Заходи БПР — Ортопедія і травматологія 2026

Метою навчального курсу є ознайомлення медичного персоналу з уніфікованим клінічним протоколом первинної та спеціалізованої медичної допомоги (УКПМД) «Гіпертонічна хвороба (Артеріальна гіпертензія)», що затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12 вересня 2024 р. №1581. Курс допоможе опанувати комплекс заходів для раннього та своєчасного виявлення, діагностики та лікування АГ у осіб віком від 18 років, а також сприяє визначенню шляхів попередження ускладнень захворювання та поліпшення якості життя пацієнтів. Для кого: лікарі всіх спеціальностей; професіонали та фахівці всіх спеціальностей у сфері охорони здоров’я. Програма заходу • Розділ 1. Актуальність. • Розділ 2. Діагностика артеріальної гіпертензії. • Розділ 3. Фактори ризику розвитку артеріальної гіпертензії. • Розділ 4. Лікування артеріальної гіпертензії. • Розділ 5. Гіпертензивні кризи. • Розділ 6. Подальше спостереження. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Електронно-навчальний курс — обовʼязкова тема №5 з переліку обов’язкових напрямків навчання (1 раз в 5 років). Зареєструватися та пройти курс можна з 18 березня 2026 по 31 грудня 2026. Захід зареєстровано в реєстрі заходів БПР 2026 року під №1024692. Курс проводиться в електронному форматі, що дозволяє учасникам проходити заняття у зручний для них час. Кожне заняття містить теоретичний матеріал, практичні знання та можливість для обговорення. До зазначення балів у сертифікаті допускаються слухачі, які дали 80% правильних відповідей на тестові запитання в електронній Google form. Після завершення курсу учасники отримають сертифікати з 3 балами БПР, які підтверджують їхні нові знання та компетентності. Фінальне тестування допоможе оцінити рівень засвоєння матеріалу. Сертифікат відправимо до 20 робочих днів після складання тестування та опублікуємо в особистому кабінеті. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

У складних умовах операційної саме анестезіолог відповідає за стабільність пацієнта, контроль життєво важливих показників і профілактику критичних станів. Але навіть досвід не захищає від ризиків: щороку в усьому світі ускладнення виникають майже під час кожного другого хірургічного втручання. Більшості з них можна запобігти. Тому, провідні європейські та світові ініціативи наполягають на спільних стандартах, перевірених протоколах і високій якості командної взаємодії. Анестезіолог відповідає не тільки за знеболення. Це фахівець, який приймає рішення в режимі реального часу, оцінює ризики, керує ситуацією та відповідає за безпеку пацієнта. І саме ця роль потребує чіткої системи: від моніторингу й чеклістів до навичок комунікації та здатності залишатися стійким після складних клінічних ситуацій. Навчальний захід «Гельсінська декларація в практиці анестезіолога: безпека без компромісів» буде присвячений вивченню сучасних підходів до безпеки в анестезіології: від аналізу періопераційних ускладнень і стандартів моніторингу (зокрема BIS, ANI та нейром’язової блокади) до методів профілактики пробудження під час операції. Будуть розглянуті ефективні формати чеклістів (SSC ВООЗ, SURPASS) та їх адаптація до практики. Окрема увага буде приділена ролі командної взаємодії в операційній, інструментам комунікації в критичних моментах і роботі з феноменом «другої жертви». Цей захід дасть анестезіологу змогу чітко структурувати дії в операційній, знизити ризики ускладнень і працювати впевнено навіть у стресових умовах. • Анестезіолог – гарант безпеки • ▪ Періопераційні ризики: статистика, виклики, відповідальність • ▪ Гельсінська декларація як межі дій • Стандарти моніторингу – мінімум, що рятує життя • ▪ Обов’язкові параметри спостереження • ▪ Інструменти: BIS, ANI, нейром’язовий моніторинг • Адекватність анестезії: як уникнути інтраопераційного пробудження • ▪ Баланс гіпнозу, ноцицепції, м’язового блоку • ▪ Помилки, яким ми ще можемо запобігти • Чеклісти як інструмент нульової толерантності до помилок • ▪ SSC ВООЗ, SURPASS: структура, ефективність • ▪ Як адаптувати чекліст під свій заклад • Командна взаємодія: без комунікації немає безпеки • ▪ Техніки CUS, DESC, правило «двох викликів» • ▪ Stop the line: як не мовчати, коли ризикує пацієнт • Синдром другої жертви: підтримка медиків після помилок • ▪ Психоемоційне навантаження анестезіолога • ▪ Програми підтримки: що дійсно працює • Рівність і довіра як фундамент безпечної практики • ▪ DEI у клінічній роботі • ▪ Професійне середовище без дискримінації • Safety-II: фокус не лише на помилках, а й на успіхах • Розгляд клінічних кейсів • Q&A-сесія: відповіді на запитання та клінічні ситуації від учасників

УЗД нервів нижніх кінцівок часто проблематичне у виконанні через складність візуалізації. Необхідно брати до уваги глибоке розташування нервів, наявність кісткових і м’язових структур, а також набряк і фіброз, що змінюють ехогенність. Особливо важко оцінити вибухові та кульові ушкодження, де тканини мають хаотичну структуру. Ви дізнаєтесь, як точно діагностувати компресійно-ішемічні та травматичні ураження нервів нижніх кінцівок за допомогою сонографії, а також про класифікацію ушкоджень і типові зони компресії. Це дасть змогу обирати правильну тактику лікування і планувати ефективну реабілітацію. Після лекції ви зможете впевнено розпізнавати компресійні синдроми, розуміти особливості ультразвукової діагностики у разі різних типів ушкоджень та контролювати реабілітаційний процес. • Класифікація ушкоджень периферичних нервів • Типи ушкоджень нервів • Компресійно-ішемічні ураження нервів нижньої кінцівки, місця типових компресій • Особливості сонодіагностики у разі компресійно-ішемічних уражень • Особливості сонодіагностики у разі травматичних ушкоджень • Особливості вибухового та кульового поранення • Рекомендації з візуалізації нервів • Відповіді на запитання учасників

Венозна патологія нижніх кінцівок є однією з найчастіших причин набряків, болю, відчуття важкості та появи трофічних змін. Від якості ультразвукового дослідження залежить точність діагностики, виявлення патологічного рефлюксу та вибір подальшої тактики лікування. Недостатнє володіння методикою дуплексного сканування може призвести до помилок в оцінці гемодинамічних порушень, локалізації рефлюксу та інтерпретації функціональних проб. На цьому заході ви розглянете анатомію та особливості венозної системи нижніх кінцівок, покази до проведення ультразвукового дослідження, алгоритм виконання дуплексного сканування та методи покращення якості візуалізації. Також ви навчитесь проводити оцінку фізіологічного та патологічного рефлюксу, виконувати функціональні проби, точно інтерпретувати отримані результатів і долати труднощі, що виникають під час обстеження. Після навчання ви зможете впевнено виконувати ультразвукове дослідження вен нижніх кінцівок, коректно оцінювати венозний рефлюкс та результати функціональних проб, виявляти ознаки варикозної хвороби, хронічної венозної недостатності та посттромботичних змін. • Анатомія та особливості венозної системи нижніх кінцівок. • Покази до проведення ультразвукового дослідження вен нижніх кінцівок. • Методика обстеження – особливості УЗ-сканів, можливості покращення зображення. • Фізіологічний та патологічний рефлюкс – проби, інтерпретація отриманих результатів. • Труднощі при обстеженні та можливості їх подолання. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Коли йдеться про саркоми, то права на помилку немає. Від рішення лікаря залежить, чи вдасться зберегти кінцівку та життя пацієнта. Проблема ускладнюється тим, що ці пухлини можуть маскуватися під звичайні ортопедичні проблеми. На заході ви дізнаєтеся, як відрізнити саркому від типових травматологічних станів, на що звернути увагу під час первинного огляду та які методи візуалізації й біопсії мають найбільшу діагностичну цінність. Розглянете типові помилки, зрозумієте роль мультидисциплінарної команди та сучасні принципи органозбереження. Після лекції ви зможете швидко зреагувати на підозріле новоутворення, правильно скерувати пацієнта для подальшого обстеження, брати участь у плануванні консиліумів та впевнено вести хворих після завершення лікування. • Структура та епідеміологія сарком опорно-рухового апарату. • Сучасні підходи до діагностики: клініка, візуалізація (МРТ/КТ/ПЕТ), біопсія, типові діагностичні помилки. • Роль мультидисциплінарної взаємодії: співпраця з патоморфологами та рентгенологами. • Хіміотерапія сарком: можливості та обмеження. • Хірургічне лікування: принципи органозбереження. • Променева терапія: значення у комплексному лікуванні. • Спостереження та follow-up пацієнтів після завершення лікування. • Q&A-сесія: запитання від учасників та обговорення зі спікером.

Ортопедичні деформації є складною проблемою в пацієнтів з дитячим церебральним паралічем. Вони суттєво обмежують мобільність, ускладнюють самообслуговування та впливають на якість життя. Сучасним хірургічним підходом у таких випадках є Single Event Multilevel Surgery (SEMLS) – методика, що передбачає проведення кількох оперативних втручань на різних рівнях опорно-рухового апарату за одну операцію. Це дає змогу мінімізувати кількість загальних анестезій, скоротити період відновлення та досягти кращого функціонального результату з меншим навантаженням на пацієнта і його сім’ю. Щоб ефективно застосовувати SEMLS, лікар повинен глибоко розуміти патогенез порушень ходи при ДЦП, використовувати об’єктивні інструменти оцінювання рухової функції, вміти планувати оперативну корекцію відповідно до анатомічних і функціональних особливостей. Важливим є також мультидисциплінарний підхід: участь не лише хірурга, а й реабілітолога, невролога, терапевта. Навчальний захід «Оперативна корекція у дітей з ДЦП: мультирівневий підхід SEMLS» буде присвячений вивченню концепції SEMLS як сучасної хірургічної стратегії в разі порушень опорно-рухового апарату внаслідок ДЦП. У програмі: огляд клінічних форм церебрального паралічу, критерії відбору пацієнтів для втручання (зокрема за шкалою GMFCS), типові операції в межах SEMLS (подовження сухожиль, остеотомії, корекція деформацій), а також аналіз результатів лікування за основними показниками (GDI, GMFM). Окрема увага буде приділена реабілітації до й після операції, а також перспективам розвитку цієї методики в Україні. Цей захід допоможе лікарям системно підійти до ведення дітей з ДЦП та вдосконалити хірургічні рішення, які покращують якість життя. • Вступ. Церебральний параліч у дітей: клінічні форми, порушення ходи, значення мультидисциплінарного підходу. • Поняття SEMLS (Single Event Multilevel Surgery): визначення, принципи, відмінність від поетапних втручань. • Показання та критерії відбору пацієнтів: GMFCS I–III, оптимальний вік. • Типові хірургічні втручання в межах SEMLS: подовження сухожиль, остеотомії, корекції деформацій нижніх кінцівок. • Результати SEMLS: покращення GDI, GMFM, ходи та якості життя; зменшення контрактур і болю. • Реабілітація до і після SEMLS. • Перспективи розвитку та стандартизації SEMLS в Україні: Необхідність мультидисциплінарних центрів. • Запитання та відповіді.

