, ви навчитеся визначати ефективність консервативного лікування і своєчасно приймати рішення щодо направлення пацієнта на тонзилектомію. Після навчання ви зможете обгрунтовано обирати лікувальну тактику в складних та суперечливих ситуаціях, уникати зайвих обстежень і неефективних терапевтичних підходів. • Актуальність тонзилярної проблеми в Україні та світі. • Семантичні особливості тонзилярної патології. • Важливість правильного діагностування рекурентного тонзиліту. • Доцільність бактеріологічного посіву з ротоглотки: показання, обмеження та клінічна інтерпретація результатів (коли, як і кому призначати). • Визначення критеріїв ефективності консервативного лікування рекурентного тонзиліту і показань до скерування пацієнта на тонзилектомію. • Ускладнення після тонзилектомії. • Невирішені питання в тонзилярній патології. • Відповіді на запитання.

Електронний навчальний курс у форматі дистанційної участі з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників сфери охорони здоров’я. Місце проведення: Online. Тривалість: 5 год. Після проходження курсанту буде видано сертифікат і нараховано 5 балів БПР. Курс відноситься до напрямку, що є обов'язковим для проходження відповідно до Наказу №650 — «консультування та професійні комунікаційні навичкі / додержання стандартів медичної допомоги». Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера