Заходи БПР — Організація і управління охороною здоров’я 2026

29-30 вересня 2026 року. Реєстрація учасників до 16:30- 22.09.2026 року. Реквізити для оплати надійдуть на Вашу електронну пошту після реєстрації. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Формування стоми – не кінцевий етап лікування, а складова довготривалої реабілітації пацієнта, що потребує системного міждисциплінарного підходу. Підготовка фахівців до ведення таких пацієнтів часто є недостатньою в межах базових освітніх програм, а зростання частоти онкопатології кишківника й тяжких травматичних ушкоджень, зокрема мінно-вибухових, зумовлює збільшення кількості пацієнтів зі стомами, що підвищує актуальність цієї теми для лікарів різних спеціальностей. Дефіцит вузькопрофільних спеціалістів, зокрема стом-терапевтів, призводить до того, що значна частина відповідальності покладається на лікарів первинної ланки. На цьому заході ви розглянете клінічно значущі аспекти ведення пацієнтів зі стомами. Ви дізнаєтеся про принципи формування стом та особливості догляду за ними на амбулаторному етапі. Також ви проаналізуєте технічні аспекти підбору засобів догляду, зокрема калоприймачів та засобів захисту шкіри, що є важливою складовою профілактики ускладнень і покращення якості життя пацієнтів. Після навчання ви зможете здійснювати комплексне ведення пацієнтів зі стомами на амбулаторному етапі, зокрема оцінювання стану стоми, підбір адекватного догляду та своєчасне виявлення ускладнень, як-от парастомальні грижі, стенози чи некротичні зміни. • Вступ. Актуальність теми і роль амбулаторного лікаря у веденні пацієнтів зі стомами. • Поняття стоми й загальні принципи її формування. • Основні види стом: гастростомія, трахеостомія, колостомія. • Показання до формування різних видів стом. • Базові принципи догляду за стомами на амбулаторному етапі. • Особливості догляду залежно від типу стоми (гастростома, трахеостома, колостома). • Найчастіші ускладнення. • Червоні прапорці та показання до направлення в стаціонар. • Клінічний випадок. • Висновки та практичні рекомендації для лікарів. • Запитання-відповіді.

Анемія — один із найпоширеніших синдромів у клінічній практиці, з яким стикаються лікарі практично всіх спеціальностей. Проте за зниженням гемоглобіну можуть приховуватися різні механізми розвитку, дефіцитні стани та захворювання, що потребують абсолютно різних підходів до діагностики й лікування. Електронний навчальний курс створений для лікарів, які прагнуть впевнено орієнтуватися в сучасних алгоритмах діагностики анемій та приймати обґрунтовані клінічні рішення. На курсі ви розберетеся в основах еритропоезу та механізмах розвитку різних типів анемій, опануєте покроковий алгоритм діагностики пацієнта з анемічним синдромом і навчитеся інтерпретувати лабораторні показники при дефіциті заліза, вітаміну В12 та фолієвої кислоти. Ви детально розглянете причини розвитку дефіцитних станів та їх клінічні прояви, засвоїте сучасні підходи до діагностики й лікування залізодефіцитної анемії, отримаєте практичні знання щодо ведення пацієнтів із В12-дефіцитною анемією та дізнаєтесь про особливості діагностики й лікування анемій під час вагітності. Курс поєднує сучасні міжнародні рекомендації, клінічні алгоритми та практичні приклади, що допоможуть уникати типових діагностичних і терапевтичних помилок при веденні пацієнтів з анеміями. У результаті ви дізнаєтесь, як швидко та системно підійти до діагностики пацієнта з анемією, інтерпретувати загальний аналіз крові, феритин, трансферин, вітамін В12, фолати та інші ключові лабораторні показники, відрізнити залізодефіцитну анемію від інших причин зниження гемоглобіну й правильно призначати препарати заліза. Навчання відбувається онлайн у власному темпі та зручний час. Доступ до лекцій надається протягом 1 року, передбачені додаткові навчальні матеріали та сертифікат із 6 балами БПР. Програма заходу • БЛОК 1. Основи еритропоезу та діагностики анемій • 1. Еритропоез: механізми та ключові учасники • 2. Класифікація анемій та діагностичний підхід • БЛОК 2. Залізодефіцитна анемія • 1. Метаболізм заліза: від абсорбції до утилізації • 2. Причини дефіциту заліза • 3. Діагностика залізодефіцитної анемії • 4. Лікування залізодефіцитної анемії. Частина 1 • 5. Лікування залізодефіцитної анемії. Частина 2 • БЛОК 3. Мегалобластні анемії • 1. Причини дефіциту вітаміну В12 та фолату • 2. Діагностика та лікування В12 та В9 дефіцитних анемій • БЛОК 4. Анемії у вагітних • 1. Фізіологія та діагностика анемії при вагітності • 2. Залізодефіцитна анемія у вагітних • 3. Фолат, В12 дефіцитні анемїй у вагітних Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Контакт із кров’ю чи іншими біологічними рідинами в операційній потребує чітких і негайних дій. Навіть незначне зволікання або помилка збільшує ризик професійного інфікування. На цьому заході ви розберете покроковий алгоритм дій при аварійних ситуаціях, принципи оцінки ризику, правила постконтактної профілактики та оформлення документації відповідно до сучасних стандартів інфекційного контролю. Після навчання ви зможете впевнено діяти в перші хвилини після контакту з біологічним матеріалом і захистити себе від професійних ризиків. • Професійні ризики медичних працівників в операційному блоці • Основні фактори професійного інфікування. • Найпоширеніші виробничі травми. • Біологічні ризики в операційній. • Фактори, що підвищують ризик зараження. • Біологічні рідини: що становить реальну небезпеку? • Потенційно небезпечні біологічні рідини. • Шляхи передачі гемоконтактних інфекцій. • ВІЛ, вірусні гепатити В і С. • Оцінка ступеня ризику після контакту. • Аварійні ситуації: причини, види та фактори ризику • Уколи та порізи гострими інструментами. • Потрапляння біологічного матеріалу на шкіру та слизові. • Пошкодження засобів індивідуального захисту. • Найчастіші причини аварійних ситуацій. • Алгоритм екстрених дій при контакті з біологічним матеріалом • Покроковий алгоритм дій. • Обробка місця контакту. • Дії при різних видах аварійних ситуацій. • Типові помилки медичного персоналу. • Постконтактна профілактика: сучасні рекомендації • Показання до проведення ПКП. • Терміни початку постконтактної профілактики. • Медичне обстеження та лабораторний контроль. • Подальше спостереження за працівником. • Документування та розслідування аварійних випадків • Алгоритм повідомлення про аварійну ситуацію. • Оформлення документації. • Реєстрація та аналіз інциденту. • Коригувальні та запобіжні заходи. • Профілактика професійного інфікування: міжнародні та національні стандарти • Стандартні запобіжні заходи. • Засоби індивідуального захисту. • Безпечне поводження з гострими медичними виробами. • Вимоги національних і міжнародних рекомендацій. • Практичні кейси та моделювання аварійних ситуацій • Розбір практичних ситуацій. • Відпрацювання алгоритмів дій. • Аналіз типових помилок. • Самооцінка готовності персоналу до аварійної ситуації. • Розбір практичних питань за матеріалами заходу • Оцінювання набутих знань

Інфаркт міокарда – одна з головних причин госпітальної смертності. Своєчасне розпізнавання типових і атипових проявів, правильне зняття ЕКГ й точне оцінювання стану пацієнта – основа якісного медсестринського догляду в кардіології. Від цих навичок залежить подальший прогноз для пацієнта. На цьому заході ви розглянете повний цикл медсестринської допомоги у разі підозри на ІМ. Знатимете, як оцінити больовий синдром, які невідкладні дії треба зробити одразу і яка правильна техніка зняття ЕКГ у 12 відведеннях. Ви побачите, як інтерпретувати характерні зміни на ЕКГ при STEMI та NSTEMI, як змінюється картина залежно від стадії розвитку інфаркту та як відрізнити ГКС від некардіологічних станів. Після навчання ви будете впевненіше визначати критичні ознаки, точніше оцінювати ЕКГ, а також зможете зменшити ризик діагностичних затримок. Час – це м’яз, тому діяти треба швидко. • Критичне значення медсестринського догляду в кардіологічному стаціонарі: роль у моніторингу та профілактиці ускладнень. • Типові й атипові клінічні прояви ІМ: детальний аналіз больового синдрому (характер, локалізація, іррадіація) та його еквівалентів. • Невідкладні дії медсестри у разі підозри на ІМ (алгоритм дій, забезпечення венозного доступу, киснева підтримка). • Правила й техніка зняття ЕКГ у 12 відведеннях: забезпечення якості запису (положення пацієнта, накладання електродів). • Основні ЕКГ-ознаки гострого ІМ: елевація сегмента ST (STEMI) та депресія сегмента ST/інверсія зубця T (NSTEMI). • Динаміка змін на ЕКГ (гостра, підгостра, рубцева стадія) та її значення для медсестринського спостереження. • Диференційна діагностика ІМ: відмінність від некардіологічного болю (міжреберна невралгія, ТЕЛА, патологія ШКТ – виразка, панкреатит). • Оцінювання стану пацієнта: шкали болю, оцінювання дихання, рівень свідомості, моніторинг життєвих показників. • Медсестринське спостереження за побічними діями кардіологічних препаратів (антиагреганти, нітрати, бета-блокатори). • Психологічна підтримка пацієнта і комунікація з родичами: зниження рівня тривожності та формування прихильності до лікування. • Відповіді на запитання учасників.