Травми кисті можуть здаватися дрібницею, але навіть невелике ушкодження здатне надовго обмежити функцію руки та якість життя пацієнта. Відновлення після травм кисті вимагає не лише повернення нормальної анатомічної структури, а й збереження тонкої моторики, сенсорики й естетики. Сучасні методи шкірно-фасціальних клаптів дають змогу швидко та ефективно виконувати реконструкцію з мінімальним ризиком ускладнень. На цьому заході ви навчитеся правильно підбирати пацієнтів для реконструкції, готувати рану й виконувати трьохетапне закриття дефектів абдомінальним клаптем. Розглянете реальні випадки успішних і складних реконструкцій, а також навчитеся передбачати можливі ускладнення. Після заходу ви зможете проводити реконструктивні втручання ефективніше та успішно відновлювати функціональність кисті й передпліччя. • Актуальність проблеми: поширеність бойових травм кисті та передпліччя, їх вплив на функціональність і якість життя пацієнтів. • Показання та протипоказання до використання абдомінальних шкірно-фасціальних клаптів: ключові аспекти відбору пацієнтів. • Підготовка рани до реконструкції: можливі проблеми та шляхи їх подолання. • Методика трьохетапного закриття дефектів абдомінальним клаптем: технічні особливості підйому клаптя, інтраопераційний контроль та ведення пацієнта. • Клінічні приклади успішного застосування: 3 кейси реконструкції дефектів кисті та передпліччя з позитивним результатом. • Розбір ускладнень і неуспішних випадків: 1–2 приклади з аналізом причин невдачі та помилок. • Підведення підсумків і ключові висновки: сучасні можливості та перспективи розвитку клаптевої хірургії кисті. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання набутих знань.

Гемотрансфузія рятує життя, але водночас є ризикованою процедурою. Попри технологічний прогрес, трансфузійні ускладнення є реальною небезпекою як у цивільних так і в бойових умовах. Кількість пацієнтів із масивними крововтратами, пораненнями й критичними станами у воєнний час є дуже великою. Тепер безпечне проведення трансфузій стає питанням виживання. На цьому заході ви дізнаєтеся про патофізіологію трансфузійних реакцій, клініку гострих і відстрочених ускладнень, алгоритми дій у разі TRALI, TACO, анафілаксії та гемолізу. Ви навчитеся швидко диференціювати типи реакцій, обирати тактику ведення й запобігати ризикам. Після навчання ви впевнено контролюватимете безпеку гемотрансфузій і знизите ймовірність летальних наслідків навіть у складних випадках. • Актуальність проблеми гемотрансфузійних ускладнень у клінічній практиці • Класифікація та патофізіологія ускладнень • Поділ ускладнень на гострі та відстрочені, інфекційні та неінфекційні. • Основні типи трансфузійних реакцій. • Імунні та неімунні механізми ураження. • Гострі неінфекційні ускладнення • Фебрильні негемолітичні реакції: механізми, клініка, лікування. • Алергічні реакції та анафілаксія: клінічні прояви, алгоритм дій (ABCDE, адреналін). • Гострі гемолітичні реакції: діагностика, лабораторні маркери, тактика ведення. • TRALI й TACO: патогенез, відмінності, респіраторна підтримка. • Відстрочені трансфузійні ускладнення • Відстрочена гемолітична реакція. • Алоімунізація та TRIM. • Реакція «трансплантат проти хазяїна», посттрансфузійна пурпура, перевантаження залізом. • Інфекційні ускладнення гемотрансфузій • Вірусні, бактеріальні та паразитарні трансмісії. • Методи скринінгу донорів і запобігання інфекційним ризикам. • Алгоритм дій у разі підозри на септичне ускладнення трансфузії. • Профілактика трансфузійних реакцій • Лейкоредукція, опромінення, відмиті еритроцити, підбір донорів. • Стратегії зниження ризику TRALI й TACO. • Контроль якості трансфузійної терапії. • Q&A-сесія

Складні розмови в медицині є щоденною реальністю. Вони виникають на перетині високої емоційної напруги, дефіциту часу та важливих клінічних рішень. Повідомлення діагнозу після КТ, обговорення несприятливого прогнозу чи взаємодія з агресивними родичами потребують не лише клінічної компетентності, а й структурованих комунікативних вмінь. Відсутність таких навичок призводить до ескалації конфліктів, втрати довіри, підвищення медико-правових ризиків і значного емоційного виснаження лікаря. На цьому заході ви навчитеся застосовувати структуровані протоколи ведення складних медичних розмов, зокрема алгоритм SPIKES для повідомлення поганих новин, а також підходи до деескалації конфліктних ситуацій і роботи з емоційними реакціями пацієнтів та їхніх родичів. Ви розглянете стратегії поведінки в конфліктах за Томасом Кілманом, протокол емпатичної взаємодії (Емоція – Валідація – Емпатична відповідь), а також практичні інструменти комунікації в разі ургентних станів чи термінальних стадій захворювань. Після навчання ви зможете впевнено структурувати складні розмови, знижувати рівень емоційної напруги в комунікації, підтримувати професійні межі та мінімізувати ризики конфліктів і скарг, водночас зберігаючи власну психологічну стійкість. • Поняття поганої новини в медичному контексті. Як методика повідомлення поганих новин може допомогти і лікарю, і пацієнту? • Повідомлення поганих новин: шестикроковий протокол SPIKES або як не розгубитися під час складної розмови? • 5 стратегій поведінки в конфліктах за Томасом Кілманом. • Догляд у кінці життя, повідомлення про смерть, кризові емоційні стани – практичні поради. • Пацієнт у складній ситуації: 6 правил спілкування. • Протокол ЕВЕ (Емоція – Валідація емоції – Емпатична відповідь). • Чого слід уникати, розмовляючи з розлюченими пацієнтами. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Медичні помилки неможливо виключити повністю. Їхні наслідки часто зачіпають не лише пацієнта, а й самого лікаря. На цьому заході ви дізнаєтеся, як розпізнати синдром «другої жертви», підтримати себе та колег після критичних подій, а також діяти відповідно до сучасних принципів безпеки пацієнтів і медичного персоналу. Після навчання ви зможете зменшити ризик повторних помилок, зберегти професійну ефективність і впроваджувати культуру безпечного реагування на несприятливі події. • 1. Ілюзія «безпомилкової» медицини та жорстка реальність • Чого від нас чекають vs що маємо насправді: суспільство чекає від анестезіолога та лікаря ЕМД роботи робота — 100% точності 24/7. Але ми працюємо в умовах хаосу, дефіциту часу та важких станів. • Хто така «перша жертва»: пацієнт та його родина. • Що кажуть світ і ВООЗ: чому провідні медичні системи давно відмовилися від «пошуку винного» і чому Гельсінська декларація безпеки прямо вимагає захищати й підтримувати медичний персонал. • 2. Закон, етика та українські реалії: чому ми мовчимо? • Де межа між вимушеним ризиком і помилкою: коли ти інтубуєш на виклику в темному коридорі або встановлюєш катетер на зупинці — де закінчується важкість стану і починається помилка? • Український пасток-ефект: відсутність декриміналізації медичних помилок. Чому лікар в Україні залишається один на один із кримінальним кодексом, страхом перед адміністрацією та «стіною мовчання» серед колег. • 3. Коли постраждалим стає лікар: розбір синдрому та живі кейси • Хто така «друга жертва»: чому лікар після важкої втрати чи ускладнення сам потребує негайної допомоги. • Руйнівні наслідки для лікаря: ПТСР, флешбеки, деструктивний копінг, вигорання та вихід із професії. • Реальні клінічні кейси з українських ВАІТ та ЕМД • Каскад помилок: чому лікар у стані важкого стресу й провина майже гарантовано