Мета заходу: Розширити знання та покращити практичні навички учасників щодо алгоритмів невідкладної допомоги при захворюваннях та травмах опорно-рухового апарату (скелетній травмі, мінно- вибухових переломах, септичному артриті, гострому болю в спині тощо). По закінченню роботи учасники отримають сертифікати (12 балів БПР) у відповідності до наказу МОЗ України від 22.02.2019 №446. Застереження інформація були зібрана автоматично, перевіряйте актуальність на сайті провайдера

Небажаним ефектам анальгетиків можна легко запобігти, якщо знати чіткий алгоритм дій. Безпека знеболення залежить не лише від вибору препарату, а й від моніторингу, своєчасного розпізнавання тривожних симптомів та вміння діяти в умовах обмеженої інформації. Для первинної ланки це особливо важливо, адже темп роботи вимагає швидкого прийняття рішень без зайвих зволікань. На цьому заході ви навчитеся структурувати роботу з пацієнтами, які отримують анальгетики. Знатимете, яких обстежень вони потребують та як оцінювати ризики для шлунково-кишкового тракту, нирок і серцево-судинної системи. Ви зрозумієте, як спланувати безпечну схему тривалого приймання НПЗП, запобігти небажаним ефектам опіоїдів і контролювати вживання антидепресантів. Формат навчання побудований на розгляді реальних клінічних випадків. Після зустрічі ви будете впевненіше запобігати ускладненням, зменшите кількість терапевтичних помилок і підвищите рівень безпеки пацієнтів з гострим і хронічним болем. • Моніторинг пацієнта: які обстеження потрібні для безпеки в разі приймання ліків проти болю. • НПЗП: контроль ризиків для шлунка, нирок і серця. • НПЗП: необхідні дослідження та обстеження в разі тривалого приймання. • Опіоїдні анальгетики: як уникнути запору, седативного ефекту і падінь. • Антидепресанти: вибір препарату для мінімізації побічних ефектів. • Ключі для практики: уникнення поліпрагмазії та перевірка взаємодій. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації).

Легалізація медичного канабісу в Україні відкрила можливість його застосування в медичній практиці, але діяльність у цій сфері залишається жорстко регульованою та контрольованою. Для керівників закладів охорони здоров’я, лікарів і фармацевтів практичне впровадження вимог законодавства часто створює труднощі через недостатню чіткість алгоритмів роботи, високі вимоги до документування, обліку, зберігання та призначення таких лікарських засобів. Помилки на будь-якому етапі можуть призводити до значних юридичних ризиків для закладу та персоналу. На цьому заході ви розглянете особливості чинного законодавства у сфері обігу медичного канабісу, вимоги до закладів охорони здоров’я, аптек та уповноважених осіб, а також принципи роботи електронних систем обліку (ЕСОЗ, ЕСОРК). Ви засвоїте порядок призначення, виписування рецептів, виготовлення та відпуску лікарських засобів на основі рослинної субстанції канабісу, вимоги до звітності, інвентаризації та утилізації, а також типові помилки при впровадженні цих процесів у практику. Після навчання ви зможете коректно організовувати процеси обігу медичного канабісу в межах закладу охорони здоров’я відповідно до чинного законодавства, правильно вести документацію, а також безпечно впроваджувати застосування таких лікарських засобів у своїй практиці. • Законодавство у сфері обігу медичного канабісу, огляд нормативно-правових актів, що регламентують обіг медичного канабісу • Вимоги до ЗОЗ щодо провадження діяльності з медичним канабісом. • Електронна інформаційна система обліку та порядок її функціонування (ЕСОРК). Обов’язки уповноваженої особи. • Діяльність аптек, пов’язана з обігом рослинної субстанції канабісу та вироблених (виготовлених) з неї лікарських засобів (організаційні, кадрові, технологічні). Квотування діяльності з виробництва, виготовлення наркотичних засобів і психотропних речовин. • Форми лікарських засобів, які можуть виготовлятись в умовах аптеки з рослинної субстанції канабіса. Порядок виготовлення. Порядок реалізації (відпуску) лікарських засобів з рослинної субстанції канабісу. Внесення інформації до ЕСОЗ та ЕСОРК. • Діяльність лікувальних закладів, пов’язана з обігом лікарських засобів, вироблених (виготовлених) з рослинної субстанції канабісу (організаційні, кадрові, технологічні). • Перелік хвороб і станів пацієнтів, яким можуть призначати медичний канабіс. Особливості призначення та медичного застосування. • Правила виписування рецептів на готові та екстемпоральні лікарські засоби з рослинної субстанції канабісу. Внесення інформації до ЕСОЗ та ЕСОРК. • Лікарські засобів з рослинної субстанції канабісу: утилізація, інвентаризація, звітність. • Відповіді на запитання. • Обговорення матеріалу (презентації). • Оцінювання здобутих знань.