припуститься нової помилки на наступному чергуванні. • 4. Західні протоколи у дії: чек-листи та алгоритми дій • Як це працює у США та Європі: досвід колег (програми RISE, Scott Model, Just Culture). Як за кордоном рятують лікарів від професійного вигорання та суїцидів після критичних інцидентів. • Готовий чек-лист та алгоритм реагування • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Повномасштабна війна докорінно змінила профіль травматологічних пацієнтів у цивільних закладах охорони здоров’я України. Лікарні, які раніше не мали системного досвіду лікування бойових ушкоджень, сьогодні регулярно стикаються з вогнепальними, вибуховими та мінно-осколковими травмами, що характеризуються високою енергією ураження, масивним забрудненням та комбінованими пошкодженнями кісток, м’яких тканин і судин. Застосування традиційних алгоритмів цивільної травматології в таких умовах часто є недостатнім або помилковим і може призводити до тяжких ускладнень. На цьому заході ви дізнаєтеся про сучасні підходи до лікування бойової травми з акцентом на ортопластичну концепцію. Будуть висвітлені особливості бойових ушкоджень і типові помилки терапевтичних та хірургічних рішень, принципи радикального дебридменту відповідно до світових стандартів та його адаптація до умов обмежених ресурсів. Ви дізнаєтеся більше про роль апаратів зовнішньої фіксації як базису лікування, їх використання як тимчасового або кінцевого методу стабілізації, а також сучасні підходи до лікування кісткових і м’якотканинних дефектів. Після навчання ви зможете обґрунтовано приймати рішення щодо обсягу дебридменту, вибору методу стабілізації переломів, тактики закриття дефектів м’яких тканин і реконструкції кісткових дефектів. • Особливості бойової травми. Забруднення, енергія ураження, комбіновані ушкодження. Типові помилки у терапевтичних алгоритмах. • Дебридмент. Світові стандарти. Практична реалізація в умовах обмежених ресурсів. Коли «менше» – гірше, ніж «більше». • АЗФ як базис лікування. Стабільність фіксації. Максимально анатомічна репозиція. АЗФ як можливий кінцевий метод лікування. • Кісткові дефекти. Кістковий транспорт. Техніка Masqulet. • Дефекти м’яких тканин. • - VAC як підготовчий етап. • - М’язові клапті: gastrocnemius, soleus. • - Клапті на живлячій ніжці. • - Ортопластичний підхід. • Кейс-блок: показові клінічні випадки, головні рішення і результати. • Відповіді на запитання.

Легенева гіпертензія не одразу стає очевидною. Вона тривалий час виглядає як звичайна втома чи задишка під час фізичних навантажень. На цьому заході ви навчитеся помічати ранні сигнали ЛГ: задишку, втому, періодичні синкопе, набряки та ознаки правошлуночкової недостатності. Ви детальніше розглянете питання патофізіології та клінічних груп ЛГ, сучасних діагностичних алгоритмів і диференційної діагностики зі схожими станами. Ви зможете впевнено визначати, коли задишка – тривожний сигнал, а не просто втома. Знатимете, які обстеження обов’язкові, як виглядають червоні прапорці та які лікувальні методи є найефективнішими. • Що таке легенева гіпертензія: класифікація та сучасні критерії діагнозу. • Основні патофізіологічні механізми. • Групи легеневої гіпертензії за ESC/ERS та клінічні відмінності між ними. • Симптоми, на які легко не звернути увагу: як не пропустити діагноз. • Алгоритм обстеження: які методи інформативні. • Диференційна діагностика. • Високоспецифічні маркери та прогностичні індикатори. • Сучасні підходи до лікування: базова, специфічна і паліативна терапії. • Клінічні кейси: що зробити, перш ніж направляти до центру ЛГ. • Червоні прапорці в практиці сімейного лікаря, кардіолога, пульмонолога. • Відповіді на запитання, обговорення клінічних випадків