Малоінвазивна хірургія в гінекології демонструє стійку тенденцію до розширення показань і збільшення кількості втручань, що зумовлює підвищення вимог до анестезіологічного супроводу й безпеки пацієнток. Актуальність теми підсилюється оновленнями міжнародних рекомендацій (ESAIC, 2025-2026), що сформували нові стандарти ведення пацієнток у периопераційному періоді. На цьому заході ви навчитеся точно оцінювати операційний ризик з використанням валідованих шкал (ASA, STOP-BANG, Caprini), безпечно вести складні дихальні шляхи й аналізувати супутні патології. Ви дізнаєтеся, як вибрати метод анестезії при лапароскопічних втручаннях, зокрема розглянете порівняння TIVA та інгаляційної анестезії, а також сучасні стратегії мультимодальної аналгезії з мінімізацією використання опіоїдів. Окрім цього, ви розберете фізіологічні зміни, пов’язані з CO₂-пневмоперитонеумом та позицією Тренделенбурга, їхній вплив на гемодинаміку, респіраторну систему й на організм в цілому. Після навчання ви зможете точно прогнозувати і своєчасно розпізнавати інтраопераційні ускладнення гінекологічних втручань, зокрема гемодинамічну нестабільність, гіперкапнію, газову емболію та труднощі вентиляції. • Вступ. Передопераційне оцінювання пацієнтки • Оцінювання ризиків за шкалами ASA, STOP-BANG (ризик ОАС), Caprini (тромбози) • Виявлення факторів складної вентиляції/інтубації • Аналіз супутньої патології: серцево-судинної, респіраторної, ендокринної • Вибір та планування анестезії • Загальна анестезія як стандарт для лапароскопії: показання та обґрунтування • Вибір методики: TIVA vs інгаляційна анестезія • Стратегії знеболення: мультимодальна аналгезія, підхід opioid-sparing • Використання регіонарних блокад (TAP-block, інфільтрація портів) • Фізіологія пневмоперитонеуму та позицій • Вплив CO₂-пневмоперитонеуму на гемодинаміку • Респіраторні зміни під час оперативного лікування • Позиція Тренделенбурга: вплив на серце, легені, ВЧТ, очний тиск • Інтраопераційні ризики та ускладнення • Гемодинамічна нестабільність • Гіперкапнія та респіраторний ацидоз • Газова емболія CO₂ • Пошкодження судин/органів при введенні троакарів • Проблеми з вентиляцією (високий тиск, десатурація) • Критичні стани: що робити негайно • Дії у разі масивної кровотечі • Розпізнавання та лікування CO₂-емболії • Критична гіпоксія/неможлива вентиляція: алгоритм difficult airway • Гемодинамічний колапс: диференційна діагностика • Стратегії профілактики • Позиціонування відповідно до ризиків (захист нервів, профілактика компартмент-синдрому) • Профілактика ТЕЛА • Профілактика ПОНБ (комбінована терапія) • Чеклісти безпеки (WHO Surgical Safety Checklist) • Післяопераційне ведення • Моніторинг у PACU: свідомість, біль, дихання, гемодинаміка • Рання мобілізація та відновлення (протоколи ERAS) • Контроль болю: мультимодальний підхід • Рання діагностика ускладнень (кровотеча, інфекція, ТЕЛА) • Клінічні кейси • Відповіді на запитання